Активи та балансове рівняння підприємства

Зміст концепції необоротних активів та ідеї оцінки й обліку матеріального майна. Особливості теорії балансового звіту організації, визнання й аналіз його елементів. Вплив господарських операцій на балансове рівняння підприємства, принцип подвійності.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 26.11.2010
Размер файла 25,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра :«Облік, аудит та інтелектуальна власність»

Контрольна робота

з дисципліни:

«Буxгалтeрський облік»

Дніпропетровськ,

2010

Зміст

1. Концепції необоротних активів. Концепції оцінки та обліку матеріальних активів

2. Концепції балансового звіту підприємства, визнання й оцінка його елементів

3. Принцип подвійності. Вплив господарських операцій на балансове рівняння підприємства

4. Практична частина

Список використаної літератури

1. Концепції необоротних активів. Концепції оцінки та обліку матеріальних активів

Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 лютого 1997 р. № 288/97-ВР матеріальними активами є основні засоби та оборотні активи у будь - якому вигляді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.

Необоротні активи є однією з двох груп основних засобів, яка має назву "Інші необоротні матеріальні активи" (першою групою є власне основні засоби).

Необоротні активи визнаються активами лише за таких умов:

- є ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод;

- вартість активу можна достовірно визначити;

- актив утримується протягом терміну більшого ніж 12 місяців або одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців.

Виробничі сили являють собою сукупність засобів виробництва та робочої сили. У свою чергу засоби виробництва складаються з засобів праці та предметів праці.

Предмети праці - це об'єкт прикладання людської праці в процесі виробництва (поклади корисних копалин, сировина і т.д.). Сировина - це предмет праці, який піддають обробці. Засоби праці - сукупність засобів, з допомогою яких люди впливають на предмети праці, видозмінюючи їх відповідно до своїх потреб. До засобів праці відносять землю, будівлі, споруди, машини, інструменти, засоби сполучення, зв'язку. Найголовнішою частиною засобів праці є знаряддя виробництва. Ними люди безпосередньо впливають на предмети праці (машини, верстати, прилади, двигуни, інструмент).

В залежності від характеру перенесення вартості на готовий продукт засоби підприємства поділяються на необоротні та оборотні. Якщо оборотні засоби цілком споживаються в виробничому процесі протягом одного циклу, і при цьому вони, як правило, змінюють свою натуральну форму, а їх вартість цілком включається у вартість готової продукції, то необоротні засоби приймають участь в кругообігу інакше, а саме, на протязі багатьох виробничих циклів, не змінюючи при цьому своєї матеріальної (натуральної) форми. Вартість необоротних засобів переноситься на готовий продукт частинами в грошовій формі по мірі їх зносу. Після реалізації готового продукту частина їх вартості накопичується на підприємстві в грошовій формі, яка відповідає їх зносу.

Таким чином, вартість необоротних засобів має подвійну форму: Одна частина залишається в натуральній формі і складає їх залишкову вартість, а інша відокремлюється в грошовій формі. Частина необоротних активів не має натуральної форми, але приносячи економічні вигоди при їх використанні, відноситься до нематеріальних активів.

Фонд являє собою ресурс, запас, нагромадження.

Об'єктами обліку основних засобів є засоби праці. Згідно з П(С)БО 7, основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Вартісні ознаки предметів, що входять до складу основних засобів для цілей бухгалтерського обліку встановлює само підприємство.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про матеріальні необоротні активи і розкриття їх у фінансовій звітності визначає П(С)БО 7 "Основні засоби". Виходячи з цього документа, інші необоротні матеріальні активи (як і основні засоби) - це активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально - культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більший ніж один рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Зазначимо, що строк корисного використання (експлуатації) - це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Для цілей бухгалтерського обліку згідно з П(С)БО 7 інші необоротні матеріальні активи класифікуються за такими групами:

- бібліотечні фонди;

- малоцінні необоротні матеріальні активи;

- тимчасові (нетитульні) споруди;

- природні ресурси;

- інвентарна тара;

- предмет прокату;

- інші необоротні матеріальні активи,

Облік інших необоротних матеріальних активів ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Він призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, до яких належать групи основних засобів, що не обліковуються на рахунку 10 "Основні засоби". Рахунок активний.

За дебетом рахунка 11 відображаються:

- надходження придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю);

- сума витрат, пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта;

- сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів.

За кредитом рахунка 11 відображається вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта та сума їх уцінки.

За цим рахунком ведуться такі субрахунки:

- 111 "Бібліотечні фонди" - на цьому субрахунку ведеться облік наявності та руху бібліотечних фондів;

- 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" - тут відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більший ніж один рік, зокрема спеціальних інструментів і пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів;

- 113 "Тимчасові споруди" - ведеться облік експлуатаційних тимчасових споруд;

- 114 "Природні ресурси" - на цьому субрахунку ведеться облік наявності та руху придбаних природних ресурсів для видобутку (нафти, газу тощо);

- 115 "Інвентарна тара" - ведеться облік наявності та руху інвентарної тари;

- 116 "Предмети прокату" - ведеться облік наявності та руху активів, призначених для видачі напрокат;

- 117 "Інші необоротні матеріальні активи" - ведеться облік наявності та руху активів, які не обліковуються на попередніх субрахунках.

необоротний актив матеріальний балансовий подвійність

Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" кореспондує:

За дебетом і кредитом рахунків

За кредитом із дебетом рахунків

1

2

15."Капітальні інвестиції"

13 "Знос необоротних активів"

16.«Довгострокова дебіторська заборгованість»

16.«Довгострокова дебіторська заборгованість»

23 "Виробництво"

37 "Розрахунки з різними дебіторами"

37."Розрахунки з річними дебіторами"

39 "Витрати майбутніх періодів"

41."Пайовий капітал"

42 "Додатковий капітал"

42 "Додатковий капітал"

84 "Інші операційні витрати"

46 "Неоплачений капітал"

85 "Інші затрати"

48"Цільове фінансування і цільові надходження"

94 "Інші витрати операційної діяльності"

53"Довгострокові зобов'язання з оренди"

97 "Інші витрати

71 "Інший операційний дохід"

99 "Надзвичайні витрати"

73 "Інші фінансові доходи"

Інші доходи"

2. Концепції балансового звіту підприємства, визнання й оцінка його елементів

Балансовий метод - це метод обробки бухгалтерської документації, що передбачає одержання взаємопов'язаних показників, які характеризують наявність ресурсів та джерел їх покриття.

Слово баланс походить від французького Ьаіапсе, що буквально перекладається як терези (ваги). У загальноекономічному розумінні баланс - це система взаємопов'язаних показників, що характеризують наявність матеріальних, трудових, фінансових і інших ресурсів та їх використання. У бухгалтерському розумінні баланс - це двобічна таблиця, ліва частина якої (актив) призначена для відображення засобів підприємства та прав на їх отримання (дебіторська заборгованість), права (пасив) - для відображення джерел їх формування.

Бухгалтерський баланс - це спосіб узагальненого відображення в грошовій оцінці складу господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату. Баланс має дві сторони: актив та пасив. В той же час, як господарські засоби, так і їх джерела групуються за певними ознаками у статті. Стаття балансу - це об'єднана за певними ознаками група господарських засобів або їх джерел. Статті балансу об'єднуються в більш узагальнені розділи балансу.

Бухгалтерський баланс є основою бухгалтерської звітності про результати господарської та фінансової діяльності підприємства за певний період, основним джерелом інформації про майновий і фінансовий стани суб'єктів господарювання, а також інформаційною базою для зовнішніх користувачів і внутрішніх користувачів. Він характеризується: повнотою охоплення сукупності всіх господарських процесів підприємства; економічно обґрунтованим групуванням господарських процесів; відображенням зв'язків між господарськими явищами з додержанням типової кореспонденції рахунків.

В бухгалтерському обліку використовується поняття сальдовий баланс. Сальдо (від італ. заШо - розрахунок) у бухгалтерському обліку означає залишок. Сальдо - це різниця між дебетом і кредитом. Сальдовий баланс - це баланс, що містить лише залишки рахунків бухгалтерського обліку на певну дату. Сальдовими є звітні баланси підприємств і організацій.

Розрізняють також баланси брутто та нетто. Брутто-баланс -баланс у якому показані залишки по всіх рахунках бухгалтерського обліку. Нетто-баланс - баланс у якому відображена дійсна (справедлива) вартість активів підприємства. Так, у балансі брутто відображається первісна вартість основних засобів, а у балансі нетто - залишкова. Це стосується і інших активів підприємства.

Баланси, в залежності від відношення до плану чи звіту, поділяють на планові та звітні. Плановий баланс встановлює відповідність між передбачуваним обсягом ресурсів і їх потребою. Звітний баланс характеризує наявність ресурсів та їх використання у минулому звітному періоді.

Виділяють наступні види звітних бухгалтерських балансів:

вступний - складається на початку діяльності підприємства;

періодичний - складається протягом календарного року за звітними періодами;

річний - відображує стан капіталу підприємства, розміщеного в активах і пасивах на початок наступного року, а також результати діяльності за попередній рік;

об'єднувальний - складається в разі злиття кількох підприємств у об'єднання на правах юридичної особи;

розподільний - складається при реструктуризації великих підприємств, поділу їх на менші за обсягом підприємства з правами юридичної особи;

санований - призначений для коригування контрактивних та контрпасивних статей балансу;

ліквідаційний - складається в разі ліквідації підприємства, яке має статус юридичної особи. Його особливістю є відсутність залишків на рахунках бухгалтерського обліку на дату ліквідації підприємства.;

зведений - складається на підприємстві, до складу якого входять реструктуризовані підприємства чи господарства, виділені на самостійний баланс;

консолідований - передбачає включення до його складу всіх підприємств однієї компанії, фірми, концерну з правом юридичної особи.

Господарські операції по різному впливають на статті бухгалтерського балансу, розділи та підсумок. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Різні господарські операцій по різному впливають на стан бухгалтерського балансу. Але завжди у балансі зберігається рівність активу і пасиву. По впливу на баланс всі господарські операції поділяють на чотири види. Нижче наведено вплив господарських операцій, де у формулах: ;

А - підсумок по активу балансу;

Я - підсумок по пасиву балансу;

х - господарська операція (сума в грошовій одиниці).

Операції 1-го виду - зміни тільки в активі (приклад: отримано гроші з банку в касу)

А - х + х = Я.

Операції 2-го виду - зміни тільки в пасиві (приклад: переоформлено короткостроковий договір кредиту на довгостроковий)

А = П+ х - х.

Операції 3-го виду - збільшується актив і пасив (приклад: отримано попередню оплату за послугу, товар, тощо)

А+ х = П+х.

Операції 4-го виду - зменшується актив і пасив (приклад: перераховано заборгованість за попередньо отримані товари, послуги, тощо)

3. Принцип подвійності. Вплив господарських операцій на балансове рівняння підприємства

Базовою теорією дисципліни бухгалтерський облік є теорія подвійного запису. Метод подвійного (диграфічного) запису означає, що якщо операція записується по дебету (кредиту) одного рахунку, то вона обов'язково відображається і по кредиту (дебету) іншого рахунку.

Перші згадки про наявність подвійного запису, при якому кожна сума господарської операції записувалась двічі, знайдені у працях італійського історика Т.Зерби, датованих 1391 роком. У 1458 році вийшла праця купця з Дубровника Бенедетто Кот-рулі «Про торгівлю і досконального купця» У якій є глава про подвійну бухгалтерію.

Найбільш повно метод бухгалтерського обліку з використанням подвійного запису було описано францисканським монахом, видатним математиком Лукою Пачолі (1445-1515) в трактаті «Про рахунки та записи» у 1494 році, який у своєму методі спирався на основне бухгалтерське рівняння:

АКТИВИ = ЗОБОВ'ЯЗАННЯ + КАПІТАЛ,

тобто сума записів по дебету всіх рахунків дорівнює сумі записів по кредиту. Звичайно в обліковому рівнянні «зобов'язання» ставлять перед «капіталом», оскільки кредитори мають преференційні права на активи. Лука Пачолі (в інших джерелах можна зустріти Паччолі, Пачіолі, Пачьйолі, у зв'язку з різним перекладом прізвища з італійської)) розглядав облік як універсальну методичну науку. Гете Йоганн Вольфганг (1749-1832) - великий німецький поет та мислитель, автор усесвітньо відомої грандіозної драматичної поеми «Фауст» охарактеризував метод подвійного запису як одне з найгеніальніших досягнень людства.

Дебет (від лат. йеЬеі - я вірю) - ліва сторона рахунку бухгалтерського обліку, яку використовують для відображення господарських операцій.

Кредит (від лат. сгесііі - він вірить) - найменування правої сторони рахунку бухгалтерського обліку.

Є і інше поняття кредит, яке походить від латинського сгесіеіе, що в перекладі означає вірити. В цьому понятті кредит - це особлива форма руху матеріальних цінностей з відстрочкою платежу, або передача на строк грошей чи матеріальних цінностей з умовою їх повернення. За кредит платиться, як правило, позичковий процент.

Запис у дебет активних рахунків показує збільшен ня сум, які обліковують, а у дебет пасивних рахунків їх зменпн ння. В активно-пасивних рахунках запис дебет може вказувати як на збільшення так і на зменшення коштів.

Запис у кредит активних рахунків показує зменшення грошових або матеріальних цінностей, списання дебіторської заборгованості. Запис у кредит пасивних рахунків відображає збільшення власних, або позичкових коштів підприємства, організації, установи. Кредитове сальдо пасивних рахунків вказує на наявність власних джерел коштів або на обсяг кредиторської заборгованості (боргів).

Кореспонденція рахунків - це взаємозв'язок між рахунками бухгалтерського обліку при відображенні господарських операцій методом подвійного запису. Оформляють кореспонденцію рахунків складанням проводок (рахункових формул) господарських операцій і записуванням їх у рахунки бухгалтерського обліку. Оформлення кореспонденції рахунків ще називають контировкою (контуванням) (від. італ. сопіо ~ рахунок). Бухгалтерська проводка - це коротке відображення операції на рахунках бухгалтерського обліку.

Всі господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку шляхом бухгалтерських записів. Розрізняють записи одноразові та багаторазові (копіювальні). Способи запису можуть бути як ручні, так і машинні. При бухгалтерських записах можуть виникати помилки в тексті, числах та розносці, які поділяють на локальні та транзитні.

Помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені ручним способом, виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Можливі помилки і при складанні проводок (помилки роблять всі, але більше початкуючі бухгалтери) у облікових регістрах. У бухгалтерії помилка в проводках виправляється червоним чорнилом. Старий запис при цьому не викреслюється, а ліквідується шляхом проведення такого ж запису червоним чорнилом. Червоне чорнило застосовується також в окремих випадках для коригування записів по певному рахунку і без наявності помилки.

За минулий звітний період помилки в облікових регістрах виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо (запис проводок червоним чорнилом називається методом червоного сторно) або із знаком «мінус», а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом «виправлено» та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.

4. Практична частина

Задача № 6

На депозитний рахунок у банку внесено 20000 грн. на шість місяців по ставці 12% у рік. Знайти суму внеску і суму накопичених відсотків на кінець 2-го місяця.

Рішення

Сума накопичених відсотків буде рівна за перший місяць:

За I рік: 20000*0.12=2400 грн.

За 1 місяць: 2400:12=200 грн

Сума внеску буде рівна: 20000+200=20200грн.

Сума накопичених відсотків буде рівна за другий місяць:

II місяць (20200*0.12):12=202 грн. Сума внеску буде рівна :

20200+202=20402грн.

Відповідь: сума вкладень буде становити 20402 грн., сума накопичених процентів 402грн.

Задача № 16

Знайти майбутню вартість 10000 грн. через 2 роки при ставці нарощування 6%у квартал.

Рішення

Число періодів, в перебігу яких утворюється дохід n =2.

Майбутню вартість 10000 грн. знаходимо по формулі :

БС=Но*FV1(1,in,n); БС=10000(1;24;2)

де Но - сума, грн.;

FV1 - майбутня вартість однієї грошової одиниці одноразового платежу.

FV1(1;24;2)=1,53760

БС = 10000*1, 1,53760=15376 грн.

Відповідь: майбутня вартість 10000 грн.= 15376грн.

Задача № 26

Знайти поточну вартість 50000грн., виплачуваних через 2 роки. Ставка дисконтування рівна 6% у квартал .

Рішення

Число періодів, в перебігу яких утворюється дохід n = 2.

Поточну вартість 50000 грн. знаходимо по формулі :

РV = Но*РV1(1,іn,n);

Де PV1 - поточна вартість однієї грошової одиниці одноразового платежу.

Но- сума, грн.;

PV1(1,24,2)= 0,650360

PV= 50000*0,650360=32518 грн.

Відповідь: поточну вартість 50000грн. становить 32518 грн.

Задача №36

Знайти поточну і майбутню вартість суми ануїтету пренумерандо у виді дев'яти річних виплат по 100 грн. кожна, при ставці капіталізації 16% річних.

Рішення

Майбутня вартість ануїтету пренумерандо розраховуємо по формулі:

СБ= С*FVA(1,ik,n)

Де FVA(1,ik,n) - майбутня вартість ануїтету пренумерандо при даній ставці капіталізації і періоді виплат(по табл.);

С- сума виплат.

FVA(1;16;9)=20,32147

СБ=100*20,32147=2032,147 грн.

Поточна вартість ануїтету пренумерандо розраховуємо по формулі:

СТ= С*РVA(1,ik,n)

де РVA(1,ik,n) - поточна вартість ануїтету пренумерандо при даній ставці капіталізації і періоді виплат (по табл.);

РVA(1;16;9)=5,34359

С- сума виплат.

СТ=100*5,34359=534,359 грн.

Відповідь: Поточна вартість ануїтету пренумерандо - 534,359 грн., майбутня вартість ануїтету пренумерандо -2032,147 грн.

Задача № 46

Знайти поточну і майбутню вартість суми звичайного ануїтету у вигляді 9-и річних виплат по100 грн. кожна, при ставці капіталізації 16% річних.

Рішення

Майбутня вартість ануїтета визначається, як сума майбутніх вартостей всіх виплат. Інакше кажучи, для того, щоб визначити майбутню вартість ануїтету, необхідно визначити майбутню вартість кожної виплати.

У такому разі майбутня вартість ануїтету FVA складе

FVA=PMT + PMT(1+I) 1 + PMT(1+I) 2 + . . . PMT(1+I) n-1

PMT -платеж в серії виплат.

I- процентна ставка

БС=ГВ*FVА(1,16,9)=100*17,51851=1751,851 грн.

ГВ - річні виплаты.

Справжня вартість ануїтету визначається як сума справжніх вартостей всіх виплат.

PVA =PMT(1/1+I) 1 + PMT(1/1+I) 2 + . . . +PMT(1/1+I) n

ТС=ГВ*PVA(1,16,9)=100*4,60654 =460,654 грн.

Відповідь: майбутня вартість ануїтету FVA складе -1751,851 грн., справжня вартість ануїтету - 460,654 грн.

Задача № 56

Знайти поточну вартість облігації компанії з номіналом 1000 грн. і фіксованою процентною ставкою 10 %, якщо ринкова процентна ставка рівна 12%. Термін облігації - 20 років .

Рішення:

Поточна вартість облігації розраховується по формулі:

ТСо=Но*[1/(1+ip)n+ik*(1-1/(1+ip)n)/ip]=Ho*[PV(1,ip,n)+ik*PVA(1,ip,n)]

де Но - номінал облігації, грн;

ip - ставка ринкова; ip=12%

ik - ставка фіксована. Ik=10%

PVA - поточна вартість ануїтету при даній ставці і терміні облігації (по табл); PVA(1,12,20)=7,46944

PV - поточна вартість однієї грошової одиниці одноразового платежу (по табл.); PV(1,12,20)=0,10367

ТСо=1000*0,10367+0,1*1000*7,46944=850,614 грн.

Відповідь: Поточна вартість облігації 850,614 грн.

Список літератури

1. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вузів. -- Житомир, 2000.

2. Бухгалтерський облік / Посібник з виконання практичних завдань. За ред. І.І. Сахарцевої. -- К., 2003.

3. Бухгалтерський облік на малих підприємствах згідно П(С)БО. --Х., 2002.

4. Бухгалтерский учет в Украине / Под ред.А.Н. Коваленко. -- Днепропетровск, 2003.

5. Лишиленко О.В. Бухгалтерський і фінансовий облік / Підручник. -- К., 2004.

6. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. -- К., 2000.

7. Ткаченко М.Н. Бухгалтерський і фінансовий облік на підприємствах України / Підручник. -- К., 2003.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.