Методика складання аудиторського висновку на підприємстві

ЗМІСТ

Вступ

1.Вимоги нормативних документів до аудиторського висновку

2.Методика складання аудиторського висновку

3.Види аудиторських висновків

4.Методика складання аудиторського висновку на підприємстві за результатами перевірки фінансової звітності

Список використаної літератури

Вступ

В ринкових умовах господарювання традиційні форми фінансового контролю не можуть виконувати функції захисту майнових інтересів власників. Практика країн з ринковою економікою показує, що захистити майнові інтереси власників може такий вид незалежного фінансового контролю, як аудит, який є одним з головних елементів їх ринкової інфраструктури. Передумовою такого контролю є взаємна зацікавленість підприємств в особі їх власників (акціонерів, вкладників тощо), держави в особі податкових органів і самого аудитора в забезпеченні достовірності обліку та звітності.

Іншою причиною необхідності існування аудиту в Україні є те, що в ринкових умовах фінансовий стан кожного господарюючого суб`єкта залежить від його взаємовідносин з іншими суб`єктами господарювання, і тому зростає потреба у достовірній обліковій і звітній інформації про їх діяльність. Зокрема, така інформація необхідна:

- власникам господарюючих суб`єктів для визначення стратегії їх розвитку;

- банкам для прийняття рішення про доцільність надання кредиту;

- інвесторам (місцевим та іноземним) при вкладанні своїх капіталів у інші господарюючі суб`єкти;

- постачальникам для одержання гарантій повної оплати за відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги;

- акціонерам для контролю за роботою адміністрації товариства;

- державним органам для планування потреб макроекономіки та оцінки податкових надходжень до бюджету тощо.

Для підтвердження достовірності звітної і облікової інформації господарюючих суб`єктів виникає потреба у перебудові всієї системи фінансового контролю на основі вивчення і використання міжнародного досвіду.

Міжнародний досвід розвитку аудиту свідчить про те, що аудиторська перевірка - це норма, без якої неможливий цивілізований бізнес. Основне її призначення - це незалежна перевірка фінансової звітності та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб`єктів господарювання з метою формування висновків стосовно їх фінансового стану і достовірності його відображення в бухгалтерському обліку та звітності у відповідності з чинним законодавством і встановленими нормативами.

Подальший розвиток ринкових відносин вимагає вдосконалення аудиторської діяльності і в нашій країні. Значний внесок у становлення і розвиток аудиту в Україні зробили вітчизняні та зарубіжні економісти.

Але багато теоретичних та практичних проблем залишаються невирішеними, це створення системи національних стандартів і нормативів аудиту, визначення напрямків комп'ютеризації аудиторської діяльності і розробка практичних методик аудиту в середовищі електронної обробки даних.

Важливість вказаних проблем та необхідність їх теоретичного дослідження обумовили вибір теми курсової роботи.

Мета курсової роботи -- закріпити та систематизувати теоретичні знання, навчитися використовувати їх на практиці. Метою даної роботи є дослідження теми складання аудиторського висновку, можлива розробка рекомендацій і пропозицій по вдосконаленню методології його складання.

1. Вимоги нормативних документів до аудиторського висновку

Робота аудитора ведеться відповідно до документів, об'єднаних у дві групи:

а) державні законодавчі акти;

б) аудиторські стандарти (нормативи) та інші регулятиви.

За дорученням ради Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) Комітет міжнародної аудиторської практики (КМАП) займається випуском міжнародних нормативів аудиту і супутніх робіт. У кожній країні має здійснюватися локальне регулювання міжнародних нормативів відповідно до практики, що склалася під час аудиту фінансової інформації. Таке регулювання може відображатися у національних нормативах.
Нормативи щодо послуг аудиторів КМАП видає у двох серіях: міжнародні нормативи аудиту (МНА); міжнародні нормативи супутніх з аудитом робіт (МНА/СР). Аудит проводиться для того, щоб сформувати об'єктивну думку про систему обліку і фінансову звітність підприємстваНа підставі Закону України "Про аудиторську діяльність", затвердженого Верховною Радою України від 22.04.93 р. розроблено Норматив № 26 «Аудиторський висновок».

Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Аудиторський висновок аудитора іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або господарюючому суб'єкту України підлягає підтвердження аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договором. За визначенням Монтгомері [21, с. 469], "аудиторський висновок - це результат зусиль, спрямованих на проведення аудиту".

У відповідності зі статтями 7 і 21 Закону України "Про аудиторську діяльність" аудитор має провести перевірку бухгалтерської річної звітності суб'єкту господарювання з метою надання висновку про достовірність і реальність представленої інформації і її підтвердження або не підтвердження. Норматив регулює основні принципи за якими складається аудиторський висновок. В ньому говориться, що аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на основі отриманих аудиторських доказів, для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність.

Результати аудиту оформлюються у вигляді аудиторського висновку, який повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність. Аудиторський висновок складається з дотриманням відповідних норм та стандартів і повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.

Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому, так і в деталях відповідає діючому законодавству, методології ведення бухгалтерського звіту і є достовірним. Саме тому звіт - це об'ємний по змісту документ, а висновок - короткий, стислий.

У відповідності з метою складання аудиторський висновок може мати декілька призначень:

а) короткий змістовний цілеспрямований висновок незалежного спеціаліста про звіт підприємства;

б) разом з тим правовий акт, оскільки в певних випадках, які визначені законом, тільки перевірений аудитором звіт е доказом про результати роботи підприємства, який може розглядатися загальними зборами акціонерів, засновників, податковими інспекторами та ін.;

в) імплікована заява аудитора про те, що він професійно, належним чином виконав свої обов'язки як незалежний аудитор, склав об'єктивний висновок про стан і результати діяльності підприємства-клієнта.

Суттєві елементи аудиторського висновку визначаються міжнародними і національними нормативами по аудиту, а також міжнародною і національною практикою.

Аудиторський висновок повинен мати такі основні елементи:

1. Заголовок, повна назва перевіряючого суб'єкта;

2. Абзац, в якому йдеться про те, кому адресується аудиторський висновок.

3. Вступний абзац:

а) склад перевіреної аудитором звітності;

б) період і час перевірки;

в) визначення меж відповідальності керівництва підприємства і аудиторів.

4. Масштаб перевірки (розкривається зміст проведених аудитором робіт).

5. Розділ, який висвітлює думку аудитора про перевірену звітність.

6. Дата складання.

7. Адрес аудиторської фірми.

8. Підписи.

В заголовку аудиторського висновку повинен бути запис про те, що аудит здійснювався незалежним аудитором (аудиторами). Необхідно також вказати назву фірми чи прізвище аудитора, номер ліцензії. Ця інформація є підтвердженням того, що під час аудиту не було ніяких обставин, які б могли перешкодити проведенню незалежної перевірки. Аудиторська перевірка - це не тільки використання відповідних методів і процедур, але і незалежність суджень аудиторів. При порушенні цієї умови аудитор не має права робити висновок про перевірену звітність, оскільки зібрана інформація не е достатньою і доказовою.

В аудиторському висновку повинно бути чітко визначено, кому воно адресується - правлінню, раді директорів, засновникам, акціонерам, організаціям, податковій інспекції або інші користувачі цієї інформації.

Аудиторський висновок повинен маги запис про те, що правильність складання звітності покладається на керівництво перевіряючого підприємства, і про відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який повинен бути обґрунтований результатами проведеної перевірки.

Аудиторський висновок повинен містити думку аудитора по таких питаннях:

Чи є отримана інформація достатньою для висвітлення реального стану активів і пасивів перевіряючого суб'єкту;

чи відповідає фінансовий звіт прийнятій клієнтом системі бухгалтерського звіту, а система бухгалтерського звіту - діючим нормативам і законодавчим актам;

чи адекватний опис всіх питань, суттєвих для прийняття аудитором рішення про правильність, достовірність і повноту інформації;

чи відповідає документація, яка відображає фінансовий стан перевіряючого підприємства, по формі і змісту з діючим законодавством і нормативними актами. Важливим аспектом змісту аудиторського висновку е наявність таких заяв:

а) про те, що аудитор використав певні тести при перевірці інформації, яка підтверджує цифровий матеріал, на основі якого складена звітність;

б) про дотримання методології звіту, використаної керівництвом перевіряючого підприємства при підготовці звітності і пред'явленні фінансових звітів.

Думка аудитора у висновку повинна бути викладена чітко і однозначно.

Аудиторський висновок завіряється підписами аудитора, керівника перевіряючого підприємства і печаткою аудиторської фірми.

Дата аудиторського висновку повинна відповідати дню закінчення аудиторської перевірки. І в цей же день аудитор зобов'язаний довести її результати до відома керівництва підприємства

Обов'язковим елементом аудиторського висновку є вказання місцезнаходження аудиторської фірми. Аудиторський висновок повинен бути підписаний від імені аудиторської фірми її директором чи аудитором, який має на це відповідні повноваження від керівництва аудиторської фірми.

Аудитор попереджає клієнта про його відповідальність за несвоєчасне пред'явлення аудиторського висновку податковій інспекції у випадку проведення обов'язкового аудиту.

2.Методика складання аудиторського висновку

Аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов'язково в ньому мають бути наступні розділи: заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фінансову звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку.

Заголовок аудиторського висновку

У заголовку аудиторського висновку говориться про те, що аудиторська перевірка проводилась незалежним аудитором. Дається назва аудитора або аудиторської фірми. Також наводиться повна назва підприємства, яке перевірялося, та час перевірки.

Розділ "Вступ"

Аудиторський висновок повинен містити інформацію про склад фінансової звітності та дату підготовки звітності. У цьому розділі говориться також про те, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівництво підприємства, про відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який обґрунтовується результатами проведеної перевірки.

Вступна частина аудиторського висновку може бути наведена з використанням наступних висловлювань:

"Згідно з договором № від 01 січня 200.. року аудиторська фірма (наводиться повна назва аудиторської фірми) провела аудит поданого в додатку зведеного балансу акціонерного комерційного банку (наводиться повна назва банку) (далі - "Банк") станом на 1 січня 200.. року, звіту про прибутки і збитки, використання прибутку, звіту про затрати на капітальні вкладення, звіту про наявність і рух основних засобів та амортизаційного фонду, звіту про розкрадання та прорахунки за 19.. рік. Відповідальність стосовно зазначеної фінансової звітності несе керівництво Банку. Нашим обов'язком є висловлення висновку стосовно цієї фінансової звітності на підставі проведеного аудиту".

Розділ "Масштаб перевірки"

В аудиторському висновку необхідно наводити масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ аудиторського висновку дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності з вимогами українського законодавства та норм, які регулюють аудиторську практику та ведення бухгалтерського обліку, або у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та практики.

У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем впевненості про те, що фінансова звітність не має суттєвих помилок.

Під час аудиторської перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх суттєвого впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор повинен керуватися положеннями Національного нормативу аудиту № 11 "Суттєвість та її взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки".

Далі говориться про те, що аудитор використовував принцип вибіркової перевірки інформації і що під час перевірки він брав до уваги тільки суттєві помилки. Також дається інформація про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки.

В цьому розділі можна навести такі висловлювання:

"Ми провели нашу перевірку у відповідності з вимогами Закону України "Про аудиторську діяльність" та "Національних нормативів аудиту в Україні". Ці нормативи вимагають, щоб планування та проведення аудиту було спрямоване на одержання розумних підтверджень щодо відсутності у фінансовій звітності суттєвих помилок. Під час аудиту зроблено дослідження шляхом тестування доказів на обґрунтування сум та інформації, розкритих у фінансовому звіті, а також оцінку відповідності застосованих принципів обліку нормативним вимогам щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні, чинним протягом періоду перевірки. Крім того, шляхом тестування здійснено також оцінку відповідності даних звітності з метою оподаткування бухгалтерського обліку. На нашу думку, проведена аудиторська перевірка забезпечує розумну основу для аудиторського висновку".

Розділ "Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність"

У цьому розділі дається висновок аудитора про фінансову звітність, про її правильність в усіх суттєвих аспектах, а саме:

"Ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей, викладених у додатку № 1, фінансовий (бухгалтерський) звіт в усіх суттєвих аспектах достовірно та повно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 1 січня 19.. року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні".

Розділ "Дата аудиторського висновку"

Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється на той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора.

Розділ "Підпис аудиторського висновку"

Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифікату аудитора України на вид проведеного аудиту.

Розділ "Адреса аудиторської фірми"

В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми та номер ліцензії на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщатися як при кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланку аудиторської фірми.

3. Види аудиторських висновків

Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства. У двох останніх випадках в аудиторському висновку може наводитися короткий перелік аргументів, які підштовхнули аудитора видати такий висновок, який відрізняється від позитивного. При необхідності більш докладного опису цих аргументів, аудиторський висновок може містити посилання на інформацію, що наводиться в додатку.

Позитивний висновок представляється клієнту у випадках, коли на думку аудитора виконано наступні умови:

аудитор отримав всю інформацію й пояснення, необхідні для цілей аудиту;

надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві;

є адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань;

фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку, котра відповідає вимогам українського законодавства;

фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних й не містить суттєвих протиріч;

фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Враховується також стан обліку та фінансової звітності підприємства. У позитивному висновку наводяться стверджувальні слова, такі як: "задовольняє вимогам", "належним чином становить", "дає достовірне й дійсне уявлення", "достовірно відображає", "знаходиться у відповідності з...", "відповідає".

Якщо під час аудиторської перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих або інших рішень, прийнятих керівництвом підприємства, але йому було представлене аргументоване й переконливе їх обґрунтування, то в аудиторському висновку ці події та рішення наводити необов'язково, оскільки вони не міняють зміст безумовно позитивного висновку.

Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок при існуванні фундаментальної непевності і незгоди. Існують основні причини фундаментальної непевності: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, через обмеження у часі перевірки, які диктуються клієнтом); ситуаційні обставини, непевність у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства, що може привести до значних наслідків і загрожуватиме існуванню в майбутньому). Причини незгоди: неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій; розходження в думках стосовно відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку; фундаментальна незгода з повнотою і засобом відображення фактів в обліку та звітності; невідповідність діючому законодавству порядку оформлення або здійснення операцій та встановленим нормам.

Будь-яка фундаментальна непевність або незгода є підставою для відмови від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня непевності або незгоди.

Непевність або незгода вважаються фундаментальними у тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали непевність чи незгоду, настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ в цілому або в основному.

Необхідно також враховувати сукупний ефект усіх непевностей та незгоди на фінансову звітність.

Наявність фундаментальної незгоди може привести до представлення клієнту негативного аудиторського висновку. Наявність фундаментальної непевності може стати підставою для відмови від видання аудиторського висновку.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його непевності і незгоди. Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку, до того розділу, де аудитор висловлює негативний висновок або дає відмову від аудиторського висновку. У цьому ж розділі можуть більш детально обговорюватися моменти негативного характеру, або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності і повноти фінансової звітності.

Якщо аудитор має намір представити клієнтові позитивний висновок, у якому наявна фундаментальна непевність з окремих питань і наводить свої зауваження, пов'язані з наявністю фундаментальної непевності, то в аудиторському висновку висловлюється аргументована незгода з окремих питань (операціях, проводках, позиціях звітності), і після цього дається остаточний висновок про достовірність і повноту фінансової звітності підприємства. При цьому в своєму висновку він використовує такі ж самі висловлювання, що й для безумовно позитивного висновку.

Якщо заперечення в аудиторському висновку пов'язані з наявністю нефундаментальної незгоди, аудитор обумовлює наявні обмеження в аудиторському висновку, або у додатку до висновку, який є невід'ємною його частиною, і дає позитивний висновок стосовно фінансової звітності підприємства.

При підготовці негативного аудиторського висновку доречні наступні висловлення: "не задовольняє вимогам", "перекручує дійсний стан справ", "не дає справжнього уявлення", "не відповідає", "суперечить".

Якщо аудитор дає відмову від представлення аудиторського висновку, він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.

Рекомендується наступний зміст розділу аудиторського висновку, де наводиться ставлення аудитора до фінансової звітності залежно від виду аудиторського висновку.

Позитивний висновок

(існує безумовна позитивна згода)

"... В результаті проведення аудиту встановлено:

Надана інформація дає дійсне й повне уявлення про реальний склад активів та пасивів суб'єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського обліку, що використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.

Фінансову звітність підготовлено на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку і достовірно та повно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 2000.. року згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського обліку та звітності в Україні."

Позитивний висновок

(існує нефундаментальна непевність)

"... У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються, наприклад, неучасті аудитора в інвентаризації активів, неможливості підтвердити початкові залишки в балансі з причини того, що аудит проводився іншою аудиторською фірмою, а також з причини обмеженості інформації Ми не можемо дати висновок по вказаних моментах, однак ці обмеження мають незначний вплив на фінансову звітність та на стан справ у цілому.

Ми підтверджуємо те, що за винятком обмежень, які зазначені вище (або "які викладені у додатку № 1 до аудиторського висновку) фінансова звітність, у всіх суттєвих аспектах, достовірно і повно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 200... року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні".

Умовно-позитивний висновок

(існує фундаментальна незгода)

"... Під час проведеної аудиторської перевірки встановлено, що операції (дається перелік операцій, або пишеться: "які викладені у додатку № 1 до аудиторського висновку", проведені з порушенням встановленого порядку. Проте зазначені невідповідності мають обмежений вплив на фінансову звітність і не перекручують загальний фінансовий стан підприємства.

Ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей, викладених у додатку № 1, фінансовий звіт, в усіх суттєвих аспектах, достовірно та повно подає фінансову інформацію про Банк станом на 01 січня 2000... року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні".

Негативний аудиторський висновок

"У результаті проведення аудиту встановлено, що за звітний період підприємством були допущені суттєві порушення і перекручення (дається перелік порушень, або пишеться: "які викладені в додатку № 1 до цього висновку". Допущені порушення суттєво впливають на фінансову звітність підприємства та перекручують реальний стан справ. Фінансова звітність має суттєві перекручення і недостовірно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 200... року, не виконані наступні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні (в стислій формі дається перелік питань, стосовно яких не виконані вимоги з організації обліку, або пишеться: "з питань які наводяться в додатку № 1").

Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний стан справ на Підприємстві, що склався на 01 січня 200.. року".

Аудиторський висновок, в якому робиться відмова від

надання висновку аудитора

"... У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються (вказати факти) з причини (вказати причини неможливості) Ми не можемо надати висновок стосовно вказаних моментів.

Вищенаведені моменти істотно впливають на дійсний стан справ у цілому (в основному).

У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських доказів, Ми не можемо видати об'єктивний аудиторський висновок по фінансовій звітності, підготовленій станом на 01 січня 200... року."

4. Методика складання аудиторського висновку на підприємстві за результатами перевірки фінансової звітності

Головним джерелом інформації в процесі аналізу фінансової сфери є типові форми річної бухгалтерської звітності підприємств, зокрема:

* баланс підприємства - ф. № 1;

* звіт про фінансові результати - ф. № 2;

· звіт про фінансово-майновий стан - ф. № 3.

Особам, відповідальним за проведення фінансового аналізу, слід ураховувати, що у зв'язку з переходом вітчизняних підприємств на національні стандарти бухгалтерського обліку та звітності, наказом Міністерства фінансів України затверджено низку нових стандартів бухгалтерського обліку. Головна інформація, яка використовується в ході аналізу, міститься в ПБО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"; ПБО 2 "Баланс"; ПБО 3 "Звіт про фінансові результати"; ПБО 4 "Звіт про рух грошових коштів"; ПБО 5 "Звіт про власний капітал". Запровадження стандартів бухгалтерського обліку дає можливість не лише уніфікувати звітність вітчизняних та зарубіжних підприємств, а й полегшує проведення фінансового аналізу. Оскільки розрахунок окремих показників фінансового стану базується на окремих статтях тієї чи іншої форми бухгалтерської звітності, стандартизація форм звітності є необхідною передумовою стандартизації фінансового аналізу. Необхідність такої стандартизації виникає за оцінювання кредитоспроможності чи санаційної спроможності вітчизняних суб'єктів господарювання зарубіжними інвесторами.

За дослідження динаміки валюти балансу та його структури використовується трендовий метод аналізу (кожна позиція балансу порівнюється з даними попередніх років) та бенчмаркінг (окремі статті порівнюються з аналогічними середньогалузевими показниками та з показниками підприємств, найліпших у галузі).

Аудит власного капіталу. Ураховуючи функції власного капіталу, його роль як джерела фінансових ресурсів на підприємстві, аудит власного капіталу займає ключове місце в процесі аудиту фінансової сфери. У процесі аудиту увага звертається на такі основні питання:

* склад та структура джерел власних фінансових ресурсів;

* структура сукупного капіталу підприємства;

* правильність формування статутного фонду та порядок оцінки вкладів;

* можливості збільшення статутного фонду та необхідність санації балансу;

* можливості реструктуризації статутного фонду;

* структура та джерела формування додаткового капіталу;

* наявність резервних (страхових фондів);

* наявність нерозподіленого прибутку (непокритих збитків).

На цьому етапі аудиту розраховується низка показників, які характеризують рівень фінансової незалежності підприємства та структуру його сукупного капіталу.

Аудит позичкового капіталу та кредиторської заборгованості. У ході аудиту позичкового капіталу та кредиторської заборгованості розв'язуються такі завдання:

* визначення складу та структури позичкових засобів;

* розшифровування поточної кредиторської заборгованості;

*визначення величини простроченої заборгованості, оцінка можливості пролонгації та реструктуризації заборгованості;

* вивчення можливості емісії облігацій та залучення додаткових позик.

Оцінка ліквідності активів підприємства та його платоспроможності.

На цьому етапі аудиту розв'язують такі основні завдання:

- аналізують оборотні активи;

- визначають рівень ліквідності активів;

- оцінюють платоспроможність підприємства;

-визначають рівень виконання умов забезпечення фінансової рівноваги.

Аналіз дебіторської заборгованості. Резерв сумнівних платежів розраховується двома способами:

1) виходячи з платоспроможності окремих дебіторів (якщо існує значний ризик невиконання платежів);

2) на підставі класифікації дебіторської заборгованості.

У ході аналізу аудитор повинен оцінити реальні можливості рефінансування дебіторської заборгованості, а також тенденції її розвитку. Зростання дебіторської заборгованості свідчить про надання підприємством товарних позик споживачам своєї продукції

Аудит реальних та фінансових інвестицій (вкладень). Аналіз інвестиційної діяльності підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, проводиться в розрізі таких основних питань:

- склад, структура та доцільність реальних інвестицій;

- склад, структура та прибутковість фінансових вкладень;

-джерела фінансування інвестицій та правильність їхнього відображення в обліку.

Аналіз Cash-Flow. Попередній аналіз ґрунтувався в основному на оцінці певних статей активу та пасиву балансу підприємства. Фактологічною базою аналізу Cash-Flow є дані звіту про прибутки та збитки (звіту про фінансові результати та їх використання). Показник Cash-Flow характеризує величину чистих грошових потоків, які утворюються в результаті операційної та інвестиційної діяльності й залишаються в розпорядженні підприємства в певному періоді.

Даний показник можна розглядати з трьох позицій:

1.Як фінансово-економічний показник (індикатор можливості фінансування за рахунок внутрішніх фінансових джерел).

2. Як показник результативності фінансово-господарської діяльності (індикатор теперішньої та майбутньої дохідності підприємства).

3. Як загальний індикатор фінансового стану підприємства.

Таблиця 4.1.

Активи Стецьківського СТ на початок і кінець 2009 р.

Активи	На початок	На кінець	відхилення
	Сума, грн.	Питома вага,%	Сума, грн.	Питома вага,%	Сума, грн.	Питома вага,%
1.Необоротні активи	89437	56,23	116736	59,04	+27299	+2,81
2. Оборотні активи	69632	43,77	77483	39,19	+7851	-4,58
разом	159069	100,00	197720	100,00	+38651	-

Баланс Стецьківського СТ свідчить що на кінець 2009 р. вартість майна споживчого товариства склала 197720 грн., вона збільшилась протягом року на 38651 грн. найбільш питому вагу (таблиця 4.1) складають необоротні активи 59.0 4%, що в сумі становить 16736 грн. на кінець року їх вартість зросла на 27299 грн., а за питомою вагою на 2,81 %.

Як видно з таблиці 4.2. вартість основних засобів споживчого товариства збільшилась на 10422 грн. коефіцієнт придатності їх збільшився на 0,009 і становить на кінець року 0,457. Це свідчить про те, що на кінець року придатними є лише 45,7 % основних засобів.

Таблиця 4.2.

Аналіз основних засобів Стецьківського СТ

Показники	2008 рік	2009 рік
	На початок	На кінець	відхилення	На початок	На кінець	відхилення
Первісна вартість	203436	199106	-4340	199106	209528	+10422
Знос	105178	109829	+4551	109829	113773	+3944
Залишкова вартість	98258	89277	-8981	89277	95755	+6478
Коефіцієнт зношення	0,517	0,552	+0,035	0,552	0,543	-0,009
Коефіцієнт придатності	0,783	0,448	-0,035	0,448	0,457	+0,009

Основні фонди стали використовуються більш ефективно в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. Фондовіддача зросла на 1,16 грн., фондємкість зменшилась на 0,03 грн., фондорентабельність зросла на 10,62 %. Тобто, якщо у 2008 році з 100 грн. основних фондів було отримано 2,78 грн прибутку, то у 2009 році - 13,35 грн.

Таблиця 4.3

Склад оборотних активів Стецьківського СТ

Показники	На початок 2009р.	На кінець 2009р.	відхилення
	сума	Питома вага,%	сума	Питома вага,%	сума	Питома вага,%
1. Грошові кошти	3313	4,76	3630	4,68	+317	-0,08
2. Кошти в розрахунках
-за товари, роботи,послуги	17966	25,8	958	1,23	-17010	-24,57
-з бюджету	-	-	4	0,01	-4	-0,01
-інші	1832	2,63	1890	2,45	+58	-0,18
Разом	19798	28,43	2850	3,69	-16948	-27,74
3.Матеріальні цінності
-запаси	10761	15,46	7940	10,25	-2821	5,21
-незавершене виробництво	-	-	1290	1,66	-1290	-1,66
-товари	35760	51,35	61773	79,72	+26013	+28,37
Разом	46521	66,81	71003	91,63	+24482	+24,82
Всього оборотних активів	69632	100	77483	100	+7851	-

На кінець 2009 року збільшилась також вартість оборотних активів на 7851 грн., у т.ч. матеріальних цінностей на 22484 грн., грошових коштів - на 317 грн. кошти в розрахунках зменшились на 169487 грн.

Таблиця 4.4

Аналіз оборотності активів Стецьківського СТ

Показники	2008 р.	2009 р.	Відхилення, +;-
Оборот з реалізації	9763,03	1121545	-863758
Одноденний оборот	2712	3115,4	+403,4
Середньорічна вартість оборотних активів	201271	204317	+3046
Коефіцієнт оборотності активів у разах	4,85	5,489	+1,1
Оборотність активів у днях	74,2	65,6	-8,6

Оборотні активи за 2009 рік здійснили в середньому 5.5 оборотів, а в 2008 р - 4,9 оборотів; оборотність активів у днях прискорилась на 8.6 днів, що сприяло вивільненню коштів з обороту на суму 26792 грн. про покращення використання оборотних коштів свідчить також збільшення їх рентабельності на 28.31 %, тобто зі 100 грн., які вкладені в оборотні активи, споживче товариство одержало прибутку на 28,31 грн. більш, ніж у 2008 році.

В складі джерел утворення майна Стецьківського СТ на кінець 2009 року найбільш питому вагу складає власний капітал - 66,75 %, який збільшився за рік на 47951 грн. при зменшенні залучених коштів на 9300 грн.

Таблиця 4.5

Склад і структура пасивів Стецьківського СТ в 2009 р..

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення
	Сума, грн.	Питома вага,%	Сума, грн.	Питома вага,%	Сума, грн.	Питома вага,%
1. Власні кошти, у т.ч.	84024	52,82	131975	66,75	+47951	+13,93
- статутний капітал	31173	37,10	12923	9,79	-18250	-27,31
- пайовий капітал	62533	74,42	85212	64,57	+22679	-9,85
- інший додатковий капітал	3071	3,65	3071	2,33	0	-1,32
2. Залучені кошти, у т.ч.	75045	47,18	65745	33,25	-9300	-13,93
- кредиторська заборгованість за роботи, товари, послуги	39413	52,52	33113	25,09	-6300	-27,43
-з бюджетом	9103	12,13	5114	2,59	-3989	-9,54
- з оплати праці	13762	18,34	7339	3,71	-6423	-14,63
Разом	159069	100,00	197720	100,00	+38651	-

Серед власного капіталу 64,57 % становить пайовий капітал, який збільшився за рік на 22679 грн. таким чином, якщо на початок 2009 року споживче товариство на 1 грн. власних коштів залучало 0,89 грн. позикових, то на кінець року - 0,50 грн. тобто залежність від залучених коштів зменшилась. Серед залучених коштів найбільш питому вагу складає кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги - 25,09 %.

Нами розраховані показники фінансового стану Стецьківського СТ, які наведені в таблиці 4.6.

Таблиця 4.6

Показники фінансового стану Стецьківського СТ.

Показники	2008 рік	2009 рік
	На початок року	На кінець року	відхилення	На початок року	На кінець року	відхилення
1.Коефіцієнт фінансової стійкості	1,237	1,12	-0,117	1,12	2,007	+0,887
2. Коефіцієнт автономії	0,553	0,528	-0,025	0,528	0,667	+0,139
3.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,002	0,044	+0,042	0,044	0,055	+0,011
4. Коефіцієнт термінової ліквідності	0,11	0,284	+0,273	0,284	0,07	-0,214
5. Коефіцієнт загальної ліквідності	0,814	0,928	+0,114	0,928	1,179	+0,251
6. Коефіцієнт заборгованості	0,809	0,893	+0,084	0,893	0,498	-0,395
7. Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості	4,342	2,101	-2,234	3,791	23,101	+19,31

Як на початок так і на кінець 2009 року коефіцієнт автономії вищий від критичного значення (0,5). В порівнянні з початком року коефіцієнт збільшився на 0,139. Тобто , якщо на початок року споживче товариство 52,8 % майна покривало за рахунок власних коштів, то на кінець 2009 року-66,7 %.

Зріс також і коефіцієнт фінансової стійкості. На початок року на 1 гривню позикових коштів підприємство використовувало 1,12 грн. власних, то на кінець року - 2,007 грн., що перевищує нормативне значення.

На кінець 2008 року Стецьківським СТ негайно погашалося лише 4,4 % короткострокових зобов'язань, а на кінець 2009 року - 5,5 %, що менше за критичне значення (20 %). За рахунок грошових коштів і очікуваних надходжень підприємство на кінець 2009 р. могло погасити лише 70 % короткострокових позикових коштів. Значення коефіцієнта термінової ліквідності нормальним вважається 70-80%.

Коефіцієнт загальної ліквідності, як на початок так і на кінець 2009 року значно нижче за оптимальне його значення (2-2,5). Тобто організація на кінець 2009 року за рахунок активів покривало тільки 117,9 % короткотермінових зобов'язань. Таким чином баланс споживчого товариства не є ліквідним. Тому що поточні зобов'язання в разі потреби за рахунок грошових коштів, очікуваних надходжень і в загалі поточних активів покрити не зможе.

Облік загальних фінансових результатів діяльності підприємств здійснюється на активно-пасивному рахунку 79 “Фінансові результати” по дебету відображаються витрати; по кредиту - доходи.

Чистий прибуток (збиток) обліковується на рахунку 44 “Нерозподілений прибуток (збиток)”. В таблиці 6 наведена кореспонденція рахунків із обліку витрат та доходів і формування фінансових результатів на роздрібних торгових підприємствах.

На останньому етапі перевірки аудитор з'ясовує, чи здійснювалась реформація балансу у кінці року, а також чи правильно зроблені бухгалтерські записи. При цьому уважно перевіряється сума використання прибутку за звітний рік, що залишається в розпорядженні підприємства ; чи не було профінансовано за рахунок прибутку, витрати, які за Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” могли б бути віднесені на витрати виробництва. Методика проведення аудиту фінансових результатів наведена в таблиці 4.7.

Таблиця 4.7

Методика проведення аудиту фінансових результатів

№ п/п	Етап перевірки	Реєстр обліку	Процедура аудиту
1	2	3	4
1	Перевірка правильності визначення складу та розміру чистого прибутку	Журнал-ордер № 15; форма №2 ; декларація про прибуток	Перевірка правильності класифікації певних видів фінансових результатів та їх розрахунок відповідно до законодавчих актів
1	2	3	4
2	Перевірка визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню	Журнал-ордер № 15; форма №2 ; декларація про прибуток	Встановлення правильності обліку певних витрат, на які збільшується та зменшується балансовий прибуток; визначення їх розміру
3	Перевірка податку на прибуток	декларація про прибуток ; розрахунок податку на прибуток	Перевірка своєчасності та повноти сплати авансових платежів протягом кварталу та податку на прибуток за підсумками звітного періоду
4	Перевірка використання прибутку	Журнал-ордер № 15; Головна книга	Перевірка правильності здійснення реформації балансу в кінці звітного року; цільового використання нерозподіленого прибутку минулих років; повноти відображення у регістрах синтетичного обліку використання прибутку звітного року

Аудиторський висновок

щодо фінансової звітності Стецьківського СТ за наслідками аудиторської перевірки річної звітності про фінансові результати та їх використання і річного балансу Стецьківського СТ станом на 1 січня 2005 р.

м. Суми 12 січня 2005

"Ми провели аудиторську перевірку балансу Стецьківського СТ станом на 1 січня 2005 р. і відповідних до нього звіту про прибутки і збитки і звіту про рух грошових коштів на таку саму дату. За підготовку цієї фінансової звітності відповідальність несе керівництво Стецьківського СТ. Нашим обов'язком є висловлення висновку стосовно цієї фінансової звітності на підставі проведеного аудиту. Ми перевірили також дотримання Підприємством розділів з І... по 2... включно Договору, підписаного 15 січня 2009 р. з Банком «Біг-Енергія».

Перевірка проводилася за Міжнародними стандартами аудиту, Національними нормативами, які використовуються під час аудиторських перевірок фінансової звітності підприємств і перевірок на відповідність. Ці нормативи вимагають, щоб планування і проведення аудиту було спрямоване на одержання розумних доказів відсутності суттєвих перекручень і помилок у фінансовій звітності підприємства, а також того, що (назва підприємства) дотримувалося окремих положень Договору. Перевірка була спланована та проведена з метою збору достатньої інформації про наявність суттєвих помилок у звіті. Перевірка проводилася шляхом тестування інформації, яка підтверджує цифровий матеріал, покладений в основу створення звітності. Під час перевірки розглянуто принципи бухгалтерського обліку та принципи оцінки статей балансу, які використовувалися керівництвом підприємства. Дані перевірки свідчать, що під час перевірки було зібрано достатню для висновку кількість інформації.

Аудиторська перевірка складалася з вивчення (шляхом тестування) доказів, які підтверджують показники у фінансовій звітності підприємства. Також у перевірку входила оцінка бухгалтерського обліку і суттєвих оцінок, зроблених співробітниками Стецьківського СТ, а також оцінка загального представлення бухгалтерської звітності. На нашу думку, проведена аудиторська перевірка забезпечує розумну основу для аудиторського висновку.

Ми вважаємо, що фінансова звітність підприємства дає правдиве і неупереджене відображення фінансового стану Стецьківського СТ в році, який закінчується 31 грудня 2009 р. Аудитом встановлено, що звітність складена на основі дійсних даних бухгалтерського обліку й достовірно відображає фактичний фінансовий стан на 1 січня 2005 р. за результатами операцій з 1 січня 2009 р. по 1 січня 2005 р.

Цифровий матеріал, викладений у звітності суб'єкта перевірки, відповідає даним аналітичного обліку. Господарсько-фінансова діяльність здійснюється згідно з чинним законодавством; прийнята система бухгалтерського обліку задовольняє законодавчі та нормативні вимоги.

На підставі проведеного аналізу фінансового стану Стецьківського СсТ можна зробити такий узагальнюючий висновок. В 2009 році в порівнянні з 2009 роком зросла вартість майна, збільшився капітал, оборотні активи, зріс товарооборот, чистий прибуток. Про більш ефективне їх використання свідчить зростання показників рентабельності: власного капіталу - на 18,75 %, оборотних активів - на 11,8%, товарообороту - на 1,3 %. Також покращилися показники платоспроможності і фінансової стійкості.

Але незважаючи на це фінансовий стан споживчого товариства можна вважати не стійким тому, що власні кошти в обороті відсутні, а власний капітал вкладений в необоротні активи.

Якщо підприємство на початок 2009 року на 1 гривню дебіторської заборгованості залучало 3,79 грн. кредиторської, то на кінець 2009 року - 23,10 грн. тому при недостачі власних коштів споживче товариство використовувало в господарському обороті кредиторську заборгованість. Залучення цих коштів відбувається за рахунок розрахунків за товари, роботи, послуги. На кінець 2009 року заборгованість склала 33113 грн. грошових коштів на кінець року тільки 3630 грн. отже платежі не забезпечені грошовою наявністю, не може бути покрита заборгованість і за рахунок коштів, які знаходяться в розрахунках.

Підприємство в усіх суттєвих аспектах дотримувалося наведених вище вимог Договору, що станом на 1 січня 2005 р. підтверджується даними бухгалтерських і фінансових документів.

ПІДПИС ДАТА

Список використаної літератури

Закон України "Про аудиторську діяльність". N 3125 - XII

Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку

Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік / Підручник. - Житомир: ПП “Рута”, 2009.

Г.М.Давидов . Аудит .-Київ: “Знання”, 2007 р.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. - К.:”А.С.К.”, 2008