Теоретико-правові аспекти організації бухгалтерського обліку

Теоретико-правові аспекти організації бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік - це складний механізм, призначений забезпечити інформацією управлінську систему будь-якого суб'єкта господарювання.

Саме тому без бухгалтерського обліку неможливе функціонування жодного підприємства, оскільки ефективності господарювання неможливо досягти без належного інформаційного забезпечення.

Сукупність облікових відомостей про стан і зміни господарських засобів і зобов'язань підприємства дозволяє приймати обґрунтовані управлінські рішення.

Крім того, надає можливість реалізувати контроль за їх виконанням, а отже, за правильністю і повнотою використання усіх наявних ресурсів, за чіткістю роботи підприємства в цілому.

Враховуючи важливість бухгалтерського обліку, необхідним є його налагоджене функціонування. А це можливо лише за належної організації.

Організація бухгалтерського обліку - самостійний розділ в курсі бухгалтерського обліку, який має для підготовки бухгалтерів особливо важливе значення. Він покликаний сформувати у майбутніх бухгалтерів чітке уявлення про роль, структуру бухгалтерської служби, способи її організації та налагодження своєчасної якісної теоретичної роботи.

Робота бухгалтера нерозривно пов'язана з вирішенням неординарних завдань:

ѕ бути не лише рахівником, обліковцем або реєстратором господарських операцій, але й ініціативним помічником керівника підприємства з пошуку варіантів раціоналізації діяльності підприємства;

ѕ вміти налагодити обліковий процес і працю колег щодо ведення бухгалтерського обліку відповідно до специфіки діяльності суб'єкта господарювання.

Раціональна організація дозволяє вдосконалювати документування господарських операцій і документообіг, обробку інформаційних даних у бухгалтерському обліку, ефективно використовувати робочий час облікових працівників, здійснювати точний, своєчасний і дієвий облік за найменших витрат сил і засобів на його ведення, забезпечує узгоджену ритмічну працю на всіх етапах облікового процесу.

Продумана система документообіг, швидка обробка та раціональна система зберігання документів забезпечують своєчасне отримання облікової інформації відповідними управлінськими структурами, надійний контроль за господарською діяльністю, гарантують цілісність зберігання документів.

Недоліки в організації бухгалтерського обліку зумовлюють затримку в поданні звітної інформації, помітно знижують її якість.

Наявність великих розривів у часі між моментом одержання бухгалтерської інформації і моментом її використання перешкоджає підвищенню ефективності діяльності суб'єктів господарювання.

Недоліки в організації бухгалтерського обліку створюють умови для розкрадання майна та інших зловживань, збільшення витрат на утримання облікового персоналу.

На жаль, педагогічна практика викладання організації бухгалтерського обліку ще не освоєна, що поглиблює існуючі проблеми.

Ще й зараз досить актуальними та гострими є дискусії щодо побудови та змісту цього навчального предмету.

У сучасних умовах господарювання великого значення набуває сукупність заходів, спрямованих на забезпечення та покращання управління господарською діяльністю.

Невід'ємною складовою господарської діяльності суспільства протягом тривалого історичного розвитку є бухгалтерський облік, завдяки якому формується інформація для управління нею. Удосконалення та різноманіття господарської діяльності сприяли розвитку бухгалтерського обліку, розширенню його функцій і завдань.

Правильно організований і грамотно побудований бухгалтерський облік є передумовою ефективного функціонування підприємства. Відображаючи факти господарського життя в межах окремого суб'єкта господарювання, бухгалтерський облік забезпечує їх ідентифікацію та пізнання, вартісне вираження різних економічних категорій (майно, капітал, виручка, прибуток та ін.) через збір, реєстрацію та узагальнення інформації у грошовому вимірнику про майно, капітал і зобов'язання підприємства та їх рух шляхом суцільного й безперервного документального відображення господарської діяльності.

Бухгалтерська інформація є засобом для спілкування суб'єктів господарювання на різних етапах розвитку.

Поради бухгалтера мають велике значення для учасників ділових відносин.

Це зумовлено тим, що бухгалтерський облік є не лише засобом реєстрації фактів господарського життя, а й підґрунтям для прийняття управлінських рішень.

Саме бухгалтерський облік надає найбільшу частину інформації для управлінців, фінансистів, економістів, юристів, а також осіб, які вступають у ділові відносини: власникам, інвесторам, банкірам.

Отже, сфера застосування інформації, яку надає бухгалтерський облік, надзвичайно широка - БІЗНЕС.

Саме тому облік досить часто називають мовою бізнесу, його філософією та совістю.

Для прийняття управлінських рішень щодо діяльності суб'єкта господарювання важливе значення має формування сукупності показників - інформаційної бази, - які характеризують господарську діяльність.

Це і забезпечує бухгалтерський облік, перетворюючи дані про факти господарського життя, зафіксовані в документах, на продукт для прийняття управлінських рішень - інформацію.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства користувачам для прийняття управлінських рішень.

Реалізація мети учасників господарського процесу забезпечується завдяки виконанню бухгалтерським обліком ряду завдань, які формувалися протягом тривалого періоду.

На сучасному етапі бухгалтерський облік покликаний виконувати триєдине завдання:

Перше завдання є похідним від власника та передбачає забезпечення за допомогою бухгалтерського обліку збереження майна, яке належить власнику.

Чим більшою є відстань власника від управлінців, тим більше власники зацікавлені у створенні системи інструментів, які забезпечать реєстрацію фактів господарського життя і здійснення взаємного контролю виконавців. Таким чином, виконання даного завдання передбачає:

а) облік майна підприємства (власника), його збереження;

б) облік прав і відповідальності виконавців.

Друге завдання покликане об'єднати інтереси власників і керівництва підприємства.

Інформація, яку надає бухгалтерський облік, потрібна, насамперед, для прийняття дієвих управлінських рішень щодо розпорядження майном, капіталом і зобов'язаннями підприємства.

Третє завдання передбачає обчислення фінансових результатів для встановлення рівня ефективності діяльності та прийняття рішень щодо напрямів і видів подальшого розвитку суб'єкта господарювання.

Розглянуті завдання бухгалтерського обліку виконуються одночасно, оскільки вони взаємопов'язані та зумовлені вимогами управління господарською діяльністю.

Досить часто до завдань бухгалтерського обліку відносять ряд інших. Однак вони, як правило, є похідними від виділених трьох, і деталізують їх.

Функції бухгалтерського обліку:

Інформаційна функція передбачає, що бухгалтерський облік є основним джерелом інформації для управління майном власника.

Дана функція забезпечує задоволення потреб всіх рівнів системи управління в інформації про господарську діяльність підприємства; накопичення інформаційних даних таким чином, щоб на їх підставі можна було отримати достовірну та повну характеристику господарської діяльності підприємства.

Контрольна функція бухгалтерського обліку полягає у забезпеченні здійснення контролю за діяльністю підприємства для оперативного усунення виявлених відхилень і помилок та наступного вибору правильного напряму її ведення.

Важливість контрольної функції бухгалтерського обліку пов'язана насамперед з тим, що вона передбачає здійснення контролю за збереженням, наявністю та рухом майна підприємств, правильністю і своєчасністю розрахунків з державою та іншими суб'єктами господарювання.

Аналітична функція полягає у проведенні аналізу господарської діяльності у розрізі структурних підрозділів, центрів відповідальності тощо. Дозволяє визначити перспективи розвитку суб'єкта господарювання, виявити недоліки в діяльності та розробити шляхи їх усунення.

Виконуючи власні функції, бухгалтерський облік водночас виступає найважливішою функцією управління, забезпечуючи керівництво різних рівнів інформацією про діяльність суб'єкта господарювання та безпосередньо впливає на ефективність прийняття управлінських рішень.

Тому бухгалтерський облік потрібно розглядати як з точки зору бухгалтера, так і з позиції користувачів його інформації.

Формуючи показники звітності, бухгалтер повинен знати, які відомості та у яких розрізах необхідні та корисні для управління і, відповідно, передбачати їх розкриття у звітах.

Користувачами інформації бухгалтерського обліку є юридичні та фізичні особи, зацікавлені в інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства. Інформація повинна надаватися відповідним користувачам у порядку, визначеному чинним законодавством.

Саме інформаційні потреби розглянутих користувачів бухгалтерської інформації визначають завдання та функції бухгалтерського обліку, а отже, вимагають його відповідної організації.

З бухгалтерським обліком пов'язано три групи суб'єктів: організації, ведення і нормативного регулювання бухгалтерського обліку.

Суб'єктами організації бухгалтерського обліку є власник підприємства або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих та інших розпорядчих документів, а також головний бухгалтер (або особа, на яку покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку) підприємства.

Суб'єкти ведення бухгалтерського обліку - бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером або особа, на яку покладено обов'язки ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Суб'єкти нормативного регулювання бухгалтерського обліку - органи державної влади, які шляхом прийняття відповідних нормативних документів регулюють повністю або частково організацію та ведення бухгалтерського обліку.

В Україні такими суб'єктами є:

ѕ Президент України,

ѕ Верховна Рада України,

ѕ Кабінет Міністрів України,

ѕ Міністерство фінансів України,

ѕ Державний комітет статистики України,

ѕ Державна податкова адміністрація України,

ѕ Національний банк України та інші державні органи.

Дорадчим органом при Міністерстві фінансів України є Методологічна рада з бухгалтерського обліку, до компетенції якої згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" входять:

ѕ організація розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

ѕ удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;

ѕ методологічне забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації;

ѕ розробка рекомендацій щодо удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

Для бухгалтерського обліку об'єктивною реальністю є наявність власності та пов'язаних з нею відносин, необхідність її збереження і прагнення власника її примножувати.

Тому предметом бухгалтерського обліку є відносини власності, зумовлені фактами господарського життя, у результаті яких відбувається зміна стану майна, зобов'язань, капіталу та фінансових результатів підприємства, тобто вивчення того, що підлягає відображенню в бухгалтерському обліку.

Оскільки бухгалтерський облік ведеться на конкретному підприємстві, його предмет визначається діяльністю підприємства.

Об'єктами бухгалтерського обліку є явища та процеси, які пов'язані з діяльністю підприємства, виражені за допомогою грошового вимірника та зафіксовані в первинних документах.

Це засоби підприємства та джерела їх утворення, господарські процеси та їх результати.

Від характеру об'єктів залежить їх вивчення та облікове відображення, оскільки саме об'єкт визначає межі діяльності людини, суттєво впливає на процес відображення цього об'єкта в бухгалтерському обліку.

Об'єкти бухгалтерського обліку за економічним змістом і призначенням можна об'єднати у дві групи:

ѕ об'єкти, що забезпечують господарську діяльність підприємства;

ѕ об'єкти, що утворюють господарську діяльність підприємства.

До першої групи належать господарські засоби та джерела їх утворення, до другої - господарські процеси та їх результати.

Як зазначалося вище, господарська діяльність на підприємстві об'єднує такі процеси:

ѕ процес придбання (заготівлі) - купуються товарно-матеріальні цінності, необхідні для забезпечення виробничих і господарських потреб, для реалізації;

ѕ процес виробництва - виготовляється продукція, надаються послуги, виконуються роботи;

ѕ процес реалізації - виконуються договірні зобов'язання перед замовниками та покупцями з відвантаження продукції, підписуються акти виконаних робіт (наданих послуг), проводяться розрахунки за утвореною дебіторською заборгованістю.

Кожному з процесів характерний певний наслідок.

Так, у результаті процесу придбання та виробництва підприємство несе витрати; процес реалізації також передбачає витрачання певних ресурсів для забезпечення збуту, але й водночас приносить дохід.

За допомогою порівняння доходів і витрат визначається прибуток або збиток підприємства. Саме ці результати й відображають названі процеси та є об'єктами бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік має свій метод, який об'єднує сукупність способів і прийомів, що забезпечують дослідження предмету бухгалтерського обліку та виконання його функцій.

Якщо предмет бухгалтерського обліку відповідає на питання "Що?" відображати в обліку, то його метод визначає Як?" це робити.

Для формулювання найбільш правильного трактування методу бухгалтерського обліку потрібно визначити як формується цей метод.

Метод залежить, насамперед, від характеру об'єкту та його особливостей, він безпосередньо стосується діяльності, пов'язаної з практичним освоєнням цього об'єкта та відіграє регулятивно-організуючу роль у процесі дослідження господарської діяльності підприємства.

Метод є засобом пізнання, але порівняно зі способом його відрізняє чітка визначеність функціональних можливостей, крім того, він є формою теоретичного освоєння дійсності.

Дім визначення методу бухгалтерського обліку потрібно виходити з економічного підходу до сутності його об'єктів, для відображення яких і призначений метод.

При формулюванні сутності методу бухгалтерського обліку необхідно врахувати також правовий зміст об'єктів бухгалтерського обліку, що в сукупності з економічним аспектом забезпечить повноту нового визначення.

Отже, методом бухгалтерського обліку є сукупність способів і прийомів, які забезпечують суцільне, безперервне й взаємопов'язане відображення та економіко-правове узагальнення у грошовому вираженні об'єктів бухгалтерського обліку для збереження власності, надання інформації для управління, квантифікації фінансових результатів і контролю за основними показниками діяльності підприємства.

Кожен спосіб або прийом бухгалтерського обліку називається елементом його методу. Елементами методу бухгалтерського обліку є:

ѕ документування та інвентаризація,

ѕ оцінка та калькулювання;

ѕ рахунки та подвійний запис;

ѕ баланс і звітність.

На сучасному етапі розвитку теорії бухгалтерського обліку виділяють наступні процедури облікового процесу:

ѕ первинне спостереження (документування та інвентаризація);

ѕ вартісне вимірювання (оцінка та калькулювання);

ѕ групування та систематизація (рахунки та подвійний запис);

ѕ підсумкове узагальнення (баланс і звітність).

Такий підхід до визначення методу бухгалтерського обліку отримав назву процедурного - він логічно поєднується з адитивним підходом (метод - сукупність елементів).

Елементи методу бухгалтерського обліку взаємопов'язані, доповнюють один одного та в сукупності є методом бухгалтерського обліку.