Облік зобов’язань бюджетних установ

Размещено на http://www.allbest.ru/

15

Прикарпатський національний університет

ім. Василя Стефаника

Кафедра фінансів

Реферат

на тему:

Облік зобов'язань бюджетних установ

Вступ

Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання - це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

Підходи до визначення зобов'язань різні, їх розглядають як борг, як суму витрат, як залучений капітал, як розрахункові відносини та як частину вартості майна.

Юридичним джерелом договірних господарських зобов'язань єгосподарський договір. Цивільний кодекс (ЦК) України називаєгосподарський договір однією з найпоширеніших підстав виникненнязобов'язань. Договір є юридичним фактом. Однак не всі зобов'язання встановлюються договором: значна їх частина визначається адміністративними актами, іншими правомірними чи неправомірними діями. В бухгалтерському обліку поняття "зобов'язання" вужче, ніж в цивільному законодавстві:

- зобов'язання в бухгалтерському обліку виникає не тільки з Цивільного кодексу, а й з інших галузей права: фінансового, трудового чи окремих законодавчих актів, що регулюють економічні відносини;

- поняття "зобов'язання" в праві та бухгалтерському обліку мають різний зміст;

- договір - тільки юридичний факт, тому в бухгалтерському обліку відображаються договірні зобов'язання в момент їх виконання, а не виникнення.

Метою даної роботи є поглиблення знань по обліку зобов'язань, отриманих у ході теоретичних і практичних занять.

1. Поняття та види зобов'язань

У бюджетних установах специфічними об'єктами обліку є зобов'язання та фінансові зобов'язання. Порядок обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету регламентується Порядком обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, затвердженим Наказом Державного казначейства України від 19.10.2000 №103 з подальшими змінами (Наказ Державного казначейства України від 12.10.2001 №180).

Відповідно до цих нормативних документів зобов'язання-- це відповідальність розпорядника коштів бюджету як споживача товарів, робіт, послуг, що виникає з договорів (угод, замовлень), згідно з якими він повинен сплатити належну суму виконавцеві за умов реалізації цих договорів.

Фінансові зобов'язання-- це зобов'язання розпорядника коштів бюджету сплатити кошти за надані товари (послуги) чи інші ідентичні операції, що виникають як наслідок виконання договорів (угод, замовлень) або відповідно до первинних фінансових документів, тобто кредиторська заборгованість і/або попередня та авансова оплата.

Бюджетні установи -- розпорядники коштів мають право брати зобов'язання:

· у разі виконання кошторису за загальним фондом-- у межах кошторисних призначень з огляду на необхідність забезпечити виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року з урахуванням погашення заборгованості минулих років;

· у разі виконання кошторису за спеціальним фондом -- у межах кошторисних призначень.

Облік зобов'язань є, по суті, методом попереднього й поточного контролю за виконанням кошторису та ведеться розпорядниками коштів і органами Державного казначейства.

Останні ведуть облік зобов'язань і фінансових зобов'язань розпорядників коштів на рахунках позабалансового обліку Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

Бюджетні установи ведуть облік зобов'язань у книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань. Книга є регістром оперативного обліку та призначена для реєстрації угод, укладених бюджетними установами в будь-якій формі, і контролю за відповідністю прийнятих зобов'язань бюджетним асигнуванням. Книга відкривається на рік на підставі затвердженого кошторису доходів і видатків установи згідно з КЕКВ. Для кожного коду функціональної класифікації відводяться окремі сторінки. Книга ведеться окремо за загальним і спеціальним фондом. У книзі реєструється кожна укладена угода, за наслідками виконання якої бюджетна установа повинна буде сплатити кошти за отримані послуги чи матеріальні цінності. Після кожної зареєстрованої угоди у книзі виводиться залишок кошторисних призначень за кодами функціональної та економічної класифікації, у межах яких установа надалі може приймати зобов'язання. Якщо за якимись угодами прийняті в поточному році зобов'язання не були повністю оплачені, вони переносяться до книги на наступний рік.

Фінансові зобов'язання обліковуються розпорядниками коштів бюджету як кредиторська заборгованість чи реєструються у відповідних регістрах бухгалтерського обліку як попередня й авансова оплата, тобто ведеться аналітичний облік кредиторсько-дебіторської заборгованості.

З метою реєстрації зобов'язань в органах Державного казначейства, які виникають у процесі виконання кошторису доходів і видатків, розпорядники коштів складають на паперових (електронних) носіях Реєстр зобов'язань розпорядників коштів бюджету і Реєстр фінансових зобов'язань розпорядників коштів бюджету . До зазначених реєстрів додаються первинні документи або їх копії (засвідчені в установленому порядку) про взяття зобов'язання чи фінансового зобов'язання. Окремі фінансові зобов'язання, наприклад заробітна плата, нарахування на заробітну плату, видатки за відрядженнями, стипендії, різні види допомоги чи попередня проплата оформляються Довідкою про суми фінансових зобов'язань. Органи Державного казначейства звіряють подані розпорядником реєстри зобов'язань та підтверджувальні документи на предмет відповідності даних, включених до реєстрів, та перевіряють наявність залишків невикористаних асигнувань за відповідними кодами функціональної та економічної класифікації видатків.

2. Порядок використання плану рахунків для обліку заборгованості

Для бюджетних установ поділяють зобов'язання на довгострокові та короткострокові, з яких довгостроковими є ті зобов'язання, погашення яких відбудеться після завершення поточного бюджетного року, а короткострокові (поточні) - це зобов'язання, погашення яких очікується протягом поточного бюджетного року.

П'ятий клас - "Довгострокові зобов'язання", призначений для обліку зобов'язань установи, які не виникають під час звичайної діяльності (під звичайною діяльністю мається на увазі період виконання кошторису доходів і видатків) і погашення яких відбувається після завершення поточного бюджетного року, не є характерним для бюджетних установ. Зауважимо лише, що до цього класу належать рахунки, на яких обліковуються "Довгострокові позики", "Довгострокові векселі видані", "Інші довгострокові фінансові зобов'язання". На сьогодні цей клас рахунків для бухгалтера бюджетної установи цілком новий, а з точки зору практичного застосування - розрахований на "завтрашній день".

Без сумніву, докладніше потрібно зупинитися на обліку зобов'язань бюджетних установ, що виникають протягом звичайної їх діяльності, тобто при виконанні кошторису доходів та видатків. Для цього маємо тепер субрахунки шостого класу "Поточні зобов'язання" нового Плану рахунків. Хоча і в цьому класі операції за рахунками 60 "Короткострокові позики", 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", 62 "Короткострокові векселі видані" зараз не зовсім характерні для діяльності установи.

Найбільше зобов'язань у бюджетних установах виникає за розрахунками за виконані роботи (рах. 63), з податків та платежів (рах. 64), із страхування (рах. 65), з оплати праці (рах. 66), за іншими операціями і кредиторами (рах. 67), а також за внутрішніми розрахунками (рах. 68).

Кожен із наведених вище рахунків поділяється на субрахунки, які деталізують облік і забезпечують його прозорість. Тому необхідно докладно з кожним ознайомитися. Слід також пам'ятати, що питання обліку зобов'язань за цими рахунками в розрізі субрахунків є дуже багатогранним.

Насамперед треба зазначити, що ведення обліку зобов'язань має забезпечити достовірність розрахункових операцій з працівниками, підзвітними особами, підприємствами, установами і організаціями, державним та місцевим бюджетом, а також дебіторською і кредиторською заборгованістю.

У цій публікації докладніше зупинимось на реформуванні бухгалтерського обліку стосовно найпоширенішого як раніше, так і на сьогодні відображення господарських операцій із розрахунків з різними дебіторами та кредиторами, оскільки у їх відображенні в бухгалтерському обліку за новим Планом рахунків є певні особливості.

Так, на зміну субрахунку 178 "Розрахунки з різними дебіторами й кредиторами", передбаченого Інструкцією з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що перебувають на Державному бюджеті СРСР, затвердженою наказом Мінфіну СРСР від 10.03.87 р. №61, з 01.01.2000р., відповідно до Наказу ГУДКУ від 10.12.99 р. №114 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ", для обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами бюджетні установи повинні застосовувати два субрахунки: 364 "Розрахунки з іншими дебіторами" та 675 "Розрахунки з іншими кредиторами".

Розглянемо принципи відображення господарських операцій на цих субрахунках. Важливе значення тут має перша подія: перераховування коштів як передоплати чи авансового платежу або отримання матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт.

Якщо першою подією для бюджетної організації є перерахунок коштів як передоплати, то зазначена сума записується за дебетом субрахунка 364 "Розрахунки з іншими дебіторами". Надалі отримання матеріальних цінностей, послуг, робіт кореспондується з кредитом цього субрахунка.

Якщо ж спочатку були отримані матеріальні цінності, послуги, роботи, то на їх вартість робиться запис у кредит субрахунка 675 "Розрахунки з іншими кредиторами". Надалі погашення кредиторської заборгованості, що виникла внаслідок оплати, відображається за дебетом цього субрахунка.

Наголошуємо, що при обліку розрахунків з дебіторами не треба забувати про вимоги наказу Мінфіну України від 06.04.98 р. №83 (із змінами, внесеними згідно з наказом Мінфіну від 13.10.99 р. №240), оскільки їх недотримання веде до накладання адмінштрафів на працівників бюджетних установ перевіряючими організаціями.

Отже, слід пам'ятати, що істотними умовами угод, які укладаються між бюджетною установою та суб'єктами господарювання щодо надання послуг, виконання робіт та придбання матеріальних цінностей, є:

- обмеження періоду часу між попередньою оплатою та її погашенням (отриманням ТМЦ, наданням послуг, виконанням робіт) до одного місяця;

- застосування штрафних санкцій не нижче облікової ставки НБУ у разі невиконання суб'єктами господарювання договірних зобов'язань протягом вищезазначеного терміну з дня отримання коштів.

Відповідно працівники бухгалтерії повинні вживати заходів щодо закриття авансових платежів упродовж місяця, а у випадках невиконання зобов'язань суб'єктами господарювання у місячний термін - застосовувати штрафні санкції (наприклад пеню).

Матеріальні цінності відпускаються покупцям або передаються безплатно на підставі довіреності одержувачів. Нормативним документом, який регламентує оформлення та документообіг довіреностей, є Наказ Мінфіну України від 16.05.96 р. №99 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" (із змінами, внесеними згідно з наказами Мінфіну від 03.10.96 р. №212, від 18.10.96 р. №226 та від 19.02.98 р. №37).

Довіреність на одержання цінностей видається тільки штатним працівникам, тобто особам, які працюють в організації, установі, під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

При виписуванні довіреності типовою помилкою є вказання загальної назви одержуваних матеріальних цінностей і їх вартості (наприклад, меблі на суму дев'ять тисяч гривень 00 копійок). Однак, згідно з п. 5 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, у довіреності перелік цінностей, які належить за нею отримати, наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості.

Забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підписів осіб, на ім'я яких вони виписані. Крім того, слід пам'ятати, що максимальний строк дії довіреності - до 10-ти днів.

3. Порядок використання форми меморіальних ордерів для обліку заборгованості бюджетних установ

Для відображення операцій за субрахунком 364 "Розрахунки з різними дебіторами" застосовують меморіальний ордер №4 (накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами - типова форма №408 (бюджет)(форму цього ордера наведено на с. 46), а за субрахунком 675 "Розрахунки з іншими кредиторами" - меморіальний ордер №6 (накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами - типова форма №409 (бюджет).

Які ж нововведення у цих формах порівняно з тими накопичувальними відомостями за розрахунками з різними установами і організаціями, що використовувалися раніше?

Накопичувальні відомості типової форми №408 (бюджет) і №409 (бюджет) заповнюються окремо щодо кожного дебітора та, відповідно, кредитора у розрізі кодів економічної класифікації видатків. Записи в них здійснюються позиційним методом - за кожною операцією, що підтверджена документом (платіжним дорученням, рахунком-фактурою, накладною тощо).

У накопичувальних відомостях за розрахунками з різними установами і організаціями, які застосовувалися дотепер, такий реквізит, як код економічної класифікації видатків (КЕКВ), взагалі був відсутній, оскільки, згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що перебувають на Державному бюджеті СРСР, затвердженою наказом Мінфіну СРСР від 10.03.87 р. №61, фінансування і витрачання коштів проводилось за статтями витрат.

Нові форми меморіальних ордерів полегшують складання місячних та квартальних звітів з кредиторської та дебіторської заборгованості: ф.№7-м "Звіт про кредиторську заборгованість" та ф. №7 "Звіт про заборгованість бюджетних установ", тоді як при веденні меморіального ордеру №6 форми 408 потрібно було переглядати первинні документи (рахунки-фактури, накладні), щоб визначити КЕКВ заборгованості.

4. Приклади відображення операцій за розрахунками з іншими дебіторами і кредиторами

заборгованість меморіальний ордер облік

Для наочності наведемо декілька типових господарських операцій за розрахунками з іншими дебіторами і кредиторами з подальшим їх відображенням у меморіальних ордерах №4 (накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами) та №6 (накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами).

Розглянемо відображення господарської операції у випадку, якщо першою подією є отримання матеріальних цінностей.

Так, від ТзОВ "Дар", згідно з накладною від 08.09.2000 р. №215, отримано канцтовари, офісний стіл та ксерокс на загальну суму 6950,00 грн (у тому числі ПДВ - 1158,52 грн). На погашення кредиторської заборгованості, що виникла, платіжним дорученням від 12.09.2000 р. №176 перераховано 6950,00 грн.

Оскільки першою подією є отримання матеріальних цінностей, то для відображення цієї господарської операції застосовуватимемо субрахунок 675 "Розрахунки з іншими кредиторами" та, відповідно, меморіальний ордер №6 (типова форма №409 (бюджет).

Відображення операцій у бухгалтерському обліку наведемо в таблиці.

А як буде оформлена операція у випадку, якщо першою подією є перерахунок коштів? Інакше кажучи, спочатку будуть перераховані кошти (платіжне доручення від 08.09.2000 р. №176), а потім отримані матеріальні цінності (накладна від 12.09.2000 р. №215). Для відображення цієї операції в обліку використовуватиметься субрахунок 364 "Розрахунки з різними дебіторами" та меморіальний ордер №4 (типова форма №408 (бюджет, див. таблицю 2).

Висновок

Дослідивши тему роботу , виявили, що зобов'язання - це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

Вивчили:

· економічну сутність та класифікацію. Ознаки зобов'язання у бухгалтерському обліку та рахунки, на яких ведеться облік зобов'язаннь;

· види та форми взаємовідношення;

· значення інформації для управління;

· відображення у фінансової звітності;

Навчились:

- Характеризувати об'єкти, що облікуються на рахунках класу 5 та 6

- Класифікувати зобов'язання

- Відкривати аналітичні рахунки для обліку зобов'язань

- Відображати зобов'язання в облікових регістрах та фінансової звітності

- Складати первинні документи.

Література

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-XIV.

2. Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України - Наказ ДКУ від 09.08.2004 N 136

3. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок його застосування, затверджені Головним управлінням Державного казначейства України 10.12.99 року № 114.

4. Інструкція «Про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ», затверджена Наказом Державного казначейства України 10.07.2000 № 61 з подальшими змінами й доповненнями.

5. Джога Р.Т., Свірко С.В., Сінельник Л.М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах / За заг. Ред. Р. Т. Джоги. - К.: КНЕУ, 2003.

6. Джога Р. Т., Л. М. Сінельник, І. О. Кондратюк, В. В. Петруніна. Облік у бюджетних установах - Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни, - К.: КНЕУ, 2006.

Размещено на Allbest.ru