Облік витрат на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків

Національний університет «Острозька академія»

Кафедра фінансів

Реферат на тему

«Облік витрат на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків»

Острог,2009



План

1. Вступ.

2. Теоретичні основи обліку надзвичайних витрат:

а) визначення поняття надзвичайних витрат;

б) облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках;

в) методика розрахунків витрат від надзвичайних подій;

г) фінансування заходів щодо запобігання виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних подій.

3. Документальне оформлення надзвичайних подій.

4. Особливості оподаткування при НП для основних фондів:

а) ОФ знищені повністю;

б) ОФ знищені або пошкоджені частково.

5. Висновок.



Вступ

Ефективний розвиток та економічне зростання підприємств України значною мірою пов'язані з вдосконаленням форм і методів бухгалтерського обліку і аудиту. У системі управлінського і фінансового обліку діяльності господарюючих суб'єктів важливе місце посідає облік та аудит надзвичайних доходів і витрат. Дані категорії є новими для господарської практики України, а тому не до кінця розробленими в теоретичному аспекті.

У результаті надзвичайних подій щоденно в Україні виникають надзвичайні ситуації, внаслідок яких ускладнюються умови виробництва. Фінансування заходів щодо запобігання виникненню та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій залежно від їх рівня здійснюється виходячи з обсягу коштів, передбачених у відповідних бюджетах, а також за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що потерпіли від надзвичайних ситуацій. Надзвичайні витрати можуть бути частково відшкодовані страховою організацією (якщо майно було застраховано), з бюджету та іншими сторонніми організаціями.

Відшкодування надзвичайних витрат підприємств відбувається в основному за рахунок державних коштів: підприємства України у 2006 році отримали 2254,9 млн.грн. надзвичайних доходів, у 2007 році - 184,3 млн.грн., а у 2008 році - 79,6 млн.грн. Необхідно зауважити, що постраждалі підприємства не в змозі за рахунок цих коштів відновити звичайну діяльність, оскільки їх надзвичайні витрати в останні роки перевищують надзвичайні доходи.

Зміст надзвичайних доходів і витрат не розкривається достатньо у чинних документах, які регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку і звітності в Україні, у зв'язку з чим виникають проблеми, пов'язані з їх обліком, відображенням у звітності і аудитом. Сьогодні принципи і методика обліку та аудиту надзвичайних подій набувають все більшої значимості в економічній науці і практиці у зв'язку з явними тенденціями до їх зростання як у всьому світі, так і в Україні зокрема. В економічній літературі теоретичним і практичним проблемам обліку і аудиту надзвичайних доходів і витрат приділяється увага в роботах Н.Алпатової, Л.Алексеюка, Ф.Бутинця, В.Батіщева, М.Білухи, С.Голова, Р.Грачової, Н.Горицької, С.Зубілевич, В.Задорожного, Л.Кіндрацької, М.Кужельного, І.Лазаришиної, Є.Мниха, Г.Нашкерської, М.Пушкаря, В.Рудницького, В.Сопка, І.Солодченко та ін.

2. Теоретичні основи обліку надзвичайних витрат

а) Надзвичайна подія -- подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

До витрат від надзвичайних подій належать:

-- витрати від стихійного лиха;

-- втрати від техногенних катастроф і аварій;

-- інші надзвичайні витрати.

Зазначені витрати можуть бути частково відшкодовані страховою організацією (якщо майно було застраховано), з бюджету та іншими сторонніми організаціями.

Для обліку витрат на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків використовується Клас 9. «Витрати діяльності» плану рахунків у бухгалтерському обліку. Рахунки цього класу використовують всі підприємства, за винятком підприємств малого бізнесу, а також організацій, які не займаються комерційною діяльністю. На рахунках витрат діяльності відображають інформацію про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати щодо усунення наслідків надзвичайних подій. Ці рахунки забезпечують інформацію для визначення фінансових результатів і складання звітності.

Усі витрати і втрати від незвичайних подій (у тому числі витрати на здійснення заходів, пов'язаних із ліквідацією незвичайних подій, - відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлюваних роботах, вартість використаних сировини та матеріалів тощо) обліковуються на одному із субрахунків рахунку 99 «Надзвичайні події».

На рахунку 99 "Надзвичайні витрати" ведеться облік втрат і витрат, пов'язаних з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному звітному періоді.

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

До витрат від надзвичайних подій відносяться як прямі втрати за наслідками цих подій, так і витрати на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлюваних роботах, вартість використаних сировини та матеріалів тощо).

б) Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках

Облік витрат і доходів від надзвичайних подій не відноситься до звичайної діяльності підприємства, а є окремим об'єктом обліку витрат і доходів від надзвичайних подій.

Для обліку витрат і доходів, які виникають внаслідок надзвичайних подій, Планом рахунків передбачені рахунки 99 «Надзвичайні витрати» та 75 «Надзвичайні доходи».

По дебету рахунка 99 «Надзвичайні витрати» відображається сума визнаних витрат, по кредиту -- списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

До витрат, пов'язаних з надзвичайними подіями, належать як прямі втрати за наслідками цих подій, так і витрати на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (вартість використаних матеріалів, заробітна плата, нарахована працівникам, послуги сторонніх організацій тощо).

Рахунок 99 «Надзвичайні витрати» ведеться за субрахунками:

991 «Втрати від стихійного лиха»,

992 «Втрати від техногенних катастроф і аварій»,

993 «Інші надзвичайні витрати».

На субрахунку 991 "Втрати від стихійного лиха" ведеться облік втрат від стихійного лиха (повінь, землетрус, град тощо).

На субрахунку 992 "Втрати від техногенних катастроф і аварій" ведеться облік втрат, понесених підприємством у результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві.

На субрахунку 993 "Інші надзвичайні витрати" ведеться облік втрат від інших надзвичайних подій.

Рахунок 75 «Надзвичайні доходи» призначено для обліку доходів, які виникли внаслідок надзвичайних подій. Ведеться за субрахунками:

751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій»,

752 «Інші надзвичайні доходи».

По кредиту рахунка 75 «Надзвичайні доходи» та його субрахунків відображається визнана сума доходів, зокрема сума належного відшкодування страховими організаціями втрат від надзвичайних подій (якщо майно підприємства було застраховано), по дебету -- списання в порядку за криття на рахунок 79 «Фінансові результати».

При цьому відповідно до п. ЗІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій. Методика розрахунків для включення до фінансової звітності витрат від надзвичайних подій наведено в додатку 3 до Положення (стандарту) 16:

в) Під час складання Звіту про фінансові результати в статтях «Надзвичайні доходи» і «Надзвичайні витрати» відображають відповідно: неоплачені збитки від надзвичайних подій, включаючи витрати на запобігання виникнення втрат від стихійного лиха і техногенних аварій, визначених за вирахуванням страхового відшкодування і покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи або збитки від інших подій і операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати».

Зміст і вартісна оцінка доходів і витрат від кожної надзвичайної події окремо розкривається в примітках до фінансової звітності.

Таблиця 1.

Розрахунок суми витрат від надзвичайних подій для відображення у Звіті про фінансові результати*

Надзвичайні витрати,тис. грн.	Ставка податку на прибуток,%	Зменшення податку на прибуток внасл. НП, тис. грн. (1гр*2гр/100)	Сума НВ у Звіті про фін. результати,тис. грн. (1гр-3гр)
1	2	3	4
5000	30	7500	17500

* У випадку, якщо сума прибутку від звичайної діяльності не менше збитків від надзвичайних подій.

г) Фінансування заходів щодо запобігання виникненню та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах усіх форм власності здійснюється відповідно до їх рівнів:

· об'єктового рівня - за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій, на території яких виникла надзвичайна ситуація;

· місцевого і регіонального рівнів - за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій, на території яких виникла надзвичайна ситуація, і додатково - за рахунок районних резервів (місцевий рівень) та резервів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (регіональний рівень), створених відповідно до законодавства;

· загальнодержавного рівня - за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на ці цілі, в тому числі, частково, з резервного фонду Кабінету Міністрів України.

Додаткові кошти для фінансування заходів з ліквідації надзвичайних ситуацій відповідного рівня або їх наслідків (за умови вичерпання зазначених джерел фінансування) можуть виділятися на підставі клопотання відповідного органу виконавчої влади.

Разом з клопотанням до органу виконавчої влади вищого рівня подаються документи, що містять обгрунтування необхідності та обсягів виділення додаткових коштів, акти обстеження, висновки комісій, кошторисна документація з висновками відповідних експертів.

Кошти, виділені на ліквідацію надзвичайних ситуацій, використовуються для:

· проведення пошуково-рятувальних, аварійно-відновних та інших невідкладних робіт з метою усунення безпосередньої загрози життю і здоров'ю людей, що виникла внаслідок цих ситуацій;

· надання згідно із законодавством матеріальної допомоги потерпілим внаслідок надзвичайних ситуацій;

· розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування потерпілих;

· проведення евакуаційних заходів;

· забезпечення дій рятувальних та інших підрозділів або організацій, залучених до ліквідації надзвичайних ситуацій.

Органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, які отримали додаткові кошти у порядку після закінчення робіт з ліквідації надзвичайної ситуації звітують про використання цих коштів відповідно до Інструкції про облік і звітність щодо використання коштів і матеріально-технічних ресурсів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

3. Документальне оформлення надзвичайних подій.

На кожному підприємстві може статися надзвичайна подія (НП) (пожежа, прорив теплотраси, ураган, повінь тощо), внаслідок якої буде пошкоджене чи знищене його майно.

Для того щоб наслідки НП відобразити в обліку, їх потрібно документально оформити. Єдиного нормативно встановленого порядку документування немає, але виходячи з вітчизняних облікових традицій можна запропонувати такий варіант.

Насамперед наказом керівника підприємства створюється комісія для розслідування випадку (причин та наслідків) НП.

Далі проводиться інвентаризація майна на тій ділянці підприємства, що постраждала внаслідок НП, обов'язковість проведення якої встановлено ст. 10 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями), п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 (зі змінами та доповненнями), п. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та документів і розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. № 69 (зі змінами та доповненнями).

Інвентаризацію може проводити як постійно діюча на підприємстві інвентаризаційна комісія, так і окремо призначена для цього випадку комісія, яка займається розслідуванням причин та наслідків НП. У будь-якому разі повноваження інвентаризаційної комісії встановлюються наказом керівника підприємства. Інвентаризаційна комісія виявляє втрати від НП та встановлює їх суму. Комісія з розслідування випадку НП складає акт про НП, в якому встановлюються причини, наслідки НП, надаються рекомендації щодо їх подолання тощо.

Слід зазначити, що для окремих випадків НП існують особливі правила, які потрібно враховувати при їх документуванні. Наприклад, для пожежі це Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МНС України від 19.10.2004 р. № 126 (зі змінами та доповненнями), та Порядок обліку пожеж та їх наслідків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2030. Згідно з нормами цих документів підприємство має проводити службове розслідування випадків пожежі. До складу комісії входить щонайменше три особи - представник держпожежнагляду, адміністрації підприємства, потерпілий. Якщо знищене чи пошкоджене майно було застрахованим, потрібен представник страхової організації тощо. Документується випадок пожежі актом про пожежу за формою, затвердженою наказом МНС України «Про затвердження форми звітності про пожежі та їх наслідки на об'єктах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій; форми акта про пожежу» від 15.03.2004 р. № 119.

Щодо документування НП у кожному конкретному випадку підприємство має проконсультуватися з представниками Міністерства надзвичайних ситуацій України.

Отже, акт про НП є документом, який підтверджує факт настання НП, а в інвентаризаційних документах (інвентаризаційні описи, протоколи інвентаризаційної комісії тощо) наводяться перелік і вартість знищеного та пошкодженого майна. Саме на підставі цих документів наслідки НП відображаються в обліку.

4. Особливості оподаткування при НП для ОФ

а) знищені повністю

Податок на прибуток. У першій ситуації, якщо знищені ОФ групи 1, їх балансова вартість відноситься до складу валових витрат, а якщо - ОФ груп 2 - 4, балансова вартість груп не змінюється (пп. 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями)).

ПДВ. Відповідно до загального правила, передбаченого абз. п. 4.9 ст. 4 Закону «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), ліквідація ОФ розглядається для цілей оподаткування як поставка ОФ, а отже, за такою операцією нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ. Однак це правило не поширюється на випадки вимушеної ліквідації внаслідок НП (абз. 2 п. 4.9 ст. 4 Закону № 168/97-ВР). Тобто податкові зобов'язання в цьому випадку не нараховуються. Бухгалтерський облік. Згідно з п. 27 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246 (зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 9), вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списується на витрати звітного періоду (рахунок 99).

Податок на прибуток. Оскільки повністю знищені запаси вже не можуть бути використані в господарській діяльності платника податку (п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР), то їх вартість відображається в графі 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів» додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства. Отже, фактично внаслідок цієї процедури вартість знищених запасів не впливає на розмір оподатковуваного прибутку (вартість запасів включається до складу валових витрат при їх придбанні та одночасно - до складу валових доходів як приріст запасів).

ПДВ. Зменшення податкового кредиту здійснюється таким чином. Фактично на вартість знищених запасів потрібно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. Такий метод коригування випливає зі змісту п. 4.2 ст. 4 Закону № 168/97-ВР, в якому зазначено, що при передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. Вважається, що під невиробниче використання підпадають будь-які операції із запасами, крім їх використання в господарській діяльності, в тому числі знищення, викрадення, псування тощо.

Особливості виписування податкової накладної в цій ситуації регламентовано п. 8 та пп. 8.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165 (зі змінами та доповненнями). Податкова накладна виписується в двох примірниках, які залишаються у підприємства. У лівому верхньому кутку оригіналу робиться позначка «Передача у межах балансу для невиробничого використання». В інформації про покупця (індивідуальний податковий номер, номер свідоцтва тощо) зазначаються ті самі дані, що й в інформації про продавця (у цьому випадку про підприємство, де відбулася НП).

б) знищені частково

Під частковим знищенням розуміють таке знищення, коли об'єкт ОФ може надалі експлуатуватися після відповідного ремонту чи без такого. Якщо внаслідок часткового знищення об'єкт експлуатуватися не може і підлягає ліквідації, слід чинити так само, як в першій ситуації.

Податок на прибуток. Якщо це об'єкти ОФ груп 2 - 4, то балансова вартість груп не змінюється. Такий висновок випливає зі змісту підпунктів 8.4.6 і 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94-ВР. Витрати на ремонт зазначених об'єктів ОФ відображаються в податковому обліку в загальновстановленому порядку згідно з пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, а саме: у межах 10 % ремонтного ліміту витрати відносяться до складу валових витрат, а перевищення - на збільшення відповідних груп ОФ.

Запаси пошкоджені чи знищені частково і після відповідного ремонту чи без такого можуть знову використовуватися за прямим призначенням.

Бухгалтерський облік. Згідно з п. 14 ПБО 9 не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені), серед іншого, загальногосподарські та інші подібні витрати, безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До первісної вартості запасів включаються в тому числі інші витрати, що безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях (п. 9 ПБО 9). Причому первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених п. 15 зазначеного ПБО. Такі випадки розглядаються у розділі «Оцінка запасів на дату балансу» (пункти 24 - 28 ПБО 9), яким, зокрема, передбачено, що запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

З вищенаведеного випливають два висновки.

По-перше, всі витрати на ремонт частково знищених чи пошкоджених запасів, на їх перепакування тощо відносяться до витрат того періоду, в якому вони були понесені.

По-друге, якщо чиста вартість реалізації частково пошкоджених запасів на дату балансу є меншою від їх первісної вартості, в бухгалтерському обліку запаси потрібно уцінити. Уцінка проводиться у загальновстановленому порядку.

При цьому якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів.

Податок на прибуток і ПДВ. Усі витрати на ремонт, перепакування тощо цих запасів пов'язані з господарською діяльністю підприємства (за виключенням запасів, які не призначаються для використання у господарській діяльності). Тому і в податковому обліку вони відносяться до валових витрат згідно з п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР. ПДВ у цих витратах відноситься до податкового кредиту.

Якщо внаслідок НП знищені чи пошкоджені документи обліку, то законодавство щодо цього питання має дві норми, які встановлюють порядок відповідних дій підприємства.

Відповідно до п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88 (за текстом - Положення № 88), у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний термін.

Перша норма поширюється лише на платників податку на прибуток. Якщо підприємство її не дотримає, то втратить право на валові витрати.

Друга норма поширюється на всі без винятку підприємства. При недотриманні цієї норми у контролюючих органів може виникнути обгрунтована підозра в умисному знищенні документів з метою приховання неправомірних дій, що тягне за собою кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищезазначене, підприємство має дотримуватися норм Положення № 88, а якщо воно є платником податку на прибуток і має знищені чи пошкоджені документи, які підтверджують валові витрати, то й пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР. Отже, підприємство при знищенні чи пошкодженні документів обліку повинно:

§ повідомити правоохоронні органи (міліцію) про факт НП і знищення та/чи пошкодження документів шляхом подання заяви. В заяві також слід зазначити про запрошення представників слідчих органів для участі в роботі відповідної комісії;

§ призначити наказом керівника комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Хоча ці обов'язки можуть бути покладені на комісію з розслідування випадку (причин та наслідків) НП;

§ оформити результати роботи комісії актом, в якому обов'язково навести перелік відсутніх документів. Якщо питання документів розглядає та сама комісія, яка розслідує причини НП, окремий акт за документами можна не складати, а навести всі необхідні дані в одному акті про НП;

§ надіслати копію акта вищому органу;

§ надіслати до ДПІ письмову заяву, до якої додається копія акта в частині переліку відсутніх документів. Заяву бажано надіслати рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або подати разом з декларацією з податку на прибуток підприємства за поточний звітний період;

§ здійснити дії щодо поновлення знищених, пошкоджених документів.



Висновок

На кожному підприємстві може статися надзвичайна подія (НП) (пожежа, прорив теплотраси, ураган, повінь тощо), внаслідок якої буде пошкоджене чи знищене його майно.

Усі витрати і втрати від незвичайних подій (у тому числі витрати на здійснення заходів, пов'язаних із ліквідацією незвичайних подій, - відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлюваних роботах, вартість використаних сировини та матеріалів тощо) обліковуються на одному із субрахунків рахунку 99 «Надзвичайні події».

На рахунку 99 "Надзвичайні витрати" ведеться облік втрат і витрат, пов'язаних з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному звітному періоді. На субрахунку 991 "Втрати від стихійного лиха" ведеться облік втрат від стихійного лиха (повінь, землетрус, град тощо).

На субрахунку 992 "Втрати від техногенних катастроф і аварій" ведеться облік втрат, понесених підприємством у результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві.

На субрахунку 993 "Інші надзвичайні витрати" ведеться облік втрат від інших надзвичайних подій.

Фінансування заходів щодо запобігання виникненню та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах усіх форм власності здійснюється відповідно до їх рівнів.

Документом, який підтверджує факт настання НП, є Акт про НП, а в інвентаризаційних документах (інвентаризаційні описи, протоколи інвентаризаційної комісії тощо) наводяться перелік і вартість знищеного та пошкодженого майна. Саме на підставі цих документів наслідки НП відображаються в обліку.



Список використаних джерел

1. International Accounting http://www.taxsites.com/international2.html

2. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993р. // Голос України. -- 1993. -- 29 травня.

3. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звіт-ність в Україні" від 16 липня 1999 р. М 996-ХІУ // Нове діло. 2000.-- № 15 (34). -- 13--20 жовтня.

4. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. (зі змінами та доповненнями) №56-93 // Бухгалтерія .- 2002.- №38/1-2.-с.185-189.

5. Наказ Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування" // Нове діло. -- 2000. -- № 15 (34). -- 13--20 жовтня.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 ”Звіт про фінансові результати”. Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87// все про бухгалтерський облік-№14.-13.02.2003р.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 ”Витрати” Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318// все про бухгалтерський облік-№14.-13.02.2003р.

8. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник. -Житомир: ПП “Рута”, 2001. - 607с.

9. Бухгалтерський облік. Лишаленко О. В. -- К.: Видавництво „Центр учбової літератури”, 2003. -- 624 с.

10. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навч.- практ. посібник // За ред. С.Ф.Голова. - Дн.: Баланс-клуб, 2001. - 832 с.

11. Ільшин, Л. Облік надзвичайних витрат і доходів: відшкодування шкоди при ДТП // Головбух. - 2001. - №32. - с. 36-41

12. Токар О.В. Аналіз фінансового стану підприємства: Опорний конспект лекцій. - Полтава : РВВПКТ, - 2000 Фінансовий облік. Пушкар М. С. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628 с.