Фінансова звітність

Фінансова звітність



Зміст

1 Вступ

2 Поняття та принцип побудови звітності.

3 Класифікація звітності та її користувачі.

4 Порядок складання, подання, оприлюднення фінансової звітності.

5 Форми фінансової звітності.

5.1 Баланс: склад, порядок заповнення, використання для потреб управління;

5.2 Про фінансовий результат;

5.3 Про рух грошових коштів;

5.4 Про власний капітал;

6 Примітки до фінансової звітності.

Висновок

Список використаної літератури.



Вступ

Сучасний механізм обліку був відомий і працював ще до моменту появи першої публікації на облікову тему. З розвитком економічних відносин облік удосконалюється як надбудова суспільної формації, зростає його значення в доказах май нової відповідальності. Поняття обліку є досить широким і багатогранним, так як він пов'язаний з господарською діяльністю людей.

З огляду на це він перетворився на міжнародну мову бізнесу - став обов'язковою передумовою успішної діяльності всіх господарюючих суб'єктів. Він тісно пов'язаний із такими науками, як статистика, фінанси, менеджмент, із правовими та соціальними науками.

Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану , нового типу цивілізації третього тисячоліття . Розв`язання цих нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах суспільства. Облік вступає на новий щабель свого розвитку.

Перехід підприємств у 2000-2001 роках на Національні стандарти бухгалтерського обліку дозволяє суб'єктам підприємницької діяльності самостійно визначати облікову політику підприємства, обирати форму бухгалтерського обліку, затверджувати правила документообігу, встановлювати межі та форми ведення обліку. Бухгалтерський облік є, так би мовити, літописом діяльності будь-якого господарства, дає йому змогу поновити кожен господарський факт з усіма подробицями .Бухгалтерська інформація надає суцільну, без будь-яких пропусків, картину бізнесу і має найбільшу повноту. Така повнота інформації забезпечує підприємцям достатню свободу в прийнятті управлінських рішень, а підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період.

1.Поняття та принципи побудови звітності

Бухгалтерський облік -- це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства користувачам для прийняття рішень. Підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, тобто період з 1 січня по 31 грудня. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу або року. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим 15 місяців. Тобто першим звітним роком є період до 31 грудня з дати набуття прав юридичної особи, а для тих, що набули цього права після 1 жовтня -- по 31 грудня наступного року. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до моменту ліквідації підприємства.

Економічні рішення, які приймають користувачі фінансових звітів, вимагають оцінки здатності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також часу та впевненості в їх генеруванні. Власне цим і визначається, наприклад, спроможність підприємства здійснювати виплату заробітної плати або розраховуватися з постачальниками, своєчасно повертати позики, сплачувати дивіденди.

Користувачі можуть краще оцінювати здатність підприємства генерувати грошові кошти чи їх еквіваленти, якщо мають у своєму розпорядженні узагальнену та систематизовану інформацію у вигляді фінансової звітності, сфокусовану на фінансовому стані та результатах діяльності підприємства.

Отже, метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Для досягнення поставленої мети та виконання завдань щодо задоволення інформаційних потреб користувачів звітність має відповідати певним вимогам. Залежно від потреб управління, чинних законодавчих та нормативно-правових актів можна сформувати систему вимог до звітності

1.Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом)бухгалтерського обліку II "Баланс", затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 31 березня 1999 № 37. Бухгалтерський баланс складається за формою, встановленою Міністерством фінансів України.

2.У балансі порівнюються дані на початок і кінець звітного періоду.

3.Статті балансу групуються за певною ознакою.

4.Не допускається взаємне погашення активів і пасивів балансу.

5.Статті балансу відображають дані бухгалтерського обліку відповідно до фактичної наявності за результатами інвентаризації.

6.Оцінка статей здійснюється відповідно до положень національних облікових стандартів.

Порівняння структури балансу за національними та міжнародними стандартами наведено в табл. 10.2. Слід зазначити, що міжнародні стандарти, на відміну від національних, не передбачають суворо фіксованої, конкретної форми балансу, а лише містять мінімальний перелік показників (П(С)БО 1, параграф 66), які необхідно відобразити в ньому. До того ж цей перелік може бути збільшений за рахунок додаткових статей, якщо керівництво підприємства вважає ці статті істотними для достовірного відображення фінансового стану.

Класифікація звітності та її користувачі

З метою впорядкування складання звітності її класифікують за такими найбільш поширеними ознаками: змістом і джерелами формування, терміном подання, ступенем узагальнення, обсягом, періодичністю подання, охопленням видів діяльності, поширенням на галузі народного господарства, характером спрямування і використання, ступенем використання обчислювальної техніки.

Насамперед слід розрізняти звітність за будовою:

-- звітність, у якій інформація наводиться станом на певну дату (вона містить моментні показники);

-- звітність, що містить інформацію за певний (звітний) період (її складають інтервальні показники).

За змістом і джерелами формування розрізняють статистич ну, фінансову, податкову, спеціальну, внутрішньогосподарську (управлінську) звітність.

Статистична звітність містить інформацію, що є необхідною для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств та побудови макроекономічних показників.

Фінансова звітність містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період, її складають з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації. Цей принцип закладено у структуру звітних форм, у внутрішній і між формовій ув'язці показників.

Податкова звітність містить інформацію про валові доходи та валові витрати, фінансові результати та розрахунок сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, а також надмірно сплачених сум, що підлягають відшкодуванню.

Спеціальна звітність подається з питань розрахунків і використання коштів фонду соціального страхування, пенсійного фонду, фонду зайнятості тощо.

Внутрішньогосподарська (управлінська) звітність відображає необхідну інформацію для прийняття рішень на рівні структурних підрозділів і розробляється підприємством самостійно.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За термінами подання розрізняють нормативну і строкову звітність. Нормативна подається на певну дату, строкова -- у термін до 25 днів після закінчення звітного періоду.

За ступенем узагальнення звітність поділяють на первинну, що подається підприємствами, і зведену, що узагальнює дані первинної звітності у межах міністерств і відомств.

За обсягами відображених результатів діяльності розрізняють повну і скорочену звітність.

За періодом часу, за який характеризується діяльність підприємства, тобто за періодичністю подання розрізняють річну і проміжну (щоквартальну, щомісячну) звітність.

З погляду охоплення видів діяльності звітність може відображати усі види діяльності, якою займається підприємство, або обмежуватися лише основним із них.

З погляду поширення на галузі народного господарства звітність є типовою і галузевою. Типові форми звітності застосовують для відображення облікових даних однакового змісту, галузеві містять показники за специфічними видами діяльності.

За характером спрямування розрізняють внутрішню звітність, призначену для внутрішнього управління підприємством, і зовнішню, яка виходить за межі підприємства і подається органам виконавчої влади, іншим користувачам.

Звітність за способом подання користувачам поділяють на подану поштовим зв'язком, телеграфом, електронною поштою або подану власноруч.

4Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності

Підприємство складає квартальну та річну фінансову звітність, яку подає користувачам відповідно до чинного законодавства. Найбільшим за обсягом й інформативністю є річний звіт у складі: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал та приміток до звіту. Підготовка та складання річного фінансового звіту має свої етапи, що зумовлено тривалістю облікового періоду і складністю виконуваних робіт. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи; уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків з дебіторами і кредиторами, зокрема розрахунків з податковими та фінансовими органами, у необхідних випадках відрегулювати її; визначити обсяги валових доходів і валових витрат і списати відповідні суми на фінансові результати та закрити рахунки; відобразити чисті прибутки (збитки) і їх розподіл чи погашення. Під час проведення цієї роботи перевіряють правильність облікових запасів, звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок.

Якісна відмінність між квартальним і річним фінансовим звітом полягає в тому, що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники річної звітності підтверджуються результатами інвентаризації активів та зобов'язань, що забезпечує їх достовірність. Правові основи порядку складання, подання та оприлюднення фінансової звітності закладені в статті 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня

1999 p. № 996-XIV та у Порядку подання фінансової звітності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого

2000 р. № 419.

Підприємства подають фінансову звітність таким адресатам:

-- органам, до сфери управління яких належать підприємства;

-- трудовим колективам на їх вимогу;

-- власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

-- іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету, органам Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, -- відповідно фінансовим відділам держадміністрацій.

Термін подання фінансової звітності визначає уряд. Так, квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами адресатам не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна -- не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Місячний звіт про використання бюджетних асигнувань підприємства подають не пізніше 5 числа, наступного за звітним, квартальний -- не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річний -- не пізніше 22 січня наступного за звітним року.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають зведену фінансову звітність про виконання кошторисів доходів і видатків розпорядниками бюджетних коштів Державному казначейству та Рахунковій палаті щокварталу не пізніше ЗО числа місяця, що настає за звітним кварталом, та щороку не пізніше 1 березня наступного за звітним року.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подають консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.

Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а в разі надсилання її поштою -- дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата. У разі, коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

Форми фінансової звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби -- керівником спеціалізованої організації або фахівцем-бухгалтером, які за угодою виконували роботу з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних даних.

Фінансова звітність підприємства є відкритою, крім випадків передбачених законодавством. Оприлюднення звітності -- це офіційне подання фінансової звітності до органів Державного комітету статистики України, Державної податкової адміністрації України, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету України, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інших установ і організацій, які відповідно до законодавчих актів України вповноважено для отримання бухгалтерської звітності від суб'єктів господарювання, а також офіційна публікація звітів про фінансовий стан підприємства в засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством.

Відкриті акціонерні товариства, підприємства -- емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюджувати її у вигляді окремих друкованих видань.

Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюють відповідні органи в межах їх повноважень, передбачених законами.

Відповідні органи при перевірці поданої на їхню адресу звітності встановлюють правильність оформлення звіту і звітних даних, наявність всіх звітних форм, взаємозв'язок і погодженість між окремими показниками та формами звітності.

Затвердження звітності підприємства відповідним органом оформлюється актом (протоколом), у якому дається також оцінка діяльності підприємства та пропозиції щодо поліпшення його діяльності.

Форми фінансової звітності

Фінансова звітність підприємства включає в себе: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Баланс-- це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Можна виділити такі особливості складання балансу.

Для суб'єктів малого підприємництва і представництв суб'єктів господарської діяльності національними Положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлює Міністерство фінансів України. Методологія та форми складання фінансової звітності регулюються в Україні затвердженими Міністерством фінансів такими національними Положеннями (стандартами):

-- П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності";

-- П(С)БО 2 "Баланс";

-- П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати";

-- П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів";

-- П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал".

Призначення форм фінансової звітності розглянуто в додатку 1.

Форми фінансових звітів є взаємозв'язаними, взаємодоповнюючими, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих же операцій або інших.

1 Баланс: склад, порядок заповнення, використання для потреб управління

Зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 2 ”Баланс”.

П(С)БО 2 має наступну структуруЗазначається, що подальша оцінка та розкриття окремих статей здійснюється згідно з відповідними стандартами

В П(С)БО 2 використовується наступні терміни: активи, власний капітал, довгострокові зобов'язання, пов'язані сторони, зобов'язання, еквіваленти грошових коштів, фінансові інвестиції, поточні зобов'язання, необоротні активи, операційний цикл.

Згідно з П(С)БО 2 баланс має таку структуру:

1)необоротні активи;

2) оборотні активи; АКТИВ

3) витрати майбутніх періодів;

4)власний капітал;

5) зобов'язання; ПАСИВ

6) доходи майбутніх періодів

Розглянемо кожний розділ окремо.

Ресурс не визнається активом, якщо понесені на його створення витрати, на думку бухгалтера, не призведуть до отримання економічних вигод у майбутньому.

Економічна вигода, заключна в активі, може бути отримана протягом операційного циклу.

Операційний цикл розраховується як сума середнього часу збереження запасів, середнього часу виробництва. Середнього часу збереження готової продукції для відвантаження (продажу) і середнього часу одержання грошей від покупців. У торгівлі операційний цикл визначається як сума часу збереження товарів і часу надходження грошей від покупців. У сфері робіт і послуг операційний цикл розраховується так само, як у сфері виробництва продукції.

Традиційно за операційний цикл беруть проміжуток часу, що не перевищує 12-ти місяців, тобто одного календарного року.

В балансі інформація про активи, зобов'язання і власний капітал може бути наведена за наступних умов:

1) актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням;

2) зобов'язання відображається в балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення;

3) власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

Визначення витрат та доходів майбутніх періодів буде розглянуто далі при коментуванні відповідних розділів активу і пасиву балансу.

Порядок заповнення балансу. Згідно П(С)БО 2 у статтях балансу повинна відображатись правдива, достовірна інформація, що дає змогу оцінити теперішні і майбутні події.

Для заповнення балансу використовуються дані про залишки по балансових рахунках.

Рахунки доходів і витрат у Балансі підприємства не відображається, а використовуються для складання Звіту про фінансові результати.

I розділ активу Балансу

У статті ”Нематеріальні активи” (рядки 010-012) відображається вартість об'єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними Положеннями (стандартами). У цій статті наводяться окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована у встановленому порядку сума зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу.

Детальніша інформація про оцінку, облік та знос нематеріальних активів розглядається в П(С)БО 8.

У статті ”Незавершене будівництво” (рядок 070) показується вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

У статті ”Основні засоби” (рядки 030-032) наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними Положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів.

У цій статті наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. До підсумку Балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату Балансу.

У статті ”Довгострокові фінансові інвестиції” (рядки 040-045) відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі.

Фінансові інвестиції визнаються в балансі як довгострокові, якщо виконуються такі вимоги:

1) існує ймовірність отримання в майбутньому підприємством економічних вигід від фінансових інвестицій;

2) їх оцінка може бути достовірно визначена;

3) строк утримання перевищує один рік;

4) інвестиція не може бути вільно реалізована в будь-який момент.

Якщо всі ці вимоги по відношенню до інвестиції виконуються, її слід класифікувати як довгострокову фінансову інвестицію.

Первісна оцінка довгострокових фінансових інвестицій при зарахуванні на баланс здійснюється за фактичною собівартістю. Подальша оцінка довгострокових фінансових інвестицій здійснюється за однією з наступних видів оцінки:

- за собівартістю;

- за сумою переоцінки;

- для ринкових цінних паперів, що надають право власності, за нижчою з двох оцінок: собівартістю або ринковою вартістю, визначеною на основі інвестиційного портфеля. Якщо застосовується сума переоцінки, то підприємство повинно прийняти політику щодо періодичності переоцінки. Переоцінку довгострокових інвестицій варто проводити по всій категорії одночасно.

Збільшення балансової вартості, яке виникає від переоцінки довгострокових інвестицій, слід визначити як ”Інший додатковий капітал”.

Зменшення балансової вартості згортається з попереднім збільшенням однієї і тієї ж інвестиції у статті ”Інший додатковий капітал”. У всіх інших випадках зниження балансової вартості слід визнавати як витрати в Звіті про фінансові результати.

У статті ”Довгострокова дебіторська заборгованість” (рядок 050) показує заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати Балансу.

У статті ”Відстрочені податкові активи” (рядок 060) відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

Відкладені податкові активи виникають у випадку перевищення величини податку на прибуток, обчисленої згідно з даними декларації, над величиною цього податку, обчисленою з фактично обчисленого прибутку.

Приклад

За результатами звітного періоду фінансовий прибуток склав 100грн.

Оподаткований прибуток згідно з декларацією про прибуток - 1500грн.

Сума податку згідно з декларацією: 1500?30%=450грн.

Податок розрахований по фінансовому прибутку: 1000?30%=300грн.

Визначаємо різницю між сумами податків: 450-300=150грн.

Це і є відстрочений податковий актив. При цьому здійснюються такі проводки:

Отже, якщо для сплати в бюджет не вистачає податку, нарахованого за рахунок прибутку, отриманого протягом періоду (Д-т рах. 98), то різниця нараховується як відкладені активи (Д-т рах. 17), тобто за рахунок майбутнього прибутку.

В оберненому випадку, тобто якщо прибуток за результатами фінансового обліку більшим, ніж за результатами податкового, виникають відстрочені податкові зобов'язання і здійснюються такі записи:

В кінці звітного періоду рахунки 17 ”Відстрочені податкові активи” та 54 ”Відстрочені податкові зобов'язання” кореспондують між собою.

Такі маніпуляції здійснюються, виходячи з того, що в кінцевому підсумку оподаткуванню підлягає дійсний (тобто фінансовий) прибуток і різниці, що виникають, в ході реального оподаткування, з часом компенсуються. Наприклад, оподаткувавши отриману передоплату податком, ми ніби підтверджуємо майбутню реалізацію. Таким чином, у момент відвантаження зазначена різниця зникне.

У статті ”Інші необоротні активи” (рядок 070) наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу ”Необоротні активи”.

II розділ активу Балансу

Інформація про запаси розкривається в Балансі і в Примітках до фінансових звітів. За встановленою П(С)БО 2 формою баланс передбачає розкриття інформації по запасах в таких статтях:

- виробничі запаси;

- тварини на вирощуванні та відгодівлі;

- незавершене виробництво;

- готова продукція;

- товари.

У статті ”Виробничі запаси” (рядок 100) показується вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

У статті ”Тварини на вирощуванні та відгодівлі” (рядок 110) відображається вартість: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації та молодняку тварин.

У статті ”Незавершене виробництво” (рядок 120) показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги)

За П(С)БО 2 ”Баланс” у статті ”Незавершене виробництво” відображаються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги).

Незавершене виробництво відноситься до запасів підприємства. Методологія обліку запасів і порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначається П(С)БО 9 ”Запаси”.

Незавершене виробництво підприємства, що виготовляє продукцію, включає витрати, розподілені на продукцію, обробка якої не закінчена. Для підприємства, що надає послуги, запаси включають витрати з надання послуг, для яких підприємство не визнало дохід.

До складу витрат, що включаються до незавершеного виробництва, відносяться:

- прямі витрати сировини та основних матеріалів, на оплату праці та інші прямі витрати;

- накладні виробничі витрати допоміжних матеріалів, на оплату праці управлінського та обслуговуючого виробничого персоналу, на виконання робіт з обслуговування та ремонту основних виробничих запасів тощо.

У статті ”Готова продукція” (рядок 130) показуються записи виробів на складі, обробка за яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва.

У статті ”Товари” (рядок 140) показується вартість товарів, які придбані підприємствами для наступного продажу.

У статті ”Векселі одержані” (рядок 150) показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

У статті ”Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” (рядки 160-162) відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок Балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

У статті ”Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом” (рядок 170) показується дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів. А також передплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

У статті ”Дебіторська заборгованість за виданими авансами” (рядок 180) показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів.

У статті ”Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів”(рядок 190) показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті, тощо, які підлягають надходженню.

У статті ”Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків” (рядок 200) показується заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

У статті ”Інша поточна дебіторська заборгованість” (рядок 210) показується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

У статті ”Поточні фінансові інвестиції” (рядок 220) відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент ( крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Фінансові інвестиції визнаються в балансі як поточні, якщо дотримуються такі вимоги:

1) існує ймовірність отримання в майбутньому економічних вигод підприємством від фінансових інвестицій;

2) їх оцінка може бути достовірно визначена;

3) строк утримання не повинен перевищувати один рік;

4) інвестиція може бути легко реалізована.

Якщо перші три вимоги по відношенню до інвестиції виконуються, але вона не може бути легко реалізована, її слід класифікувати як довгострокову фінансову інвестицію.

Первісна оцінка поточних фінансових інвестицій при зарахуванні на баланс здійснюється за фактичною собівартістю.

Подальша оцінка поточних фінансових інвестицій здійснюється або за ринковою вартістю, або за нижчою з двох оцінок - собівартістю чи ринковою вартістю.

Зменшення балансової вартості поточних фінансових інвестицій необхідно визнавати як витрати, а збільшення - як доходи.

У статті ”Грошові кошти та їх еквіваленти” (рядки 230, 240) відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземних валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.

У статті ”Інші оборотні активи” (рядок 250) відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу ”Оборотні активи”.

Для заповнення розділу II активу балансу необхідно використовувати інформацію з рахунків 2 і 3.

III розділ активу Балансу

У складі витрат майбутніх періодів (рядок 270) відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Прикладом таких витрат може бути наперед сплачені орендна плата, страховка, рекламні послуги, передплата періодичних видань тощо.

По стаття ”Витрати майбутніх періодів” можуть відображатися як оборотні (витрати, які стосуються наступного облікового періоду), так і необоротні активи (витрати, які будуть віднесені на більш пізні періоди). Якщо їх величина є суттєвою, то у Балансі їх слід відображати окремо.

Для заповнення розділу III активу балансу слід брати дані з одноіменного рахунку 39.

I розділ пасиву Балансу

У статті ”Статутний капітал” (рядок 300) наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

У статті ”Пайовий капітал” (рядок 310) наводиться сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

У статті ”Додатковий вкладений капітал” (рядок 320) акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

У статті ”Інший додатковий капітал” (рядок 330) відображаються сума до оцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Стаття ”Додатковий вкладений капітал” відображає тільки ту суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість. Частково зміст статті ”Додатковий капітал” відображається в статті ”Інший додатковий капітал”, оскільки в цю статтю включається сума до оцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих від інших юридичних і фізичних осіб, інші види додаткового капіталу.

У статті ”Резервний капітал” (рядок 340) наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті ”Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)” (рядок 350) відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначені підсумку власного капіталу.

У статті ”Неоплачений капітал” (рядок 360) відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначені підсумку власного капіталу.

У статті ”Вилучений капітал” (рядок 370) господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

Підсумок по розділу I обчислюється наступним чином: Статутний капітал + Пайовий капітал + Додатковий вкладений капітал + Резервний капітал + Нерозподілений прибуток - Непокритий збиток - Неоплачений капітал - Вилучений капітал.

Для заповнення балансових статей розділу I і II пасиву балансу необхідно користуватися даними з рахунків класу 4.

II розділ пасиву Балансу

У складі забезпечень наступних витрат і платежів (рядки 400-430) відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання тощо), величина яких на дату складання Балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

В балансі виділяють такі види забезпечень:

- забезпечення виплат персоналу;

- інші забезпечення;

- цільове фінансування.

Забезпечення виплат персоналу включають витрати на оплату майбутніх відпусток та на пенсійне забезпечення.

Інші забезпечення включають гарантійні зобов'язання, непередбачені зобов'язання та інші забезпечення.

Цільове фінансування включає залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

У розділі 2 пасиву балансу ”Забезпечення наступних витрат і платежів” за статтею ”Інші забезпечення” відображають непередбачені зобов'язання.

Непередбачені зобов'язання відображаються в балансі, якщо:

- вони є дійсними;

- існує ймовірність їх погашення у майбутньому;

- можлива їх експертна оцінка.

Приклад

ТзОВ ”Беверс” вимагає відшкодування моральних збитків від ПП. ”Касандра” за поставку неякісних товарів. Загальна сума претензії становить 200000грн. Судові витрати становлять 10000грн. і відшкодуються винною стороною. У разі виграшу справи ТзОВ ”Беверс” може одержати компенсацію моральних збитків.

Згідно з принципів обачності ПП. ”Касандра” повинно визнати у цьому випадку короткострокове зобов'язання на суму 210000грн.

Приклад

ПП. ”Таміла” реалізує кольорові телевізори та здійснює їх обслуговування протягом двох років.

Витрати на гарантійне обслуговування, за оцінкою попередніх періодів, становить близько 5% від загальної вартості реалізованих телевізорів.

Протягом з. р. чистий дохід від реалізації становив 100000грн. Отже, у балансі на 31.12 з. р. у II розділі пасиву по статті ”Інші забезпечення” необхідно відобразити непередбачене зобов'язання у сумі:

100000?0,05=5000грн.

III розділ пасиву Балансу

У статті ”Довгострокові кредити банків” (рядок 440) показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним.

У статті ”Інші довгострокові фінансові зобов'язання” (рядки 450) наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки.

У статті ”Відстрочені податкові зобов'язання” (рядки 460) показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

Відстрочені податкові зобов'язання виникають у випадку перевищення величини податку на прибуток, обчисленої з величини фактично отриманого прибутку, над величиною цього податку, обчисленою згідно з даними декларації.

У статті ”Інші довгострокові зобов'язання” (рядок 470) показується сума довгострокових зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу ”Довгострокові зобов'язання”.

Для заповнення розділу III пасиву балансу необхідно використовувати інформацію з рахунків класу 5.

IV розділі пасиву Балансу

У балансі виділяють такі види поточних зобов'язань:

- короткострокові кредити банків;

- векселі видані;

- поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

- поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків;

- інші поточні зобов'язання.

У статті ”Короткострокові кредити банків” (рядок 500) відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отримання від них позиками.

У статті ”Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями” (рядок 510) показується сума довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати Балансу.

У статті ”Векселі видані” (рядок 520) показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів.

Сума заборгованості дорівнює номінальній вартості векселя, яка у випадку відсоткового векселя не містить, нарахованих відсотків, а у випадку безвідсоткового векселя може містити і суму нарахованих відсотків.

У статті ”Кредиторська заборгованість за товари, роботи , послуги” (рядок 530) показується сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченими векселями).

У статті ”Поточні зобов'язання за одержаними авансами” (рядок 540) відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

У статті ”Поточні зобов'язання із розрахунків з бюджетом” (рядок 550) показується заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.

У статті ”Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів” (рядок 560) показується заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.

У статті ”Поточні зобов'язання зі страхування” (рядок 570) відображається сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці - це сума заборгованості підприємства по нарахованій, але не сплаченій сумі оплати праці, а також по депонованій заробітній праці.

У статті ”Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками” (рядок 590) відображається заборгованість підприємства цього учасникам (засновникам), пов'язана з розділом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу.

У статті ”Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків” (рядок 600) відображається заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків.

У статті ”Інші поточні зобов'язання” (рядок 610) відображаються суми зобов'язань, які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі ”Поточні зобов'язання”.

Для заповнення розділу IV пасиву балансу необхідно використовувати інформацію з рахунків класу 6.

V розділ пасиву Балансу

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Прикладом доходів майбутніх періодів можуть бути нараховані відсотки за фінансовими інвестиціями, які відносяться як до звітного, так і до майбутнього облікового періоду.

Рахунки витрат (клас 9) і доходів (клас 7) у Балансі підприємства не відображаються, а використовуються для складання Звіту про фінансові результати.

Примітки до балансу

У примітках до бухгалтерського Балансу (форма 1) подається оцінка та розкриття окремих його статей згідно з відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО 7-14).

При складані приміток до першого розділу балансу ”Необоротні активи” описується склад необоротних активів, методи оцінки, перелік та розмір фінансових інвестицій.

У примітках до другого розділу активу балансу ”Оборотні активи” конкретизуються залишки за видами запасів, за дебіторами, а також залишки грошових коштів, як в національній, так і в іноземній валюті.

Сторінка 7

Примітки до розділу ”Витрати майбутніх періодів” повинні містити розшифровку залишків витрат майбутніх періодів за видами на початок і кінець року.

У розділі ”Власний капітал” пасиву балансу розкривається структура власного капіталу на початок і кінець року, його збільшення і зменшення за рік за даними аналітичного обліку.

У розділах пасиву балансу ”Забезпечення майбутніх витрат і платежів”, ”Довгострокові зобов'язання” та ”Поточні зобов'язання” характеризуються залишки на початок і кінець року за видами забезпечень, довгострокових та поточних зобов'язань. Крім того, по цих статтях вказуються строки погашення заборгованості перед кредиторами, а також порядок повернення кредитів.

По розділу ”Доходи майбутніх періодів” складають примітки про залишки доходів майбутніх періодів за видами на початок і кінець року.

2.Про фінансові результати

Це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

У звіті про фінансові результати зіставляються доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності підприємства: операційної, фінансової та інвестиційної.

Операційна діяльність -- це основна діяльність підприємства тобто операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. До операційної також належать інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Змістом інвестиційної діяльності є придбання та реалізація необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

З погляду передбачуваності виділяють також надзвичайні доходи та витрати, що утворилися внаслідок надзвичайних подій.Надзвичайна подія -- будь-яка подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Результатом діяльності підприємства є чистий прибуток або збиток, який відповідно збільшує або зменшує величину власного капіталу підприємства і відображається у балансі.

3.Звіт про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 квітня 1999 № 87. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності пов ної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбули ся у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. Надходження і видаток грошових коштів розглядаються в розрізі операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, що показує Звіт про фінансові результати показує прибутковість діяльності підприємства, але не показує надходження і вибуття грошових коштів у результаті цієї діяльності. Причина тут полягає в тому, що звіт про фінансові результати складається згідно з принципом нарахування: доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Для визначення руху грошових коштів внаслідок поточної діяльності підприємства необхідно трансформувати дані звіту про фінансові результати згідно з касовим методом, за яким доходи і витрати визнаються, якщо мали місце надходження або сплата грошових коштів

Існують два методи трансформації звіту про фінансові результати для отримання інформації про рух грошових коштів:

--прямий метод, що вимагає коригування кожної статті звіту. Грошові надходження від реалізації продукції зменшують на суми, витрачені у зв'язку з придбанням запасів, поточними витратами тощо;

--непрямий метод, згідно з яким трансформується безпосередньо сума чистого прибутку.

Використання зазначених методів приводить до однакових результатів.

У П(С)БО 4 використовується непрямий метод складання звіту про рух грошових коштів.

4.Звіт про власний капітал

Цезвіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст і форма звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щодо розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

У міжнародній практиці поширені дві концепції капіталу:

--фінансова-- прийнята більшістю підприємств при складанні фінансових звітів. Згідно з фінансовою концепцією капітал, такий як інвестовані кошти або інвестована купівельна спроможність, є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства;

--фізична, згідно з якою капітал, такий як виробнича потужність, розглядається як продуктивність підприємства.

Наведені концепції капіталу приводять до таких концепцій збереження капіталу: