Система організації бухгалтерського обліку та контролю основних засобів

7

Система організації бухгалтерського обліку та контролю основних засобів

ВСТУП

В сучасних умовах переорієнтації нашої держави на ринкові економічні відносини, інтеграції України в європейське суспільство багато завдань та функцій покладено на Державну митну службу України. Але для підтримання ефективної роботи митної служби потрібне відповідне забезпечення її необхідними основними засобами. А це в першу чергу залежить від фінансування її з боку держави. Так як Державна митна служба України є державною установою, то згідно з Законом України “Про бюджетну систему”, вона фінансується з Державного бюджету. Але це фінансування не завжди відбувається в повному обсязі.

Проблема забезпечення митної служби основними засобами потребує значної уваги. Адже якщо ми хочемо бути на високому рівні поряд з провідними країнами світу, то повинні створити такі ж умови для працівників митної служби, а саме забезпечення найсучаснішими спеціалізованими приладами та устаткуванням орієнтованими на митну специфіку. Але одночасно постає питання в економії бюджетних коштів на потреби забезпечення митниці основними засобами. Адже постійно надіятися на оновлення основних засобів не є доцільним, є й інші напрямки використання коштів. Треба дбайливо використовувати те що є.

Основні засоби - матеріальна основа база будь-якої діяльності митної установи. Без основних засобів сьогодні не може здійснюватися ні один господарський процес. Стан основних засобів митниці багато в чому визначає його технічний та технологічний рівень, а також продуктивність праці працівників митних органів.

Наявність на митниці основних засобів обумовлює необхідність ведення обліку та контролю. Закономірно, що порядок обліку основних засобів являє собою серйозну методологічну проблему. Як показує практика, відображення багатьох операцій з основними засобами призводить до деяких труднощів, які викликані суперечливістю та частими змінами законодавчої та нормативної баз. А так як суми по операціях з основними засобами досить великі, то допущенні помилки можуть призвести до значних труднощів.

Неодмінною умовою вдосконалення функціонування митної установи є докорінна реконструкція його технічної та технологічної бази на основі ефективного використання основних засобів, заміні старих фізично і морально зношених, впровадження нових більш прогресивних з використанням останніх досягнень наукової прогресу.

Державна митна служба України є однією з найголовніших ланок забезпечення Державного бюджету коштами, тому забезпечення її відповідними основними засобами є головною передумовою ефективної діяльності митної служби - захист економічних інтересів держави, збільшення платежів перерахованих до бюджету.

Одним з найважливіших завдань у цій справі є подальший розвиток і вдосконалення митної системи із використанням нових засобів управління та сучасних технічних засобів. Відповідно до цього має змінитися роль бухгалтерського обліку, а отже, методологічні та методичні його аспекти потребуватимуть коригування.

Змінюється й цільове призначення бухгалтерського обліку. Він дедалі більше стає складовою управлінської системи митниці.

Саме тому тему “Облік і контроль за рухом основних засобів в Кіровоградській митниці” можна вважати дуже актуальною на сьогоднішній день, так як облік основних засобів потребує детального вивчення, дослідження та аналізу.

Метою випускної роботи бакалавра є дослідження системи організації бухгалтерського обліку та контролю основних засобів.

Основними завданнями для досягнення мети дослідження випускної роботи є:

1) вивчення законодавчої бази, що регулює питання використання та обліку основних засобів;

2) визначення сутності основних засобів та їх класифікації;

3) вивчення системи організації бухгалтерського обліку основних засобів;

4) дослідження системи і методів контролю та обліку основних засобів;

При дослідженні обраної теми будуть використані наступні методи:

1) загально - наукові (спостереження, дослідження, опитування);

2) спеціальні (методи економічного аналізу (порівняння, групування інформації), евристичні методи, методи бухгалтерського обліку, а саме: документація, оцінка, бухгалтерські рахунки, бухгалтерська звітність).

Об'єктом дослідження випускної роботи є рух і контроль за ефективністю використання основних засобів на Кіровоградської митниці.

Предметом дослідження випускної роботи є організація та порядок ведення обліку основних засобів в Кіровоградській митниці.

В якості інформаційної бази для проведення дослідження були використані нормативні документи (закони, інструкції, накази), підручники та монографії фахівців з бухгалтерського обліку, його автоматизації, контролю й аналізу, статті з періодичних видань.

Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку літературних джерел із 46 найменувань, загальний обсяг становить 80 сторінок комп'ютерного тексту, містить 6 таблиць, 6 рисунків, 11 сторінок додатків.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

1.1 Економічна сутність основних засобів, їх класифікація

Для здійснення своєї діяльності кожна митна установам повинна мати необхідні засоби праці і матеріальні умови. Вони є найважливішим елементом продуктивних сил і зумовлюють їх розвиток. У бухгалтерському обліку засоби праці виділено в окремий об'єкт обліку, який називають, згідно чинного законодавства, основними засобами [17].

В економічній теорії під основними засобами розуміють засоби праці, які використовуються на протязі тривалого часу, при цьому зберігають свою початкову фізичну (натуральну) форму та переносять свою вартість на продукт який виробляється по частинах, на протязі декількох виробничих циклів, в міру зносу .

Загальноекономічне поняття основних засобів полягає в основі термінів, які використовуються як для бухгалтерського обліку, так і для оподаткування. При цьому в бухгалтерському обліку прийнято використовувати термін “основні засоби”, а в економічній літературі та для цілей оподаткування використовується термін “основні фонди”.

В Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку 16 „Основні засоби” від 01.01.1997 р. дається таке тлумачення „основних засобів” - це матеріальні активи, які утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів та надані послуг, для оренди іншим або для адміністративних цілей, та будуть використовуватися, як очікується, протягом більше ніж одного року.

Згідно Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ до основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання чи експлуатації яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю або комплект [20].

Під строком корисного використання розуміють очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися установою або з їх використанням будуть виконуватися основні функції та завдання бюджетних установ.

Строк корисної експлуатації основних засобів установи встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або установою самостійно в момент придбання активу. На однотипні основні засоби встановлюється єдиний строк корисної експлуатації.

При визначенні строку корисної експлуатації основних засобів слід враховувати:

ѕ очікуване використання об'єкта установою з урахуванням його потужності або продуктивності;

ѕ фізичний та моральний знос, що передбачається;

ѕ правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Відмінною рисою основних засобів є не їх довговічність з точки зору фізичної суті, а можливість багаторазово або безперервно використовувати протягом тривалого періоду часу.

До основних засобів бюджетних установ належать будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулювальні пристрої та прилади, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, бібліотечні фонди, музейні цінності (крім музейних експонатів), експонати тваринного світу, документація з типового проектування та ін. До основних засобів зараховують земельні ділянки, що на правах власності належать даній установі, капітальні вкладення на покращення земель з метою їх сільськогосподарського використання (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи), а також капітальні вкладення у багаторічні насадження, незалежно від ступеня їх готовності до експлуатації.

Крім того до основних засобів під загальною назвою “Інші необоротні матеріальні активи” віднесено також білизну, постільні речі, одяг та взуття у закладах охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення тощо, а також тимчасові не титульні споруди, прилади і пристрої, витрати на зведення яких включають до собівартості будівельно-монтажних робіт і які за раніше діючою методикою належали до оборотних активів.

До основних засобів, незалежно від вартості, належать:

ѕ сільськогосподарські машини та знаряддя;

ѕ будівельний механізований інструмент;

ѕ усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;

ѕ сценічно-постановочні засоби вартістю за одиницю понад 10 грн. (декорації, меблі і реквізити, театральні і національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки);

ѕ навчальні кінофільми, магнітні диски, касети;

ѕ документація з типового проектування.

Основні засоби бюджетних установ класифікують за такими ознаками:

1) за характером участі у процесі відтворення:

ѕ виробничі, тобто задіяні у сфері матеріального виробництва;

ѕ невиробничі (засоби освіти, культури, охорони здоров'я тощо);

2) за належністю:

ѕ власні;

ѕ орендовані;

Для обліку, оцінки та аналізу основні засоби класифікують за наступними ознаками.

За ознакою речовинно-натурального складу основні засоби поділяються на: будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі і силові машини та устаткування, вимірювальні та регулювальні прилади і пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інвентар, виробничий та господарський інвентар та приладдя, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги та інші основні засоби, а також земельні ділянки, які знаходяться у власності установи.

За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі. До виробничих основних засобів відносяться ті засоби праці, які безпосередньо приймають участь в процесі виробництва (машини, устаткування і т.д.), створюють умови для його нормального здійснення (виробничі будівлі, споруди, електричні мережі і т.д.) та призначені для зберігання і переміщення предметів праці.

Невиробничі основні засоби - це основні засоби, які безпосередньо не приймають участь в процесі виробництва (житлові будинки, дитячі садки т, школи, лікарні та інше.), але знаходяться на балансі установи.

Основні засоби в залежності від ступеня їх впливу на предмет праці розподіляють на активні і пасивні.

До активних відносять такі основні засоби, які в процесі виробництва безпосередньо впливають на предмет праці, видозмінюючи його (машини та устаткування, технологічні лінії, вимірювальні та регулювальні прилади, транспортні засоби).

Всі інші основні засоби можна віднести до пасивних, так як вони безпосередньо не впливають на предмет праці, а створюють необхідні умови для нормального здійснення виробничого процесу (будівлі, споруди та інше).

Таким чином, в економічній літературі, бухгалтерському та податковому обліці сутність основних засобів розкривається по-різному. Тому, питання економічної сутності, порядку організації обліку основних засобів залишається актуальним і потребує подальшого науково-економічного дослідження.

1.2 Завдання обліку та оцінка основних засобів

Управління основними засобами - це процес впливу на майно тривалого строку служби з метою найбільш ефективного його використання і основну частину управлінської інформації представляє облік, внаслідок чого він є невід'ємним елементом управління будь-якими об'єктами, включаючи основні засоби.

Інвестиції в основні засоби складають, в багатьох випадках, переважну частину інвестицій. І хоча основні засоби відносяться до найменш ліквідної частини активів, питання їх реалізації достатньо важливе для фінансового маневрування бюджетної установи.

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечувати установу відомостями, необхідними для її діяльності, а також розпорядників бюджетних коштів вищого рівня тощо:

ѕ вартість придбаних, споруджених, ліквідованих, переданих, списаних і переоцінених протягом звітного періоду об'єктів основних засобів;

ѕ сума зносу за рік і накопичення зносу всіх об'єктів основних засобів і кожного зокрема;

ѕ сума витрат на утримання основних засобів, необхідних для їх розподілу за підрозділами установи, видами обладнання;

ѕ вартість повністю зношених об'єктів основних засобів.

На основі цього перед бухгалтерським обліком стоять відповідні завдання:

ѕ контроль за збереженням основних засобів;

ѕ контроль за експлуатацією основних засобів;

ѕ правильне і своєчасне відображення надходження, вибуття і переміщення основних засобів;

ѕ контроль за їх наявністю і збереженням у місцях експлуатації;

ѕ своєчасне і точне визначення зносу основних засобів і правильне відображення його в обліку;

ѕ контроль за своєчасним і правильним відображенням в обліку затрат на капітальний і поточний ремонт основних засобів, їх доцільність, та контроль за раціональним використанням засобів, які були виділені для цієї мети;

ѕ своєчасне та правильне документальне оформлення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення, ефективного використання, вибуття;

ѕ виявлення невикористаних, зайвих об'єктів;

ѕ визначення результатів від ліквідації, а також збитків від псування неповністю зношених об'єктів основних засобів, що вибули з експлуатації і контроль за правильністю їх списання;

ѕ забезпечення контролю за ефективним використанням майданчиків, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці;

ѕ пошук резервів підвищення ефективності, машин, обладнання, транспорту для збільшення обсягів перерахування митних платежів;

ѕ оперативне забезпечення необхідною інформацією керівництва установи про стан основних засобів шляхом автоматизації обліково-розрахункових робіт на базі сучасних засобів обчислювальної техніки;

ѕ контроль та правильне відображення в обліку відвантажених на сторону матеріальних цінностей, що надійшли від ліквідації основних засобів.

Якщо ці всі завдання обліку будуть виконуватись на практиці, то можна досягти високих результатів ефективного використання основних засобів. Це дасть можливість покращити всі показники роботи установи в цілому.

Необоротні активи відображаються у бухгалтерському обліку та звітності за первісною (історичною) вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення. Іншими словами, первинна вартість - це сума грошових коштів і їх еквівалентів та інших форм компенсації, наданих у момент одержання активу. Об'єкти, первинна вартість яких змінювалася внаслідок проведених переоцінок, індексацій тощо, обліковується за відновлювальною (поточною) вартістю. Під останньою розуміють суму грошових коштів і їх еквівалентів та інших компенсацій, яку необхідно було б надати для придбання (створення) такого ж або аналогічного активу на поточний момент. Зміна первинної вартості об'єктів основних засобів можлива також у випадках їх добудови, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації відповідних об'єктів.

Облік усіх основних засобів у бюджетних установах, за винятком бібліотечних фондів, ведеться у повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбані основні засоби, зараховується зразу ж на видатки установи. Витрати на капітальний ремонт на збільшення вартості основних засобів не зараховується, а списується на видатки установи за рахунок відповідних асигнувань. Суми податку на додану вартість (ПДВ), які сплачуються при отриманні основних засобів, також не враховуються до вартості основних засобів і відносяться на статтю видатків на придбання цих засобів.

Основні засоби, отримані безоплатно у встановленому законом порядку, відображаються в обліку за балансовою вартістю. При цьому щодо основних засобів, які були у використанні, обов'язково зазначається сума нарахованого зносу. Основні засоби, отримані безоплатно як гуманітарна допомога, оцінюються за ринковими вільними цінами на аналогічні види. Одночасно визначається і вказується процент їх зносу.

Необхідно звернути увагу на те, що вартість витрат на переведення придбаних або одержаних безоплатно основних засобів (у тому числі власним транспортом), встановлення, державну реєстрацію, страхові платежі при їх транспортуванні також не зараховують до вартості цих засобів, а списують за рахунок відповідної статті кошторису видатків на утримання установи.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліковуються за номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт, незалежно від вартості окремих екземплярів книг. Витрати на ремонт і реставрацію книг, у тому числі на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не зараховують і списують на видатки за кошторисом установи.

Таким чином, у загальному підсумку можна сказати, що основні засоби бюджетних установ оцінюються в основному за первісною купівельною вартістю [27].

Середньорічна вартість основних засобів (Вс) визначається на основі первісної з обліком вводу та ліквідації основних засобів за наступною формулою:

Вс = Вп(б) + (Ввв х КМ /12) - (Ввив (12-М) /12)

де Вп(б) - первісна (балансова) вартість основних засобів; грн.;

Ввв - вартість введених засобів; грн.;

КМ - кількість місяців функціонування введених основних засобів; місяці.;

Ввив - вартість виведених основних засобів; грн.;

М - кількість місяців функціонування основних засобів, які вибули; місяці.

Залишкова вартість основних засобів характеризує реальну їхню вартість. Вона є розрахунковою величиною і визначається як різниця між повною первісною (відновною) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою зносу основних засобів. Залишкова вартість основних засобів на час їхнього вибуття (спричиненого зносом) має назву ліквідаційної вартості. У практиці господарювання її використовують для розрахунків норм амортизаційних відрахувань та визначення наслідків ліквідації спрацьованих основних засобів.

У бюджетних організаціях знос на основні засоби нараховується один раз на рік у останній робочий день грудня за повний календарний рік. Для нарахування зносу основні засоби поділяють на 7 груп, по кожній з яких встановленні норми амортизації.

Оцінка основних засобів за їх залишковою вартістю необхідна перед усім для того, щоб знати їх якісний стан, тобто визначити коефіцієнти придатності і фізичного зносу та складання бухгалтерського балансу.

1.3 Огляд законодавчих та нормативних матеріалів з організації, обліку та контролю за рухом основних засобів у бюджетних установах

Підвищення ефективності використання основних засобів є одним із основних питань у період переходу до ринкових відносин. Саме тому багато науковців у своїх працях приділяють значну увагу основним засобам, зокрема питанню правильної організації їх обліку і контролю за наявністю та рухом.

Облік основних засобів в бюджетних установах проводиться згідно вимог Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів від 17.07.2000 р. № 64 (зі змінами) (далі Інструкція № 64).

Списання основних засобів з балансу бюджетної установи, їх інвентаризація регулюються Інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ від 10.08.2001 р. № 142/181 (далі інструкція № 142\181) та Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу від 30.10.1998 р. № 90 із змінами та доповненнями, внесеними наказами Державного казначейства України від 19.07.2001 р. № 122, 05.10.2005 р. № 184 (далі інструкція № 90).

Інструкція № 142\181 розроблена з метою встановлення єдиних вимог до порядку списання матеріальних цінностей з балансу установ та організацій, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів 20.

Інструкція № 90 встановлює єдині вимоги щодо порядку інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, установами і організаціями, які утримуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів 15.

В бухгалтерському і податковому обліку основних засобів існують деякі розбіжності. Саме тому, Сліпачук О. у своїй праці концентрує увагу на бухгалтерському і податковому обліку надходження основних засобів у бюджетні установи. Розглядаючи податковий облік він наголошує на тому, що суми ПДВ, що сплачуються при придбанні основних засобів, не враховуються у їх вартості і відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків. Стосовно бухгалтерського обліку автор звертає увагу на те, що у бюджетних установах до первісної вартості основних засобів не включаються транспортні витрати, суми ПДВ та витрати на капітальний ремонт. Витрати на їх придбання відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків 45.

Юрченко К. зосереджує увагу на документальному оформленні та обліку надходження необоротних активів. Автор виділяє способи надходження основних засобів до бюджетних установ: будівництво; придбання, оприбуткування залишків, виявлених при інвентаризації; безкоштовне отримання. Він розглядає також аналітичний та синтетичний облік надходження основних засобів. Автор наголошує на тому, що особливістю надходження основних засобів у бюджетні установи є те, що їх облік ведеться у повних гривнях без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання основних засобів відносяться на витрати бюджетної установи того періоду, в якому вони придбані 46.

Левицька С. висвітлює проблему вибуття основних засобів, спираючись на Типову інструкцію про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ. Автор пише, що списання з балансу необоротних активів (за виключення пошкоджених внаслідок аварій чи стихійного лиха, морально застарілих, фізично зношених і виявлених в результаті інвентаризації як недостача) до закінчення нарахування зносу на них забороняється. Списання необоротних активів відбувається за первісною чи відновлювальною вартістю 38.

На тому, що інвентаризація є одним з найважливіших методів господарського контролю наголошує Куц Р. Автор наводить деякі аспекти вдосконалення методики інвентаризації - сукупності способів і прийомів, що дозволяють забезпечити її наукову організацію і раціональне проведення 37.

По-перше, він пропонує замінити чинний порядок проведення інвентаризації матеріальних цінностей на складах. Автор радить використовувати на практиці безперервну перманентну інвентаризацію. По-друге, практика проведення інвентаризації дозволяє зробити висновок, що її якість є значно вищою, коли вона здійснюється в період проведення ревізій під контролем і наглядом ревізійних груп.

Питання індексації основних засобів висвітлено у Самарченко Е., де автор дає визначення терміну індексації, обґрунтовує її доцільність, вказує на вимоги нормативів, при яких можливо проведення індексації, розкриває порядок та бухгалтерський облік індексації основних засобів 44.

Питання ремонту та модернізації основних засобів приділяється в економічній літературі багато уваги.

У статті Деркач Т. проаналізовані основні нормативні документи з при воду капітального та поточного ремонту. Автор вказує, що для бюджетних установ витрати на ремонт основних засобів не збільшують балансову вартість основних засобів, а списуються на відповідні рахунки та коди економічної класифікації видатків 36.

Дослідивши літературні джерела, можна зробити загальний висновок, що обліку, контролю та аналізу ефективності використання основних засобів були присвячені праці багатьох науковців. Але, все-таки, проблема ще залишається актуальною, по-перше, існують багато спірних моментів, які потребують вирішення з боку нормативно-правової бази, по-друге, основні засоби в економіці України потребують термінового оновлення та впровадження новітніх технологій та більш продуктивного обладнання.

РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА КІРОВОГРАДСЬКІЙ МИТНИЦІ

2.1 Організаційно-економічна характеристика Кіровоградської митниці

Кіровоградська митниця була створена на підставі наказу Голови Державного митного комітету України № 73 від 08.04.1992 р. Територіально розташована в м. Кіровоград. На сьогоднішній день митниця складається з 17 структурних підрозділів, в тому числі 2 митних поста: “Олександрія” і “Гайворон”. Зоною діяльності Кіровоградської митниці є Кіровоградська область.

Начальник митниці - В.О. Компанієць

Заступники ? Г.С. Воскобійник, О.М. Кравцов, О.В. Іванов

Штатна чисельність митниці ?115 чоловік

Структура митниці розглянута в додатку А.

Основною метою діяльності митниці є забезпечення дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Основними завданнями митниці є :

ѕ безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням юридичними та фізичними особами законодавства України з питань митної справи;

ѕ захист економічних інтересів України;

ѕ забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку;

ѕ застосування відповідно до закону заходів тарифного й нетарифного регулювання при переміщенні товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України;

ѕ здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, удосконалення форм і методів здійснення митного контролю і митного оформлення;

ѕ боротьба з контрабандою та порушення митних правил;

ѕ розвиток міжнародного співробітництва в галузі митної справи;

ѕ ведення митної статистики;

ѕ контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

ѕ забезпечення повноти нарахування та стягнення податків, зборів (обов'язкових платежів), справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи;

Протягом I півріччя 2008 р. Кіровоградською митницею забезпечено безперебійне оформлення 1 809 тис. тонн вантажів, з них експорт - 847, імпорт - 962. В середньому щодня оформлялось майже 15 тис. тонн вантажів. Оформлено 7 541 вантажних митних декларації. Кількість акредитованих у Кіровоградській митниці учасників ЗЕД станом на 1 липня 2008 р. склала 1 477 підприємств. До Держбюджету митницею за I півріччя 2008 р. було перераховано 108856,90 тис. грн.; складено 22 протоколи про порушення митних правил на суму 214,28 тис. грн. (2007 р. - 35 справи на суму 164,39 тис. грн.).

Підбиваючи підсумки, ми бачимо, що Кіровоградська митниця на сучасному етапі займає досить вагоме місце у формуванні Держбюджету. Тому робота на митниці є дуже важливою на даний момент.

Кіровоградська митниця є організацією, фінансування та матеріально-технічне забезпечення якої здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. В таблиці 2.1 наведено основні показники діяльності Кіровоградської митниці за 2007?2009рр.

Таблиця 2.1 Основні показники діяльності Кіровоградської митниці в 2007-2009 рр.

Показники	2007	2008	2009	Абсолютне відхилення
				2009
				2007	2008
Штатна чисельність (од.)	115	115	115	0	0
Фактична чисельність (од.)	115	113	112	-3	-1
Фактична чисельність оперативних працівників (од.)	78	76	82	4	6
Витрати Державного бюджету на утримання митного органу:
Отримано фінансування з Державного бюджету (тис. грн.)	5166,88	7575,71	5700,72	533,84	-1874,98
Отримано фінансування на 1 працівника (тис. грн.)	44,92	67,04	50,89	5,96	-16,14
Отримано фінансування на 1 оперативного працівника (тис. грн.)	66,24	99,68	69,52	3,27	-30,15
Середньомісячна заробітна плата 1 працівника (тис. грн.)	2,50	3,21	4,45	1,95	1,24
Доходи Державного бюджету:
Перераховано коштів до Державного бюджету - всього (тис. грн..)	112257,40	134708,88	124024,26	11766,85	-10684,62
В розрахунку на 1 працівника (тис. грн.)	976,15	1192,11	1107,35	131,20	-84,75
В розрахунку на 1 оперативного працівника (тис. грн.)	1439,19	1772,48	1512,49	73,29	-259,99
Економічна ефективність роботи митного органу:
Доходи на гривню витрат (грн.)	21,73	13,61	21,76	0,03	8
Окупність митниці (тис. грн.)	107090,52	127133,17	118323,53	11233,00	-8809,64
Рентабельність (%)	2072,63	1678,17	2075,59	2,95	397

Спираючись на показники таблиці 2.1 “Основні показники діяльності Кіровоградської митниці в 2007-2009 рр.” побудуємо графіки, щоб детально розглянути економічні показники митниці.

7

Рис. 2.1 Отримано фінансування з Державного бюджету, тис. грн.

З цього графіку ми бачимо що не має стабільності в фінансуванні митниці з Державного бюджету. Якщо порівняти 2009 р. з 2007 р., то ми бачимо, що було профінансовано на 533,84 тис. грн. більше у 2009 р., але якщо порівнювати 2009 р. з 2008 р., то ми можемо спостерігати спад фінансування на 1874,98 тис. грн. Скоріше за все, такий спад є наслідком фінансової кризи.

7

Рис. 2.2 Перераховано коштів до Державного бюджету, тис. грн.

Якщо поглянути на тенденцію перерахування коштів до бюджету, то в порівнянні 2009 р. з 2007 р. було перераховано менше в 2007 р. на 11766,85 грн. А якщо порівнювати 2009 р. з 2008 р., то в 2009 р. було перераховано на 10684,62 тис. грн. менше ніж в 2008 р. Однією з причин є зменшення активності суб'єктів ЗЕД, в результаті фінансової кризи.

7

Рис. 2.3 Рентабельність митниці, %.

Одним з важливих показників, який характеризує діяльність Кіровоградської митниці є рентабельність.

Цей графік показує що в порівнянні 2009 р. з 2008 р. рентабельність менша в 2008 р. на 2,95%. Поглянемо на 2008 р., тут ми бачимо, що рентабельність менша ніж в 2009 р. на 397%.

2.2 Організація бухгалтерського обліку основних засобів в Кіровоградській митниці

В будь-якій установі або організації обліковий процес як технологічна сукупність складається з трьох етапів: первинного, поточного та підсумкового. На кожному етапі є такі основні об'єкти організації облікового процесу: облікові номенклатури, носії облікової інформації, рух носіїв, технологія забезпечення облікового процесу.

Сукупність об'єктів бухгалтерського обліку визначається змістом господарської діяльності конкретної установи, вимогами управління і потребами інформації, контролі та оцінюванні діяльності на підставі аналізу.

Переважну частину активів бюджетних установ становлять основні засоби. Підсистема обліку основних засобів охоплює:

ѕ облік надходження та руху;

ѕ облік зносу та ремонту;

ѕ облік вибуття.

Організація обліку основних засобів являє собою процес вибору й упорядкування способів і прийомів, обробки й видачі достовірної та своєчасної вихідної інформації про наявність, рух, зберігання, використання і вибуття необоротних активів.

Щоб побудувати механізм реалізації такого процесу, необхідно організувати інвентарний облік, закріпити об'єкти основних засобів за конкретними матеріально відповідальними особами, розробити облікові номенклатури, графіки руху носіїв облікової інформації та робочі інструкції тощо. На розв'язання зазначених завдань має спрямовуватися облікова політика установи чи організації.

Залежно від цільового призначення і виконуваних функцій класифікація основних засобів передбачена формою № 5 річного звіту “Звіт про рух необоротних активів”. У цій формі виділяється дев'ять груп основних засобів. На основі плану рахунків затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.1999 р. № 114 “Про порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ“ із змінами та доповненнями, для обліку власних та отриманих на умовах фінансового лізингу основних засобів у Плані рахунків передбачено рахунок 10 “Основні засоби” який розподіляється на субрахунки:

101 “Земельні ділянки”;

102 “Капітальні витрати на поліпшення земель”;

103 “Будинки та споруди”;

104 “Машини та обладнання”;

105 “Транспортні засоби”;

106 “Інструменти, прилади та інвентар”;

107 “Робочі і продуктивні тварини”;

108 “Багаторічні насадження;

109 “Інші основні засоби”.

Субрахунки 102, 107, 108 - не використовуються на Кіровоградській митниці.

Склад основних засобів у розрізі груп і підгруп у бюджетних установах має свою специфіку і тому його буде розглянуто детальніше.

На субрахунку 101 “Земельні ділянки” обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством придбана та/або надана для користування установі, у тому числі здана в оренду.

На субрахунку 102 “Капітальні витрати на поліпшення земель” обліковують витрати неінвентарного характеру, тобто витрати, не пов'язані з будівництвом споруд, на покращення земельних ділянок для сільськогосподарського призначення, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очищення водойм тощо).

На субрахунку 103 “Будинки та споруди” обліковуються із виділенням в окремі підгрупи:

ѕ будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі учбових закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків інтернатів для престарілих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій та ін.) та іншими установами;

ѕ будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання.

На субрахунку 104 “Машини та обладнання” обліковуються силові машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання з виділенням.

На субрахунку 105 “Транспортні засоби” з виділенням на окремі підгрупи обліковуються усі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів незалежно від вартості:

ѕ рухомий склад залізничного, водного, автомобільного транспорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, платформи, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-електроходи, буксири, баржі та барки, човни та судна службово-допоміжні, рятувальні, пристані плавучі, парусні судна, автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі та ін.);

ѕ запасні частини до транспортних засобів, які за своєю вартістю за одиницю відносяться до основних засобів.

На субрахунку 106 “Інструменти, прилади та інвентар” обліковуються:

ѕ інструменти - механічні та немеханічні знаряддя праці загального значення, а також прикріплені до машин предмети, які слугують для обробки матеріалів. До них відносяться: різальні, ударні, натискувальні та ущільнюючі знаряддя ручної праці, включаючи ручні механічні знаряддя, що працюють на електроенергії, енергії стисненого повітря та ін. (електродрелі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти та ін.), а також різного роду пристрої для обробки матеріалів, здійснення монтажних робіт та ін. (лещата, патрони, ділильні головки, пристрої для встановлення двигунів та для прокручування карданного валу на автомобілях та ін.);

ѕ виробничий інвентар та приладдя - предмети виробничого значення, які слугують для полегшення виробничих операцій під час роботи: робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (наприклад, світлокопіювальні рами та ін.);

ѕ господарський інвентар - предмети конторського та господарського облаштування, конторська обстановка, переносні бар'єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок із спеціальним обладнанням), килими, портьєри та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення - гідропульти, стендери, драбини ручні, та ін. (крім насосів пожежних на автомобільному чи кінному ходу та механічних пожежних драбин, врахованих на субрахунку 104 “Машини та обладнання”).

На субрахунку 107 “Робочі і продуктивні тварини” виділяють підгрупи:

ѕ робоча худоба ;

ѕ продуктивна та племінна худоба;

ѕ службові собаки;

ѕ декоративні тварини;

ѕ піддослідні тварини.

На субрахунку 108 “Багаторічні насадження” обліковують: штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку; плодово-ягідні насадження всіх видів, озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, парках, скверах, на території установ, у дворах житлових будинків; штучні насадження ботанічних садів та інших науково дослідних установ. Молоді насадження обліковують окремо від насаджень, що досягли повного розвитку, тобто віку початку плодоношення, зімкнення крон та ін.

На субрахунку 109 “Інші основні засоби” обліковуються з виділенням на окремі групи:

ѕ сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 гривень за одиницю (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки);

ѕ документація з типового проектування незалежно від вартості;

ѕ навчальні кінофільми, магнітні диски і стрічки, касети.

Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється установою .

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Внутрішня телефонна та комп'ютерні мережі, системи безпеки (відеоспостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації можуть обліковуватись як окремий інвентарний об'єкт основних засобів. Зокрема, всі складові, що входять до цілісного майнового комплексу, кожний окремо може обліковуватися як окремий інвентарний об'єкт. Разом з тим, у разі передавання цього комплексу при проведенні демонтажу всі складові оприбутковуються як окремі інвентарні об'єкти.

Основні засоби в установах обліковуються за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерії за інвентарними об'єктами.

Інвентарним об'єктом за субрахунком 103 “Будинки та споруди” є кожна окрема будівля. До її складу входять усі потрібні для експлуатації і розміщення всередині нього комунікації, тобто: система опалення приміщення, включаючи котельну установку для опалення (якщо остання знаходиться в самому приміщенні), внутрішня мережа водогазопроводу і каналізації з усіма пристроями, внутрішня мережа силової та освітлювальної електропроводки з усією освітлювальною арматурою, внутрішні телефонні й сигналізаційні мережі та вентиляційні пристрої загально санітарного значення.

Земля і будівлі, розташовані на ній, є окремими основними засобами і в бухгалтерському обліку відображаються окремо.

Зовнішні прибудови до будівлі, що мають самостійне господарське значення, приміщення котельних, які стоять окремо, а також капітальні надвірні прибудови (склади, гаражі) вважаються також самостійними інвентарними об'єктами.

Земельні ділянки обліковуються на підставі державних актів, якими посвідчується право власності на земельну ділянку або право постійного користування та встановлюються площа та вартість переданих земельних ділянок.

При придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс митниці за первісною вартістю.

Витрати з наймання транспорту для перевезення основних засобів не збільшують вартість придбаних основних засобів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) основних засобів, не враховуються до вартості основних засобів і відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих активів.

Податки та збори, інші послуги та інші видатки, які сплачуються при придбанні, не збільшують вартість основних засобів, а відносяться на фактичні видатки бюджетної установи.

Організація обліку на митниці покладена на відділ бухгалтерського обліку та звітності, який є структурним підрозділом митниці і підпорядковується начальнику митниці.

Відділ при виконанні покладених на нього завдань і функцій взаємодіє з іншими підрозділами митниці та керується у своїй діяльності Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, актами Президента України й Кабінету Міністрів України, наказами Держмитслужби, нормативно-правовими актами інших уповноважених органів.

На відділ бухгалтерського обліку покладаються наступні завдання:

ѕ планування видатків на утримання митниці та забезпечення контролю за раціональним і цільовим використанням бюджетних коштів відповідно до затвердженого кошторису;

ѕ ведення бухгалтерського обліку всіх господарських операцій з відображенням їх в регістрах бухгалтерського обліку;

ѕ розроблення спільно з іншими підрозділами митниці плану заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів митниці;

ѕ складання фінансової, статистичної звітності, подання її в установлені строки до відповідних органів;

ѕ відвернення й недопущення порушень фінансової дисципліни, безгосподарності, марнотратства, викривлення фінансової звітності.

Керівник відділу підпорядковується безпосередньо начальнику митниці, а з питань бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності, формування та виконання кошторисів - начальнику Управління фінансів та бухгалтерського обліку - головному бухгалтеру Державної митної служби України.

Він також є розпорядником коштів з правом другого підпису, здійснює контроль за раціональним та економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням державної власності.

Головний бухгалтер здійснює загальне керівництво роботою відділу та забезпечує виконання завдань, покладених на відділ.

Робота відділу регламентується положенням про відділ бухгалтерського обліку та звітністю, наказом про облікову політику, а також графіком документообігу. Графік документообігу розробляє головний бухгалтер. Затверджується і вводиться в дію наказом керівника для того, щоб бути безумовно обов'язковим не тільки для облікових, але й для інших працівників, пов'язаних з веденням обліку.

Облік основних засобів ведеться на Кіровоградській митниці посадовою особою відділу бухгалтерського обліку та звітності за допомогою програми “Фінанси” та “Облік основних засобів”. Облік здійснюється згідно Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ № 64, Інструкцією зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів від 02.12.1997 р. № 125/70; Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і Порядком застосування Плану рахунків бюджетних установ від 10.12.1999 р. № 114 із змінами та доповненнями.

Перед посадовою особою, яка здійснює облік основних засобів, поставленні наступні завдання:

ѕ правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрів надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів;

ѕ відображення нарахування зносу на основні засоби;

ѕ обґрунтування доцільності ремонту основних засобів та відображення його в обліку;

ѕ збір та групування інформації для здійснення контролю за збереженням та правильним використанням кожного об'єкта.

Аналітичний облік основних засобів ведеться по об'єктно та по відповідально матеріальним особам.

2.3 Організація руху та аналітичного обліку основних засобів на Кіровоградській митниці

Ефективність діяльності бюджетних установ, в тому числі митниць, певною мірою залежить від організації та забезпечення обладнанням, приладами, інвентарем та іншими об'єктами основних засобів

Первісне формування складу основних засобів бюджетних установ і організацій здійснює держава за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Надходження основних засобів у Кіровоградській митниці здійснюється внаслідок:

ѕ будівництва нових об'єктів;

ѕ придбання (за рахунок бюджетних або позабюджетних коштів);

ѕ оприбуткування залишків, виявлених за результатами проведених інвентаризацій;

ѕ безкоштовного отримання.

Порядок бухгалтерського обліку та здійснення операцій з основними засобами бюджетних організацій має свої особливості та регулюється спеціальними нормативними документами, що затверджуються Державним казначейством України.

На Кіровоградській митниці порядок документального оформлення та обліку надходження необоротних активів регламентується Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів № 64 від 17.07.2000 р. (зі змінами). Інструкцією зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів від 02.12.1997 р. № 125/70; Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і Порядком застосування Плану рахунків бюджетних установ від 10.12.1999 р. № 114.

У бухгалтерському обліку основні засоби оприбутковуються за первісною вартістю. До первісної вартості основних засобів не включаються наступні витрати:

1) витрати з наймання транспорту для перевезення основних засобів;

2) суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) основних засобів;

3) податки та збори, інші послуги та інші видатки, які сплачуються при придбанні основних засобів;

4) роботи щодо встановлення структурованої кабельної системи, настройки локальної обчислювальної мережі тощо, а також витратні матеріали, що використані при проведенні таких робіт;

5) витрати на поточний та капітальний ремонт, а також витрати на запасні частини, що були застосовані при ремонті основних засобів, крім робіт, які виконувались при добудівлі, дообладнанні, реконструкції та модернізації.

Витрати, пов'язані з придбанням основних засобів, відображаються за кодами економічної класифікації витрат:

2110 “Придбання обладнання і предметів довгострокового використання”;

2121 “Будівництво (придбання) житла”;

2122 “Будівництво (придбання) адміністративних об'єктів”;

2123 “Інше будівництво (придбання)”;

2130 “Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація”;

2300 “Придбання землі і нематеріальних активів”.

Надходження основних засобів супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку та присвоєнням їм інвентарних номерів та проведенням необхідних записів у регістрах аналітичного обліку.

Згідно з Інструкцією № 64 кожному об'єкту основних засобів присвоюють інвентарний номер, що складається з восьми знаків. Перші три знаки означають номер субрахунку, четвертий - підгрупу, а останні чотири знаки - порядковий номер предмета в підгрупі. Для тих субрахунків, в яких не виділені підгрупи, четвертий знак позначається нулем.

Інвентарний номер присвоює бухгалтерія бюджетної установи. Його обов'язково зазначають на самому об'єкті, щоб уникнути плутанини при віднесенні на вартість об'єкта витрат на ремонт, при нарахуванні зносу і списанні. Інвентарний номер проставляють на жетоні, який прикріплюють до об'єкта, позначають фарбою на об'єкті або роблять це в інший спосіб. Інвентарний номер не повинен псувати вигляд основного засобу.

Якщо інвентарний об'єкт складний і включає ті або інші відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле (припустимо, комп'ютер), як правило, на кожному такому елементі (у даному прикладі - на системному блоці, моніторі, клавіатурі, мишці тощо) повинен бути той самий інвентарний номер, що і на основному об'єкті. Інвентарний номер, присвоєний об'єкту, зберігається за ним на весь період знаходження його в цій установі. Номери вибулих або ліквідованих об'єктів можуть бути присвоєні іншим новоприбулим об'єктам.

З метою своєчасного відображення придбання основних засобів (незалежно від джерела надходження) їх аналітичний облік на митниці ведеться за типовими формами: 0З-1 (бюджет) “Акт прийняття-передачі основних засобів”, Типова форма ОЗ-2 (бюджет) “Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів”, 0З-6 (бюджет) “Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах”, 0З-9 (бюджет) “Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах”, 0З-10 (бюджет) “Опис інвентарних карток з обліку основних засобів”.

При надходженні основних засобів на митницю складається “Акт прийняття-передачі основних засобів” (форма № ОЗ-1(бюджет)). Для прийняття об'єктів основних засобів наказом керівника установи створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках: один - для установи, яка здає, другий - для установи, яка приймає. Акт затверджується керівником установи. Після оформлення акт разом з технічною документацією, що стосується даного об'єкта, передається в бухгалтерію. Акт складається на кожний окремий об'єкт основних засобів, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій. На об'єкт, що був в експлуатації, робиться запис на суму зносу.

“Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів” типова форма № ОЗ-2 (бюджет) застосовується для оформлення прийняття-здання основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації.

Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на прийняття основних засобів після ремонту, та представником підприємства (організації), яке виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

В акті вказується кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно з затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт.

Типова форма № ОЗ-6 (бюджет) “Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах” застосовується для обліку будинків, споруд, передавальних пристроїв, робочих силових машин і обладнання, автоматизованих ліній, транспортних засобів, вимірювальних приладів і регулюючих пристроїв, лабораторного обладнання, виробничого і господарського інвентарю та інших об'єктів основних засобів.