Надходження виробничих запасів та формування їх собівартості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ 2

1. Загальні відомості про виробничі запаси 3

1.1 Економічна суть, та характеристика складу виробничих запасів 3

1.2 Визнання та оцінка виробничих запасів 5

2. Організація обліку виробничих запасів 9

2.1 Характеристика рахунку 20 «Виробничі запаси» 9

2.2 Документування господарських операцій 13

2.3 Порядок організації аналітичного обліку виробничих запасів 19

3. Облік операцій з виробничими запасами 21

3.1 Бухгалтерське відображення операцій з руху виробничих запасів 21

3.2 Інвентаризація виробничих запасів 27

4. Особливості обліку виробничих запасів в умовах використання сучасних засобів обчислювальної техніки 35

Висновок 39

Список використаної літератури 41

Додатки 43

Вступ

В сучасних умовах господарювання все більше зростає роль і значення бухгалтерського обліку в управлінні виробничим процесом. Відбувається інтенсивний перехід діяльності економічних суб`єктів на ринкові відносини. За цих умов на підприємстві виникає необхідність активніше використовувати бухгалтерський облік для здійснення контролю, вдосконалення обліку витрат та калькулювання собівартості продукції основного виробництва. Ринкові відносини об`єктивно потребують зміни бухгалтерського обліку наближення його до міжнародних стандартів.

Правильна організація бухгалтерського обліку виробничих запасів є необхідною умовою для діяльності підприємства.

Головним завданням діяльності підприємства є виготовлення продукції, тобто здійснення виробничого процесу, який не можливий без своєчасного, повного та ритмічного забезпечення підприємства необхідними виробничими запасами. Правильне відображення в обліку виробничих запасів, контроль за їх збереженням дозволяє зберегти оборотні засоби підприємства, не витрачати неефективно грошові засоби. Налагоджений облік виробничих запасів дозволяє більш чітко визначатися із затратами на виробництво та розрахунки валових витрат.

Метою творчої роботи є розкриття обліку надходження виробничих запасів та формування їх собівартості.

1. Загальні відомості про виробничі запаси

1.1 Економічна суть, та характеристика складу виробничих запасів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси поняття запасів, порядок їх обліку та оцінки містяться в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. Згідно п.4 П(С)БО 9 запаси - це активи, які:

· утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, а також при управлінні підприємством;

· знаходяться у процесі виробництва (НЗВ) з метою наступного продажу продукту виробництва;

· утримуються з метою подальшого продажу при умові звичайної діяльності.

Під виробничими запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Від поняття виробничих запасів слід відрізняти поняття матеріальних ресурсів. Матеріальні ресурси - це засоби виробництва, які включають засоби праці та предмети праці. Тобто поняття матеріальних ресурсів є більш широким поняттям ніж виробничі запаси, адже останні включають лише предмети праці.

В залежності від того, яку роль відіграють різноманітні виробничі запаси в процесі виробництва продукції, робіт і послуг, вони поділяються на такі групи: сировина, основні й допоміжні матеріали; купівельні напівфабрикати; незавершене виробництво; малоцінні та швидкозношувані предмети; молодняк тварин і тварини на відгодівлі.

Сировина і матеріали - це предмети праці, з яких виготовляють продукцію; вони утворюють матеріальну (речовинну) основу продукції.

Сировина - це продукція сільського господарства (зерно, бавовна, молоко) і видобувної промисловості (вугілля, руда тощо), а матеріали - продукція переробної промисловості (борошно, тканина, цукор тощо).

Поділ матеріалів на основні та допоміжні має умовний характер і часто залежить лише від кількості матеріалу, використаного на виробництво різних видів продукції.

До групи допоміжних матеріалів у зв'язку з особливістю використання окремо виділяють паливо, тару і тарні матеріали, запасні частини.

Паливо виділяють в окрему групу з причини його великого економічного значення та специфіки споживання. Паливо поділяють на технологічне, моторне (пальне) і господарське (на опалення).

До тари і тарних матеріалів належать предмети, які використовуються для пакування, транспортування, зберігання різних матеріалів і продукції (мішки, ящики, коробки тощо).

Запасні частини служать для ремонту і заміни спрацьованих деталей машин та обладнання.

Незавершене виробництво виступає у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів.

Напівфабрикати - це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але ще не є готовою продукцією. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто утворюють її матеріальну основу. Зворотні відходи виробництва - це залишки, що утворились в процесі переробки сировини і матеріалів та які повністю або частково втратили споживчі якості (тирса, стружка тощо).

До окремої групи виділяють малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Важливою передумовою організації обліку виробничих запасів є їх оцінка. Згідно з діючими нормативними документами одержані виробничі запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. П(С)БО 9 "Запаси" визначає, які саме витрати формують первісну вартість запасів.

При відпуску запасів у виробництво, їх продажу та іншому вибутті згідно з П(С)БО 9 оцінка здійснюється за одним з таких методів:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); нормативних затрат; ціни продажу.

Обираючи методи обліку запасів, необхідно пам'ятати, що зміна облікової політики повинна бути обґрунтованою і можлива лише у тому випадку, коли така зміна буде найбільш повно і достовірно відображати специфіку діяльності підприємства.

Нижче наведені приклади формування та визначення первісної вартості виробничих запасів.

Підприємство визначає склад виробничих запасів залежності від технологічних особливостей виробничого процесу. На підприємствах виробничих запасів: сировина й матеріали, паливо, тара й тарні матеріали, будівельні матеріали, запасні частини, інші матеріали.

1.2 Визнання та оцінка виробничих запасів

Відповідно до П(С)БО запаси визнаються за таких умов:

* - існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;

* - їх вартість може бути достовірно визначена.

Як правило, підприємство включає до складу запасів на дату балансу лише фактично отримані цінності і списує зі складу запасів фактично відвантажені. Однак в окремих випадках за умовами договорів поставки у складі запасів можуть рахуватись і такі, що вже відвантажені з підприємства (право власності на які в нього залишилось) і такі, що повинні надійти, якщо підприємству-покупцю перейшло право власності на них, тобто товари в дорозі.

Важливе значення для правильного обліку має також порядок оцінки виробничих запасів. В обліку виробничі запаси відображаються за первісною вартістю. Відповідно до П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається із таких фактичних витрат:

* сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

* сум ввізного мита;

*сум непрямих податків, які пов'язані з придбанням запасів і не відшкодовуються підприємству;

* транспортно-заготівельних витрат;

*інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Не включаються до первісної вартості виробничих запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

* понаднормові втрати і нестачі запасів;

* проценти за користування позиками;

*витрати на збут;

* загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Згідно з П(С)БО 9 „Запаси" на підприємстві можна використовувати один із п'яти методів оцінки запасів при їх вибутті або декілька одночасно:

*собівартістю перших за часом надходження запасів (FIFO або ФІФО);

*середньозваженою собівартістю;

*нормативних витрат;

*ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів;

*ціни продажу.

Використання методу FIFO ґрунтується на припущенні, що одиниці виробничих запасів, які були придбані першими, першими і вибувають. Отже, вартість запасів на кінець звітного періоду відображається фактично за вартістю останніх за часом придбань. Метод середньозваженої собівартості дуже поширений. Суть його полягає в тому, що при різних цінах на запаси визначається середня ціна, за якою потім списується собівартість виробничих запасів. При цьому визначають суму кількості одиниць виробничих запасів на початок звітного періоду та їх вартість і одиниць запасів, придбаних протягом звітного періоду, та їх вартість. Далі сума добутків кількості таких запасів та їх вартостей ділиться на кількість запасів, що в результаті дає нам середньозважену собівартість одиниці запасу на кінець періоду.

В основному метод нормативних витрат призначений для серійного промислового виробництва. Суть його полягає в тому, що запаси, як правило, оцінюються в балансі за нормативною собівартістю, яка складається з суми нормативних витрат на одиницю виробу. Ці витрати плануються підприємством, регулярно перевіряються і змінюються для максимального наближення їх до фактичних. Точний термін перегляду норм витрат законодавством не встановлений, він визначається підприємством самостійно. Відхилення від встановлених нормативів обліковують на окремих регулюючих рахунках. На практиці такий метод застосовується рідко через складний механізм включення матеріальних витрат (запасів) до собівартості продукції.

Нормативний метод обліку витрат і калькулювання собівартості часто використовується на підприємствах промисловості зі складною технологією, а також у сезонних галузях матеріального виробництва. Він потрібен для оцінки не лише при вибутті виробничих запасів із підприємства, а й при переведенні їх з однієї балансової статті до іншої.

Метод ідентифікованої собівартості застосовується щодо тих видів виробничих запасів, які використовуються для виконання спеціальних замовлень і проектів значної вартості, а також стосовно тих видів запасів, що вони не замінюють один одного. Застосування цього методу передбачає ведення індивідуального обліку по кожному виду запасів. В результаті використання цього методу однакові запаси обліковуються за різною вартістю, що не завжди зручно. Залежно від того, який саме з однакових запасів використає підприємство, прибуток буде змінюватись відповідно до первісної вартості кожного запасу. При веденні бухгалтерського обліку за допомогою спеціальних комп'ютерних програм використання цього методу можливе навіть для роздрібної торгівлі . Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торгової націнки на товари. Цей метод застосовується підприємствами, які мають значну і перемінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки.

Враховуючи думки різних авторів, можна стверджувати, що виробничі запаси відіграють велику роль у ефективності господарської діяльності підприємств. Господарська діяльність підприємства включає використання значних виробничих запасів. Виробничі запаси посідають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємства різних сфер діяльності. Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасів. Облік запасів ведеться в натуральному та грошовому вимірниках. Існують різні методи оцінки запасів, кожен з яких має свої переваги та недоліки, тому є дуже важливо вибрати той метод, за яким можна найточніше провести оцінку запасів, залежно від діяльності підприємства. У зв'язку з цим виникає ряд проблем в організації управління виробничими запасами та їхнього облікового забезпечення. Тому від правильності розрахунку оцінки запасів буде залежить подальша роботи підприємства.

2. Організація обліку виробничих запасів

2.1 Характеристика рахунку 20 «Виробничі запаси»

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировини й матеріалів, які знаходяться в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва призначено рахунок 20 "Виробничі запаси". Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів.

По дебету рахунку 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження виробничих запасів на підприємство, їх дооцінка, по кредиту - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробка, відпуск (передача) на сторону, уцінка тощо. Вартість окремих видів виробничих запасів обліковується на відповідних субрахунках рахунку 20 (табл. 1).

Таблиця 1 Об'єкти, що обліковуються на рахунку 20 "Виробничі запаси"

№ рахунку	Назва субрахунку	Характеристика
201	Сировина й матеріали	Призначений для відображення наявності та руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні (забудовники облік будівельних матеріалів і конструкцій ведуть на субрахунку 205 "Будівельні матеріали"). На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні . будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201. Підприємства, що заготовляють сільськогосподарську продукцію для переробки, її вартість також відображають на цьому субрахунку
202	Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби	Призначений для відображення та руху купівельних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та вироби - дерев'яні, залізобетонні, металеві, інші), придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці для їх обробки або для збирання. Вироби, придбані для комплектації готової продукції, вартість яких не включається до собівартості продукції цього підприємства, відображаються на рахунку 28 "Товари". Науково-дослідні та конструкторські організації придбані необхідні їм як комплектуючі вироби для проведення
		наукових (експериментальних) робіт за визначеною науково-дослідною або конструкторською темою спеціальне обладнання та інструменти, пристрої та інші прилади обліковують на субрахунку 202. Обладнання і прилади загального призначення на цьому субрахунку не обліковуються, а відображаються на рахунку 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи" або на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" за видами предметів
203	Паливо	Призначений для обліку наявності палива, що придбавається чи заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ. Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 "Матеріали" і на субрахунку 203 "Паливо" - за ознакою переважності використання на цьому підприємстві. Якщо на підприємстві для технологічних та експлуатаційник потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на субрахунку 203
204	Тара й тарні матеріали	Призначений для відображення наявності та руху всіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари та її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо). Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не відносяться до тари і обліковуються на субрахунку 201 "Сировина й матеріали"
205	Будівельні матеріали	Підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій. На даному субрахунку не обліковується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади. виробничий інвентар та інше. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" в міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.
		Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205 на рахунок 15 "Капітальні інвестиції" після підтвердження їх монтажу й використання
206	Матеріали, передані в переробку	Призначений для обліку матеріалів, що передані в переробку на сторону та які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів. Затрати на переробку матеріалів, які оплачуються стороннім організаціям, відображаються безпосередньо по дебету рахунків, на яких ведеться облік виробів, отриманих з переробки. Аналітичний облік матеріалів, переданих в переробку, ведеться в розрізі, який забезпечує інформацію про підприємства-переробники і контроль за операціями з переробки, за відповідними витратами. Передача матеріалів у переробку відображається тільки на субрахунках рахунку 20
207	Запасні частини	Призначений для обліку придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонд) повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах. По дебету субрахунку відображаються залишок і надходження, по кредиту - витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин. Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вартість, обліковуються у складі основних засобів Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами (механічна група, електрична група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду також ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені): що підлягають відновленню (на складі); що знаходяться в ремонті
208	Матеріали сільськогосподарського призначення	Призначений для обліку мінеральних добрив, отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепаратів, медикаментів, хімікатів, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві
209	Інші матеріали	Призначений для обліку відходів виробництва (обрубків, обрізків, стружки тощо), невиправного браку, матеріальних цінностей, що одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношених шин тощо

2.2 Документування господарських операцій

Документальне оформлення надходження матеріальних, сировинних і паливних ресурсів, їх наявності та витрачання є досить складним процесом, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом виробничих запасів.

Основні первинні документи, якими оформлюються операції з руху виробничих запасів, наведені в таблиці 2.

Інформація, яка знаходиться в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку методом подвійного запису.

Крім того, для забезпечення своєчасного відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку на підприємствах повинні бути чітко визначені терміни передачі первинних документів до бухгалтерії.

Таблиця 2 Перелік форм первинних документів для обліку виробничих запасів

№ форми	Назва форми
М-1	Журнал обліку вантажів, що надійшли (Додаток 1)
М-2, 2б	Довіреність (Додаток 2)
М-2а	Акт списання бланків довіреностей
М-3	Журнал реєстрації довіреностей.(Додаток 3)
М-4	Прибутковий ордер (Додаток 4)
М-5	Товарно-транспортна накладна (Додаток 5)
М-6	Товарно-транспортна накладна
М-7	Акт про приймання матеріалів
М-8, 8а	Лімітно-забірна картка (на одне найменування матеріалу та багаторазовий відпуск)
М-9, 9а	Лімітно-забірна картка (для багаторазового відпуску 2-5 найменувань матеріалів) (Додаток 6)
М-10, 10а	Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів
М-11	Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (Додаток 7)
М-12	Картка складського обліку матеріалів (Додаток 8)
М-13	Реєстр приймання-здачі документів
М-14	Відомість обліку залишків матеріалів на складі
М-15	Акт про приймання устаткування
М-15а	Акт приймання-передачі устаткування до монтажу
М-16	Матеріальний ярлик (Додаток 9)
М-17	Акт про виявлені дефекти устаткування
М-18	Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу
М-19	Матеріальний звіт
М-20	Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей (бланк суворої звітності)
М-21	Інвентаризаційний опис
М-22	Акт на списання матеріалів відкритого зберігання
М-23	Акт про витрату давальницьких матеріалів
М-26	Картка обліку устаткування для встановлення
М-28, 28а	Лімітно-забірна картка (для будівельних організацій)

Від правильності документального оформлення операцій з надходження виробничих запасів залежить правильне віднесення їх вартості на витрати виробництва, а також реальність оцінки незавершеного виробництва та його відображення у звітності.

Документування надходження виробничих запасів. У відповідності до виробничої програми і норм витрат підприємства визначають потребу у виробничих запасах. Вони можуть бути придбані, виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу, одержані безоплатно, придбані в результаті обміну тощо.

Перелік первинних документів, якими найчастіше оформлюється надходження виробничих запасів, наведений в таблиці 3.

Таблиця 3 Первинні документи з надходження виробничих запасів

№ форми	Назва форми	Призначення документу
М-1	Журнал обліку надходження вантажів	Застосовується для реєстрації транспортних документів, пов'язаних з отриманням вантажів з залізниць, водних шляхів та оприбуткуванням їх на склад підприємства. Призначений для контролю за надходженням та оприбуткуванням запасів та запису даних про оплату рахунку, відмову від акцепту тощо
М-2, 2б	Довіреність	Призначено для оформлення права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів при номенклатурі одержуваних товарно-матеріальні цінностей у межах 6 найменувань доцільно використовувати форму М-2, при більшій кількості форму № М-26
М-2а	Акт списання бланків довіреностей	Призначений для списання використаних бланків довіреностей
М-3	Журнал реєстрації довіреностей	Застосовується для реєстрації виданих під розписку довіреній особі довіреностей. Всі сторінки журналу реєстрації довіреностей повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою і підписами керівника та головного бухгалтера підприємства
M-4	Прибутковий ордер	Призначений для оприбуткування матеріалів, які надійшли на підприємство від постачальників або з переробки. Заповнюється при відсутності якісних та кількісних розбіжностей з документами постачальника, а також при оприбуткуванні запасів з переробки. Використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного та синтетичного обліку надходження запасів
М-5, М-6	Товарно-транспортна накладна	Призначена для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Використовується для кількісного та якісного обліку запасів
М-7	Акт про приймання матеріалів	Застосовується для оформлення приймання запасів, що мають кількісні та якісні розбіжності з даними супроводжуючих документів постачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документів
М-13	Реєстр приймання-здачі документів	Оформлюється приймання-передача первинних документів. Складається в одному примірнику матеріально відповідальною особою і передається до бухгалтерії підприємства разом з первинними документами і необхідними додатками
М-14	Відомість обліку залишків матеріалів на складі	Складається на основі матеріальних звітів МВО і показує рух матеріальних цінностей на складі за день

Надходження виробничих запасів оформлюється й іншими документами. Наприклад, супровідні документи постачальників (рахунок-фактура (ф. № 63), платіжна вимога-доручення (ф. № 0401040)) є підставою для кількісного та якісного приймання партії запасів, що надійшли, використовуються для розрахунків між постачальниками та покупцями за відвантажені (відпущені) запаси.

Нижче відображені основні операції з надходження виробничих запасів та реквізити документів, які при цьому заповнюються (Таблиця 4).

Таблиця 4 Основні реквізити документів, що характеризують надходження виробничих запасів

Операції з надходження виробничих запасів	Основні реквізити, що характеризують надходження виробничих запасів
1. Придбання виробничих запасів у постачальника	Дата надходження, постачальник, склад, вид, операції
2. Придбання виробничих запасів підзвітними особами в порядку закупівлі дрібних партій за готівку	Вид операції, склад, постачальник (найменування, код), дата надходження
3. Оприбуткування виробничих запасів, виготовлених в цехах власного виробництва	Найменування, сорт, розмір, номенклатурний номер
4. Оприбуткування виробничих запасів від ліквідації основних засобів	Кількість (за документом, фактично), ціна (облікова) за одиницю, найменування
5. Внутрішнє переміщення (зі складу на склад)	Одиниця виміру (найменування, код)
6. Оприбуткування виробничих запасів в результаті перетворення на непридатні малоцінні засоби праці	Вартість (за обліковими цінами)
7. Оприбуткування лишків, виявлених після проведення інвентаризації	Сума транспортно-заготівельних витрат або відхилень від облікової ціни

Документування відпуску виробничих запасів. Виробничі запаси зі складів підприємства відпускаються в цехи для виготовлення продукції і на господарські потреби, а також на сторону для переробки чи реалізації як надлишкові чи непотрібні.

Під відпуском у виробництво розуміють відпуск виробничих запасів для виготовлення продукції, виконання робіт чи надання послуг. Відпуск виробничих запасів в комори цехів розглядається як внутрішнє переміщення запасів. При відсутності в цехах комор відпуск запасів з центральних складів вважається витратами на виробництво.

При відпуску матеріалів у виробництво необхідно дотримуватись наступних вимог:

1) запаси обліковуються за вагою, обсягом; масою у суворій відповідності з нормативами витрат на визначений обсяг виробництва;

2) відпуск, як правило, здійснюється в межах попередньо встановлених лімітів. Лімітування здійснюється відділом матеріально-технічного постачання чи плановим відділом;

3) з головним бухгалтером узгоджуються списки осіб, яким надано право вимагати зі складів запаси, а також беруться зразки їх підписів. Ці дані повинні бути повідомлені працівникам складів (комор). Запаси на виробництво видаються зі складів тільки представникам цехів, господарств, відділів тощо, які офіційно призначаються для їх отримання.

Порядок документального оформлення операцій з відпуску запасів зі складів підприємства залежить від того, для яких потреб вони відпускаються:

систематично на виробничі потреби або епізодично в цехи та відділи на адміністративні чи інші потреби.

Основні первинні документи, якими оформлюють операції відпуску, виробничих запасів представлені в таблиці 5.

Таблиця 5 Первинні документи якими оформлюють відпуск виробничих запасів

№ форми	Назва форми	Призначення документу
М-8, 8-а, 9, 9-а	Лімітно-забірна картка	Призначена для оформлення відпуску матеріалів, які систематично споживаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за дотриманням встановлених лімітів відпуску запасів на виробничі потреби. Використовується для оперативного обліку на складі, аналітичного і синтетичного обліку відпуску запасів в межах затвердженого ліміту
М-10, М_10а	Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів	Заповнюється при разовому відпуску запасів для виробничих та господарських потреб
М-11	Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів	Застосовується для обліку руху матеріалів всередині підприємства. Використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного і синтетичного обліку руху запасів в бухгалтерії
М-20	Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей	Застосовується для оформлення відпуску матеріалів виробничим одиницям об'єднанням чи стороннім організаціям
М-23	Акт про витрату давальницьких матеріалів	Застосовується для оформлення витрат матеріалів відкритого зберігання, що належать замовнику, але витрачаються будівельною чи монтажною організацією, яка виконує роботи

В ряді випадків для разового відпуску матеріалів на виробництво використовуються галузеві форми (наприклад, в прядильному виробництві -форма № 4-п, в ткацькій - форма № 4-мт тощо).

В залежності від напрямку витрачання виробничих запасів в обліку відображаються наступні види господарських операцій та реквізити, що їх характеризують (табл 6).

Таблиця 6 Основні реквізити, що характеризують операції з відпуску запасів

Операції з відпуску виробничих запасів	Основні реквізити, що характеризують відпуск
1. Відпуск виробничих запасів в цехи основного і допоміжного виробництва на виготовлення продукції, виконання робіт та надання послуг	Дата відпуску, вид операції, склад, одержувач (цех, відділ)
2. Відпуск виробничих запасів на утримання та експлуатацію обладнання	Призначення, шифр витрат, найменування, сорт, розмір
3. Відпуск виробничих запасів на загальновиробничі та адміністративні потреби	Номенклатурний номер, одиниця виміру
4. Відпуск виробничих запасів на потреби непромислових виробництв та господарств	Кількість, ціна
5. Відпуск виробничих запасів на сторону і для переробки	Сума транспортно-заготівельних витрат чи відхилень від облікової ціни

Первинні документи, призначені для оформлення операцій з надходження, внутрішнього переміщення та відпуску запасів, є підставою для ведення бухгалтерського і оперативного (складського) обліку. Виробничі запаси надходять до бухгалтерії, де вони підлягають перевірці за змістом операцій і правильністю їх оформлення (перевіряється наявність реквізитів, підписів, правильність арифметичних підрахунків). Особлива увага при цьому звертається на законність операцій.

В умовах механізації обліку перевірені документи з надходження і витрачання виробничих запасів бухгалтер групує за видами і за допомогою супровідного ярлика передає на обчислювальну установку (ОУ) згідно із складеним графіком документообігу. Після обробки первинної інформації про надходження і витрачання виробничих запасів ОУ видають машинограми узагальнених даних по заготівлі запасів підприємством, по цінностях, які знаходяться в дорозі, по невідфактурованих поставках, з оплати платіжних вимог постачальників тощо. Машинограми використовуються для відповідних бухгалтерських записів по заготівлі та придбанню матеріалів і, крім того, відділом матеріально-технічного постачання і фінансовим відділом - для оперативного управління і контролю за надходженням цінностей і розрахунками з постачальниками.

2.3 Порядок організації аналітичного обліку виробничих запасів

облік запас собівартість виробничий інвентаризація

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться в розрізі їх найменувань або однорідних груп, за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника. Кожна з груп виробничих запасів поділяється за видами, сортами, марками, типами, розмірами. Кожному найменуванню, сорту, розміру виробничих запасів присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер), яке записують до спеціального реєстру - номенклатури-цінника, де також вказують одиницю виміру та облікову ціну запасу.

Кодування номенклатури-цінника здійснюють за змішаною порядково-серійною системою, використовуючи семи і восьмизначні коди. Перші два знаки вказують на синтетичний рахунок, третій - на субрахунок, один або два наступні знаки означають групу виробничих запасів, решта - знаки, які характеризують виробничі запаси. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках, належить до умовно-постійної. Її записують на машинних носіях і багаторазово використовують для одержання необхідних вихідних даних.

На кожному документі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському обліку виробничих запасів.

На підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються відомості обліку залишків запасів (сальдові відомості), які використовуються для порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку виробничих запасів.

3. Облік операцій з виробничими запасами

3.1 Бухгалтерське відображення операцій з руху виробничих запасів

При надходженні виробничі запаси оцінюються і зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає всі затрати на придбання, обробку та інші затрати, що виникли під час їх доставки до місця знаходження і доведення їх до необхідного стану.

Придбання запасів (за грошові кошти у постачальника).

Витрачання запасів у виробництві (списання вартості за обраним методом).

Використання у виробництві (відображення витрат на виробництво).

Завершення виробництва продукції (оприбуткування на склад).

Продаж готової продукції (списання собівартості реалізації).

Облік надходження виробничих запасів

Запаси можуть надходити на підприємство з різній джерел, серед яких:

придбання у постачальника або підзвітною особою,

внесок до статутного капіталу,

безоплатне надходження,

виявлення в результаті інвентаризації тощо.

Основні бухгалтерські проводки, що відображають надходження виробничих запасів, наведені нижче (табл. 7).

Таблиця 7 Відображення в обліку операцій по надходженню запасів

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Дебет	Кредит
Переведено виробничі запаси з однієї категорії до іншої	20 "Виробничі запаси"	20 "Виробничі запаси"
Оприбутковано виробничі запаси (або повернуті з виробництва) виготовлені власними силами	20 "Виробничі запаси"	23 "Виробництво"
Суму браку зменшено на вартість відходів від бракованої продукції, яка переводиться до складу виробничих запасів	20 "Виробничі запаси"	24 "Брак у виробництві"
Переведено до складу запасів активи, що були придбані як товар для продажу	20 "Виробничі запаси"	28 "Товари"
Оплачено витрати на транспортування виробничих запасів, що надійшли	20 "Виробничі запаси"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"
Оприбутковано запаси, придбані підзвітною особою за грошові кошти	20 "Виробничі запаси"	372 "Розрахунки з підзвітними особами"
Оприбутковано виробничі запаси як внесок до статутного капіталу	20 "Виробничі запаси"	40 "Статутний капітал" (приват.) 46 "Неоплачений капітал" (колект.)
Відображено формування пайового капіталу, передбаченого установчими документами, за рахунок внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств у вигляді виробничих запасів	20 "Виробничі запаси"	41 "Пайовий капітал"
Оприбутковано виробничі запаси, що надійшли від постачальника	20 "Виробничі запаси"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"
Відображено включення до первісної вартості придбаних виробничих запасів суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству	20 "Виробничі запаси"	64 "Розрахунки за податками й платежами"
Оприбутковано безоплатно одержані виробничі запаси	20 "Виробничі запаси"	719 "Інші доходи від операційної діяльності"
Виявлено лишки запасів в результаті інвентаризації. Оприбутковано запаси, раніше не обліковані на балансі	20 "Виробничі запаси"	719 "Інші доходи від операційної діяльності"

У відповідності до П(С)БО списання виробничих запасів

може відбуватись з наступних причин:

відпуск у виробництво;

списання у зв'язку з невідповідністю запасів до критеріїв визначення активу (не є джерелом матеріально-економічної вигоди);

списання у зв'язку із псуванням, розкраданням тощо;

реалізація на сторону;

передача до статутного капіталу іншого підприємства;

безоплатна передача.

Відображення в обліку операцій по списанню виробничих запасів показано за допомогою таблиці 8.

Таблиця.8 Відображення в обліку операцій зі списання запасів

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
Списання запасів, використаних для виробничих та адміністративних потреб
1	Відпущено зі складу виробничі запаси для капітального будівництва власними силами	15 "Капітальні інвестиції"	20 "Виробничі запаси"
2	Відпущено зі складу виробничі запаси для виробництва продукції	23 "Виробництво"	20 "Виробничі запаси"
3	Списано виробничі запаси на витрати, гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на утримання гарантійних майстерень	24 "Брак"	20 "Виробничі запаси"
4	Переведено до складу товарів для продажу в торговій мережі виробничі запаси, раніше придбані з метою використання у виробництві	28 "Товари"	20 "Виробничі запаси"
5	Списано виробничі запаси на витрати, роботами в сезонних галузях виробництв та агрегатів тощо	39 "Витрати майбутніх періодів"	20 "Виробничі запаси
6	Списано запаси для загальновиробничих	91 "загальновиробничі витрати"	20 "Виробничі запаси"
7	Використано запаси для канцтоварів, матеріалів на ремонт офісу)	92 "Адміністративні	20 "Виробничі запаси"
8	Списано запаси для забезпечення витрат	93 "Витрати на збут"	20 "Виробничі запаси"
9	Списано запаси на утримання об'єктів житлово-комунального господарства,	94 "Інші витрати операційної діяльності"	20 "Виробничі запаси"
10	Списано облікову вартість реалізованих виробничих запасів	943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"	20 "Виробничі запаси"
11	Відображено суму недостачі виробничих запасів у складі витрат звітного періоду	947 "Нестачі і втрати від псування	20 "Виробничі запаси"
12	Відображено на позабалансовому рахунку суми недостачі	072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей"	--
13	Відображена сума, що підлягає відшкодуванню винною особою (після встановлення такої особи)	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"	746 "Інші доходи від звичайної діяльності
14	Списано з позабалансового рахунку суму недостачі	--	072 "Невідшкодовані нестачі та втрати"
15	Відображено податкове зобов'язання з ПДВ	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"	641 "Розрахунки за податками"
16	Нараховано суму, що підлягає сплаті до бюджету	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"	642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"
17	Отримано суму відшкодування втрат	30 "Каса"	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"
Списання запасів в результаті внеску до статутного капіталу іншого підприємства
18	Передано запаси в обмін на акції акціонерного товариства	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	20 "Виробничі запаси"
19	Скориговано податковий кредит з ПДВ (оскільки запаси не будуть продані, підприємство втратило права на податковий кредит, який було відображено в момент оприбуткування)	949 "Інші витрати операційної діяльності"	641 "Розрахунки за податками"
20	Відображено різницю між вартістю запасів і справедливою вартістю інвестицій (в обмін на запаси були отримані акції)	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	746 "Інші доходи від звичайної діяльності",
Безоплатна передача виробничих запасів
21	Безоплатно передано запаси іншому підприємству	949 "Інші витрати операційної діяльності"	20 "Виробничі запаси"
22	Відображено податкове зобов'язання з ПДВ, розраховане виходячи зі звичайних цін	949 "Інші витрати операційної діяльності"	641 "Розрахунки за податками"
Списання запасів внаслідок надзвичайних подій
23	Відображено в обліку списання запасів в результаті аварії (стихійного лиха)	99 "Надзвичайні витрати"	20 "Виробничі запаси"
24	Відшкодовано вартість запасів страховою організацією (якщо запаси були застраховані). В даному випадку сума, віднесена при списанні на витрати від надзвичайних операцій, відноситься до складу доходів, від таких операцій в розмірі страхового відшкодування	654 "За індивідуальним страхування", 31 "Рахунки в банках"	75 "Надзвичайні доходи"
25	Списано на витрати вартість виробничих запасів внаслідок їх невідповідності критеріям визначення активу	946 "Втрати від знецінення запасів"	20 "Виробничі запаси"
26	Списано суму раніше відображеного податкового кредиту з ПДВ методом "сторно"	641 "Розрахунки за податками"	946 "Втрати від знецінення запасів"
27	Відображено у складі фінансових результатів вартість списаних виробничих запасів	791 "Фінансовий результат основної діяльності"	946 "Втрати від знецінення запасів"
28	Відображено у складі фінансових результатів списаний податковий кредит в сумі ПДВ по виробничих запасах	791 "Фінансовий результат основної діяльності"	949 "Інші витрати операційної діяльності"

П(С)БО 9 вказує на необхідність відображення в Балансі запасів за найменшою з двох оцінок - первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Бухгалтерські проводки по уцінці виробничих запасів аналогічні їх списанню внаслідок невідповідності критеріям визначення активу.

3.2 Інвентаризація виробничих запасів

Інвентаризація - це спосіб виявлення та обліку тих засобів і джерел (або їх відсутності), які не знайшли документального відображення у поточному обліку.

Згідно із Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” №996-ХІV від 16 липня 1999 р. підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність стан і оцінка.

Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається власниками підприємства, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством.

Відповідальність за організацію інвентаризацій несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і терміни проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Інвентаризація проводиться на підставі Інструкцій з інвентаризації основних засобів нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, рахунків та інших статей балансу. Затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України №90 від 30.10.98 р.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.

Виробничі запаси (товарно-матеріальні цінності) вносяться до інвентаризаційного опису по кожному окремому найменуванню. При їх інвентаризації встановлюється фактична наявність сировини, матеріалів, палива, купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, тари, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, готової продукції та інших матеріальних цінностей.

Інвентаризація виробничих запасів, як правило, здійснюється в порядку розташування цінностей у даному приміщенні. Під час інвентаризації не можна допускати безладного переходу від одного виду товарно-матеріальних цінностей до іншого. При зберіганні цінностей у різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація здійснюється послідовно по місцях зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовується і комісія переходить для роботи в наступне приміщення.

Товарно-матеріальні цінності зносяться до інвентаризаційного опису по кожному окремому найменуванню і зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, артикула, сорту і кількості.

Товарно-матеріальні цінності, що надходять на підприємство під час проведення інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної комісії та вносяться до окремого інвентаризаційного опису „Товарно-матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації”, в якому вказується, коли і від кого надійшли матеріали, дата і номер прибуткового документа, найменування, кількість, ціна і загальна сума цінностей, що надійшли. Водночас на прибутковому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться позначка „після інвентаризації” з посиланням на дату і номер опису, до якого занесено ці цінності.

На великих складах при тривалому проведенні інвентаризації у виняткових випадках і тільки з письмового дозволу керівника і головного бухгалтера підприємства у процесі інвентаризації товарно-матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної комісії. Такі цінності вносяться до окремого інвентаризаційного опису за найменуванням „Товарно-матеріальні цінності, відпущені під час інвентаризації”. У видаткових документах у таких випадках також робиться відповідна позначка за підписом голови інвентаризаційної комісії.

Товарно-матеріальні цінності, що належать іншими підприємствам і перебувають на відповідальному зберіганні, інвентаризуються одночасно з власними виробничими запасами. На ці цінності складається окремий інвентаризаційний опис, в якому робиться послання на відповідні документи, що підтверджують прийняття цих цінностей на відповідальне зберігання.

Відповідно до Порядку заняття торговельною діяльністю затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 №108, господарюючим суб'єктам, які займаються торгівлею, забороняється зберігати в торговельному залі та підсобних приміщеннях не оприбутковані належним чином товару. Згідно з п.35 цього Порядку зберігання в підсобних приміщеннях господарюючих суб'єктів товарів, які їм не належать, допускається на підставі договору зберігання, один примірник якого повинен знаходитися на підприємстві. Зміст такого договору визначається Цивільним кодексом України.

При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі, відвантажених, не оплачених у строк покупцями, а також тих, що знаходяться на складах інших підприємств або організацій, перевіряється обґрунтованість сум, облікованих на відповідних рахунках. Причому на рахунках бухгалтерського обліку можуть залишитися тільки суми товарно-матеріальних цінностей, підтверджені належним чином оформленими документами. Інвентаризаційні описи (акти) складаються окремо по кожному такому виду цінностей.

В описах на товарно-матеріальні цінності, що перебувають у дорозі, по кожному окремому відправленню наводяться такі дані: найменування (згідно з документом), кількість і вартість (згідно з даними обліку), дата відвантаження, а також перелік і номери документів, на підставі яких ці цінності, які не прибули у встановлений термін і значаться в обліку як матеріали в дорозі, необхідно перевірити, яких заходів вжито до їх розшуку.

В описах на товари, відвантажені та не оплачені у строк покупцями, по кожному окремому відвантаженню зазначаються найменуванням покупця, найменування товарно-матеріальних цінностей, дата відвантаження, номер і дата виписки рахунка-фактури, а також сума по рахунку.

Товарно-матеріальні цінності, що зберігаються на складах інших підприємств, заносяться до описів на підставі документів, що підтверджують здавання цих цінностей на відповідальне зберігання. В описах на ці цінності вказуються їх найменування, кількість, сорт, фактична вартість (за даними обліку), дата приймання вантажу на зберігання, місце зберігання, номер і дата документів. При одержанні від підприємств, на відповідальному зберіганні яких ці цінності перебувають, копій інвентаризаційних описів комісія зіставляє фактичну наявність цінностей (за даними копій інвентаризаційних описів) з кількістю, встановленою за документами.

Товарно-матеріальні цінності, котрі переробляються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначенням назви підприємства, на якому вони перебувають у переробленні, найменування цінностей, їхньої кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати передачі їх у перероблення, номера і дати відповідного документа.

Тара вноситься до інвентаризаційного опису за видами, цільовим призначенням і якісним станом (нова, та, що була у вжитку, що потребує ремонту та ін.). На тару, яка стала непридатною, робочою інвентаризаційною комісією складається акт із зазначенням причин і осіб, відповідальних за її стан.

У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає звірювальну відомість, в якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі; визначається кінцеві результати інвентаризації.

Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесена на винних матеріально відповідальних осіб.

Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки по товарно-матеріальних цінностях одного й того ж найменування і в такій же кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що підлягав перевірці, та в однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи.