Аналіз дебіторської заборгованості на прикладі ТОВ "Дунай ТТК"

39

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМIСТ

ВСТУП

РОЗДIЛ I .ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛIННЯ ДЕБIТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНIСТЮ ПIДПРИЄМСТВА

1.1 Cутнiсть та класифiкацiя дебiторської заборгованостi пiдприємств

1.2 Фактори, що визначають обсяг дебiторської заборгованостi пiдприємства

1.3 Методологічні основи управління дебіторською заборгованістю

1.4 РОЗДIЛ II. АНАЛIЗ ДЕБIТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТI ТОВ «ДУНАЙ ТТК»

2.1 Характеристика фінансово-господарчої діяльності ТОВ «Дунай ТТК»

2.2 Аналіз дебіторської заборгованості ТОВ «Дунай ТТК»

2.3 Аналіз ліквідності дебіторської заборгованості

РОЗДIЛ III. ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

3.1 Вплив дебіторської заборгованості на фінансовий стан підприємства

3.2 Шляхи оптимізації дебіторської заборгованості

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛIК ВИКОРИСТАНОЇ ЛIТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

дебіторська заборгованість фінансовий аналіз

Аналіз і управління дебіторською і кредиторською заборгованістю мають дуже велике значення для підприємств, що функціонують в умовах ринку. Вміле й ефективне управління цією частиною поточних активів є невід'ємною умовою підтримки необхідного рівня ліквідності і платоспроможності. Управління дебіторською заборгованістю необхідно як при формуванні іміджу надійного позичальника, так і з погляду забезпечення ефективної поточної діяльності підприємства.

Метою роботи є обгрунтування теоретичних положень, а також розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення обліку та контролю дебіторської заборгованості. Для досягенння поставленої мети в роботі визначені для вирішення наступні завдання:

– розкрити економічну сутність та історичний аспект обліку дебіторської заборгованості;

– провести огляд літературних джерел та виявити проблемні питання щодо обліку дебіторської заборгованості;

– дослідити особливості організації бухгалтерського обліку на підприємстві;

Дебіторська заборгованість знаходить відображення як у діяльність підприємства так і у звітності. Вплив дебіторськї заборгованості на діяльність очевидний. Якщо будь-яке підприємство матиме значний обсяг заборгованость це буде впливати на процес виробництва або збуту. Якщо наше підприємство має величезну дебіторську заборгованість це означатиме що у підприємства є кошти але вони тимчасово не доступні тобто ми не можемо розраховувати на прибутки, тому що кошти не працюють. Таким чином бухгалтери будь-якого підприємства повині уважно відноситися до обсягів дебіторської заборгованості і не допускати її не погашення. Для цього необхідно стежити за строками погашення заборгованості, яка виникла внаслідок діяльності підприємства.

Особливо актуальним представляється аналіз і управління дебіторською заборгованістю для фірм, що здійснюють діяльність, велика частина господарських операцій якої полягає в русі коштів і фінансової документації, а не матеріальних потоків. У таких фірм значна частка поточних активів приходиться саме на дебіторську заборгованість. Управління дебіторською заборгованістю має особливе значення в період інфляції, коли подібна іммобілізація власних оборотних коштів стає особливо невигідною.

У залежності від спрямованості діяльності деякі підприємства працюють переважно за готівку, а деякі надають свої послуги визначеній частини покупців у залежності від рівня сталих відносин у кредит. Кредит може бути необхідною умовою існування підприємства, особливо якщо його надають конкуренти.

Рівень заборгованості визначається багатьма факторами: видом продукції (послуг), місткістю ринку, ступенем насиченості ринку даною продукцією (послугами), прийнятою на підприємстві системою розрахунків та ін. Якщо підприємство має значну питому вагу дебіторської заборгованості в складі поточних активів, найважливішою задачею фінансових менеджерів є ефективне управління нею.

Інформаційною базою для аналізу заборгованості є офіційна фінансова звітність: бухгалтерський звіт (розділ "Оборотні активи"), форма № 5 "Додаток до бухгалтерського балансу" (розділ 2 "Дебіторська і кредиторська заборгованість" і довідки до нього). Для більш детального аналізу якості дебіторської заборгованості користуються даними ордерів чи відомостей обліку розрахунку з покупцями і замовниками, підзвітними особами і т.д.

Ліквідність дебіторської заборгованості визначається головним чином швидкістю і термінами її оборотності. Якість дебіторської заборгованості визначається ступенем відповідності термінів заборгованості умовам платежу.

При дослідженні динаміки дебіторської заборгованості виникає питання: чим обумовлені ті чи інші її зміни - варіюванням масштабів діяльності, успіхами чи прорахунками менеджерів? Для того щоб відповісти на це питання, необхідно порівняти її зміни з динамікою результатів діяльності фірми. Зробити це можна за допомогою коефіцієнтів оборотності дебіторської заборгованості, що також відносяться до групи так званих показників ділової активності.

Інформаційною основою послужили Закони і законодавчі акти в тому числі: Господарський кодекс України, Закон України «Про господарські товариства», Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та періодична література.

РОЗДIЛ I. УПРАВЛIННЯ ДЕБIТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНIСТЮ ПIДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність та класифікація дебіторської заборгованості підприємства

Дебіторська заборгованість - це складова оборотного капіталу, яка представляє собою вимоги до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції, послуг. Збільшення дебіторської заборгованості означає вилучення коштів з обороту, що, в свою чергу, вимагає додаткового фінансування.

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які в наслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Традиційна класифікація дебіторської заборгованості передбачає її розподіл за правовим критерієм на строкову або прострочену. До строкової відноситься дебіторська заборгованість, строк погашення якої ще не настав або становить менше одного місяця і яка пов'язана з нормальними строками розрахунків, визначеними в угодах. Прострочена - це заборгованість з порушенням договірних термінів, або заборгованість, що пов'язана з помилками в оформленні розрахункових документів [5, с.13].

Окремо необхідно виділити безнадійну дебіторську заборгованість - рахунки, які покупці не оплатили. Такі борги списуються на збитки по закінченні строку позовної давності.

Дебіторська заборгованість, як правило, представлена у вигляді кредиту, що надається по відкритому рахунку. Єдиним доказом того, що покупець винен постачальнику гроші за отримані ним товари чи послуги, є запис в бухгалтерських книгах і рахунок, підписаний покупцем. Щоб захистити себе від ризику несплати по рахунках, постачальник може вимагати оформлення комерційного кредиту шляхом виписки простого або переказного векселя або виставлення покупцем акредитиву.

Розрахунки з різними дебіторами виникають з різних причин. У процесі господарської діяльності підприємства вступають у розрахункові взаємовідносини з постачальниками (за куплені у них матеріали), з покупцями і замовниками (за реалізовану їм продукцію, виконані роботи та послуги), з установами банку (за одержані позички та кредити), фінансовими органами (за належні платежі податків і відрахувань від прибутків), з органами соціального страхування; проводять розрахунки по претензіях, по відшкодуванню матеріальних збитків; є посередниками між працівниками та іншими особами і господарськими органами (по розрахунках за виконавчими листами, за товари продані в кредит, по позичках молодим сім'ям, на індивідуальне житлове будівництво) та інші.

Дебіторські заборгованості: суми, очікувані до надходження від клієнтів за вже продані товари.

Якщо розглянути дещо детальніше дебіторську заборгованість, то можна визначити, що розрахунки дебіторської заборгованості можуть виникати по відшкодуванню матеріального збитку; по інших операціях, по претензіях; по розрахунках з бюджетом та страхуванню; по внутрішньовідомчих розрахунках по поточних операціях, з різними організаціями та установами, фізичними та юридичними особами.

Дебіторська заборгованість може бути різною та по різних причинах. Основні розрахунки пов'язані з дебіторською заборгованістю проводяться на підприємствах з постачальниками та підрядчиками, покупцями та замовниками.

По характеру виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:

- нормальну або виправдану заборгованість, яка пов'язана з діяльністю підприємства та діючими на ньому формами розрахунку;

- не нормальну або не виправдану, наявність, якої означає порушення платіжної дисципліни.

Дебіторська заборгованість підприємства виражається у відстроченні платежів за користування майном в оренді, платежів по розрахунках з робітниками і службовцями підприємства, за комунальні та інші послуги надані підприємством, фізичним і юридичним особам, підприємству дебітору тощо.

Дебіторська заборгованість підприємства поділяється на такі види як:

довгострокова - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу, поточна - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати складання балансу; безнадійна (безнадійний борг) - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності [8 с.16].

В процесі аналізу дебіторської заборгованості потрібно розрізняти ще три основних її поняття як: чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості, за товари, роботи, послуги з врахуванням резерву сумнівних боргів. Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Факторинг - передача права стягнення дебіторської заборгованості іншій особі (факторові) на узгоджених умовах.

В народному господарстві країни існує таке поняття, як справедлива вартість дебіторської заборгованості - сума, за якою може бути здійснено обмін дебіторської заборгованості на інший актив у операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Дебіторська заборгованості визначається, відповідно як актив у балансі за умови, її оцінка має бути достовірно визначена та існує ймовірність погашення протягом визначеного терміну у майбутньому. У балансі заборгованості визначаються за чистою вартістю [18, с.32].

Своєчасне стягнення дебіторської заборгованості благотворно впливає на фінансовий стан підприємства, організації чи установи. До невиправданої дебіторської заборгованості відноситься в першу чергу прострочена дебіторська заборгованість по взаємним зобов'язанням. Поява такої заборгованості свідчить про поганий фінансовий стан підприємства, що пов'язано:

· з нестачею власних обігових коштів або помилкове їх використання;

· заборгованості покупців і замовників за товари та послуги, не сплачені в строк.

Дебіторська заборгованість може виникати в результаті здійснення розрахунків, що по своїй економічній суті ділиться на:

· розрахунки по товарним операціях;

· розрахунки по фінансовим операціям;

· розрахунки з працюючими.

Вона також може виникати при розрахунках з постачальниками і підрядчиками, по авансах, з покупцями і замовниками, по претензіях, по оплаті праці, з підзвітними особами, по відшкодуванню матеріальних збитків, з робітниками і службовцями по інших операціях.

В сучасних умовах господарювання дебіторську заборгованість на підприємствах класифікують за видами:

· дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

· дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги не сплачені в строк;

· дебіторська заборгованість по векселях отриманих;

· дебіторська заборгованість по векселях отриманих;

· дебіторська заборгованість по розрахунках з персоналом;

· інші види дебіторської заборгованості.

З усіх вище названих видів заборгованості найбільший обсяг припадає на заборгованість за відвантажену продукцію та надані послуги. З загальної суми дебіторської заборгованості на розрахунки з покупцями припадає біля 80-90%. Тому, управління дебіторською заборгованістю на будь-якому підприємстві пов'язано, в першу чергу, з оптимізацією розміру та забезпеченням індексації заборгованості покупців по розрахунках за реалізовану продукцію. Для більш ефективного управління дебіторською заборгованістю на підприємстві повинна розроблятися і впроваджуватися особлива фінансова політика управління або кредитна політика по відношенню до покупців [15, с.18]

Формування політики управління дебіторською заборгованістю підприємства або його кредитної політики по відношенню до покупців продукції здійснюється по наступним основним етапам:

· аналіз дебіторської заборгованості підприємства у попередньому звітному періоді;

· формування принципів кредитної політики по відношенню до покупців продукції;

· визначення можливої суми фінансових коштів, інвестуємих у дебіторську заборгованість по товарному (комерційному) та споживчому кредиту;

· формування системи кредитних умов;

· формування стандартів оцінки покупців та деференціація умов надання кредиту;

· формування процедури інкасації дебіторської заборгованості;

· забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості;

· побудова ефективних систем контролю за рухом та своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості.

Після розгляду загальної характеристики дебіторської заборгованості доцільно розглянути питання аналізу: складу та динаміки дебіторської заборгованості, заборгованості по розрахунках за товари роботи і послуги, інвентаризації дебіторської заборгованості та узагальнити результати аналізу дебіторської заборгованості і дати можливі шляхи прискорення погашення дебіторської заборгованості.

В роботі також буде показана діюча система аналізу дебіторської заборгованості на базовому підприємстві.

Дебіторська заборгованість поділяється на:

· безнадійну;

· сумнівну;

· дійсну.

Безнадійна дебіторська заборгованість - це дебіторською заборгованістю, щодо якої існує впевненість щодо її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності, вона буде списана за рахунок резерву. Треба зазначити, що списання безнадійної дебіторської заборгованості не торкається Звіту про фінансові результати, тому що витрати, понесені у зв`зку з неповерненням боргу, підприємство визнало в тому ж звітному періоді, що й дохід від реалізації, пов`язаний з виникненням цієї дебіторської заборгованості. У цьому полягає принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. За цим принципом для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей [16, с.145].

Розглянемо ознаки визнання заборгованості безнадійною наведені у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємства». Відповідно п.1.25 безнадійною вважається заборгованість:

· по зобов'язанням, термін позовної давності яких минув;

· прострочена заборгованість, яка залишилась не погашеною в наслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора направлені на примусове стягнення заборгованості майна боржника, не привели до повного відшкодування заборгованості ;

· заборгованість, що залишилась не погашеною в наслідок відсутності майна фізичної або юридичної особи, об'явленої банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується;

· яка залишилась непогашеною внаслідок недостатньої кількості грошових коштів, отриманих від продажу на аукціонах майна боржника, яке було передане під заставу як забезпечення вказаної заборгованості за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не привели до повного покриття заборгованості;

· заборгованість стягнення якої стало неможливим у зв'язку з діями непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажор), підтверджених в порядку, передбаченому законодавством;

· прострочена дебіторська заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, визнаних в судовому порядку зниклими без вісті, померлими або не дієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, яких позбавлено волі.

Сумнівна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Сумнівні борги завищують реальний результат від реалізації, тому, згідно з принципом обачності, підприємство повинне визначити можливі витрати від неповернення частини боргів покупцями у момент визначення доходу від реалізації, а не в тому періоді, коли покупці не змогли оплатити товар.

Величину цих витрат можливо визначити на основі аналізу даних підприємства за попередні роки про фактичні втрати від неповернення дебіторської заборгованості. З іншого боку, сума дебіторської заборгованості не є реальною, доки вона не скоригована на величину сумнівних боргів.

Дійсна дебіторська заборгованість - це заборгованість, яка буде повернута або термін сплати якої ще не настав.

Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:

- дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги;

- векселі отримані;

- дебіторську заборгованість за розрахунками;

- іншу поточну дебіторську заборгованість.

1.2 Фактори, що визначають обсяг дебіторської заборгованості підприємства

Розмір дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами, які поділяються на зовнішні та внутрішні (рис. 1.1. і 1.2).

Рис. 1.1. Склад зовнішніх факторів, що визначають розмір дебіторської заборгованості

Зовнішні фактори практично не залежать від діяльності підприємств і обмежити їх вплив досить складно. Внутрішні - залежать від того, наскільки фінансовий менеджер володіє навичками управління дебіторською заборгованістю.



Рис. 1.2. Склад внутрішніх факторів, що визначають розмір дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість покупців - це фактично безвідсоткова позика контрагентам. Її рівень визначається підприємством за умовами розрахунків зі своїми клієнтами. Якщо ці умови є суворими, то зменшується обсяг продажу товарів через те, що покупці не мають можливості придбати товар в кредит і, відповідно, зменшується величина дебіторської заборгованості за рахунками клієнтів. З іншого боку, якщо розрахункові умови послаблюються, з'являється більше замовників, зростає товарооборот і сума дебіторської заборгованості.

Послаблення розрахункових умов, що збільшує дебіторську заборгованість покупців, має свої переваги і недоліки. Так, з одного боку - це зростання обсягу продажу товарів та прибутку, а з іншого - збільшення суми безнадійних боргів та додаткові фінансові витрати через наявність на балансі дебіторської заборгованості.

Перш ніж прийняти рішення про послаблення розрахункових умов, слід порівняти витрати від утримання на балансі додаткової дебіторської заборгованості контрагентів з вигодою від зростання обсягу продаж. Якщо результат такого порівняння дає прибуток, то підприємство може послабити покупцям свої розрахункові умови.

Однак послаблення вимог щодо розрахунків не завжди дає такий результат. Інколи додаткові витрати на безнадійні борги та утримання на балансі додаткової дебіторської заборгованості значно перевищують прибуток від додаткового товарообороту. Результатом може стати накопичення на балансі, окрім старої, ще й нової дебіторської заборгованості. В цьому випадку краще не змінювати умови розрахунків, тобто не послаблювати їх [9,с.24].

1.3 Методологічні основи управління дебіторською заборгованістю

Після того, як встановлено тривалість виробничо-фінансового циклу, слід провести аналіз дебіторської заборгованості підприємства-постачальника.

Далі проводиться аналіз оборотності дебіторської заборгованості, для чого використовують відповідні коефіцієнти. Для розрахунку цих коефіцієнтів використовується бухгалтерський баланс і Звіт про фінансові результати.

Оборотність ДЗ = , (1)

де ВР - виручка від реалізації;

ДЗ сер - середня дебіторська заборгованість.

Для розрахунку середньої дебіторської заборгованості використовуються формули:

середньої хронологічної (якщо є дані про розміри дебіторської заборгованості на початок кожного місяця або кожного кварталу):

ДЗ сер = , (2)

де ДЗ1, ДЗ2,...,ДЗn - величина ДЗ на початок кожного місяця або кварталу;

середньої арифметичної (якщо є дані про розміри дебіторської заборгованості тільки на початок і кінець періоду):

ДЗ сер =, (3)

Чим швидше обертається дебіторська заборгованість, тим менший ризик її непогашення. Чим вищий є цей коефіцієнт, тим агресивніша політика стягнення платежів;

Період погашення ДЗ = . (4)

Чим більший період погашення дебіторської заборгованості, тим вищий ризик її непогашення. Період до 60 днів вважається нормальним, до 90 днів - поганим, а більше 90 днів - суцільні проблеми.

Слід проаналізувати також такі показники рівня дебіторської заборгованості як:

Частка ДЗ в поточних активах = (5)

Частка сумнівної ДЗ = .

Цей показник характеризує якість дебіторської заборгованості. Чим вищий цей показник, тим нижча ліквідність дебіторської заборгованості.

Можна провести аналіз дебіторської заборгованості за покупцями з метою виявлення покупців, що порушують строки платежів, і підготовити звіт про збитки по безнадійних боргах.

При аналізі коефіцієнтів, що характеризують дебіторську заборгованість, необхідно дотримуватися наступних принципів:

· порівнювати їх із середньо галузевими і з коефіцієнтами підприємств цієї ж галузі. Велика розбіжність із вказаними показниками у будь-який бік потребує уваги;

· враховувати циклічність бізнесу, тобто розраховувати коефіцієнти окремо для періодів зростання і для періодів спаду;

· порівнювати їх значення при зміні кредитної політики, яка проводиться підприємством, і тим самим визначати ефективність цієї політики;

· розрізняти продаж в кредит і за готівку. Якщо у підприємства переважає продаж за готівку, а за продажем в кредит мають місце постійні затримки і середній період сплати занадто високий, то можливо варто припинити продаж в кредит взагалі і продавати товари та послуги тільки за готівку;

· прагнути до балансу між кредиторською заборгованістю і дебіторською, адже кредиторська заборгованість є безкоштовним джерелом фінансування.

Аналіз дебіторської заборгованості дозволяє зробити висновок про ефективність кредитної політики, що проводиться підприємством, виявити її недоліки і врахувати їх при розробці нової кредитної політики

Аналіз дебіторської заборгованості за розрахунками

На сучасному етапі розвитку економіки України аналіз дебіторської заборгованості за розрахунками відіграє дуже важливу роль в діяльності всіх підприємств різних форм власності. Особливу увагу при аналізі розрахунків потрібно приділити заборгованості по цим розрахункам. Суми дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами, із внутрішніх розрахунків можуть дуже впливати на хід справ на малому підприємстві в сучасних скрутних та нестабільних умовах господарювання, які склалися в країні [26, с.54].

Аналіз по даному питанню проводиться на підставі даних синтетичного і аналітичного обліку за розрахунками зокрема, в відомості №7 і журналі -ордері №8. В процесі аналізу робиться вибірка всіх зобов'язань, терміни погашення яких наступає в звітному періоді, а також відстроченних і прострочених зобов'язань.

Аналіз дебіторської заборгованості за розрахунками проводити по двох основних напрямках, зокрема: аналіз стану дебіторської заборгованості взагалі та в розрізі окремих дебіторів підприємства, а також аналіз термінів утворення дебіторської заборгованості по даному напрямку.

Аналітик в процесі аналізу цього питання повинен використовувати дані рахунку № 37 № "Розрахунки з іншими дебіторами" на якому ведеться бухгалтерський облік розрахунків за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків який має такі субрахунки:

371 "Розрахунки за виданими авансами"

372 "Розрахунки з підзвітними особами"

373 "Розрахунки за нарахованими доходами"

374 "Розрахунки за претензіями"

375 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків"

376 "Розрахунки за позиками членам кредитних спілок"

377 "Розрахунки з іншими дебіторами".

На цьому рахунку ведеться узагальнення інформації з розрахунків з поточної дебіторської заборгованості з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням матеріальних збитків, за позиками членів кредитних спілок, та за іншими операціями.

Цей рахунок є одним з головних джерел інформації для аналізу дебіторської заборгованості за різними розрахунками, які проводяться підприємством під час здійснення господарських операцій.

Ліквідність підприємства -- це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості

Коефіцієнт покриття загальний. Характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його -- позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.

Коефіцієнт швидкої ліквідності. Аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину -- виробничі запаси).

Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типічною є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40% і менше від облікової вартості запасів. В іноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника -- 1. Однак ця оцінка також досить умовна.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника -- 0,2.

ВИСНОВОК ДО РОЗДIЛУ I

Дебіторська заборгованість - це складова оборотного капіталу, яка представляє собою вимоги до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції, послуг. Збільшення дебіторської заборгованості означає вилучення коштів з обороту, що, в свою чергу, вимагає додаткового фінансування [16, с.54].

Дебіторська заборгованість підприємства поділяється на такі види як:

довгострокова - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу, поточна - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати складання балансу; безнадійна (безнадійний борг) - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

РОЗДIЛ II. АНАЛIЗ ДЕБIТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТI ТОВ «ДУНАЙ ТТК»

2.1 Загальна характеристика ТОВ «ООО Дунай ТТК»

Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Дунай Транс Термiнал Компанi» іменується надалі Товариство, створене і діюче відповідно Цивільному кодексу України, Господарському кодексу України, Хозяйському кодексом України, Закону «Про господарські суспільства», іших законодавчих актів, які регулюють питання створення і діяльності господарського товариства, а також Статутом з метою здійснення господарської діяльності і здобуття прибутку.

Товариство створилося шляхом ліквідації підприємств РГП Водоканал РКП Міськканалізація.

ООО «Дунай ТТК»-має самостійний баланс, поточні рахунки в банках печать і штамп з повним найменуванням.

Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Дунай Транс Термiнал Компанi» є комерційною організацією. Метою дiяльностi товариства є отримання прибутку, згiдно з встановленим законом i Статутом.

Призначенням Ренiйського ООО «Дунай ТТК»- забеспечення водою питної якостi населення мiста, пiдприємств, органiзацiй. ООО «Дунай ТТК» споживає воду i на особистi потреби, а також на санiтарно- бутовi потреби працiвникiв, роботу автотранспорту, технологiчнi потреби i iнш.

Предметом дiяльностi товариства є водопостачання мiста, ремонт i експлуатацiя артезiанських скважин, водопропроводних труб та насосних станцiй, постачання платiжних послуг населенню за ремонтнi роботи, надання населенню бутових послуг, установлються лiчильники води, також пiдприє мство постачає воду населенню за допомогою автотранспорту.

2.2 Аналіз дебіторської заборгованості ТОВ «Дунай ТТК»

Таблиця 1.1.

Основнi показники ТОВ «Дунай ТТК» за 2007-2008

Найменування показника	2005 г.	2006 г.	2007г.	Вiдхилення (+;-)
				2006-2005	2007-2006
ДЗ за товари, роботи, послуги	115,3	123,8	68,9	+ 8,5	- 54,9
Iнша поточна ДЗ	9,1	14,4	14,6	+ 5,3	+ 0,2
Грошовi кошти та їх еквiваленти в нац. валютi	5,6	3,4	35,5	- 2,2	+ 32,1
Iншi оборотнi активи	-	1,5	7,7	+ 1,5	+ 6,2
Всього	130	143,1	126,7

Виходячи з даних таблицi 1.1. дебеторська заборгованiсть за товари, роботи та послуги у 2006 роцi p, збiльшилася на 8,5, що є негативною тенденцiєю для пiдприємства, а у 2007 роцi знизилася, завдяки збiльшенню процента сплати, що є сприятливою тенденцiєю для пiдприємства. Iнша поточна заборгованiсть у 2006 роцi збiльшилася на 5,3, а у 2009 роцi незначно збільшилась на 0,2. Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті у 2006 році знизилися на 2,2, а у 2007 збільшились на 32,1, це свідчить про збільшення кількості грошей на підприємстві. Інші оборотні активи у 2006 році збілльшилися на 1,5, а у 2007 році на 6,2, це є позитивним показником для підприємства.

Таблиця 1.2.

Склад та динамiка дебеторської заборгованостi ООО «Дунай ТТК»

Статi ДЗ	2005 р.	2006р.	2007 р.	Змiни
ДЗ за товари, роботи, послуги	Тис.грн.	Питома вага %	Тис.грн	Питома вага %	Тис.грн	Питома вага %	Сума, тис.грн.
							08-0709-08
	115,3	92,18	123,8	89,58	68,9	82,51	8,5	-54,9
ДЗ за розрахунками з бюджетом	0,7	0,55	-	-	-	-	-0,7	-
Iнша поточна ДЗ	9,1	7,27	14,4	10,42	14,6	17,49	5,3	0,2
Всього	125,1	100	138,2	100	83,5	100	-	-

Виходячи з даних таблиці 1.2. дебеторська заборгованість за товари, роботи та послуги у 2005 році складала 92,12% , у 2006 році питомна вага складала 89,58%, а у 2007 році 82,51%. З кожним роком дебеторська заборгованість за товари, роботи та послуги зменшувалася, для підприємства це є позитивним показником.

Дебеторська заборгованість за розрахунками з бюджетом у 2005 році складала 0,55%. У 2006-2007 році змін не було. Інша поточна дебеторська заборгованість у 2005 роц складала 7,27%, у 2006 році 10,42, а у2007році значно збільшилася 17,49%, що для підприємства є негативною тенденцією. Як видно з таблиці 1.2. фактично вся заборгованістя зменшилася, що є позитивним показником.

У 2006 році дебеторська заборгованість збільшилася на 8,5, а у 2007 році зменшилася на 54,9, це позитивний показник для підприємства. Інша поточна дебеторська заборгованість у 2006 році збільшилася на 5,3, а у 2007 році зменшилася на 0,2.

Таблиця 1.3.

Інформація про проведення розрахунків за послуги водопостачання і водоотведення 2005-2007 р.р.

Споживачі	Код рядка	На початок року Тис. Грн.	Борг на кiнець звiтного перiоду	Борг на початок року	Борг на кінець зв.пер.	Борг на початок року	Борг на кінець зв. пер.
А	В			2006	2007
Всьог (2+3+4+5+8), у т.ч.:	1	103,8	115,3	115,3	123,8	123,8	68,9
Населення беспосередньо	2	73,7	85,1	85,1	94,5	94,5	53,4
Пiльги	3	14,1	12,6	12,6	13,5	13,5	10,1
Субсидiї	4	0	0	0	0	0	0
Бюджнтнi установи (6+7), з них:	5	-9,2	-6,9	-6,9	-5,1	-5,1	-0,9
державний бюджет	6	-9,5	-7,6	-7,6	-6,00	-6,00	-1,2
мiсцевий бюджет	7	0,3	0,7	0,7	0,9	0,9	0,3
Iншi споживачi	8	5,5	9,3	9,3	8,9	8,9	4,2

Аналіз результатів інвентаризації дебіторської заборгованості.

Інвентаризація дебіторської заборгованості проводиться згідно інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів, документів і розрахунків . Згідно цієї інструкції, при проведенні інвентаризації розрахунків, всім дебіторам повинні бути передані виписки про їх заборгованість, які розглядаються інвентаризаційною комісією для підтвердження заборгованості. Підприємства дебітори повинні на протязі десятиденного строку з дня отримання виписок підтвердити заборгованість або пред'явити претензії.

На суми заборгованості постачальників та покупців по поставках після їх перевірки, бухгалтерія повинна вимагати від покупців чи постачальників розрахунково-платіжні документи. Дебітори повинні пред'явити такі документи покупцям або повідомити про причини їх непред'явлення або про відсутність такої заборгованості.

Метою інвентаризації дебіторської заборгованості є перевірка реальної вартості дебіторської заборгованості на балансі підприємства, сум дебіторської заборгованості, у тому числі по яким закінчився строк позовної дійсності.

Інвентаризація платежів до бюджету повинна проводитися на підприємстві не менше одного разу в квартал, а розрахунків з дебіторами повинна проводитися не менше двох разів на рік та розрахунків в порядку планових платежів та з депонентами - не менше одного разу на місяць.

На рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовниками, постачальниками і підрядчиками, іншими дебіторами повинні залишатися і записуватися виключно безпретензійні суми.

В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не ліквідовано або залишилися не виясненими, розрахунки з дебіторами по всіх операціях відображаються кожною стороною в своєму балансі в сумах, які відображаються в бухгалтерській звітності, і признаються нею правильними.

Зацікавлена сторона зобов'язана передати матеріали про розбіжності на розгляд відповідних органів. Суми по розрахунках з установами банків, фінансовими і податковими органами повинні бути узгоджені з ними. Залишення в обліку неврегульованих сум по цим розрахункам не допускається [24, с165].

В процесі інвентаризації дебіторської заборгованості оформлюється довідка про заборгованість строк позовної дійсності по якій вже пройшов, з вказанням винних в цьому осіб, назви та адреси дебіторів чи кредиторів, суми, причини, дати і підстави виникнення заборгованості. Потім ця довідка додається до основного акту інвентаризації по підприємству в цілому[8, с.26].

Аналіз результатів дебіторської заборгованості можна проводити за допомогою сучасних засобів обчислювальної техніки, зокрема складання аналітичних таблиць по всіх видах дебіторської заборгованості підприємства. Потрібно також використати показники оборотності дебіторської заборгованості, середній період погашення заборгованості та визначити склад пргостроченої дебіторської заборгованості для того, щоб більш об'єктивно проаналізувати результати інвентаризації дебіторської заборгованості.

2.3 Аналіз ліквідності дебеторської заборгованості ТОВ «Дунай ТТК»

Коефіцієнт покриття:

kп 05 = 132,6/106,9 = 1,24

kп 06 = 147,1/118,7 = 1,24

kп 07 = 129,6/200,9 = 0,64

В 2005 та в 2006 роках коефіцієнт покриття дорівнював 1,24. Це означає, що на кожну 1 гривню поточних забов'язень підприємство має 1,24 грн. поточних активів. Таке значення коефцієнта свідчить про те, що пдприємство своєчасно погашало борги. В 2007 році коефіцієнт покриття зменшився до 0,64, що говорить про можливість підприємства погашати поточні зобов'язання, тобто про його платоспроможність.

· Коефіцієнт швидкої ліквідності:

kш.л.05 = 5,6+125,1+0/106,9 = 1,22

kш.л.06 = 3,4+1,5+262+0/118,7 = 2,25

kш.л.06 = 35,5+7,7+83,5+0/200,9 = 0,63

Виходячи з наведених розрахункв видно, що коефіцієнт швидкої ліквідності збільшувався протягом двох років 1,22 в 2005 році, 2,25 в 2006 році. В 2006 році коефіцієнт ліквідності знизився і дорівнював 0,63. Як бачимо значення коефіцієнту в 2005-2006 роках є більшими ніж його допустиме критичне значення 1, що характеризує оборотні активи підприємства як ліквідні та свідчить про можливість підприємства швидко погашати свої поточні зобов'язання.

· Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

kа.л.05 = 5,6+0/106,9 = 0,05

kа.л.06 = 3,4+0/118,7 = 0,02

kа.л.07 = 35,5+0/200,9 = 0,17

Розрахункові данні показують, що значення коефіцієнту абсолютної ліквідності протягом всього досліджуваного періоду є меншими ніж цого теоритичне значення 0,2. Найнижче значення коефіцієнту 0,02 спостерігається у 2006 році. Це означає, що тільки 2% своїх короткострокових боргів підприємство змогло б погасити негайно. В 2007 році відбувається збільшення коефцієнта до 0,17, однак це не є достатнім значенням для підприємства. Такі показники говорять про те, що активи підприємства не є абсолютно ліквідними.

Таблиця 1.4.

Показники ліквідності дебіторської заборгованості

Показник	2005	2006	2007	Відхилення (+;-)
				06-07	07-06
Коефіцієнт покриття	1,24	1,24	0,64	-0	-0,6
Коеф. швидк.лікв.	1,22	2,25	0,63	1,03	-1,62
Коеф.абсол.лікв	0,05	0,02	0,17	-0,03	0,15

Дані таблиці 1.4. свідчать про загальну ліквідність активів підприємства,

Тому воно може розглядатися як таке, що не дуже успішно функціонує. Коефіцієнт покриття в 2006 році ніяк не змінився, а у 2007 році знизився на 0,6 за рахунок зменьшення дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт швидкої ліквідності збільшувся у 2006 році, що можна розцінювати як негативну тенденцію. В 2007 році знизився на 1,62, що є позитивною тенденцією.

Значення коефіцієнту абсолютної ліквідності є не достатньо високим. В 2005 він становив 0,05, в 2008 р. знизився на 0,03 пункти та становив 0,02, однак в 2007 р. Збільшився до 0,17.

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ ІІ

Аналіз результатів дебіторської заборгованості можна проводити за допомогою сучасних засобів обчислювальної техніки, зокрема складання аналітичних таблиць по всіх видах дебіторської заборгованості підприємства. Потрібно також використати показники оборотності дебіторської заборгованості, середній період погашення заборгованості та визначити склад пргостроченої дебіторської заборгованості для того, щоб більш об'єктивно проаналізувати результати інвентаризації дебіторської заборгованості.

Дебеторська заборгованість за товари, роботи та послуги у 2005 році складала 92,12% , у 2006 році питомна вага складала 89,58%, а у 2007 році 82,51%. З кожним роком дебеторська заборгованість за товари, роботи та послуги зменшувалася, для підприємства це є позитивним показником.

Дебеторська заборгованість за розрахунками з бюджетом у 2005 році складала 0,55%. У 2006-2007 році змін не було. Інша поточна дебеторська заборгованість у 2005 роц складала 7,27%, у 2006 році 10,42, а у2007році значно збільшилася 17,49%, що для підприємства є негативною тенденцією. Як видно з таблиці 1.2. фактично вся заборгованістя зменшилася, що є позитивним показником.

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

3.1 Вплив дебіторської заборгованості на фінансовий стан підприємств

Щоб забезпечити виживаємість підприємства в сучасних умовах керівничому персоналу необхідно перш за все вміти реально оцінювати фінансовий стан як свого підприємства так і конкурентів. Фінансовий стан - це найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства, вона визначає конкурентоспроможність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів у фінансовому та виробничому відношенні. Але, це і зрозуміло, одного вміння реально оцінювати фінансовий стан не достатньо для успішного функціонування підприємства та досягнення ним встановленої цілі. Фінансовий стан підприємства - це ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення рошових розрахунків за своїми забов'заннями. У фінансовому стані знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі і роботи з управління фінансовими ресурсами, тобто фінансової роботи.

Найбільш зримо фінансовий стан підприємства визначається такими елементами його економічної діяльності:

- прибутковість;

- наявність власних фінансових ресурсів;

- раціональне розміщення основних і оборотних коштів;

- платоспроможність;

- ліквідність;

- інше.

І, якщо підприємство досягає у цих напрямках необхідних параметрів, то фінансовий стан такого підприємства стає стійким.

В практиці роботи підприємств основним є не фіксація того, що сталося, а перш за все передбачення фінансової ситуації, яка можестатися в найближчийперіод, особливо, якщо вона негативно вплине на фінансовий стан підприємства. А тому обліку дебіторської заборгованості як одному з основних майбутніх джерел поповнення грошових коштів підприємства повинна, приділятись досить серйозна увага. Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Робота повинна бути направлена саме на недопущення виникнення сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості, або на зменшення її величини.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Тобто при виникненні невпевненості її повернення боржником, виникає сумнівний борг, який негативно вплине на господарську ситуацію і в подальшому її повернення необхідно буде здійснити низка заходів, включаючи подачу позову до господарського суду, що для підприємства є негативним та клопітким явищем.

Недотримання договірної і розрахункової дисципліни, несвоєчасне пред'явлення претензій щодо боргів, що виникають, призводять до значного зростання невиправданої дебіторської заборгованості, а отже, до нестабільності фінансового стану підприємства.

Чим швидше обертається дебіторська заборгованість, тобто, чим частіше поступають платежі від дебіторів, тим менші балансові залишки дебіторської заборгованості на кожну дату і навпаки, тобто дебіторська заборгованість на фінансовий стан підприємства не впливає.

Отже, збільшення сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості призводить до негативного впливу на фінансовий стан підприємства, а разом з тим на подальше існування цьго підприємства. Шляхи зменшення та оптимізації дебіторської заборгованості повинні займати головне місце в такій ситуації.

3.2 Шляхи оптимізації дебіторської заборгованості

Важливе значення у взаємовідносинах між партнерами має дотримання встановлених домовленостей, у тому числі й строків проведення розрахунків чи поставки товарів. Для покращення роботи кожного підприємства потрібно дотримуватись діючих правил розрахунків, не допускати прострочення, сприяти зменшенню дебіторської заборгованості. Необхідно знайти оптимальні методи управління дебіторською заборгованістю, які б дозволили збільшити доходи підприємства в той же час запобігаючи створенню безнадійних боргів.

Правові засади організації, документального оформлення, методика і методологія обліку дебіторської заборгованості чітко регламентується законами України, постановами Кабінету Міністрів, наказами міністерств, відомств, державної податкової адміністрації, Національного банку України. Оскільки дебіторська заборгованість відноситься до складу активів підприємства і відображається в активі форми № 1 «Баланс» за чистою реалізаційною вартістю, а отже впливає на визначення реального фінансового стану підприємства , то управління нею, як складовою оборотних і необоротних активів, є одним з найважливіших і складних елементів [24, с.45].

Перш за все, для оптимізації дебіторської заборгованості було:

1. розкрито теоретичні та практичні аспекти розвитку обліку та аналізу дебіторської заборгованості фінансово-господарського стану підприємств;

2. запропоновано методику класифікації та єдиний системний класифікатор дебіторської заборгованості;

3. систематизовано та вдосконалено види і методи оцінювання дебіторської заборгованості;

4. розроблено систему комплексного оцінювання якості бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості;

5. оптимізовано форму бухгалтерського обліку розрахунків з дебіторами;

6. висвітлено принципи аналізу ліквідності заборгованості, а також запропоновано систему комплексного оцінювання стану дебіторської заборгованості для визначення рівня і перспектив розвитку підприємств.

Оптимізована форма бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості

а) високий рівень аналітичності інформації, забезпечений проведенням якісної на відповідних рівнях її реєстрації в запропонованих картках дебіторів і кредиторів, що дає змогу класифікувати заборгованість підприємства за такими ознаками: термін утворення (дата виникнення), дата погашення (оплати), термін непогашення, об'єкти, щодо яких виникли зобов'язання дебіторів (кредиторів), суб'єкт заборгованості (найменування, місцезнаходження), ймовірність погашення, метод оцінювання, сума, причина виникнення;

б) послідовне узагальнення інформації в запропонованих реєстрах бухгалтерського обліку, що дає змогу одержувати інформацію про дебіторську заборгованість різних рівнів деталізації;

в) узагальнення інформації про заборгованість підприємства на звітну дату в розрізі кожного дебітора і кредитора, держави, синтетичного рахунку (субрахунку);

г) комплексність форми бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості і інтеграція облікових реєстрів, що дає змогу з мінімальними трудовими і фінансовими витратами автоматизувати облік дебіторської заборгованості.

Перед аналізом поточної дебіторської заборгованості необхідно ставити такі завдання:

· обгрунтування можливості виникнення дебіторської заборгованості;

· формування реальної кредитної політики (строків кредитування, системи знижок);

· оцінка покупців з точки зору надійності (ймовірності оплати);

· чітке, своєчасне визначення моменту сповільнення або прискорення погашення заборгованості покупцями;

· контроль за своєчасністю погашення дебіторської заборгованості та вивчення причин недотримання договірної дисципліни;

· обгрунтування інкасаційної політики;

· з'ясування причин прострочки дебіторської заборгованості;

· оцінка ефективності дебіторської заборгованості.

Розробка політики інкасації є одним із найдієвіших методів зменшення дебіторської заборгованості . Розрахуємо період інкасації дебіторської заборгованості (Подз) в 2007 р., тобто період очікування підприємством грошових коштів після реалізації продукції, викорисавши наступну формулу:

ПОдз = ДЗ*n/ВР, (3.1)

Де Подз- середній об'єм дебіторської заборгованості, n- період (днів), ВР- виручка від реалізації.

ПОдз07 = (123,8+68,9)/2*360/625,3 = 55,4 днів

Як бачимо період інкасації дебіторської заборгованості складає 79,4 днів.

ДЗ = ПОдз * ВР/n = 50*625,3/360 = 86,8 тис. грн. (3.2.)

Якщо скоротити період інкасації до 50 днів, то середня сума дебіторської заборгованості в 2007 році дорівнювала 86,8 тис. грн.

Е = (ДЗ55,4 днів - ДЗ50 днів)* (360/ВР) = (95,7-86,8)*(360/625,3) = 5,12 (3.3)

Таким чином, підприємство може отримати 5,12 тис.грн. вилучених з дебіторської заборгованості. Ці грошові кошти підприємство зможе направити на збльшення оборотних активів, вкладаючи їх в основн засоби, незавершене будівництво та нематеріальні активи.

Щоб зупинити відтік грошових коштів, пов'язаний з витратами на формування і зберігання запасів, підприємству необхдно скоротити кількості запасів шляхом зменшення часу їх перебування у сфері виробництва і обігу та розробити налагоджену систему контролю і аналізу стану запасів.

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ ІІІ

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Робота повинна бути направлена саме на недопущення виникнення сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості, або на зменшення її величини.

Недотримання договірної і розрахункової дисципліни, несвоєчасне пред'явлення претензій щодо боргів, що виникають, призводять до значного зростання невиправданої дебіторської заборгованості, а отже, до нестабільності фінансового стану підприємства.

Чим швидше обертається дебіторська заборгованість, тобто, чим частіше поступають платежі від дебіторів, тим менші балансові залишки дебіторської заборгованості на кожну дату і навпаки, тобто дебіторська заборгованість на фінансовий стан підприємства не впливає.

Отже, збільшення сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості призводить до негативного впливу на фінансовий стан підприємства, а разом з тим на подальше існування цьго підприємства. Шляхи зменшення та оптимізації дебіторської заборгованості повинні займати головне місце в такій ситуації.

ВИСНОВОК

Дебіторська заборгованість - це складова оборотного капіталу, яка представляє собою вимоги до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції, послуг. Збільшення дебіторської заборгованості означає вилучення коштів з обороту, що, в свою чергу, вимагає додаткового фінансування [12, с.1].

Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Дунай Транс Термiнал Компанi» є комерційною організацією. Метою дiяльностi товариства є отримання прибутку, згiдно з встановленим законом i Статутом.

Призначенням Ренiйського ООО «Дунай ТТК»- забеспечення водою питної якостi населення мiста, пiдприємств, органiзацiй. ООО «Дунай ТТК» споживає воду i на особистi потреби, а також на санiтарно- бутовi потреби працiвникiв, роботу автотранспорту, технологiчнi потреби i iнш.

Дебіторська заборгованість має великий вплив на визначення достовірності фінансової звітності, тому правильне її визначення має важливе значення.

Найбільш важливими проблемами, рішення яких повинно сприяти покращенню фінансового стану підприємства є - правильна організація обліку дебіторської заборгованості, її аналіз, що спрямований на виявлення впливу факторів, щодо зростання заборгованості та обчислення резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість знаходить відображення як у діяльність підприємства так і у звітності. Вплив дебіторськї заборгованості на діяльність очевидний. Якщо будь-яке підприємство матиме значний обсяг заборгованость це буде впливати на процес виробництва або збуту. Якщо наше підприємство має величезну дебіторську заборгованість це означатиме що у підприємства є кошти але вони тимчасово не доступні тобто ми не можемо розраховувати на прибутки, тому що кошти не працюють. Таким чином бухгалтери будь-якого підприємства повині уважно відноситися до обсягів дебіторської заборгованості і не допускати її не погашення. Для цього необхідно стежити за строками погашення заборгованості, яка виникла внаслідок діяльності підприємства [25, с.65].