Класифікація організаційних форм і видів економічного контролю

Функції органів державного фінансово-економічного контролю, правова основа організації та діяльності. Особливості роботи рахункової палати, податкової адміністрації та державного казначейства України при здійсненні контролю фінансової діяльності держави.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 02.11.2010
Размер файла 108,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Класифікація організаційних форм і видів економічного контролю

Функції економічного контролю поширюються на економічну діяльність усіх ланок народного господарства. За організаційними формами економічний контроль в Україні поділяють на державний, муніципальний, незалежний і контроль власника.

Державні органи, які здійснюють функції економічного контролю, такі:

· Рахункова палата Верховної Ради України;

· Державна податкова адміністрація України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України (усі три органи перебувають у структурі Мінфіну України);

· Фонд державного майна України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державний комітет статистики України, Антимонопольний комітет України, Національний банк України.

Спеціалізовані органи контролю - Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України), Державний митний комітет України, Державний комітет України у справах захисту прав споживачів (Держспоживзахист), Державна автомобільна інспекція, Державна пожежна інспекція, Державна санітарна інспекція та ін.

Муніципальний контроль - місцеві Ради народних депутатів та комісії їх.

Незалежний контроль - аудиторський, створюється на госпрозрахункових засадах.

Контроль власника - внутрішньо-системний, внутрішньогосподарський.

Організаційні форми економічного контролю в Україні подано на рис. 1.

Рахункова палата Верховної Ради України, створена відповідно до Конституції України, є постійно діючим вищим органом державного фінансово-економічного контролю. Здійснює вона свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.

Завданням Рахункової палати є:

· організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням доходної та видаткової частин Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

· здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

· контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля, використання об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації;

· контроль за додержанням законності щодо надання Україною позик, економічної та іншої допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, а також щодо укладання угод про державні позики і кредити, здійснення контролю за використанням кредитів, одержаних Україною від іноземних держав, банків та міжнародних фінансових організацій, і позик, які не передбачені Державним бюджетом України;

· контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України, а також позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банків;

· здійснення контролю за грошовою емісією, використанням золотого запасу, дорогоцінних металів, каміння, наданням кредитів та здійсненням операцій із розміщення золотого і валютного резервів;

· аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;

· регулярне інформування Верховної Ради України, її підрозділів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій.

Рис. 1. Організаційні форми економічного контролю в Україні

Крім перелічених завдань Рахункова палата виконує інші доручення Верховної Ради України контрольного характеру.

Рахункова палата здійснює фінансово-економічний контроль на засадах законності, плановості, об'єктивності, незалежності та гласності.

Правова основа організації та діяльності Рахункової палати визначається Конституцією України та Законом України "Про Рахункову палату", іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до завдань, покладених на Рахункову палату, вона здійснює такі функції:

· контролює виконання законів і Державного бюджету України, фінансування загальнодержавних програм, збереження та використання державного майна органами державної виконавчої влади та посадовими особами, які обираються або затверджуються Верховною Радою України;

· за дорученням Верховної Ради України перевіряє використання органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та позабюджетних фондів;

· контролює ефективність управління коштами Державного бюджету України, Державним казначейством України, законність і своєчасність руху коштів загальнодержавних цільових фондів у Нацбанку України, уповноважених банків та кредитних установ;

· за дорученням Верховної Ради України здійснює контрольні функції щодо фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, які затверджуються Верховною Радою України;

· контролює інвестиційну діяльність органів державної виконавчої влади, перевіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів, які виділяються із Держбюджету України на виконання загальнодержавних програм;

· контролює діяльність Антимонопольного комітету України і Фонду державного майна України;

· перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно до свого статусу кошторис витрат, пов'язаних із діяльністю Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб Президента України та апарату Кабінету Міністрів України, а також витрачання коштів державними установами і організаціями, що діють за рубежем і фінансуються із Держбюджету України;

· здійснює зв'язки з контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво.

Рахункова палата має повноваження здійснювати контрольно-ревізійні, експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують єдину систему контролю за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, позабюджетних фондів, фінансово-кредитних і валютних ресурсів. Крім того, їй надано право провадити перевірки і ревізії діяльності Нацбанку України, Фонду державного майна, інших підзвітних Верховній Раді України органів, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності у межах її функції.

Отже, Рахункова палата с головним органом фінансово-економічного контролю в Україні, у якому поєднаний загальнодержавний економічний і фінансовий контроль усіх ланок влади.

Державна податкова адміністрація України та її органи на місцях контролюють додержання законодавства про податки, правильність обчислення та своєчасність внесення до бюджету податків та інших платежів, встановлених законодавством, а також вживають заходи щодо запобігання ухиленню юридичними і фізичними особами від сплати податків.

Державна контрольно-ревізійна служба України та її органи на місцях контролюють додержання фінансової дисципліни підприємствами і організаціями за територіальним поділом витрачання коштів із державного бюджету на соціальні потреби, утримання органів державного управління суб'єктами підприємства незалежно від форм власності.

Державне казначейство України та його підрозділи в регіонах контролюють витрачання коштів державного бюджету установами і організаціями відповідно до їх кошторисів оперативно у момент витрачання їх. Так, установи і організації, що фінансуються із державного бюджету, не можуть одержувати або переказувати кошти іншим суб'єктам із поточних рахунків у банках без попереднього контролю органів Державного казначейства України.

Фонд державного майна України (далі Фонд) є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. Підпорядкований він у своїй діяльності і підзвітний Верховній Раді України.

В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Фонд створює регіональні відділення. У разі потреби Фонд має право створювати представництва в інших містах, а також районах України.

Основними завданнями Фонду є:

· захист майнових прав України на її території та за кордоном;

· реалізація прав розпорядження майном державних підприємств у процесі приватизації їх, створення спільних підприємств;

· здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, яке перебуває у загальнодержавній власності, а також щодо орендодавця майна державних підприємств і організацій, їхніх структурних підрозділів;

· сприяння процесові демонополізації економіки і створенню умов для конкуренції виробників.

Фонд відповідно до покладених на нього завдань:

· розробляє і передає Кабінету Міністрів України проекти державних програм приватизації, організує і контролює виконання їх;

· змінює у процесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, перетворенням їх у відкриті акціонерні товариства;

· здійснює повноваження власника щодо частки акцій акціонерних товариств, які не були реалізовані у процесі приватизації, зокрема несе відповідальність у межах зазначеної частки;

· продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності, у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва;

· створює комісії з приватизації;

· затверджує плани приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності;

· укладає договори з посередниками щодо організації підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації;

· видає ліцензії посередникам;

· здійснює зв'язок із місцевими органами приватизації;

· вживає заходів щодо залучення іноземних інвесторів до процесу приватизації;

· виступає орендодавцем майна цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, їхніх структурних підрозділів, що є загальнодержавною власністю, дає дозвіл підприємствам, організаціям на передавання в оренду майнових комплексів їх структурних підрозділів;

· бере участь у створенні спільних підприємств, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю;

· розробляє проекти нормативних актів із питань управління майном, що є у державній власності, та його приватизації;

· бере участь у розробці і укладенні міждержавних угод з питань власності та використання державного майна;

· представляє інтереси України за кордоном із питань, що стосуються захисту майнових прав держави.

Актуальним є питання про форми власності. Вирішальним у визначенні перспектив його розв'язання є визначення приватної власності. І тут слід особливо зазначити, що вперше на законодавчому рівні передбачається закріпити це право як основу свободи, духовної та економічної незалежності громадян. Поряд із приватною власністю законодавче також закріплюється державна і колективна власність.

Поділ власності на державну і приватну об'єктивно визначає два основних суб'єкти права власності: державу і особу.

Щодо колективної власності (власності трудових колективів, колективів-орендаторів, колективних підприємств, кооперативів, господарських товариств, професійних спілок тощо), то ця власність є самостійною формою, її слід вважати похідною від приватної. Колективна власність це, по суті, спільна власність окремих осіб. Вона існує в усіх країнах і с лише засобом організації співпраці конкретних людей, у межах якої визначаються відносини між ними, порядок управління колективом і власністю. Через таку організацію і реалізуються функції володіння, користування й розпорядження майном.

Фонд має право:

· видавати в межах своєї компетенції нормативні документи, обов'язкові для виконання органами державної виконавчої влади, іншими юридичними особами, контролювати виконання їх;

· одержувати інформацію від органів державної виконавчої влади, необхідну для виконання покладених на Фонд завдань і функцій;

· провадити інвентаризацію загальнодержавного майна, що відповідно до державної програми приватизації підлягає приватизації, а також здійснювати аудиторські перевірки ефективності його використання;

· затверджувати кошторис витрат із державного позабюджетного фонду приватизації в межах, установлених Державною програмою приватизації майна державних підприємств.

Міністерство економіки України контролює виконання планів економічного і соціального розвитку держави, затверджених Верховною Радою України, виявляє відхилення від заданих параметрів розвитку окремих галузей народного господарства та вживає заходів щодо запобігання їм, тобто здійснює контроль економіки на макрорівні.

Міністерство фінансів України та його місцеві органи здійснюють контроль за виконанням державного бюджету, затвердженого Верховною Радою України, надходженням коштів та їх видатків і цільового витрачання.

Міністерство праці та соціальної політики України контролює додержання законодавства з питань праці та заробітної плати в галузях народного господарства, тарифних угод з оплати праці механізму регулювання фонду оплати праці. Крім того, Мінпраці та соцполітики України розробляє і затверджує нормативні документи з питань регулювання зайнятості населення, використання праці та її оплати.

Державний комітет статистики України контролює за даними звітності збалансованість ринку товарами, виконання програм економічного і соціального розвитку держави, наявність товарних, матеріальних, трудових та інших ресурсів, необхідних для населення і розвитку народного господарства, здійснює вибіркові контрольні переписи ресурсів тощо.

Урядом України надано право Держкомстату України здійснювати контроль за виконанням міністерствами, державними комітетами і відомствами, концернами, асоціаціями, а також підпорядкованими їм підприємствами і об'єднаннями законодавства і нормативних актів з питань статистики, обліку і звітності, забезпечення достовірності державної звітності, давати обов'язкові для виконання вказівки з усунення виявлених недоліків. Крім того, Держкомстат України має право:

· одержувати від органів управління, підприємств і об'єднань статистичну і бухгалтерську звітність та пояснення до неї незалежно від форм власності;

· перевіряти первинну документацію і достовірність звітних даних;

· вимагати письмових пояснень та інших матеріалів з приводу виявлених порушень, давати обов'язкові для виконання настанови про усунення порушень звітної дисципліни, а також про проведення в необхідних випадках ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств, об'єднань і організацій.

Настанови органів державної статистики підлягають обов'язковому виконанню міністерствами, відомствами, підприємствами і об'єднаннями з повідомленням їм у 10-денний строк про вжиті заходи.

Держкомстат України має право скасовувати не затверджену в установленому порядку звітність, перевіряти стан обліку і звітності на всіх рівнях господарського управління, а в разі виявлення приписок та Інших викривлень звітних даних направляти необхідні матеріали в органи прокуратури для притягнення винних осіб до відповідальності.

Держкомстат України та його органи на місцях направляють органам управління висновки про своєчасність подання і якість звітів підвідомчих їм підприємств і об'єднань, а також здійснюють контроль за притягненням їхніх керівників та інших посадових осіб до відповідальності за подання недостовірних звітних даних і порушення звітної дисципліни.

Антимонопольний комітет України запобігає створенню монопольного становища на ринку підприємців, що обмежують конкуренцію певного товару. В противному разі це призводить до порушення ринкових відносин у виробництві і реалізації окремих видів товарів, до недоброякісної конкуренції у підприємницькій діяльності.

Національний банк України згідно з статутом і законодавством про банки і банківську діяльність контролює наявність грошей в обігу, використання кредитів за цільовим призначенням, додержання касової дисципліни, правил розрахунків у народному господарстві та інших операцій підприємцями, покладених на банки в умовах ринкових відносин, а також витрачання коштів з державного бюджету, здійснює емісію грошей та регулює грошові відносини у державі. Крім того, він контролює діяльність комерційних банків, реєструє їх, одержує від них баланси, розрахунки економічних нормативів та іншу звітність, провадить ревізії, вносить пропозиції щодо поліпшення їхньої діяльності або про закриття їх, коли вони як акціонерні утворення порушують чинне законодавство. НБУ видає в межах своїх повноважень інструкції, положення та інші нормативні документи з касових, розрахункових, кредитних, валютних операцій.

До спеціалізованих органів економічного контролю належать державні комітети, інспекції та ін. Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України) є центральним органом виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. У межах своєї компетенції він здійснює заходи щодо стандартизації, забезпечення єдності та вірогідності вимірювань і сертифікації продукції, а також координує роботу інших органів державного управління з цих питань.

Головними завданнями Держстандарту України є:

· створення системи нормативно-технічної документації, що встановлює прогресивні вимоги до розробки, виробництва і використання продукції (робіт, послуг) з метою підвищення технічного рівня і якості, гарантування безпеки використання, сумісності та взаємозамінюваності, охорони навколишнього середовища, ресурсозбереження, ширшого застосування малої безвідходних технологій, а також підвищення ролі споживача у визначенні конкретних характеристик продукції (робіт, послуг);

· створення та забезпечення функціонування державної системи сертифікації продукції;

· здійснення державного нагляду за впровадженням і додержанням вимог стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) на продукцію (роботи, послуги) і державного метрологічного нагляду, використання прав щодо запобігання випуску недоброякісної продукції;

· визначення основних напрямів і координація проведення заходів міждержавного і міжнародного співробітництва, пов'язаних із стандартизацією, метрологією та сертифікацією;

· організація нормативно-методичного забезпечення суспільного виробництва з питань стандартизації, метрології та сертифікації;

· організація науково-технічної інформації в галузі стандартизації, метрології та сертифікації.

Держстандарт України відповідно до покладених на нього завдань:

· здійснює методичне керівництво, координацію та контроль за діяльністю міністерств, відомств і об'єднань, підприємств із стандартизації, метрології та сертифікації;

· готує пропозиції про соціальні, економічні й правові основи забезпечення якості продукції (робіт, послуг);

· взаємодіє з товариствами споживачів та іншими громадськими організаціями у галузі стандартизації, метрології та сертифікації;

· визначає з урахуванням завдань соціально-економічного розвитку України пріоритетні напрями розвитку стандартизації, метрології та сертифікації;

· здійснює методичне керівництво розробкою міністерствами, відомствами та об'єднаннями підприємств методологічного забезпечення, затверджує і систематично провадить оцінку реалізації їх;

· затверджує державні стандарти (за винятком стандартів проектування і будівництва, використання ресурсів, охорони навколишнього середовища від забруднення та інших шкідливих впливів), провадить експертизу проектів державних стандартів і технічних умов, відповідає за їхній науково-технічний рівень і техніко-економічне обґрунтування;

· веде в установленому порядку облік і реєстрацію державних стандартів, технічних умов і змін, що до них вносяться, рішень про скасування їх, надсилає заінтересованим організаціям відповідну інформацію;

· має виняткове право видання та перевидання державних стандартів;

· організовує і координує роботу із сертифікації, здійснює організаційно методичне керівництво функціонуванням державної системи сертифікації, визнає у встановленому порядку сертифікати інших країн;

· надає методичну допомогу підприємствам, їх об'єднанням і організаціям у впровадженні міжнародних стандартів із систем управління якістю, організовує сертифікацію цих систем.

Державний митний комітет України контролює додержання митного законодавства і нормативних актів підприємцями і фізичними особами щодо сплати мита на експорт та імпорт товарів через кордон України, а також при внутрішньодержавних операціях, за які необхідно сплачувати мито.

Державний комітет України у справах захисту прав споживачів (Держспоживзахист) та його органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах і районах здійснюють державний контроль за додержанням підприємствами, організаціями та установами незалежно від форм власності й господарювання, а також громадянами законодавства про захист прав споживачів, інших нормативних актів із питань торгівлі та надання послуг населенню; здійснює перевірку безпосередньо на підприємствах промисловості, сфери послуг, торгівлі та підприємствах громадського харчування, на базах, складах і в експедиціях незалежно від форм власності і господарювання.

Державна автомобільна інспекція (ДАІ) контролює додержання законодавства і нормативних актів щодо реєстрації та обліку рухомого складу транспортних засобів (автомобілі, причепи, мотоцикли) підприємцями і фізичними особами. Крім того, ДАІ контролює додержання власниками транспортних засобів і водіями правил дорожнього руху на шляхах України.

Державна пожежна інспекція здійснює контроль за додержанням антипожежних правил підприємцями і населенням, профілактичні заходи щодо запобігання пожежам, а в разі виникнення гасіння.

Державна санітарна інспекція контролює додержання санітарно-гігієнічного і протиепідеміологічного законодавства підприємцями і населенням, а також провадить профілактику виникнення епідемій, масових захворювань. Муніципальний економічний контроль здійснюється відповідно до законодавства про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування. Комісії з питань планування, бюджету і фінансів здійснюють контроль за виконанням планів та програм економічного і соціального розвитку і бюджету, виявляють внутрішньогосподарські резерви і додаткові доходи бюджету; контролюють надходження та видатки позабюджетного фонду. До компетенції виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів віднесено здійснення контролю за станом обліку та звітності на підприємствах, в організаціях і установах, які є комунальною власністю, за додержанням зобов'язань щодо платежів до бюджету місцевого самоврядування підприємствами і організаціями.

Державою делеговано місцевим Радам народних депутатів та місцевому і регіональному самоврядуванню додатково такі контрольні функції:

· здійснювати контроль за додержанням проектів будівництва об'єктів житлово-комунального господарства і виробничого призначення, а також припиняти будівництво, яке здійснюється з порушенням планів забудови та затверджених проектів і може завдати шкоди навколишньому середовищу;

· призначати державні приймальні комісії, затверджувати акти про приймання в експлуатацію об'єктів житлово-цивільного призначення, а також брати участь у прийманні в експлуатацію інших об'єктів;

· контролювати експлуатацію об'єктів комунального господарства, торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування, які є у власності підприємств та окремих громадян;

· припиняти експлуатацію їх в разі порушення екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства, скасовувати у таких випадках видані їм дозволи на створення та експлуатацію відповідних об'єктів.

Незалежний аудиторський контроль здійснюють аудитори, аудиторські організації (фірми) на госпрозрахункових засадах за договорами з державними і акціонерними підприємствами, кооперативними, орендними підприємствами і організаціями, підприємствами із спільним капіталом та ін. При цьому перевіряють стан обліку діяльності зазначених організацій і підприємств, відповідність звітності даним обліку, правильність утворення прибутку і своєчасність розрахунків із державним бюджетом, а також розподіленням прибутку за акціями, розміром внесеного капіталу та іншими джерелами, передбаченими статутними документами і фінансовим планом підприємства. Результати контролю аудиторська організація оформляє актом, експертним висновком або іншим документом, погодженим із замовником. Аудиторські організації надають послуги підприємцям щодо поліпшення господарювання з питань маркетингу, менеджменту, інвестицій та ін. Крім того, аудиторська організація може давати висновки про правильність складання звітності і декларацій, які підприємства, кооперативи та інші організації подають фінансовим органам (податковим адміністраціям).

Аудиторський контроль здійснюють не лише незалежні аудитори, фірми, а й аудиторські підрозділи державних податкових адміністрацій. Функції цих підрозділів визначаються податковими органами щодо повноти нарахування і своєчасності сплати податків підприємцями і фізичними особами. Економічний контроль власника включає в себе внутрішньосистемний і внутрішньогосподарський.

Внутрішньосистемний економічний контроль здійснюють міністерства, державні комітети, концерни, асоціації, акціонерні виробничі об'єднання відповідно до законодавчих та інших нормативних актів, якими передбачено, що комплексні ревізії і контрольні перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства провадяться за ініціативою власника, тобто органом, якому підпорядковане підприємство на правах власності.

Основним завданням внутрішньосистемного контролю є:

· контроль виконання планових завдань із виробничої і фінансово-господарської діяльності, використання матеріальних і фінансових ресурсів, недопущення фактів безгосподарності і марнотратства;

· забезпечення збереження власності, правильної постановки бухгалтерського обліку і контрольно-ревізійної роботи;

· додержання чинного законодавства з виробничої і фінансово-господарської діяльності.

Внутрішньогосподарський економічний контроль включає контрольні функції, які здійснюються власниками підприємств, комбінатів, організацій і установ, концернів, асоціацій відповідно до чинного законодавства. Завданням внутрішньогосподарського контролю є перевірка господарських операцій у виробничих одиницях із метою недопущення перевитрат матеріальних і фінансових ресурсів, виконання виробничих і фінансових планів, раціонального використання робочої сили, впровадження нових методів праці і прогресивної технології в бригадах, дільницях, цехах та інших виробничих підрозділах, забезпечення збереження коштів і товарно-матеріальних цінностей, економного витрачання сировини і паливно-енергетичних ресурсів, випуску продукції високої якості, яка має попит на ринку.

Організація внутрішньогосподарського контролю відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні" покладена на керівника підприємства. Іноді для виконання цих функцій на підприємствах створюються спеціальні аудиторські підрозділи. Згідно із затвердженим планом працівники, зайняті управлінням, здійснюють систематичний та оперативний поточний контроль за виробничою і фінансово-господарською діяльністю підрозділів підприємства. За результатами контрольних перевірок керівництво підприємства приймає управлінські рішення з усунення причин, які негативно впливають на діяльність підприємства.

У здійсненні внутрішньогосподарського контролю на підприємствах провідне місце займають працівники бухгалтерії, зокрема головні бухгалтери. Відповідно до нормативних документів головний бухгалтер підприємства разом із керівниками відповідних підрозділів і служб зобов'язаний контролювати оформлення, приймання і відпуск товарно-матеріальних цінностей, витрачання заробітної плати, додержання штатної, фінансової, касової і платіжної дисципліни, законності списання з бухгалтерського балансу нестач, проведення інвентаризації цінностей, стягнення у встановлені строки дебіторської і погашення кредиторської заборгованості та інших операцій. Крім того, головний бухгалтер несе на рівні з керівником об'єднання, підприємства, організації, установи відповідальність за порушення правил і положень, які регламентують ведення обліку і складання звітності.

Функції контролю головний бухгалтер здійснює особисто і через апарат бухгалтерії. На великих підприємствах є спеціалісти, на яких покладені обов'язки контролерів (економісти-ревізори, бухгалтери-інвентаризатори та ін.).

Отже, організаційні форми і види економічного контролю за своїми функціями між собою взаємопов'язані, охоплюють усі стадії розширеного відтворення суспільно необхідного продукту і таким чином утворюють систему економічного контролю.


Подобные документы

  • Вищий орган фінансового контролю Австрії. Порівняльна характеристика вищих органів фінансового контролю України та Австрії. Шляхи вдосконалення організації Рахункової палати України. Фактори, які вплинули на формування державного аудиту у Австрії.

    контрольная работа [30,2 K], добавлен 27.11.2010

  • Порядок проведення внутрішнього аудиту в системі органів Державного казначейства України. Перевірка адміністративної діяльності. Розвиток системи державного фінансового контролю на підставі вдосконалення чинного законодавства у валютно-фінансовій сфері.

    контрольная работа [592,5 K], добавлен 26.02.2013

  • Виникнення та розвиток аудиту у системі фінансово-господарського контролю. Історія аудиторської діяльності. Зміст і функції аудиторського контролю, класифікація його організаційних форм. Організація і регулювання аудиторської діяльності в Україні.

    реферат [54,0 K], добавлен 18.03.2014

  • Ревізія як метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства. Завдання та нормативно-правове регулювання проведення контрольно-ревізійної роботи. Особливості державного фінансового контролю за діяльністю закладів освіти.

    контрольная работа [59,3 K], добавлен 18.02.2015

  • Характеристика структурних та територіальних підрозділів Державного контрольно-ревізійного управління, їх функції і завдання відповідно до чинного законодавства. Чисельність персоналу департаментів ГоловКРУ. Підготовка до здійснення контрольних заходів.

    отчет по практике [100,8 K], добавлен 06.03.2011

  • Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності: державної політики в сфері зовнішньої торгівлі, міжнародного торгово-економічного співробітництва, торгових обмежень і контролю за ЗЕД, міжнародного розвитку і європейської інтеграції.

    контрольная работа [17,1 K], добавлен 22.02.2008

  • Поняття державного фінансового контролю. Організації та служби, які здійснюють державний фінансовий контроль. Правові основи державного фінансового контролю. Методи вдосконалення державного фінансового контролю.

    дипломная работа [64,5 K], добавлен 11.01.2003

  • Дослідження структури та функцій Аудиторської палати України. Аналіз правових засад здійснення аудиторської діяльності. Огляд питань контролю якості аудиторських послуг та професійної етики. Повноваження професійної громадської організації аудиторів.

    реферат [25,2 K], добавлен 22.10.2015

  • Зміст реєстраційного свідоцтва і ліцензії на право здійснення банківської діяльності. Документальні методичні і розрахунково-аналітичні прийоми контролю. Типова модель, особливості і мета контролю та аудиту різних видів діяльності комерційною банку.

    контрольная работа [102,8 K], добавлен 06.11.2010

  • Ревізія як елемент методу економічного контролю, її основні завдання та етапи проведення. Принципи контролю та методи його удосконалення в ринкових умовах. Проведення ревізії надходження товарно-матеріальних цінностей, напрями та правила перевірки.

    контрольная работа [25,6 K], добавлен 13.07.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.