Міжнародні і національні стандарти (норми) аудиту
Аудит як форма інтелектуальної діяльності, закономірності та особливості його організації. Основні принципи і вимоги щодо розробки стандартів аудиту. Необхідність планування діяльності аудитора та її принципи на сьогодні. Порядок формування звітності.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.11.2010 |
| Размер файла | 22,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міжнародні і національні стандарти (норми) аудиту
Аудит як форма інтелектуальної діяльності має певні особливості організації і методики проведення. Міжнародні асоціації бухгалтерів і аудиторів узагальнили досвід організації і методики обліку та аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту (МНА), які певною мірою виконують функції стандартів з обліку і аудиту.
Стандарти аудиту - це загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків з аудиту фінансової звітності. У них подано професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об'єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів (свідчень). Метою стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності щодо організації і методики проведення. У практиці аудиту в Україні в перехідний період до ринкової економіки необхідно користуватися міжнародними і національними стандартами, нормативними документами з організації і методології бухгалтерського обліку і фінансово-господарського контролю, які застосовуються у вітчизняній практиці.
Основні принципи і вимоги щодо розробки стандартів аудиту визначені міжнародними нормативами аудиту - 1 «Мета і основні принципи проведення аудиту» і 3 «Основні принципи регулювання аудиту». Останній унормовує принципи аудиторської професійної відповідальності, які необхідно застосовувати при виконанні будь-якого аудиту і враховувати при розробці конкретних стандартів аудиту.
До основних принципів норм аудиту відносять:
· цілісність, об'єктивність і незалежність, конфіденційність, знання і компетентність;
· правила використання результатів робіт, виконаних іншими аудиторами;
· документальне оформлення, планування, одержання доказів аудитором;
· перевірка систем обліку і внутрішнього контролю;
· аналіз висновків аудитора і складання ним звіту.
Кожний стандарт має визначити певну частину або сторону аудиторської роботи, повинен бути коротким і лаконічним, але з достатньою повнотою описувати вимоги до регулювання об'єкта стандарту.
Міжнародні норми аудиту, розроблені і затверджені Міжнародною федерацією бухгалтерів, подано у табл. 1.
Подані МНА мають єдину внутрішню структуру, до якої входять такі рубрики:
· вступ;
· мета аудиту;
· відповідальність за фінансові звіти;
· обсяг аудиту;
· етика;
· планування;
· робота, виконана іншими аудиторами;
· документація;
· очевидність аудиту;
· висновок і звіт.
Стосовно МНА 1 «Мета і основні принципи проведення аудиту» розглянемо зміст кожної рубрики стандарту.
Вступ - розглядається загальна мета аудиту та основні принципи, які є визначальними для професійної значущості аудиту і застосовуються при аудиті фінансової звітності.
Мета аудиту - встановити достовірність фінансової звітності.
Відповідальність за фінансові звіти - визначається відповідальність за достовірність фінансової звітності управлінського апарату об'єкта. Це стосується точності й адекватності бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю принципам облікової політики, спрямованої на захист активів і пасивів суб'єкта господарювання.
Обсяг аудиту - інформація, необхідна для оцінки фінансової звітності. Для цього аудитору необхідно вивчити систему обліку і внутрішнього аудиту, розібратися в оцінці ризиків контролю, що дасть змогу визначити типи потенційних помилок, фактори ризику, методи перевірки.
Етика - вказується на потребу додержання основних правил етики професійного аудитора, визначених Міжнародною федерацією бухгалтерів. Зокрема, аудитор має бути прямолінійним і чесним, об'єктивним і не піддаватися тиску інших, тобто бути повністю незалежним. Аудитор повинен додержувати правил конфіденційності, необхідної для надання професійних послуг. Правила етики також вимагають відповідності роботи аудитора технічним і професійним стандартам та нормативам бухгалтерського обліку і аудиту. Аудитор також має додержувати інструкцій клієнтів, якщо вони не суперечать нормативно-правовим актам, що діють у країні.
Таблиця 1. Орієнтовний перелік міжнародних норм аудиту (МНА), їх зміст та використання під час проведення аудиту
|
Найменування норм |
Зміст норм |
Використання норм |
|
|
МНА 1 «Мета і основні принципи проведення аудиту» |
Визначено мету аудиту, його предмет і організаційні принципи |
При вирішенні організаційних питань проведення аудиту |
|
|
МНА 2 «Обов'язки аудитора перед клієнтом» |
Конкретизовано обов'язки аудитора перед клієнтом (замовником) |
При складанні організаційно-договірної документації |
|
|
МПА 3 «Основні принципи регулювання аудиту» |
Викладено принципи, передбачені законодавством і нормативними документами, що регулюють аудиторську діяльність |
У всіх видах аудиторської діяльності |
|
|
МНА 4 «Планування аудиту» |
Порядок організації і планування аудиторської діяльності |
При складанні поточних і річних планів діяльності аудиторської організації |
|
|
МНА 5 «Використання матеріалів іншого аудитора» |
Методика використання висновку (акта) аудитора з інших питань, які вирішують для одного замовника |
При проведенні комісійного аудиту на підприємстві (кілька аудиторів) |
|
|
МНА 6 «Оцінка ризику і внутрішній контроль аудиту» |
Можливий ризик помилок при проведенні аудиту, внутрішній контроль результатів аудиту |
При виборі методики з метою запобігання неправильним висновкам |
|
|
МНА 7 «Контроль якості роботи аудитора» |
Методичні рекомендації до контролю роботи аудитора |
На всіх стадіях аудиту |
|
|
МНА 8 «Аудиторські докази» |
Обґрунтування доказів результатів аудиторського дослідження |
У процесі проведення аудиторського дослідження, обґрунтування та реалізації його результатів |
|
|
МНА 9 «Документація аудиту» |
Характеристика документації, яка застосовується в аудиті |
У процесі проведення аудиторських робіт |
|
|
МНА 10 «Використання результатів внутрішнього аудиту» |
Зміст внутрішнього аудиту, що провадиться на підприємстві замовника, та порядок використання його зовнішнім аудитом |
Для дослідження результатів інвентаризації, тематичних ревізій, при проведенні внутрішнього аудиту |
|
|
МНА 11 «Помилки аудиту» |
Характеризують типові помилки аудиторів та дають рекомендації щодо запобігання їм |
При визначенні методик проведення аудиту та інформаційного забезпечення |
|
|
МНА 12 «Аналітичні процедури аудиту» |
Методика виконання аналітичних процедур у аудиторському дослідженні |
Для процедур економічного аналізу, статистичних, економіко-математичних на всіх стадіях аудиторського дослідження |
|
|
МНА 13 «Синтетичні процедури аудиту» |
Рекомендації до узагальнення аудитором виконаної роботи |
При оформленні результатів аудиту у машинограмах, таблицях, відомостях |
|
|
МНА 14 «Інша інформація з фінансової діяльності, яка підлягає аудиту» |
Характеризують інформацію разом з фінансовою звітністю |
При складанні кон'юнктурних оглядів на достовірність інформації керівництва підприємств, корпорацій із оприлюдненими фінансовими звітами |
|
|
МНА 15 «Аудит при електронній обробці даних» |
Методичні рекомендації щодо проведення аудиту в умовах автоматизованої системи обробки інформації (АСОІ) |
Для дослідження проектної документації з створення АСОІ, використання автоматизованого банку даних (АБД) |
|
|
МНА 16 «Техніка проведення аудиту з використанням комп'ютерів» |
Методика проведення аудиту з використанням нормативно-довідкової і фактографічної інформації АСОІ |
При дослідженні баз даних АСОІ для аудиту фінансово-господарської діяльності |
|
|
МНА 17 «Контрагенти замовника і аудит» |
Взаємний контроль операцій і документів при проведенні аудиту |
При складанні актів вивіряння взаєморозрахунків з контрагентами, банками та ін. |
|
|
МНА 18 «Використання висновків експертів при аудиті» |
Види експертиз (технічні, графічні, екологічні, товарознавчі та ін.), зміст і призначення їх |
При залученні експертів з окремих питань фінансово-господарської діяльності |
|
|
МНА 19 «Аудиторська вибірка» |
Методичні прийоми несуцільного статистичного дослідження |
Для застосування теорії ймовірності |
|
|
МНА 20 «Вилив електронної обробки даних на оцінку облікових систем і внутрішнього контролю» |
Достовірність початкових і вихідних даних бухгалтерського обліку, передбачених проектною документацією із створення АСОІ; використання даних бухгалтерського обліку для внутрішнього контролю на підприємстві |
Для автоматизації інформаційного забезпечення аудиту у реальному масштабі часу |
|
|
МНА 21 «Події, які відбулися у замовника після складання балансу і висновку аудитора» |
Визначають відповідальність аудитора після складання висновку за даними балансу і подіями, які виникли при затвердженні фінансового звіту зборами акціонерів, директоратом |
При внесенні змін до висновку аудитора або при розробці додаткових рекомендацій акціонерам, директорату щодо усунення негативних явищ у фінансово-господарській діяльності |
|
|
МНА 22 «Репрезентація керівництва щодо інформації, поданої аудиту» |
Звернення аудиторів до адміністрації з проханням про надання письмових репрезентацій з окремих питань. Репрезентації керівництва як в усній, так і в письмовій формі є джерелом інформації для аудиту |
Для уточнення, пояснення окремих показників фінансової звітності замовника |
|
|
МНА 23 «Оцінка аудитором можливості постійного функціонування підприємства» |
Визначають критерії, за якими підприємство є банкрутом |
При визначенні платоспроможності підприємства, його ліквідності та інших критеріїв можливого банкрутства підприємства |
|
|
МНА 24 «Висновки аудиторів спеціального призначення» |
Рекомендації щодо аудиту з питань, які стосуються різних галузей знань |
Для проведення комісійного аудиту фінансово-господарської діяльності |
|
|
МНА 25 «Обґрунтованість і аудиторський ризик» |
Достовірність інформаційного забезпечення і запобігання ризику |
При дослідженні достовірності інформації, представленої аудитору з метою запобігання помилкам |
|
|
МНА 26 «Аудит облікових оцінок» |
Методичні рекомендації щодо контролю оцінки ресурсів підприємства-замовника, відображених в обліку |
Для оцінки обліку матеріалів, основних засобів, інвентарю та обґрунтування достовірності їх |
|
|
МНА 27 «Аудит перспективної фінансової інформації (бізнес-плану)» |
Методи аналізу інформації з перспектив розвитку фінансово-господарської діяльності підприємства-замовника |
Для проведення перспективного аудиту фінансово-господарської діяльності (бізнес-плану) |
|
|
МНА 28 «Аудиторський звіт» |
Стандарт аудиторського звіту включає структуру висновку щодо проведеної перевірки фінансової звітності в цілому, балансу і звіту про фінансовий стан, відповідність їх чинному законодавству |
При складанні висновку (акта) про результати проведеного аудиту фінансової звітності і балансу, адекватність їх бухгалтерському обліку і відповідність чинному законодавству |
|
|
МНА 29 «Відповідальність аудитора» |
Правовий захист і відповідальність аудитора при виконанні договірних зобов'язань |
Додержання законодавства і виконання завдання (договору) на проведення аудиту |
Планування - зазначається потреба планування роботи аудитора, проведення контрольних тестів, які дадуть змогу йому якісно виконати замовлення клієнта. Планування необхідне для:
· отримання інформації про бізнес клієнта, вивчення системи обліку і внутрішнього контролю;
· оцінки ступеня ризику, в тому числі ризику матеріальних втрат;
· розрахунку необхідного часу і обсягу аудиторської роботи.
Робота, виконана іншими аудиторами - аудитор зобов'язаний перевіряти ту частину роботи, яку доручив виконувати іншим фахівцям або аудиторам, що підпорядковані йому. Якщо аудитор використовує результати роботи, виконаної іншими працівниками, то він повинен бути упевнений, що ця робота відповідає вимогам аудиту.
Документація - робота аудитора має документуватися ним самим, що необхідно для оцінки її якості, своєчасності та відповідності стандартам бухгалтерського обліку й аудиту.
Очевидність аудиту - для отримання показників ефективності бухгалтерського обліку і контролю господарських операцій вдаються до контрольних тестів.
Висновок і звіт - висновок аудитора має бути обґрунтованим фінансовою звітністю, до якої висуваються такі вимоги:
· відповідність фінансової інформації вимогам достовірної звітності;
· адекватність звітності даним бухгалтерського обліку.
До звіту аудитора ставиться вимога висвітлення причин і наслідків аудиторської перевірки фінансової звітності.
Отже, в МНА викладають основні напрями аудиту, зокрема планування, контроль, і фіксацію результатів виконаної роботи. При цьому зазначається, що аудитор має вивчити систему обліку і оцінити її придатність для складання достовірної звітності. Отримані аудитором дані повинні бути достовірними і достатніми для обґрунтування висновків з питань, поставлених на дослідження аудиту. Аудитор може не виконувати частину роботи у випадку, якщо він впевнений, що внутрішній контроль (аудит) на підприємстві доброякісний. Так, аудитор може використати дані інвентаризації матеріально-виробничих запасів, перевірених ревізорами фірми, якщо він впевнений в якісному її проведенні та відображенні результатів у системі обліку і звітності.
Аудиторська палата України з метою регламентування правил і порядку проведення аудиту та виконання аудиторських послуг розробляє і частково завершила складання національних стандартів аудиту. Ґрунтуються вони на законодавстві України про аудиторську діяльність і міжнародних нормах аудиту, а також професійній термінології, прийнятій у світовій практиці. Правові й організаційні основи аудиторської діяльності в Україні регламентуються законодавством, а також нормативними актами про сертифікацію фахівців з аудиту і ліцензування їхньої діяльності. Основними концепціями з розробки національних стандартів, затверджених Аудиторською палатою України, передбачено скласти двадцять основних нормативів (табл. 2).
Таблиця 2. Орієнтовний перелік національних нормативів аудиту України, їх зміст і використання при проведенні аудиту
|
№ пор |
Найменування нормативу |
Зміст нормативу |
Призначення нормативу |
|
|
1 |
Мета та завдання проведення аудиту |
Обґрунтовуються мета аудиту, його сутність та функціональні завдання у фінансово-господарському контролі |
На організаційній стадії при формуванні завдання аудитору (аудиторам) на проведення робіт |
|
|
2 |
Договір на проведення аудиту |
Умови договірних відносин при проведенні аудиту. Мета договору та його структура, предмет договору, зобов'язання сторін, вартість виконаних робіт |
При встановленні договірних відносин на проведення аудиту; визначенні обсягу робіт, строку їх виконання, порядку здавання-приймання, оплати вартості виконаних робіт, а також форми і строки розрахунків за них |
|
|
3 |
Основні принципи, які регулюють аудит |
Викладаються принципи професійної етики та методології аудиту. Принцип професійної етики - незалежність, об'єктивність, конфіденційність, компетентність, доброзичливість. Методологічні принципи - вибір методики і прийомів аудиту, оцінка значущості аудиту, критерії достовірності висновків, запобігання ризикам та ін. |
Додержання професійної етики аудитора, добір методики проведення аудиту. Визначається при доборі аудитора відповідність його професійних знань темі аудиту, розуміння міжнародних і національних стандартів, нормативів і директив з бухгалтерського обліку і аудиту. Володіння методичними прийомами і процедурами аудиту |
|
|
4 |
Планування аудиту |
Методичні рекомендації щодо планування діяльності аудиторської фірми і окремого аудитора, спрямовані на якісне і своєчасне виконання аудиторських робіт |
Ритмічне завантаження роботою аудиторської фірми і окремих аудиторів, контроль виконання договірних зобов'язань з аудиторських робіт за якістю і кількістю. Формування портфеля замовлень |
|
|
5 |
Оцінка ризиків та вплив їх на аудиторські процедури |
Рекомендації щодо оцінки власного і контрольного ризику та вилив їх на застосування аудиторських процедур |
Різним формам ризику, який може бути у процесі аудиту, можна запобігти при поєднанні методичних прийомів економічних і документальних та притаманних їм процедур |
|
|
6 |
Оцінка системи внутрішнього контролю |
Визначається зміст внутрішнього контролю (аудиту) та його функції в управлінні мікроекономікою |
Використовується зовнішнім аудитом для дослідження стану менеджменту, маркетингу та складання рекомендацій щодо поліпшення управління суб'єктами господарювання |
|
|
7 |
Критерії істотності доказів і достовірності при застосуванні в аудиті |
Розглядаються докази, які мають суттєве значення для достовірності висновків аудиту |
Застосовуються критерії оцінки доказів при виявленні недоліків у суб'єктів господарювання, виявлених аудитом, суттєві - враховуються, несуттєві - відкидаються |
|
|
8 |
Аудиторські свідчення |
Аудиторські свідчення - це відомості, одержані аудитором у процесі перевірки діяльності суб'єкта господарювання. Це нова інформація, добута аудитором у процесі дослідження первинних документів, облікових регістрів, проведення інвентаризації цінностей та інших джерел |
Аудиторські свідчення (обґрунтування висновків) мають бути переконливими, спиратися на різні види доказів. Норматив дає можливість класифікувати різні види свідчень, взаємоперевіряти одні докази іншими, застосовуючи при цьому різні методичні прийоми і процедури, але вони мають бути підтверджені первинними документами |
|
|
9 |
Ризик впливу конкретних факторів та аудиторських вибіркових спостережень |
Подано методичні рекомендації щодо проведення вибіркових спостережень у аудиторському контролі та можливий ризик у оцінці конкретних факторів |
Репрезентативність статистичного несуцільного спостереження при проведенні аудиту обумовлюється змістом господарських операцій (перемірювання тканин, переважування великих партій затарених товарів та ін.) з метою запобігання виконанню трудомістких робіт у процесі аудиту |
|
|
10 |
Аналіз інформації |
Розглядаються методичні прийоми дослідження інформації про фінансово-господарську діяльність у процесі аудиту господарюючих суб'єктів |
Дослідження фінансово-господарської діяльності аудитом провадиться на підставі інформації за допомогою розрахунково-аналітичних методичних прийомів. Норматив сприяє поліпшенню аналізу інформації та підвищує достовірність висновків аудиту |
|
|
11 |
Формування висновків аудиту |
Розкривається суть методичних прийомів і процедур узагальнення результатів дослідження аудиту за формою, змістом, хронологією, документування проміжних результатів аудиту |
Формування висновків аудиту провадиться після групування виявлених недоліків за періодами їх виникнення, змістом, матеріально відповідальними особами та ін. Норматив узагальнює досвід формування висновків аудиту |
|
|
12 |
Документальне оформлення аудиту |
Документальне оформлення аудиту складається з двох видів документів: робочих та підсумкових. Норматив розкриває зміст цих документів та регламентує їх застосування в процесі аудиту |
Аудиторський звіт і висновок повинні бути документально підтверджені, тому важливо при цьому правильно застосовувати робочу і підсумкову документацію. Норматив допомагає аудитору використати документи в системі доказів негативних явищ та запобігати їм у подальшій діяльності суб'єкта господарювання. Робочі документи - це різного роду групування негативних даних з господарювання за центрами утворення і місцем відповідальності за них. Підсумкові - документи узагальнення результатів аудиту |
|
|
13 |
Аудиторський висновок |
Розроблено методичні рекомендації щодо складання аудиторського висновку на основі МНА та чинного законодавства України. Подано структуру аудиторського висновку та їх види безумовно позитивний, умовно-позитивний із застереженнями) |
Норматив унормовує складання аудиторського висновку узагальненням міжнародного і національного досвіду аудиту. Це сприяє уніфікації аудиторських висновків, підвищенню їх обґрунтованості та адресності |
|
|
14 |
Використання матеріалів іншого аудитора або експерта |
Наведено перелік матеріалів, зібраних іншими аудиторами, та даються рекомендації щодо використання їх при проведенні аудиту |
За умов повної довіри до матеріалів інших аудиторів, ревізорів, експертів нормативом регламентується використання їх в аудиті. Це можливо лише за умови, що ці матеріали зібрані на тому самому суб'єкті господарювання і пройшли апробацію у замовника, правоохоронних, податкових та інших органах |
|
|
15 |
Відповідальність аудитора за висновок |
Унормовується форма відповідальності за складений висновок аудитором щодо чинного законодавства, договірних умов та ін. |
Застосовується при визначенні відповідальності аудитора. Аудитор може нести відповідальність за неправильний висновок, складений навмисно з власних корисливих цілей або з інших причин зловживання. Відповідальність аудитора за висновок може передбачатися угодою із замовником аудиту або чинним законодавством і нормативно-правовими актами |
|
|
16 |
Інформування клієнта |
Розглядаються види інформування замовника аудитором про результати виконаної роботи |
Визначаються обов'язки аудитора щодо подання інформації замовнику про виявлені недоліки у фінансово-господарській діяльності, напрями удосконалення цієї діяльності |
|
|
17 |
Контроль якості роботи аудитора |
Подано рекомендації щодо контролю якості роботи аудитора керівником аудиторської організації на відповідність її чинним нормативним актам, повноти і достовірності досліджуваних питань. Якість роботи аудиторів, які не входять до аудиторської організації, перевіряється способами самоконтролю |
Застосовується як під час аудиту, так і після його завершення керівником аудиторської організації, замовником, а також органами, що одержують звітність і висновки аудитора (податкові служби, засновники, акціонери, власники та ін.) |
|
|
18 |
Використання комп'ютерної техніки в аудиті |
Містяться методичні рекомендації щодо використання різних видів комп'ютерної техніки у процесі проведення аудиту та узагальнення його результатів |
Використовуються аудитором при дослідженні фактографічної інформації з використанням програмного забезпечення різної комп'ютерної техніки, а також складанні звіту і висновку аудитора |
|
|
19 |
Роботи, супутні аудиту |
Розглядаються види аудиторських послуг, які можуть виконувати аудитори. Зокрема, до них належать відновлення обліку, семінари з працівниками замовника, запровадження нової або удосконалення діючої первинної документації та ін. |
Виконання супутніх робіт при проведенні аудиту визначається договорами або додатковими угодами. Потреба у них може виникнути при попередньому ознайомленні з фінансово-господарською діяльністю замовника або в процесі проведення аудиту |
|
|
20 |
Вартість аудиторських робіт |
Викладено основи методики розрахунку вартості аудиторських робіт за їх видами, змістом та обсягом, а також строками їх виконання |
Використовується на організаційній (договірній) стадії аудиторського процесу. Коригується при виконанні аудиторських робіт у зв'язку з виникненням непередбачених обставин, зміною обсягу робіт, строків їх завершення та здавання замовнику |
З поданого орієнтовного переліку національних норм аудиту, їх змісту і використання при проведенні аудиторських робіт видно, що вони мають певну відмінність від МНА, обумовлену законодавством України та чинними нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку і звітності, фінансово-господарського контролю і аудиту. Значна частина національних норм аудиту затверджена до застосування Аудиторською палатою України, інші - на стадії завершення розробки і апробації. За структурою побудови вони відповідають МНА, що сприяє використанню зарубіжного досвіду в аудиторській діяльності.
Норми аудиту передбачають основні принципи виконання аудиторських робіт, але не є методиками чи інструкціями до застосування методичних прийомів та притаманних їм процедур аудиту. Норми аудиту не мають законодавчого статусу, тому не є обов'язковими для застосування у практиці аудиторської діяльності, хоч у міжнародному і вітчизняному аудиті цих норм здебільшого дотримуються. Разом з тим до норм аудиту розробляються конкретні методики, методичні рекомендації, які сприяють поглибленому дослідженню питань, поставлених на вирішення аудиту. Так, Аудиторська палата України, дотримуючись основних положень нормативу №13 «Аудиторський висновок», затвердила методичні рекомендації до нього, які стосуються вимог до перевірки балансу та річної фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності та складання аудиторського звіту і висновку аудитора. Методичними рекомендаціями розкривається зміст повноти перевірки первинних документів аудитом, відображення їх у облікових регістрах; адекватність показників аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку, головної книги, балансу і фінансової звітності на певні звітні періоди, які правдиво відображають фінансово-господарську діяльність суб'єкта підприємництва, повноту і своєчасність сплати державних і муніципальних податків, ліквідність і платоспроможність його, гарантії від банкрутства.
Отже, застосування міжнародних і національних норм аудиту (стандартів) сприяв поліпшенню якості контролю та активізації діяльності суб'єктів підприємництва та достовірності відображення її в бухгалтерському обліку і звітності.
Подобные документы
Нормативна база регулювання аудиторської діяльності. Призначення й класифікація міжнародних стандартів аудиту, основні принципи норм. Важливість достовірності фінансової звітності. Відповідальність за фінансові звіти. Вартість робіт, порядок розрахунків.
контрольная работа [26,0 K], добавлен 15.01.2014Проблеми й перспективи розвитку аудиту в Україні. Його сутність, мета і завдання. Міжнародні стандарти та національні нормативи аудиту. Характеристика фінансово-господарської діяльності Знам’янської РСС. Методика проведення аудиту, оформлення результатів.
курсовая работа [582,5 K], добавлен 16.05.2014Аудит як форма контролю. Міжнародні стандарти та національні нормативи аудиту. Методика проведення аудиторської перевірки. Аудит інших операційних доходів. Аудит фінансової звітності суб’єктів підприємницької діяльності.
курсовая работа [45,6 K], добавлен 18.09.2007Сфера діяльності та компетенція Комітету з державного сектору Міжнародної федерації бухгалтерів. Особливості застосування стандартів аудиту в державному секторі економіки в контексті розгляду конкретних стандартів аудиту, особливі вимоги до аудитора.
контрольная работа [22,5 K], добавлен 06.07.2009Поняття та основна мета планування аудиту, визначення критеріїв, від яких залежить його характер. Джерела інформації про галузь економічної діяльності підприємства. Складання загального плану аудиту та аудиторської програми на конкретному підприємстві.
контрольная работа [114,6 K], добавлен 11.11.2010Суть планування та його необхідність в аудиті на основі даних попереднього аналізу фірми. Рівень обізнаності аудитора про діяльність підприємства. Порядок отримання інформації про стан справ на підприємстві. Оцінка системи внутрішнього контролю.
реферат [287,5 K], добавлен 18.03.2014Аудит як форма незалежного фінансового контролю, методика та правила його реалізації, використовувані інструменти. Цілі і принципи документування процесу організації аудиту. Аудит валових витрат і валового доходу, результатів діяльності ТОВ "Донтехснаб".
контрольная работа [19,5 K], добавлен 27.09.2010Примітки до Звіту як окремі пояснення, які дозволяють деталізувати та пояснити окремі статті фінансової (бухгалтерської) звітності. Методика аудиту інформації Приміток до річної звітності. Аудит фінансової стійкості, принципи його реалізації, принципи.
контрольная работа [50,1 K], добавлен 18.02.2015Основні тенденції розвитку аудиту в Україні та світі. Переваги впровадження аудиту в сферу підприємницької діяльності. Заходи щодо покращення та прискорення розвитку вітчизняних аудиторських фірм та аудиту в цілому. Моделі аудиторської діяльності.
презентация [514,3 K], добавлен 09.07.2014Організація і проведення аудиту. Методика здійснення аудита. Особливості формування та зміни статутного капіталу акціонерних товариств. Особливості аудиту діяльності акціонерних товариств та підприємств-емітентів. Аудит акцій, облігацій, векселів.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 26.01.2004
