19

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Кафедра обліку і аудиту

Реферат

з теми:

Внутрішній аудит у системі управління холдингом

Рівне - 2008

ЗМІСТ

Вступ

1. Поняття холдингу та внутрішнього аудиту

2. Служба внутрішнього аудиту у системі управління холдингом

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Умови ведення бізнесу потребують від власників (керівного органу) холдингу та його корпоративних підприємств як єдиної економічної одиниці максимально ефективного використання наявних ресурсів. Одним із найдієвіших діючих інструментів виявлення можливостей для підвищення ефективності і, отже, однією із конкурентних переваг групи може стати внутрішній аудит, саме тому дане питання є актуальним.

Внутрішній аудит є функцією незалежної оцінки всіх аспектів діяльності холдингу, яка здійснюється в межах його і спрямована на формування в керівництва впевненості в тому, що існуюча система контролю надійна й ефективна. Можна стверджувати, що внутрішній аудит в Україні перебуває на стадії свого становлення.

Напрям розвитку незалежного аудиту в Україні з урахуванням прагнення зміцнити і відстояти свої ринкові позиції спрямовано на посилення довіри до нього з боку користувачів інформації, а отже, на забезпечення високої якості та надійності його результатів. Прийняте Аудиторською палатою України рішення про застосування Міжнародних стандартів аудиту як національних значною мірою підтвердило стратегічний вибір розвитку й уніфікації аудиторської діяльності відповідно до міжнародних вимог.

Питання про зміцнення економічної стабільності холдингу вирішити неможливо без послідовного і системного вдосконалення методичного та практичного забезпечення управління комерційною стійкістю, що має сприяти підвищенню ефективності роботи за ринкових умов та жорсткої конкуренції.

Внутрішній аудит є основою для прийняття управлінських, оперативних і стратегічних рішень. Проте питання розвитку внутрішнього аудиту в Україні повною мірою не висвітлені в нормативних і законодавчих документах. Так, в Законі України «Про аудиторську діяльність» визначені лише правові основи такої діяльності та подані роз'яснення загальних термінів аудиту. Разом із тим у Законі взагалі не знайшло відображення поняття внутрішнього аудиту, його мети і завдань, прав та обов'язків внутрішніх аудиторів, об'єктів і суб'єктів внутрішнього аудиту. Тобто проблема внутрішнього аудиту в Україні залишається не розробленою. Це, зокрема, стосується методології аудиту.

Основною метою дослідження є показати роль застосування внутрішнього аудиту і його вплив на управління холдингом.

Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: в процесі дослідження теоретичних аспектів організації внутрішнього аудиту в холдингу необхідно висвітлити особливості забезпечення ефективності його системи управління та конкурентоспроможності, і враховуючи їх вплив на організацію економічних відносин, розробити пропозиції щодо ефективного запровадження внутрішнього аудиту в холдингу та його корпоративних підприємствах.

Внутрішній аудит - один із найдійовіших діючих інструментів виявлення можливостей, конкурентоспроможності холдингу, тому він постійно знаходиться в полі зору сучасних вчених-економістів, а саме: Т. Дубровіна, В. Сухов, А. Шеремет, Б.Соколов, В. Костюченко, І. Дмитренко, С. Давидов, А. Базарян, Г. Михайлова та ін.

Проте реалізація одержаних здобутків потребує додаткових досліджень з метою ефективного впровадження власниками холдингу і вирішення зазначеної проблеми. Методологічною основою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, статті періодичних видань.

1. ПОНЯТТЯ ХОЛДИНГУ ТА ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

Холдингова компанія - господарюючий суб'єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших господарюючих суб'єктів [5, с. 12]. З метою максимального розвитку холдингу, його ефективного функціонування виникла потреба у створенні служби внутрішнього аудиту.

Трактування внутрішнього аудиту у спеціальній економічній літературі з аудиту досить неоднозначне. В Росії найпоширенішим є визначення внутрішнього аудиту як складової частини внутрішнього контролю. Так, Т. Дубровіна, В. Сухов та А. Шеремет зазначають, що внутрішній аудит - елемент внутрішнього контролю на підприємстві, який здійснюється спеціально призначеним персоналом у рамках підприємства.

Такої самої думки дотримується Б. Соколов. Він зазначає, що найважливішим напрямом підвищення ефективності систем управління комерційними організаціями є вдосконалення їх складової частини - систем внутрішнього контролю. За ефективність діяльності системи внутрішнього контролю і його найважливішої складової - служби внутрішнього аудиту - відповідає керівництво і власники комерційної організації [3, с. 19].

Інший підхід до визначення та місця внутрішнього аудиту викладено в Міжнародних стандартах аудиту: «Внутрішній аудит - це діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб'єкта господарювання і яку виконує окремий відділ. Функції внутрішнього аудиту охоплюють, зокрема, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю» [4, с. 532].

Отже, внутрішній аудит у холдингу слід впровадити з метою забезпечення контролю за здійсненням ефективної діяльності учасників об'єднання відповідно до вимог чинного законодавства, а також за політикою бухгалтерського обліку та внутрішніми процедурами, встановленими внутрішніми документами; здійсненням системного аналізу та оцінки діяльності кожного учасника холдингу загалом; оцінкою ефективності системи управління; своєчасністю, правильністю, повнотою і точністю відображення основної та іншої діяльності у звітності; забезпеченням збереження активів.

В умовах швидких змін конкурентного середовища, зростання розміру підприємств, підвищення складності процесів управління у керівництва групи підприємств фізично немає можливості отримати та оцінити інформацію, необхідну для прийняття правильних управлінських рішень та забезпечення конкурентоспроможності. Внутрішній аудит є об'єктивним джерелом інформації і, отже, сприяє у досягненні цілей і виконанні поставлених завдань найефективнішим способом.

Рішення щодо наявності функцій внутрішнього аудиту приймають власники та/або наглядовий орган холдингу. Слід зазначити, що в окремих випадках таке рішення ухвалюють регулюючі органи, наприклад для банків, фінансових установ тощо. Коли власники/наглядовий орган власноруч повністю контролюють усі аспекти бізнесу, в наявності функції внутрішнього аудиту може не бути потреби.

Під час виокремлення функції внутрішнього аудиту його організація, роль та завдання залежатимуть від:

- змісту та специфіки діяльності холдингу та його корпоративних підприємств;

- обсягів показників фінансово-економічної діяльності холдингу (корпоративного підприємства) та об'єднання загалом;

- системи управління;

- стану внутрішнього контролю.

Функція внутрішнього аудиту в холдингу може бути реалізована у таких формах:

1) створення служби внутрішнього аудиту (СВА) як окремого відділу, підрозділу у складі холдингу за умови, що останній має необхідні умови (персонал, фінансування тощо) для реалізації функції внутрішнього аудиту в межах підприємства (об'єднання);

2) створення служби внутрішнього аудиту як окремого підрозділу у складі холдингу (корпоративного підприємства), проте до виконання аудиторських завдань залучають експертів спеціалізованих підприємств, які володіють відповідними знаннями та досвідом. Ця форма у міжнародній практиці отримала назву «косорсинг»;

3) відсутність окремого підрозділу внутрішнього аудиту, виконання функції внутрішнього аудиту повністю передається спеціалізованому підприємству (зовнішньому консультанту). Ця форма має назву «аутсорсинг».

Кожна з наведених форм реалізації функції внутрішнього аудиту має певні переваги.

Форма створення служби внутрішнього аудиту в холдингу (корпоративного підприємства) як окремого підрозділу має такі переваги:

* службовці підприємства ознайомлені з внутрішньою організацією холдингу (корпоративного підприємства) і галузевими особливостями бізнесу;

* отримані навички і досвід, набуті службовцями під час виконання аудиторського завдання залишаються в межах холдингу (корпоративного підприємства);

* керівництво (менеджмент) холдингу може не використати функцію внутрішнього аудиту для професійного і кар'єрного зростання майбутнього управлінського персоналу.

Перевагами використання «аутсорсингу» і «косорсингу» є:

* можливість користування послугами експертів у різних галузях;

* використання досвіду високопрофесійних аудиторських працівників;

* гнучкість з питань використання/залучення аудиторських ресурсів (наприклад, у разі впровадження нової системи або необхідності проведення позапланового аудиту немає потреби розширювати штат СВА або відволікати ресурси СВА від виконання інших проектів);

* доступ до передових технологій і методик впровадження внутрішнього аудиту.

Проте в разі використання таких форм, як «аутсорсинг» і «косорсинг», щоб упередити конфлікт інтересів, не рекомендується до виконання функції внутрішнього аудиту залучати зовнішнього аудитора підприємств. Слід зазначити, що в законодавстві деяких країн таке сумісництво заборонено (наприклад, у США відповідно до Закону Сарбейнса-Окслі). Конфлікт інтересів ставить під сумнів спроможність фізичної особи об'єктивно виконувати свої обов'язки [3, с. 20].

2. СЛУЖБА ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ХОЛДИНГОМ

Організаційну форму функції внутрішнього аудиту вибирає рада директорів (наглядовий орган) холдингу. На наш погляд, для об'єднання підприємств у складі холдингу та його корпоративних підприємств найефективнішого формою буде створення служби внутрішнього аудиту. В широкому сенсі під «службою» слід розуміти організаційно-штатну одиницю, що включає: працівника, групу, бюро, відділ, управління, департамент або інший елемент організаційної структури, що спеціалізується на виконанні комплексу однорідних функцій управління.

Служба внутрішнього аудиту - структурній підрозділ, який здійснює внутрішній аудит, не бере участі в діяльності холдингу і є органом оперативного контролю ради директорів (наглядової ради). Служба внутрішнього аудиту підпорядковується раді директорів (наглядовій раді) або комітету з аудиту та діє на підставі Положення про службу внутрішньо аудиту. Об'єктивність внутрішнього аудиту забезпечується ступенем його незалежності в структурі управління холдингу. СВА групи має бути незалежним окремим підрозділом у структурі холдингу. Незалежність внутрішнього аудиту є передумовою об'єктивності, оскільки рівень організаційної незалежності служби внутрішнього аудиту безпосередньо впливає на об'єктивність внутрішніх аудиторів. Незалежності внутрішнього аудиту досягають визначенням та виконанням певних умов:

- керівник СВА функціонально підпорядковується раді директорів (комітету з аудиту) і має вільний доступ до перевірки діяльності іншого керівництва;

- СВА має незалежний статус по відношенню до підрозділів холдингу, які вона перевіряє, і, отже, керівники підрозділів не мають права впливати на зміст і обсяги перевірок, які проводяться СВА;

- виконавчий орган не має права будь-яким чином обмежувати зміст і обсяги аудиторських перевірок;

- рішення про призначення (припинення повноважень), рівень заробітної плати, виплати премій тощо приймає та затверджує рада директорів (комітет з аудиту);

- внутрішні аудитори чають бути об'єктивними. Це означає, що вони повинні мати можливість виконувати аудиторські перевірки без попереджень і тиску зі сторони;

- внутрішні аудитори мають необмежений доступ до всіх документів, актів, відділів і можуть звертатися до будь-якого працівника з запитаннями, якщо це необхідно для ефективного виконання покладених на них обов'язків;

- внутрішні аудитори СВА не повинні брага участі у виконанні або управлінні тими видами діяльності, які вони перевірятимуть;

- до повноважень СВА не належать розробка і впровадження внутрішніх процедур, підготовка документації або виконання інших робіт, якість яких мають перевіряти і оцінювати внутрішні аудитори і які можуть бути витлумачені як порушення статусу СВА незалежності та об'єктивності.

Перелік та зміст умов значною мірою залежатимуть від людського фактора директорів, які входять до складу ради директорів, наскільки сумлінно вони виконують свої обов'язки та усвідомлюють відповідальність у забезпеченні належних умов роботи для служби внутрішнього аудиту.

Формування служби внутрішнього аудиту можна здійснити у кілька кроків (рис. 1).

Крок 1 передбачає добір кандидатури керівника служби внутрішнього аудиту. Характер роботи внутрішніх аудиторів потребує високого професіоналізму з точки зору як технічних знань, так і навичок спілкування з людьми.

Людина, яку вибирають на посаду керівника СВА, повинна володіти:

19

Рис. 1. Послідовність створення служби внутрішнього аудиту

* базовими знаннями у сфері бухгалтерського обліку й фінансів, права, інформаційних технологій, законодавства щодо діяльності холдингу, фінансового та організаційного менеджменту, маркетингу тощо;

* технічними знаннями у сфері побудові та оцінки систем і процедур внутрішнього контролю, методик міжнародних стандартів аудиту;

* навичками спілкування для забезпечення об'єктивності проведення співбесід і збирання необхідної інформації, досягнення згоди за результатами аудиту та аудиторських висновків, складення звітів.

Крім зазначених спеціальних знань, важкий є професіональний скептицизм постійне мислення, які полягають у тому, що різні установлення не приймають на віру, а здійснюють пошук підтверджень, знаходять відповіді на запитання. Керівник служби внутрішнього аудиту має володіти такими якостями й навичками, як: об'єктивність; вміння бути найбільш точним і акуратним в оцінках і висловлюваннях; вміння «слухати» і «чути» тих, у кого проводиться аудит і приймати їх точку зору (навіть, якщо ця точка зору відрізняється від думки аудитора); вміння встановлювати відносини з тими, у кого провадять аудит з робочих позицій (не проектуючи особисті аспекти взаємовідносин); добрі аналітичні здібності (від аудитора, зазвичай, не вимагають прийняття миттєвих рішень, проте аудит передбачає більший обсяг рутинної аналітичної роботи); вміння чітко висловлювати думки і відстоювати свою точку зору. І, крім того, на наш погляд, керівник служби внутрішнього аудиту повинен мати сертифікат аудитора.

Крок 2 передбачає визначення цілей та завдань служби внутрішнього аудиту. Цілі полягають у наданні допомоги раді директорів, виконавчому органу холдингу, іншим членам об'єднання у виконанні ними зобов'язань щодо досягнення цілей холдингу, сприяння ефективному контролю діяльності всього об'єднання на основі помірних витрат.

Служба внутрішнього аудиту у взаємодії з радою директорів і менеджментом холдингу бере участь у вдосконаленні систем управління з метою забезпечення:

1) достовірності і надійності фінансової та оперативної інформації;

2) ефективності і результативності операцій;

3) збереження активів;

4) дотримання законів і договірних зобов'язань.

Об'єкти внутрішнього аудиту можуть бути різними залежно від особливостей холдингу та його корпоративних підприємств як єдиної економічної одиниці, а також вимог менеджменту та (або) власників.

Можна виділити такі об'єкти внутрішнього аудиту холдингу:

* господарські операції;

* правила і процедури, згідно з якими здійснюються операції та їх дотримання;

* ефективність здійснення господарських операцій та оцінка ризиків;

* рівень комп'ютеризації та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності холдингу;

* внутрішня та зовнішня бухгалтерська, фінансова та податкова звітність окремих учасників об'єднання й консолідація об'єднання загалом, адекватність відображення в ній результатів господарської діяльності;

* організація бухгалтерського, податкового управлінського обліку, а також їх відповідність меті та завданням холдингу;

* управління трудовими та матеріальними ресурсами;

* система внутрішнього контролю;

* інші об'єкти відповідно до завдань внутрішнього аудиту.

Крок 3 передбачає розроблення моделі внутрішнього аудиту, проведення оцінки ризиків та складання стратегічного плану.

Під час розроблення моделі внутрішнього аудиту слід враховувати існування кількох типів внутрішніх аудиторських перевірок, які можна класифікувати так:

* Фінансовий аудит, мета якого полягає в перевірці надійності бухгалтерської системи та інформації, а також сум, які відображують у бухгалтерській фінансовій звітності.

* Аудит відповідності (дотримання) чинного законодавства, що передбачає перевірку відповідності звітності вимогам чинного законодавства нормативних актів, прийнятим політикам і процедурам.

* Операційний аудит, метою якого є перевірка якості та доцільності існуючих в об'єднанні підприємств систем і процедур, проведення критичного аналізу організаційної структури, а також оцінка достатності методологічних матеріалів та фінансових коштів для виконання поставлених завдань.

* Управлінський аудит, мета якого полягає в оцінці якості управлінських функцій в рамках завдань, визначених у групі [3, с. 21-22].

На наш погляд, модель проведення процесу внутрішнього аудиту холдингу та його корпоративних підприємств як єдиної економічної одиниці передбачає п'ять етапів:

1. Планування аудиторської перевірки;

2. Збирання, перевірка та оцінка інформації;

3. Оцінка адекватності системи процесу управління та контролю певного виду діяльності, її відповідність поставленим цілям;

4. Оцінка ефективності роботи системи (об'єднання)

5. Висновки та рекомендації. Перевірка виконання рекомендацій.

Ця модель побудована на основі системного підходу до планування і проведення перевірок. Вона ілюструє «маршрут» (напрямок) проведення аудиторської перевірки.

Структура служби внутрішнього аудиту може залежати від функцій холдингу та його корпоративних підприємств (продаж, фінанси, виробництво, оподаткування, комп'ютерні технології тощо) або структури холдингу (холдинг, корпоративне підприємство тощо).

На нашу думку, з врахуванням аналізу типів структур СВА в міжнародній практиці та залежно від організаційної структури холдингу можливі такі форми організації СВА:

- об'єднана організаційна структура;

- командний варіант організації служби внутрішнього аудиту.

Об'єднана організаційна структура передбачає формування в кожному підрозділі відділу внутрішнього аудиту. Крім того, на кожному підприємстві, що входить до складу об'єднання, створюють відділ внутрішнього аудиту. Очолює та координує роботу всіх служб внутрішнього аудиту головний внутрішній аудитор. Така складна структура відділу виправдовує себе лише на великих підприємствах, коли до складу об'єднання входять кілька підприємств, об'єднаних за певними ознаками (рис. 3).

19

Рис. 3. Об'єднана організаційна структура

Однак може бути достатнім створення відділу внутрішнього аудиту в межах підрозділів (без створення окремих служб на кожному окремому підприємстві, що входить до окремого складу). Такий варіант доцільний, коли об'єднання формується за господарським сегментом, що передбачає виробництво подібних продуктів (товарів, послуг), коли технологічний цикл, облікові принципи, системи документообігу подібні або однакові.

Крім того, до організації відділу внутрішнього аудиту за цим принципам вдаються тоді, коли недоцільно з організаційної та витратної точок зору формувати службу внутрішнього аудиту на кожному підприємстві об'єднання , відділ внутрішнього аудиту формується із спеціалістів, які орієнтовані на дослідження процесів, операцій на підприємствах цього об'єднання, добре обізнані в принципах, методах їх роботи.

Інша команда аудиторів формують для проведення процедур на підприємствах іншого дивізіону, що має свою специфіку технологічного процесу, документообігу, облікові принципи. У такому разі систему внутрішнього аудиту розробляють з технологічним принципом.

Командний варіант організації служби внутрішнього аудиту доцільний тоді, кола організаційна структура є не такою складною. При цьому до складу служби внутрішнього аудиту входять спеціалісти різних напрямів, які підпорядковуються головному внутрішньому аудитору (керівнику служби), який, у свою чергу, підзвітний віце-президенту з фінансів або фінансово-економічної служби (рис. 4).

Можливе заснування груп аудиторів або команд на основі видів послуг, виконання яких вони забезпечуватимуть. Це може бути здійснено на прикладі чотирьох основних груп аудиторів, які спеціалізуються на:

1) аудиті операційної, фінансової й інформаційних систем;

2) управлінні ризиком і самооцінці контролю ризику;



19

Рис. 4. Командний варіант організації служби внутрішнього аудиту

3) консалтингових послугах;

4) розслідуваннях.

Склад персоналу СВА, кількість співробітників, рівень їх кваліфікації залежать від структури холдингу, технологічного процесу та завдань, які ставить керівництво перед службою внутрішнього аудиту.

Служба внутрішнього аудиту надає висновки та пропозиції за результатами перевірок або на вимогу, готує інформацію про виконання плану перевірок та звітує про діяльність підрозділу не рідше ніж один раз на рік раді директорії (наглядовій раді) або комітету з аудиту.

Внутрішній аудитор забезпечує адміністрацію цінною інформацією для прийняття рішень, які стосуються ефективного функціонування автотранспортного підприємства. Він не залежить від функціонального управління, проте повністю залежить від реальної ситуації. Зовнішні користувачі навряд чи захочуть покластися на інформацію, що перевірена внутрішнім аудитором, через відсутність у нього незалежності [3, с. 25].

Далі розглянемо оцінку системи внутрішнього контролю зовнішніми аудиторами, що й є базисом системно орієнтованого аудиту.

Безумовно, позитивним моментом внутрішнього аудиту є економія часу, а отже, трудових витрат на його проведення. Однак якість результатів аудиту (об'єктивність думки) не повинні в зв'язку з цим страждати. Це підкреслює необхідність обґрунтування і розробки методики оцінки системи внутрішнього контролю (СВК) підприємств з метою використання її в процесі зовнішнього аудиту

Слід зазначити, що на сьогодні існують локальні методики оцінки СВК. У західній практиці кожна аудиторська фірма використовує такі методики (саме тому виникли стандарти аудиту, які висвітлюють питання оцінки та взаємодії зовнішніх внутрішніх аудиторів), проте, на наш погляд, вони ґрунтуються більше на професійному судженні аудиторів, ніж на об'єктивному підходів [2, с. 30].

ВИСНОВКИ

Сьогодні однією з найважливіших потреб є створення служби внутрішнього аудиту в холдингу. Це дасть змогу:

* забезпечити ефективне функціонування і максимальний (відповідно до визначених цілей) розвиток холдингу;

* зберегти й ефективно використовувати активи і потенціал холдингу;

* вчасно виявляти і мінімізувати комерційні, фінансові та інші ризики в управлінні холдингом;

* сформувати адекватну сучасним умовам господарювання систему інформаційного забезпечення всіх рівнів керування, що забезпечуватиме вчасну адаптацію функціонування холдингу до змін внутрішнього і зовнішнього середовища;

* забезпечити конкурентоспроможність холдингу.

Служба внутрішнього аудиту проводить перевірку, аналіз і оцінку діяльності холдингу та його корпоративних підприємств за всіма напрямами діяльності. Співробітники служби внутрішнього аудиту не концентрують свої зусилля на діяльності тільки в одному напрямі, а виконують той вид аудиту, який, з їхньої точки зору, є найприйнятнішим у вирішенні поставлених аудиторських завдань. Більше того, СВА не обмежується проведенням аудиторських перевірок різних підрозділів холдингу або корпоративного підприємства. Співробітники СВА особливу увагу приділяють аудиту основної діяльності шляхом аналізу діяльності всіх підрозділів, пов'язаних з її проведенням.

Функції внутрішньою аудиту визначає керівництво або власник підприємства залежно від специфіки його діяльності, обсягів, показників, системи управління. Наповнення функцій внутрішнього аудиту конкретним змістом залежить від особливостей діяльності підприємства і має здійснюватися тим органом управління, якому підпорядковується служба внутрішнього аудиту.

Діяльність внутрішніх аудиторів спрямована на те, щоб надавати допомогу керівництву підприємства і його структурним підрозділам у виконанні своїх обов'язків настільки кваліфіковано і ефективно, наскільки це можливо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. №3125-XII із змінами.

2. Дмитренко І. Системно орієнтований аудит: проблеми методології та тенденції розвитку // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. №2. - С. 26-35.

3. Костюченко В. Внутрішній аудит у системі управління холдингом // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. №2. - С.19-25.

4. Міжнародний стандарт аудиту 610. Розгляд роботи внутрішнього аудиту. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2004 року / Пер. з англ. О.В. Селезньова, О.Л. Ольховікова, О.В. Гика, Т.Ц. Шарашидзе, Л.Й. Юрківської, С.О. Кулікова. - К., 2004.

5. Уманців Г.В. Холдингові компанії та промислово-фінансові групи у сучасній економіці. -К., 2002.