Облік і звітність підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування

Сутність та призначення спрощеної системи обліку, звітності й оподаткування, порядок та умови переходу на неї. Методи та організація обліку й оподаткування підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування, напрямки удосконалення звітності.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 16.12.2010
Размер файла 153,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

39

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи спрощеної системи обліку, звітності й оподаткування

1.1 Сутність та призначення спрощеної системи обліку, звітності й оподаткування

1.2 Огляд спеціальної літератури з проблем спрощеної системи обліку, звітності й оподаткування

1.3 Порядок та умови переходу на спрощену систему обліку, звітності й оподаткування

Розділ 2. Методи та організація обліку й оподаткування підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування

2.1 Методика спрощеної системи обліку й оподаткування на підприємстві.

2.2 Організація спрощеної системи обліку й оподаткування на підприємстві

2.3 Шляхи удосконалення спрощеної системи оподаткування на підприємств

Розділ 3. Звітність підприємств, які застосовують спрощену систему

3.1 Види звітності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування

3.2 Методика та порядок складання звітності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування

3.3 Аналіз показників звітності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування

3.4 Напрямки удосконалення звітності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність теми дослідження: Оцінка економічних процесів, що відбуваються в Україні, свідчить, про закладення практичних основ податкової політики при відсутності її цілісної концепції. Така ситуації вкрай ускладнює можливості централізованого податкового регулювання підприємництва та викликало загострення взаємовідносин між державою та платниками податків.

Введення в Україні спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва ще не забезпечило необхідних зрушень в їх розвитку. У той же час, продовжується формування значного тіньового сектора економіки, в тому числі і за рахунок суб'єктів малого підприємництва, що призводить до масового ухилення від оподаткування. У 2005 році було порушено 20000 кримінальних справ з причин несплати податків.

Отже, є необхідність всебічного комплексного дослідження питань, пов'язаних із впливом системи оподаткування на діяльність суб'єктів малого підприємництва, та стимулювання його розвитку.

Вивчення наукових праць з фінансового обліку таких зарубіжних авторів, як Л.Я. Бернстайн «Аналіз фінансової звітності»; Р.Кунц «Стратегія диверсифікації та успіх підприємства»; Ю.Б.Іванов «Проблеми розвитку податкової політики та оподаткування»:Монографія; А.В. Ігнатов «Про справедливі сит податкового навантаження і єдиний оборотний податок»; А.І.Муравйов, А.М.Ігнатьєв, А.Б.Крутик «Малий бізнес: економіка, організація, фінанси.»; В.Я.Савченко «Про методику податкового навантаження».

Проблемам ринкових перетворень в економіці взагалі і, зокрема, розвитку підприємництва, його фінансової підтримки та оподаткування присвячені роботи багатьох вітчизняних вчених - економістів: О.Амоша «До питання про оцінку рівня податків в Україні», М.Д.Бедринець«Податки в системі фінансової підтримки підприємництва», А.Соколовська «Теоретичні визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки», П.Ю.Лазур «Державне регулювання малого і середнього підприємництва», Рудник Р.В. «Державне регулювання підприємства в умовах ринкової економіки», В.В. Сопко «Види податків і зборів, передбачених податковою системою України для оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності» та багато інших.

Метою курсової роботи є науково-теоретичне та практичне обґрунтування удосконалення обліку і звітності підприємств малого підприємництва у вигляді переходу даних суб'єктів до спрощеної системи оподаткування як інструмента регулювання їх діяльності, направленого на підвищення ефективності.

Відповідно до зазначеної мети у роботі визначені наступні завдання:

- охарактеризувати стуність та призначення спрощеної системи обліку, звітності й оподаткування;

- навести огляд спеціальної літератури з проблем спрощеної системи обліку, звітності й оподаткування;

- розглянути порядок та умови переходу на спрощену систему обліку, звітності й оподаткування;

- висвітлити методику спрощеної системи обліку й оподаткування на підприємстві;

- подати організацію спрощеної системи обліку й оподаткування на підприємстві;

- запропонувати шляхи удосконалення спрощеної системи обліку й оподаткування підприємств;

- розглянути види звітності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування;

- окреслити методику та порядок складання звітності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування;

- здійснити аналіз показників звітності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування;

- запропонувати напрямки удосконалення звітності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування.

Об'єктом дослідження є спрощена система оподаткування, обліку і звітності підприємств малого бізнесу.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, організаційних та методологічних засад обліку та звітності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування.

Методи дослідження Методами дослідження є діалектичний підхід до вивчення становлення і розвитку суб'єктів малого підприємництва та їх оподаткування. На підставі діалектичного методу наукового пізнання у роботі проведено аналіз та синтез загальних понять, поєднання історичного і логічного в еволюції оподаткування суб'єктів господарювання, зокрема, малого підприємництва, та їх місця у формуванні доходів бюджету України. У процесі дослідження застосовувались прийоми групування, статистичних порівнянь, а також методи аналізу, синтезу, спостереження, узагальнення та графічного зображення даних.

Інформаційною базою при проведенні дослідження використовувалися законодавчі акти України , нормативні документи, роботи провідних учених - економістів, матеріали науково - практичних конференцій, семінарів, а також власні дослідження автора курсової роботи.

Робота включає вступ, три розділи, висновок, список використаних джерел та додатки. Загальний обсяг роботи становить 44 сторінок друкованого тексту, включає 7 таблиць, 4 рисунків (схем та графіків),45 літературних джерел.

Розділ 1. Теоретичні основи спрощеної системи обліку, звітності й оподаткування

1.1 Сутність та призначення спрощеної системи обліку, звітності й оподаткування

прощена система облік оподаткування

Аналіз динаміки кількості підприємств малого бізнесу в Україні за 2005-2009 роки (мал. 1. 1) доводить, що незважаючи на їх зростання відбувається уповільнення щорічного темпу приросту цих підприємств. Це свідчить про недостатню підтримку малих підприємств як з боку держави, так і з боку недержавних форм власності. Тому слід усіляко стимулювати і підтримувати розвиток підприємств малого бізнесу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і внесків(обов'язкових платежів) на сплату єдиного податку та застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку й звітності.

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до одержаних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування згідно із Законом України «Про систему оподаткування» від 13 березня 1992р.№ 2199- XII зі змінами і доповненнями. Враховуючи таке визначення, єдиний податок - обов'язковий внесок до бюджетів та державних цільових фондів, здійснюваний платниками(суб'єктами малого підприємства) у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

Основними законодавчими документами є : Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва»,Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва». Спрощена система оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які перераховано в Таблиці1.1

Мал. 1.1 Динаміка розвитку малого бізнесу в Україні за 2001-2005 рр.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва відповідно до закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» №2063-ІІІ [2], де в ст.1 зазначено, що суб'єктів малого підприємництва є:

- фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;

- юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої

організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) на перевищує 50осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро.

Спрощена система оподаткування, обліку і звітності може застосовуватися поряд із діючою загальною системою оподаткування, обліку і звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Таблиця 1.1 Суб'єкти підприємницької діяльності, на які не

поширюється спрощена система оподаткування, обліку та звітності.

Згідно зі статтею 7 Указу №746/99

Згідно зі статтею 2Закону №2063-III

1

2

1.Довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні установи та небанківські фінансові установи.

2. Суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25%.

3. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, паливно-мастильними матеріалами.

4.Спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства».

1.Довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи.

2. Суб'єкти підприємницької діяльності, які проводять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць(домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей(у тому числі державних) то розіграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін в іноземній валюті.

3. Суб'єкти підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних паливно-мастильних матеріалів.

5. Суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких

частка вкладів, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25%.

1.2 Огляд спеціальної літератури з проблем спрощеної системи обліку, звітності й оподаткування

У статті «Спрощена система оподаткування» з журналу «Бухгалтерський облік і аудит» [28,с50-53] суб'єкти малого підприємництва, що сплачують єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів(обов'язкових платежів):

- податку на додану вартість, крім випадку коли юридична особа вибрала спосіб оподаткування доходів по єдиному податку за ставкою 6%.

При виплаті доходів нерезидентам із джерелом походження в Україні підприємстві на спрощеній системі зобов'язані утримати податок з таких доходів за ставкою 15% від їх суми та за їх рахунок.

Якщо на момент переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування обсяг оподатковуваних податком операцій не перевищує 300тис.грн, то платник податку має право на застосування квартального періоду до кінця року або до моменту досягнення ним обсягу оподаткування операцій 300 тис. грн.

У підручнику «Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність» [45, с.796-803] зазначається, що виручкою від реалізації (товарів, робіт, послуг) вважається та сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок у національній або іноземній валюті або(та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкою та безготівкового розрахунків коштами.

Суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб визначається місцевими Радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20грн. та більше 200грн. на місяць (з 01 січня 2005р.- незмінні).

У разі, коли фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких визначено різні ставки єдиного податку, нею придбається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У разі, коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50відсотків за кожну особу (з 01 січня 2005 р. незмінно).

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісячно не пізніше 20-го числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно наказу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»№746 [12] відділення Державного казначейства України наступного дня надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

- до Державного бюджету України -20%;

- до місцевого бюджету - 23%;

- до Пенсійного фонду України- 42% (10% від вартості придбаного фіксованого патенту в рахунок сплати пенсійних внесків);

- на обов'язкове соціальне страхування 15%(у тому числі до

Державного фонду сприяння населення - 4%) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до чинного законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Статтею 1 Закону N 1058-IV ( 1058-15 )[1] визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з Законом України «Про Держбюджет- 2006»[3] усім платникам єдиного податку і власникам фіксованого патенту дозволено платити за самих себе та із заробітку найманих працівників внески до Пенсійного фонду і фондів загальнообов'язкового соціального страхування у тому самому порядку, що й ліяв до 1січня 2005р., тобто 42% до Пенсійного фонду від сплаченого єдиног податку і 10% від вартості придбаного фіксованого патенту в рахунок сплати пенсійних внесків, тобто 32%. З 1 червня 2006 р. Ставка пенсійних внесків складає 31.8%.

Відпоаідно до закону «Про державний бюджет України-2006» закріплене зобов'зання для платників зданого та фіксованого податку сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при:

- здійсненні безготівкових операцій з купівлі- продажу вілют (1.3% від суми операцій з купівлі);

- відгруженні легкових автомобілів(3% вартості);

- торгівлі ювелірними виробами із золота(крім обручальних кілець), платини та дорогоцінного каміння (5% вартості);

- наданні послуг супутникового зв'язку (7.5% вартості послуг);

- проведенні операцій купівлі- продажу нерухомого майна (1% вартості нерухомого майна).

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку ти звітності самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

- 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

-10% суми виручки від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) за вийнятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку

У монографії «Облік і звітність на підприємствах(єдність і розходження з національними стандартами)»[31,с.162-164] зазначається, що на малих підприємствах, які сплачують 6% єдиного податку, цей обіг включає суму податку на додану вартість.ю який вже сплачений окремо. Однак це не означає, що на суму ПДВ можна зменшити базу визначення єдиного податку, як це робиться, наприклад при визначенні валових доходів на інших підприємствах, що не перейшди на сплату єдиного податку. Незалежно від того, за якою ставкою сплачує мале підприємство єдиний податок, він обчислюється від загальної суми коштів, яка фактично надходить від покупців, хоч при цьому бази його обчислення відрізняються у залежності від того, включає виручка суму ПДВ- при ставці 6%, або ж податок на додану вартість в неї не входить - при ставці 10%.

1.2 Порядок та умови переходу на спрощену систему обліку, звітності й оподаткування

На першому етапі попередньо аналізуються переваги і недоліки застосування спрощеної системи порівняно зі звичайною системою. Оцінка негативних наслідків використання спрощеної системи для юридичних осіб є важливим аспектом як на попередньому етапі логічного аналізу, так і на етапі ухвалення рішення про зміну системи оподаткування.

На другому етапі здійснюється перевірка об'єктивної можливості

переходу на єдиний податок. Предметом перевірки є насамперед відповідність платника критеріям суб'єкта малого підприємництва відповідно до Закону «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. №2063-ІІІ [2].

Рекомендується така послідовність оцінки:

- розрахунок валового доходу за минулий календарний рік;

- перевірка дотримання обмежень з граничної середньооблікової кількості найманих працівників;

- перевірка відповідності здійснених видів діяльності встановленим Законом №2063 [2] обмеженням;

- аналіз структури статутного фонду та виявлення частки в ньому засновників, які не належать до суб'єктів малого підприємництва.

Подальший аналіз може здійснюватися за такими варіантами.

1. Якщо юридична особа відповідає всім критеріям суб'єкта малого підприємництва, здійснюють оцінку її відповідності критеріям платника

єдиного податку (відповідно до норм статей 1 і 7 Указу №727)[5], до яких, зокрема, належить аналіз: виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за минулий календарний рік; видів діяльності, застосування яких обмежене Указом №727[5]; можливості застосування розрахунків за відвантажену продукцію тільки у грошовій формі; стану розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами.

2. Якщо обидва напрями аналізу призводять до негативних результатів

результатів, платник не має можливості застосовувати спрощену систему оподаткування, і подальша оцінка не здійснюється.

3. Якщо суб'єкт підприємницької діяльності відповідає вимогам платника єдиного податку, здійснюється перехід до етапу 3 «Загальні схеми оцінки».

Завданням третього етапу є прогнозування очікуваних змін у здійсненні господарської діяльності й розрахунок на цій основі прогнозних рівнів податкових баз у періоді, за який проводиться порівняльний аналіз економічного ефекту від зміни системи оподаткування. Найбільш

прийнятним податковим періодом є календарний рік. Використання річного податкового періоду дозволяє нівелювати сезонні й тимчасові коливання обсягів продажів та інших показників. Для спрощеного розрахунку як розрахунковий період може бути і квартал.

При обґрунтуванні рівня виторгу від реалізації товарів, крім обліку зовнішніх щодо підприємства факторів (кон'юнктура ринку, зміна платоспроможного попиту й т. ін.), варто звернути увагу на можливу зміну форм здійснення господарських операцій. Так, наприклад, при переході на спрощену систему оподаткування, обліку й звітності доцільною є відмова від операцій купівлі-продажу товарів за посередницькими схемами, у яких посередником (комісіонером, поручителем або комерційним агентом) виступатиме суб'єкт підприємницької діяльності. У цьому випадку потрібно врахувати також відповідні зміни у формуванні валового доходу й показників, що впливають на суми податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ.

Розрахунок рівнів техніко-економічних показників планового періоду, які визначають податкові бази, є одним з найважливіших факторів, який істотно впливає на достовірність оцінки порівняльного ефекту від

застосування альтернативної системи оподаткування, тому саме цей етап є одним з найвідповідальніших.

На четвертому етапі на підставі очікуваних показників діяльності підприємства в планованому періоді аналізується порівняльна економічна ефективність переходу на спрощену систему оподаткування, обліку й звітності .

В основу оцінки ефективності застосування спрощеної системи

оподаткування покладений розрахунок відносного зменшення (або збільшення) податкових платежів порівняно зі звичайною системою оподаткування за умови незмінності обсягів продажу й асортиментів товарів (робіт, послуг), цінових показників, витрат виробництва й обігу та інших техніко-економічних показників роботи підприємства. Економічний ефект від зміни системи оподаткування не пов'язаний з витратами капітального характеру, тому механізм дисконтування в розрахунках не застосовується.

Розділ 2. Методи та організація обліку й оподаткування підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування.

2.1 Методика спрощеної системи обліку й оподаткування на підприємстві

Основою визначення єдиного податку є кредитовий обіг за рахунками класу 7 “Доходи і результати діяльності”. Такий висновок витікає з листа ДПАУ від 31.03.2000 р. № 4546/7/15-1317 [14], де зазначено, що як виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у “Розрахунку сплати єдиного податку...” вказується загальна сума виручки та позареалізаційних доходів.

На підставі “Розрахунку сплати єдиного податку...” необхідно скласти кореспонденцію рахунків дебет рахунка 82 “Відрахування на соціальні заходи” - 57 % та дебет рахунка 84 “Інші операційні витрати” - 43 % загальної суми нарахованого податку, і кредит субрахунку 641 “Розрахунки з податками”, аналітичний рахунок “Розрахунки за єдиним податком” - на всю його суму. Одночасно треба провести записи у кореспонденції дебет субрахунку 791 “Результат основної діяльності” та кредит рахунків 82 “Відрахування на соціальні заходи”, 84 “Інші операційні витрати”. Сума перерахованого у бюджет єдиного податку відображається у кореспонденції дебет субрахунку 641 “Розрахунки з податками”, кредит субрахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Що стосується заліку частини єдиного податку в рахунок платежів до пенсійного фонду, то одним із найперших роз'яснень з цього питання є лист ПФУ від 19.03.2004 р. № 2645/04[13], де зазначається:

«...частина сум єдиного та фіксованого податків зараховується в рахунок сплати страхових внесків, нарахованих страхувальником у встановлених законодавством розмірах... на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників...

Зарахування здійснюється на підставі платіжного документа, який підтверджує сплату єдиного або фіксованого податку (завірені органом Пенсійного фонду копії платіжного доручення, квитанції (другий примірник прибуткового документа) або іншого документа, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі),поданого платником одночасно з поданням до органів Пенсійного фонду щомісячного розрахунку суми страхових внесків, та даних органів Державного казначейства України або інших фінансових органів про перерахування до бюджету Пенсійного фонду частини сум єдиного та фіксованого податків. Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності подає також копію документа, в якому зазначається розмір ставки єдиного та фіксованого податку... Якщо частина єдиного чи фіксованого податку, що спрямована до бюджету Пенсійного фонду за звітний місяць, перевищує суму нарахованих до сплати страхових внесків за відповідний звітний місяць, зазначена сума зараховується в рахунок сплати страхових внесків наступних звітних місяців»

Дані операції відобразяться відповідною кореспонденцією рахунків так (на умовно-числовому прикладі):

Підприємством - платником єдиного податку за ставкою 10 % за квітень 2008 року нараховано:

· внесків до ПФУ у розмірі 33,2 % - 1000,00 грн.;

· єдиного податку - 2000,00 грн.

Таблиця 2.1.1 Варіант 1 Залік частини єдиного податку в рахунок платежів.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума

Дт

Кт

1

Нараховано внески до ПФУ

821

23, 92, 93

651

821

1000,00

2

Нараховано єдиний податок

84

23, 92, 93

641

84

2000,00

3

Суму єдиного податку перераховано до бюджету

641

311

2000,00

4

Проведено залік 42 % від суми сплаченого єдиного податку в рахунок внесків до ПФУ (методом сторно)

821

23, 92, 93

651

821

-840,00

5

Перераховано внески до ПФУ

651

311

160,00

6

Витрати віднесено на фінансовий результат

79

23, 92, 93

2160,00

Таблиця 2.1.2 Варіант 1 Залік частини єдиного податку в рахунок платежів.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума

Дт

Кт

1

Нараховано внески до ПФУ

821

23, 92, 93

651

821

1000,00

2

Нараховано єдиний податок

84

23, 92, 93

641

84

1160,00

377

641

840,00

3

Суму єдиного податку перераховано до бюджету

641

311

2000,00

4

Проведено залік 42 % від суми сплаченого єдиного податку в рахунок внесків до ПФУ

651

377

840,00

5

Перераховано внески до ПФУ

651

311

160,00

6

Витрати віднесено на фінансовий результат

79

23, 92, 93

2160,00

2.2 Організація спрощеної системи обліку й оподаткування на підприємстві

На малих підприємствах організація ефективної системи бухгалтерського обліку має велике значення, оскільки сприяє зміцненню позицій підприємства, забезпечуючи їх стабільність. Особливу увагу заслуговує вибір форми бухгалтерського обліку, тому що саме цей вибір надає змогу спростити або збільшити обсяг роботи. У роботі визначено фактори, які впливають на організацію бухгалтерського обліку на малих підприємствах, серед яких: сфера підприємницької діяльності, організаційна форма обліково-фінансової служби, процес документообігу.

При цьому, з метою отримання єдиної облікової системи, відповідної до сучасного стану малих підприємств доцільно використовувати наступний алгоритм: визначення особливостей системи оподаткування малих підприємств та особливостей внутрішньогосподарського (управлінського) обліку залежно від їх розміру; розробка правил організації бухгалтерського обліку як єдиної інформаційної системи для цілей оподаткування та управління малим підприємством.

Мал. 2.2 Вибір альтернативної системи оподаткування.

Проаналізовано результати порівняння запропонованої градації малих підприємств відповідно до діючого податкового ранжування, що дає змогу визначити конкретний порядок організації бухгалтерського обліку, який забезпечує задоволення податкових інтересів та інтересів власника згідно з розміром підприємства (табл. 2.2 див. додатки).

Одним з основних завдань економічної політики будь-якого підприємства, в тому числі, підприємств малого бізнесу, є мінімізація всіх витрат, до яких входять і ті, що пов'язані зі сплатою податків - як безпосередньо сума податків і ті, що відносяться до не прямих витрат (ведення документації, заповнення та надання декларації). Таким чином, набуває актуальності податкове планування, а для підприємств малого бізнесу - вибір альтернативної системи оподаткування.

Рекомендується здійснювати вибір альтернативної системи оподаткування підприємств малого бізнесу за результатами порівняння розміру єдиного податку за ставкою 6% і 10% та сумами всіх сплат і податків за традиційною системою оподаткування. При аналізі пропонується використовувати такі показники, як виручка, витрати на придбання матеріальних ресурсів та витрати на оплату праці. Виходячи з цих показників визначено певну закономірність, яка дозволяє вирішити питання з вибору ефективної системи оподаткування (мал..2.2).

На мал. 2.2 продемонстровано результати аналізу, які доводять що спрощену систему оподаткування немає сенсу використовувати при високому рівні матеріальних витрат на малих підприємствах (ТОВ Меридіан, СПД ФО Кабаненко Л.Ф.). Це пояснюється тим, що сума податку на додану вартість, яка відноситься до закупівлі перевищує суму ПДВ з суми реалізації. І навпаки для підприємств ТОВ Укан та ПП Весна доцільно перейти на сплату єдиного податку за ставкою 10%. Однак, в даному випадку необхідно вирішити питання щодо доцільності відмови від платника ПДВ, оскільки для партнерів важливим фактором у взаємовідносинах виступає отримання податкового кредиту.

2.3 Шляхи удосконалення спрощеної системи обліку й оподаткування підприємств

Для усунення недоліків в організації облікової політики треба перш за все бухгалтеру розробити та подати на затвердження керівнику наказ про облікову політику підприємства, що забезпечить дотримання підприємством єдиної методики висвітлення в бухгалтерському обліку господарських операції та порядку оцінки об'єктів обліку. Також в зв'язку з розвитком більш прогресивних, автоматизованих форм обліку, треба впроваджувати їх для здійснення обліку на підприємстві, наприклад автоматизацію обліку можна здійснити за допомогою програмного забезпечення “1-С: бухгалтерія” це сприятиме більш точному розрахунку відповідних показників та зніме можливі помилки пов'язані з неавтоматизованою формою обліку, при цьому зніме значну кількість одноманітної роботи, що дасть можливість бухгалтеру більш ґрунтовно працювати з нормативно-правовими актами та іншою інформацією для більш ефективного обліку господарської діяльності. Наслідками даних нововведень буде більш точне та швидке відображення операцій в бухгалтерському обліку, та як наслідок отримання можливості для реагування на негативні та позитивні тенденції діяльності, що потребують управління для досягнення максимального ефекту тобто прибутку.

Отже, на ПП потрібно здійснювати політику щодо вдосконалення ситуації, що сформувалася шляхом застосування нових, більш прогресивних та перспективних методів та форм господарювання для фінансової стабілізації та забезпечення прибутковості діяльності. Це можливо на основі науково обґрунтованих рішень, що базується на основі інформації яка отримана з організованого відповідно до законодавства обліку який здійснює бухгалтер і отриманих на йог основі фінансових звітів підприємства.

Розділ 3. Звітність підприємств, які застосовують спрощену систему

3.1 Види звітності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування

Суб'єктом дослідження виступає мале підприємство, що засноване на приватній власності, як юридична особа. Метою діяльності підприємства є отримання прибуток.

Вид діяльності, яким займається підприємства є оптова торгівля, але в статуті підприємства, як резервні, зазначено 33 напрямків діяльності якими може займатися підприємство, що включає: посередницькі послуги; надання побутових послуг; надання різних видів рекламних послуг; організація вантажних та пасажирських перевезень; організація театрально-концертної діяльності; створення митних ліцензійних складів; виробництво харчових продуктів та організація пунктів громадського харчування; консалтингові послуги; комп'ютерні послуги; розробка, продаж та супроводження програмного забезпечення і т. ін.

Підприємство засноване на приватній власності засновника. Засновник не відповідає за зобов'язаннями підприємства, а підприємство за зобов'язаннями засновника, також підприємство може створювати на території України та за її межами філії, представництва та дочірні підприємства.

Управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання прав засновника та уповноваженого засновником на проведення господарської діяльності керівника (директора) підприємства. Загальне управління підприємством здійснюється здійснює засновник, а адміністративне - директор.

Майно підприємства складають основні засоби і обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається в його балансі і належить йому на праві власності. Майно підприємства, продукція вироблена в процесі господарської діяльності підприємства і доходи, отримані в процесі господарської діяльності, є об'єктом права власності підприємства, і належить йому відповідно до Закону України “Про власність”. Джерелами формування майна є: грошові та матеріальні внески засновника; доходи, отримані підприємством від господарської діяльності; кредити банків та інших кредиторів; дотації з бюджетів; безоплатні або благодійні внески. Майно підприємства з його недоторканою власністю вилученню не підлягає, крім випадків, передбачених законодавством. Збитки від діяльності підприємства покриваються за рахунок майна підприємства або додаткового внеску засновника.

ПП здійснює бухгалтерський облік своєї діяльності, складає статистичну та фінансову звітність у порядку, встановленому державою, несе відповідальність за її достовірність і своєчасність надання звітних даних. Організація бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється шляхом введення до штату підприємства посади бухгалтера, який встановлює основні положення облікової політики це: класифікація активів та зобов'язань; критерії визнання основних засобів; установка методів обліку і принципи оцінки активів та зобов'язань; розробляє робочий план рахунків; розробляє прядок докумантооборота; забезпечує зберігання первинних документів та їх передачу в архів згідно чинного законодавства. Форма ведення обліку на ПП - журнальна.

ПП оподатковується у відповідності з чинним законодавством України, по системою спрощеного оподаткування за ставкою 6 % від суми виручки без акцизного збору, але сплачує ПДВ, а прибуток який залишається у підприємства після сплати податків та інших платежів до бюджету, надходить у повне розпорядження засновника, що самостійно визначає напрями використання прибутку. За рахунок чистого прибутку у підприємства можуть утворюватись слідуючи фонди: оплати праці; соціального розвитку; матеріального заохочення та інші.

На підприємстві станом на 1 січня 2004 р. було 6 чоловік працівників.

3.2 Методика та порядок складання звітності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування

Баланс в системі інформаційної бази посідає центральне місце і є найважливішим джерелом даних про фінансовий стан підприємства. Його структуру та динаміку показано у таблиці 1, що відображає стан підприємства на кінець 2002 та 2003 рр.

На основі проведеного горизонтального та вертикального аналізу Балансу підприємства видно, що підприємство має у своєму активі 24,9 тис.грн необоротних активів, динаміка в їх структурі має тенденцію до зниження за рахунок нарахування зносу і на кінець 2003 р. становить 18 тис. грн. Структура оборотних активів, в свою чергу, відображає, що підприємство досить активно здійснює господарську діяльність. Про це свідчить те, що за аналізований період часу вони збільшились на 30%, але той факт, що основу оборотних активів становить дебіторська заборгованість є несприятливим для підприємства, але не кінець 2003 р. дебіторська заборгованість по: заборгованості за товари, роботи, послуги та заборгованості за розрахунками з бюджетом - має тенденцію до зменшення, що і сприяє надходженню коштів на підприємство на 50,5 тис. грн., також цьому сприяло зменшення залишків готової продукції на 94,5%, а інша поточна дебіторська заборгованість зросла на 44,2% та становила 54,8 тис. грн. що є несприятливим явищем для підприємства та свідчить про негативні тенденції в господарській діяльності підприємства. Більш наглядно динаміку структури активу балансу показано на мал. 3.2

В структурі пасиву балансу відбулися зміни щодо збільшення непокритого збитку на 51,2 тис. грн. і він на кінець 2003 р. склав 61,2 тис. грн. Також збільшилась і поточна заборгованість з 4,2 до 7,7 тис. грн. Особливої уваги заслуговує довгострокові зобов'язання, так як вони складають основу пасиву балансу та мають тенденцію до зростання за аналізований період на 56,3% або на 65,1 тис. грн. та в 2003 р. становлять 180,8 тис. грн.

Мал. 3.2.1 Динаміка структури активу балансу

Дана ситуація є несприятливою для досягнення основної цілі підприємства - отримання прибутку, так як на основі наведених розрахунків видно що підприємство є збитковим. При цьому збільшуються коротко та довгострокові зобов'язання, хоча підприємство і збільшує обсяги реалізації, та це не дає бажаних результатів.

Показники що характеризують фінансово-господарську діяльність наведені у таблиці 3.2.1 (див. додатки)

Загалом роботу підприємства протягом періоду, що аналізується, слід оцінити негативно, адже не виконується умова ефективної діяльності, що полягає в забезпеченні прибутковості. Із даних таблиці 2 видно, що підприємство отримує дохід, але не отримує прибутку, тобто обсяги реалізації збільшилися в 5,725 раз і в 2003 р. становлять 940 тис. грн., але даний ріст обсягів реалізації пройшов за рахунок збільшення витрат, основу яких складає собівартість реалізації, на 512% в порівнянні з 2002р., але це не сприяло росту рентабельності, так як, дохід від господарської діяльності не покриває витрат і як наслідок показник рентабельності знизився до 0,97, що свідчить про те, що підприємство є не рентабельним. Фінансові показники свідчать про те, що підприємство є залежним від кредиторів в 2002 р на 89%, а в 2003р. цей показник досяг майже 100% значення.

Зобов'язання

Власний капітал

Активи

= +

Мал 3.2.2 Балансова звітність

Це свідчить, що підприємство є абсолютно залежним, тобто підприємство здійснює свою діяльність на позикових та залучених коштах.Отже, ПП хоч і нарощує обсяги реалізації воно є збитковим, так як має великі витрати пов'язані зі своєю діяльністю.

Найважливішою з обов'язкових форм звітності є бухгалтерський баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Фінансова звітність суб'єктами малого бізнесу складається у порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року №39, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за №161/4382, із змінами та доповненнями.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до Балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, крім банків та бюджет них установ.

Структуру та особливості складання Балансу малого підприємства розглянемо в таблиці 3.2.2(див додатки). Отже, Баланс є основним фінансовим звітом підприємства та служить для аналізу структури активів, зміни окремих статей (зменшення чи збільшення за відповідний період), зобов'язань і власного капіталу.

Форма і зміст звіту про фінансові результати визначені Положенням (стан дартом) бухгалтерського обліку 3 (далі -- П(С)БО 3) "Звіт про фінансові ре зультати". За П(С)БО 1, звіт про фінансові результати -- це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Зазначені вимоги стосуються підприємств, організацій, установ і інших юридичних осіб (далі підприємств) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Малі підприємства скла датимуть такий звіт за спрощеною формою, що є додатком до Положення (стандарту) 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва".

Основним показником ефективності господарювання вважається прибуток. Ефективність роботи підприємства означає спроможність підприємства генерувати прибуток, який означає перевищення сукупних доходів над сукупними витратами за певний період.

3.3 Аналіз показників звітності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування

Прибуток від господарської діяльності підприємства обчислюється, як різниця між виручкою від реалізацією продукції (без ПДВ) і витратами на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).

Згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати": Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Загальні критерії ж визнання статей у фінансових звітах -- ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією стат тею, та можливість достовірного визначення оцінки статті -- встановлені П(С)БО 1. П(С)БО 25 деталізує ці критерії стосовно доходу і витрат на малому підприємстві.

Дохід повинен відображатись у звіті про фінансові результати, коли внаслідок господарської операції збільшуються економічні вигоди у вигляді надходження активів або зменшуються зобов'язання, що призводить до зростання власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати визнаються у звіті про фінансові результати на момент зменшення активу або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам) за умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена; на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди, пов'язані з використанням відповідного активу; негайно, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню їх як активу балансу.

Доходи і витрати включаються до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування та відповідності. Тому доходи і витрати визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того, витрати визнаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.

Доходи і витрати, які відповідають викладеним у стандартах критеріям, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила).

У статті "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" (рядок 010) відображається у звіті при надходженні активу або погашенню зобов'язань, загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт на 702 рахунку.

У статті "Непрямі податки та інші вирахування з доходу" (рядок 020) відображається сума податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (надані знижки, вартість повернутих товарів та інші обов'язкові збори).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 030) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу.

У статті "Інші операційні доходи" (рядок 040) відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

У статті "Інші звичайні доходи" (рядок 050) відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

У статтях "Надзвичайні доходи" (рядок 060) і "Надзвичайні витрати" (рядок 160) відображаються відповідно: втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій; суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи або втрати від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

Разом чисті доходи (рядок 070) визначається як алгебраїчна сума таких рядків як (030+040+050+060).

У статті “Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції” (рядок 080) показується збільшення або зменшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції підприємства. Показник про зменшення залишків наводиться у дужках.

У статтях “Матеріальні затрати”(рядок 090) , “Витрати на оплату праці”(рядок 100) , “Відрахування на соціальні заходи”(рядок 110) , “Амортизація”(рядок 120) , “Інші операційні витрати” (рядок 130) наводяться елементи операційних витрат, які здійснює підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду.

У рядку “Собівартість реалізованих товарів” (рядок 140) відображаються витрати підприємства на виробництво та збут товарів.

У статті "Інші звичайні витрати" (рядок 150) відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

У статті "Податок на прибуток" (рядок 170) відображається сума податку на прибуток. У цій статті наводиться також сума єдиного податку, плата за спеціальний торговий патент, що в сумі складає 2,4 тис. грн

У статті “Разом витрати” (рядок 180) відображається алгебраїчна сума здійснених витрат по рядкам 090+100+110+120+130+140+150+/-080+160+170.

У статті "Чистий фінансовий результат" (рядок 190) відображається чистий прибуток або чистий збиток і визначається як різниця рядків 070 та 180.

Процедура складання “Звіту про фінансові результати” є логічним продовженням після складання Балансу. а інформацію для заповнення статей звіту наведено у таблиці 3.3., що є методикою розрахунку чистого прибутку, як результату діяльності підприємства.

Отже, “Звіт про фінансові результати” є одним з головних фінансових звітів підприємства, що характеризує результати діяльності підприємства за звітний період шляхом розрахунку чистого прибутку (збитку). Також дані звіту є основою для розрахунку фінансових показників і як наслідок прийняття управлінських рішення на їх основі.

3.4 Напрямки та удосконалення звітності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування

Проаналізувавши фінансово-господарський стан ПП, необхідно зазначити, що підприємство має серйозні недоліки як в організації своєї діяльності так і в постановці облікової політики. За результатами аналізу фінансової звітності малого підприємства, треба відзначити негативні тенденції функціонування підприємства, що ведуть до зменшення результативності діяльності та відображають кризове фінансове становище. Також потребує удосконалення і організація облікової політики, так як дані фінансових звітів повинні містити повну, правдиву та достовірну інформацію щодо діяльності підприємства, на основі якої приймаються управлінські рішення.

Для фінансової стабілізації підприємства необхідно вжити дії щодо: здійснення систематичного контролю за станом сплати покупцями відпущених товарів; при виникненні дебіторської заборгованості потрібно вживати заходів щодо припинення подальшого відпуску товарів боржникам; не допускати фактів надходження і сплати неякісної, зайвої чи не потрібної підприємству продукції шляхом чіткого дотримання умов договорів та організації ефективної роботи між працівниками підприємства; стежити за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості, бо значне підвищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості та залучення додаткових джерел фінансування; трансформувати борги у власність; глибоко проаналізувати можливість ефективного використання наявного майна та вдало розпоряджатися ним; не допускати причин та умов, які ведуть до виникнення простроченої дебіторської заборгованості по товарних операціях, нестачах і крадіжках; розробляти фінансову стратегію, тобто впровадження фінансового планування та розробку фінансового плану або бізнес-плану (це досягається шляхом розробки прогнозних балансів доходів та видатків, де зокрема мають бути враховані всі резерви мобілізації фінансових ресурсів, які відволікаються у нераціональні витрати), наприклад, на основі статистичних даних розраховувати прогнозний попит на товари та виявляти фактори які сприятимуть стимулюванню попиту і відповідно до цього планувати шляхи мобілізації фінансових ресурсів, витрати та доходи; застосовувати метод системного дослідження взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку і визначення на його основі критичного обсягу реалізації товарів; так-як товари, що реалізує підприємство є досить специфічними то для стимулювання попиту потрібно створити Інтернет сторінку, яка буде надавати рекламну інформацію про товари.

Все вище перелічене повинно сприяти поступовій стабілізації діяльності та підвищенню результативності діяльності ПП.

Висновки

Проведене дослідження розвитку підприємств малого бізнесу дає підставу стверджувати, що процес становлення відбувається нерівномірно - темпи його прискорюються й уповільнюються відповідно до змін зовнішнього середовища. Типовою рисою малого бізнесу України є його слабка життєздатність і нестійкість. Тому, для підвищення його активності необхідно створити дієвий механізм підтримки його суб'єктів як на державному, так і на регіональному рівнях, а саме: необхідно удосконалити роботу над проектами законодавчих актів в цій сфері; проводити поетапне введення Податкового кодексу; організувати систему навчання підприємців на місцях.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.