Облік витрат та калькулювання виробничої собівартості продукції на підприємствах нафтодобувної промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Особливості процесу нафтодобування і характеристика об'єктів обліку витрат і об'єктів калькулювання

2. Методика обліку витрат за статтями калькуляції.

3. Зведений облік витрат на виробництво і калькуляцію собівартості видобутку нафти і газу

Висновки

Вступ

Нафтодобувна промисловість являється провідною світовою промисловою галуззю, протягом уже багатьох років, це галузь яка об'єднує підприємства, що розвідують і видобувають нафту та попутний газ і транспортують та зберігають їх.

Актуальність теми. Питання фінансового та внутрішньогосподарського обліку і аудиту витрат та калькулювання виробничої собівартості продукції на нафтодобувних підприємствах за сучасних умов ринкової економіки розкриті недостатньо та потребують додаткового дослідження. Чинна методика бухгалтерського обліку витрат та калькулювання виробничої собівартості продукції, що застосовується на цих підприємствах, не повною мірою відповідає сучасним вимогам господарювання зокрема, не забезпечує на її основі прийняття ефективних управлінських рішень. Крім того, не застосовується зарубіжний досвід, адаптований до специфіки організації виробництва вітчизняних підприємств.

Розвитку теорії і методології бухгалтерського обліку, проблемам організації обліку витрат та калькулювання собівартості продукції в умовах ринкових відносин приділялась увага в працях вітчизняних учених України: Бородкіна О.С., Білухи М.Т., Голова С.Ф., Гуцайлюка З.В., Єфіменка В.І., Завгороднього В.П., Забіле-вич С., Кузьмінського А.М., Кірейцева Г.Г., Кужельного М.В., Лінника В.Г., Литвина Ю.Я., Пархоменка В.М., Самборського В.І., Свідерського Є.В., Сопка В.В., Ткаченка Н.М., Чумаченка М.Г.та ін. Питання автоматизації обліку витрат, доходів досліджувалися Брагою В.В., Давидовим В.Н., Ємурановим Г.В., Завгороднім В.П., Далласом К.Є. та ін..

Проте у більшості наукових праць, несистемно розглядаються підходи до бухгалтерського обліку і аудиту витрат виробничої діяльності підприємств нафтодобувної промисловості України, що негативно впливає на ефективність діяльності підприємств.

Метою даної курсової роботи є удосконалення теорії та практики бухгалтерського обліку і аудиту витрат та калькулювання виробничої собівартості продукції на підприємствах нафтодобувної промисловості.

Досягнення мети передбачає вирішення таких основних завдань:

· визначити місце та роль нафтодобувної галузі в економіці України, специфіку та її особливості в умовах ринкових відносин;

· виявити особливості побудови системи бухгалтерського обліку витрат та калькулювання виробничої собівартості продукції на даних підприємствах України;

· визначити місце та роль внутрішньогосподарського обліку витрат і собівартості продукції у системі управління.

Об'єктом дослідження є діюча система обліку, витрат, калькулювання собівартості продукції та аудит виробничих витрат в нафтодобувній промисловості .

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних питань з бухгалтерського та внутрішньогосподарського обліку витрат нафтодобувної промисловості.

1. Особливості процесу нафтодобування і характеристика об'єктів обліку витрат і об'єктів калькулювання

Процес видобутку нафти характеризується рядом особливостей, впливаючих на постановку обліку і калькуляції собівартості продукції. Нафтоносні поклади не мають ні вартості, ні грошового виразу у вигляді витрат на сировину, тому в собівартості продукції відсутні сировинні витрати. Важлива особливість нафтовидобутку полягає у віддаленості предмету праці від робітника, що обумовлює своєрідний характер всього технологічного процесу.

В нафтовидобувній промисловості застосовуються різні способи експлуатації нафтових свердловин, основними з яких є: фонтанний, глибинно-насосний і компресорний. Зміна видобутку нафти за способами експлуатації характеризується даними, приведеними в таблиці 1.

Таблиця 1 (% до загального видобутку)

Роки	Видобуток нафти-всього	В тому числі
		фонтанний	насосний	компресорний	Іншими способами
1980 1990 2000 2005 2007	100 100 100 100 100	20,2 65,4 51,8 45,9 48,0	54,8 34,2 47,6 52,3 50,4	24,5 0,1 0,5 1,7 1,6	0,5 0,3 0,1 0,1 ---

Як видно з таблиці 1, структура видобутку нафти за способами щорічно змінюється, і це є одним з чинників формування собівартості. Разом з тим це означає, що на користь дієвого контролю за систематичним зниженням витрат на видобуток нафти при кожному способі експлуатації необхідно калькулювати собівартість за окремими способами експлуатації.

Особливість цієї галузі промисловості полягає також в отриманні в ході єдиного, нероздільного технологічного процесу двох продуктів; нафти і попутного газу. Це викликає необхідність, як і у всякому іншому комплексному виробництві, умовно розподіляти загальні витрати на видобуток нафти і попутного газу.

Нафтопереробна промисловість - це галузь яка займається виробництвом різних сортів бензину, попутного газу і дизельного палива, а також різні види технічних, медичних і господарських масел і змазок, кокс, спеціальні продукти, миючі засоби, бітум та іншу промислову продукцію. В останні роки нафтопереробна промисловість одержала новий напрямок у своєму розвитку. Що проявилося в тому, що крім вироблення традиційних нафтопродуктів широкий розвиток одержало виробництво хімічної сировини й багатьох хімічних продуктів. У десятки разів зросло виробництво бензолу, ксилолу та інших ароматичних вуглеводнів. Розвивається виробництво синтетичних жирних кислот і спиртів, виробництво сірчаної кислоти на основі використання побічної продукції. Підприємствами даної галузі щорічно видобувається більше мільйона тонн нафти (включаючи газовий конденсат) (див табл. 2).

Таблиця 2 Видобуток нафти, включаючи газовий конденсат в Україні, млн. тонн.

Рік	1940	1960	1980	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Нафта	0,4	2,2	7,5	3,7	3,7	3,7	4,0	4,3	4,4

Найбільше нафти видобувається у Дніпровсько-Донецькій нафтогазовій області, яка простягається на 650-700 кілометрів вузькою смугою 80-100 кілометрів на Лівобережній Україні. Виявлено понад 140 родовищ нафти і газу та газового конденсату. Нафто та газовидобувні поклади є у Сумській (Октирське, Качанівське родовища); Чернігівській (Гнідинцівське, Прилуцьке родовище); Полтавській (Сагайдацьке, Радчеківське родовища).

Передкарпатська нафтогазова область із промисловими запасами нафти і газу на площі 15тис. км2. Вона розміщена в межах Львівської, Івано- Фрвнківської і Чернігівської області, розвідано 29 нафтових і 7 нафтогазоконденсатних родовищ.

Причорноморсько - Кримська нафтогазоносна область, яка розміщена на Південній Україні та в прилеглих акваторіях Чорного моря, її площа - 25тис. км.2. Відкрито 1 нафтове родовище. Також тривають пошуки корисних копалин у рівнинній частині Криму.

Україна забезпечує свої потреби в нафтопродуктах частково, тому що в 2001р. вона спожила нафти (включаючи газовий конденсат) - 9,4 млн. тонн, а було добуто тільки 3,7 млн. тонн.

Особливості процесу видобутку нафти, що впливають на організацію обліку витрат і калькулювання собівартості продукції:

1. Попереднє розвідування нафтових родовищ;

2. Технологія видобутку: підземна і надземна;

3. Специфіка основного виду знарядь праці - свердловини;

4. Використання природних сил для підняття рідин на поверхню;

5. Різні способи експлуатації свердловин для вилучення з нафти рідин. Видобута рідина є емульсією із значним вмістом води;

6. У процесі виробництва одночасно одержують два види основної продукції - нафту і газ;

7. Незавершене виробництво у галузі стабільне.

Облік виробничих витрат здійснюють за процесами і видами виробництв. З цією метою до рахунку 23 відкривають ряд аналітичних рахунків. Вважається, що підземний виробничий процес організований за без цеховою структурою, а тому витрати цехів обліковуються на рахунку 92.

Рахунок 91 використовується для обліку цехових витрат наземних процесів і допоміжних виробництв.

Об'єкти обліку витрат і об'єкти калькулювання

Оскільки технологічний процес протікає у відособлених установках, то об'єктом обліку витрат є процес переробки на кожній установці ( процеси і види виробництв). Якщо на установці здійснюється кілька різних послідовних процесів, то витрати на них розраховуються роздільно.

Витрати на виробництво збираються на рахунку Основного виробництва. По кожному технологічному процесі відкривається аналітичний рахунок, на якому фіксуються виробничі витрати, які прямо відносяться до конкретного процесу. До таких витрат ставляться сировина, матеріали, напівфабрикати власного виробництва й покупні, допоміжні матеріали й паливо па технологічні цілі, основна й додаткова заробітна плата виробничих робітників з відрахуваннями на соціальне страхування, амортизація виробничого встаткування й витрати на поточний ремонт устаткування.

Витрата сировини, напівфабрикатів і реагентів визначається на основі записів в оперативних аркушах про прийом і відкачку по кожному резервуарі. Наприкінці місяця виробляється інвентаризація залишків шляхом виміру в резервуарах. Після закінчення місяця виробничі цехи представляють звіти про рух сировини, матеріалів, напівфабрикатів, реагентів і випуску готової продукції по технологічних процесах. За цим даними складається виробничо-технічний звіт, що є підставою бухгалтерських проводок про витрату матеріальних цінностей.

На нафтопереробних заводах збільшується питома вага каталітичних процесів: каталітичний крекінг, каталітичний риформінг, гідрокрекінг і ін. У зв'язку із цим росте й витрата різних каталізаторів (алюмосилікатних, алюмомо-лібденових, алюмокобальтових, алюмоплатинових, фосфорних, циолітових і ін.). Вартість каталізаторів у загальній сумі витрат по переробці становить від 15 до 50%. Тому важливе значення має облік і порядок включення цих видів витрат у собівартість. Діючої в галузі інструкцією з обліку, плануванню й калькулюванню встановлено, що каталізатори й розчинники (фенол, ацетон, бензол, пропан і т.п.) ураховуються на рахунку Малоцінних і швидкозношуваних предметів, а в собівартість продукції включаються у вигляді зношування. Суму зношування визначають розраховуючи на місяць виходячи з терміну служби або встановлюють планову норму на 1 т сировини, що переробляється.

Зношування каталізаторів ставиться із кредиту рахунку Зношування малоцінних і швидкозношуваних предметів у дебет рахунку Основного виробництва по статті «Допоміжні матеріали на технологічні цілі». Вартість заповнення втрат рухливого каталізатора списується повністю на витрати. Якщо вартість завантаженого каталізатора, що продовжує використовуватися у виробництві, погашена повністю, нарахування суми зношування припиняється. При достроковій заміні каталізаторів начисляється зношування до їхньої первісної вартості, зменшеної на суму оприбуткованих відходів.

На рахунку Основного виробництва відбиваються суми основної й додаткової заробітної плати робітників і інженерно-технічних працівників, що обслуговують установки, а також премії за виконання й перевиконання виробничого плану вироблення нафтопродуктів, нараховані по розрахункових відомостях'. Сюди ж ставляться відрахування в резерв на оплату відпусток робітником і виплату за вислугу років. Від суми заробітної плати, а також премій з фонду матеріального заохочення виробляються відрахування па соціальне страхування в розмірі 8,4%.

На рахунку Основного виробництва враховуються відрахування до фонду освоєння нової техніки й до фонду преміювання за створення; н впровадження нової техніки. Вони включаються у витрати на виробництво шляхом розподілу загальної суми пропорційно розколам па переробку. Витрати по переробці як база розподілу складаються із суми витрат палива й енергії на технологічні цілі, основний і додаткової заробітної плати виробничих робітників з відрахуваннями на соціальне страхування, витрат на зміст і експлуатацію встаткування й внутрішньозаводське перекачування.

Відрахування й витрати на науково-дослідні роботи, на стандартизацію, на централізовану технічну пропаганду але заводу в цілому розподіляються між виробничими процесами пропорційно сумі витрат на переробку.

Амортизацію й витрати на поточний ремонт виробничого встаткування відносять безпосередньо на основне виробництво. Під виробничим устаткуванням у нафтопереробці розуміється технологічна установка як єдиний об'єкт. У нього входять печі, колони, теплообмінники, насоси, мотори, електроустаткування, контрольно-вимірювальні прилади, а також трубопроводи, до інших об'єктів, аварійних резервуарів і т.д. Амортизація й витрати па поточний ремонт зазначеного встаткування включаються прямо у витрати виробничого процесу відповідно до розрахунків нарахування амортизації й документам про фактичну витрату.

Об'єктами обліку витрат на зміст і експлуатацію устаткування, крім його амортизації й витрат на поточний ремонт, цехових витрат, витрат допоміжних виробництв, є цехові підрозділу заводу. Тому вони протягом місяця накопичуються па рахунках Витрат по змісту й експлуатації устаткування, Загальноцехових витрат і Допоміжних виробництв у розрізі цехів.

Стабільність незавершеного виробництва дозволяє не враховувати його при калькулюванні. Тому всі витрати поточного місяця включаються в собівартість випущеної продукції й напівфабрикатів. Однак в одному технологічному процесі виходить кілька видів продукції. Щоб спростити калькулювання собівартості, прийнято підрозділяти отриману продукцію па основну й попутну. Основною вважається продукція, для одержання якої організується дане виробництво. Одержувані, при цьому газ сухий, газ жирний, мазут, напівгудрон, газойль і т.п. називають попутною, або побічної, продукцією.

Об'єктом калькуляції є сукупність основних продуктів кожного технологічного процесу. Одиницею калькуляції є 1 т основної продукції.

Технологія й організація нафтопереробного виробництва визначає методи обліку витрат на виробництво й калькулювання собівартості вироблюваної продукції. Оскільки нафта проходить ряд послідовних стадій виробництва, облік і калькулювання організуються по попередільному методу. З кожного процесу переробки одні види отриманої продукції направляються на товарний склад як готові продукти, інші - на склад напівфабрикатів, треті - на подальшу переробку. Ті самі напівфабрикати можуть направлятися на переробку в різні виробничі процеси. Ця обставина вимагає визначення собівартості напівфабрикатів і готової продукції після кожного технологічного процесу.

При організації обліку витрат на виробництво й калькулювання собівартості варто враховувати особливості нафтопереробної промисловості.

Виробництво нафтопродуктів здійснюється на каталітичних, термічних і інших технологічних установках, відокремлених одне від другого, але вони одночасно є такими, що взаємодіють між собою і залежать одне від другого. А саме - звичайна сировина проходить послідовно через ряд наведених установок.

Тут сировина використовується комплексно. За один виробничий цикл із одного чи кількох видів сировини в більшості випадків одночасно виходить ряд нафтопродуктів, що ускладнює визначення собівартості окремого виду отриманої продукції.

Напівфабрикати, отримані па одній установці, можуть бути спрямовані на подальшу переробку або реалізовані на сторону. Оскільки кількість завантаженої сировини обмежується об'ємом установок, то розмір незавершеного виробництва практично не змінюється.

У нафтопереробній промисловості до основного виробництва ставляться підготовка сировини до переробки, перегонка нафти й нафтопродуктів; переробка сировини шляхом крекінгу й риформінгу; коксування й контактна переробка нафтових залишків; переробка газу; очищення газу; очищення нафтопродуктів і газу; виробництво масел, парафіну, водню, синтетичних жирних кислот, сірчаної кислоти, сірки й інших продуктів. Кожне виробництво може бути організоване на різних послідовних або паралельних технологічних установках. Тому одне виробництво може мати десяток відособлених технологічних процесів. Наприклад, переробка сировини шляхом крекінгу й риформінгу має процеси каталітичного крекінгу, термічного крекінгу, каталітичного очищення, каталітичного риформінгу на одержання високооктанових бензинів і ароматичних вуглеводнів.

2. Методика обліку витрат за статтями калькуляції. Номенклатура калькуляційних статей витрат і їх характеристика

Планування, облік і калькуляція собівартості видобутку нафти і газу здійснюється по наступних статтях витрат: витрати на енергію по добутку нафти; витрати по штучній дії на пласт; основна заробітна платня виробничих робочих; додаткова заробітна плата виробничих робітників; відрахування на соціальне страхування; амортизація свердловин; витрати на збір і транспортування нафти і газу; витрати на технологічну підготовку нафти; витрати на підготовку і освоєння виробництва; витрати на зберігання і експлуатацію устаткування; загальновиробничі витрати; інші виробничі витрати; виробнича собівартість (валової продукції, товарної продукції); позавиробничі витрати; повна собівартість товарної продукції.

Ця номенклатура калькуляційних статей витрат відрізняється від типової номенклатури. В порівнянні з нею тут відсутні статті: «Сировина і матеріали», «Втрати від браку», оскільки в цій галузі предмет праці (поклади нафти і газу) є даром природи.

Цехові витрати не виділяються в окрему статтю калькуляції, а відображаються у ряді комплексної статі витрат. Виділяється особливою статтею амортизація свердловин, яка займає велику питому вагу у витратах на виробництво. Посиленню контролю за витратами сприяє виділення в звітній калькуляції і відособлений облік по місцях виникнення витрат по збільшенню віддачі пластів, витрат по стабілізації і деемульсації нафти, її перекачуванню і зберіганню, а також по збору і транспортуванню газу, що дозволяє здійснювати контроль за економічною ефективністю витрат на ці цілі. В той же час є деякі відмінності по складу витрат між калькуляційними статтями, вживаними в нафтовидобутку, і статтями типової номенклатури.

По статті «Витрати на енергію по видобуток нафти» відображаються витрати на електроенергію, стисле повітря і газ, споживаний при підйомі рідини із забою свердловин на поверхню. В обліку вони групуються за способами експлуатації свердловин (глибинний насосний, компресорний, безкомпресорний).

В статтю «Витрати по штучній дії на пласт» включаються витрати по підтримці пластового тиску і збільшенню нафтовіддачі пластів. Вони складаються з амортизації нагнітальних свердловин, вартості води газу, пару, поверхневих активних речовин і інших витрат.

До основної заробітної плати відноситься заробітна плата виробничих робітників (операторів), обслуговуючих нафтові, газові, контрольні, оцінні і наглядові свердловини, а також інженерів і техніків районних інженерно-технічних служб (РІТС). Інші витрати, пов'язані із утриманням РІТС, зокрема витрати на зміст і ремонт приміщень, займаних цими службами, відносяться на загальновиробничі витрати.

По статті «Амортизація свердловин» відображаються амортизаційні відрахування по нафтових і газових експлуатаційних, оцінних, наглядових і контрольних свердловинах.

На статтю «Витрати по збору і транспортуванню нафти і газу» відносяться витрати по утриманню і експлуатації мережі нафтопроводів (від гирла нафтових свердловин до місткостей товарного парку), насосних станцій, нафтоємкостей, мережі газопроводів, сепараторних установок (де відбувається відділення газу від нафти) і іншого технологічного устаткування. В цю статтю включається в межах норм спаду вартість втрат нафти при зберіганні і перекачуванні.

В статтю «Витрати по технологічній підготовці нафти» включаються витрати по утриманню і експлуатації термохімічних, електрообезводнюючих, знесолюючих і стабілізаційних установок, вартість реагентів. Тут же показуються витрати, включаючи амортизацію, по утриманню і експлуатації поглинаючих свердловин, в які проводиться закачування пластових вод.

На статтю «Витрати на підготовку і освоєння виробництва» відносяться витрати на підготовчі роботи, пов'язані із створенням нових нафтогазовидобувних управлінь, а також відрахування до фонду преміювання за створення і упровадження нової техніки.

По статті «Витрати на утримання і експлуатацію устаткування» показуються витрати, пов'язані із утриманням і експлуатацією нафтових, газових, оцінних, наглядових і контрольних свердловин, а також витрати на утримання, амортизацію і поточний ремонт устаткування, яке знаходиться в свердловинах (глибинних насосів, плунжерів і ін.), на поточний ремонт самої свердловини (усунення піщаних і парафінистих пробок, промивка забою свердловин і ін.), на утримання наземного устаткування (верстатів-гойдалок, насосів, експлуатаційних веж, засобів автоматики і телемеханізації), забезпечуючого процес видобутку нафти і газу. Особливістю цієї статті калькуляції є те, що в неї включаються витрати лише по устаткуванню, обслуговуючому підземний процес виробництва.

Стаття «Інші виробничі витрати» включає відрахування на геологорозвідувальні і науково-дослідні роботи, оплату нафти, отриманої від бурових і геологорозвідувальних організацій.

На статтю «Позавиробничі витрати» відносяться витрати по транспортуванню нафти від товарного парку нафтогазовидобувного управління до магістрального нафтопроводу управління магістральними нафтопроводами, до місткостей покупця або ж до пункту, де проводиться наливання нафти в залізничні цистерни або нафтоналивні судна. Вони включають витрати за змістом, поточному ремонту і амортизаційні відрахування нафтопроводів, насосних станцій, естакад, морських і річкових причалів.

Нині діюча в нафтовій промисловості номенклатура статі витрат дозволяє чітко розмежувати витрати, пов'язані з видобутком нафти і газу з надр землі на її поверхню, витрати по технологічній підготовці нафти, її внутрішньовиробничого і зовнішнього транспортування

Через галузеві особливості витрати по утриманню і експлуатації устаткування і транспортних засобів розосереджені у ряді калькуляційної статі. В цілях проведення економічного аналізу доцільно такі витрати зібрати в цілому по нафтогазовидобувному управлінню і у вигляді довідки показати в звітній калькуляції. Те ж необхідно було б зробити і по цехових витратах основного виробництва.

Особливості застосування однопереділъного методу обліку витрат на виробництві в нафтовидобувній промисловості

На підприємствах нафтовидобувної промисловості застосовується однопередільний метод обліку витрат на виробництво. В галузі здобувається однорідна продукція ( нафта і газ) в масовому порядку, відсутні напівфабрикати і незавершене виробництво. Видобуток нафти і газу включає ряд виробничих процесів (видобуток з свердловин суміші, яка складається з нафти, води, попутного газу і механічних домішок; збір, зберігання і транспортування нафти; технологічна підготовка до переробки нафти, яка складається з відділення газу, води, солей і механічних домішок, і т.д.), по яких відособлено повинні збиратися проведені витрати.

Якщо в нафтогазовидобувному управлінні здійснюється стабілізація нафти, тобто видобування з неї розчинених летючих вуглеводнів (пропану і бутану), то витрати по виробництву технологічної підготовки і стабілізації нафти можуть узагальнюватися на основі попередільного методу обліку з включенням в них вартості спожитої нафти.

Облік виробничих витрат в нафтогазовидобувному управлінні (НГДУ) здійснюється централізований в розрізі виробництв, цехів і планових облікових підрозділів (внутрішньоцехових виробництв), які залежно від виконуваної ними ролі у виробничому процесі відносяться до основного виробництва, до допоміжних виробництв або зайняті утриманням і експлуатацією устаткування (див. табл. 3). РІТС не є самостійними ділянками.

Таблиця 3 Розподіл цехів і планових облікових підрозділів по видах виробництв

Виробництва, цехи і планово-облікові підрозділи	Основне Виробництво	Допоміжне виробництво	Утримання і експлуатація обладнання
Видобуток:
нафти	+
Газу попутного	+
Газу природного	+
Цех підтримки пластового тиску	+
Цех підготовки і перекачування нафти:
виробництво збору, зберігання і внутрішньовиробничого транспортування нафти	+
виробництво зовнішнього транспортування нафти	+
виробництво технологічної підготовки і стабілізації нафти	+
Газокомпресорний цех:
виробництво стислого газу		+
виробництво стислого повітря		+
виробництво збору і транспортування газу	+
Цех підземного ремонту свердловин			+
Прокатно-ремонтний цех експлуатаційного устаткування:
виробництво прокату експлуатаційного устаткування			+
виробництво ремонту експлуатаційного устаткування		+
Прокатно-ремонтний цех електроустаткування і електропостачання: виробництво прокату електроустаткування:			+
виробництво електропостачання		+
виробництво ремонту електроустаткування		+
Прокатно-ремонтний цех електропогрузних установок			+
Цех автоматизації виробництва			+
Цех пароводопостачання:
виробництво водопостачання		+
виробництво паропостачання		+
Цех футеровання труб		+

нафтодобувний витрати калькулювання облік

Вони об'єднуються безпосередньо центральною інженерною технологічною службою управління, і по них роздільно не плануються і не враховуються витрати.

Для обліку витрат на виробництво і калькуляції собівартості окремих видів на синтетичному рахунку Основного виробництва відкриваються аналітичні рахунки: Видобутку нафти, Видобутку газу попутного і Видобутку газу природного. Витрати на цих рахунках групуються в розрізі калькуляційної статі витрат. Безпосередньо на аналітичні рахунки відносяться основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників з відрахуваннями на соціальне страхування, амортизація свердловин, витрати на підготовку і освоєння виробництва, а також відрахування на геологорозвідувальні роботи і оплата нафти, отриманої від бурових і геологорозвідувальних організацій.

На капітальний ремонт амортизація нараховується протягом фактичного терміну служби свердловин. Річна норма відрахувань на капітальний ремонт нафтових і газових свердловин встановлена по чотирьох групах об'єднань залежно від геологічних і кліматичних умов.

Оскільки амортизаційні відрахування включаються в собівартість різних видів і відносяться на декілька статей витрат, то розрахунок по них складається окремо по: нафтових, експлуатаційних, наглядових, оцінних і контрольних свердловинах, які знаходяться на нафтових площах, - на видобуток нафти і попутного газу; газовим експлуатаційним, оцінним, наглядовим і контрольним, розташованим на газових площах, - в собівартість видобутку природного газу; нагнітальним свердловинам - на цех підтримки пластового тиску; поглинаючим свердловинам - на виробництво технологічної підготовки і стабілізації нафти.

Витрати на підготовку і освоєння, виробництва в частині витрат, пов'язаних з організацією нових нафтогазовидобувних управлінь на знову освоюваних площах, заздалегідь збираються на рахунку Витрат майбутніх періодів, а потім списуються на видобуток нафти і газу. Списання відбувається протягом року з моменту початку видобутку нафти і газу по нормах погашення. Норми погашення встановлюються на 1 т валового видобутку корисних копалин виходячи із загальної суми витрат, тривалості їх погашення і планового об'єму видобутку продукції в цьому періоді.

Одним з видів витрат цих управлінь є витрати, які включаються в собівартість відрахування на геологорозвідувальні роботи. Вони призначені для покриття витрат по виявленню і додаткової розвідки нафтових і газових запасів, визначенню розмірів родовищ. В даний час величина відрахувань встановлюється по окремих районах країни у вигляді твердих ставок на 1 т нафти і 1000 м3 газу.

Відрахування вносяться до державного бюджету по мірі реалізації видобутої продукції. На рахунках бухгалтерського обліку ця операція записується по дебету рахунку Основного виробництва і кредиту рахунку Розрахунків з бюджетом.

Нафта може бути отримана від бурових і геологорозвідувальних організацій нафтогазовидобувними управліннями. Оплачується вона за плановою собівартістю за вирахуванням відрахувань на геологорозвідувальні роботи і включається в об'єм видобутку. На суму оплати дебетується рахунок Основного виробництва і кредитується рахунок Розрахунків з постачальниками і підрядчиками. Відрахування на геологорозвідувальні роботи і оплата отриманої нафти у витратах на виробництво відображаються як інші виробничі витрати.

Витрати іншої калькуляційної статі спочатку збираються по місцю їх виникнення, а потім списуються на об'єкти калькуляції. Для групування витрат по цехах і планових облікових підрозділах на рахунку Основного виробництва відкриваються субрахунки: «Цех підтримки пластового тиску», «Виробництво видобутку, зберігання і внутрішньовиробничого транспортування нафти», «Виробництво зовнішнього транспортування нафти», «Виробництво технологічної підготовки і стабілізації нафти», «Виробництво видобутку і транспортування газу».

По субрахунках витрати обліковують в розрізі наступної номенклатури статі витрат:

· сировина і основні матеріали - вартість нафти, яка витрачається при її стабілізації. Витрати по цій статті можуть мати місце лише у виробництві технологічної підготовки і стабілізації нафти;

· допоміжні матеріали - вартість допоміжних матеріалів, реагентів, запасних частин. Тут же показуються втрати нафти при її підготовці і зберіганні в межах встановлених норм;

· паливо - вартість нафти, газу і інших видів палива, яка витрачається на виробничі технологічні потреби. Витрачена нафта і газ оцінюється за плановою виробничою собівартістю;

· електроенергія - вартість електроенергії, спожитої на виробничі та технологічні цілі;

· пар, вода, стисле повітря і газ - вартість пару, води, стислого повітря і газу, спожитого на виробничі та технологічні цілі. По цій статті в цеху підтримки пластового тиску показується вартість газу, повітря, води і пару, використаного для закачування в пласт в цілях підвищення його нафтовіддачі;

· заробітна плата і відрахування на соціальне страхування - основна і додаткова заробітна плата виробничих робочих цехів і планових облікових підрозділів і відрахування на соціальне страхування;

· амортизація основних засобів - амортизаційні відрахування на повне відновлення і капітальний ремонт основних засобів цехів і планових облікових підрозділів. Наприклад, по цеху підтримки пластового тиску включається амортизація по нагнітальних свердловинах, будівлям насосних станцій, трубопроводам, підземному і наземному устаткуванню нагнітальних свердловин і др.;

· транспортні витрати - вартість послуг з переміщення вантажів;

· послуги інших цехів і зі сторони - вартість послуг з поточного ремонту і налагодження устаткування;

· інші виробничі витрати;

· цехові витрати обліковуються по кожному цеху окремо на рахунку загальних Цехових витрат. Між виробництвами, які входять в склад цеху, а також між окремими видами продукції, робіт і послуг названі витрати розподіляються пропорційно основній і додатковій заробітній платі виробничих робітників;

· загальновиробничі витрати включаються до робіт і послуг, які входять в об'єм товарної продукції нафтогазовидобувного управління.

Зібрані витрати по цехах і планових облікових підрозділах в розрізі приведеної номенклатури статей відносяться після закінчення місяця загальною сумою на наступні статті калькуляції основного виробництва видобутку нафти і газу:

ь цехи підтримки пластового тиску - на статтю «Витрати по штучній дії на пласт»;

ь виробництва видобутку, зберігання і внутрішньовиробничого транспортування нафти - на статтю «Витрати по видобутку і транспортуванню нафти і газу»;

ь виробництва зовнішнього транспортування нафти - на рахунок позавиробничих витрат з подальшим включенням в повну собівартість товарної нафти;

ь виробництва технологічної підготовки і стабілізації нафти - на статтю «Витрати по технологічній підготовці нафти»;

ь виробництва видобутку і транспортування газу - на статтю «Витрати по видобутку і транспортуванню нафти і газу».

Витрати по утриманню і експлуатації устаткування, виділяються у витратах видобутку нафти і газу, групуються по цехах і планово-облікових підрозділах, зайнятим утриманням і експлуатацією наземного і підземного устаткування нафтових, газових, оцінних, наглядових і контрольних свердловин, До них відносяться: цех підземного ремонту свердловин, виробництво прокату експлуатаційного устаткування, виробництво прокату електроустаткування, прокатний ремонтний цех електропогрузних установок, цех автоматизації виробництва. По кожному з цих цехів і внутрішньоцехових виробництв витрати обліковуються на рахунку Витрат по утриманню і експлуатації устаткування в розрізі наступної номенклатури статі витрат: амортизація устаткування, експлуатація устаткування, поточний ремонт устаткування, внутрішньовиробниче переміщення вантажів, знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів і пристосувань, цехові витрати.

Витрати цехів і планово-облікових підрозділів, пов'язані із утриманням і експлуатацією виробничого устаткування, відносять на витрати основного виробництва видобутку нафти і газу по статті «Витрати на утримання і експлуатацію устаткування», частина витрат у вигляді вартості робіт і послуг - на інші цехи і види діяльності, На рахунках бухгалтерського обліку відображається з кредиту рахунку Витрат на утримання і експлуатацію устаткування в дебет рахунків: Основного виробництва - частина витрат, відноситься до виробництва видобутку нафти і газу; Допоміжних виробництв - вартість отриманих послуг; Капітального ремонту - вартість виконаного капітального ремонту основних засобів; Товарів відвантажених, виконаних робіт і послуг - вартість робіт і послуг, наданих капітальному будівництву і непромисловим господарствам нафтогазовидобувного управління.

При видобутку нафти і газу у великій кількості використовується електроенергія, стисле повітря, пар і вода. Електрична енергія витрачається на приведення в дію верстатів-гойдалок, групових приводів, електровідцентрових вантажних насосів і на інші виробничі і господарські цілі; стисле повітря і газ необхідні при компресорному способі видобутку нафти; вода потрібна при нагнітанні її в пласт в цілях збільшення його нафтовіддачі, на знесолювання нафти, а пар - на закачування в пласт, підготовку нафти і т.д.

Облік витрат по видах енергії ведеться у відповідних планових облікових підрозділах, а саме у виробництвах: електропостачання, стислого повітря, водопостачання, паропостачання, стислого газу. Витрати по них групуються на рахунку Допоміжних виробництв по приведеній вище номенклатурі статей витрат, передбаченій для цехів і планово-облікових підрозділів основного виробництва. Облік витрат по статтях витрат здійснюється по кожному допоміжному виробництву окремо. Після закінчення місяця визначається вартість енергії і відбувається її списання на відповідні калькуляційні статті основного виробництва видобутку нафти і газу, на витрати цехів основного і допоміжного виробництв, капітальний ремонт, капітальне будівництво, непромислові господарства і сторонні організації в наступному порядку:

Ш по виробництву електропостачання - пропорційно кількості спожитої електроенергії в кіловат-годинах: на виробництво видобутку нафти (стаття «Витрати на енергію по видобутку нафти»); на цехи і планово-облікові підрозділи основного і допоміжних виробництв; непромисловим господарствам; капітальному будівництву; стороннім організаціям;

Ш по виробництву стислого повітря і стислого газу пропорційно кількості (в кубічних метрах) спожитого повітря або газу: на основне виробництво видобутку нафти (стаття «Витрати на енергію по видобутку нафти»); на інші цехи і виробництва;

Ш по водопостачанню і паропостачанню - пропорційно кількості відпущеної води (в кубічних метрах) і пару (в тоннах): на інші цехи і планові облікові підрозділи; непромисловим господарствам і стороннім організаціям.

Таким чином, в нафтовій промисловості одні витрати відносяться безпосередньо на об'єкти калькуляції (видобуток нафти, попутного і природного газу), інші групуються спочатку по центрах їх виникнення:, цехам і планово-обліковим підрозділам (внутрішньоцеховим виробництвам). Особливістю виробничого обліку в галузі є те, що тут для збирання основних витрат по цехах і внутрішньоцехових виробництвах використовуються декілька синтетичних рахунків. При цьому по деяких цехах витрати в розрізі внутрішньоцехових виробництв обліковуються на різних рахунках. Зрештою витрати цехів і планових облікових підрозділів списуються на відповідні калькуляційні статті витрат видобутку нафти і газу (див. табл. 4).

Таблиця 4 Відомість списання витрат з цехів і внутрішньоцехових виробництв на статті калькуляції видобутку нафти і газу

Витрати за калькуляційними статтями	Облік основного виробництва	Облік допоміжних виробництв	Облік витрат на утримання та експлуатацію обладнання	ВСЬОГО
	1	2	3	4	5	1	2	3	4	1	2	3	4	5
На енергію по видобуванню нафти						400	500	3600							4500
По штучній дії на пласт	5300														5300
По збору і транспортуванні нафти і газу		1400			1200										2600
По технологічній підготовці нафти				4000											400
На утримання і експлуатацію устаткування									400	2700	6000	6200	700	500	16500
Позавиробничі			200												200
ВСЬОГО	5300	1400	200	4000	1200	400	500	3600	400	2700	6000	6200	700	500	33100

3. Зведений облік витрат на виробництво і калькуляцію собівартості видобутку нафти і газу

В процесі зведеного обліку здійснюється групування витрат по місцях їх виникнення, видах продукції і статтях калькуляції. При видобутку декількох видів корисних копалин важливо економічно обгрунтовано розподілити проведені витрати між ними.

На підприємствах нафтової промисловості в умовах видобутку двох або трьох видів продукції (нафти, попутного і природного газу) одні витрати включаються в їх собівартість прямим шляхом, інші побічно, пропорційно встановленій базі. Як бази розподілу непрямих витрат в цій галузі використовуються: кількість скважино-місяців діючих нафтових і газових свердловин, валовий видобуток нафти і газу в тоннах, попутного і природного газу в кубічних метрах, основна заробітна плата виробничих робітників, загальна величина витрат на виробництво за вирахуванням відрахувань на науково-дослідні і геологорозвідувальні роботи.

Кількість відпрацьованих скважино-місяців визначається множенням кількості нафтових і газових свердловин на число місяців їх роботи. Валовий видобуток нафти і газу є видобутком за даний період часу в тоннах. Для переведення газу до одного вимірнику з нафтою його об'ємна кількість перераховується на вагову виходячи з калорійності 1000 м3 газу і 1 т нафти.

На окремі види продукції фактичні витрати відносяться таким чином:

§ витрати по статтях «Витрати на енергію по видобутку нафти», «Витрати по штучній дії на пласт», «Витрати по технологічній підготовці нафти» і «Позавиробничі витрати» повністю включаються в собівартість нафти;

§ витрати по статті «Основна заробітна плата виробничих робітників» спочатку розподіляються між нафтою і природним газом, а потім між нафтою і попутним газом. В першому випадку використовується кількість скважино-місяців, відпрацьованих нафтовими і газовими свердловинами, а в другому - валовий видобуток в тоннах нафти і попутного газу;

§ додаткова заробітна плата виробничих робітників і відрахування на соціальне страхування розподіляється пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників;

§ амортизація свердловин, розташованих на газових площах, відноситься повністю на природний газ, на нафтових площах розподіляється між нафтою і попутним газом пропорційно їх валовому видобутку;

§ витрати по статті «Витрати на видобуток і транспортування нафти і газу» в частині витрат виробництва, видобутку, зберігання і внутрішньовиробничого транспортування нафти відносяться на видобуток нафти, в частині витрат виробництва видобутку і транспортування газу розподіляються між природним газом і попутним пропорційно їх валовому видобутку в кубометрах;

§ витрати по статті «Витрати на підготовку і освоєння виробництва» включаються в собівартість нафти, природного газу і попутного пропорційно тоннам валового видобутку цих продуктів;

§ витрати по статті «Витрати на утримання і експлуатацію устаткування» в частині витрат по підземному поточному ремонту свердловин відносяться лише на нафту і природний газ по прямій ознаці. В частині витрат прокатного ремонтного цеху електропогрузних установок вони розподіляються між нафтою і попутним газом пропорційно їх видобутку в тоннах, в решті частини витрат - на всі види продукції щодо їх валового видобутку у ваговому вимірюванні; витрати по статті «Загальновиробничі витрати» включаються в собівартість всіх трьох видів продукції пропорційно загальним витратам по їх видобутку за вирахуванням відрахувань на науково-дослідні і геологорозвідувальні роботи;

§ витрати по статті «Інші виробничі витрати» в частині оплати за отриману нафту включаються лише в собівартість видобутку нафти, решта частина витрат відноситься на нафту, попутний і природний газ. При цьому відрахування на геологорозвідувальні роботи - по прямій ознаці виходячи зі встановлених ставок і об'єму реалізації здобутої продукції, а відрахування на науково-дослідні роботи - пропорційно валовому видобутку нафти і газу в тоннах.

Таким чином, в нафтовій промисловості витрати включаються: в собівартість окремих видів прямим і непрямим шляхом. На відміну від інших галузей промисловості тут використовуються декілька баз розподілу. Диференційований вибір баз розподілу залежно від їх впливу на величину відповідних витрат підвищує достовірність звітних калькуляцій.

Звітні калькуляції нафтогазовидобувними управліннями складаються на нафту, газ попутний і газ природний за місяць, квартал і рік. Місячні калькуляції заповнюються на основі зведеного обліку витрат на виробництво. Фактична собівартість видобутку нафти і газу за квартал визначається складанням даних про витрати за окремі місяці, які входять в нього, за рік на основі квартальних даних.

Особливістю калькуляції в нафтовій промисловості є те, що тут виробнича собівартість обчислюється по валовому і товарному видобутку корисних копалин. Собівартість валового видобутку нафти і газу рівна сумі фактично понесених за звітний період витрат, які відображені на рахунку Основного виробництва. При розрахунку фактичної собівартості товарного видобутку з витрат на валовий видобуток віднімається вартість витрачених нафти і газу на власні виробничі потреби і втрата нафти при її перекачуванні, підготовці і зберіганні. Витрата нафти і газу, а також втрати нафти оцінюється за річною плановою виробничою собівартістю. Повна собівартість товарного видобутку нафти визначається надбавкою до її виробничої собівартості позавиробничих витрат. По попутному і природному газу повна собівартість рівна їх виробничій собівартості, оскільки витрати по транспортуванню газу входять в склад виробничих витрат.

Після закінчення звітного періоду заповнюється калькуляційний лист. В ньому за планом за квартал і по звіту за поточний квартал і з початку року показується загальна величина витрат на виробництво, у тому числі на валовий і товарний видобуток нафти, газу попутного і природного. По валовій продукції виробнича собівартість показується в постатейному розрізі, по товарній - загальним підсумком. Тут в тому ж розрізі дається собівартість калькуляційної одиниці, в якості якої виступає 1 т нафти і 1000 м3 газу.

В калькуляційному листі приводяться відомості за планом і фактично на звітний квартал і з початку року про валовий і товарний видобуток нафти, попутного і природного газу, витрата окремих видів енергії за кожним способом видобутку нафти, фонд основної заробітної плати робітників, їх середньоспискова чисельність і середня заробітна плата одного робітника.

Нафта може видобуватися різними способами. Для виявлення їх економічної ефективності витрати по видобутку нафти розподіляються за способами експлуатації свердловин.

Вартість електроенергії по прямій ознаці відноситься на глибинний насосний спосіб видобутку; витрати на стисле повітря і газ прямим шляхом - на компресорний спосіб; оплата нафти, отриманої від бурових і геологорозвідувальних організацій, - на видобуток нафти іншими способами.

Витрати по штучній дії на пласт, по видобутку і транспортуванню нафти, на підготовку і освоєння виробництва, а також відрахування на науково-дослідні і геологорозвідувальні роботи розподіляються між окремими способами експлуатації свердловин пропорційно кількості валового видобутку нафти.

Всі інші витрати: основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників, відрахування на соціальне страхування, амортизація свердловин, витрати на утримання і експлуатацію устаткування, а також загальновиробничі витрати, розподіляються між окремими способами видобутку нафти пропорційно відпрацьованим скважино-місяцям.

Висновки

У курсовій роботі наведено теоретичне узагальнення теорії та практики бухгалтерського обліку і аудиту витрат та калькулювання виробничої собівартості продукції на підприємствах нафтовидобувної промисловості. Сформульовано положення теоретичного, методичного та науково-практичного характеру, що відображують вирішення основних завдань відповідно до поставленої мети.

Отже, з даної курсової роботи можна зробити такі висновки, що:

1. Методика й організація обліку і аудиту витрат на виробництво і калькулювання собівартості нафтової продукції залежать від організаційно-технологічних особливостей процесу видобутку нафти і газу. З цією метою в роботі обґрунтовано основні аспекти формування методики внутрішньогосподарського обліку витрат нафтодобувних підприємств.

2. Недостатня розробленість питань, пов'язаних з економічною сутністю категорій витрати (видатки) та собівартістю потребувала подальшого дослідження та узагальнення сутності витрат, їх змісту, структури, ролі та впливу на калькулювання собівартості продукції нафтодобувних підприємств.

3. Критичний аналіз сучасних наукових джерел та практики обліку дав змогу визначити науковий підхід до розкриття економічної сутності витрат і на підприємствах нафтодобувної промисловості. Доведено, що категорія “витрати” на підприємствах вугледобувної промисловості має ширше значення, ніж “видатки”, оскільки охоплює весь господарський процес, пов'язаний з використанням ресурсів і з функціонуванням підприємства. Обґрунтовано необхідність розрахунку та використання в діяльності підприємств показника “ефективність витрат” - комплексного показника, який визначається порівнянням величини витрат і величини отриманої вигоди, отриманої в результаті здійснення цих витрат.

У результаті вивчення методики бухгалтерського обліку витрат і калькулювання собівартості продукції нафтодобувних підприємств розроблені методичні рекомендації з удосконалення:

- класифікації витрат нафтодобувних підприємств;

- методики фінансового обліку витрат за напрямами їх поділу;

- методики внутрішньогосподарського обліку витрат за системами та прийомами їх обліку, за методами;

- повних витрат та калькуляції повної собівартості продукції;

- неповних витрат і калькулювання урізаної собівартості продукції.

Размещено на Allbest.ru