Завдання 1. Облік операцій з кредитування на підставі документарного акредитиву

Акредитив - це умовне грошове зобов'язання банку, яке виставляється на підставі доручення його клієнта-імпортера провести платіж на користь експортера (акцептувати його тратти) та забезпечити платіж (акцепт тратт) іншим банком у межах певної суми та у встановлені терміни проти документів, указаних в акредитиві.

У розрахунках за зовнішньоторговельними операціями використовуються документарні акредитиви (платежі здійснюються за умови подання в банк комерційних документів).

Застосування акредитивів у міжнародних розрахунках регулюється спеціальним документом - “Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів” (УПДА).

Учасниками акредитивних операцій є:

покупець (імпортер), який звертається до банку з проханням відкрити акредитив;

бенефщіар (експортер) - сторона, якій адресується акредитив і на користь якої буде виконано платіж за умови подання документів, указаних в акредитиві;

банк-емітент - банк, який відкриває акредитив на прохання клієнта або просить інший банк відкрити акредитив за його рахунок та за його дорученням;

авізуючий банк - банк, який повідомляє бенефіціара про відкриття на його ім'я акредитива. Авізуючим банком може бути банк-емітент, виконуючий банк або ж будь-який третій банк;

підтверджуючий банк - банк, який бере на себе зобов'язання в доповнення до обов'язків банку-емітента здійснити платіж (акцепт тратт) бенефіціару при додержанні ним умов акредитива. Підтверджуючим може бути авізуючий банк або будь-який третій банк, але він має бути добре відомим, великим банком, бажано першокласним;

банк-платник (виконуючий банк) - банк, указаний в акредитиві як виконуючий платіж бенефіціару проти документів, передбачених акредитивом; ним може бути банк-емітент, підтверджуючий, авізуючий банк або будь-який інший банк, уповноважений банком-емітентом.

Усі банки здійснюють перевірку, послуговуючись наданими їм документами, стежать за виконанням усіх умов документарного акредитива. Вони не в стані перевірити, чи відповідають поставлені в даний момент товари зазначеним в документарному акредитиві. Банки не можуть нести відповідальність за розбіжності між товарами, виписаними за комерційними рахунками, і тими, що поставлені в даний момент. Врегулювання подібних проблем покладено на покупця і продавця. Скарги (позови) дозволяються безпосередньо між покупцем і продавцем (UCPDC, ст. 4).

Банки несуть відповідальність за чинність, форму або за юридичне значення документів.

Банки з належною ретельністю приймають передбачені за акредитивом документи, контролюють, чи відповідають ці документи за зовнішніми ознаками зазначеним термінам і умовам. Банки не несуть відповідальність за вчинки третіх сторін, що беруть участь в угоді за документарним акредитивом (UCPDC, ст. 17).

Банки не несуть фінансової відповідальності за:

затримки, що трапилися не за їхньої вини в передачі документів;

наслідки стихійних лих;

вчинки банків-кореспондентів або інших третіх сторін, яких вони проінструктували щодо виконання угоди.

Основними формами документарного акредитива є:

Відкличний акредитив, що може бути змінений або анульований в будь-який момент. Ця форма дуже рідке використовується, бо вона не забезпечує належної гарантії.

Безвідкличний акредитив, тобто зобов'язання банку-емітента (банку покупця) виконати умови за документарним акредитивом у тому випадку, якщо бенефіціар виконав усі умови. Таким чином, бенефіціар одержує тверду гарантію банку-емітента що надасть йому бажану забезпеченість. Якщо відповідне застереження не зроблене, то акредитив вважається відкличним.

Існує два види безвідкличних акредитивів:

а) безвідкличний акредитив, не підтверджений банком, що авізує (fjiocable credit not confirmed by the advising bank). Безвідкличні документарні акредитиви завжди передбачають зобов'язання оплати з боку банку-емітента. У цьому випадку банк, що авізує, не дає жодних зобов'язань щодо платежу. Він тільки діє від особи банку-емітента;

б) безвідкличний підтверджений акредитив (irrevocable firmed credit). Підтверджуючи акредитив, банк, що авізує, підключається до зобов'язань заплатити незалежно від і в доповнення до зобов'язань банку-емітента. Банк, що підтверджує, гарантує виконати свої зобов'язання незалежно від спроможності банку-емітента відшкодувати суму. Документарний акредитив дає експортеру найбільшу гарантію, якщо він емітований іноземним і підтверджений вітчизняним банком безвідклично.

Існують різноманітні форми одержання коштів за акредитивом:

1. Акредитив з оплатою тратт на пред'явника. Сума за даним акредитивом підлягає до виплати одразу ж після подання документів і перевірки їх банком. Тоді виручка негайно надходить у розпорядження бенефіціара. У деяких випадках може минути декілька днів від пред'явлення документів і до власне переказу коштів. Як правило, цей час необхідний банку для переказу суми акредитива. У випадку з непідтвердженими акредитивами можуть виникнути такі ситуації, коли банк, що авізує, затримує платіж бенефіціару до того часу, поки він не отримає від банку-емітента зазначену в документах суму.

2. Акредитив, дійсний проти виставлення негайних векселів, або акредитив з встановленим терміном сплати іноземних векселів. Додатково до подання документів від бенефіціара вимагається виписати негайний вексель на певний банк (емітент, що авізує, або третій банк). Після з'ясування, що документи в порядку, експортер одержує тратту зворотньо після того, як вона була акцептована банком-платником (трасатом), за його бажанням. Існує можливість дисконтувати акцепт цього банку. Тоді можна негайно отримати готівку за траттою продавця, в той час як одержувач отримає суму тільки після закінчення строку платежу за векселем.

3. Акредитив з платежами в розстрочку. Платіж нараховується не одразу після подання документів, а лише після певного періоду часу, обумовленого акредитивом. Акредитив з платежем у розстрочку надає покупцю пільговий період і створю гарантію продавцю, що платіж буде здійснений на вказану дату.

Документарні акредитиви є класичним інструмент фінансування купівлі іноземних товарів та іноземного обладнання. Вони є засобом надання короткострокового фінансування імпорту його банком; забезпечують елемент безпеки і довіри у міжнародній торгівлі (особливо відтоді, як правило і звичаї стандартизовані у міжнародному масштабі). Вони практично безпечні з точки зору експортера; забезпечують гарантію платежу після відвантаження товарів (інколи до відвантаження) звичайним способом і допомагають урівноважити адміністративну діяльність експортера.

Угода за документарним акредитивом укладається таким чином.

1. Експортер та імпортер укладають контракт, предметом якого є постачання деякого товару і в якому обумовлено, що розрахунки за угодою будуть проведені через акредитив (саме тут повинні бути обумовлені найбільш суттєві умови акредитива).

2. Імпортер дає своєму банку доручення відкрити акредитив.

3. Банк, що відкриває акредитив (банк-емітент), пересилає його своєму банку-кореспонденту в країні експортера.

4. Банк авізує акредитив бенефіціару (експортеру).

5. Експортер відправляє товар.

6. Експортер одержує відвантажувальні документи від фрахтівника.

7. Експортер подає передбачені акредитивом документи банку, що авізує.

8. Цей банк перевіряє документи щодо їхньої відповідності умовам акредитива і, якщо він уповноважений здійснити оплату, а умови акредитива виконані, виплачує еквівалент суми за документами бенефіціара.

9. Згаданий банк пересилає документи банку, що відкриває акредитив (банк-емітент).

10. Сума, сплачена бенефіціару, фігурує в розрахунку між банком-платником і банком-емітентом. Якщо банк, що відкрив акредитив, при одержанні документів виявить, що вони не відповідають умовам акредитива, він має право звернути на це увагу банку-платника і відмовити його в так званому рамбурсі.

11. Банк-емітент передає документи імпортеру.

12. Одночасно він дебетує його на еквівалент суми за документами.

13. Імпортер використовує документи для одержання товару.

14. Імпортер одержує товар.

Розрахунки за акредитивами відбуваються у звичайній послідовності, а саме:

акредитив виставляє платник (покупець) на ім'я постачальника (країна, банк, сума тощо) до моменту відвантаження постачальником товару на його адресу і за його умовами;

банк одержувача (постачальника-імпортера) - ремітент повідомляє останнього про суму і умови виставленого акредитива;

постачальник відвантажує товар і подає в свій банк відповідно до умов контракту відвантажувальні документи (індосамент), завдяки чому на його розрахунковий рахунок зараховується платіж.

Отже, зобов'язань у банку постачальника не виникає. Бухгалтерський облік зводиться до відкриття на позабалансовому рахунку № 9802 особового рахунку одержувача “Акредитиви в іноземній валюті отримані”, надходження з позначкою: країна, банк, номер акредитива, код валюти, сума, термін і т. ін. Акредитив подається у чотирьох примірниках: перший примірник пересилається бенефіціару; другий - інобанку платника; третій - використовується як прибутковий ордер у банку постачальника (прибуток - рахунок № 9802); четвертий - залишається в досьє.

В акредитиві зазначається розмір комісії та поштових витрат за тарифом міжнародного поштамту (всі суми обліковуються в інвалюті акредитива). Після перевірки банком транспортних та інших документів постачальника на відвантаження згідно з контрактом банк постачальника пересилає їх банку платника - користується як видатковий ордер за рахунком № 9802, а третій - як прибутковий ордер за позабалансовим рахунком №9831 “Документи і цінності, відправлені на інкасо”. Четвертий примірник зберігається в досьє.

Після цього інобанку надсилається лист із вказівкою про місце перерахування платежу: “Кредитуйте наш рахунок у Вас (або наш рахунок у певному банку)”, або “Кредитуйте рахунок інкомбанку і Вас на користь нашого банку і нашого клієнта”.

Крім того, згідно з визначеним терміном платежу його пересилають поштою - одразу або впродовж 90 днів із дня передачі індосамента.

По мірі одержання кредитового авізо про зарахування коштів на рахунок клієнта банк постачальника списує з обліку акредитив за позабалансовим рахунком № 9831 - видаток.

Якщо імпортером-покупцем є комерційний банк України, то він фактично бере на себе зобов'язання забезпечити платіж або за рахунок вільної решти коштів на поточному рахунку клієнта, або за рахунок виданої йому позички.

При цьому виконується бухгалтерський запис:

Дебет рахунку 2600 Поточні рахунки (в іноземній валюті)

Кредит рахунку 2602 Кошти в розрахунках акредитивами з іноземних операцій

Після цього виконуються умови контракту. По мірі одержання документів від банку постачальника про відвантаження товару оформлюється платіж. Інобанку надсилається авізо про дебетування нашого рахунку “ностро” в інобанку (країна, банк):

Дебет рахунку 2602 Кошти в розрахунках акредитивами з іноземних операцій

Кредит рахунку 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

Інобанк повідомляє: “Я дебетував Ваш рахунок на суму акредитива і комісії”. Банк видає клієнту документи про відвантаження, отримані від банку постачальника; за ними платник-одержувач отримує товар на митниці.

Із рахунку акредитива списується вартість товару, а страховий поліс і комісію банк списує з рахунку клієнта:

Дебет рахунку 2600 Поточні рахунки (в іноземній валюті)

Кредит рахунку 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

Якщо банк не має виходу на інобанк, то він звертається з проханням до іншого банку виконати операції щодо розрахунку з його клієнтом, за що з клієнта береться комісія:

Дебет рахунку 2600 Поточні рахунки (в іноземній валюті)

Кредит рахунку 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Фіксування видатків за послуги банку, що виконав розрахункові операції:

Дебет рахунку 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Кредит рахунку 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

Завдання 2

1. Отримана плата від банку-емітента за виконання акредитива:

Дебет 1200 Кореспондентський рахунок в НБУ

Кредит 6110 Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів

2. Зарахування суми платежу на транзитний рахунок клієнта:

Дебет 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

Кредит 2602 Кошти в розрахунках акредитивом з іноземних операцій

3. Стягнення суми комісії за послуги банку в валюті платежу:

Дебет рахунку 2600 Поточні рахунки (в іноземній валюті)

Кредит рахунку 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

4. Фіксування видатків за послуги банку, що виконав розрахункові операції (в національній валюті):

Дебет рахунку 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Кредит рахунку 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

5. Інобанк надсилає авізо про дебетування рахунку “ностро” в інобанку:

Дебет 2602 Кошти в розрахунках акредитивом з іноземних операцій

Кредит рахунку 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

6. Відкриття акредитиву банком-емітентом:

Дебет 9802 Акредитиви до сплати

Кредит 9910 Контррахунок

7. Третій примірник реєстру документів разом із документами, передбаченими умовами акредитиву, надсилається до банку-емітента для списання коштів:

Дебет 9910 Контррахунок

Кредит 9802 Акредитиви до сплати

8. Відкриття непокритого акредитиву у банку-емітенті:

Дебет 9020 Гарантії, що надані клієнтам

Кредит 9900 Контррахунок

9. У банку-емітента здійснюється запис при неможливості отримання коштів за непокритим акредитивом з рахунку заявника на суму виплачених бенефіціару коштів:

Дебет 9900 Контррахунок

Кредит 9020 Гарантії, що надані клієнтам

10. З рахунку клієнта списується сума страхового полісу:

Дебет рахунку 2600 Поточні рахунки (в іноземній валюті)

Кредит рахунку 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

11. Відшкодування банком-емітентом витрат, пов'язаних з виконанням акредитива виконуючому банку:

Дебет 7100 Комісійні витрати на розрахунково-касове обслуговування

Кредит 1200 Кореспондентський рахунок в НБУ

12. Імпортер-покупець бере на себе зобов'язання забезпечити платіж або за рахунок вільної коштів на поточному рахунку клієнта:

Дебет рахунку 2600 Поточні рахунки (в іноземній валюті)

Кредит 2602 Кошти в розрахунках акредитивом з іноземних операцій

13. Надане доручення банком-емітентом іншому банку виконувати акредитив:

Дебет рахунку 2600 Поточні рахунки (в іноземній валюті)

Кредит 1200 Кореспондентський рахунок в НБУ

14. У виконуючому банку зарахування коштів бенефіціару за непокритим акредитивом:

Дебет 1200 Кореспондентський рахунок в НБУ

Кредит рахунку 2600 Поточні рахунки (в іноземній валюті)

15. Виплата бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку:

Дебет 2602 Кошти в розрахунках акредитивом з іноземних операцій

Кредит рахунку 2600 Поточні рахунки (в іноземній валюті)

Список літератури:

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000р. №2121-III зі змінами і доповненнями.

2. План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затверджений постановою Правління НБУ № 338 від 21.11.1997р. зі змінами і доповненнями.

3. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік у комерційних банках України: навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2001.

4. “Облік та аудит у комерційних банках” / За ред. А.М. Герасимовича. - Львів: “Фенікс”, 1999 рік.