Основи наукової організації контрольно-аудиторського процесу

Основи наукової організації контрольно-аудиторського процесу

Контрольно-аудиторський процес - це система, яка функціонує з використанням матеріальних, трудових та інтелектуальних цінностей. Як і кожна система, контрольно-аудиторський процес має бути раціонально організований, тобто всі елементи системи упорядковані, приведені у системний взаємозв'язок, зумовлений цільовою функцією.

Організація як смислове поняття передбачає упорядкованість, взаємодію окремих елементів, що перебувають у функціональній залежності. Організаційні принципи контрольно-аудиторського процесу тривалий час ґрунтувалися на практичному досвіді ревізорів-контролерів, аудиторів та інших працівників, зайнятих виконанням контрольних функцій в управлінні народним господарством.

Наукова організація контрольно-аудиторського процесу виникла у зв'язку з потребою координації і взаємозв'язку контрольних, ревізійних і аудиторських процедур при комплексній оцінці фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами власності і господарювання. Слід зазначити, що прийоми організації, які ґрунтуються на практичному досвіді керівника, не забезпечують оптимальності організації в умовах ринкових відносин та різних форм власності.

У спеціальній літературі і в практиці нерідко наукова організація фінансово-господарського контролю обмежується розробкою і впровадженням окремих елементів наукової організації праці (НОП) ревізорів, аудиторів (використання простих обчислювальних машин, надання окремого приміщення та ін.). Такий підхід не сприяє впровадженню технічного прогресу в організацію і методологію фінансово-господарського контролю. Якщо раніше контрольно-ревізійний процес був спрямований на перевірку ревізором додержання керівниками підприємств адміністративно-розпорядчих документів, що регулюють економічні відносини з державою, то цілком природно, що об'єктом організації в основному були трудові процеси контролера.

В умовах вільного економічного підприємництва, розвитку ринкових відносин змінюються функції фінансово-господарського контролю щодо додержання прав держави, власників капіталу, орендарів, акціонерів тощо. До контрольно-аудиторського процесу залучають різних за фахом спеціалістів (економістів, ревізорів, аудиторів, юристів, технологів, конструкторів, товарознавців), застосовуються швидкодіючі ЕОМ і пристрої організаційної техніки, а дані контролю використовуються для прогнозування фінансово-господарської діяльності, при наданні кредитів та залученні акціонерів, визначенні престижності і конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і міжнародному ринках, запобіганні банкрутству, сплаті податків, розподілу прибутку, нарахуванні дивідендів та ін.

Для того щоб організувати працю ревізора, аудитора i найбільшою ефективністю, необхідно поєднувати її з організацією всього контрольно-аудиторського процесу, передовою методологією фінансово-господарського контролю, що ґрунтується на застосуванні новітніх технічних засобів у збиранні і перетворенні на ЕОМ обліково-економічної інформації для контролю підприємницької діяльності. Проте це не знижує значення НОП у контрольно-аудиторському процесі, а, навпаки, підвищує його роль в організаційно-технологічній підготовці контрольно-аудиторського процесу і управлінні ним.

Дослідження економічної інформації і перетворення на ЕОМ відповідно до цілей фінансово-господарського контролю повинно раціонально поєднувати процеси праці, матеріальні елементи виробництва, тобто засоби праці (машини, устаткування, інвентар, за допомогою яких працівник обробляє інформацію), предмети праці (первинна фіксована інформація, перетворена в інформаційні сукупності, необхідні для контролю) та інтелектуальні елементи - алгоритми, програми роботи ЕОМ, методики. Для цього система контрольно-аудиторського процесу має бути впорядкована: всі елементи приведені у системний взаємозв'язок, підпорядкований меті і завданням фінансово-господарського контролю. Така упорядкованість системи може бути досягнута науковою організацією, що передбачає застосування у фінансово-господарському контролі системи прийомів, розроблених наукою на основі узагальнення передового практичного досвіду і спрямованих на раціональне виконання контрольно-аудиторського процесу.

Наукова організація фінансово-господарського контролю передбачає використання методичного забезпечення, до якого належать інструкції, положення, рекомендації, що сприяють технічному прогресу на основі швидкодіючих ЕОМ і засобів автоматизованого збирання, передавання і обробки економічної інформації відповідно до завдань контролю.

Вільне економічне підприємництво в умовах ринкових відносин зумовило потребу в створенні державних податкових служб, незалежного аудиторського контролю, а також контролю власника та інших контрольних органів, у яких зайнята значна кількість працівників, різних за фахом і професійним рівнем. У структурі контрольних органів утворюються підрозділи, які безпосередньо здійснюють контрольно-аудиторський процес, управляють ним і обслуговують його за принципом розподілу праці (податкові адміністрації, внутрішній аудит).

Отже, наукова організація контрольно-аудиторського процесу включає організацію контрольно-аудиторського процесу, управління ним і обслуговування його.

Основні принципи наукової організації контрольно-аудиторського процесу подано на рис.1.

Рис. 1. Основні принципи наукової організації контрольно-аудиторського процесу

Організація контрольно-аудиторського процесу полягає у створенні організаційних передумов для дослідження і аналітичної обробки економічної інформації в системі фінансово-господарського контролю з метою активного впливу на оптимізацію результатів підприємницької діяльності. Для цього застосовується комплекс елементів організації.

Спеціалізація і кооперування передбачають розподіл праці секторів груп контролерів, окремих виконавців і співвиконавців контрольно-аудиторських процедур. У контрольно-аудиторському процесі додержують технологічного принципу спеціалізації і кооперування, що ґрунтується на створенні дільниць і робочих місць для виконання однорідних за технологічним процесом операцій господарської діяльності. Так, у податковій службі, контрольно-ревізійному підрозділі, аудиторській фірмі можуть бути спеціалізовані підрозділи контролю підприємницької діяльності у галузі промисловості, сільського господарства, капітального будівництва, транспорту, торгівлі, сфери побутових послуг та ін.

Спеціалізація може поглиблюватися до об'єктів контролю - основний і оборотний капітал, праця та заробітна плата, операції менеджменту і маркетингу, витрати виробництва, калькулювання продукції (робіт, послуг), фінансовий стан суб'єкта підприємницької діяльності та ін.

Кооперування здійснюється в контрольно-аудиторському процесі поєднанням зусиль спеціалізованих підрозділів і спрямуванням їх на всебічне дослідження суб'єкта підприємницької діяльності. Це поєднання передбачається програмою комплексного аудиторського контролю.

Пропорційність полягає у додержанні правильного співвідношення інформаційного забезпечення контрольно-аудиторських підрозділів бухгалтерією, фінансовим відділові обчислювальними центрами з метою забезпечення пропорційності надходження економічної інформації для використання контролерами при перевірці операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, виготовленням продукції тощо. Пропорційність окремих контрольно-аудиторських процедур забезпечує всебічне і якісне дослідження об'єктів контролю в строки, встановлені графіком і програмою робіт.

Особливо необхідна пропорційність в організації контрольно-аудиторського процесу в умовах використання обчислювальної і організаційної техніки, ЕОМ і периферійних пристроїв підготовки даних, терміналів тощо.

Паралельність у контрольно-аудиторському процесі забезпечує одночасне паралельне виконання контрольно-аудиторських процедур для перевірки різних за змістом господарських операцій, що здійснюються суб'єктом підприємницької діяльності. Особливо це важливо при контролі податковими службами комерційної діяльності підприємств, до складу яких входить значна кількість торговельно-посередницьких одиниць (кіосків, магазинів, складів), коли перевіряють повноту і своєчасність виторгу і здавання його в установу банку, роботу касових машин, а також при контролі випуску і реалізації продукції (робіт, послуг).

Прямоточність дає змогу раціонально організувати інформаційні потоки між учасниками контрольно-аудиторського процесу, не допускати дублювання контрольних процедур різними виконавцями. Наприклад, перевіряючи касові операції, необхідно організувати прямі потоки інформації для дослідження одночасно банківських операцій, підзвітних сум, цінних паперів та ін.

Безперервність відображення підприємницької діяльності у бухгалтерському обліку, передбачена законодавчими актами, зумовлює потребу організації безперервного контрольно-аудиторського процесу у часі і просторі при дослідженні фінансово-господарської діяльності. Безперервність у часі дає змогу комплексно перевірити об'єкт контролю за весь період діяльності (господарський рік), всебічно дослідити підприємницьку діяльність відповідно до програми і графіка проведення комплексної ревізії, аудиту (основний і оборотний капітал, матеріальні і трудові ресурси та ін.). Тому необхідно так організувати контрольно-аудиторський процес, щоб не виникали ситуації, які перешкодили б додержанню безперервності у дослідженні фінансово-господарської діяльності.

Ритмічність контрольно-аудиторського процесу забезпечується рівномірним виконанням контрольних процедур, що передбачає правильну організацію роботи всіх виконавців (членів бригади аудиторів). Для цього складають графіки проведення інвентаризації цінностей, обробки результатів інвентаризації і відображення їх у бухгалтерському обліку. Крім того, передбачають узагальнення результатів аудиту за розділами (контроль коштів, товарно-матеріальних цінностей та ін.) кожним виконавцем до завершення аудиту в цілому, своєчасне ритмічне надходження матеріалів аудиту керівникові бригади для перевірки їх якості та узагальнення в акті комплексного аудиту, висновках аудиторів.

Організація управління контрольно-аудиторським процесом передбачає взаємне погодження виконання інтелектуальної підготовки контрольно-аудиторського процесу і наукової організації праці учасників цього процесу (ревізорів, аудиторів).

Організація інтелектуальної підготовки контрольно-аудиторського процесу включає наукову розробку методичних рекомендацій контролю діяльності галузей народного господарства та її складових частин, забезпечення контролерів законодавчими актами і нормативними документами (інструкції, положення, норми і нормативи та ін.). Організація інтелектуальної підготовки об'єднує дослідну, технологічну та організаційну фази.

На дослідній фазі управління контрольно-аудиторським процесом визначають, які законодавчі акти і нормативні документи необхідні для якісного і своєчасного проведення аудиту на об'єкті підприємницької діяльності, а також фактографічну інформацію (бухгалтерську, статистичну, оперативно-технічну) і за який період. Одночасно визначають наявність програмного забезпечення ЕОМ для розв'язання задач фінансово-господарського контролю на об'єкті, який підлягає аудиту.

На технологічній фазі управління контрольно-аудиторським процесом складають алгоритми задач фінансово-господарського контролю, розробляють програмне розв'язання їх на ЕОМ, проводять апробацію методичних рекомендацій, положень на об'єкті аудиту, вносять необхідні корективи щодо удосконалення їх. На цій фазі впроваджують у практику результати наукових досліджень у галузі фінансово-господарського контролю.

На інформаційній фазі управління контрольно-аудиторським процесом складають організаційні моделі, які дають змогу графічно представити взаємозв'язок об'єктів контролю, джерел інформації, методів дослідження і узагальнення результатів контролю, виявити і сформулювати конкретні зв'язки, пропорції, структурні взаємовідносини між ревізорами, аудиторами, юристами, технологами та іншими учасниками контрольно-аудиторського процесу. Для цього використовують оргаграми, оперограми, діаграми, гістограми, сітьові графіки тощо. Графічні прийоми допомагають управляти контрольно-аудиторським процесом у цілому. Так, за допомогою графіків Ганта, циклограм, сітьових графіків можна подати розрахунок необхідного часу для виконання окремих контрольних процедур і контрольно-аудиторського процесу в цілому та узагальнити їх у класифікаційні схеми.

Наукова організація праці (НОП) у контрольно-аудиторському процесі - це система заходів, спрямованих на вдосконалення методів і умов інтелектуальної праці, збереження здоров'я працівників на основі новітніх досягнень науки і техніки, що забезпечують найбільшу ефективність при найменших затратах розумової праці.

Основними завданнями НОП є поєднання у єдиному процесі техніки та інтелектуальних можливостей контролерів, забезпечення найбільшої ефективності використання трудових, матеріальних та інтелектуальних ресурсів із метою підвищення ефективності їхньої праці, тобто активного впливу на розвиток бізнесу, ринкових відносин, підвищення підприємницької діяльності і поліпшення добробуту кожної людини зокрема. Тому НОП має сприяти створенню таких умов праці, які забезпечували б збереження здоров'я і працездатності людини.

Наукова організація праці як система складається з таких взаємопов'язаних елементів: організації трудових процесів і робочих місць, забезпечення сприятливих умов праці, організації функціонального обслуговування робочих місць, нормування і матеріального стимулювання, розвитку творчих здібностей і підприємницької активності працівників. Оскільки рівень виробничих сил і завдань, що стоять перед матеріальним виробництвом в умовах технічного прогресу і ринкових відносин, потребує, щоб управління підприємством було економним, оптимальним і оперативним, то зазначені елементи НОП щодо фінансово-господарського контролю повинні ґрунтуватися на технічній базі ЕОМ і наукових методиках із питань бізнесу і менеджменту. Контроль при цьому має сприяти управлінню підприємницькою діяльністю при мінімальних затратах живої і матеріалізованої праці, забезпечити вибір найкращого варіанта рішень і дати змогу своєчасно приймати рішення з метою оперативного впливу на хід виробничого процесу, що можливо за умови раціонально організованого контрольно-аудиторського процесу.

Наукова організація праці у контрольно-аудиторському процесі передбачає застосування інформаційно-довідкових посібників, класифікаторів інформації, цінників-класифікаторів, розрахункових таблиць для обчислення оплати праці. Крім того, НОП ревізорів, аудиторів неможлива без забезпечення їх пакетами прикладних і сервісних програм роботи ЕОМ, технічних і робочих проектів АСОІ, що застосовуються на підприємствах, діяльність яких контролюють. Без узагальнення заходів НОП неможливо правильно вирішувати питання структури і чисельності контрольно-аудиторського підрозділу, аудиторської фірми, планування роботи їх, ритмічного завантаження працівників.

Тривалий час вважали, що інтелектуальна праця контролерів не підлягає нормуванню, а використовувати персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ) недоцільно.

Справді, критерії нормування праці ревізорів, аудиторів мають свої особливості. Продуктивність праці цієї категорії спеціалістів в умовах вільного економічного підприємництва не залежить від кількості проведених ревізій, виявлених порушень нормативних актів та виданих наказів щодо осіб, винних у цих порушеннях. При цьому не враховували інтелектуальних здібностей конкретного ревізора, аудитора, а відповідно й оплату праці їх визначали за суб'єктивними оцінками керівника підрозділу.

Критеріями ефективності праці ревізора, аудитора, а отже, і нормування їхньої праці є рекомендації і пропозиції, вироблені за результатами ревізії, аудиту та використання їх у підприємницькій діяльності для підвищення якості продукції (робіт, послуг), її конкурентоспроможності на внутрішньому і міжнародному ринках, зниженні собівартості, підвищенні прибутковості. За такими критеріями оцінки роботи ревізорів, аудиторів можна нормувати їхню працю, планувати чисельність і встановлювати розмір заробітної плати кожному працівникові окремо. Особливо це важливо для незалежного аудиторського контролю, який проводиться на замовлення підприємців, що самостійно вибирають не лише аудиторську організацію, а й конкретного аудитора.

Отже, нормування праці контролерів, аудиторів полягає у вивченні способів інтелектуальної праці і умов їхньої роботи, за яких у підприємницькій діяльності можна мати найбільшу ефективність.

Нормування інтелектуальної праці ревізорів, аудиторів передбачає вивчення мети і об'єктів нормування, способів роботи і умов праці, класифікацію затрат часу і операцій, вибір об'єктів і методу спостереження, проведення спостережень і обробки даних, визначення трудомісткості праці окремого фахівця.

Розвиток творчих здібностей і підприємницької активності працівників передбачає систематичну роботу контролера з вивчення передового досвіду фінансово-господарського контролю, проведення науково-практичних семінарів, популяризації праці ревізорів, аудиторів, обов'язкове підвищення кваліфікації їх через кожні п'ять років і одержання ліцензії на право виконання контрольної роботи, аудиту тощо.

Організація обслуговування контрольно-аудиторського процесу включає технічну оснащеність засобами праці, створення умов НОП на робочих місцях, обслуговування робочих місць, забезпеченість засобами зв'язку для збирання інформації, модернізацію засобів переробки інформації, технічну безпеку і профтехсанітарію ревізорів та аудиторів.

Отже, наукова організація контрольна-аудиторського процесу ґрунтується на системному підході до інтелектуальної праці ревізорів та аудиторів, спрямована на активний вплив фінансово-господарського контролю, на підвищення ефективності підприємницької діяльності в умовах ринкових економічних відносин.