Бухгалтерський баланс

Основним звітним документом фірми є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану фірми на певну дату. Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак фірми. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу. Вміння читати баланс - важлива професійна характеристика фінансиста, яка надає йому можливість складати прогнозні баланси й управляти найважливішими фінансовими параметрами фірми. До того ж, вміння читати фінансові звіти допомагає фінансовому аналітику скласти правильну думку про фінансовий стан і виробничу діяльність інших компаній.

Баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. 

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:

- назва підприємства, його організаційно-правова форма та місце знаходження;

- назва звіту;

- дату, на яку складено звіт;

- валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує.

Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому, є:

· активи;

· зобов'язання;

· власний капітал.

Активи і зобов'язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами.

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу. 

Методичну послідовність проведення фінансового аналізу балансу підприємства розглянемо по даних умовного підприємства.

При аналізі балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності.

Горизонтальний аналіз полягає у співставленні фінансових даних підприємства за 2 періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях (табл. 10.1).

Табл.10.1 - Горизонтальний аналіз балансу підприємства

(тис. грн.)

Наведені дані дозволяють зробити такі висновки:

1. Загальна сума активів збільшилося на 9598 грн. або більш, ніж на 25,6%. Це збільшення відбулось переважно за рахунок значного збільшення оборотних активів. Абсолютна величина підвищення у оборотних активах склала 9589 грн. або більше, ніж 25,6% їх річної величини. У той же час, майже удвічі збільшилася сума основних засобів підприємства. Це відбулось внаслідок купівлі обладнання для переоснащення виробництва. Незначно збільшилися і витрати на торгівельну марку й гудвіл.

2. Що стосується структури оборотних коштів, то можна зазначити, що вона значно покращилася. Збільшилася також величина готової продукції (на 11348 грн.) і грошові кошти (на 561 грн.). Все це свідчить про збільшення обороту підприємства і позитивні тенденції у його роботі. В той же час, зменшилася сума і частка дебіторської заборгованості за товари та послуги -- в абсолютному вимірюванні на 5885 грн. (або на 28,3%). Це означає, що підприємство фактично кредитувало своїх партнерів по бізнесу, які вчасно розраховувалися за товари та послуги, що надавалися підприємством. Але з іншого боку, якщо підприємство має надійних партнерів, то слід очікувати надходження коштів у наступних періодах, що трохи поліпшить ситуацію з показниками ліквідності.

3. При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що зобов'язання підприємства скоротилися, у тому числі короткострокові зобов'язання збільшилися на 9493 грн. (25,9%). Це відбулося внаслідок значного розширення кредиторської заборгованості (на 10034 грн). Таким чином, підприємство не вчасно розрахувалося з постачальниками та підрядчиками за виконані роботи та отримані послуги. Проте значно збільшилися поточні зобов'язання за розрахунками, у тому числі, з оплати праці і за авансами, що одержані від інших підприємств у рахунок наступних поставок продукції.

В цілому слід зазначити, що динаміка показників ліквідності є позитивною. Зменшення короткострокової заборгованості підприємства збільшує ліквідність підприємства і його фінансову стійкість.

4. Слід зазначити, що аванси, отримані підприємством, на кінець року майже удвічі менше дебіторської заборгованості за товари та послуги, що надані підприємством.

Аналіз балансу підприємства свідчить, що підприємству слід покращити показники фінансової стійкості та ліквідності, а саме:

· поліпшити взаємовідносини із постачальниками і споживачами продукції, вдатися до поліпшення ситуації із дебіторською заборгованістю підприємству;

· поліпшити структуру оборотних коштів, більш продуктивно використовувати нове обладнання, збільшити обсяг продукції, що виготовляється;

· зменшити поточну заборгованість підприємства, намагатися перейти від короткострокових до довгострокових кредитів банку.

Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100% і кожну статтю фінансової звітності представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення.

Аналізуючи дані вертикального балансу підприємства, можна зробити такі висновки.

1. Частка обігових активів у балансі підприємства є значною: на початок року вона складала більше 80%. Проте протягом аналізованого року відбулося скорочення цієї частки, а на кінець року ця тенденція ще більше закріпилась. Зрозуміло, що скорочення частки оборотних коштів позначається негативно на показниках фінансової стійкості та ліквідності, тому що свідчить про зменшення запасів, розмірів виробництва, готівки для придбання матеріально-речових факторів виробництва.

2. Частка основних засобів має тенденцію до збільшення, причому, протягом року відбулося зростання долі основних засобів у сумі балансу в 1.7 рази. З одного боку, це явище свідчить про політику підприємства щодо розширення матеріально-технічної бази підприємства та його технічного переозброєння. З іншого боку, підприємство погіршило свої показники ліквідності й фінансової стійкості внаслідок вилучення коштів на поповнення оборотних активів.

3. Довгострокових зобов'язань підприємство не має, лише на кінець року в нього з'явилися відстрочені податкові зобов'язання. Проте негативним явищем є наявність досить великої частки короткострокових заборгованостей, які у структурі пасивів займають за звітний період 68-69%. 

Отже, основними висновками, зробленими при вертикальному аналізі балансу підприємства можуть бути такі: 

- структура статей балансу демонструє тенденцію до зростання частки основних засобів і незначного зменшення частки оборотних активів;

- у той же час, закріпилася негативна тенденція до збільшення частки дебіторської заборгованості і зменшення грошових коштів у національній валюті.

Підприємству слід вдатися до аналізу структури видатків, налагодити більш стабільні зв'язки з постачальниками, а також посилити контроль за витратами, запобігаючи нецільового витрачання ресурсів.

Таким чином, аналіз балансу підприємства у горизонтальному і вертикальному розрізі показав, що підприємству бракує оборотних активів, що позначається на рівні показників фінансової стійкості та ліквідності. Зокрема, спостерігається значна частка короткострокових зобов'язань і подальше зменшення частки грошей у сумі балансу. Частка власного капіталу є незначною величиною (біля 30%), що говорить про велику ймовірність банкрутства аналізованого підприємства. 

Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. 

Звіт про фінансові результати (форма №2) складається з трьох розділів. Призначення звіту про фінансові результати полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Таким чином, процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути поділений на такі кроки:

1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

2. Розрахунок валового прибутку (збитку);

Звіт про фінансові результати

Рис. 10.3. Структура розділу І звіту про фінансові результати

3. Визначення фінансового результату - прибутку (збитку) - від операційної діяльності;

4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування;

5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності;

6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

У розділі ІІ звіту про фінансові результати операційні витрати (на виробництво, збут, управління та інші операційні витрати) надаються в розрізі економічних елементів (рис.10.4).

Рис. 10.4. Взаємозв'язок класифікації операційних витрат за функціями та економічними елементами.

ІІ розділ звіту про фінансові результати наведений в таблиці 10.3.

Таблиця 10.3 - Розділ ІІ звіту про фінансові результати

ІІ. Елементи операційних витрат

ІІІ розділ звіту про фінансові результати містить розрахунок показників прибутковості акцій (табл.10.4).

Таблиця 10.4 - Розділ ІІІ звіту про фінансові результати

ІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій

Показники прибутку на акцію (ПНА) використовуються для оцінки минулих результатів операційної діяльності підприємства з метою формування висновку щодо його потенціалу і прийняття рішень про інвестиції. Його економічний зміст полягає в розкритті ефективності (прибутковості) використання підприємством ресурсів, наданих власниками його звичайних акцій.

Потенційні прості акції - це фінансовий інструмент або інший контракт, за яким в майбутньому його власнику надається право на прості акції. До них відносяться:

· облігації, які можна конвертувати у звичайні акції;

· варіанти на акції;

· опціони на акції;

· акції, які можуть бути придбані за спеціальними програмами для працівників;

· контракти, учасники яких матимуть право на отримання простих акцій в залежності від виконання вимог, передбачених цими контрактами.

У примітках до звіту про фінансові результати надають більш детальну інформацію про доходи (рис.10.5). 

Рис. 10.5. Вимоги до розкриття інформації про доходи у примітках до звіту про фінансові результати

Проаналізуємо звіт про фінансові результати на умовному прикладі (табл. 10.5). Цей аналіз дає змогу проаналізувати, які фактори вплинули в звітному періоді на валовий прибуток підприємства на фінансовий результат від операційної діяльності підприємства та на фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. Із даних таблиці видно, що підприємство не мало надзвичайних доходів і витрат, і його кінцевий фінансовий результат є результатом звичайної діяльності.

Таблиця 10.5 - Формування чистого прибутку підприємства

(тис. грн.)

Наведені дані свідчать, що у підприємства, яке аналізується, наявні істотні резерви збільшення чистого прибутку. Про це свідчить хоча б той факт, що дохід (виручка) від реалізації продукції підприємства в звітному періоді порівняно із минулим періодом зріс на 127,6%, тоді як чистий прибуток підприємства збільшився лише на 127,7%. Отже, темп зростання чистого прибутку був нижче у 1,4 раза. Основною причиною цього є зростання у звітному порівняно із минулим періодом у 1,4 раза собівартості реалізованої продукції, а також зростання адміністративних витрат, витрат на постачання, зниження інших фінансових доходів.

Доцільно здійснювати як горизонтальний, так і вертикальний аналіз фінансових результатів роботи підприємства.

Горизонтальний (або трендовий) аналіз результативності ґрунтується на вивченні динаміки окремих її показників у часі. В процесі використання такого аналізу визначаються загальні тенденції зміни рівня показників.

Горизонтальний аналіз свідчить про приріст в звітному році порівняно з попереднім усіх складових прибутку підприємства. Так, доход від реалізації продукції, як і чистий доход збільшилися на 127,6%. Фінансовий результат (прибуток) від операційної діяльності збільшився на 108,6%, фінансовий результат від звичайної діяльності, як і чистий прибуток підприємства - на 101,9%. Взагалі прибуток підприємства збільшився на 53 грн. На прибуток від реалізації продукції мали позитивний вплив зростання обсягів реалізації (в результаті росту випуску і зменшення залишків нереалізованої продукції) і цін на неї.

Вертикальний (або структурний) аналіз результативності грунтується на структурному розкладі показників результативності. В процесі застосування такого аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових показника результативності. Можна виділити такі види вертикального (структурного) аналізу:

-- структурний аналіз результативності, сформованої за окремими сферами діяльності підприємства. В процесі здійснення цього аналізу розраховуються показники результативності щодо операційної, інвестиційної, фінансової діяльності. Такий аналіз дає змогу оцінити операційну, інвестиційну, фінансову діяльність підприємства;

-- структурний аналіз результативності за окремими видами продукції. Такий аналіз дає можливість оцінити ефективність діяльності підприємства за випуском окремих видів продукції.

Вертикальний аналіз структурних складових прибутку свідчить, що чистий дохід від реалізації склав 21681 грн. - у звітному році, а в минулому - 9523 грн. якщо прийняти суму цього прибутку за 100%, то питома вага інших його складових становитиме (табл. 10.6) 

Таблиця 10.6 - Вертикальний аналіз структурних складових прибутку підприємства

Вертикальний аналіз свідчить, що порівняно з минулим роком питома вага прибутку від операційної діяльності збільшилась на 1,4 відсоткових пункти, а інших видів прибутку знизилась від 0,8 до 2,6 відсоткових пункти.

Найбільший дохід в обох аналізованих періодах підприємство отримало від операційної діяльності, а найбільші збитки - від уцінки матеріальних цінностей в минулому періоді і від ліквідації основних активів по акту перевірки в звітному періоді (списання за неможливістю подальшого використання).

В процесі оцінки звіту про фінансові результати доцільно аналізувати вплив факторів як на формування прибутку в цілому по підприємству, так і на формування прибутку по основних видах продукції підприємства.