Організація і методика проведення аудиту основних засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра обліку і аудиту

«Отримано»

Реєстраційний №________

від “_____”____________200___ р.

«Відправлено з зауваженнями»

Реєстраційний №________

від “_____”____________200___ р.

«Отримано повторно»

Реєстраційний номер ________

від “_____”____________200___ р.

КУРСОВА РОБОТА № _____

з дисципліни:______________________________________________________

на тему: __________________________________________________________

Виконав (ла)

студент (ка) _____ курсу групи _______

__________________________________________________________________

(прізвище, ім'я по батькові)

Перевірив:________________________________________________________

(оцінка, дата, підпис викладача) (прізвище, ім'я по батькові викладача)

Адреса університету: Адреса для повідомлення результату

69002, м. Запоріжжя, курсової роботи студента:

вул. Жуковського, 70б. _______________________________

тел.: 63-99-73 (індекс, населений пункт, вулиця, будинок, квартира)

___________________________________

тел.:____________________

Запоріжжя

2010

РЕФЕРАТ

Обсяг роботи: 76 сторінок, 3 таблиці, 4 рисунки, 7 додатків, 28 джерел літератури.

Мета роботи - розглянути теоретичні та методологічні засади організації проведення аудиту основних засобів та необоротних матеріальних активів підприємства.

Предмет дослідження - основні засоби та необоротні матеріальні активи підприємства.

Об'єкт дослідження - аудит основних засобів та необоротних матеріальних активів.

Завдання курсової роботи:

- розглянути теоретичні основи організації аудиту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

- дослідити основні особливості, питання та послідовність аудиту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

- навести коротку техніко-економічну характеристику підприємства ТОВ «Українсько-російська трубна компанія»;

- провести аналіз ефективності використання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів на підприємстві ТОВ «УРТК»;

- скласти програму аудиторської перевірки основних засобів та інших необоротних матеріальних активів на підприємстві;

- скласти аудиторський висновок по результатам перевірки;

- зробити висновки.

Методи дослідження - теоретичний, аналіз літературних та нормативних джерел, описовий, аналітичний, логічний.

Аудит, перевірка, основні засоби, амортизація, використання, знос, необоротні матеріальні активи, нарахування, ефективність, порушення, заходи, недоліки.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКА АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Завдання, об'єкти, джерела та послідовність аудиту основних засобів

1.2 Аудит класифікації основних засобів, їх збереження та оцінки

1.3 Аудит надходження та вибуття основних засобів досліджуваного

1.4 Аудит амортизації та використання основних засобів

1.5 Особливості аудиту нематеріальних активів

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬИХ АКТИВІВ ТОВ «УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКА ТРУБНА КОМПАНІЯ»

2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика ТОВ «Українсько-Російська трубна компанія»

2.2 Аналіз складу та структури основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

2.3 Показники стану основних фондів та їх динаміка

РОЗДІЛ 3. ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ТОВ «УРТК»

3.1 Особливості нормативної бази операцій з наявності та руху основних засобів

3.3 Аудиторський висновок

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи. Розвиток України на сучасному етапі характеризується становленням ринкової економіки, її інтеграції у систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. Учасники цих процесів потребують достовірної і неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку та фінансову стабільність суб'єктів господарювання. Подання достовірної та неупередженої інформації зацікавленим особам забезпечується через аудиторський висновок, про що свідчить віковий досвід зарубіжних країн, а також робота вітчизняних аудиторів. Тема дослідження даної курсової роботи у світі законодавчих та нормативних актів є дуже актуальною, тому що вона дає можливість охарактеризувати майновий стан підприємства, його виробничі потужності, а також ефективність виробничої діяльності в цілому.

Аудит основних засобів та нематеріальних активів підприємства є одним за найважливіших напрямків аудиторської перевірки ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємства. Мета аудиту основних засобів та нематеріальних активів - встановити дотримання підприємством вимог щодо обліку та відображення в первинних документах та фінансовій звітності інформації стосовно основних засобів та нематеріальних активів згідно вимог Міжнародних стандартів аудиту, а також П(с)БО 7 «Основні засоби», П(с)БО 8 «Нематеріальні активи» та чинного законодавства. Аудит основних засобів та нематеріальних активів повинен сприяти ефективній роботі, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності для отримання максимального прибутку. Аудит основних засобів та нематеріальних активів є актуальним напрямком аудиторської перевірки підприємств різноманітних галузей народного господарства у зв'язку з тим, що саме необоротні активи забезпечують та обслуговують виробничий процес на підприємствах України, від їх правильного обліку та використання залежить стан виробничих потужностей підприємства, які задіяні у виробництві продукції, залежить попит на неї на ринку, її якість та завоювання цією продукцією певної частини ринку. Аудит нематеріальних активів - це цілісний процес аудиторської перевірки, що може здійснюватися в різних формах: у формі внутрішнього або зовнішнього аудиту, обов'язкового або ініціативного, первинного або узгодженого тощо. Об'єкти аудиту основних засобів та нематеріальних активів досить багатогранні, до них належать здійснювані господарські процеси, які в сукупності складають господарську діяльність суб'єкта, що перевіряється; це документально зафіксована інформація про наявність і рух засобів підприємства та джерел їх формування. Під час аудиторської перевірки аудиторами, при перевірці основних засобів та нематеріальних активів, можуть використовуватися наступні методи аудиту:

1) Методичні прийоми проведення аудиту: фактична та документальна перевірка, підтвердження, обстеження, перевірка механічної точності, спеціальна перевірка;

2) Методичні прийоми організації: суцільний, вибірковий, аналітичний, комбінований.

Діяльність кожного підприємства передбачає наявність засобів виробництв і відповідних матеріальних умов. Головною передумовою здійснення будь-якого виробничого процесу є наявність відповідних засобів праці. їх склад і структура визначають вид діяльності та виробничу потужність підприємства. Тому роль і значення засобів праці у виробничому процесі та значна їх частка в загальній вартості активів і визначають основний зміст категорії "основні засоби".

Так як роль основних засобів дуже важлива на кожному підприємстві, то і їх аудит є важливим етапом перевірки звітності підприємства і тому актуальність теми курсової роботи має велике значення.

Мета роботи - розглянути теоретичні та методологічні засади організації проведення аудиту основних засобів та необоротних матеріальних активів підприємства.

Предмет дослідження - основні засоби та необоротні матеріальні активи підприємства.

Об'єкт дослідження - аудит основних засобів та нематеріальних активів.

Завдання курсової роботи:

- розглянути теоретичні основи організації аудиту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

- дослідити основні особливості, питання та послідовність аудиту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

- навести коротку техніко-економічну характеристику досліджуємого підприємства;

- провести аналіз ефективності використання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів на підприємстві;

- скласти програму аудиторської перевірки основних засобів та інших необоротних матеріальних активів на підприємстві;

- скласти аудиторський висновок по результатам перевірки;

- зробити висновки.

Методи дослідження - теоретичний, аналіз літературних та нормативних джерел, описовий, аналітичний, логічний.

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКА АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 ЗАВДАННЯ, ОБ'ЄКТИ, ДЖЕРЕЛА ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

До основних засобів відносяться матеріальні активи, якими підприємство володіє з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, послуг, надання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних функцій, строк корисного використання більше одного року.

Завданням аудиту основних засобів є встановлення:

- правильності визнання, класифікації та оцінки необоротних активів;

- дотримання вимог щодо документального оформлення наявності та руху необоротних активів;

- правильності ведення інвентарного обліку необоротних активів;

- збереженості необоротних активів та їх технічного стану;

- правильності відображення в обліку надходження необоротних активів та витрат на їх утримання;

- дотримання вимог щодо нарахування амортизації необоротних активів і правильності відображення в обліку;

- достовірності відображення в обліку орендованих необоротних активів;

- правильності переоцінки та зменшення корисності необоротних активів;

- достовірності відображення в обліку вибуття необоротних активів, контроль за збереженням основних засобів;

- правильності документального оформлення та визначення витрат на ремонт необоротних активів та відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку;

- достовірності розкриття інформації про основні засоби та нематеріальні активи у Примітках до фінансової звітності.

Об'єктами аудиту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів є:

- наявність і стан збереження основних засобів;

- операції, пов'язані з рухом основних засобів, їх технічний стан;

- стан оперативного, інвентарного, аналітичного та синтетичного обліку основних засобів;

- амортизація та індексація основних засобів;

- операції з капітального ремонту, технічного переозброєння, модернізації та реконструкції основних засобів;

- облік орендованих основних засобів;придбання та виготовлення основних засобів;

- облік витрат на утримання й експлуатацію машин і обладнання;

- матеріали інвентаризації, статистичної та фінансової звітності.

Джерелами інформації для аудиту операцій з необоротними активами є:

- наказ про облікову політику підприємства;

- первинні документи з обліку необоротних активів: акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. № 03-1), акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. № 03-2), акт списання основних засобів (ф. № 03-3),акт на списання автотранспортних засобів (ф. № 03-4), акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини (ф. № 03-5), інвентарна картка обліку основних засобів (ф. № 03-6), опис інвентарних карток з обліку основних засобів (ф. № 03-7), картка обліку руху основних засобів (ф. № 03-8), інвентарний список основних засобів (ф. № 03-9), розрахунок амортизації основних засобів (ф. № 03-14, № 03-15 та 03-16);

- облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку необоротних активів (Головна книга, журнал-ордер № 13);

- акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

- звітність - Баланс (ф. №1), Звіт про фінансові результати (ф. №2), Примітки до фінансової звітності (ф. №5) та інші [30, с.163].

Перед безпосереднім проведенням аудиту основних засобів аудитору необхідно:

- ознайомитися з обліковою політикою підприємства у частині організації обліку основних засобів за період, що підлягає перевірці, її змінами порівняно з попереднім;

- уточнити дати проведення останньої інвентаризації основних засобів та її результатів;

- ознайомитися з матеріалами переоцінки основних засобів за станом на 1 січня та їх відображенням в обліку;

- перевірити наявність наказів (розпоряджень) про створення на підприємстві постійно діючої комісії, щодо списання необоротних активів, про осіб, відповідальних за зберігання необоротних активів з місцями їх експлуатації, а також з'ясування умов укладених з ними договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

- ознайомитися з договорами на оренду необоротних активів, укладеними з юридичними та фізичними особами;

- перевірити наявність картотеки основних засобів за місця ми їх експлуатації у матеріально відповідальних осіб;

- вивчити інформацію наказів, списку матеріально-відповідальних осіб, що звільнилися;

- встановити забезпеченість бухгалтерії підприємства чинними нормативними документами, що визначають правила ведення обліку основних засобів, зразками міжвідомчих форм уніфікованої документації з обліку цих активів.

Така інформація дасть змогу аудитору на початку перевірки мати загальне уявлення про організацію обліку необоротних активів на підприємстві та визначити ті аспекти, що потребують особливої уваги.

Аудит основних засобів підприємства проводиться у такій послідовності:

- Етап 1 - Підготовчий: аудитор з'ясовує склад основних засобів, ступінь їх зносу, технічні характеристики, місцезнаходження та матеріальну відповідальність. Потім аудитор проводить оцінку стану внутрішнього контролю по напрямкам:

а) перевіряє наявність первинної документації по господарським операціям з основними засобами підприємства;

б) розподіл обов'язків посадових осіб, відповідальність осіб відповідальних за стан та рух основних засобів;

в) забезпечення умов зберігання та експлуатації основних засобів;

г) періодичність проведення інвентаризації основних засобів;

д) контроль записів в журналі обліку руху основних засобів.

- Етап 2 - Основний: аудитор аналізує достовірність результатів проведеної інвентаризації основних засобів, проводить вибіркову перевірку шляхом перерахунку окремих основних засобів. При виявленні розбіжностей аудитор доповідає керівнику з метою скасування цих порушень.

Потім аудитор перевіряє:

а) приналежність основних засобів та правильність їх оцінки;

б) правильність нарахування зносу та визначення витрат на їх ремонт;

в) оцінку фінансових результатів від реалізації основних засобів;

г) правильність документального оформлення оприбутковування і списання основних засобів;

д) правильність індексації та переоцінки основних засобів;

е) порівнянність даних аналітичного та синтетичного обліку, Головної книги та Балансу;

ж) ефективність використання основних засобів.

- Етап 3 - Підсумковий: аудитор на основі робочих документів складає проміжний Звіт про стан обліку і робить аудиторський висновок про достовірність, повноту і реальність відображення основних засобів у фінансовій звітності [3, с.45].

1.2 АУДИТ КЛАСИФІКАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, ЇХ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОЦІНКИ

Найперше, що підлягає перевірці при аудиті основних засобів -- це облікова політика підприємства. Тому що, перед тим як перевіряти, яким чином здійснюється облік треба перевірити, як цей облік на підприємстві організований. В обліковій політиці у відповідності з П(С)БО № 7 «Основні засоби» повинно бути вказано методи оцінки основних засобів, їх класифікація на підприємстві, методи амортизації, ознаки включення об'єктів до складу основних засобів та інше [5, с.13]. Аудитор повинен перевірити відповідність облікової політики чинному законодавству та бухгалтерським вимогам у відношенні основних засобів. Аудитор перевіряє, наскільки доцільно застосовувати ту чи іншу форму організації бухгалтерського обліку, чи відповідає вона конкретним умовам роботи підприємства. Перевірці підлягає також стан синтетичного обліку і його зв'язки з даними аналітичного обліку. Перевірка правильності визнання підприємством необоротних активів ґрунтується на встановленні аудитором відповідності їх загальним критеріям:

- існування ймовірності того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цих активів;

- можливість достовірного визначення вартості необоротних активів.

За першим критерієм має бути підтвердження того, що до підприємства перейшли всі ризики та вигоди, пов'язані з використанням необоротного активу.

За другим критерієм аудитор має впевнитись у достовірності інформації про витрати на придбання або створення об'єкта, дотримання підприємством принципу обачності. Аудитор повинен встановити правильність віднесення витрат за звітний період. Якщо у момент здійснення витрат з метою отримання майбутніх економічних вигід підприємство не отримує необоротний або інший актив, то такі витрати мають бути включені до складу витрат того звітного періоду, в якому їх зазнали [14, с.7].

Аудитор повинен встановити дотримання підприємством економічно обґрунтованої класифікації необоротних активів. Ці типові класифікації призначені для встановлення єдиного їх групування в обліку. У відповідності до існуючої системи обліку в Україні діє наступний порядок класифікації:

- за галузевою ознакою;

- за характером участі в процесі виробництва -- виробничі і невиробничі;

- за видами -- земельні ділянки, будівлі і споруди, транспортні засоби, машини і обладнання, тварини, багаторічні насадження та ін.

- по належності -- власні та орендовані;

- за ознакою використання -- ті, що знаходяться в експлуатації, на реконструкції, в запасі, на консервації та інші класифікаційні ознаки.

Аудитором перевіряється правильність обліку основних засобів по первісній вартості, яка визначається на основі таких фактичних витрат:

- сум, сплачених у відповідності з договором;

- сум, сплачених організаціям за здійснення робіт по договорам, за інформаційні та консультативні послуги;

- сплачення податків, мита, реєстраційних зборів, державного мита та інших платежів, пов'язаних з придбанням основних засобів;

- витрат на страхування ризиків, пов'язаних з доставкою;

- витрат на установку, монтаж, налагодження основних засобів.

Історично для обліку основних засобів використовується три види оцінки, правильність визначення яких перевіряється аудитором [34, с.478] :

- первісна вартість -- використовується в обліку на протязі всього строку служби об'єкта на даному підприємстві;

- переоцінена вартість -- переоцінена первісна вартість;

- залишкова вартість -- первісна вартість за мінусом зносу;

Аудитором визначається достовірність оцінки основних засобів:

- безкоштовно отриманні основні засоби оцінюються за справедливою вартістю на дату отримання;

- первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів.

- первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

- збудовані власними силами підприємства, внесені до статутного капіталу, переведені до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо оцінюються по первісній вартості.

Справедлива вартість -- це сума, по якій можуть бути здійснені обмін активу, або оплата обов'язків в результаті операцій між зацікавленими та незалежними сторонами. Різниця між справедливою і залишковою вартістю переданого об'єкта включається до складу витрат звітного періоду.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з покращенням об'єкта (модернізація, реконструкція, та ін.), які приводять до збільшення майбутніх економічних вигод. Аудитором перевіряється правильність ведення аналітичного обліку по кожному інвентарному об'єкту. Окремим інвентарним об'єктом є завершений механізм з усіма приладами і пристроями, який призначений для виконання визначених самостійних функцій. Для того щоб забезпечити високий ступінь доказовості перевірки збереження і технічного стану основних засобів, аудитор на прохання замовника може провести інвентаризацію спільно з комісією, призначеною керівником підприємства, до якої мають входити інженер-механік та інженер-будівельник. Це мас важливе значення для з'ясування ступеня розукомплектування окремих машин та обладнання, встановлення причин наявності обладнання, яке не використовується або невстановлене. Спочатку аудитор перевіряє дані бухгалтерського обліку про наявність основних засобів, ознайомлюється із записами про рух і технічний стан окремих об'єктів в інвентарних картках або інших документах, перевіряє наявність документів, які характеризують окремі основні засоби. Після докладного вивчення облікової інформації оглядаються об'єкти в натуральному вигляді з метою перевірки їх фактичної наявності у визначених розпорядними документами керівника підприємства місцях експлуатації та встановлення їх придатності для подальшого використання за прямим призначенням.

Орендовані машини й обладнання уважно перевіряють з огляду на їх стан, спроможність випуску продукції, а також повноту обліку виробленої на них продукції. Перевіркою встановлюється, чи закріплені основні засоби за окремими матеріально відповідальними особами за номерами, місцями їх збереження та використання. Щодо документального оформлення, то на основні засоби, які перебувають в оренді на даному підприємстві, має бути окремий опис у двох примірниках з обов'язковою перевіркою відповідних документів, які підтверджують факт отримання в оренду. Наявність фактів заміни нових окремих видів основних засобів старими встановлюється перевіркою правильності заповнення інвентарних карток та технічної документації: марки, заводського номера, обсягу виконаних робіт, відпрацьованого часу, зносу та ін. Особливої уваги потребує перевірка фактів незаконної передачі в особисте користування окремим особам виробничого та господарського інвентарю тощо. У разі виявлення таких фактів господарський інвентар має бути повернутий з оплатою сум за його використання та встановленням винних осіб. Особливо уважно перевіряють наявність і зберігання обладнання, що не працює та перебуває в резерві, умови його зберігання й комплектність.

Особливій перевірці підлягає технічний стан обладнання та машин, призначених для списання, виявлення в експлуатації списаних машин і обладнання. Виявлені у процесі аудиторської перевірки такі об'єкти підлягають відновленню в обліку. Особливо ретельно слід перевіряти факти нестачі або крадіжки пристосувань, які належать до окремих видів основних засобів. Зловживання полягає в тому, що окремі об'єкти основних засобів поділяють на складові частини, що обліковуються як самостійні. В такий спосіб приховуються нестачі або крадіжки. Для виявлення таких зловживань аудитор повинен вивчити технічну документацію, паспорти дорогого імпортного обладнання. У разі виявлення порушень і недоліків щодо збереження основних засобів і їх технічного стану аудитор має згрупувати їх у накопичувальній відомості. Аудитор має встановити правильність обробки результатів перевірки працівниками бухгалтерії підприємства, що полягає в регулюванні розбіжностей фактичної наявності основних засобів з даними бухгалтерського обліку, встановленими при інвентаризації

В аудиторському висновку з перевірки основних засобів потрібно визначити заходи, спрямовані на поліпшення зберігання обладнання, транспортних засобів, введення в експлуатацію невстановленого обладнання або його реалізації тощо.

1.3 АУДИТ НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИБУТТЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Аудит руху необоротних активів (надходження, вибуття, внутрішнє переміщення) проводиться з метою встановлення законності, правильності та своєчасності оформлення їх у процесі господарської діяльності підприємства [16, с.91]. На основі актів приймання-передачі основних засобів (ф. № 03-1) встановлюється джерело їх надходження: як внесок до статутного капіталу, безоплатне отримання від юридичних і фізичних осіб, придбання за плату чи на бартерній основі, в результаті капітальних інвестицій, на умовах оперативної або фінансової оренди, в результаті виявлення об'єктів, що не значилися у бухгалтерському обліку, закладання багаторічних насаджень.

При встановленні достовірності відображення в обліку необоротних активів, аудитор визначає відповідність залишків на синтетичних рахунках, відображених у Головній книзі, аналогічним даним аналітичного обліку та бухгалтерського Балансу. Вони мають збігатися за всіма позиціями: сальдо на початок місяця, обороти за місяць, сальдо на кінець місяця. Якщо виявлено розбіжності, аудитор з'ясовує причини і рекомендує підприємству провести інвентаризацію основних засобів та устаткування. Для перевірки правильності залишків основних засобів на початок року аудитор порівнює їх з даними Балансу за попередній рік на кінець року [7, с.10].

Аудитору слід ознайомитися з обліковою політикою підприємства щодо обліку основних засобів, нарахування амортизації, дотримання порядку обліку витрат на ремонт основних засобів. Перевірка первинного обліку необоротних активів зводиться до встановлення аудитором дотримання підприємством затверджених Наказом Держкомстату України типових форм первинних документів. За всіх випадків надходження необоротних активів на підприємство має бути складений Акт приймання-передачі основних засобів (внутрішнього переміщення):

- для основних засобів, що надійшли (ф. № 03-1);

- при оприбуткуванні після капітального ремонту, реконструкції, модернізації (ф. № 03-2);

Перевірці підлягає правильність документального оформлення необоротних активів, переданих в експлуатацію. Вони мають бути закріплені за бригадами, фермами, відділеннями, іншими структурними підрозділами та за матеріально відповідальними особами. Закріплення необоротних активів за матеріально відповідальними особами має бути підтверджено їх інвентарним списком (ф. № 03-9). Аудитор встановлює правильність документального оформлення внутрішнього переміщення необоротних активів від однієї матеріально відповідальної особи до іншої на основі накладних. Аудитор повинен встановити виробничу необхідність переміщення основних засобів та витрати, пов'язані з цим, винних осіб при недоцільності переміщення, своєчасність відображення записів про переміщення основних засобів в інвентарних картках у розрізі матеріально відповідальних осіб та оприбуткування. Правильність оформлення вибуття необоротних, активів, що має місце внаслідок фізичного та морального зносу і непридатності для подальшого використання тощо має бути оформлено Актом на списання основних засобів (ф. № 03-3), Актом на списання автотранспортних засобів (ф. № 03-4), Актом про установку, пуск та демонтаж будівельних машин (ф. № 03-5), Актом на списання основних засобів (ф. № 03-3), Актом на списання виробничого і господарчого інвентарю (ф. № 126). Операції щодо надходження матеріальних необоротних активів аудитор перевіряє з огляду на дотримання правил оформлення актів введення їх в експлуатацію шляхом капітальних інвестицій або актів приймання-передачі, а також правильності відображення цих операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Особливо уважно аудитором перевіряються операції щодо оприбуткування безоплатно придбаних необоротних активів. Аудитор повинен перевірити, що безоплатно отримані необоротні активи оприбутковані підприємством із збільшенням додаткового капіталу (дебет рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи» та кредит рахунку 42 «Додатковий капітал»). Аудитором перевіряти факти придбання підприємством основних засобів у фізичних осіб. Такі операції оформляються письмовим договором купівлі-продажу із зазначенням паспортних даних продавця на суму, сплачену фізичній особі за куплені у неї основні засоби. При цьому роблять такі записи:

Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

Д-т 15 «Капітальні Інвестиції» К-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

Д-т 10 «Основні засоби» К-т 15 «Капітальні інвестиції».

На суму, сплачену фізичній особі, подається довідка в податкову адміністрацію про отримання доходу (ф. № 2) за місцем проживання. Аудит операцій, що відображують надходження основних засобів, потребує уваги щодо правильності формування первісної вартості об'єкта. Незалежно від того, чи були основні засоби в експлуатації, вони оприбутковуються підприємством за первісною вартістю. З метою визначення правильності встановлення підприємством первісної вартості основних засобів аудитор перевіряє рахунок 15 «Капітальні інвестиції», оскільки на ньому виявляється інвентарна вартість придбаного об'єкта, за якою він приймається на облік:

Д-т 10 «Основні засоби» К-т 15 «Капітальні Інвестиції».

Несвоєчасне оприбуткування необоротних активів призводить до недонарахування амортизації та до неправильного розрахунку собівартості продукції (робіт, послуг). Своєчасність оприбуткування в бухгалтерському обліку основних засобів визначається порівнянням дат оприбуткування у Журналі-ордері № 13 з датами, зазначеними в актах приймання-передачі основних засобів. Аудиторська перевірка поширюється на операції, пов'язані з вибуттям основних засобів: у разі безоплатної передачі їх з балансу на баланс за рішенням органів управління, ліквідації у зв'язку з повним зносом, продажу зайвих і непотрібних, нестач, виявлених інвентаризацією та перевірками, внесків до статутного капіталу, передаванні в довгострокову оренду, у разі стихійного лиха, екстремальних ситуацій тощо. Із балансів підприємств можуть бути списані будівлі, споруди, машини та інші основні засоби, якщо вони стали непридатними внаслідок фізичного зносу, стихійного лиха, морального старіння або у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією та технічним їх переоснащенням. Основні засоби підлягають списанню лише у тих випадках, коли відновити їх неможливо або економічно недоцільно і вони не можуть бути реалізовані. Особливість аудиту операцій з ліквідації основних засобів полягає в тому, що аудитор повинен переконатись у правильності списання виявленого фінансового результату від ліквідації недоамортизованої частини основних засобів [14, с.7]. Аудитор з'ясовує, чи була створена за наказом керівника підприємства постійно діюча комісія для списання основних засобів, у якому складі і чи є в актах підписи членів комісії та мотивація доцільності списання. Останнє обумовлено тим, що інколи основні засоби передчасно списуються через недбале зберігання, порушення правил експлуатації, з метою привласнення, заміни нових об'єктів необоротних активів старими. Для виявлення доцільності списання необоротних активів аудитор порівнює дані актів на списання з даними Інвентарних карток та інвентарними списками, а також перевіряє усі записи, проведені в обліку від надходження до вибуття об'єкта необоротних активів. Після цього перевіряє правильність визначення фінансового результату від списання необоротних активів як різницю між первісною вартістю об'єкта, що ліквідується, і сумою нарахованого зносу за період використання з урахуванням витрат, пов'язаних із ліквідацією. Перевіряють також оприбуткування матеріальних цінностей, одержаних від ліквідації необоротних активів. У разі списання обладнання й транспортних засобів, які вибули в результаті аварії, до акта про ліквідацію має додаватися копія акта про аварію із з'ясуванням причин, що викликали аварію, і вжитих заходів щодо винних осіб. Аудитор перевіряє подані до затвердження акти на списання основних засобів, звіривши їх дані з технічними паспортами та проектами, отриманими у процесі перевірки об'єктів у натуральному вигляді [16, с.91]. Результати перевірки достовірності списання основних засобів відображуються у накопичувальній відомості систематизації виявлених фактів порушень діючого порядку списання основних засобів. Така відомість має бути підписана аудитором, керівником і головним бухгалтером підприємства, яке перевіряється. На закінчення аудиторської перевірки руху основних засобів, аудитор встановлює достовірність даних синтетичного та аналітичного обліку. З цією метою проводить перевірку організації аналітичного обліку основних засобів, яку починають із встановлення матеріально відповідальних осіб і наявності укладених з ними договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Якщо такі договори відсутні, аудитору слід рекомендувати підприємству їх укласти. Для підтвердження відповідності даних аналітичного обліку синтетичному необхідно, щоб оборот у Журналі-ордері № 13 відповідав підсумкам руху основних засобів в інвентарних картках, а залишки основних засобів за даними Журналу-ордера № 13 збігалися із залишками на синтетичному рахунку 10 «Основні засоби» в Головній книзі.

1.4 АУДИТ АМОРТИЗАЦІЇ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Аудит амортизації основних засобів, інших матеріальних і нематеріальних необоротних активів проводиться за бухгалтерським і податковим обліком, що обумовлено відмінностями у відображенні цих операцій [12, с.14]. Мета аудиту амортизації основних засобів за бухгалтерським обліком - встановити дотримання підприємством вимог П(С)БО 7 «Основні засоби» щодо нарахування та відображення в обліку амортизації основних засобів.

Завдання аудиту -- перевірити правильність:

- визначення вартості, що амортизується;

- встановлення підприємством строку корисного використання (експлуатації) об'єктів основних засобів;

- розрахунку річної та місячної суми амортизації основних засобів за обраним підприємством методом;

- розрахунку амортизації інших необоротних матеріальних активів за прямолінійним чи спрощеним методом;

- початку та закінчення нарахування амортизації основних засобів;

- відображення у складі витрат підприємства амортизації основних засобів через систему бухгалтерських рахунків.

Джерела інформації для аудиторської перевірки амортизації: наказ про облікову політику підприємства, регістри інвентарного обліку необоротних активів (картки, відомості), розрахунок сум амортизації, регістри синтетичного обліку витрат підприємства [30, с.176]. При перевірці правильності визначення вартості, що амортизується, аудитору слід врахувати, що такою є первісна (або переоцінена) вартість основних засобів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Аудитор повинен оцінити обґрунтованість визначення строку корисного використання об'єкта, враховуючи умови конкретного підприємства та ринкову ситуацію. За даними інвентарного обліку аудитор перевіряє обґрунтованість вибраного методу амортизації (виробничий, прямолінійний, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, зменшення залишкової вартості), встановленого строку корисного використання основних засобів, визначеної суми ліквідаційної вартості. Особливо ретельно аудитор має перевірити обґрунтованість зміни підприємством методу нарахування амортизації, що дозволено підприємству здійснювати у разі змін очікуваного способу отримання економічних вигод від використання конкретного засобу. Для встановлення обґрунтованості зміни методу нарахування амортизації аудитору потрібно проаналізувати реальність суттєвих відхилень очікуваного строку корисної експлуатації об'єкта основних засобів від попередніх оцінок [22, с.5]. При перевірці дотримання встановлених строків початку та закінчення нарахування амортизації аудитор враховує, що нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, а призупиняється починаючи з місяця, що, настає за місяцем вибуття об'єкта основних засобів [8, с.9]. Амортизація не нараховується також протягом періоду реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації основних засобів. Правильність відображення нарахованих сум амортизації у складі витрат підприємства перевіряють встановленням відповідного віднесення її на окремі рахунки. Суму нарахованої амортизації має бути включено до витрат тих підрозділів виробництва (обігу), де перебувають в експлуатації основні засоби. Мета аудиту амортизації основних засобів за податковим обліком-- встановити дотримання підприємством порядку нарахування амортизації відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (ст. 8) від 22 травня 1997 р. № 283-97 ВР із змінами та доповненнями.

Аудиторською перевіркою має бути встановлено:

- правомірність розподілу основних засобів за встановленими податковим законодавством чотирма групами;

- правильність визначення балансової вартості кожної групи основних засобів на початок звітного періоду;

- дотримання підприємством строків нарахування амортизації;

- встановлення випадків неправомірного нарахування амортизації;

- правильність розрахунку сум амортизації за кожним об'єктом 1 групи і в цілому по 2, 3 та 4 групах основних засобів;

Перевірку правильності розподілу основних засобів підприємства за групами аудитор здійснює відповідно до податкового законодавства:

- група (будівлі, споруди, їх структурні складові та передавальні пристрої);

- група (автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструмента, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше офісне обладнання, устаткування та приладдя до них):

- група (інші основні засоби, не включені до груп 1 і 2 і 4).

- група (електронно-обчислювальні машини інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення).

Перевірка правильності розмежування підприємством витрат, що є об'єктами нарахування амортизації, проводиться аудитором з урахуванням податкового законодавства [8, с.10]. Правильність визначення балансової вартості об'єктів 1 групи виробничої сфери перевіряють починаючи з дати останньої аудиторської перевірки за такою методикою. Первісна вартість 1 групи об'єктів виробничої сфери мінус нараховані суми амортизації на 1-е число кожного кварталу плюс (мінус) зміни у складі об'єктів 1 групи плюс витрати на поліпшення основних засобів 1 групи. Правильність визначення первісної вартості по об'єктах 1 групи невиробничої сфери перевіряється аналогічно об'єктам виробничої сфери. Правильність визначення балансової вартості, що амортизується на початок кварталу, по об'єктах 2, 3 та 4 групи виробничої сфери перевіряють за такою методикою. За основу беруть балансову вартість об'єктів 2, 3 та 4 груп на початок попереднього кварталу і враховують рух об'єктів, що амортизуються за попередній період (квартал) відповідно до вимог статті Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», і перевіряють обґрунтованість змін по групі, що вплинули на балансову вартість групи на початок наступного кварталу. Аудитору слід перевірити правильність збільшення (зменшення) балансової вартості основних засобів згідно з чинним законодавством. Під час перевірки важливо пам'ятати, що зміни в балансовій вартості, які відбулися в поточному кварталі, не враховуються при нарахуванні амортизації за цей самий квартал, а вплинуть на розмір нарахованої амортизації за наступний квартал. При перевірці правильності нарахування амортизації за податковим законодавством потрібно встановити дотримання норм амортизації за групами основних засобів. Аудитор має встановити дотримання строків нарахування амортизації, враховуючи, що амортизація окремого об'єкта основних засобів 1 групи проводиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Амортизація основних засобів 2, 3 та 4 груп проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення. Щомісячні суми нарахованої амортизації перевіряють з урахуванням руху основних засобів. Дані про надходження й вибуття основних засобів у розрахунку порівнюють із даними рахунку 10 «Основні засоби» за відповідний період. Правильність нарахування амортизаційних відрахувань перевіряється аудитором вибірково шляхом розрахунків за той місяць, де за Головною книгою розмір нарахованої суми амортизаційних відрахувань значно відрізняється від інших місяців. У разі виявлення помилок у розрахунках необхідно перевірити також інші місяці та визначити вплив помилок на собівартість продукції. Достовірність розрахунків амортизаційних відрахувань перевіряють порівнянням їх з даними регістрів синтетичного й аналітичного обліку (Головна книга, Журнал-ордер № 13, відповідна відомість при автоматизованої обробки інформації) з інвентарними картками.

1.5 ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Мета аудиторської перевірки нематеріальних активів -- встановити достовірність даних про нематеріальні активи у фінансовій звітності підприємств і відповідність фінансових та господарських операцій з ними чинному законодавству. До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду, більшого за 1 рік (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншими особами (права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки торгівлі й послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл, інші нематеріальні активи) [10, с.22]. Аудитор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 №242, Законами "Про власність", "Про товарні знаки" тощо.

Завдання аудиту нематеріальних активів -- встановити:

- правильність віднесення об'єкта до нематеріальних активів;

- достовірність інформації про нематеріальні активи;

- повноту, достовірність і точність відображення в обліку витрат на покупку нематеріальних активів, правильність нарахування амортизації, операцій щодо їх надходження і вибуття за період, що перевіряється;

- дотримання законодавства і П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» щодо ведення обліку та складання звітності, методологію оцінки;

- прийнятність звітності по нематеріальних активах;

- правильність оцінки нематеріальних активів;

- можливість отримання в майбутньому економічних вигод від використання нематеріальних активів;

- відповідність суми окремих операцій даним, наведеним у книгах і журналах аналітичного обліку, правильність підсумків і відповідність їх даним, наведеним у Головній книзі;

- правильність класифікації нематеріальних активів, достовірність показників звітності по нематеріальних активах.

Аудит нематеріальних активів, як і інших об'єктів обліку, має здійснюватися відповідно до аудиторських стандартів, де сформульовані єдині базові вимоги до якості аудиту, що забезпечують при їх дотриманні рівень гарантії результатів аудиторської перевірки. Перевірка нематеріальних активів здійснюється тільки в грошовому вираженні на підставі первинних документів. Проведення інвентаризації нематеріальних активів починається з визначення правильності віднесення сум, що обліковуються на рахунку 12 «Нематеріальні активи», саме до складу нематеріальних активів, після чого проводиться перевірка обґрунтованості їх оприбуткування, наявності документів, на підставі яких оформлені придбані майнові права. Під аудитом інтелектуальної власності (нематеріальних активів) розуміється перевірка прав підприємств на користування землею, водою, об'єктами промислової та інтелектуальної власності (авторське право у сфері науки, літератури, мистецтва тощо). Аудитори для проведення технічної експертизи об'єктів інтелектуальної власності й здійснення юридичного аналізу документів, що підтверджують право на власність, залучають патентних повірених та юристів. Починаючи аудит, аудитор перевіряє факт наявності нематеріальних активів за документами, де описано сам об'єкт , або де підтверджується створення об'єкта. Крім того, акт приймання-передання може підтвердити факт одержання даного об'єкта інтелектуальної власності [15, с.84]. Аудитор разом із залученими спеціалістами визначає правильність вартості інтелектуальної власності. Якщо об'єкт власності вкладений у статутний капітал, то його оцінка визначається за домовленістю засновників, якщо його придбано за кошти, то він оцінюється за фактичними витратами на придбання, якщо одержано безкоштовно, то його оцінка визначається експертним методом. Аудитору слід перевірити правильність оприбуткування об'єктів на рахунку 12 "Нематеріальні активи" у кореспонденції з рахунками 31 "Рахунки в банках", 46 "Неоплачений капітал", а також обґрунтованість їх вибуття (продаж, списання чи безкоштовна передача. Для обліку амортизації нематеріальних активів використовують рахунок 13 "Знос необоротних активів", субрахунок 133 "Знос нематеріальних активів". Аудитору слід пам'ятати, що підставою для оприбуткування нематеріальних активів є документи, що ідентифікують ті активи. Він робить такі записи:

Д-т рахунка 12 "Нематеріальні активи";

К-т рахунка 46 "Неоплачений капітал" -- на внесене право на користування.

У разі одержання нематеріального активу від засновників у рахунок внесків до статутного капіталу:

Д-т рахунка 12 "Нематеріальні активи";

К-т рахунка 46 "Неоплачений капітал".

У разі безкоштовного одержання:

Д-т рахунка 12 "Нематеріальні активи";

К-т рахунка 424 "Безоплатно одержані необоротні активи".

Відповідно до П(С)БО8 нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну їх корисного використання, але не більше 20 років, починаючи з дати прийняття на облік. Метод і нарахування амортизації нематеріального активу підприємство обирає самостійно, виходячи з особливостей форми отримання очікуваних економічних вигод. Суми амортизації, нарахованої протягом звітного періоду, відображаються у складі витрат цього періоду або включаються до собівартості іншого активу.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬИХ АКТИВІВ ТОВ «УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКА ТРУБНА КОМПАНІЯ»

2.1 ЗАГАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ «УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКА ТРУБНА КОМПАНІЯ»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-Російська трубна компанія» створено в 2004 році. Це молоде підприємство яке динамічно розвивається, створене на основі багаторічного досвіду роботи на трубному ринку України. Компанія представляє інтереси найбільших світових виробників трубної продукції, зокрема, російських:

- ВАТ «Трубна Металургійна Компанія» м. Єкатеринбург

- ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія» м. Москва,

китайських: «Wuxi seamless oil pipe Co. LTD» та «Jiangsu Shined Petroleum Equipment Manufacturing Co. LTD», з реалізації та просування нових видів трубної продукції нафтогазового сортаменту на ринку України.

За роки свого існування, напрацьовані плідні ділові відносини з такими великими підприємствами нафтогазової та енергетичної галузей, як

- НАК «Нафтогаз України»,

- ВАТ «Укрнафта»,

- ГАО «Чорноморнафтогаз»,

- НАК «Енергоатом»,

- ДК «Укргазвидобування», та іншими.

Збільшення обсягів споживання вуглеводнів, зміна умов їх видобутку, розвиток науково-технічного прогресу, ставлять перед компанією завдання щодо забезпечення підприємств новітніми розробками трубної продукції з високогерметичними різьбовими з'єднаннями типу: VAM; New VAM; WSP 3T; WSP 4T, а також високоміцних категорій - Р 110, Q 125, V 150.

Велика увага приділяється постачання устаткування, обладнання та комплектуючих до нього. Зокрема, установки для буріння та капітального ремонту свердловин, верстатів качалок, шарошечних долот, ЗІПов, УБТ, й іншого. Репутація надійного та стабільного постачальника, дозволяє компанії розширювати ринки збуту продукції, в тому числі в країни Середньої Азії та Близького Сходу.

До основних видів продукції, яка поставляється відносяться:

1. Труби бурильні, за стандартами: ГОСТ Р 50278-92; API 5 D Spec 7.

2. Труби обсадні, за стандартами: ГОСТ 632-80; API 5 СТ і різних ТУ.

3. Труби насосно-компресорні за стандартами: ГОСТ 633-80; API 5 СТ і різних ТУ.

4. Нафтогазопроводні труби великого діаметру, для будівництва та ремонту магістральних нафтогазопроводів та продуктопроводів, I - IV категорій, o 325 - 2520 мм, з різними видами захисних покриттів, різних марок сталей (до Х80 включно), по ГОСТам, ТУ, API 5 L, ASTM .

5. Спеціальне обладнання для підприємств нафтогазового комплексу.

Компанія «Українсько-російська трубна компанія»являє собою холдинг виробничих і торговельно-посередницьких підприємств.

До функцій компанії входять:

1. Стратегічне планування.

2. Єдине фінансово-економічне управління.

3. Єдина маркетингова політика.

4. Управління збутовою діяльністю.

5. Єдина корпоративна, кадрова, соціальна, інформаційна політика.

До виробничих активів компанії можна віднести завод з виробництва армірующего профілю для виготовлення металопластикових вікон та нанесення термодіффузіонного цинкове покриття. Управління здійснюється через ТОВ «ТД« УМПК». До медичного напрямку можна віднести діяльність «Медикал Групп».

ТОВ «Українсько-російська трубна компанія» - підприємство, що спеціалізується на виготовленні холодногнутого металопрофіля з рулонної сталі і нанесенні цинкових покриттів на металеві вироби загального призначення.

Організаційна структура підприємства ТОВ «Українсько-російська трубна компанія» представлена на рисунку 2.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.1 Організаційна структура ТОВ «Українсько-російська трубна компанія»

Металопрокат з оцинкованої сталі, виготовлений на станах холодногнутих профілів знаходить широке застосування: для армування металопластикових вікон, дверей, підвісних стель, для виготовлення доладних елементів меблів, виготовлення огорож, будівельних лісів, монтажу швидкозведених будівель, монтажу європідлог для промислових об'єктів і інших будівельних конструкцій.

Основними споживачами металопрокату є будівельні компанії, що займаються зведенням нових будівель промислового і цивільного призначення, а також їх ремонтом. Вироби з термодифузійним цинковим покриттям знайшли застосування в нафто-хімічній промисловості (труба, сполучна арматура і тощо), електротехнічній промисловості (контакти, муфти і тощо), в будівництві (куточок, труба, профіль і тощо) для виготовлення і монтажу металоконструкцій, монтажу систем питного і технічного водопостачання (труба, зганяння, муфти і тощо), монтажу систем газопостачання (труба, сполучна і замочна арматура і тощо), виготовлення заготовок металоконструкцій різних конфігурацій і розмірів, призначених для загального машинобудування і інших областях н/г.

Основними споживачами виробів з цинковим покриттям є підприємства, що займаються виробництвом різного устаткування, а також будівельні компанії, що займаються зведенням нових будівель і ремонтом квартир для населення.