Зміст

Поняття матеріали, їх загальна характеристика та значення

Операції з матеріалами

Оцінка та облік матеріалів при їх відпуску у виробництво

Документальне оформлення надходження та відпуску матеріалів зі складу

Організація аналітичного обліку наявності та руху матеріалів на складі

Список використаної літератури

Поняття матеріали, їх загальна характеристика та значення

Оскільки матеріали є складовою частиною запасів, то розгляд даного питання доцільно розпочати з їх економічної сутності.

Запаси - є оборотними активами підприємства, які використовуються переважно в одному операційному циклі діяльності підприємств або в період до одного року. Виробничі запаси складають основу виготовлюваної продукції (сировина і основні матеріали), сприяють процесу її виготовлення або покращують властивості готової продукції.

Методологічні засади формування інформації про визнання, оцінку запасів, їх розкриття у фінансовій звітності визначено у П(С)БО 9 "Запаси".

За П(С) БО 9 запаси - це активи, які:

· утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності (товари, готова продукція);

· перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва (незавершене виробництво);

· утримуються для споживання під час виробництва продукції та надання послуг, а також для управління підприємством (сировина, основні і допоміжні матеріали, малоцінні ташвидкозношувані предмети).

До окремих груп запасів підприємства відносять:

- виробничі запаси - сировина і основні матеріали, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування та адміністративних потреб;

- незавершене виробництво - це продукція (робота, послуги), що не пройшли всіх стадій обробки на даному підприємстві;

- готову продукцію - предмети, обробка яких завершена на даному підприємстві, відповідають визначеним стандартам і технічним вимогам та призначені для продажу;

- товари -- матеріальні цінності, придбані підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети - це засоби праці, що використовуються в процесі виробництва чи для адміністративних цілей не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року;

- молодняк тварин і тварини на відгодівлі, якщо вони оцінюються за нижчою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації запасів.

Норми П(С)БО 9 "Запаси" не поширюються на такі запаси:

- незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;

- фінансові активи (цінні папери, що утримуються з метою продажу тощо);

- молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Одиницею обліку запасів є їх однорідна група або вид. Деталізацію об'єктів обліку запасів підприємство здійснює самостійно, виходячи з управлінських потреб та витрат на ведення обліку. Як правило, облік запасів ведеться за їх видами, які відрізняються від інших видів хоча б однією ознакою (розміром, кольором та ін.). У окремих випадках, коли деталізація за видами не важлива, декілька видів запасів для цілей обліку можуть об'єднати в групи (особливо в умовах ведення обліку вручну).

Для правильної організації обліку матеріалів підприємству доцільно сформувати номенклатуру-цінник.

Номенклатура -- систематизований перелік назв матеріалів, напівфабрикатів, запасних частин, палива та інших матеріальних цінностей, що використовуються на даному підприємстві Номенклатурний перелік матеріальних цінностей підприємства повинен містити таку інформацію про кожний тип або групу матеріалів: технічно правильну назву; повну характеристику (вид, марка, сорт, розмір, одиниця виміру та ін.); номенклатурний номер - цифрові умовні позначення перерахованих ознак матеріалу; ціна кожного виду або групи матеріалів. Номенклатурні номери в процесі ведення обліку проставляються на усіх документах і в облікових регістрах, у яких відображається облік матеріалів, що сприяє зростанню точності обліку запасів та зменшенню затратна його ведення.

Основні завдання обліку матеріалів наступні:

- раціональне визначення одиниці обліку матеріалів та формування номенклатури-цінника;

- організація складського господарства;

- достовірне визначення первісної вартості матеріалів;

- визначення умов переоцінки матеріалів на дату балансу та методів їх оцінки при вибутті:

- відображення на рахунках обліку операцій з надходження і вибуття матеріалів та точне визначення їх залишків;

- розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності та примітках до неї.

З метою раціональної організації складського господарства та аналітичного обліку сировина й матеріали класифікуються за певними ознаками:

· за способом включення у собівартість - основні й допоміжні;

· за групами матеріалів - лісові, текстильні, чорні метали, кольорові

метали, електротовари, лаки й фарби тощо;

· за вартістю - дорогоцінні, високої, середньої та низької вартості;

· за способом зберігання - відкритого і закритого зберігання;

· за частотою використання - масові, часто й мало використовувані.

Запаси є однією з найбільших складових активів підприємства. Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасів. Цей облік хоч не складний, але, як правило, дуже трудомісткий, оскільки до складу запасів можуть входити сотні видів найменувань, за кожним з яких для забезпечення кількісної та якісної інформації слід вести аналітичний облік. Облік запасів ведеться в натуральному та грошовому вимірниках.

Для забезпечення безперебійної роботи виробництва на складах підприємства завжди мають бути виробничі запаси в межах норм, передбачених потребою підприємства. У складських приміщеннях підприємства здійснюються операції по збереженню виробничих запасів, що надходять, а також відпуску їх у виробництво. Бухгалтерський облік має забезпечити контроль за залишками, надходженням і витратами виробничих запасів на складі, що є важливою умовою для забезпечення збереження власності підприємства.

Важливою умовою правильної організації обліку матеріалів є розробка номенклатури номерів. На підприємствах кожна група матеріалів може складатися із сотень і тисяч назв, сортів, розмірів. Для раціонального обліку матеріалів необхідно розробити деталізоване групування матеріалів. З цією метою на підприємствах перелік найменувань окремих видів матеріалів класифікується за визначеною ознакою. Матеріали поділяються на групи. Кожна група на підгрупи. У межах кожної підгрупи матеріали в свою чергу групуються за профілем, маркою, сортом, а потім за розміром, ціною та інше.

За кожною назвою, сортом, розміром матеріалів закріплюється постійний шифр, що має бути проставлений на всіх документах, пов'язаних з обліком матеріалів. Цим шифром користуються також в аналітичному обліку.

Перелік матеріалів, згрупованих за характерною для них ознакою і відповідним чином зашифрованих із зазначенням одиниці виміру, називається номенклатурою матеріалів.

Необхідними умовами правильної організації обліку виробничих запасів є:

· правильна організація складського обліку;

· наявність інструкції з обліку матеріалів;

· правильне групування матеріалів;

· розробка номенклатури матеріалів;

· розробка норм зносу і норм витрат матеріалів.

Сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби, запасні частини, тара відображаються в обліку і звітності за їх фактичною собівартістю.

Поточний облік матеріалів здійснюєте частіше не за фактичною собівартістю, а за раніше встановленими цінами.

Обліковими цінами можуть бути оптові ціни промисловості, договірні тощо.

Фактична собівартість матеріальних ресурсів визначається виходячи з витрат на їх придбання включаючи оплату процентів за придбання в кредит, націнку, комісійну винагороду, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на транспортування, зберігання і доставку, що здійснюється сторонньою організацією.

Матеріальні цінності, які прийняті підприємством на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію, обліковують на рахунках класу 0 «Забалансові рахунки».

Операції з матеріалами

Для промислових підприємств характерною ознакою є висока питома вага у загальній структурі запасів таких цінностей, які призначені для процесу виробництва. Через це вони (цінності) отримали свою назву - «виробничі запаси». Для їх обліку призначений рахунок 20 «Виробничі запаси», на якому узагальнюються дані про наявність невикористаних запасів на складі, їх надходження та витрачання протягом певного періоду. На практиці прийнято за доцільне виділяти запаси в окремі групи. Відповідно до цих груп організовується аналітичний облік за субрахунками до рахунка 20 «Виробничі запаси»:

201 «Сировина й матеріали» (в т.ч. в дорозі та переробці);

202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»;

203 «Паливо»;

204 «Тара й тарні матеріали»;

205 «Будівельні матеріали»;

206 «Матеріали, передані в переробку»;

207 «Запасні частини»;

208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»;

209 «Інші матеріали».

На першому із субрахунків відображається наявність на складі (сальдо на певну дату) та рух (надходження й витрачання) як сума оборотів за дебетом і кредитом субрахунку «Сировина й матеріали».

На субрахунку 202 відображається наявність і рух покупних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, які придбані для комплектування готової продукції. Такі витрати включаються у собівартість продукції і вимагають додаткових витрат праці з їх обробки чи складання готової продукції.

Якщо напівфабрикати призначені для подальшого перепродажу, то вони не включаються до складу собівартості і повинні обліковуватись на рахунку 28 «Товари».

На субрахунку 203 обліковується наявність і рух усіх видів палива (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали), які призначені для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, отримання енергії, опалення приміщень тощо.

Субрахунок 204 призначений для тари й тарних матеріалів (скляної, пластикової, дерев'яної, полімерної, картонної, металевої тощо). На ньому ведеться облік наявності й руху тари й тарних матеріалів, а також матеріалів для виготовлення тари (деталі ящиків, дріт, картон) і ремонту.

Субрахунок 205 використовують підприємства-забудовники для обліку наявності й руху будівельних матеріалів, конструкцій, деталей, устаткування та комплектуючих виробів, призначених для монтажу, а також інших матеріалів для проведення будівельних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» ведеться облік матеріалів, які підприємство передає на сторону з метою переробки й отримання з них виробів, призначених для виробництва продукції.

На субрахунку 207 ведеться облік наявності й руху запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, призначених для ремонтів, заміни зношених частин машин, устаткування, транспортних засобів, інструментів, автомобільних шин у запасі та в обороті.

Субрахунок 208 призначений для обліку наявності й руху матеріалів сільськогосподарського призначення (мінеральні добрива, отрутохімікати, біопрепарати, насіння і корми, призначені для посіву і відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

Субрахунок 209 використовується для обліку наявності та руху інших матеріалів (відходи виробництва - обрубка, обрізка, стружка, матеріали, отримані від остаточно забракованих виробів, цінності, отримані від ліквідації основних засобів (металобрухт, зношені шини та ін.)).

Крім виробничих витрат, на промислових підприємствах використовуються інші рахунки бухгалтерського обліку запасів. Так, окремі підприємства мають у своєму складі аграрні підрозділи, які займаються рослинництвом і тваринництвом, тому для обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі застосовується рахунок 21 «Тварини на вирощуванні і відгудівлі».

Для обліку продукції сільськогосподарського виробництва використовують рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». У дебет цього рахунка записується оприбуткована продукція власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, а в кредит - списання для продажу, невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі для соціальної сфери (дитячі садки, школи, їдальні), споживання у якості кормів, призначених для висіву тощо). На підприємствах, які отримують напівфабрикати власного виробництва, котрі можуть бути реалізовані споживачам без доведення їх до стадії готової продукції, ведуть облік на рахунку 25 «Напівфабрикати» у розрізі окремих видів напівфабрикатів.

Багато промислових підприємств займається торгівлею, тому для обліку руху товарно-матеріальних цінностей відкривається рахунок 28 «Товари» з відповідними субрахунками: 281 «Товари на складі», 282 «Товари в торгівлі», 283 «Товари на комісії», 284 «Товари під товарами», 285 «Торгова націнка». Цей рахунок застосовується для обліку виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу.

До складу запасів відноситься також продукція, яка пройшла всі стадії обробки, прийнята відділом технічного контролю й оприбуткована на склад. Для її обліку призначений рахунок 26 «Готова продукція». У балансі відображаються залишки нереалізованої продукції.

Основні бухгалтерські проведення, які складаються при надходженні запасів на підприємство, наведені в таблиці 3.

Таблиця 1

Відображення на рахунках бухгалтерському обліку операцій з надходженням матеріалів

№з/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.	Отримано рахунок від постачальника на сировину, яка надійшла на підприємство. В тому числі ПДВ	20 «Виробничі запаси» 641 «Розрахунки за податками»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»
2.	Оплачений рахунок постачальника	631 «Розрах. з вітчизн, постачальниками»	311 «Поточні рахунки в національній ваолюті»
3.	Оприбутковано виробничі запаси, придбані підзвітною особою за готівку Включено до складу под. кредиту ПДВ	20 «Виробничі запаси» 641 «Розрахунки за податками»	372 «Розрахунки з підзвітними особами» 372 «Розрахунки з підзвітними особами»
4.	Суми комісійних для посередників Включено до складу под. кредиту ПДВ	20 «Виробничі запаси» 641 «Розрахунки за податками»	685 «Розрах. з іншими кредиторами» 685 «Розрах. з іншими кредиторами»
5.	Вартість транспортних послуг сторонніх організацій Включено до складу под. кредиту ПДВ	20 «Виробничі запаси» 641 «Розрахунки за податками»	685 «Розрах. з іншими кредиторами» 685 «Розрах. з іншими кредиторами»
6.	Внесено до статутного капіталу матеріали	201 «Сировина і матеріали»	46 «Неоплачений капітал»
7.	Безоплатно отримані виробничі запаси	20 «Виробничі запаси»	719 «Інші доходи від операційної діяльності»
8.	Витрати на страхування ризиків перевезення запасів	20 «Виробничі запаси»	65 «Розрахунки за страхуванням»
9.	Відображення мита, митних зборів	20 «Виробничі запаси»	685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
10.	Оприбут. запасів, виготовлених у власному виробництві	20 «Виробничі запаси»	23 «Виробництво»
11.	Оприбутковано запаси, що надійшли з переробки	201 «Сировина і матеріали»	206 «Матеріали передані в переробку»
12.	Оприбут. запасів, виявлених під час інвентаризації	20»Виробничі запаси»	719 «Інші доходи операційної діяльності»
13.	Оприбут. матеріалів, отриманих від ліквідації основних засобів	20»Виробничі запаси»	746 «Інші доходи від звичайної діяльності»

ДП МОУ «63 Котельно - Зварювальний завод» придбав у постачальників ВАТ «Ніко - Центрметал» (додаток 1) лист б6. ст. ЗПС і лист б4х150х6000 ст. ЗПС5, на суму 30685,60 грн. (без ПДВ). Витрати на транспортування матеріалів склали 300 грн. (без ПДВ).

У бухгалтерському обліку ці операції відображатимуться в таблиці 4.

Таблиця 2

Облік надходження запасів від постачальника

№ з/пП	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
Перша подія -- оплата
1	Здійснено оплату матеріалів	371	311	36822,72
2	Нараховану податковий кредит (ПДВ) ІІЛІ1	641	644	6137,12
3	Оприбутковано матеріали	201	631	30685,60
4	Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту	644	631	6137,12
5	Відображено взаємне зарахування заборгованості	631	371	36822,72
6	Оплачено витрати на транспортування матеріалів	371	311	360
7	Нараховано податковий кредит (ПДВ) по транспортних витратах	641	644	60
8	Витрати на транспортування включено до первісної вартості матеріалів	201	631	300
9	Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту щодо ПДВ	644	631	60
10	Відображено взаємне зарахування заборгованостей, пов'язане з транспортуванням матеріалів	631	371	360
Перша подія - оприбуткування запасів
1	Оприбутковано матеріали	201	631	30685,60
2	Відображено податковий кредит щодо ПДВ по оприбуткованих матеріалах	641	631	6137,12
3	Оплачено раніше отримані матеріали	631	311	36822,72
4	Суму витрат на транспортування включено до первісної вартості матеріалів	205	631	300
5	Відображено податковий кредит щодо ПДВ по транспортних витратах	641	631	60
6	Оплачено послуги за транспортування	631	311	360

Комірник Шеремета В. А. отримав 12.02.06 з каси ДП МОУ «63 Котельно - Зварювального заводу» 320 грн. для придбання миючих засобів. Миючих засобів було придбано на суму 288,60 грн. В касу 13.02.06 комірник повернув 31,40 грн.

Таблиця 3

Облік надходження запасів придбаних підзвітною особою

№ з/пП	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Отримано готівку з каси підзвітною особою для придбання миючих засобів	372	30	320
2	Оприбутковано миючі засоби придбані підзвітною особою ІІЛІ1	22	372	288,60
3	Податковий кредит щодо ПДВ по оприбуткованих матеріалах	641	372	53,34
4	Повернена в касу невикористана готівка підзвітною особою	30	372	31,40

За результатами проведеної інвентаризації (додаток 13) на 5.01.06 інвентаризаційною комісією ДП МОУ «63 Котельно - Зварювального заводу» на складі №2 було виявлено надлишки кутника 40 х 40 ст. ЗПС. у кількості 10 штук на суму 44,80 грн.

Таблиця 4

Облік виявлення надлишків при проведенні інвентаризації

№ з/пП	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Оприбутковано запаси, які раніше не обліковувалися на балансі	20	719	44,80
2		791	719

Для обліку запасів на складах ДП МОУ «63 Котельно - Зварювального заводу» підприємства використовуються такі документи «Лімітно - забірна картка» (додаток 4), «Картка складського обліку» (додаток 5, 6). «Лімітна відомість на відпуск» (додаток 7).

Оцінка та облік матеріалів при їх відпуску у виробництво.

При продажу, відпуску запасів у виробництво та іншому вибутті оцінка здійснюється за такими методами:

1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

2) середньозваженої собівартості;

3) собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО);

4) нормативних витрат;

5) ціни продажу.

Розглянемо порядок застосування кожного з цих методів.

Метод ідентифікованої собівартості застосовується щодо тих видів виробничих запасів, які використовуються для виконання спеціальних замовлень і проектів значної вартості, а також стосовно тих видів запасів, що вони не замінюють один одного. Застосування нього методу передбачає ведення індивідуального обліку по кожному виду запасів. В результаті використання цього методу однакові запаси обліковуються за різною вартістю, що не завжди зручно. Залежно від того, який саме з однакових запасів використає підприємство, прибуток буде змінюватись відповідно до первісної вартості кожного запасу.

При веденні бухгалтерського обліку за допомогою спеціальних комп'ютерних програм використання цього методу можливе навіть для роздрібної торгівлі.

Метод середньозваженої собівартості дуже поширений. Суть його полягає в тому, що при різних цінах на запаси визначається середня ціна, за якою потім списується собівартість запасів.

При цьому визначають суму кількості одиниць запасів на початок звітного періоду та їх вартість і одиниць запасів, придбаних протягом звітного періоду, та їх вартість. Далі сума добутків кількості таких запасів та їх вартостей ділиться на кількість запасів, що в результаті дає нам середньозважену собівартість одиниці запасу на кінець періоду.

На 1 люте 2006р. на ДП МОУ "63 Котельно - Зварювальному заводі"в залишку значилося 1200 кг. листа б6 ст.3 ПС вартістю 2,02 грн. за 1 кг. на суму 2424 грн. (додаток 5). Підприємство протягом місяця придбала ще 1840 кг. за такими цінами і в такій послідовності:

11 лютого -- 890 кг. по 2,05 грн., на суму 1824,50 грн. (ПДВ -- 364,90 грн.);

22 лютого -- 850 кг. по 2,12 грн., на суму 1802 грн. (ПДВ -- 360,40 грн.);

29 лютого -- 100 кг. по 2,13 грн. на суму 213 грн. (ПДВ -- 42,60 грн.)

У тому самому періоді було відпущено з складу 2267 кг. з них:

12 лютого -- 1456 кг.;

22 лютого -- 811 кг.

За системою періодичного обліку:

((1200 кг. х 2,02) + (890 кг. х 2,05) + (850 кг. х 2,12) + (100 кг. х 2,13)) : (1200 кг. +890 кг + 850 кг. +100 кг.) = 2,06036 грн./кг.

Отже, середньозважена собівартість відпущеного у виробництво листа б6 ст.3 ПС становить:

2267 кг. х 2,06036 грн.\кг. = 4670,8361 грн.

Середньозважена собівартість залишку на кінець періоду становить:

773 кг. х 2,06036 грн.\кг. = 1592,6582 грн.

За системою постійного обліку:

Середньозважена собівартість одиниці запасів:

((1200 кг. х 2,02) + (890 кг. х 2,05)) : 2090 кг. = 2,03277 грн./кг.

12 лютого списується 1456 кг. по 2,03277 грн./кг. на суму 2959,7131 грн.

Після цього списання залишок становить 634 кг. по 2,03277 грн./кг. на суму 1288,7761 грн.

22 лютого було нове поступлення листа б6 ст.3 ПС на склад 850 кг. по 2,12 грн.

Середньозважена собівартість одиниці запасів:

(634 кг. х 2,03277 грн./кг. + 850кг. х 2,12) : 1484 = 2,08273 грн./кг.

22 лютого списується 811 кг. по 2,08273 грн./кг. на суму 1689,094 грн.

Залишок становить 673 кг. по 2,08273 грн./кг. на суму 1401,6772 грн.

29 лютого було нове поступлення 100 кг. по 2,13 грн. на суму 213 грн.

Отже, разом списано у виробництво протягом звітного періоду 2267 кг. на суму 4648,80 грн. Залишок становить 773 кг. на суму 1614,68 грн.

Відобразимо ці операції в бухгалтерському обліку у вигляді таблиці 5.

Таблиця 5

Операції в бухгалтерському обліку

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Кількість	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Залишок матеріалу на початок звітного періоду	205	--	1200	2424
2	Відображено надходження матеріалу протягом звітного періоду	205	631	1840	3839,50
3	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	641	631	1840	767,90
4	Відображено списання матеріалу у виробництво за методом середньозваженої собівартості	23	205	2267	4670,84
5	Залишок матеріалу на кінець звітного періоду	205	--	773	1592,66

Оцінка запасів за методом ФІФО полягає в тому, що списання матеріальних цінностей відбувається в такій послідовності: залишок на початок періоду, перше надходження, потім друге, третє і наступні надходження за їх цінами. Залишки запасів на кінець місяця визначаються за цінами останніх за часом надходжень запасів.

Використання методу ФІФO ґрунтується на припущенні, що одиниці запасів, які були придбані першими, першими і вибувають. Отже, вартість запасів на кінець звітного періоду відображається фактично за вартістю останніх за часом придбань.

Розглянемо порядок застосування цього методу на ДП МОУ "63 Котельно - Зварювальному заводі".

Система періодичного обліку. При цій системі обліку 2267 кг. листа б6 ст.3 ПС, списано протягом звітного періоду, розподіляються так:

Залишок на початок періоду -- 1200 кг. по 2,02 грн., на суму 2424 грн.

Перше придбання -- 890 кг. по 2,05 грн., на суму 1824,50 грн.

Друге придбання -- 177 кг. по 2,12грн., на суму 375,24 грн.

Разом списано протягом звітного періоду 2267 кг. вартістю 4623,74 грн.

Наступний етап -- визначення облікової вартості залишку на кінець звітного періоду, що визначається за вартістю останніх надходжень. У нашому випадку:

останнє придбання -- 100 кг. по 2,13 грн., на суму 213 грн.

Залишок від передостаннього придбання -- 673 кг. по 2,12грн. = 1426,76 грн.

Разом залишок на кінець звітного періоду -- 773 кг. вартістю 1639,76 грн.

Відобразимо ці операції в бухгалтерському обліку у вигляді таблиці 6.

Ці проведення відображають відпуск запасів у виробництво при періодичній системі обліку запасів. Якщо ж підприємство використовує постійну систему обліку, тоді такі проведення матимуть місце в міру надходження та вибуття запасів у виробництво.

Таблиця 6

Операції в бухгалтерському обліку

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Кількість	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Залишок матеріалу на початок звітного періоду	205	--	1200	2640
2	Відображено надходження матеріалу протягом звітного періоду	205	631	1840	3839,50
3	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	641	631	1840	767,90
4	Відображено списання матеріалу у виробництво за методом ФІФO	23	205	2267	4623,74
5	Залишок матеріалу на кінець звітного періоду	205	--	773	1639,76

Система постійного обліку. За цією системою 2267 кг. листа б6 ст.3 ПС, списано протягом звітного періоду у виробництво, розподіляються так:

12 лютого списується 1456 кг. на суму 2948,80 грн., з них:

1200 кг. по 2,02 грн. за кг., на суму 2424 грн.

256 кг. по 2,05 грн. за кг., на суму 524,80 грн.

Після цього списання на базі залишилося 773кг. на суму, в т.ч.:

634 кг. по 2,05 грн. за кг., на суму 1299,70 грн.;

850 кг. по 2,12грн. за кг. на суму 1802 грн.

22 січня списується 811 кг. на суму, 1674,94 гри., з них:

634 кг. по 2,05 грн. за кг., на суму 1299,70 грн.;

177 кг. по 2,12грн. за кг. на суму 375,24 грн;

Отже, разом списано у виробництво протягом місяця 2267 кг. вартістю 4623,74грн. Після цього списання залишок становіть 773 кг. вартістю 1639,76 гри., в т. ч.:

673 кг. по 2,12грн. за кг., на суму 1426,76 грн.

100 кг, по 2,13 грн. за кг. на суму 213 грн.

Перевагою застосування методу ФІФO є, його простота, а також відображення в балансі суми запасів, яка приблизно збігається з їх ринковою вартістю. Недоліком цього методу є невиправдане завищення прибутку (при зростанні цін).

Тому застосування методу ФІФO в умовах зростання цін сприятиме зростанню податку на прибуток. Проте і в цьому випадку можна знайти позитивний момент при отриманні позики або при залученні інвестицій.

В основному методу нормативних витрат призначений для серійного промислового виробництва. Суть його полягає втому, що запаси, як правило, оцінюються в балансі за нормативною собівартістю, яка складається з суми нормативних витрат на одиницю виробу. Ці витрати плануються підприємством, регулярно перевіряються і змінюються для максимального наближення їх до фактичних. Точний термін перегляду норм витрат законодавством не встановлений, він визначається підприємством самостійно. Відхилення від встановлених нормативів обліковують на окремих регулюючих рахунках.

Оцінка за цінами продажу застосовується в торговельних підприємствах, які мають значну і змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.

Націнка визначається за формулою:

N = (залишок націнки на початок місяця + націнка за місяць) \ (сума продажної вартості товарів на початок місяця + продажна вартість товарів за місяць).

Малоцінні та швидкозношувані предмети, передані в експлуатацію, списуються на витрати в повній сумі (знос не нараховується). Для контролю за цими предметами організовується оперативний кількісний облік за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом нормативного строку їх практичного використання.

До вимог податкового законодавства (при обчисленні податку на прибуток) рекомендовано використовувати метод ФІФO та ідентифікованої собівартості.

Запаси повинні бути достовірно оцінені на дату складання балансу. Для цього витрати на придбання запасу, які не можуть бути відображені як активи, повинні включатися до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати (це стосується проведення переоцінки у зв'язку зі зниженням ринкової ціни, різного роду втрат, псування, крадіжок).

Для обліку запасів за їх видами комірник веде «Картку складського обліку» (додаток 5, 6), «Лімітно - забірну картку» (додаток 4), «Лімітна відомість на відпуск» (додаток 7), «Оборотна відомість по товарно - матеріальних рахунках» (додаток 13). Для одноразового відпуску матеріалів зі складу у виробничі цехи, дільниці виписується «Внутрішня накладна» (додаток 8,) на основі «Вимоги» (додаток 9). На відпуск готової продукції оформляється «Накладна» (додаток 11) і «Довіреність» (додаток 10).

Документальне оформлення надходження та відпуску матеріалів зі складу

Для документального оформлення руху матеріалів використовуються затверджені наказом Мінстату України від 21.06.96 р. №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" такі типові форми первинного обліку запасів:

М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли»;

М-2а «Акт списання бланків довіреностей»;

М-4 «Прибутковий ордер»;

М-7 «Акт про приймання матеріалів»;

М-8 «Лімітно-забірна картка»;

М-9 «Лімітно-забірна картка»;

М-10 «Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів»;

М-11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів»;

М-12 «Картка складського обліку матеріалів»;

М-13 «Реєстр приймання-здавання документів»;

М-14 «Відомість обліку залишків матеріалів на складі»;

М-15 «Акт про приймання устаткування»;

М-15а «Акт приймання-передачі устаткування до монтажу»;

М-16 «Матеріальний ярлик»;

М-17 «Акт про виявлені дефекти устаткування»;

М-18 «Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від установлених норм запасу»;

М-19 «Матеріальний звіт»;

М-21 «Інвентаризаційний опис»;

М-23 «Акт про витрату давальницьких матеріалів»;

М-26 «Картка обліку устаткування для встановлення»;

М-28 «Лімітно-забірна картка».

При оформленні запасів, які надійшли на підприємство від постачальників, підзвітних осіб, власних виробничих підрозділів, складається «Прибутковий ордер» (М-4) в одному примірнику.

При отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених їхнім транспортом сторонньої організації, оформляється «Товарно - транспортна накладна» (ф. №1-ТН) (додаток 1).

Матеріальні цінності, які надходять на підприємство без товаросупровідних документів постачальника, називаються невідфактурованими поставками або матеріалами в дорозі. Вони оприбутковуються на підставі приймальних актів (ф. М-7) і відображаються записом:

У випадку надходження запасів із кількісними чи якісними відхиленнями від даних, вказаних у договорі та супроводжувальних документах, складається «Акт про приймання матеріалів» (ф. М-7). Для оприбуткування таких запасів за наказом керівника створюється спеціальна комісія, в яку обов'язково мають входити представники постачальника, а у разі виникнення суперечливих питань з метою з'ясування непорозумінь можна залучити відповідних спсціалістів-експертів (юристів, аудиторів). Акт складаться у двох примірниках і підписується членами комісії, після чого затверджується підписом керівника підприємства. Перший примірник акта передасться в бухгалтерію, а другий - в юридичний виділ для складання листа-претензії.

На складі комірник на кожний номенклатурний номер запасу має оформлювати «Матеріальний ярлик» (ф. М-16). Цей документ містить найменування, номер і повну характеристику кожного виду запасу. Ярлик розміщується безпосередньо на запасі або поблизу нього.

Для обліку запасів за їх видами комірник веде окремі документи за формою М-12 «Картка складського обліку матеріалів» (додатки 5,6). В ній проводяться записи по кожним фактом надходження та вибуття запасів. Підставою для запису в ф. М-12 є «Прибутковий ордер» (ф. М-4), «Акт про приймання матеріалів» (ф. М-7) і «Товарно-транспортна накладна» (ф. 1 -ТН) -- по надходженню, а по видатку -- Лімітно-забірні картки (ф. М-8, М-9. М-28а), «Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів» (ф. М-10), «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів» (ф М-11) (додатки 8, 9), «Акт приймання-передачі обладнання у монтаж» (М-15а), «Акт про витрату давальницьких матеріалів» (ф.М-23) і «Товарно - транспортна накладна» (ф. 1-ТН).

Тільки після того, як запаси оприбутковані, допускається їх відпуск із складу. Відпуск цінностей із складу може здійснюватися тільки уповноваженими особами. Список цих працівників складається і затверджується головним бухгалтером та керівником підприємства. Підставою для відпуску матеріалів із складу у виробничі цехи, дільниці є: для одноразового відпуску -- «Накладна вимога» (М-11) (додатки 8, 9), а для систематичного відпуску цінностей виробничим одиницям, є «Лімітно-забірні картки» (ф. M-8, М-9, М-28, М-28а) (додаток 4). Ліміт встановлюється для кожного підрозділу на підставі розрахунків економічного відділу підприємства і затверджується керівником.

Для багаторазового випуску запасів протягом місяця використовую «Лімітно-забірну картку» (ф. М-8). У випадку, коли матеріали відпускаються для виробництва чотири рази протягом місяця, складається «Лімітно-забірна картка» (ф. М-9) (додаток 4). Підставою для відпуску комірником запасів на об'єкти будівництва є «Лімітно-забірна картка» (ф. M-28), яка представлена матеріально відповідальною особою - забудовником. Водночас комірник веде в себе облік відпущених на будову матеріальних цінностей у «Лімітно-забірній картці» (ф. M-28a). В момент відписку матеріал на об'єкти будівництва комірник ставить свій підпис у «Лімітно-забірнін картиці» (ф. M-28) виконавця будівельних робіт, а той в свою чергу підтверджує факт відпуску комірником запасів своїм підписом у «Лімітко-забірній картці» форми (ф. M-28а).

Відпускаючи запаси із складу на підставі «Лімітно-забірної картки», комірник зобов'язаний слідкувати за встановленим лімітом. Перевищення ліміту допускається тільки з дозволу керівника. В цьому випадку складається «Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів» (ф. М-10) у двох примірниках, один з яких залишається у замовника, а інший -- у комірника.

Наприкінці місяця на підставі даних карток складського обліку матеріалів (ф. М-12) комірником складається «Відомість обліку залишків матеріалів на складі» (ф. М-14). Підсумкові дані по цій відомості порівнюються комірником із встановленими на підприємстві нормами забезпечення запасами. Якщо залишок наявних запасів є меншим за розраховані норми, то комірник, з метою запобігання можливим неплановим простоям виробництва, зобов'язаний подати відповідну інформацію керівництву. Для цього складається «Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від установлених норм запасу» (ф. М-18).

Після закінчення облікового періоду комірник, як і всі матеріально відповідальні особи, має скласти «Матеріальний звіт» (ф. М-14), який містить інформацію про надходження та вибуття товарно-матеріальних цінностей за весь період. Цей звіт, разом із документами, які підтверджують надходження та вибуття запасів, фіксується у «Реєстрі приймання-здавання документів» (ф. М-13). Всі вони передаються в бухгалтерію.

Організація аналітичного обліку наявності та руху матеріалів на складі

Аналітичний облік матеріалів має складну структуру, що обумовлено такими причинами:

· наявністю багатьох складів для зберігання матеріальних цінностей (основних, допоміжних матеріалів, палива, запасних частин, тари, відходів виробництва; за спеціалізацією складів - лісових матеріалів, чорних металів, кольорових металів, хімікатів, фарбників і лаків, сипучих матеріалів, матеріалів відкритого зберігання та ін.);

· великою номенклатурою матеріальних цінностей (на середніх підприємствах 2-5 тис. найменувань, на великих 5-20 тис, на підприємствах з чисельністю працюючих понад 10 тис. осіб - 50-100 , тис. найменувань);

· складною організаційною структурою середніх та великих підприємств (поділ на основні цехи та дільниці, яких на великих підприємствах нараховується декілька десятків, допоміжні виробництва, яких може бути 10-20 і більше, відділи апарату управління);

· кількома видами операційної діяльності (випуск основної продукції, власні торгові підприємства, сільськогосподарське виробництво, будівництво тощо). В окремих глибоко диверсифікованих об'єднаннях може нараховуватися до 30-ти видів операційної, фінансової та інвестиційної діяльності;

· веденням обліку за нормами і відхиленнями від норм;

· іншими причинами (велика кількість матеріально відповідальних осіб, віддаленість окремих структурних підрозділів, іноді на 100 км і більше та ін.).

Вказані причини безпосередньо впливають на організацію аналітичного обліку матеріалів на складі та в бухгалтерії, оскільки потрібно забезпечити дані про рух та лишки матеріалів за кожним найменуванням окремо в розрізі;

· складів, цехових комор;

· матеріально відповідальних осіб;

· груп матеріальних цінностей;

· центрів витрат;

· витрат за нормами та відхиленнями від норм;

· видів діяльності;

· інших ознак.

Найбільш прогресивним і раціональним методом обліку матеріалів є сальдовий метод. Крім нього застосовують кількісно - сумовий метод і за допомогою звітів матеріально відповідальних осіб.

Основні принципи сальдового методу такі:

- вірогідність кількісного обліку на складі за допомогою карток складського обліку;

- систематичний контроль працівників бухгалтерії безпосередньо на складі за правильним і своєчасним документуванням операцій, пов'язаних з рухом цінностей;

- здійснення обліку руху матеріальних цінностей тільки в грошовому виразі за групами цінностей і за місцями їх зберігання;

- систематичне підтвердження даних складського і бухгалтерського обліку шляхом співставлення залишків матеріалів за даними складського (кількісного) обліку з даними бухгалтерського обліку.

У системі аналітичного обліку надзвичайно важливе значення має сортовий (складський, кількісний) облік залишків, надходження та витрачання матеріальних цінностей, який здійснюється за допомогою карток складського обліку (форма М-12) і складає основу бухгалтерського. Якщо складський облік ведеться з порушенням встановлених вимог, то це може ускладнити процес бухгалтерської обробки документів і паралізувати зусилля бухгалтерів отримати повну, неупереджену, точну інформацію про витрачання матеріалів на виробництво і складання фінансової звітності.

Отже, складський облік запасів є початковою стадією обліку.

На складі облік ведеться в кількісному вираженні, але доцільно перейти на кількісно-сумовий, особливо це потрібно тоді, коли оцінка матеріалів здійснюється за методом ФІФО, середньозваженої собівартості, ідентифікованої собівартості, нормативних витрат.

На кожен номенклатурний номер матеріалів на ДП МОУ «63 Котельно Зварювального заводу» відкривають окрему картку. Картки видає матеріально відповідальній особі бухгалтерія, зазначаючи в них назви предметів, номенклатурний номер, одиниці вимірювання і ціни. В одержаних картках завідувач складу заповнює реквізити, веде записи руху матеріалів і залишків.

Щоденно на підставі оформлених прибуткових і видаткових документів завідувач складу записує в картки всі операції з надходженням і вибуттям матеріальних цінностей.

Представники бухгалтерії ДП МОУ «63 Котельно - Зварювального заводу» не рідше одного разу на тиждень перевіряють безпосередньо на складах у присутності завідувача складу відповідність фактичних залишків матеріалів даним поточного складського обліку, правильність і своєчасність оформлення первинних документів. Перевірка підтверджується підписом у картці складського обліку із зазначенням дати.

Картки складського обліку виписуються на кожне найменування, сорт, розмір, профіль, марку окремо. Картка є основою обліку. У ній групуються операції з надходження та витрачання конкретного виду матеріалів і визначається залишок після кожного запису (дадаток 5).

Як видно з наведених даних ДП МОУ «63 Котельно - Зварювального заводу» у картці складського обліку (додаток 5) відображено рух листа б6 ст. ЗПС. На 1.02.2006р. залишок на складі №2 становив 1200 кг. Протягом місяця лист надходив від «Метал - Холдінг» - Львів (11.02.06 - 890 кг.) та «Ніко - Центрметал» (22.02.06 - 850 кг. і 29.02.06 - 100 кг.).

Лист відпускався на виробництво продукції для цеху № 3 (12.02.06 - 1456 кг.) та (22.02.06 - 811 кг.).

З урахуванням надходження та витрачання листа б6 ст. ЗПС за місяць можна перевірити правильність виведення сальдо на кінець місяця:

1200 кг. + 890 кг + 850 кг. - 1456 кг. + 100 кг. - 811 кг. = 773 кг.

Після кожного запису в картці виводиться залишок матеріалу, що необхідно для контролю за дотриманням норм запасу. Як видно із картки (дддаток 5), протягом місяця були надходження і відпуск листа б6 ст. ЗПС, але на складі завжди була норма запасу листа. Також, наведено приклад відпуску матеріалів зі складу №1 цеху №3 у «Лімітній відомості на відпуск» (додаток 7).

На документи з оприбуткування матеріалів (палива, запчастин, малоцінних та швидкозношуваних предметів тощо) складається реєстр прибуткових документів, а на документи, які підтверджують витрачання, - реєстр видаткових документів.

Наприкінці місяця матеріально відповідальні особи складають два реєстри - за прибутковими і видатковими документами, які подають до бухгалтерії.

У реєстрах наводяться такі реквізити:

· період, за який складено реєстри (тиждень, декада, місяць);

· назви документів (прибутковий ордер, накладна, акт приймання матеріалів, транспортна накладна та ін.);

· номери документів та їх загальна кількість;

· підписи завскладу та бухгалтера, який приймає реєстри.

Реєстри виписуються у двох примірниках: один залишається на складі, а другий, з прикладеними до нього документами, здається на обробку в бухгалтерію. У випадку, коли якийсь документ втрачено, можна встановити вину завскладу чи бухгалтера на підставі зданих за відповідними реєстрами документів.

Приймаючи реєстри, бухгалтер повинен перевірити правильність записів у картках складського обліку всіх документів та виведення залишків. Виконана робота підтверджується підписом у графі картки «контроль».

У кінці кожного місяця завідувач складу переносить лишки на кінець місяця у книгу залишків матеріалів, яку передає в бухгалтерію. Бухгалтер проставляє ціни за кожним найменуванням матеріалів і знаходить залишок у сумовому вираженні як результат множення кількісних значень на відповідні ціни.

Список використаної літератури

1. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Зб. Нормативних актів. - К.: СП «Хрінком Інтер», 2000. - 23 с.

2. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н. М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Навч. посіб. / За ред проф Ф. Ф. Бутинця. - 3 - тє вид., перероб. і доп. - Житомир: ЖІТІ, ПП «Рута», 2001 - 512 с.

3. Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. - К.: Лібра, 2001. 840 с.

4. Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. / За ред. М. В. Кужельного. -- 6-те вид., доп. і перероб. -- К.: А. С. К., 2000. - 136 с.

5. Завгородній В. П. Бухгалтерський облік в Україні: Навч. посіб. - 5-те вид. -- К.: А. С. К., 2001. - 307 с.

6. Нашкерська Г. В. Фінансовий облік: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2005. 503 с.

7. Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001. - 334 с.