Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Бухгалтерський облік, як частина інформаційної системи, повинен розвиватися, виходячи з необхідності зменшення ентропії (не упорядкованості), теоретичною основою його удосконалення повинні стати фундаментальні науки, зокрема інформатика.

На трансформацію системи бухгалтерського обліку суттєвий вплив справляє інформатика, яку можна назвати соціальною генетикою. Інформатика пов'язується з інформаційними технологіями вищого рівня, які базуються на штучному інтелекті ЕОМ.

Інформатика не просто пов'язана з інформаційними процесами, які є складовою розвитку суспільства, а з машинними інформаційними процесами, які виникли лише в наш час (70-80-ті роки XX ст.). З інформатикою асоціюється перехід від автоматизації допоміжних рутинних операцій розумової праці до використання машин безпосередньо в творчому процесі та оперативному управлінні. Основою інформатики є автоматизовані інформаційні системи різного класу та призначення (АІС). Такі системи реалізують інформаційні динамічні технології, що охоплюють в соціальних системах повний цикл - від зародження нових знань до їх трансформації в інформаційні ресурси з подальшим перетворенням у матеріальні фактори прогресу.

Основним поняттям інформатики є «інформаційні ресурси», якими слід вважати всі знання, що підходять під визначення «інформація», а також інформація, що характеризується як знання. Інформаційний ресурс - це семантична інформація у вигляді понятійного знання. Інформатика відображає не стільки індивідуальні, скільки суспільні (колективні) знання. Індивідуальні знання трансформуються в суспільний інтелект за допомогою інформаційних зв'язків між людьми. Соціальний інтелект взагалі не можна розглядати поза інформаційно-комунікативним процесом. Для розуміння інформаційного ресурсу важливе значення має форма існування та подачі знання. Під знаннями розуміють відображення різних сторін дійсності у вигляді ідей, понять, уявлень про предмети та явища.

Знання можуть передаватися іншим людям, матеріалізуватися та існувати в різних формах:

- «живі» знання (кваліфікація працюючих);

- уречевленні знання (в продукції, роботах, послугах);

- інформація (повідомлення).

Знання у вигляді повідомлень, які мають цінність для отримувача, є інформаційним ресурсом.

Слід відзначити, що не всі повідомлення є інформаційним ресурсом до того часу, поки вони не будуть оцінені користувачем. Це означає, що зафіксована, але не оцінена інформація не є інформаційним ресурсом, Завдання науковців полягає в тому, щоб перетворити розсіяну інформацію, що зафіксована в друкованій продукції, в інформаційні ресурси.

Сам по собі інформаційний продукт не може привести в дію певну систему. Лише матеріальні сили - різні види ресурсів підприємства, можуть привести систему в рух, проте інформаційний ресурс, як фермент, переводить ці ресурси з латентного в активний стан та спрямовує їх у задане русло.

1. Фактори впливу на удосконалення інформаційної системи бухгалтерського обліку

1.1 Ентропія, її поняття та роль в інформаційній системі бухгалтерського обліку

Відносно системи бухгалтерського обліку ентропія означає, що навіть при ідеальному зовнішньому (формальному) порядку методології та організації облікового процесу, який розробляє Міністерство фінансів, система може функціонувати неефективно, а бухгалтери при їх завантаженості, займатися малопродуктивною роботою, витрачати зайвий час без будь-якої користі. Справа не лише у формальному порядку, який також необхідний, але й у відповідності внутрішнього стану системи обліку поставленій меті. На підставі цих теоретичних положень можна сформулювати закономірність про те, що вищий інформаційний рівень підприємства, як виробничої системи, спричиняє нижчий рівень ентропії, зумовлює економічніше витрачання ресурсів - сировини, матеріалів, енергії, робочої сили, грошей, часу тощо.

Пониження рівня ентропії означає залучення інформаційних ресурсів у сферу управління, що економічно є доцільнішим, ніж додаткове залучення у виробничий процес додаткових факторів виробництва.

Ентропія поділяється на внутрішню (вхідна) і зовнішню (додану), при цьому вихідна ентропія пов'язана з недовикористанням інформаційних ресурсів, а додана - з їх недоліком. Усунення вихідної ентропії можливе за рахунок вивчення досвіду та використання нових методик бухгалтерського обліку, а усунення доданої ентропії - за рахунок творчих проривів в науковому плані, нових ідей, використання досягнень інших наук тощо.

Бухгалтерський облік виконує роль інформатора управлінської системи щодо забезпечення повноти та достовірності даних про всі суттєві сторони господарської діяльності об'єкта управління. Якість бухгалтерського обліку та ступінь забезпеченості інформацією системи управління залежить від рівня ентропії системи управління, яка відіграє активну роль, а бухгалтерський облік підпорядковується їй як організаційно, так і в методологічному відношенні.

Отже, бухгалтерський облік розвивається з врахуванням вимог інформатики, а його методологічна база розширюється за рахунок введення в науковий оборот понять «інформаційні ресурси», «ентропія», «інтелектуалізація праці» та інших, що дозволяє значно поглибити проблематику та уточнити принципи організації і методології, досліджень.

1.2 Кібернетизація в інформаційній системі бухгалтерського обліку

Другим фактором, що обумовив невідповідність системи бухгалтерського обліку сучасним вимогам, є слабкий рівень кібернетизації. Для розуміння ролі кібернетики та осмислення процесу кібернетизації системи обліку необхідно вивчити проблематику кібернетики та можливість використання її досягнень на сучасному етапі та на перспективу. Кібернетика відноситься до категорії молодих наук (виникла в 1948 р.), але в її арсеналі є цінні здобутки.

Кібернетика є наукою про управління і зв'язки в живих організмах, машинах і в суспільстві. В основі кібернетики лежить ідея аналогії, структурної подібності (ізоморфізму) в регулятивних процесах, які відбуваються в системах різної природи - біологічних, технічних, соціальних. Кібернетика обґрунтовує принципи зворотного зв'язку, як універсального методу, що лежить в основі управління та регулятивних процесів у природі та суспільстві.

Зворотні зв'язки кібернетика поділяє на позитивні (посилюють командний вплив на об'єкт управління) і негативні (коригуючи команди, що надходять з блоку управління). Регулятивний процес здійснюється при наявності позитивних і негативних зворотних зв'язків, але рівень функціонування будь-якої системи, її життєздатність і ефективність визначається саме негативними зворотними зв'язками, в яких командні імпульси надходять з урахуванням конкретних ситуацій, що виникають в об'єкті управління.

Кібернетика вивчає складні системи, надаючи принципового значення самому поняттю «складності». Об'єктом вивчення в кібернетиці є цілеспрямовані системи, які прагнуть до доцільної поведінки, до досягнення найбільш бажаного стану. Саме до таких складних систем можна віднести бухгалтерський облік, який має чітко виражену мету - вироблення інформаційних ресурсів для системи управління. Мета обліку визначається зовнішнім середовищем, вона є осмисленим актом. Наявність мети системи обліку є виправданим і зручним позначенням, що визначає особливість цієї кібернетичної системи.

Для нас значний інтерес являє дослідження функцій системи бухгалтерського обліку, як кібернетичної системи взагалі. Функція системи і проявляється через її поведінку, тобто при дослідженні необхідно І визначити що робить ця система.

Як будь-яка система, бухгалтерський облік виділяється з навколишнього середовища підприємства на основі певної процедури, що передбачає Е виділення об'єкту спостереження (господарська діяльність та формування інформаційних ресурсів про неї); спостерігача (бухгалтерія) та мети спостереження (інформація для управління, зниження рівня ентропії).

Спостерігач виділяє систему з навколишнього середовища в результаті чого утворюється два елементи:

- система бухгалтерського обліку;

- зовнішнє середовище.

Система зв'язана з зовнішнім середовищем двояким чином: зовнішнє середовище діє на систему через входи, а система діє на зовнішнє середовище через виходи (рис. 1).

ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Х₁ Y₁

Х₂ Y₂

Х_м Y_m

Рис. 1. Виділяння системи в зовнішньому середовищі

інформаційний бухгалтерський контролінг ентропія

На вході в систему бухгалтерського обліку (х₁ х₂,… х_п1) показується речово-енергетичні, трудові та фінансові ресурси, які надходять від постачальників, покупців, а на виході готова продукція, роботи та послуги (у₁, у₂…..у_м).

Система бухгалтерського обліку є досить складною внаслідок ієрархічності внутрішньої будови та розвинутих взаємозв'язків між елементами. Така складність приводить до необхідності використання такого поняття як «чорний ящик».

Бухгалтерський облік є «чорним ящиком» для системи управління через те, що її працівники не обізнані або мало обізнані з обліковим процесом та формуванням інформаційних ресурсів. Це робить систему бухгалтерського обліку закритою для спостерігача з системи управління. Завданням сучасного етапу розвитку економіки є підвищення кваліфікації управлінського апарату та оволодіння знаннями бухгалтерського обліку. Досвід розвинутих країн свідчить про те, що обліку в бізнесі надається особлива увага. Данні бухгалтерського обліку використовуються цілком свідомо для прийняття управлінських рішень і розвивається спеціальний напрям в обліку - управлінський.

Подальший аналіз пов'язаний з структурним методом. Структурний аналіз ґрунтується на тому, що система поділяється на підсистеми, в залежності від мети дослідження. Зокрема господарська діяльність підприємства, яка фіксується в бухгалтерському обліку, може бути структурована за рівнями управління (підприємство, цех, дільниця, бригада, робоче місце), за процесами (інвестування, постачання, виробництво, збут), за елементами витрат (матеріали, заробітна плата, відрахування на соціальне страхування, амортизація, інші витрати) тощо.

Якщо на початку дослідження бухгалтерський облік для некомпетентної людини є «чорним ящиком» то структурний аналіз системи дозволяє виділити окремі підсистеми та елементи, з яких складається система, що робить її відкритою для спостерігача. *«

Визначаючи структуру системи як комплекс елементів, кібернетика основну увагу зосереджує на вивченні зв'язків між елементами, Наявність зв'язків між двома елементами означає, що вихід в одному з них є входом в інший, а це приводить до змін у всіх елементах, які зв'язані між собою.

В бухгалтерському обліку відображена певна кількість об'єктів спостереження (рахунки як елементи системи), які зв'язуються між собою за допомогою кореспонденції рахунків (метод подвійного запису). При п елементах максимальне число зв'язків, визначається формулою:

А=п (п-1)

де А - число зв'язків;

п - кількість рахунків.

Бухгалтерський облік є впорядкованою системою, в якій окремі підсистеми і елементи знаходяться в ієрархічній залежності.

Структура і функції системи бухгалтерського обліку повинні вивчатись як на стадії аналізу, так і на стадії синтезу, мета аналізу системи - повне пізнання закономірностей функціонування при існуючій структурі, а синтезу - проектування такої системи, в якій найкраще буде реалізована функція. Стадія синтезу є активною системоутворюючою діяльністю.

Кібернетичний підхід до вивчення дійсності відрізняється від традиційного. Якщо традиційний метод ґрунтується на ізольованому вивченні окремих частин і властивостей цілого (достатньо навести приклади дисертаційних досліджень такого характеру як «Проблеми обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції»), то кібернетичний - на дослідженні зв'язків, відношень між підсистемами в системі, та елементами в підсистемах. І, нарешті, кібернетичний метод розглядає систему в цілому, виділяючи такі властивості, функції, мету, які не притаманні ні одній з підсистем, що в традиційному методі ніяк не враховувалось. Ось тому в подальшому в монографії досліджується система контролінгу, як нового напрямку розвитку бухгалтерського обліку виходячи з кібернетичного методу. Контролінг має нові властивості, що притаманні йому, як загальній системі, на відміну від її складових (управління, планування, аналіз, контроль).

Кібернетичний підхід, застосований при дослідженні бухгалтерського обліку, дає можливість розглянути проблеми під іншим кутом зору, ніж це робилось на основі традиційних підходів. Зокрема використання моделювання, проектування систем, вивчення функціонування систем, структуризації та ієрархії систем дає можливість удосконалити систему інформації на наукових засадах.

1.3 Теорія комунікацій як фактор впливу на удосконалення системи обліку

Комунікаційні зв'язки відображають активне формування взаємовідносин між елементами системи з приводу отримання, форми подачі та методів передачі інформації.

Дослідження комунікативних зв'язків мають актуальне значення для розуміння процесу обміну інформацією між підсистемою отримання та обробки даних, з одного боку, та поданням своєчасної та релевантної інформації в систему управління, з іншого. Зв'язки між підсистемами однієї системи, та між елементами системи чи окремими підсистемами, називають каналами передачі інформації.

Якщо бухгалтерський облік вважати за одну з систем спостереження реєстрації, групування, агрегування, аналізу та передачі інформації про факти господарської діяльності апарату управління, то поряд з чисто обліковими процедурами збору і обробки інформації виникає зовсім нова процедура - доведення інформації до споживача.

У сучасній теорії бухгалтерського обліку відсутні будь-які згадування про комунікаційні зв'язки бухгалтерії зі службами системи управління, хоча вивчення таких зв'язків є необхідним для ефективного використання інформаційних ресурсів, отриманих в системі обліку та залучених в систему управління.

Інформація передається від системи обліку в систему управління з допомогою логічних інформаційних зв'язків по наперед визначених каналах. Переосмислення теорії бухгалтерського обліку пов'язується із загальною тенденцією, яка полягає у розумінні суті науки, як історіографії господарства, а не як засобу управління господарськими процесами.

Роль бухгалтера полягає в тому, щоб допомагати адміністрації здійснювати політику раціонального господарювання, готувати рішення щодо оптимального використання потенціалу підприємства і отримання прибутку.

Облікову систему необхідно розглядати як складову системи управління на основі теорії управлінського процесу. Якщо економічний стан та місце у світі окремих країн в недалекому майбутньому будуть визначати новаторські технології, то технологічну революцію неможливо буде здійснити, залишаючись в рамках традиційних технологій з їх жорсткою автоматизацією та рутинним управлінням на основі паперових носіїв інформації, традиційними конторами. Розвиток інформдинамічних процесів та систем вимагає створення і розвитку інформатики, переходу до нового, багатомірного розуміння інформаційних процесів, соціальної ролі інформаційного ресурсу.

Інформдинамічні системи означають процес переходу знання у безпосередню силу виробничого процесу. Вони забезпечують цілеспрямований і ефективний обмін енергією у вигляді інформаційної і фізичної роботи. Інтегральна функція таких систем полягає в акумуляції всього потенціалу знань та перетворення їх в інформаційний ресурс.

Отже, найважливішою проблемою сучасної теорії управління є розробка такої інформаційної моделі, яка б забезпечила життєздатність підприємства в умовах постійної зміни і ускладнення середовища, в якому воно функціонує. Для забезпечення життєздатності підприємства необхідно знайти спосіб вимірювання його власної внутрішньої рівноваги.

Система, яка може впоратись з випадковим і непередбаченим втручанням в неї, забезпечуючи внутрішню рівновагу, називається над стабільною. Підприємства відносяться якраз до таких систем.

На систему впливають стимули, що знаходяться всередині або поза системою для знаходження і розпізнавання яких в контурі управління повинен бути пристрій реєстрації стимулів. В якості такого пристрою в економічних системах служить бухгалтерська служба та інші економічні та технічні служби, які сприймають та оцінюють стимули, знаходять методи сповіщення про них в термінах, зрозумілих для працівників системи управління. Пристрій реєстрації стимулів (даних, фактів) називається перетворювачем.

Бухгалтерська служба виступає в значенні перетворювача стимулів на інформаційні ресурси, які служать вихідною інформацією для аналізу ситуацій і прийняття рішень. На рис. 2 показано принцип дії перетворювача та його ролі в системі управління.

На рис. 2 сенсоріум означає пристрій (в економічних системах служба) обов'язком якої є реєстрація наявності стимулів та їх класифікація. Ця служба може підсилювати (+) або зменшувати (-) дію стимулів в залежності від того допомагають вони діяльності системи чи перешкоджають. Від сенсоріуму подаються команди на відповідні точки (центри) управління (А, В), які приймають рішення залежно від характеру стимулів. Щоб обрати положення вмикача (А чи В) сенсоріум порівнює очікуваний результат ефекту свого вибору за критерієм стабільності системи.

Рис. 2. Управляюча система та її елементи

Канал, по якому надходять стимули в систему називається сенсорним каналом входу (вхідні дані), а канал, що замикає ланцюг управління - моторним каналом виводу (вихідні дані).

Реально ця система набагато складніша, ніж показано на схемі, бо на вході і виході з неї існує безліч каналів, а сенсоріум має складну структуру і функції.

Роль бухгалтерського обліку в цій системі зводиться до того, щоб максимально врахувати стимули та класифікувати їх, тобто виконувати функцію перетворювача.

2. Роль контролінгу в системі бухгалтерського обліку

На основі досліджень кібернетичної моделі функціонування підприємства приходимо до висновку про необхідність розвитку нової науки - контролінгу. Завданням такої науки є розробка принципів відбору відстежуваних параметрів роботи підприємства, планування, обліку й аналізу показників ефективності використання виробничого потенціалу, ресурсів, господарських процесів, формування собівартості та фінансового результату, визначення фінансового стану та інших важливих сторін діяльності. Мета контролінгу - забезпечення успішного довготривалого існування бізнесу, збереження, внутрішньої рівноваги і стабільності виробничої системи в постійно змінюваному внутрішньому і зовнішньому середовищі. Виникнення та розвиток контролінгу пов'язується з стратегічним менеджментом, який в найближчий час стане реальністю в практичній діяльності українських підприємств.

Одним із важливих фактором, що зумовлюють розвиток та поглиблення системи бухгалтерського обліку, є необхідність вдосконалення внутріфірмового управління, яке стає центральною проблемою реорганізації господарського механізму старого типу і заміни його новим.

Для внутріфірмового управління важливу роль відіграє фінансовий фактор. Неправильна фінансова політика та фінансова орієнтація може становити загрозу існуванню підприємства. Закономірність полягає в тому, що чим успішніше функціонує нове підприємство, тим більшу загрозу для нього становить невміння вести фінансові справи, а тому фінансовий стан повинен бути в центрі уваги. Часто підприємство починає відчувати труднощі після, здавалося б, повного фінансового благополуччя в попередній період. Причина цього криється у відсутності грошей, що означає неспроможність генерувати капітал, втрату контролю над операціями функціонування, відсутність надійної інформації про витрати, товарні запаси, розрахунки з дебіторами, кредиторами. Якщо настає фінансова криза, то потрібні величезні зусилля для ліквідації її наслідків.

Для підприємств важливе значення має прибуток, але треба концентрувати увагу не на ньому, а на відстеженні руху грошового потоку, пошуку джерел фінансування, а також регулюванні діяльності. Без цих компонентів, вся статистика про зростання прибутків є фікцією, що вийде назовні через 12-18 місяців у вигляді фінансових ускладнень.

Для успішної діяльності підприємства необхідно регулярно проводити аналіз руху готівки, прогнозувати касовий потік, контролювати і регулювати грошові операції. Якщо є надійний прогноз, то контроль руху грошей здійснити неважко, але слово «надійний» означає передбачення найгірших варіантів, а не райдужних надій, при цьому прогноз потреби в грошах та напрями їх використання розробляються на 12 місяців наперед.

Розробка системи контролю починається з аналізу найважливіших показників роботи підприємства - якість продукції, наявність матеріальних ресурсів, собівартість продукції, використання техніки, робочої сили, виробничого потенціалу тощо. Саме в розробці системи контролю та регулюванні показників діяльності бухгалтерський облік та контролінг відіграють головну роль. Управлінський персонал, отримуючи фактичні данні про об'єкт спостереження, постійно тримає руку на пульсі найважливіших ділянок роботи і приймає рішення. Якщо система контролю забезпечує інформацію про стан поведінки об'єкту спостереження, то ніяких неприємних випадковостей не відбувається (рис. 3).

Разом з тим, система контролю за діяльністю підприємства може функціонувати в необхідних межах із заданою ефективністю лише при певній структурі управлінського апарату. Відсутність адекватної системи управління на підприємстві може підірвати навіть процвітаючу та високоприбуткову фірму. На створення управлінського колективу необхідно не менше 3-х років.

Рис. 3. Управління на основі контролінгу

В науковому плані слід розрізняти два рівня управління, один з яких відповідальний за маніпуляцію діловими даними (інформацією), а інший - за вияснення закономірностей, які впливають на подібні дані.

Другий рівень пов'язується з управлінням більш високого порядку, де природа речей та їх структурні відношення нас цікавлять більше, ніж поточні справи, які завжди детерміновані. Вищим завданням управління є розроблення курсу подальшого розвитку підприємства.

Якщо перший рівень управління обслуговує фінансовий і управлінський облік, забезпечуючи інформацію для операційного менеджменту і прийняття поточних рішень, то другий рівень призваний обслуговувати контролінг, забезпечуючи інформацію для стратегічного менеджменту з метою прокладання курсу фірми на тривалу перспективу.

Напрям руху підприємства з його концентрацією уваги швидше на тому, до чого ми прагнемо, ніж на тому, звідки ми вийшли, або дальновидність, є функцією вищого керівництва, а базою - дані контролінгу.

Управління на вищому рівні - це розробка планів та заходів, направлених на забезпечення існування системи (фірми). Життєздатність є критерієм індивідуальності і організаційної структури системи. Індивідуальність визначається людьми, а організаційна структура - виділенням оперативно самостійних підрозділів підприємства.

Керівники вищих рівнів управління зустрічаються з проблемами різноманітності. Коли створюються моделі на принципі різноманітності завжди можна розібратися в тому, чого прагне керівник і класифікувати вимогу, яка зменшує або збільшує різноманітність системи.

Висновки

В ринкових умовах господарювання ефективна діяльність підприємства в багато чому залежить від налагодження чіткої інформаційної системи бухгалтерського обліку, здатної постачати необхідну інформацію управлінським структурам. Це зумовлено підвищенням ролі обліково-аналітичної інформації в процесах прийняття управлінських рішень.

Головним фактором економічного зростання в сучасному світі стали інформаційні ресурси, а їх використання дає значний економічний ефект економії факторів виробництва на основі впровадження нових технологій.

Не заперечуючи важливості матеріальних потреб та інтересів для розвитку виробництва, які мають фундаментальний характер і впливають на всі сфери життя, розвинуті країни акцентують увагу на посиленні ролі інформаційних ресурсів у виробничому процесі. Аналіз розвитку економіки розвинутих країн показує, що матеріальні, трудові та фінансові ресурси все більше визначають зростання багатства не прямо, а опосередкованно, через творчі процеси (інформаційні).

Україна зараз знаходиться в стадії переходу до ринку, з однієї сторони, та в стадії переходу від індустріальної до інформаційної (кібернетичної) стадії розвитку - з іншої. При цьому основна увага зосереджується на економічних перетвореннях (що є економічним детермінізмом), і недостатня увага - на філософському, методологічному аспекті інформатизації суспільства. Саме світоглядна позиція на основі інформаційного підходу до подальшого розвитку економіки є визначальною серед факторів суспільного розвитку, а тому актуальним є формування інформаційного суспільства.

Ось чому економічна теорія повинна підняти економічну практику та її регулювання до рівня, який диктують вимоги нової інформаційної цивілізації. Ключовою проблемою нової економічної теорії повинна виступати проблема формування організованого інформаційного ринку, як частини інтелектуального ринку.

Список використаних джерел

1. Калинич Г.И. Основы теоретической информатики. К.: Наукова думка 1990. - 208.

2. Терехов Л.Л. Кибернетика для економістів. - М.: Фінанси і статистика, 1996. - с. 13.

3. Бутинець Ф.Ф. Інформаційні системи і технології в обліку. - Ж.: 2004 р. - 668.

4. Пушкар М.С. Розробка систем обліку. - Т.: Економічна думка, 2003, 226.

Размещено на Allbest.ru