34

Вступ

Господарська діяльність підприємств різних галузей матеріального виробництва є основою суспільного відтворення валового внутрішнього продукту. Відомо, що кожне підприємство є складною системою взаємозв'язаних підрозділів і ланок, які виконують різні функції в процесі виробництва продукції. Економічний бік діяльності підприємства відображує система показників, які дають економічну оцінку процесам та результатам цієї діяльності.

Господарська діяльність підприємства, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз. Термін «аналіз» іншомовного походження і означає «розділяти», «розчленувати». Щодо економічного аналізу - це означає вичленовування окремих показників господарської діяльності із загальних складових для наступного їх вивчення.

Формування механізму ринкових відносин, безперечно, змінює характер аналітичної особи. Вона повинна охоплювати як внутрішнє, так і зовнішнє економічне середовище кожного об'єкта господарювання, включно з конверсією капіталу та оцінкою міри економічного ризику.

Економічний аналіз за порівняно короткий історичний термін (протягом ХХ століття) зазнав суттєвих трансформацій: від аналізу балансу підприємства до комплексного економічного аналізу з використанням сучасних персональних комп'ютерів і комп'ютерних мереж. Ці трансформації тривають під впливом розвитку суспільних відносин. Слід коротко назвати особливості сучасних змін економічного аналізу порівняно з традиційними його формами. Економічний аналіз широко застосовується в процесі ревізій, аудиторських перевірок та маркетингових досліджень. Це невід'ємна частина системи планування підприємства, яка (особливо щодо собівартості продукції) є складовою управлінського обліку.

Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи. Економічний аналіз, який дає змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, робить її серйозними стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва. Важливого значення економічний аналіз набуває за ринкових реформ, коли на перший план виходять економічні методи управління: він має не лише виявляти хиби, а й розкривати можливості дальшого зростання економіки.

Кожне підприємство в процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального ефекту від своєї діяльності, а це неможливо без ефективного управління ним. В свою чергу управління виступає творчим процесом керівника, що ґрунтується на виважених рішеннях прийнятих на основі даних, що відображають реальний стан речей на підприємстві. Дані, що є основою прийняття рішень, представляються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Як наслідок процес підготовки та складання фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства. А так як є і зовнішні користувачі то фінансова звітність забезпечує у повній мірі їх потреби, пов'язані з інформацією про даний суб'єкт господарювання. Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів в інформації і як наслідок створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства.

Актуальність цієї курсової роботи є висвітлення основних категорій фінансової звітності та особливостей складання аналізу на малому підприємстві, тобто, розкриття значення і основних принципів фінансової звітності на малому підприємстві у відповідності з діючими нормативно-правовими актами; характеристика фінансово-господарської діяльності та постановка фінансового обліку на підприємстві, звітність якого є об'єктом аналізу. Наступною ціллю є розкриття змісту, структури та порядку складання балансу, тобто звіту про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал; розкриття змісту, структури та порядку складання звіту про фінансові результати, що є звітом про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства та визначення сутності даних фінансової звітності безпосередньо для управління. З метою вдосконалення обліку, та складання звітності і використання її показників для управління.

1. Значення і основні принципи фінансової звітності на малих підприємствах

Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про результати такої діяльності дані поточного обліку необхідно узагальнювати в певній системі показників, що забезпечує наявність достовірної, своєчасної, узагальненої, економічної інформації та досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

Звітність - це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996 - XIV із змінами та доповненнями, а також прийнятими відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні. Зазначений Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерська звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Фінансова звітність є складовою частиною бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона розрахована, насамперед на таких користувачів інформації, як інвестори, кредитори та інших, які не можуть вимагати звітів з урахуванням їх конкретних потреб.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття обґрунтованих рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Використання фінансової звітності для управління має провідне значення, так як дані представлені в звітності дають конкретні дані про фінансовий стан підприємства, що дозволяє оперативно оцінити фінансовий стан та зробити висновки щодо подальшої діяльності. Напрямки забезпечення потреб користувачів щодо фінансової звітності зображено на Рис. 1.

Рис. 1 Напрямки забезпечення інформаційних потреб користувачів фінансової звітності

Згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку №25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» фінансова звітність малого підприємства складається з Балансу (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м).

Виступаючи в ролі основного джерела інформації, показники фінансової звітності використовуються користувачами. Користувачів фінансової звітності зображено на Рис. 2:

Внутрішні: Менеджер та керівник для прийняття рішень щодо подальшої діяльності підприємства.	Зовнішні: Комерційні партнери (постачальники і покупці) та державні податкові служби.

Рис. 2 Користувачі інформації на малому підприємстві

Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам… Квартальна фінансова звітність подається підприємствами органам, зазначеним вище, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним року… Відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2000 р. №419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності»

Для того щоб забезпечити інформаційні потреби користувачів, облік повинен бути організований згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», розділ III. організація та ведення бухгалтерського обліку.

Головний бухгалтер на якого покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

А саме, бухгалтер виходячи із цілі бухгалтерського обліку повинен забезпечити реалізацію конкретних задач обліку, таких як: дотримуватися методологічних основ ведення бухгалтерського обліку на основі законодавчих та нормативно-правових актів; неперервне, взаємозв'язане та документальне спостереження за економічними явищами та процесами; забезпечення контролю за закономірністю та раціональністю здійснюваних господарських операцій; установлення контролю за збереженням майна та раціональним використанням всіх видів ресурсів; створення вихідної інформаційної бази для контролю, аналізу та планування діяльності підприємства.

Вимоги щодо якісних характеристик наведені в П(С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» і полягають в наступному: інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації; фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скорегувати їхні оцінки, зроблені у минулому; фінансова звітність повинна бути достовірною, тобто, вона є достовірною, якщо не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності; фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди.

Також, інформація, що відображається повинна відповідати принципам підготовки фінансової звітності у відповідності з П(С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», а саме таким принципам:

автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Інформація що розкривається у фінансових звітах на підприємстві має дані про:

v підприємство;

v дату звітності та звітний період;

v валюту звітності та одиницю її виміру;

v відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;

v іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

При цьому інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає: назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства; короткий опис основної діяльності підприємства; середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду. А також, кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого П(С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

2. Характеристика фінансово-господарської діяльності та постановка фінансового обліку на малому підприємству

Суб'єктом дослідження виступає мале підприємство, що засноване на приватній власності, як юридична особа. Метою діяльності підприємства є отримання прибуток.

Вид діяльності, яким займається підприємства є оптова торгівля, але в статуті підприємства, як резервні, зазначено 33 напрямків діяльності якими може займатися підприємство, що включає: посередницькі послуги; надання побутових послуг; надання різних видів рекламних послуг; організація вантажних та пасажирських перевезень; організація театрально-концертної діяльності; створення митних ліцензійних складів; виробництво харчових продуктів та організація пунктів громадського харчування; консалтингові послуги; комп'ютерні послуги; розробка, продаж та супроводження програмного забезпечення і т. ін.

Підприємство засноване на приватній власності засновника. Засновник не відповідає за зобов'язаннями підприємства, а підприємство за зобов'язаннями засновника, також підприємство може створювати на території України та за її межами філії, представництва та дочірні підприємства.

Управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання прав засновника та уповноваженого засновником на проведення господарської діяльності керівника (директора) підприємства. Загальне управління підприємством здійснюється здійснює засновник, а адміністративне - директор.

Майно підприємства складають основні засоби і обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається в його балансі і належить йому на праві власності. Майно підприємства, продукція вироблена в процесі господарської діяльності підприємства і доходи, отримані в процесі господарської діяльності, є об'єктом права власності підприємства, і належить йому відповідно до Закону України «Про власність». Джерелами формування майна є: грошові та матеріальні внески засновника; доходи, отримані підприємством від господарської діяльності; кредити банків та інших кредиторів; дотації з бюджетів; безоплатні або благодійні внески. Майно підприємства з його недоторканою власністю вилученню не підлягає, крім випадків, передбачених законодавством. Збитки від діяльності підприємства покриваються за рахунок майна підприємства або додаткового внеску засновника.

ПП здійснює бухгалтерський облік своєї діяльності, складає статистичну та фінансову звітність у порядку, встановленому державою, несе відповідальність за її достовірність і своєчасність надання звітних даних. Організація бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється шляхом введення до штату підприємства посади бухгалтера, який встановлює основні положення облікової політики це: класифікація активів та зобов'язань; критерії визнання основних засобів; установка методів обліку і принципи оцінки активів та зобов'язань; розробляє робочий план рахунків; розробляє прядок документообігу; забезпечує зберігання первинних документів та їх передачу в архів згідно чинного законодавства. Форма ведення обліку на ПП - журнальна.

ПП оподатковується у відповідності з чинним законодавством України, по системою спрощеного оподаткування за ставкою 6% від суми виручки без акцизного збору, але сплачує ПДВ, а прибуток який залишається у підприємства після сплати податків та інших платежів до бюджету, надходить у повне розпорядження засновника, що самостійно визначає напрями використання прибутку. За рахунок чистого прибутку у підприємства можуть утворюватись слідуючи фонди: оплати праці; соціального розвитку; матеріального заохочення та інші.

Баланс в системі інформаційної бази посідає центральне місце і є найважливішим джерелом даних про фінансовий стан підприємства. Його структуру та динаміку показано у таблиці 1, що відображає стан підприємства на кінець 2005 та 2006 рр.

На основі проведеного горизонтального та вертикального аналізу Балансу підприємства видно, що підприємство має у своєму активі 24,9 тис. грн. необоротних активів, динаміка в їх структурі має тенденцію до зниження за рахунок нарахування зносу і на кінець 2006 р. становить 18 тис. грн. Структура оборотних активів, в свою чергу, відображає, що підприємство досить активно здійснює господарську діяльність. Про це свідчить те, що за аналізований період часу вони збільшились на 30%, але той факт, що основу оборотних активів становить дебіторська заборгованість є несприятливим для підприємства, але не кінець 2006 р. дебіторська заборгованість по: заборгованості за товари, роботи, послуги та заборгованості за розрахунками з бюджетом - має тенденцію до зменшення, що і сприяє надходженню коштів на підприємство на 50,5 тис. грн., також цьому сприяло зменшення залишків готової продукції на 94,5%, а інша поточна дебіторська заборгованість зросла на 44,2% та становила 54,8 тис. грн. що є несприятливим явищем для підприємства та свідчить про негативні тенденції в господарській діяльності підприємства.

В структурі пасиву балансу відбулися зміни щодо збільшення непокритого збитку на 51,2 тис. грн. і він на кінець 2006 р. склав 61,2 тис. грн. Також збільшилась і поточна заборгованість з 4,2 до 7,7 тис. грн. Особливої уваги заслуговує довгострокові зобов'язання, так як вони складають основу пасиву балансу та мають тенденцію до зростання за аналізований період на 56,3% або на 65,1 тис. грн. та в 2006 р. становлять 180,8 тис. грн.

Дана ситуація є несприятливою для досягнення основної цілі підприємства - отримання прибутку, так як на основі наведених розрахунків видно що підприємство є збитковим. При цьому збільшуються коротко та довгострокові зобов'язання, хоча підприємство і збільшує обсяги реалізації, та це не дає бажаних результатів.

Загалом роботу підприємства протягом періоду, що аналізується, слід оцінити негативно, адже не виконується умова ефективної діяльності, що полягає в забезпеченні прибутковості. Із даних таблиці 2 видно, що підприємство отримує дохід, але не отримує прибутку, тобто обсяги реалізації збільшилися в 5,725 раз і в 2006 р. становлять 940 тис. грн., але даний ріст обсягів реалізації пройшов за рахунок збільшення витрат, основу яких складає собівартість реалізації, на 512% в порівнянні з 2005 р., але це не сприяло росту рентабельності, так як, дохід від господарської діяльності не покриває витрат і як наслідок показник рентабельності знизився до 0,97, що свідчить про те, що підприємство є не рентабельним. Фінансові показники свідчать про те, що підприємство є залежним від кредиторів в 2005 р на 89%, а в 2006 р. цей показник досяг майже 100% значення. Це свідчить, що підприємство є абсолютно залежним, тобто підприємство здійснює свою діяльність на позикових та залучених коштах.

Отже, ПП хоч і нарощує обсяги реалізації воно є збитковим, так як має великі витрати пов'язані зі своєю діяльністю.

3. Зміст, структура та порядок складання Балансу

Найважливішою з обов'язкових форм звітності є бухгалтерський баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Фінансова звітність суб'єктами малого бізнесу складається у порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року №39, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за №161/4382, із змінами та доповненнями.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до Балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, крім банків та бюджетних установ.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Відповідно до П(С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», баланс, як і будь-яка форма фінансової звітності, включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:

* назва підприємства, його організаційно-правова форма та місцезнаходження;

* назва звіту;

* дата, на яку складено звіт;

* валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.

Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому, є:

* активи;

* зобов'язання; та

* власний капітал.

Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Активи і зобов'язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами.

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.

Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням. Зобов'язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

Форма Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва є додатком до Положення (стандарту) 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва».

Статті активу й пасиву Балансу поєднані в розділи, яких у активі три, а в пасиві - п'ять. Особливістю групування статей у розділи є взаємний зв'язок Балансу та Плану рахунків бухгалтерського обліку. Взаємозв'язок Балансу та Плану рахунків наведено в таблиці 3.

Структуру та особливості складання Балансу малого підприємства розглянемо на прикладі Балансу на 31 грудня 2003 р. ПП «????» [додаток Б].

Актив Балансу складається з трьох розділів:

І. Необоротні активи.

ІІ. Оборотні активи.

ІІІ. Витрати майбутніх періодів.

І. «Необоротні активи» відображають вартість об'єктів, які віднесено до складу необоротні активів згідно з існуючими положеннями (стандартами). Окремо відображають первісну і залишкову вартість необоротних активів, а також нараховану в установленому порядку суму зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу.

У статті «Незавершене будівництво» (рядок 020) відображаються вартість незавершених капітальних інвестицій (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюються для власних потреб суб'єкта малого підприємництва, а також авансові платежі для фінансування таких інвестицій, але в даному звіті відсутні дані за цими статтями, що відображаються по 151 рахунку та є підставою відображенням у звіті.

У статті «Основні засоби» (рядки 030-032) наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних державних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних активів. У цій статті також наводиться вартість нематеріальних активів. У статті наводяться окремо первісна (переоцінена) та залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, а також нарахована в установленому порядку сума їх зносу. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю вказаних необоротних активів і сумою їх зносу на дату балансу і становить на кінець періоду 27,9-9,9=18 тис. грн.

У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» (рядок 040) відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інші фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.

У статті «Інші необоротні активи» (рядок 070) наводяться суми інших необоротних активів, які не можуть бути включені до згаданих вище статей розділу «Необоротні активи».

ІІ. Оборотні активи

У статті «Виробничі запаси» (рядок 100) відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу. У цій статті також наводяться витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги). Цих запасів на початок звітного періоду не було, а на кінець вони становили 1,3 тис. грн.

У статті «Готова продукція» (рядок 130) відображається собівартість виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам. У цій статті наводиться також покупна вартість товарів, які придбані підприємствами для подальшого продажу. То ж на початок періоду вона становила 25,5 тис. грн., а на кінець скоротилась до 1,4 тис. грн.

У статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (рядки 160-162) відображається заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями заборгованість. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів і на початок періоду вона становила 11,4 тис. грн, а на кінець скоротилась до 0,1 тис. грн.

У статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» (рядок 170) відображається визнана дебіторська заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів на початку року вона становила 9,9 тис. грн. та за рік скоротилась на 8,8 тис і на кінець становила 1,1 тис. грн.

У статті «Інша поточна дебіторська заборгованість» (рядок 210) відображається заборгованість дебіторів, яка не включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів, вона на початок періоду становила 38 тис. грн, а на кінець зросла до 54,8 тис. грн.

У статті «Поточні фінансові інвестиції» (рядок 220) відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

У статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» (рядки 230-240) відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі необоротних активів. На ПП «Реал Трейд» знаходяться грошові кошти лише в національній валюті і на початок періоду вони становили 0,1 тис. грн., а на кінець 50,6 тис. грн.

У статті «Інші оборотні активи» (рядок 250) наводяться суми оборотних активів, які не включені до згаданих вище статей розділу «Оборотні активи».

ІІІ. «Витрати майбутніх періодів» (рядок 270)

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів і на початок звітного періоду вони становили 1 тис. грн., а на кінець року залишок відсутній.

Пасив Балансу складається з п'яти розділів:

І. Власний капітал

ІІ. Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

ІІІ. Довгострокові зобов'язання.

IV. Поточні зобов'язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

І. «Власний капітал».

У статті «Статутний капітал» (рядок 300) наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

У статті «Додатковий капітал» (рядок 320) відображаються сума до оцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу. Тут також наводиться сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій.

У статті «Резервний капітал» (рядок 340) наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства, але на даному підприємстві дані по резервному капіталі відсутні.

У статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» (рядок 350) відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу і на початок періоду становить 10 тис. грн., а на кінець 61,2 тис. грн.

У статті «Неоплачений капітал» (рядок 360) відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Господарські товариства у цій статті також відображають вилучений капітал, тобто фактичну собівартість часток, викуплених у своїх учасників. Суми за цією статтею вираховуються при визначенні підсумку власного капіталу.

ІІ. Забезпечення майбутніх витрат і платежів (рядок 430)

У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел.

ІІІ. Довгострокові зобов'язання. (рядок 480)

У статтях розділу «Довгострокові зобов'язання» наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них позики, яка не є поточним зобов'язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов'язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов'язаннями і ця сума становить на початок 115,7 тис. грн., а на кінець 180,8 тис. грн.

IV. Поточні зобов'язання.

У статті «Короткострокові кредити банків» (рядок 500) відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових позик. Зобов'язання за кредитами банків наводяться у балансі з урахуванням належної на кінець звітного періоду до сплати суми процентів за користування ними.

У статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» (рядок 510) наводяться суми зобов'язань, які утворилися як довгострокові, але з дати балансу підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців.

У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (рядок 530) відображається сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселями. У цій статті також відображається заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки і розрахунки з надлишку товарно-матеріальних цінностей, який встановлено при їх прийманні. На початок періоду ця кредиторська заборгованість становила 1,5 тис. грн., а на кінець вона була погашена.

У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом» (рядок 550) відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства і з початку року вони зросли від 0,3 тис. грн. до 1,2 тис. грн.

У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування» (рядок 570) відображається сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду України, на обов'язкове соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників, ці зобов'язання зросли з 0,7 тис. грн. до 2,1 тис. грн.

У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці» (рядок 580) відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати праці, а також за депонованою заробітною платою і з початку року вона з 1,5 тис. грн. зросла до 4,3 тис. грн.

У статті «Інші поточні зобов'язання» (рядок 610) відображаються суми зобов'язань, які не включені до інших статей, наведених у розділі «Поточні зобов'язання», зокрема заборгованість за одержаними авансами, заборгованість засновникам у зв'язку з розподілом прибутку, заборгованість пов'язаним сторонам. Ця заборгованість з 0,2 тис. грн. на початок скоротилась до 0,1 тис. грн. на кінець року.

V. Доходи майбутніх періодів. (рядок 630)

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Порядок складання балансу на ПП включає такі етапи:

Спочатку приймаються та обробляються первинні документи, що фіксують господарські операції, наступним етапом є складання журналів та відомостей на основі відповідних первинних документів. Журнали заповнюються на основі нагромаджу вальних та групувальних відомостей, які узагальнюють інформацію за кредитовим принципом. Усі журнали відображають кредитові обороти у кореспонденції з дебетом рахунків.

Потім іде взаємоперевірка записів кореспондуючих рахунків у відомостях і журналах, а після цього переносяться записи з журналів у Головну книгу. У Головній книзі відкривається одна сторінка на кожний синтетичний рахунок. Вона може відкриватися на місяць, квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік.

Наступним етапом є складання оборотної відомості на основі головної книги. Оборотна відомість служить для контролю за правильністю розноски операцій на рахунках обліку, виведення оборотів і сальдо на кінець періоду. Якщо збігаються суми дебетового і кредитового сальдо та оборотів, це свідчить про правильність ведення обліку з формального боку. Лише після складання оборотних відомостей можна заповнювати бухгалтерський баланс методом переносу залишків за рахунками на відповідні статті балансу.

Отже, Баланс є основним фінансовим звітом підприємства та служить для аналізу структури активів, зміни окремих статей (зменшення чи збільшення за відповідний період), зобов'язань і власного капіталу.

4. Зміст, структура та порядок складання Звіту про фінансові результати

Форма і зміст звіту про фінансові результати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 (далі - П(С) БО 3) «Звіт про фінансові результати». За П(С) БО 1, звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Зазначені вимоги стосуються підприємств, організацій, установ і інших юридичних осіб (далі підприємств) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Малі підприємства складатимуть такий звіт за спрощеною формою, що є додатком до Положення (стандарту) 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва».

Основним показником ефективності господарювання вважається прибуток. Ефективність роботи підприємства означає спроможність підприємства генерувати прибуток, який означає перевищення сукупних доходів над сукупними витратами за певний період.

Прибуток від господарської діяльності підприємства обчислюється, як різниця між виручкою від реалізацією продукції (без ПДВ) і витратами на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).

Згідно з П(С) БО 3 «Звіт про фінансові результати»: Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Загальні критерії ж визнання статей у фінансових звітах - ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею, та можливість достовірного визначення оцінки статті - встановлені П(С) БО 1. П(С) БО 25 деталізує ці критерії стосовно доходу і витрат на малому підприємстві.

Дохід повинен відображатись у звіті про фінансові результати, коли внаслідок господарської операції збільшуються економічні вигоди у вигляді надходження активів або зменшуються зобов'язання, що призводить до зростання власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати визнаються у звіті про фінансові результати на момент зменшення активу або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам) за умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена; на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди, пов'язані з використанням відповідного активу; негайно, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню їх як активу балансу.

Доходи і витрати включаються до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування та відповідності. Тому доходи і витрати визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того, витрати визнаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.

Доходи і витрати, які відповідають викладеним у стандартах критеріям, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила).

Структуру та склад звіту про фінансові результати розглянемо на прикладі «Звіту про фінансові результати» ПП за 2003 рік [додаток Б]

У статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» (рядок 010) відображається у звіті при надходженні активу або погашенню зобов'язань, загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг на підприємстві і складає 940,7 тис. грн., накопичення якого за звітний період відображається по кредиту 702 рахунку.

У статті «Непрямі податки та інші вирахування з доходу» (рядок 020) відображається сума податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (надані знижки, вартість повернутих товарів та інші обов'язкові збори), за рік сума 156,8 тис. грн.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 030) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу, тобто 940,7-156,8=783,9 тис. грн.

У статті «Інші операційні доходи» (рядок 040) відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

У статті «Інші звичайні доходи» (рядок 050) відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від не операційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

У статтях «Надзвичайні доходи» (рядок 060) і «Надзвичайні витрати» (рядок 160) відображаються відповідно: втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій; суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи або втрати від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

Разом чисті доходи (рядок 070) визначається як алгебраїчна сума таких рядків як (030+040+050+060) та складають 783,9 тис. грн.

У статті «Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції» (рядок 080) показується збільшення або зменшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції підприємства. Показник про зменшення залишків наводиться у дужках.

У статтях «Матеріальні затрати» (рядок 090), «Витрати на оплату праці» (рядок 100), «Відрахування на соціальні заходи» (рядок 110), «Амортизація» (рядок 120), «Інші операційні витрати» (рядок 130) наводяться елементи операційних витрат, які здійснює підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду і відповідно складають 12,8; 4,9; 7; 29,1 тис. грн.

У рядку «Собівартість реалізованих товарів» (рядок 140) відображаються витрати підприємства на виробництво та збут товарів, що складають 739,7 тис. грн.

У статті «Інші звичайні витрати» (рядок 150) відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства, які складають 39,2 тис. грн.

У статті «Податок на прибуток» (рядок 170) відображається сума податку на прибуток. У цій статті наводиться також сума єдиного податку, плата за спеціальний торговий патент, що в сумі складає 2,4 тис. грн

У статті «Разом витрати» (рядок 180) відображається алгебраїчна сума здійснених витрат по рядкам 090+100+110+120+130+140+150+/-080+160+170 та становить 835,1 тис. грн.

У статті «Чистий фінансовий результат» (рядок 190) відображається чистий прибуток або чистий збиток і визначається як різниця рядків 070 та 180 які становить 51,2 тис. грн. збитку.

Процедура складання «Звіту про фінансові результати» є логічним продовженням після складання Балансу. Порядок складання «Звіту про фінансові результати» розглянемо на прикладі звіту ПП «Реал Трейд» за 2003 рік. На основі даних Головної книги інформації переноситься у відповідні статті звіту, наприклад: з Головної книги за рахунком 702 «Дохід від реалізації товарів» обороти по кредиту за 2003 рік, що становить 940,7 тис. грн. переноситься у статтю 010 «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», звіту про фінансові результати. Аналогічно заповнюються і інші статті звіту, а інформацію для заповнення статей звіту наведено у таблиці 4., що є методикою розрахунку чистого прибутку, як результату діяльності підприємства.

Отже, «Звіт про фінансові результати» є одним з головних фінансових звітів підприємства, що характеризує результати діяльності підприємства за звітний період шляхом розрахунку чистого прибутку (збитку). Також дані звіту є основою для розрахунку фінансових показників і як наслідок прийняття управлінських рішення на їх основі.

5. Використання даних фінансової звітності для управління

Фінансова звітність повинна забезпечити користувачів повною, правдивою інформацією про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів. Для того, щоб оцінити поточний і прогнозний фінансовий стан підприємства, необхідно провести фінансовий аналіз. Він є методом оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі даних бухгалтерського обліку і звітності. Його завдання - оцінити фінансовий стан, з'ясувати можливості підвищення ефективності роботи підприємства за допомогою раціональної фінансової політики; оцінити напрями розвитку підприємства, виходячи з потреб у фінансових ресурсах.

Метою фінансової звітності є надання оцінки результатам господарської діяльності підприємства за звітний рік та його поточному фінансовому стану.

Під фінансовим станом розуміють спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким та кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснити платежі та фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його задовільний фінансовий стан.

Головною метою аналізу є своєчасне з'ясування і виправлення недоліків у фінансовій діяльності підприємства та знаходження резервів покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Аналіз фінансової звітності повинен дати відповідь на два запитання: перше, чи має підприємство прибуток за результатами своєї господарської діяльності і друге - чи спроможне підприємство виконати взяті на себе зобов'язання і чи не призведе таке виконання до його ліквідації в зв'язку з недостатністю ресурсів.

Саме тому інформація, яку надають баланс і звіт про фінансові результати, містять наступні дані:

ь розмір капіталу і майна підприємства в абсолютних показниках (балансовий прибуток);

ь структура капіталу і майна (баланс);

ь зміни власного капіталу протягом звітного періоду;

ь розмір отриманого прибутку або понесених підприємством збитків протягом звітного періоду.

Для аналізу розраховуються показники, що характеризують господарську діяльність підприємства. Так, наприклад, можна розрахувати показники ефективності використання оборотних активів, що розраховані на даних «Балансу» та «Звіту про фінансові результати».

Оборотність оборотних активів у порівняні з 2005 р. прискорилась на 164,9 дня. Такі зміни свідчать про покращення фінансового стану підприємства, так як кошти вкладені у поточні активи знову приймуть грошову форму на 164,9 дня раніше у порівняні з минулим роком. А це приведе до зменшення залучення коштів для провадження господарської діяльності. Як наслідок зросло і число оборотів оборотних активів на 6, що за даного стану на підприємстві є сприятливим, але це не сприяє збільшенню прибутку, так як збиток в порівняні з 2005 р. збільшився на 41,2 тис. грн. Дані показники, свідчать про позитивні тенденції діяльності підприємства, але з ряду причин висвітлених в «Балансі» та «Звіті про фінансові результати», результатом діяльності підприємства є збиток.

Дані свідчать про ефективність діяльності підприємства, що узагальнені в показниках рентабельності. Рентабельність активів свідчить про те, що підприємство на 1 грн. активів має в 2006 р. 43 копійки збитку і характеризує неефективну діяльність підприємством. Показник рентабельності власного капіталу має позитивне значення для підприємства, зокрема тому, що воно функціонує на залученому капіталі і ця рентабельність має тенденцію до зростання. Рентабельність продажу характеризує розмір прибутку, що надходять на підприємство з кожної гривні від продажу продукції і цей показник в 2006 р. по відношенню до 2005 р. зменшився на 6% і становить 105,6%. Таке зменшення є негативним явищем, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості та до збільшення збитку від господарської діяльності. Чиста рентабельність підприємства теж свідчить про загальну негативну тенденцію розвитку підприємства, що зменшилась на 3 процентні пункти і становить 97%, тобто підприємство у 2006 р. є нерентабельним.

Отримавши показники діяльності підприємства та провівши горизонтальний та вертикальний аналіз балансу, керівник або менеджер повинен зробити певні висновки щодо подальшої діяльності підприємства. Для цього він повинен володіти технікою читання звітності - це вивчення показників, представлених у звітності та розрахованих для наглядного представлення інформації. Керівник шляхом читання звітності визначає майновий стан підприємства, джерела фінансування власного капіталу, оцінює зв'язки між постачальниками і покупцями, виручку від діяльності та прибуток звітного періоду.