Відображення організації внутрішнього контролю у нормативних документах

Вступ

Управління підприємством потребує максимальної реалізації всіх функцій, включаючи функцію контролю. Організація є важливою складовою управління. Тому належна організація контролю зумовлює ефективне функціонування підприємства. Важливі аспекти організації контролю містяться в нормативних документах формування собівартості продукції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідниками встановлено зміст організації контролю як технологія отримання даних, предмет і метод, планування, розвиток, вдосконалення [11]; до організації контролю включаються об'єкти, суб'єкти, контрольовані параметри, етапи, стадії, методи, процедури, джерела [1]; інші дослідники до організації контролю включають технологію отримання даних, способи документування та документообіг, облікову політику, планування, розвиток, вдосконалення [13]. В дослідженнях організація контролю розглядалася не самостійно, а разом із організацією обліку [13], із організацією обліку та аналізу [11], що знижує наукову значимість саме організації контролю. Невирішені раніше частини загальної проблеми. В попередніх дослідженнях не робилося посилання на розкриття змісту внутрішнього контролю, який міститься у нормативних документах, зокрема з формування собівартості продукції. Тому виникає потреба більш змістовного розгляду організації внутрішньогосподарського контролю. Постановка завдання. Висвітлення питань організації внутрішньогосподарського контролю через призму регламентації нормативними документами з калькулювання собівартості продукції. Результати. З точки зору управління, під організацією контролю розуміють послідовний, продуманий устрій. Щодо організації внутрішнього контролю, такий устрій передбачає встановлення суб'єктів та об'єктів контролю, контрольні дії, технологію отримання даних для контролю тощо.

Раціональна організація внутрішнього контролю відповідає сучасним вимогам управління. За міжнародними стандартами бухгалтерського обліку на фінансовий стан суб'єкта господарювання впливають економічні ресурси, які він контролює, його фінансова структура, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, у якому він функціонує. Інформація стосовно економічних ресурсів, що контролюються суб'єктом господарювання, і стосовно його здатності в минулому змінювати ці ресурси, є корисною для визначення здатності суб'єкта господарювання генерувати грошові кошти та їх еквіваленти у майбутньому [3].

З численних визначень внутрішнього економічного контролю є такі, що містять наявність організаційних рис, організаційної структури. Так, під внутрішнім контролем розуміється система фінансового та інших видів контролю, яка передбачає наявність організаційної структури, методів і способів роботи, а також внутрішні ревізійні заходи, здійснювані керівництвом для того, щоб контрольований об'єкт функціонував ефективно і продуктивно [10].

Зміст організації внутрішнього контролю передбачає встановлення мети (завдання), організаційну структуру контролю та її зв'язок із організаційною структурою управління підприємством в цілому, регламентацію функцій та розподіл відповідальності, технологію отримання даних, планування контролю, основні параметри контролю, систему норм і нормативів, внутрішніх стандартів, внутрішню звітність.

Під організацією внутрішнього контролю розуміють стійку, впорядковану сукупність підрозділів з контролю (осіб, що виконують контроль) з їхніми ієрархічними взаємозв'язками, які відображають співпорядкованість як по вертикалі, так й по горизонталі управління. Неодмінною умовою успішної діяльності контрольних органів є системний підхід, який спрямований на створення цілеспрямованого мінімуму структур, що здатні забезпечити ефективну реалізацію функцій контролю.

Організація внутрішнього контролю передбачає встановлення мети контролю, вибір головних параметрів, що актуальні для діяльності підприємства, створення підрозділу з внутрішнього контролю, призначення працівників - контролерів або покладання обов'язків з контролю та співробітників; регламентацію функцій служб/осіб з контролю, розробку внутрішніх документів, які регламентують проведення контролю, інформаційне забезпечення контролю, виконання контрольних заходів.

Важливим напрямом внутрішнього контролю є контроль за використанням ресурсів підприємства. В свою чергу, контроль за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів є складовою мети обліку собівартості продукції.

Зміст організації внутрішнього контролю в нормативній базі з калькулювання собівартості продукції.

Суттєву інформацію щодо розкриття змісту та властивостей організації контролю містять діючі нормативно-правові акти щодо калькулювання собівартості продукції. Незважаючи на те, що ці документи мають характер рекомендацій, вони призначені для дотримання підприємствами певних правил здійснення внутрішнього контролю при формуванні вартості робіт та послуг.

Проведемо порівняння зазначених у нормативних документах положень з внутрішнього контролю при формуванні собівартості продукції з точки зору їх відповідності сучасним вимогам щодо організації внутрішнього контролю суб'єктів господарювання.

В таблиці 1 наведено зведені дані про зміст елементів організації внутрішнього контролю, що містяться у нормативних документах з калькулювання на підприємствах промисловості, житлово-комунального господарства, на транспорті, в торгівлі, при проведенні науково-дослідних, будівельно-монтажних та проектно-вишукувальних робіт. При формуванні вартості робіт (послуг) використовується "традиційний" підхід до організації контролю - основний наголос робиться на помилках, оцінюються значні чи незначні відхилення від норм.

Таблиця 1 Використання класифікації внутрішнього контролю для відображення контролю при калькулюванні собівартості продукції

З даних таблиці 1 випливає, що при формуванні собівартості продукції використовуються підходи до контролю, характерні для внутрішнього (управлінського) обліку: планування, складання бюджетів, формування центрів відповідальності, застосування норм, нормативів, документування відхилень від норм, використання як нормативного методу обліку, так і обліку без застосування норм.

Внутрішній контроль при формуванні собівартості продукції у промисловості як складової внутрішнього контролю підприємств.

Виходячи із визнаних складових внутрішнього контролю [12], можна трансформувати процедури контролю при калькулюванні собівартості продукції складової організації внутрішнього контролю підприємств. До таких складових відносяться 5 елементів: середовище контролю, оцінка ризиків, інформаційні системи, процедури та моніторинг контролю. Підсумкові результати такої трансформації наведені у табл. 2.

Таблиця 2 Елементи внутрішнього контролю підприємств, що містяться у галузевих методичних рекомендаціях та положеннях з калькулювання продукції

Зазначимо, що в деяких нормативних документах прямо вказується про організацію контролю: організація контролю за використанням фонду заробітної плати [2],групування витрат за економічними елементами [9]. Підсумок.

В нормативних документах розкриваються такі елементи організації внутрішнього контролю, як мета, об'єкти та суб'єкти контролю, технологія отримання даних, способи документування, етапи, стадії та ін.

Позитивні риси. За змістом операції з формування собівартості продукції вважаються калькуляційним обліком. Внутрішній контроль має різні прояви при різних системах обліку.

Контроль виникає на стадіях відпуску продукції (звертається увага на дотримання лімітів) та при калькулюванні. При включенні витрат до собівартості оцінюється дотримання встановлених заздалегідь норм, відхилення від норм, виконання виробничого завдання, визначаються фактичні та кошторисні витрати для одного й того ж обсягу продукції, застосовуються різні види контролю тощо. Контроль поєднується з аналізом. Можна виокремити бухгалтерський та адміністративний контроль.

Внутрішній контроль здійснюється на нижчому рівні управління - у первинній ланці виробництва - бригаді, технологічному переділі, дільниці, цеху, виробництві; контроль стосується діяльності відповідальних осіб даного рівня управління з розпорядження такими особами засобами виробництва та робочою силою.

Недоліки. Внутрішнім контролем охоплений облік не за всіма економічними елементами. Хоча декларується встановлення нормативних витрат за місцями виникнення витрат та центрами відповідальності, такі центри відповідальності за витрачання коштів не визнані, як не визнані інші важливі складові системи внутрішнього контролю.

Практичне використання передбачених елементів організації внутрішнього контролю передбачає наявність та постійний перегляд норм, лімітів, стандартів, інших регламентів, встановлення припустимих відхилень від норм, класифікацію відхилень, встановлення винуватців, визнання технологічних втрат та планового браку тощо.

Потрібен перехід від традиційного підходу як стеження за помилками, до формування інформації менеджерам для прийняття ефективних рішень.

Висновки

Рекомендації з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції для підприємств більшої частини галузей економіки передбачає проведення контрольних процедур.

Нормативні документи розмежовують контроль при веденні бухгалтерського обліку та функцію контролю при управлінні підприємством.

Організаційна структура контролю не виокремлюється від структури управління підприємством в цілому.

Література

1. Бурцев В.В. Организация системы внутреннего контроля коммерческой организации. - М.: "Экзамен", 2000. - 320 с.

2. Інструкція планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства. (Затв. наказом Мінлісгоспу України від 17.07.1996 р. № 72).

3. Концептуальна основа складання та подання фінансових звітів. (В зб. "Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ)" 2004, т. 1; с.19-46).

4. Методичні рекомендації з планування обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства. (Затв. наказом Держбуду України від 06.03.2002 р. № 47).

5. Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт. (Затв. наказом Держбуду України від 16.02.2004 р. № 30).

6. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності. (Затв. наказом Мінекономіки України від 22.05.2002 р. № 145).

7. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, із змінами та доповненнями. (Затв. наказом Міністерства промислової політики України від 02.02.2001 р. № 47).

8. Методичні рекомендації з формування собівартості проектно-вишукуваних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку. (Затв. наказом Держбудархітектури та житлової політики України від 29.03.2002 р. № 64).

9. Методичні рекомендації з формування перевезень (робіт, послуг) на транспорті. (Затв. наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р. № 65).

10. Організація промислового виробництва. Облік, аналіз та планування господарювання на промисловому підприємстві. Терміни та визначення. ДСТУ 2962-94. - К.: Держстандарт України, 1994. - 52 с.

11. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу: підручник / А.М.Кузьмінський, В.В.Сопко, В.П.Завгородній; за ред. А.М.Кузьмінського. - Вищ. шк., 1993. - 223 с.: іл.

12. "Розуміння суб'єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень". Міжнародний стандарт аудиту 315. - В зб. 2001 МФБ Стандарти аудиту та етики. - К.: ТОВ "Парітет-інформ", 2003. - 712 с.

13. Пилипенко А.А., Отенко В.І. Організація обліку і контролю: підручник. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2004. - 424 с.

14. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. (Затв. Постановою КМ України від 20.07.1996 р. № 830).