Облік оплати праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний гірничий університет

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

З фінансового обліку

За темою: «Облік оплати праці »

Виконавець: студентка IV курсу

Курсова робота захищена з оцінкою______

«__»___________________2009р.

Науковий керівник____________________

Дніпропетровськ 2009р.

Затверджено:

Зав. Кафедри обліку і аудиту

________________________

«__»______________2009р.



ЗАВДАННЯ

До курсової роботи з дисципліни:

Фінансовий облік №1, Фінансовий облік № 2

Студентки спеціальності: Економіка і підприємство

Кваліфікації: Облік і аудит

IV курсу групи Б-ОА-06

Руденко Т.О.

Затверджена на засіданні кафедри обліку і аудиту, протокол №___

Від «__»_________________2009р.

Тема курсової роботи: « Облік оплати праці»

Базове підприємство: ТОВ ”IRIKOS”

Керівник роботи: ст. в. Гресь Н.Л.



ПЛАН РОБОТИ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Особливості роботи підприємства в сучасних умовах розвитку економіки України

РОЗДІЛ 2. Організаційно-економічна характеристика об'єктів дослідження

2.1 Нормативно-правова база

2.2 Характеристика ТОВ ”IRIKOS”

2.3 Аналіз техніко-економічних показників підприємства

РОЗДІЛ 3. Бухгалтерський облік оплати праці

3.1 Документальне оформлення

3.2 Синтетичний і аналітичний облік

РОЗДІЛ 4. Методи покращення праці та її оплати. Пропозиції щодо покращення

Висновок

Перелік посилань

Додатки



ВСТУП

Серед факторів виробництва вирішальне значення належить трудовій діяльності людини. В свою чергу рівень ефективності праці колективу, виробничого підрозділу, окремого працівника залежить від повноти використання фактора мотивації до праці, важливими складовими якого є розмір оплати праці, тісно пов'язане з наслідками праці матеріальне стимулювання, участь у розподілі результатів господарської діяльності.

Організаційно-правові та економічні основи оплати праці в умовах переходу до ринку викладені в законах України “Про оплату праці”, в Кодексі законів про працю України та інших нормативно-правових актах.

Згідно із Законом України “Про колективні договори і угоди” між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України та профспілковими об'єднаннями України укладається Генеральна угода,положення якої діють безпосередньо і поширюються на всіх суб'єктів незалежно від форм власності та господарювання, які перебувають у сфері дії сторін, що підписали Угоду.

Норми Генеральної угоди є обов'язковими для застосування під час ведення колективних переговорів і укладання угод (договорів) на галузевому, регіональному та виробничому рівних як мінімальні гарантії.

На підприємствах усіх форм власності форми і системи оплати праці, тарифні ставки, розцінки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюється підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, Генеральною і Галузевою угодами.

Зважаючи на те, що основні права і обов'язки щодо організації оплати праці передано державою підприємствам, це вимагає замість раніше застосовуваних стандартних розробити і застосувати на підприємствах диференційовані системи оплати праці й тарифні умови, які б забезпечували прямий зв'язок заробітку з продуктивністю праці, а преміювання - з фінансовими результатами.

Надані підприємствам широкі права вимагають від керівників, спеціалістів та інших працівників значних зусиль, щоб система матеріальних стимулів була творчо задіяна і забезпечувала максимальну економічну ефективність. Насамперед ці завдання постають перед економічною службою, яка має об'єднувати і спрямовувати зусилля всіх спеціалістів на удосконалення трудових відносин для створення умов економічного зростання.

В умова ринкової економіки та вільної конкуренції, за рівних інших вихідних умов, успіху, тобто більшого прибутку досягнуть ті підприємства, які забезпечили нижчі витрати виробництва, зокрема, наполегливого впровадження нових, нетрадиційних, специфічних форм трудових відносин. Альтернативи такому шляху немає. До цього ж зобов'язує і чинне законодавство України.

Організація обліку праці, заробітної плати має забезпечити:

- точність, достовірність надходження інформації щодо працівників;

- безперервність інформаційних потоків між структурними підрозділами і бухгалтерією установи щодо праці;

- своєчасність обробки первинних документів з обліку праці і виробітку;

- повноту облікової реєстрації;

- своєчасність нарахувань і виплат заробітної плати.

Перелічені завдання вирішуються в розрізі таких складових організації обліку:

- організації обліку особового складу працівників;

- організація обліку виробітку;

- організація обліку нарахування заробітної плати.



РОЗДІЛ 1. Особливості роботи підприємства в сучасних умовах розвитку економіки України

Будь-яке підприємство, яке являє собою виробничо-господарську одиницю, яка зусиллями трудового колективу здійснює виробництво продукції, її переробку, реалізацію, надає різноманітні послуги, виконує інші економічні й соціальні функції. Кожне підприємство - це самостійний трудовий колектив, первинний осередок держави як об'єднання працівників для спільної трудової діяльності. У кожному трудовому колективі залежно від його розмірів, спеціалізації та інших обставин функціонують внутрішньогосподарські (первинні) виробничі, обслуговуючі та інші колективи - дільниці, ланки, загони, бригади, цехи, відділки та ін. Із зміцненням матеріально-технічної бази та підвищення професійного і культурного рівня працюючих виникає об'єктивна потреба пошуку або визначення нових організаційних форм діяльності внутрішньогосподарських трудових колективів, які б найбільш повно відповідали кожному етапу розвитку продуктивних сил. Форми і кількість первинних підрозділів, чисельність зайнятих у кожному з них залежить від особливостей виробничих умов конкретного підприємства.

Трудові колективи класифікують на постійні і тимчасові. Постійні - це такі, що характеризуються сталістю засобів і предметів праці та робочої сили: ланки, бригади, дільниці, сімейні, орендні та інші колективи.

Найпростішою організаційною структурою первинного об'єднання працівників є ланка. В її складі немає ніяких організаційно оформлених груп виконавців і тому відсутня потреба у звільненому керівникові. Характерними ознаками ланки ще є такі: вона виконує окремі технологічні операції в загальному комплексі робіт з виробництва певного виду продукції. Саме такі невеликі трудові колективи за чисельністю, де кожний працюючий може виконувати різноманітні роботи, в подальшому все більше поширюватимуться.

У великих підприємствах, де є численні трудові колективи, діють такі організаційні структури, як виробничі бригади. Кожна з них може складатися з декількох самостійних спеціалізованих ланок. Порівняно з ланкою - це більш складна організаційна форма, де трудові відносини мають свої особливості. Якщо в межах ланки вони здійснюються через безпосередній контакт працівників у процесі трудової діяльності, а потім уже і через кінцевий результат виробничої діяльності, то в бригадах - тільки (або в більшості випадків) через кінцевий результат функціонування праці всього колективу бригади (особливо на стадії розподілу прибутків у будь-якій формі - натуральній чи грошовій). облік нарахування оплата праця

Головна вимога до будь-якого складу і розміру трудового колективу - власними силами забезпечити високоякісне виконання всіх робіт в найоптимальніші строки на основі вимог відомих принципів організації праці: пропорційності, погодженості, потоковості, ритмічності, оптимальної інтенсивності праці, що є необхідною передумовою досягнення високих кінцевих результатів виробничої діяльності.

Бригада - основна самостійна виробнича одиниця. Для забезпечення тісного взаємозв'язку оплати праці з кінцевими результатами бригада здійснює свою діяльність на основі внутрішньогосподарського розрахунку. Важливу роль у здійсненні її завдань відіграє бригадир. Він як керівник бригади заздалегідь визначає кожному працівникові (або ланці) завдання і контролює їх виконання. Бригадир повинен дбати про забезпечення безперебійного технічного та організаційно-господарського обслуговування агрегатів. До його компетенції входить ведення обліку виконання робіт і нарахування заробітної плати членам бригади.

Вибір конкретних підходів до ефективної організації виробництва здійснюють головні спеціалісти. Вони розробляють і обґрунтовують склад бригад, ланок та загонів, період їх дії (постійні, сезонні, тимчасові), обсяг виконуваних операцій, спеціалізацію і методи поєднання робочої сили із знаряддями виробництва. Економічну доцільність створення запропонованих організаційних форм праці і трудових колективів обґрунтовує економічна служба. Всі пропозиції по формах організації та системах оплати праці повинні бути погоджені з трудовим колективом.

Головне завдання у діяльності всіх служб підприємства полягає в тому, щоб засновані форми організації та оплати праці забезпечували поліпшення організації виробничих процесів, раціоналізацію прийомів і методів праці, створення найсприятливіших умов роботи, підвищення творчого змісту і привабливості праці та найвищий рівень оплати праці працівників виробництва.

Економічна служба спільно з керівниками галузевих служб і внутрішньогосподарських підрозділів перевіряє обґрунтованість прийнятих рішень по параметрах трудових колективів, нормах виробництва продукції. Пропозиції із зазначених питань погоджується з трудовими колективами, профспілковим комітетом і затверджується керівником (правлінням) підприємства.

Норма виробництва продукції для бригади, ланки або окремого працівника розробляється безпосередньо в підприємстві згідно з конкретними умовами виробництва (технологією) з урахуванням рівня досягнутого за попередні 3-5 років.

Середній рівень використовується лише як орієнтир для творчого визначення норм виробництва, враховуючи всі позитивні і негативні фактори для фактичного можливого виробництва продукції в даному році. Такий підхід відіграє важливу роль у правильній побудові системи оплати праці виробничих підрозділів, величині розцінок за одиницю продукції та суми фонду оплати праці при кінцевих розрахунках.

Основним юридичним документом з питань оплати праці є додаток до колективного договору - який має включати тарифні сітки, посадові оклади, розміри та порядок виплати доплат і надбавок, умови та розміри преміювання за основні результати господарської діяльності та за спеціальними системами тощо.

Додаток про оплату праці розробляється економічною службою спільно з головними спеціалістами та керівниками структурних підрозділів і за погодженням з профспілковим комітетом затверджується керівником підприємства або загальними зборами при колективній формі власності з попереднім погодженням на правлінні підприємства.

Робота з формування і вдосконалення ефективної системи оплати праці в підприємствах повинна проводитись постійно. Сучасні системи оплати праці все більше поглинають і роботу по господарському розрахунку.

Організація оплати праці вимагає розширення прав підрозділів, наближення оплати до кожного працівника, широкої їх проінформованості. Умови оплати праці і преміювання, пов'язані з кінцевими результатами праці, необхідно доводити до кожного підрозділу і працівника. Для забезпечення зв'язку оплати з результатами праці, значного збільшення частини стимулюючих витрат слід перебудувати структуру заробітної плати, виключивши з неї необґрунтовані доплати, надбавки, коефіцієнти.

Широке застосування на підприємстві матеріальних стимулів, непов'язаних з результатами праці, призводить до відволікання коштів, значно знижує як ефективність використання фонду оплати праці, так і дієвість матеріального стимулювання взагалі.

Відповідно до законів України “Про оплату праці” форми й системи оплати праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження і розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюють підприємства в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Питання про доцільність виплати надбавки за стаж роботи в конкретному підприємстві та її розміри для всіх категорій працівників підприємства визначають самостійно залежно від своїх фінансових можливостей та ефективності застосування такої надбавки.

Кошти на виплату надбавок визначають у кошторисі формування й витрачання фонду оплати праці підприємства.

На основі розрахункових документів економічна служба в межах фонду оплати праці спільно з керівниками структурних підрозділів визначає розцінки за продукцію, розміри оплати праці та інші види матеріального стимулювання, які затверджуються керівником (правлінням) підприємства за погодженням з профспілковим комітетом. Застосування різних форм організації і оплати праці повинне впливати на підвищення продуктивності праці, збільшення виробництва продукції, сприяти поліпшенню організації праці та технології виробництва, а в кінцевому підсумку - на збільшення виробництва продукції і поліпшення її якості.



РОЗДІЛ 2. Організаційно-економічна характеристика об'єктів дослідження

2.1 Нормативно-правова база

На підприємствах незалежно від форми власності і господарювання трудові відносини регулюються згідно з чинним законодавством, Генеральною і галузевими угодами та колективними договорами.

До основних чинних законодавчих і нормативних актів з питань оплати праці України, зокрема, належать:

- Конституція України;

- Кодекс законів про працю України;

- Закон України “Про оплату праці”;

- Закон України “Про колективні договори і угоди”;

- Закон України “Про підприємства України”;

- Закон України “Про господарські товариства”;

- Закон України “Про кооперацію”;

- Закон України “Про зайнятість населення”;

- Закон України “Про відпустки”;

- Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб”

- постанови Кабінету Міністрів України щодо визначення умов оплати праці працівників бюджетних сфер, керівників державних підприємств, порядку розрахунку середньої заробітної плати та ін.

Створена в Україні законодавча база з питань оплати праці має ринкову спрямованість і покликана забезпечити:

1) роздержавлення тарифної системи, всього процесу організації та регулювання оплати праці, переведення його від принципів державно-централізованих методів на систему колективних переговорів з одночасним введенням, поряд з економічними механізмами, певної частини адміністративно-державного регулювання оплати праці методами, що притаманні державам з розвинутою економікою;

2) систему диференціації оплати праці, що включає:

- міжгалузеву диференціацію мінімальної заробітної плати;

- кваліфікаційну диференціацію тарифних ставок (окладів) робітників та посадових окладів керівників, фахівців і службовців;

- міжпрофесійну (міжпосадову) диференціацію оплати праці;

- диференціацію доплати за умови праці;

3) становлення такої системи господарювання, коли регулятором розмірів заробітної плати виступає зароблені колективом підприємства кошти на оплату праці. Основним джерелом коштів на оплату праці всіх госпрозрахункових підприємств і організацій повинен бути дохід, одержаний в результаті їх господарської діяльності;

4) зближення економічних умов оплати праці найманих працівників на підприємствах різних видів, форм власності та господарювання.

При організації трудових відносин на підприємстві необхідно виходити з того, що основні права й обов'язки щодо організації оплати праці передано державою підприємствам. Отже, організація, нормування, оплата і стимулювання ефективної праці повинні бути у центрі всієї економічної роботи. В нинішніх, все ще важких економічних умовах раціонально організована праця та її оплата на нових, демократичних засадах дозволить створити додаткові джерела для заохочення вищих показників, збільшити доходи працівників і залучити широкі їх верстви до активного пошуку ефективних рішень в організації праці та виробництва.

Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р., забезпечує права і свободи громадян України на задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Основні положення з питань зайнятості, оплати праці, гарантій і компенсацій, трудової дисципліни, охорони праці, праці жінок і молоді, трудових спорів та трудового колективу наведені в Кодексі законів про працю України.

Окремі питання соціального захисту громадян, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Умови роботи за сумісництвом регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 245 “Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій” (ЗП України, 1993, № 9, ст. 184) і Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мінюсту і Мінфіну України від 28 червня 1993 р. № 43 (Людина і праця: Інформ бюл. Мінпраці України, 1993, № 8).

Питання про відпустки регулюються Конституцією України, Законом України від 15 листопада 1996 р. “Про відпустки” (ВВР, 1997, № 2, ст. 4), Кодексом законів про працю України, Законом України “Про внесення змін, що стосуються відпусток, до Кодексу законів про працю України ”, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Справляння збору до Пенсійного фонду України регламентується:

- Законом України “Про збір на обов'язкове пенсійне страхування

- Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України”.

Справляння збору до Фонду соціального страхування сплачується на підставі:

- Закону України “Про збір на обов'язкове соціальне страхування”

- Інструкції “Про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України;

- Порядку справляння збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

За нормативними документами заробітна плата - це основна виплата, яка надається роботодавцем своїм робітникам. Згідно з діючими документами заробітна плата включається у склад об'єкту оподаткування соціальними внесками та податком з доходу фізичних осіб.

2.2 Характеристика підприємства

Підприємства, як соціально-економічні системи, складаються з об*єкта (виробництво та його складові) і суб*єкта (органи, керуючі об*єктом) управління.

Метою створення данного Товариства є розвиток сучасної високоефективної системи обслуговування завдяки використанню найпрогресивніших технологій, що відповідають світовому рівню.

Види діяльності Товариства:

- виробництво промислового обладнання та іншого обладнання;

- здання в оренду нерухомого майна виробничого призначення;

- здання в оренду обладнання виробничого призначення;

- операції з рухомістю.

Головні завдання підприємства:

- виробництво готової продукції;

- реалізація продукту;

- використання новітніх технологій виробництва пакувально-фасуваного обладнання;

- розширення сегменту регіонального ринку збуту.

Асортимент продукції яка виробляється приведений в додатку 1.

Товариство має статутний фонд, розмір якого становить 100 мінімальних заробітних плат на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. Кожен з учасників повинен внести до статутного фонду не менше 30% вкладу не пізніше року після реєстрації товариства. Після чого йому видається свідотство товариства.

Виший орган товариства - збори учасників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх частки у статутному фонді.

Виконавчий орган - дирекція, яку очолює генеральний директор. Дирекція вирішує основну частину питань стосовно товариства, окрім тих, що належать до компетенції зборів учасників, оскільки дирекція підзвітна зборам учасників і виконує їх рішення. Дирекція діє від імені товариства в межах, встановлених Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства, але він не може бути одночасно головою зборів учасників.

Товариство набуває прав юридичної особи з моменту державної реєстрації, має свої розрахункові та інші рахунки, печатку зі своєю емблемою, штампи, фірмовий знак та інші реквізити.

Товариство має самостійний баланс, відокремлене майно і діє на принципах повного господарського розрахунку. Сасостійно визначає напрямки своєї діяльності, здійснює планування і організацію робіт, реалізацію готової продукції за цінами , що встановлює самостійно, а у випадках, передбачених Законодавством - за державними цінами. Товариство самостійно розпоряджається прибутком, що лишається після сплати в бюджет.

Товариство несе самостійну відповідальність, по взятих ним зобов'язанням всим майном, що йому належить. Учасники несуть відповідальність в межах своєї частини в Статутному фонді Товариства.

Товариство функціонує як єдиний господарський комплекс і в праві створювати філії. Трудові відносини співробітників регулюються чинним Законодавством з урахуванням Статуту даного підприємства. Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів діяльності, веде статистичний облік.

Назва підприємства: ТОВ ”IRIKOS”

Поштові реквізити: вул.Комсомольська, 14, м. Запоріжжя, Україна, індекс:69063

тел./факс /061/ 764-54-22, 8-067-613-52-47

e-mail: irinakos_63@mail.ru

Р/р 26008315480151 в ЗОФ «Укрсоцбанк»

ЄДРПОУ 2310508981

Індивідуальний податковий номер 2310508981

Номер свідотства про реєстрацію платнка ПДВ 100086919

2.3 Аналіз техніко-економічних показників підприємства

Техніко-економічні показники:

- активи підприємства;

- власний капітал;

- дохід від реалізації;

- валовий прибуток;

- чистий прибуток;

- рентабельність активів;

- рентабельність продаж;

- оборотність ативів;

- показники використання основних фондів;

- продуктивність праці;

- фонд оплати праці;

- середньооблікова чисельність працюючих;

- фінансові результати та ін.

Підприємство розпочало свою діяльність на початку 2008 року. За рік існування набрало обертів у виробництві пакувально-фасувального обладнання за новітніми технологіями. Також досягнуто результатів в операціях з нерухомістю, налагоджено процеси реалізації та збуту, заплановано розширення сегменту регіонального ринку.



Таблица. Техніко-економічні показники ТОВ ”IRIKOS” за 2008р.

Показники	Звіт 2008рік
Активи, тис. грн..	8149,18
Власний капітал, тис. грн..	6167,24
Дохід від реалізації продукції, тис.грн..	122228,04
Валовий прибуток, тис. грн...	224,3
Чистий прибуток, тис. грн..	(365,92)
Середньорічна вартість основних засобів, тис.грн	3459,53
Обсяг виробництва, тис. грн..	540,5
Валова рентабельність активів	0,028
Валова рентабельність продаж	0,018
Продуктивність праці,тис грн./особу	2,57
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги,тис.грн..	1509,8
Кредиторська заборгованість за товати,роботи, послуги, тис.грн.	1862,26
Грошові кошти, тис. грн..	168,08
Фонд оплати праці, тис. грн..	2429,25
Середньооблікова чисельність працюючих	210



РОЗДІЛ 3. Бухгалтерський облік оплати праці

Заробітна плата -- частина національного доходу, яка призначена для особистої потреби робітників та службовців. Заробітна плата -- один з елементів виробничих витрат підприємства.

Під словом система слід розуміти сукупність принципів. які служать основою любого вчення. По відношенню до оплати праці система включає два напрямки: організацію праці та нарахування заробітної плати. Перше пов'язане з обліком відпрацьованого часу, а друге -- з кількістю виконаної роботи. Тому система оплати праці розподіляється на дві форми: погодинна та відрядна, а вони в свою чергу мають різновидності.

Відрядна оплата праці -- система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди: пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми. При прямій відрядній формі оплати праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна система праці -- застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують. При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об'єм робіт, виконаний понад норму, сплачується по збільшених розцінках.

При відрядно-преміальній -- виплачуються премії по відрядних розцінках понад заробіток за досягненні результати роботи.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядам робітників та кількості відпрацьованих ними годин.

Акордна оплата праці -- одна з форм заробітної плати, яка є різновидом відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі. Для обліку виробітку робочих застосовуються такі документи: наряд на відрядну роботу, який може бути індивідуальним або бригадним; маршрутний лист та інші. У наряді вказується обсяг вироблених робіт, сума заробітної плати, склад членів бригади, відпрацьований кожним час, розраховується коефіцієнт трудової участі у відповідності з яким розраховується премія робочим. Наряд закривається по мірі виконання завдання: він підписується бригадиром. Акордний наряд застосовується в бригадах «кінцевої продукції». Заробітна плата визначається відповідно до калькуляції.

Недоліком наряду є те, що неможливо встановити. хто винен у виготовленні бракованих виробів. Усі недоліки наряду усуваються у маршрутному листі; там вказується весь технологічний ланцюг і можливо прослідити. на який операції був зроблений брак.

Погодинна заробітна плата -- форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинна оплати праці -- проста погодинна та погодинно-преміальна.

При простій погодинній оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

Погодинна оплата праці передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов'язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робочих місць, а також відсутність браку та простою машин та обладнання. Премії таким робочим нараховуються по місячним результатах роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках.

Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з погодинною заробітною платою є табель. Табель служить для обліку та контролю робочого часу, нарахування заробітної плати при погодинній формі оплати праці, складання звітності про чисельність і склад працівників.

Існує основна та додаткова заробітної плати:

При нарахуванні основної заробітної плати робітникам, яким установлена підрядна оплата праці, крім табелю необхідно мати відомості про виробітку та розцінки за виконану роботу.

Додаткова заробітна плата -- ст. 105 КЗпП передбачено, що працівниками, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією або обов'язок тимчасово відсутнього працівника без увільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата за поєднання професій або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за поєднання професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

При розрахунку заробітної плати робітників по тарифу годинну тарифну ставку потрібно помножити на кількість годин зміни. Розподіл заробітної плати при підрядній оплаті праці здійснюється трьома засобами: по коефіцієнту виробітку; по відпрацьованому часу, приведеного до першого розряду; по коефіцієнту трудової участі (КТУ).

Колективно-відрядна система оплати праці (бригадна) -- це коли ту чи іншу роботу, виробництво продукції або надання послуг, за якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив (бригада). У зв'язку з чим заробіток окремого кожного працівника, члена такого колективу (бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такої роботи. Розподіл заробітку колективу (бригади) між його членами (працівниками) здійснюється, як правило, пропорційно відпрацьованому часу, кваліфікації працівників, коефіцієнту трудової участі (КТУ) та, можливо іншим показникам. Конкретний порядок розподілу заробітку між членами колективу (бригади) визначається у колективному договорі.

На підприємстві застосовують оплату праці по трудових угодах. Трудова угода укладається між підприємством та робітником, який залучається зі сторони, для виконання конкретної роботи, якщо її неможливо виконати силами підприємства, або на договірних началах з відповідними підприємствами та організаціями. Тепер широке розповсюдження знайшла оплата праці по контракту, який заключається у домовленості сторін та пов'язується з виконанням умов контракту.

У випадках найма працівника по контракту, власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою робітника також умови оплати праці, які визначені у колективному договорі або у індивідуальному договорі.

Розподіл заробітної плати на системи, форми та види оплати та види заробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки в залежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати по нарахуванню заробітної плати.

Згідно зі ст. 107 КЗпП, робота у святковий і неробочий день(частина четверта ст.73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі:

-- відрядникам за подвійним відрядними розцінками;

-- працівникам, праця яких оплачується за погодинними ставками -- в розмірі подвійної погодинної або денної ставки;

-- працівникам, які отримують місячний оклад, -- у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами і колективним договором, але не нижче ніж 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Оплата праці за незавершеним відрядним нарядом відповідно до ст. 109 КЗпП, у разі якщо працівник залишає відрядний наряд незавершеним з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визначеною за узгодженням сторін відповідно до існуючих норм і розцінок.

При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата здійснюється відповідно до виконаної роботи (ст.111 КЗпП).

Оплата часу освоєння нового виробництва (продукції)-- на час освоєння нового виробництва (продукції) (ст.113 КЗпП) власник підприємства або уповноважений ним орган може здійснювати оплату праці працівникам, які освоюють таке виробництво (продукцію), за середнім заробітком, розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток може зберігатися не більше шести місяців.

Збереження заробітної плати при переведені на нижче оплачувану роботу і при переміщенні -- за працівником зберігається середній заробіток, розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток може зберігатися не більше двох тижнів від дня переведення. Якщо внаслідок переміщення працівника у нього зменшився заробіток з не залежних від нього причин, то йому здійснюється доплата, сума якої визначається в розмірі втрат працівника у середньому заробітку. Така доплата призначається протягом двох місяців з дня переміщення працівника.

В таблиці нижче наведені дані з форм оплаи праці на підприємстві.

Форми оплати праці робітників

Размещено на http://www.allbest.ru/

3.1 Документальне оформлення

Документальне оформлення обліку розрахунків з оплати праці регламентується Типовими формами первинного обліку по разрахункам з працівниками та підлеглими по заробітної платі, завердженний наказом Мінстату Украіни від 05.12.2008р №489. Облік персонального складу робітників підприємства ведеться відділом кадрів (або особою, призначеною наказом керівництва підприємства), який на кожного прийнятого на роботу працівника (постійно, тимчасово, сезоно) заповнює картку (особистий листок), а далі в неї (на основі наказу керівництва) робить відмітки про призначення, переміщення працівника, надання відпустки, звільнення.

Бухгалтерія на кожного працівника відкриває картку-довідку з зазначенням довідкових даних про нього з послідовним нагромадженням інформації про нараховану заробітну плату, утримань з неї, виплачених сум. Оперативний облік робочого часу ведеться в табелі обліка використання робочого часу (ф. № П-12, № П-5).

Схема руху облікової інформації щодо обліку робочого часу

Аналітичний облік розрахунків із працівниками ведеться в розрахункових відомостях. Цей зведений документ відображає розрахунки з робітниками, а саме: нараховані суми по кожному робітнику за видами нарахувань, суми утримань з нарахованих сум, суми до отримання.

Нараховані суми також відображаються в особових рахунках установленої форми, які щомісяця видаються робітникам (при автоматизації обліку - у вигляді машинограми). Відомість складається із чотирьох частин:

1) включає прізвище, ім'я, по батькові кожного працівника і його посада;

2) суми всіх видів нарахованої заробітної плати;

3) утримання за їх видами;

4) суми до виплати.

На підприємстві замість особових рахунків використовують картки-довідки (автоматизований спосіб розрахунку заробітної плати), які містять відомості про суму нарахованої заробітної плати, утриманнях з неї, суму до виплати. Картки заповнюються протягом декількох років, зберігабться як бухгалтерські документи тривалого зберігання. Картки-довідки використовують для розрахунку середньої заробітної плати, визначення річного доходу, заповнення податкової картки.

Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться у книзі обліку депонованих сум (при обробці інформації ручним способом), або за допомогою реєстра депонентів (при автоматизованій обробці інформації).

Типові форми первинних документів з обліку використання робочого часу і розрахунків з оплати праці наведені в додатку 2.

3.2 Синтетичний і аналітичний облік

Схема руху облікової інформації з обліку нарахування заробітної плати

Рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці» підсумовує інформацію про розрахунки з оплати праці, а також про неодержану в строк заробітну плату працівниками. Має субрахунки:

661 « Розрахунки за заробітною платою»

662 « Розрахунки з депонентами»

663 « Розрахунки за іншими виплатами»

За кредитом рахунка 66 відображаеться нарахування, а за дебетом - виплати робітникам заробітної плати, премії, допомоги та інших нарахувань та утримань з заробітної платти ( податки, платежів за документами та ін..).

За дебетом субрахунка 661 та кредитом субрахунка 662 відображаються нараховані, але не одержані у встановлений строк суми з оплати праці.

Рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» відображає: збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття та інші розрахунки за страхуванням. За кредитом рахунка відображаються нараховані зобов'язання, за дебетом - погашення заборгованості. Має субрахунки:

651 « за пенсійним забезпеченням»

652 « за соціальним страхуванням»

653 « за страхуванням на випадок безробіття»

654 « за індивідуальним страхуванням»

655 « за страхуванням майна»

На рахунку 47 « Забезпечення майбутніх витрат і платежів», субрахунку «Забезпечення витрат відпусток» ведеться облік руху і залишків коштів на оплату майбутніх відпусток. По кредиту відображається нарахування, по дебету - використання.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку по відображенню нарахування заробітної плати і заборгованості зі страхування

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Нарахована заробітна плата та відрахування на соціальні заходи персоналу, зайнятому у будівництві, що здійснюється господарським способом для власних потреб підприємства, за монтаж устаткування в процесі будівництва	151	661,65
2.	Нарахована заробітна плата та відрахування на соціальні заходи персоналу, зайнятому виготовленням власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» (крім об'єктів будівництва)	152	661,65
3.	Нарахована заробітна плата та відрахування на соціальні заходи працівникам, зайнятим виготовленням власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи»	153	661,65
4.	Нарахована заробітна плата та відрахування на соціальні заходи працівникам, зайнятим виготовленням власними силами нематеріальних активів	154	661,65
5.	Нарахована заробітна плата та відрахування на соціальні заходи працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат	23	661,65
6.	Нарахована заробітна плата та відрахування на соціальні заходи працівникам, зайнятим виправленням браку та утриманням гарантійних майстерень	24	661,65
7.	Нарахована заробітна плата працівникам за період відпустки за рахунок створеного забезпечення витрат відпусток	471	661,65
8.	Нараховані додаткові пенсії персоналу	472	661
9.	Нарахована заробітна плата та відрахування на соціальні заходи апарату, зайнятому організацією виробництва та управління ділянками, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, удосконаленням технології й організації виробництва, а також апарату, зайнятому технологічним контролем і обслуговуванням виробничого процесу, оплата простоїв	91	661,65
10.	Нарахована заробітна плата та відрахування на соціальні заходи апарату управління підприємством та загальногосподарському персоналу	92	661,65
11.	Нарахована заробітна плата та відрахування на соціальні заходи працівникам, зайнятим реалізацією та рекламою продукції, ремонтом і охороною основних засобів та інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом	93	661,65
12.	Нарахована заробітна плата та відрахування на соціальні заходи працівникам, зайнятим дослідженнями та розробками	941	661,65
13.	Нарахована заробітна плата та відрахування на соціальні заходи працівникам житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення	949	661,65
14.	Нарахована заробітна плата та відрахування на соціальні заходи працівникам, зайнятим ліквідацією основних засобів	976	661,65
15.	Нарахована заробітна плата та відрахування на соціальні заходи працівникам, зайнятим запобіганням та ліквідацією наслдків надзвичайних подій (на відновлювальних роботах)	99	661,65

Утримання з заробітної плати:

- Пенсійний фонд - 33,2%

- Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю - 1,4%

- Фонд соціального страхування на випадок безробіття - 1,6%

- Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві - за встановленим тарифом

Утримання із заробітної плати проводяться ільки у випадках передбачених законодавством. Розмір усіх утримань не може перевищувати 20%, а у деяких окремих випадках,передбачених законодавством, - 50% заробітної плати.

Кореспонденція рахунків з обліку утримань і виплати заробітної плати

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Утриманий із заробітної плати податок з доходу фізичних осіб	661	641
2	Утримані із заробітної плати внески до Пенсійного фонду, та фондів соціального страхування	661	651,652653
3	Утриманий із заробітної плати профспілкові внески	661	685
4	Утриманий із заробітної плати суми за виконавчими листами	661	685
5	Утриманий із заробітної плати не повернуті вчасно підзвітні суми	661	372
6	Утриманий із заробітної плати позики, раніше видані працівникам підприємства	661	377
7	Утриманий із заробітної плати суми допущеного браку	661	24
8	Утриманий із заробітної плати суми завданого підприємству збитку	661	375
9	Депонована заробітна плата	661	662
10	Видана з каси заробітна плата	661	301
11	Перераховані кошти з особових рахунків у банку на особові рахунки працівників	661	311



РОЗДІЛ 4. Методи покращення праці та її оплати. Пропозиції щодо покращення

Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

Дуже важливо відображати економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміку показників про працю, нагляд за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві. На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

На підприємстві облік чисельності робітників та службовців, їх заробітної плати повинен бути документальним, достовірним та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору на підприємстві у відповідності з Законом України, що конкретизує права та обов'язки робітників, а також оплату за виконану роботу, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку. У зв'язку з цим на підприємстві організується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата.

З метою виконання задач, що стоять перед обліком, на підприємстві обов'язково повинен бути контроль:

- за чисельністю персоналу та використанням робочого часу;

- за правильністю документального оформлення виробки робочих та службовців;

- за своєчасним нарахуванням заробітної плати та допомог, а також їх видаванням;

- за своєчасним утриманням сум податків та перерахування їх до бюджету;

- планування звітів про працю.

Складність ситуації, яка склалася на сьогоднішній день, з питання розрахунків з працюючими, пояснює актуальність вибраної теми.

Важливою умовою високопродуктивного використання робочої сили на підприємствах є послідовне здійснення принципу особистої матеріальної зацікавленості.

Високооплачувана праця створює матеріальну зацікавленість виробничого персоналу підприємства в трудовій активності, підвищенні своєї кваліфікації, закріпленні кваліфікованих кадрів на даному підприємстві. Достатньо висока заробітна плата спонукае персонал підприємства підвищувати свої знання в галузі техніки, технології, удосконалювати методи праці, запроваджувати у виробництво нові засоби праці і технологічні прийоми.

Зміни в економіці України за останні роки потребують критичного аналізу стану господарського механізму. Заробітна плата практично втратила своє призначення і не виконує жодну зі своїх функцій - відтворювальну, стимулюючу і регулюючу. Досягнення високого рівня реальної заробітної плати можливе при умові досягнення відповідного рівня економічного розвитку. Як свідчать результати роботи всих ланок народного господарства за останні 5 років об'єм виробництва і продуктивність праці безперервно знижуються. Деформоване відношення до оплати праці в залежності від кваліфікації, складу, відповідальності за виконану роботу, між фізичною і розумовою працею, між виробничою і бюджетною сферою.

Вирішення питань заробітної плати, підвищення рівня життя і соціальний захист населення можливі лише в умовах виходу держави з економічної кризи.

За останні роки сталося багато змін в Плані рахунків бухгалтерського обліку, змінилися облікові регістри і бухгалтерська звітність. Проте бухгалтерський облік і зараз не може забезпечити своєчасне відображення всіх господарських операцій при зниженні трудових і грошово-матеріальних витрат та його ведення. Облік потребує зменшення та уніфікації первинної документації. Велика кількість даних первинного обліку і форм первинних документів створює значні труднощі при веденні роботи на першій стадії облікового процесу.

Застосування комп'ютерних технологій обліку створює всі умови для поєднання переваг самої обчислювальної техніки з бухгалтерським інтелектом, втіленим у програмному забезпеченні, щодо розуміння глибинного коріння економічних явищ і процесів та досконалої методики обробки інформації, необхідної для обгрунтування управлінських рішень.



ВИСНОВОК

В теперішній період переходу економіки України до ринкових відносин інфляційний ріст цін може поглинати значну частину приросту доходів населення та привести до суттєвого зниження життєвого рівня окремих групп населення. Для запобігання цього необхідна система соціального захисту і соціальних гарантій та підтримки населення. Провідним інструментом такої соціальної політики є заробітна плата. Вона зумовлює рівень якості життя соціуму загалом і кожної людини окремо, має забезпечити об'єктивно необхідний для відтворення робочої сили і ефективного функціонування виробництва. Обсяг життєвих благ, які працівник має отримати в обмін на свою працю.

В умовах соціально-економічної трансформації, що відбувається нині у всіх сферах господарського механізму України та пов'язані з цим процеси економічної кризи , актуальними є питання пов'язані з оплатою праці. Таким чином, за загальним правилом, заробітна плата є винагородою в грошовому виразі, яку працівник одержує від підприємства чи фізичної особи для яких виконує обумовлену трудовим договором роботу. Розмір цієї винагороди залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Рівень ефективності праці колективу, виробничого підрозділу, окремого працівника залежить від повноти використаня фактора мотивації праці, важливими складовими якого є розмір оплати праці, тісно пов'язане з наслідками праці матеріальне стимулюваня, участь у розподілі результатів господарської діяльності.

Організаційно-правові та економічні основи оплати праці в умовах переходу до ринку викладені в законах України, Кодексі законів про працю України, Положеннях (стандартах) та інших нормативно-правових актах.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростаню продуктивності праці, поліпшеню якості роботи, підвищеню ефективності суспільного виробництва і піднесеню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненю трудової дисципліни і поступовому перетвореню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

В умовах ринкової економіки значна роль відводиться бухгалтерському обліку, без знання якого неможливо керувати підприємством.

Бухгалтерський облік призваний давати необхідні відомості про хід виробничих процесів, по виконанню планових завдань, сприяти укріпленню господарського розрахунку, росту рентабельності, підвищенню ефективності і покращенню якості роботи. Бухгалтерський облік фіксує всі зміни, виникаючі в постачальницькій, виробничій та збутовій діяльності, тобто дає необхідну інформацію про кругообіг засобів та процеси розширеного відтворення . Всі виникаючі зміни в господарській діяльності підприємств реєструються в бухгалтерському обліку з метою активного впливу на поліпшення їх роботи. Бухгалтерський облік є складовою частиною системи управління виробництвом. Він необхідний для інформаційного забезпечення системи управління, причому на всіх її рівнях облікова інформація займає вище вісімдесят відсотків у загальному обсязі економічної інформації.

Контрольна функція бухгалтерського обліку особливого значення набуває в теперішній час, коли відбувається реформування економіки, реформування самого бухгалтерського обліку, затвердження нових стандартів та нормативно-правових актів, всюди запроваджуються економічні методи впливу на якість роботи підприємств. Це означає, що бухгалтерський облік не тільки повинен сигналізувати про нераціональність використання ресурсів, відхилення у виконанні плану, але й шляхом відповідної організації облікової інформаційної служби, призваний забезпечити недопущення цих негативних явищ.

Економічна система ринкового господарства базується на автономії господарюючих об'єктів, механізмі ринку і конкуренції. Цільовою функцією діяльності підприємства на ринку є отримання прибутку. Розмір цільового прибутку залежить від стадії життєвого циклу підприємства і обраної стратегії його діяльності.