Дослідження форм ведення бухгалтерського обліку (на матеріалах підприємства ВАТ Херсонський хлібокомбінат)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дисципліна ___________________________________

Спеціальність ___________________________________

Курс ____ Група _____ Семестр _____

ЗАВДАННЯ

НА КУРСОВУ РОБОТУ СТУДЕНТА

1. Тема роботи: ____________________________________________

2. Термін виконання студентом роботи ________________________

3. Вхідні дані до роботи _______________________________________

4. Зміст розрахунково - пояснювальної записки ( перелік питань, що їх належить розробити і термін їх виконання)

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу _____________________________

_____________________________________________________________

6. Дата видачі завдання ____________________

Керівник __________________ ________________

Студент __________________ _________________

РЕФЕРАТ

Курсова робота «Дослідження форм ведення бухгалтерського обліку (на матеріалах підприємства ВАТ Херсонський хлібокомбінат)» вміщує 45 сторінок тексту, 3 рисунки, 5 таблиць, 30 використаних джерел і 3 додатки.

Метою роботи є дослідження еволюції форм бухгалтерського обліку, характеристика основних сучасних форм ведення розрахунків та виявлення шляхів вдосконалення облікового процесу.

Предметом дослідження роботи є історія формування облікових регістрів, сучасні форми ведення бухгалтерського обліку на підприємствах України, а також їх удосконалення на основі прогресивних технологій. У роботі розглянута історія формування форм бухгалтерського обліку, починаючи з кінця XV століття до часів СРСР, зроблений аналіз основних сучасних форм бухгалтерського обліку із наведенням їх облікових регістрів та схем і вказуванням основних переваг і недоліків кожної з них. Також зроблений детальний аналіз найбільш поширеної форми бухгалтерського обліку - журнально - ордерної із використанням методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку і досліджені шляхи вдосконалення техніки бухгалтерського обліку на основі його автоматизації.

РЕФЕРАТ

Курсовая работа «Исследование форм ведения бухгалтерского учёта (на материалах предприятия ОАО Херсонский хлебозавод)» содержит 45 страниц текста, 3 рисунка, 5 таблиц, 30 использованных источников и 3 приложения.

Целью работы является исследование эволюции форм бухгалтерского учёта, характеристика основных современных форм ведения расчётов и отыскание путей усовершенствования учётного процесса.

Предметом исследования работы является история формирования учётных регистров, современные формы ведения бухгалтерского учёта на предприятиях Украины, а также их усовершенствование на основе прогрессивных технологий. В роботе рассмотрена история формирования форм бухгалтерского учёта, начиная с конца XV столетия до времён СССР, сделан анализ основных современных форм бухгалтерского учёта с приведением их учётных регистров и схем и указанием основных преимуществ и недостатков каждой из них. Также сделан подробный анализ наиболее распространённой формы бухгалтерского учёта - журнально - ордерной с использованием методических рекомендаций по применению регистров бухгалтерского учёта и исследованы пути усовершенствования техники бухгалтерского учёта на основе его автоматизации.

ЗМІСТ

Вступ

1. Історія розвитку форм бухгалтерського обліку

2. Характеристика сучасних форм бухгалтерського обліку в Україні

2.1 Меморіально - ордерна (контрольно - шахова) форма бухгалтерського обліку

2.2 Форма бухгалтерського обліку Журнал - головна

2.3 Журнально - ордерна форма бухгалтерського обліку

2.4 Діалогово - автоматизована (комп'ютерна) форма бухгалтерського обліку

2.5 Спрощена форма бухгалтерського обліку на малих підприємствах

3. Методика застосування журнально - ордерної форми бухгалтерського обліку на підприємстві

4. Вдосконалення форм бухгалтерського обліку на основі автоматизації

Висновки і рекомендації

Перелік посилань

Додаток А. - Журнал 1

Додаток Б. - Відомість 1.1

Додаток В. - Відомість 1.2

ВСТУП

Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є застосування найбільш ефективної форми бухгалтерського обліку, його технічної оснащеності.

Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему взаємопов'язаних між: собою облікових регістрів встановленої форми і змісту, що зумовлює послідовність і способи облікових записів.

Форма бухгалтерського обліку характеризується такими основними ознаками:

1. наявністю певної сукупності конкретних синтетичних та аналітичних регістрів

2. способами запису в окремі регістри, що передбачають можливість реєстрації облікової інформації (хронологічної, систематичної, подвійної, простої, шахової)

3. взаємозв'язком окремих регістрів хронологічного та систематичного запису, синтетичного та аналітичного обліку

4. послідовністю заповнювання регістрів

5. технічними засобами запису господарських операцій та формування облікової інформації, що визначаються можливістю використання технічних засобів.

У цьому своєму значенні форма бухгалтерського обліку обумовлює технологію облікового процесу. Технологія визначається взаємозв'язком регістрів та порядком їх обробки, застосуванням технічних засобів, розподілом обов'язків між персоналом бухгалтерії. Зважаючи, що сутність бухгалтерського обліку, його методика втілюється в його формі, велике значення має пошук форм, відповідних сучасним умовам діяльності підприємств.

Кожне підприємство самостійно вибирає відповідну форму обліку, враховуючи конкретні умови та особливості господарської діяльності й технології обробки облікових даних. Вибір форми обліку зумовлюється також обсягами облікових робіт, їх складністю, наявністю кваліфікованих кадрів бухгалтерів, можливостями використання автоматизованих систем обробки даних, обчислювальної техніки.

Прийнята на підприємстві форма обліку має забезпечити відображення господарських операцій, їх хронологічний та систематичний запис, формування інформації для поточного контролю наявності та руху майна, грошових коштів, стану розрахунків, витрат, а також узагальнення інформації про діяльність підприємства та її результати. При цьому ці питання мають бути розв'язані при максимальній економії витрат на провадження бухгалтерського обліку, найбільш раціональному розподілі робіт між обліковими працівниками.

Система регістрів господарського обліку виникла майже в самому початку облікової практики, але набула вигляд завершених форм бухгалтерського обліку тільки наприкінці 15 ст.

Форми бухгалтерського обліку постійно удосконалюються. Це зумовлено загальним розвитком народного господарства, ускладненням економічних відносин, зростанням обсягу інформації, що підлягає обліку, удосконаленням практики самого обліку, а також впровадженням високопродуктивної обчислювальної техніки для механізації й автоматизації обчислювальних робіт. Прогресивною вважається така форма обліку, яка на основі впровадження обчислювальної техніки забезпечує своєчасне одержання якісної інформації, необхідної для управління, а також системи показників звітності - при мінімальних затратах праці і засобів на ведення обліку.

1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФОРМ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

бухгалтерський облік журнальний ордерний

За час існування бухгалтерського обліку застосовувались різні форми. На самому ранньому ступені розвитку облік вівся самим власником господарства для організації спостереження і контролю за збереженням його майна та розміром одержуваного доходу. Відомо, що самою ранньою була стара італійська форма, описана італійським вченим-математиком Лукою Пачолі в його роботі "Трактат про рахунки і записи", виданій в 1494 р. у Венеції. В ній він писав, що для зручності і легкості потрібні три книги: Меморіал (Пам'ятна книга). Журнал і Головна книга. Операції записувались із слів власника або з його Пам'ятної книги (вона замінювала собою документи) в хронологічний регістр-Журнал (де зазначались кореспондуючі рахунки), а потім в систематичний регістр - Головну книгу. Рахунки в Головній книзі велись як індивідуальні, їх відкривали на кожний об'єкт обліку (наприклад, рахунок Коштів, рахунок Зерна, рахунок купця Мозиря тощо). За даними Головної книги складався баланс.

Таким чином, наприкінці XV століття вперше була описана книжкова форма обліку. Вона задовольняла потреби купців і дрібних ремісників. Проте із зростанням обсягу діяльності, збільшенням кількості господарських операцій виникла потреба в узагальнених (синтетичних) показниках. Тоді Головна книга перетворилася в регістр синтетичного обліку, паралельно якому став вестись аналітичний облік в окремих допоміжних книгах. Так наприкінці XIV століття появилась нова італійська форма бухгалтерського обліку.

У другій половині XVIII століття стали застосовувати меморіально-касову або німецьку форму обліку, при якій суворо розмежовувались касові і некасові операції. Для цього Журнал було поділено на кілька хронологічних регістрів - Касовий журнал. Меморіал тощо. Ця форма з середини XIX століття застосовувалась і в Росії [10,с.187].

Розвиток виробництва, торгового капіталу, банківських операцій потребував дальшого розподілу праці облікових працівників. Для цього була розроблена

багатожурнальна або французька форма бухгалтерського обліку, при якій хронологічні записи здійснювались в декількох журналах (касовому журналі, журналах обліку товарів, продажу, купівлі тощо). Від щоденних записів у Головну книгу перейшли до записів в неї місячними підсумками, для підготовки яких було введено зведений журнал (що складався шляхом вибірок з щоденних журналів). Поступово для обгрунтування записів в регістри почали використовувати документи.

Наприкінці XIX століття велике поширення одержала одножурнальиа або американська форма обліку, при якій у одній книзі (комбінованому регістрі) поєднувались хронологічний (Журнал) і систематичний (Головна книга) записи. Ця форма відповідала вимогам невеликих капіталістичних підприємств. Проте, на початку XX століття в умовах розвитку великих капіталістичних монополій вимоги до обліку набагато виросли. На зміну книжковим формам прийшли карткові і копіювальні, в яких почали широко використовувати картки і вільні листки. Це забезпечило можливість групування регістрів і копіювання, усунуло необхідність багаторазових переписувань облікових даних, сприяло полегшенню праці облікових працівників і створило умови для використання в обліку машинної техніки.

Отже, ознайомлення з історією розвитку форм бухгалтерського обліку свідчить, що їх удосконалення йшло шляхом розчленування спершу хронологічного, а потім систематичного запису, відокремлення синтетичного обліку від аналітичного, переходом від щоденних записів синтетичного обліку до щомісячного, використання в нових формах обліку всіх позитивних елементів старих форм [19,с.200].

Однією з перших форм обліку, створених після революції в СРСР, була картково-ордерна форма (1925-1927 рр.). Основним регістром були картки-ордери (або картки-рахунки), які виписувались на кожну господарську операцію з копіюванням у трьох примірниках.

Перший примірник ордера підшивався в регістратор хронологічного обліку, другий і третій примірники розкладалися відповідно в картотеки аналітичного обліку рахунків, що дебетуються і кредитуються. Записи в Головну книгу робились на підставі зведеного журналу.

Проте ця форма не знайшла широкого застосування у зв'язку з її громіздкістю, трудомісткістю і недостатнім унаочненням. Це змушувало шукати нові шляхи раціоналізації обліку. На основі картково-ордерної форми була створена картково-копіювальна форма обліку, яка вперше була застосована в торговельних підприємствах (1927 р.). Суть її полягає в одноразовому регістрі синтетичного обліку і в систематичному регістрі аналітичного обліку. Записи робились безпосередньо з документів, без складання ордерів. Цим досягався більш точний збіг облікових даних з документами. Шифри кореспондуючих рахунків ставились у відтиску спеціального штампу на документах. Головна книга була замінена щоденною контрольною відомістю, яка забезпечувала групування записів всередині кожного рахунка за кореспондуючими з ним рахунками. По закінченні кожного дня записи в Контрольній відомості звірялись з записами в журналах, що зменшувало час на відшукання помилок, прискорювало складання звітності. Для перевірки синтетичного й аналітичного обліку складалися групувальні листки, в яких групувалися обороти з однаковою кореспонденцією рахунків.

Однак і ця форма мала недоліки (громіздкість, недостатнє застосування зведеного запису тощо), що заважало її поширенню. На зміну картково-копіювальній прийшла комбінована форма обліку - контрольно-шахова, в якій поєднувались елементи карткових і книжних форм обліку. В 30-ті роки вона вважалась найбільш раціональною [21,с.322].

2. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ ФОРМ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ

Сучасними формами бухгалтерського обліку, що застосовуються на підприємствах і в організаціях України, є: меморіально-ордерна (контрольно-шахова), Журнал-головна, журнально-ордерна, автоматизована (комп'ютерна), спрощена форма обліку [10,с.189].

2.1 Меморіально-ордерна (контрольно-шахова) форма бухгалтерського обліку

Меморіально-ордерна (контрольно-шахова) форма бухгалтерського обліку характеризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і карток - для аналітичного. Порядок облікової реєстрації господарських операцій при меморіально-ордерній формі такий. На підставі оформлених і перевірених документів (первинних або згрупованих) складають меморіальні ордери. В них роблять посилання на документ, що служить підставою для записів (або коротко викладається зміст запису), його номер і дата складання, вказуються кореспондуючі рахунки по даній операції і суми. Це допомагає упорядкуванню облікових записів [10,с.189]. Форма меморіального ордеру зображена у таблиці 1.

Таблиця 1. - Форма Меморіального ордеру [10,с.190]

Меморіальний ордер

за ____________ 200_ р.

Підстава (посилання на документ або зміст запису)	На дебет рахунка	На кредит рахунка	Сума, грн.
Платіжна відомість № 12 на виплату заробітної плати	661	30	82000

Бухгалтер ______________ _____________

^{( прізвище) (підпис) (дата)}

Меморіальні ордери складають на окремих бланках або на самому документі, якщо на ньому відтворена (друкарським або іншим способом) форма ордера. Меморіальні ордери реєструють у хронологічному регістрі синтетичного обліку - Реєстраційному журналі. Нумерацію меморіальних ордерів щомісячно починають з першого номера.

Реєстраційний журнал призначений для забезпечення збереження меморіальних ордерів, а також для наступної перевірки повноти і правильності записів господарських операцій в системі рахунків. Цю перевірку здійснюють шляхом звірки місячних підсумків реєстраційного журналу з підсумками оборотів по дебету і кредиту синтетичних рахунків в оборотній відомості.

Після реєстрації дані меморіальних ордерів записують у Головну книгу, яка є систематичним регістром синтетичного обліку. Рахунки у Головній книзі будують за шаховим принципом у вигляді двосторонніх багатографних таблиць, окремі графи яких призначені для запису операцій у розрізі кореспондуючих рахунків. Така будова Головної книги полегшує контроль кореспондуючих рахунків, дає змогу аналізувати обороти за даними рахунків синтетичного обліку. Тому Головну книгу часто називають контрольною відомістю, а саму форму бухгалтерського обліку - контрольно-шаховою [19, с.205].

У Головну книгу записують дату і номер меморіального ордера, а також суми оборотів по дебету і кредиту рахунка в розрізі кореспондуючих рахунків [Таблиця

З наведеного прикладу видно, що кожний запис на дебеті рахунка Головної книги одночасно показує кореспондуючий рахунок по кредиту і, навпаки, запис на кредиті рахунка - кореспондуючий рахунок по дебету. Тому кожний запис у Головну книгу роблять двічі: один раз на дебеті, другий раз - на кредиті відповідних рахунків. Після закінчення місяця по кожному рахунку підраховують обороти по дебету і кредиту, визначають залишки і складають оборотну відомість. При цьому будова Головної книги дозволяє складати оборотну відомість по синтетичних рахунках не тільки простої, а й шахової форми [10, с.192].

Таблиця 2. - Головна книга [10, с.191]

Головна книга

рахунок 31 “Поточний рахунок”

Дата	№ меморіального ордера	Кредит рахунків	Дата	№ меморіального ордера	Дебет рахунків
		70	30	63	і т.д	Разом			30	63	64	60	і т.д.	Разом
Сальдо на 01.01	-	-	-	-	160 000	05.01	2	34400	50000	7 500	10000	...	150 000
03.01	1	923000	14700	20000	...	184 000	...	...	...	...	...	...	...	...
...	...	...	...	...	...
Оборот	995 000	36200	50000	...	1 723000	Оборот	68800	90000	15000	30000	...	949 000
Сальдо на 01.02	-	-	-	-	934 000

Наведені шифри рахунків означають: 70 - "Доходи від реалізації", 30 - "Каса", 63 - "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”, 64 - "Розрахунки за податками і платежами", 60 - "Короткострокові позики".

Аналітичний облік при меморіально-ордерній формі ведуть, як правило, на картках, а касових операцій - у Касовій книзі. Записи в регістри аналітичного обліку роблять із первинних документів, доданих до меморіального ордера. Після закінчення місяця підраховують підсумки і складають оборотні (або сальдові) відомості по рахунках аналітичного обліку. Дані цих відомостей звіряють з оборотами і залишками відповідних синтетичних рахунків. Цим досягається взаємна перевірка достовірності записів на рахунках синтетичного й аналітичного обліку. Після звірки записів за даними рахунків складають баланс та інші форми звітності.

Меморіально-ордерна форма обліку свого часу відповідала вимогам, поставленим до бухгалтерського обліку. Поєднання синтетичного обліку у книгах з аналітичним обліком на картках дає змогу використати їх переваги. Використання меморіальних ордерів сприяє упорядкуванню систематичного обліку, а перевірка дебетових і кредитових оборотів по рахунках Головної книги з оборотом реєстраційного журналу дає можливість встановити повноту і правильність записів і усунути помилки (якщо вони мали місце) [21, с.236].

Проте, при певних перевагах, меморіально-ордерна форма має суттєві недоліки, а саме:

- складання значної кількості документів бухгалтерського оформлення (меморіальних ордерів) створює зайву проміжну ланку між виправдними документами й обліковими регістрами;

- багаторазовість записів господарських операцій (у реєстраційному журналі, двічі на синтетичних рахунках Головної книги, на аналітичних рахунках) і пов'язані з цим зайві затрати праці;

- роз'єднаність синтетичного й аналітичного обліку, що часто призводить до відставання записів на аналітичні рахунки від записів на синтетичні;



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. - Схема меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку [10, с.193].

До недоліків меморіально - ордерної форми обліку відносять також відкладання значного обсягу робіт (звірка даних хронологічного й систематичного обліку, а також синтетичного й аналітичного обліку, виправлення помилок тощо) на кінець місяця, що зумовлює нерівномірність завантаження облікових працівників, відставання у складанні і поданні звітності, а також недостатню пристосованість облікових регістрів для отримання необхідної інформації для складання звітності, що зумовлює необхідність додаткових вибірок і розрахунків у процесі складання звітності.

Окрім цього, меморіально-ордерна форма обліку розрахована в основному на ручну працю або використання обчислювальної техніки на окремих ділянках обліку (нарахування заробітної плати тощо) і не пристосована до комплексної автоматизації облікової інформації із застосуванням сучасної обчислювальної техніки. Тому перелічені недоліки меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку суттєво обмежують її застосування [29].

Схема меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку наведена на рисунку 1.

2.2 Форма бухгалтерського обліку Журнал-головна

Форма бухгалтерського обліку Журнал-головна є спрощеним варіантом меморіально-ордерної форми і застосовується на невеликих за обсягом діяльності підприємствах і в організаціях, план рахунків яких передбачає незначну кількість рахунків синтетичного обліку (малі підприємства, бюджетні установи та ін.).

Свою назву ця форма обліку одержала від основного її регістру синтетичного обліку - книги Журнал-головна.

Особливістю форми бухгалтерського обліку Журнал-головна є суміщення хронологічного і систематичного обліку по синтетичних рахунках в одному комбінованому обліковому регістрі - книзі Журнал-головна, яка поєднує у собі

реєстраційний журнал і Головну книгу. У лівій частині книги (перші чотири графи) ведуть хронологічну реєстрацію здійснюваних господарських операцій, оформлених відповідними документами. В них записують дату, номер, зміст операції, суму. Ця частина книги замінює реєстраційний журнал. Права частина книги поділена на кілька подвійних граф і призначена для систематизації зареєстрованих господарських операцій по дебету і кредиту відповідних синтетичних рахунків. Ця частина книги заміняє Головну книгу [10, с.194].

Кожну господарську операцію (або кілька однорідних згрупованих операцій) на підставі виправдних документів або меморіальних ордерів записують у книгу Журнал-головна, причому суму записують в одному рядку тричі: у графі оборотів, на дебет одного рахунка і кредит - іншого. Якщо запис складний, то суму дебетового або кредитового обороту записують на кількох рахунках, але загальна сума дебетових записів повинна дорівнювати загальній сумі кредитового запису (або навпаки), а також сумі, зазначеній у графі оборотів.

Внизу кожної сторінки книги Журнал-головна записують підсумки загальної суми обороту, а також дебетових і кредитових оборотів синтетичних рахунків. Сума оборотів по дебету всіх синтетичних рахунків повинна дорівнювати сумі оборотів по кредиту рахунків, а також підсумку графи "Сума обороту". Це дає змогу систематично контролювати правильність записів шляхом перевірки їх при підрахунку підсумків.

При застосуванні форми бухгалтерського обліку Журнал-головна складати оборотну відомість по синтетичних рахунках немає потреби, оскільки підсумки оборотів по дебету і кредиту рахунків, а також рівність залишків рахунків порівнюють у самій книзі.

Аналітичний облік при формі Журнал-головна ведуть на картках або в книгах. Господарські операції в них записують на підставі виправдних документів, доданих до меморіальних ордерів. Наприкінці місяця за даними карток (книг) складають оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку, підсумки яких порівнюють з оборотами і залишками відповідних синтетичних рахунків, що містяться у книзі Журнал-головна, і встановлюють правильність відображених господарських операцій в облікових регістрах. За даними книги Журнал-головна складають бухгалтерський баланс.

Схема Книги Журнал-головна наведена у таблиці 3.

Основною перевагою форми бухгалтерського обліку Журнал-головна є простота і наочність записів синтетичного обліку. Проте при використанні великої кількості синтетичних рахунків ця форма втрачає наочність записів. Окрім цього, ведення обліку у книжкових регістрах утруднює використання обчислювальної техніки при опрацюванні облікової інформації [10, с.195].

Таблиця 3 . - Книга Журнал-головна [10, с.196]

Проводка	Зміст запису	Сума обороту	Рах. 20 “Вироб-ничі запаси”	Рах. 30 “Каса”	Рах. 31 “Рахунки в банках”	Рах. 63 “Розрахунки з постачальниками”	і т.д.
Дата	№			Д-т	К-т	Д-т	К-т	Д-т	К-т	Д-т	К-т	Д-т	К-т
		Сальдо на 01.12	92865	6300	-	1800	-	47500	-		15000
05.12	1	Одержано з поточного рахунка по чеку №258		-	-	6532	-	-	6352	-	-
09. 12	2	Оприбутковано матеріали по рахунку-фактурі №847	25000	25000	-	-	-	-	-	-	20500	-	-
10.12	3	Виписка з банку №361	15000	-	-	-	-	-	15000	15000	-	-	-
11.12	4	Видатковий касовий ордер №73 і виписка банку №362	1800	-	-	-	1800	1800	-	-	-	-	-
15.12	5	Оприбутковано матеріали по рахунку-фактурі №942	9754	9754		-	-	-	-	-	9754	-	-
		і т.д.	...	...	...	...	...	...	...	...	...	...	...
Оборот	138906	30254	-	6352	1800	1800	15000	15000	30254	...	...
Сальдо на 01.01.200__ р.	107207	36554	-	6352	-	27942	-	-	3025	...	...

2.3 Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку ґрунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів - журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.

Записи в журнали-ордери (основні регістри) здійснюються безпосередньо на підставі виправдних документів в міру їх надходження і опрацювання (без складання меморіальних ордерів). При значній кількості однорідних документів по операціях їх дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносять потім у відповідні журнали-ордери.

У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік суміщені. Звідси зрозуміла і сама назва цих регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійснюють в хронологічному порядку) і ордерами (оскільки місячні підсумки журналів-ордерів за кореспондуючими рахунками замінюють собою меморіальні ордери).

За зовнішнім виглядом журнали-ордери являють собою окремі аркуші-регістри багатографної форми, призначені для кредитових записів того балансового рахунка, операції по якому облічуються в даному журналі-ордері. В окремих графах журналу-ордера вказані рахунки, які кореспондують з кредитом даного рахунка. Формат цих регістрів, розміщених граф і порядок записів залежать від особливостей облічуваних операцій. В усіх регістрах завчасно надрукована типова кореспонденція рахунків. Кожному журналу-ордеру присвоюють постійний номер.

Для запобігання повторних записів журнали-ордери побудовано за кредитовою ознакою: всі господарські операції відображають по кредиту даного синтетичного рахунка і дебету кореспондуючих з ним рахунків. Кредитову ознаку взято в основу будови журналів-ордерів тому, що вона більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здійснюваних операцій. Кредит рахунка в більшості випадків показує мовби початок руху засобів, звідки вони надходять, а дебет - його закінчення, тобто куди засоби надходять або де вони використані [10,с.197]. Схематично форма журналу-ордера наведена у таблиці 4.

Таблиця 4. - Форма журналу - ордера [10,с.197]

Дата	Підстава для запису (найменування і № документа)	В дебет рахунків	Разом по кредиту
		№_	№_	№_	№_

Записи господарських операцій в журнали-ордери здійснюють за шаховим принципом, який полягає в тому, що за один робочий прийом суму господарської операції записують одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це дає змогу значно скоротити кількість облікових записів, зменшити обсяг облікової роботи і підвищити якість самого обліку. Всі кредитові обороти по синтетичному рахунку збираються в одному журналі-ордері. Дебетові обороти по цьому рахунку одержують відображення в тих журналах-ордерах, у яких роблять записи на рахунках, що кореспондують з дебетом даного рахунка. Тому загальна сума дебетового і кредитового обороту по кожному синтетичному рахунку може бути одержана тільки шляхом вибірки з відповідних журналів-ордерів.

Як виняток, для посилення контролю за рухом і збереженням грошових коштів, по окремих рахунках ("Каса", "Поточний рахунок", "Валютний рахунок" та деяких інших) поряд з журналами-ордерами за кредитовою ознакою ведуть допоміжні відомості по дебету цих рахунків.

Отже, при журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку будова облікових регістрів забезпечує поточний запис господарських операцій за шаховим принципом.

По деяких синтетичних рахунках ("Каса", "Поточний рахунок", "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" тощо) ведуть окремі журнали-ордери. Проте, більшість журналів-ордерів призначені для запису операцій не по одному, а по декількох взаємопов'язаних рахунках. Так, журнал-ордер № 13 призначений для відображення господарських операцій по кредиту рахунків "Основні засоби", "Знос основних запасів", "Статутний капітал", що дає закінчену характеристику руху основних засобів, їх зносу та пов'язані з ним зміни статутного капіталу.

Застосування журналів-ордерів по групі взаємопов'язаних рахунків робить записи більш наочними, сприяє скороченню обсягу облікової роботи, полегшує складання звітності. У зв'язку з використанням здебільшого журналів-ордерів для облікових записів по групі взаємопов'язаних рахунків загальна кількість журналів-ордерів значно менша за кількість синтетичних рахунків, передбачених планом рахунків.

Звідси, особливістю журнально-ордерної форми обліку є поєднання в одному обліковому регістрі (журналі-ордері) кількох взаємопов'язаних синтетичних рахунків з метою забезпечення наочності, скорочення обсягу облікової роботи та полегшення складання звітності [21,с.240].

Окремі журнали-ордери і допоміжні відомості до них призначені для ведення не тільки синтетичного, а й аналітичного обліку. Завдяки цьому відпадає необхідність ведення аналітичного обліку в окремих регістрах (картках, книгах) по деяких синтетичних рахунках (зокрема, по рахунках "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", "Розрахунки з підзвітними особами" тощо). Журнали-ордери, в яких поєднується аналітичний і синтетичний облік, містять всі необхідні дані щодо облічуваних об'єктів: окрім кредитового обороту, в них показують дебетовий оборот по даному рахунку, а також залишки на початок і кінець звітного періоду.

По рахунках, які охоплюють велику кількість облічуваних об'єктів (основні засоби, матеріали, паливо, розрахунки по оплаті праці тощо), аналітичний облік ведуть так само, як і при інших формах обліку - на картках або в книгах. Аналітичний облік касових операцій, як і при інших формах обліку, здійснюється у Касовій книзі.

Однією із суттєвих переваг журнально-ордерної форми обліку перед іншими формами є пристосованість облікових регістрів для складання звітності. Для цього в журналах-ордерах завчасно передбачають перелік показників звітності, за якими і здійснюється поточний облік. Це дає змогу без додаткових вибірок і розрахунків одержувати безпосередньо із облікових регістрів інформацію для складання звітності. [13,с.253].

Як зазначалося раніше, записи у журнали-ордери здійснюють у хронологічному порядку в міру надходження і опрацювання документів. На кожному документі вказують номер журналу-ордера і порядковий номер запису. Відпрацьовані документи зберігають у окремих папках і підшивають в порядку послідовності зроблених записів у журналі-ордері, що забезпечує можливість швидкого знаходження потрібного документа. Журнали-ордери можуть складатися також за допомогою використання обчислювальної техніки.

Наприкінці місяця по кожному журналу-ордеру підводять підсумки зроблених записів, які обов'язково звіряють з документами, які послужили підставою для записів. Загальний підсумок по кредиту рахунка в журналі-ордері порівнюють з підсумками кореспондуючих по дебету рахунків. Це забезпечує перевірку правильності облікових записів без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості складають тільки по тих рахунках, по яких ведуть картки (книги) аналітичного обліку.

Після закінчення місяця журнали-ордери і допоміжні відомості до них підписуються працівниками бухгалтерії, що складали їх, і головним бухгалтером. Місячні обороти журналів-ордерів переносять у Головну книгу, про що роблять відповідні позначки.

Головна книга призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку журналів-ордерів, перевірки правильності облікових записів і складання балансу. Для кожного синтетичного рахунка в Головній книзі відводять окрему сторінку, а для запису місячних оборотів журналів-ордерів - окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів у Головну книгу переносять загальним підсумком (оскільки розгорнуто за кореспондуючими рахунками вони відображаються у журналі-ордері); дебетові обороти записують окремими сумами із різних журналів-ордерів (щоб показати кореспонденцію дебетового обороту). Таким

чином, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють одне одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунка.

Наприкінці місяця по кожному синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок (сальдо), який записується в окрему графу. За даними Головної книги складають бухгалтерський баланс. Складати оборотну відомість по синтетичних рахунках при цій формі обліку немає потреби.

Рис. 2. - Схема журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку [10, с.204]

З розглянутих положень можна зробити висновки про такі переваги журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку:

- скорочується обсяг облікової роботи і підвищується якість облікової інформації, що досягається усуненням проміжних облікових ланок (зокрема, складання меморіальних ордерів та їх реєстрації); уникнення багаторазовості і дублювання записів в облікові регістри;

- суворо регламентується порядок ведення обліку, що зумовлено наявністю у журналах-ордерах заздалегідь надрукованих кореспондуючих рахунків і позицій аналітичного обліку, у зв'язку з чим облічувана господарська операція має бути записана в певну графу, за відповідною статтею;

- завдяки наочності записів в облікових регістрах посилюється контроль за правильністю цих записів;

- спрощується ведення аналітичного обліку по окремих рахунках завдяки об'єднанню його з синтетичним, що дає змогу уникнути відставання аналітичного обліку;

- полегшується і прискорюється складання звітності, оскільки потрібну інформацію одержують безпосередньо з облікових регістрів, без суттєвих додаткових вибірок і розрахунків;

- створюються додаткові можливості для більш ефективного використання обчислювальної техніки, що має велике значення для підвищення оперативності обліку [24,с.482].

Схема журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку зображена на рисунку 2.

2.4 Діалогово-автоматизована (комп'ютерна) форма бухгалтерського обліку

Діалогово-автоматизована (комп'ютерна) форма бухгалтерського обліку грунтується на комплексному використанні швидкодіючих ЕОМ, які забезпечують автоматизований процес збирання, реєстрації й опрацювання облікової інформації, необхідної для контролю й управління. Порядок опрацювання первинної документації на ЕОМ визначається системою програмного забезпечення, яка керує

цим процесом. Дані первинних документів накопичуються у запам'ятовуючому пристрої ЕОМ (магнітні диски, магнітні стрічки). При цьому для кожного синтетичного й аналітичного рахунка відводиться окреме місце зберігання інформації.У запам'ятовуючий пристрій ЕОМ вводяться також початкові залишки на рахунках, планові і нормативні дані, необхідні для обліку і контролю. Систематизація введеної інформації на рахунках здійснюється автоматично: досить ввести змінну інформацію один раз, тобто вказати код інформації і суму, як машина за її номером вибирає із класифікатора код рахунків, що дебетуються і кредитуються [10, с.205].

Первинна інформація вводиться у комп'ютерну систему програмістом або самим бухгалтером, який здійснює візуальний і машинний контроль, веде діалог, виправляє помилки, опрацьовує за допомогою комп'ютера інформацію; за допомогою друкуючого пристрою отримує відповідні машинограми (документів, регістрів синтетичного й аналітичного обліку, оборотних і сальдових відомостей, балансу та інших форм звітності).

Таким чином, діалогово-автоматизована форма забезпечує повноту автоматизованої обробки і систематизацію облікової інформації та видачу вихідної інформації як у вигляді друкованих документів, так і відеограм. Вихідна інформація повинна, оформлятися в порядку, який забезпечує:

- достовірність, тобто безпомилкове формування облікової, контрольної і звітної інформації відповідно до методології бухгалтерського обліку і звітності;

- своєчасність;

- системність, тобто взаємозв'язок інформації хронологічного і систематичного обліку, синтетичного й аналітичного обліку, облікової і звітної інформації;

- обґрунтованість, тобто відповідність даних перевіреним і опрацьованим первинним документам;

- повноту, тобто отримання всієї облікової і звітної інформації, необхідної для обліку і контролю;

- юридичну повноцінність інформації, що формується [18,с.80].

Рис. 3. - Схема діалогово-автоматизованої форми бухгалтерського обліку [10, с.207].

Впровадження в обліковий процес комп'ютерної техніки зумовило заміну паперових носіїв інформації технічними з наданням їм, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 р. № 88), юридичної сили. Документи і машинограми, виготовлені машинним способом, для надання їм юридичної сили повинні відповідати вимогам стандартів і бути закодовані відповідно до затвердженої системи кодифікації. Підписи осіб, відповідальних за достовірність інформації, виконуються у вигляді пароля або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, що відобразила господарську операцію, і виключити можливість користуватися чужими кодами [3].

Схема діалогово-автоматизованої форми бухгалтерського обліку наведена на рисунку 3.

Отже, система обліку, яка ґрунтується на використанні високоефективної обчислювальної техніки, є особливою формою бухгалтерського обліку, що відповідає сучасним вимогам управління і забезпечує: суміщення документації і реєстрації облікової інформації; зниження трудомісткості обліку з одночасним підвищенням достовірності й оперативності інформації; інтеграцію окремих видів господарського обліку - оперативного, бухгалтерського і статистичного; своєчасне надання інформації, необхідної для прийняття економічно обґрунтованих рішень [19, с.213].

2.5 Спрощена форма бухгалтерського обліку на малих підприємствах

Організація бухгалтерського обліку господарських операцій на малих підприємствах ґрунтується на єдиних методологічних засадах, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Малі підприємства можуть самостійно обирати форму бухгалтерського обліку залежно від потреб свого виробництва, його складності та чисельності працівників. Так, для підприємств, які функціонують у матеріальній сфері виробництва, рекомендується використовувати регістри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку. Підприємства громадського харчування і торгівлі використовують регістри спрощеної форми бухгалтерського обліку [10,с.207].

Міністерство фінансів України у Вказівках про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами, затверджених наказом від 31.05.96 № 112, передбачило застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку малими підприємствами з простим технологічним процесом виробництва продукції (виконання робіт, послуг), які здійснюють за місяць не більш як 300 господарських операцій. При організації обліку за спрощеною формою мале підприємство на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій складає робочий план рахунків із скороченою номенклатурою рахунків, що дає змогу вести облік майна підприємства та його зобов'язань у регістрах бухгалтерського обліку на основних, головних для нього рахунках. Так, матеріали, паливо, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети обліковуються на одному рахунку - "Виробничі запаси"; операції з обліку витрат, пов'язаних з виробництвом, які за типовим Планом рахунків відображаються на рахунках "Виробництво", "Загальновиробничі витрати", "Брак у виробництві", "Витрати обігу", обліковують на рахунку "Виробництво"; облік готової продукції і товарів ведуть на одному рахунку - "Готова продукція"; облік дебіторської і кредиторської заборгованості, включаючи розрахунки з підзвітними особами, з працівниками по інших операціях, векселі видані та одержані, ведеться на рахунку "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" і т. ін [1].

Законом України "Про підприємства в Україні" до категорії малих підприємств віднесені діючі та новостворені підприємства (незалежно від форми власності) з чисельністю працівників у промисловості та будівництві - до 200 чоловік, у науці та науковому обслуговуванні - до 100 чоловік, в інших галузях виробничої сфери - до 50 чоловік, в галузях невиробничої сфери - до 25 чоловік, в роздрібній торгівлі - до 15 чоловік. Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосовуватися за:

- простою формою (без використання регістрів обліку майна малого підприємства);

- формою бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 31.05.96 № 112 проста форма бухгалтерського обліку застосовується малими підприємствами, які здійснюють за місяць не більше 100 господарських операцій, не мають виробництва продукції (робіт), пов'язаних з високими матеріальними витратами. Проте Положенням про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого

підприємництва, затвердженим згідно з наказом Міністерства фінансів України 30.09.98 № 196, проста форма бухгалтерського обліку може застосовуватися суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, які за чинним законодавством самостійно обрали спосіб оподаткування доходів за єдиним податком (незалежно від технології та наявності виробництва продукції (робіт, послуг), його матеріальності та кількості здійснюваних за місяць господарських операцій) [30].

При простій формі обліку реєстрація первинних облікових документів, відображення господарських операцій на рахунках, визначення собівартості продукції і фінансового результату ведуться в одному регістрі - Книзі обліку господарських операцій за формою № К-1. Ця книга містить усі застосовувані малим підприємством рахунки, є комбінованим регістром хронологічного і систематичного обліку, на підставі якого можна визначити наявність засобів та їхніх джерел на відповідну дату, скласти бухгалтерську звітність.

Поряд з Книгою обліку господарських операцій для обліку розрахунків по оплаті праці з працівниками та бюджетом по прибутковому податку малі підприємства ведуть Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8. За наявності у малого підприємства основних засобів, матеріальних цінностей, готової продукції і товарів рекомендується для ведення обліку такого майна використовувати Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) за формою № В-1 та Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції та товарів за формою № В-2

Форма бухгалтерського обліку з використанням (веденням) регістрів обліку майна малого підприємства передбачає обов'язкове ведення таких облікових регістрів:

- Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) за формою № В-1;

- Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції та товарів за формою № В-2;

- Відомість обліку грошових коштів і фондів за формою №В-4;

- Відомість обліку розрахунків та інших операцій за формою № В-5;

- Відомість обліку реалізації за формою № В-6 (плата);

- Відомість обліку реалізації за формою № В-6 (відвантаження);

- Відомість обліку розрахунків з постачальниками за формою № В-7;

- Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8.

Кожна відомість застосовується, як правило, для обліку розрахунків по одному з використовуваних рахунків. Сума будь-якої операції записується у двох відомостях одночасно: у першій - по дебету рахунка з наведенням шифру рахунка, який кредитується (у графі "Кореспондуючий рахунок"), а у другій - по кредиту рахунка з аналогічним записом шифру рахунка, що дебетується.

Наприкінці місяця для узагальнення даних поточного обліку і взаємної перевірки правильності записів на рахунках місячні обороти вище розглянутих відомостей переносяться у Відомість (шахову) за формою № В-9.

Бухгалтерська звітність суб'єктами малого підприємництва складається в порядку, визначеному Міністерством фінансів України в Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства [10,с.210].

3. МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ ЖУРНАЛЬНО - ОРДЕРНОЇ ФОРМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» використовує журнально - ордерну форму бухгалтерського обліку. При цьому воно керується основними положеннями Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, що викладені нижче.

Форма бухгалтерського обліку як певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку та способу реєстрації і узагальнення інформації у них обирається підприємствами самостійно із дотриманням єдиних принципів бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку напрямлені на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку (окрім регістра за балансового обліку) методом подвійного рахунку інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов'язань та фактах фінансово - господарської діяльності підприємств та організацій та інших юридичних осіб (окрім банків і бюджетних установ), їх філіалів, відділень, представництв незалежно від форм власності, організаційно - правових форм і видів діяльності, на накопичення аналітичних даних про склад та рух активів, капіталу і зобов'язань, доходів, витрат, фінансових результатів.

Облікові регістри (книги, відомості, журнали і т.п.) призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції, які містяться в прийнятих до обліку первинних документах.

Облікові регістри складаються щомісячно. Облікові регістри підписуються виконавцями та головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства [2].

Ведення облікових регістрів і контирування документів первинного обліку здійснюється з застосуванням, як мінімум, коду класу рахунків та коду синтетичного рахунку.

Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, із яких підсумки переносяться у відповідні журнали. Розріз (деталізація) аналітичної інформації в реєстрах бухгалтерського обліку підприємством може розширюватися, змінюватися.

У випадках, коли необхідну аналітичну деталізацію показників за об'єктами обліку на окремих рахунках (запасів, витрат, доходів і т.п.) безпосередньо у журналах забезпечити неможливо, тоді попередньо дані первинних документів у необхідному аналітичному розрізі групуються (накопичуються) у допоміжних відомостях (листах - розшифровках), з яких підсумки записуються до журналів.

Аналітичні дані в облікових регістрах повинні узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число місяця.

Господарські операції відображаються в облікових регістрах при надходженні первинних документів або підсумками за місяць в залежності від характеру та складу операцій. Інформація у облікові регістри переноситься після перевірки первинних документів за формою та складом.

Підсумкові записи у журналах звіряються з даними первинних документів, які були основою для записів, та з відомостями.

На документах, дані яких включені до облікових регістрів, вказують номера відповідних облікових регістрів і порядкові номера записів у них (номер строки). По документах, дані яких відображені в облікових регістрах загальним підсумком, номер регістра і номер запису вказують на окремому листі, який додається до зброшурованих документів.

У облікових регістрах, показники яких переносять у Головну книгу або в інші облікові регістри, роблять відповідну відмітку про це у відповідній строчці регістру [2].

У облікових регістрах підчистки та необумовлені виправлення тексту та цифрових даних не допускаються.

Помилки в облікових регістрах виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст та / або цифри закреслюються і над закресленим приводиться правильний текст та / або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки повинно бути обумовлене надписом «виправлено» та підтверджено підписами осіб, підписавши цей регістр, з зазначенням дати виправлення.

Помилки у облікових регістрах за звітний рік, виявлені після записів підсумків облікових регістрів у Головну книгу, виправляються способом сторно. Цей спосіб обумовлює складання Бухгалтерської довідки, у яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоними чорнилами, пастою кулькових ручок і т.п. або в скобках, а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилами, пастою кулькових ручок і т.п. темного кольору. Занесенням цих даних у регістр бухгалтерського обліку та Головну книгу у місяці, в якому виявлена помилка, ліквідується неправильний запис та відображаються правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

Виправлення помилок минулих років оформлюється Бухгалтерською довідкою, у якій наводиться склад помилки, суми та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка. У місяці складання Бухгалтерської довідки її дані записуються у відповідний регістр бухгалтерського обліку та Головну книгу.

Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів по окремих рахунках та складання фінансової звітності. У Головну книгу заносяться з журналів підсумки оборотів по кредиту рахунків.

У Головній книзі відображаються: сальдо на початок та кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць по кредиту цього рахунку, які приводяться однією сумою; обороти за поточний місяць по дебету цього рахунку, які приводяться однією сумою по кореспондуючим рахункам з журналів[2] .

Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку.

Перевірку правильності записів у Головній книзі здійснюють підрахунком суми оборотів та сальдо по всіх рахунках. Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо по дебету та кредиту повинні бути відповідно рівні.

Підприємства для перевірки правильності складання облікових регістрів можуть застосовувати оборотну відомість по рахунках бухгалтерського обліку, яка складається з даних оборотів по рахунках бухгалтерського обліку Головної книги після занесення у неї оборотів із усіх журналів. Обороти за дебетом рахунків та кредитом рахунків також повинні бути рівними.

Інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) із облікових регістрів використовується для складання фінансової звітності.