НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Національна академія банковської справи

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту

Курсова робота

Тема : Аудит виробничих запасів

СУМИ-2009

Зміст

Вступ

І. Характеристика виробничих запасів

ІІ. Методика аудиту виробничих запасів

2.1.Підтвердження залишків виробничих запасів

2.2.Аудит руху виробничих запасів.

ІІІ. Шляхи удосконалення обліку руху виробничих запасів.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В теорії бухгалтерського обліку значне місце займають питання суті обліку та його ролі в суспільстві. Ці питання мають актуальне значення для визначення перспектив наукового пошуку в галузі теорії і практики бухгалтерського обліку, створення такої моделі облікового процесу, яка б в найбільшій мірі відповідала об'єктивній реальності, була простою і зрозумілою для тих, хто обирає професію бухгалтера.

В найбільш загальній формі можна зазначити, що бухгалтерський облік є складовою частиною інформаційної системи підприємства і з цих позицій його завданням є постійний розвиток методологічних елементів. Облік повинен розглядатись не як самоціль, а як засіб за допомогою якого вирішується завдання управлінського апарату підприємства. Бухгалтерська інформація досягає 70 % в загальній економічній системі інформації підприємства і вона є точною, повною, оперативною, достовірною на відміну від іншої інформації - оперативної і статистичної.

Призначенням інформаційної системи є фіксація в документах, збір, передача, обробка, трансформація, зберігання даних про господарську і фінансову діяльність підприємства.

Для успішного дослідження проблем інформації, моделювання процесів, що відбуваються в господарській діяльності, необхідно уяснити завдання інформаційних систем і їх роль в процесі управління.

Бухгалтерський облік повинен описати процеси, що відбуваються на підприємстві (постачання, виробництво, збут), стан та використання ресурсів, розрахункові взаємовідносини з покупцями, постачальниками, бюджетом, банком, персоналом, використання грошових коштів та ін.

Бухгалтерський облік являє собою інформаційну систему про господарські процеси, використання ресурсів підприємства, формування собівартості та отримання прибутку.

Предметом бухгалтерського обліку є збір та обробка інформації про кругообіг засобів підприємства в процесі його функціонування.

Методологія - вчення про методи за допомогою яких людина пізнає об'єкт дослідження або предмет науки.

Бухгалтерський облік, як і всяка наука, має справу з об'єктивними законами розвитку економіки.

Майже всі економісти поділяли точку зору, що таких способів (прийомів, елементів) у бухгалтерському обліку вісім - документація;

*інвентаризація; калькуляція; оцінка; рахунки; подвійний запис; баланс;бухгалтерська звітність.

І.Характеристика виробничих запасів

Основними нормативно-правовими документами, що регулюють облік запасів є:

1.Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Закон України від 16.07.99р. N 996-ХІV.

2.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" . Наказ Мінфіну від 20.10.99р. N246, зареєстрований в Мін"юсті 02.11.99р.за N751/4044.

3.Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов"язань і господарських операцій підприємств і організацій. Наказ Мінфіну від 30.11.99р., зареєстрований в Мін"юсті 21.12.99р. за N893/4186.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" . Відповідно до П(С)БО 9, запаси - це активи, які перебуваютьу процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва та утримуються для споживання під час виробництва продукції, а також управління підприємством.

Для цілей бухгалтерського обліку, що стосується виробничих підприємств, запаси включають:сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво; готову продукцію; малоцінні та швидкозношувані предмети.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку та доповнень до нього, які розроблені для підприємств споживчої кооперації України, запаси виробничих підприємств обліковуються на рахунках :

20 " Виробничі запаси" -за відповідними субрахунками другого порядку

( 1 "Виробничі запаси на складі", 2 "Транспортно-заготівельні витрати на виробничі запаси", 3 " Виробничі запаси у виробництві" );

22 " Малоцінні та швидкозношувані предмети";

23 "Виробництво", субрахунок 231 " Витрати промислових і сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції", субрахунок другого порядку 2311 "Промислове виробництво";

24 " Брак у виробництві";

25 " Напівфабрикати";

26 " Готова продукція";

28 “Товари”

Зауважимо, що при відпуску запасів у виробництво та іншому вибутті оцінка їх здійснується за середньозваженою собівартістю.

Придбані запаси обліковуються за первісною вартістю

Первісна вартість- купівельна вартість сировини, матеріалів (без прямих податків) збільшена на суму непрямих податків(які не відшкодовуються підприємству) та транспортно-заготівельні витрати.

Первісна вартість виготовлених запасів дорівнює фактичній собівартості запасів (обліковуваної за виробничою собівартістю).

Відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" при відпуску запасів (у т.ч. товарів) у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінювання їх здійснюється за одним з таких методів:

1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

2) середньозваженої собівартості;

3) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

4) собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

5) нормативних затрат.

Отже, для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

А тому залежно від методу оцінювання товарів, який застосовується на підприємстві при їх вибутті, собівартість реалізації буде неоднаковою за умови, що вибуття відбувається в різні звітні періоди. Відповідно й фінансовий результат від реалізації однакових товарів, але при застосуванні різних методів оцінювання, буде різним.

1. Запаси, які відпускаються, та послуги, що надаються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

2. Оцінювання за середньозваженою собівартістю проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця й вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів.

3. Оцінювання запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто товари, які першими відпускаються на реалізацію, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження товарів. При цьому вартість залишку товарів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження товарів.

4. Оцінювання товарів за методом ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються в послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню в бухгалтерському обліку), тобто товари, які першими відпускаються на реалізацію, оцінюються за собівартістю останніх за часом одержання запасів.

5. Оцінювання за нормативними затратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів (товарів), праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни мають регулярно в нормативній базі перевірятися й переглядатися.

При будь-якому способі отримання товарів вони обліковуються за первісною вартістю. До складу первісної вартості придбаних за оплату товарів залежно від умов договору постачання, способу доставки тощо входять такі витрати:

-- сума, що сплачена або підлягає сплаті постачальнику;

-- вартість вантажно-розвантажувальних робіт;

-- витрати на транспортування товарів від продавця та їх страхування;

-- проценти за кредит, наданий постачальником;

-- мито, збори;

-- непрямі податки (акцизний збір, ПДВ);

--вартість посередницьких послуг, пов'язаних із купівлею товарів.

Основними завданнями аудиту запасів є перевірка:

наявності та порядку зберігання запасів;

правильного і своєчасного відображення в обліку всіх операцій руху запсів;

відповідності аналітичних показників обліку запасів синтетичним;

правильності відображення в обліку руху запасів;

переоцінки та уцінки проведення індексації запасів;

додержання підприємством вимог проведення інвентаризації запасів.

Джерелами інформації для проведення аудиту запасів є.

Баланс підприємства.

Регістри синтетичного обліку(Головна книга, відомості руху , журнали-ордери)

Аналітичні регістри обліку запасів(відомості, звіти матеріально-відповідальних осіб).

4.Первинні документи з обліку запасів.

ІІ. Методика аудиту виробничих запасів

2.1Підтвердження залишків виробничих запасів

Аудит запасів починається з інвентаризації. Організація, техніка й документальне оформлення проведення інвентаризації встановлені Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69 зі змінами і доповненнями, внесеними 05.12.97 ,№ 268.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства. Для проведення інвентаризації за розпорядженням керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія із залученням фахівців. У розпорядженні зазначається склад комісії, обсяг інвентаризації, порядок, початок і закінчення роботи.

До початку інвентаризації всі операції складу чи магазину припиняються і всі підсобні приміщення та інші місця зберігання цінностей, які мають окремі входи і виходи, пломбуються. Потім комісія вимагає від завідувача складу (магазину) товарний звіт із документами на момент інвентаризації і розписку про здачу всіх документів (її текст наведено на титульних аркушах опису). Звіт і прикладені до нього документи голова інвентаризаційної комісії перевіряє щодо правильності їхнього складання, правильності цін, наявності підписів матеріально відповідальних осіб на всіх документах. Пильній перевірці підлягають документи на внутрішнє переміщення товарів, коли встановлюють наявність дозволу керівника й головного бухгалтера бази (магазину). Звіт і прикладені до нього документи голова інвентаризаційної комісії візує, тобто ставить штамп або надписує від руки "До інвентаризації на ..." (дата) і підписує, що служить для бухгалтерії основою визначення залишків цінностей до початку інвентаризації за обліковими даними.

На оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках і підприємствах роздрібної торгівлі товари в неушко-дженій тарі, з пломбами постачальника (у цілих пронумерованих пачках, купах, ящиках, бочках) заносяться за специфікацією або маркіруванням, що є на тарі чи упаковці. Кожну назву товару, його відмітні ознаки, гатунок, артикул тощо записують в опис окремо. Інвентаризаційна комісія здійснює перевірку місць товарів на виборку шляхом розкриття й зважування таких місць і робить про це відмітку в описі. Якщо такою вибірковою перевіркою буде встановлено розбіжності, то комісія має провести повну їх перевірку з викликом представника постачальника.

Товар в опис записується з докладною і правильною назвою та повною характеристикою. На вагові товари, що знаходяться в тарі, зазначаються вага брутто і вага нетто. Якщо товар знаходиться в ящиках або бочках, то поряд із фактичною наявністю проставляється кількість місць (ящиків, бочок тощо).

Неповноцінні товари записуються в окремий опис і від матеріально відповідальної особи беруть письмове пояснення. На зіпсовані товари складається акт встановленої форми і матеріально відповідальна особа також дає письмове пояснення. У бухгалтерії бази (магазину) перевіряють правильність оформлення інвентаризаційних матеріалів (описів, актів та ін.), звіряють фактичні залишки товарів, зіставляючи їхні дані з бухгалтерськими записами (за всіма бухгалтерськими рахунками, регістрами аналітичного обліку -- журналом-ордером № 7, машинограмою), потім перевіряють ціни, таксування, підсумки в описах. Виявлені помилки мають бути виправлені й застережені підписами осіб, які перевіряли описи, голови інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальних осіб.

Товарні звіти обробляють і записують в облікових регістрах, потім складають порівнювальні відомості.

Природний убуток описують на складі (у магазині) тоді, коли встановлена нестача у межах цієї нестачі, а на складі -- не більше від суми, яка залишилася після заліку пересортиці.

Матеріали інвентаризації розглядає керівник підприємства, який приймає рішення щодо затвердження результатів інвентаризації, яке оформляється наказом.

Залік пересортиці, як виняток, допускається для однорідних товарів, за один період і у однієї матеріально відповідальної особи за

умови, що це є наслідком помилок, прорахунку, якщо товари мають схожість щодо зовнішнього вигляду або упаковані в однакову тару при їхньому відпуску без розпакування.

За допущену пересортицю на складі мають бути накладені дисциплінарні стягнення, а при встановленні пересортиці внаслідок зловживань, тобто зловмисне, винних слід притягати до кримінальної відповідальності.

2.2Аудит руху виробничих запасів

Після проведення інвентаризації запасів і виявлення її результатів аудитор розпочинає документальну перевірку товарних операцій.

Основна мета перевірки товарних операцій -- встановити своєчасність і повноту оприбуткування матеріально відповідальними особами запасів, що надійшли .

Аудит руху виробничих запасів починають зі встановлення реального сальдо на відповідних рахунках обліку запасів. Шляхом порівняння слід встановити на найближчу до перевірки дату тотожність записів про залишки на рахунках, зазначених у балансі, даним Головної книги, регістрів аналітичного обліку й особових рахунків матеріально відповідальних осіб .

Аудитор з'ясовує, чи не значаться товари за звільненими матеріально відповідальними особами, а потім встановлює повноту і своєчасність оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, які надійшли на оптову базу (склад) за період, що підлягає перевірці.

Під час перевірки операцій щодо надходження товарів слід проаналізувати записи з рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". Зокрема, з'ясовують:

-- наявність рахунків постачальників, які підтверджують суму, віднесену на цей рахунок;

-- чи не числяться на вказаному рахунку товари, які тривалий час перебувають у дорозі (понад встановлений термін пробігу). Які заходи вжито для розшуку цих товарів;

-- чи немає на цьому рахунку претензійних сум щодо розрахунків з постачальниками або нестачі товарів.

Акти на нестачу запасів при їх прийманні мають бути перевірені повністю, суцільним способом. Особливу увагу слід звернути на акти, за якими не були задоволені претензії, встановити причини й винних осіб.

Записи у звітах матеріально-відповідальних осіб порівнюють з даними первинних документів і встановлюють правильність бухгалтерської обробки їх (проставлення кореспондуючих рахунків). Записи у звітах мають бути підтверджені правильно оформленими документами. За записами в книзі виданих доручень аудитори перевіряють наявність неповернених і невикористаних доручень у матеріально відповідальних осіб, порушення правил видачі й оформлення доручень. У таких випадках з'ясовують, чи не видавалися доручення особам, які не працюють на цьому підприємстві, а також доручення без заповнення всіх реквізитів. Вибірково ревізор повинен перевірити за звітами завідувачів складів та за звітами експедиторів, чи оприбутковуються цінності, одержані за дорученнями, чи є відмітки в книзі обліку виданих доручень про їх використання (мають бути зазначені назва документа, його номер і дата).

Суцільним способом перевіряють акти про встановлену розбіжність у кількості та якості на час приймання товару внаслідок виникнення нестач, пересортиці й псування.

Аудитор перевіряє, чи своєчасно й правильно складено претензійні й позовні заяви до органів транспорту чи постачальників. Якщо допущено часткову втрату або пошкодження вантажу, то встановлюється, чи прикладені до позовних заяв (претензій) комерційні акти й транспортні документи (залізничні накладні, вантажні квитанції). Ревізор перевіряє, чи повністю відшкодовані збитки на користь торговельної бази (складу). Крім того, ревізор перевіряє правильність заповнення товарно-транспортних накладних. Книжки товарно-транспортних накладних слід ураховувати як бланки суворої звітності, вони мають бути пронумеровані й мати штамп торговельної бази.

Особливій перевірці підлягає правильність ціни, зазначеної в товарно-транспортній накладній покупця. У такому разі ревізор користується книгою реєстрації номенклатурних номерів на запаси й встановлює правильність цін на запаси, які надходять.

Важливе значення має перевірка правильності відвантаження (реалізації) товарів з бази (складу). Особливу увагу при цьому слід звернути на організацію аналітичного обліку й, зокрема, на правильність і своєчасність складання звітів.

В таблиці 2.1.1. наведені основні господарські операції обліку запасів.

Таблиця 2.1.1. Основні господарські операціїй обліку запасів

№	Зміст господарської операції	Кореспонден. рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
Облік надходження і матеріалів та МШП
1	Оприбутковані сировина і матеріали, які надійшли від постачальника: вартість сировини і матеріалів без ПДВ сума ПДВ, яка включена до складу податкового кредиту	201.1 641.3	631.3 631.3	1800,00 360,00
2	Оприбутковані сировина і матеріали, які надійшли від постачальника ( у рахунок включені транспортні послуги): -вартість сировини і матеріалів без ПДВ -сума транспортних послуг -сума ПДВ, яка включена до складу податкового кредиту	201.1 201.2 641.1	631.3 631.3 631.3	2500,00 300,00 560,00
3	Оприбутковані на склад сировина і матеріали, що повернуті з виробництва	201.1	201.3	780,00
4	Оприбутковані сировина і матеріали, що повернуті з виробництва	201.1	719	125,00
5	Оприбутковані МШП, отримані від постачальника: вартість МШП без ПДВ сума ПДВ, яка включана до складу податкового креду	22 641.1	631.3 631.3	260,00 52,00
Облік вибуття сировин і матеріалів та МШП
1	Передані сировина і матеріали у виробництво	201.3	201.1	1380,00
2	Списано сировину і матеріали на виробництво продукції	23.11	201.3	1560,00
3	Списана частка транспортно-заготівельних витрат	23.11	201.2	215,00
4	Передані зі складу в експлуатацію для основного виробництва МШП	23.11	22	135,00
5	Списана собівартість реалізованої сировини та матеріалів	902	201.1	208,00
Облік руху готової продукції
1	Вироблена та оприбуткована готова продукція: на суму фактичної собівартості на різницю між обліковою вартістю і фактичною собівартістю готової продукції	26 26	23.11 285.5	2780,00 545,00
2	Оприбутковані лишки готової продукції виявлені під час інвентаризації	26	719	95,00
3	Списана вартість реалізованої готової продукції	901	26	2550,00
Облік товарів
1	Відображається надходження товарів за цінами придбання.	2822	6313	28500
2	Відображається сума податкового кредиту з ПДВ	644	6313	5700
3	Відображається сума транспортно-заготівельних витрат	2892	6313	1500
4	Відображається сума податкового кредиту з ПДВ	641	6313	300
5	Відображається сума торгової націнки на придбані товари.	2822	2852	12000
6	Відображається оплата отриманих товарів	6313	311	34200
7	Відображається оплата транспортно-заготівельних витрат	6313	311	1500
8. Відображаються операції зі списання товарів в зв"язку з їх реалізацією
1)	Оприбутковуються кошти від реалізації	301	7022	69750
2)	Відображається податкове зобов"язання з ПДВ	7022	641	11625
3)	Відображається списання вартості продажу реалізованих товарів	9022	2822	69750
4)	Відображається списання суми торгової націнки, що припадає на реалізовані товари	9022	2852	24733 (сторно)
5)	Списуються ТЗВ за розподілом	9022	2892	3215
9	Наприкінці місяця відображається формування фінансового результату від реалізації	7022	7912	58125
10	Списується на фінансові результати собівартість реалізованих товарів	7912	9022	48232

Бувають випадки розкрадання товарів шляхом неповного їх оприбуткування при надходженні від постачальників. Про ознаки такого розкрадання можуть свідчити незадоволені постачальником рекламації (комерційні акти) на "недопостачання" товарів з його боку. Механізм скоєння розкрадання полягає в тому, що при надходженні запасів до підприємств матеріально відповідальна особа частку товарів, які надійшли від постачальника, навмисно неоприбутковує. На вимогу матеріально відповідальної особи, яка хоче замаскувати свої дії, створюється комісія з приймання, яка підтверджує факт недопостачання певної кількості товарів, про що складається комерційний акт (акт приймання).

З метою документування розкрадання товарів слід проаналізувати такі документи:

-- договір постачання;

-- комерційний акт (акт приймання);

-- товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, подорожній лист;

-- рахунок -- платіжну вимогу, виписки банку;

-- товарний звіт, товарну книгу;

-- звіт про рух тари.

Крім того, у разі необхідності проводять інвентаризацію товарів, що надійшли від постачальника, і здійснюють відвантаження товарів.

Зіставляються також записи за кредитом рахунка 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

ІІІ. Шляхи удосконалення обліку руху виробничих запасів

Бухгалтерський облік часто називають „мовою бізнесу". Бізнесмен різного рівня (керівники фірм, менеджери, банкіри та інші) використовують бухгалтерські терміни у своїй повсякденній роботі.

Бухгалтерський облік - це не лише процес відтворення відповідно здійснених шляхом запису їх у регістрі і подання відповідних рапортів. Головне завдання бухгалтера - використання даної інформації, її аналіз. Бухгалтер повинен завжди звертати увагу на важливість .тих чи інших показників, які він щойно заніс у книгу записів, розуміти взаємозв'язок між різними показниками, між подіями, їх фінансовими результатами.

Звичайно, аналіз економічної і фінансової інформації - завдання не лише бухгалтерів, але й менеджерів, власників і всіх тих, хто приймає відповні рішення про діяльність підприємства. Але не потрібно забувати, що бухгалтер - самий кваліфікований серед них інтерпритатор цих відомостей. Враховуючи його досвід І кваліфікацію, одержані спеціальні знання, його поради повинні цінитися особливо високо.

В країнах з розвинутою ринковою економікою, до якої згодом прийде і наша держава, бухгалтери, як правило, спеціалізуються в одній із трьох широких галузей застосування бухгалтерського обліку:

1) громадський бухгалтерський облік;

2) приватний бухгалтерський облік;

3) бухгалтерський облік у державних структурах.

Громадські бухгалтери-незалежні професіонали, котрі, як і юристи, пропонують свої послуги в галузі забезпечення бухгалтерських послуг за відповідну плату- Як правило, ці професіонали повинні одержати ліцензію відповідної організації для проведення подібної діяльності.

Головна функція громадських бухгалтерів - аудиторство. Завдання аудитора - провести всебічну перевірку бухгалтерських записів і зібрати відповідні дані про діяльність фірми як всередині так і за її межами, використовуючи різного роду зовнішні джерела. Ця інформація дає можливість підготувати висновок, в якому висловлюється професійна думка і дається оцінка того, наскільки правильна, чесна і заслуговує на довіру інформація, подана службовцями даної фірми про її фінансовий стан. Банкіри і особливо інвестори, які приймають рішення, посилаючись на інформацію про фінансовий стан фірми, приділяють особливу увагу саме щорічному аудиторському звіту. Статус бухгалтера професіонала-аудитора дуже важливий, як і його технічний професіоналізм і компетентність, для того, щоб запевнити широку публіку в тому, що фінансова інформація, яку підготувало керівництво фірми, відображає дійсний стан речей. Важливим елементом прийняття управлінських рішень менеджерами є визначення того, які будуть наслідки тієї чи іншої операції. Фірми часто запрошують до себе аудиторів для того, щоб ті спланували виплату податків, тобто пояснили, яким чином фінансова операція, наприклад, придбання нового обладнання, була проведена таким чином, щоб мінімізувати податки, які потрібно буде сплатити підприємству у майбутньому. Аудиторів запрошують для складання декларації про податки, про доходи І витрати підприємства. Щоб скласти такі документи, аудитор повинен бути обізнаним з податковим законодавством, мати широкі і глибокі знання щодо вимог, які пред'являють податкові інспекції до подібного роду документів, а також знання методики бухгалтерського обліку. Окрім вказаних вище робіт, що входять в компетенцію кваліфікованого бухгалтера, в останні роки в деяких країнах Заходу виник новий вид послуг - консультування фірм з різних проблем. Аудиторські фірми при складанні експертиз-висновків після аудиторської перевірки часто знаходили проблеми або помилки у веденні бізнесу своїх клієнтів і, звичайно, вносили ряд пропозицій по удосконаленню їх діяльності. У відповідь клієнт просив аудитора провести ретеї дослідження даної проблеми і рекомендувати нові підходи і процед\ які потрібні для ЇЇ вирішення, Таким чином, громадські бухгалтери^' частіше залучаються до подібної діяльності по наданню консультативних послуг управлінцям. І хоч ця робота пов'язана із бухгалтерським обліком і фінансовими проблемами, вона в більшості направлена на удосконалення управління структури підприємств.

Бухгалтерський облік виступає в ролі інструмента, який забезпечує всі ланки апарату управління інформацією про стан об'єкту управління.

16 липня 1999 року після другого читання Парламент України прийняв Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Закон набув чинності з 1 січня 2000 року, а також саме з цієї дати синхронізується розпочалось реформування бухгатерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженої постановою Ккабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706. Законом в ннаціональну теорію і практику бухгалтерського обліку вводиться нова термінологія (принципи бухгалтерського обліку, консолідована фінансова звітність). Головною метою реформування бухгалтерського обліку являється приведення методології ведення бухгалтерського обліку в Україні у відповідність до міжнародних стандартів. Реформування бухгалтерського обліку являється однією з передумов інтеграції України в світову економіку так як систтема бухгалтерського обліку, що історично склалася в нашій країні , відповідала лише потребам держави і не враховувала інтереси інши користувачів інформації. У відповідності з прийнятим Законом «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» підприємствам надано право самостійно визначати облікову політику та розробляти систему і форми обліку на підприємстві. Разом з тим залишається державне регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Воно здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують, захищають інтереси користувачів.

Впровадження у практику цих законодавчих та нормативних актів буде для фахівців не прожектором у майбутнє, а деякою мірою висвітленням і тлумаченням злободенних проблем, надасть можливість підприємцям різного рівня порозумітися справах бізнесу з колегами близького та далекого зарубіжжя.

В останній час спостерігається тенденція все більшого розділу бухгалтерського та управлінського обліку. Так у відповідності з Законом України “Про податок на додану вартість”(1 жовтня 1997р.) введені первинні податкові документи(накладні ,векселя, а також нов реєстри: книги обліку придбання та продажу товару. В бухобліку ці документи не застосовуються. Законом України “Про внесення змін в Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” з 1 липня 1997 року введені правила ведення податкового обліку, які відрізняються від правил бухгалтерського обліку.” Вперше офіційно термін “податковий облік” з”явився в Законі про оподаткування прибутку підприємства. Інші закони, які регулюють стягнення податків та сборів , не вимагають ведення окремого податкового обліку. Тому обчислення інших податків та сборів(крім ПДВ та податку на прибуток ) ведеться в системі бухгалтерського обліку.

Об”єктами бухгалтерського обліку являються господарські процеси, в результаті яких змінюються активи, зобов”язання та капітал підприємства.

На наш погляд, об”єкти податкового обліку- це господарські операції платника податку, що відображають виникнення або зміну об”єкту оподаткування.

Правила ведення податкового обліку податку на прибуток містяться в статті 11 закону “Про оподаткування прибутку”.

Спрямованість податкового обліку состоїть в задоволенні вимог податкового відомства. Тому всі операції , що витікають з норм закону повинні обліковуватись в цілях оподаткування.

Практика показує, що податковий облік може бути організований без ускладнення системи регістрів. Велика частина валових витрат та валових доходів може бути достовірно обчислена в діючих регістрах бухгалтерського обліку.для цього, в іючих формах регістрів слід відвести додаткову одну графу . в цій графі бухгалтер кожного підрозділу (облік зарплати, розрахунків з постачальниками та покупцями, підзвітними особами та ін.) проставляє ті суми, що пизнаються як валові доходи та витрати . Шляхом підрахування підсумків визначаються суми для здійснення відповідних записів до податкової звітності.

Особливої уваги вимагає правильність складання розрахунку приросту (убутку) матеріальних затрат, а саме. обчислення матеріальних витрат в залишку готової продукції та незавершеному виробництві слід проводити за слідуючою методикою:

1. Розрахунок по підсумкам першого квартала слідуючий .

1.1. Обчислюємо по головній книзі(рахунок 23) списаних на собівартість продукції запасів (рахунок 20).

1.2. Визначаємо питому вагу матеріальних затрат в дебетовому обороті рахунку 23 .

1.3. Отриманий відсоток слід помножити на суму незавершеного виробництва (сальдо по рахунку 23) та на залишок готової продукції (сальдо по рахунку 26 ).

2. По підсумкам другого кварталу сума залишку на кінець визначається як залишок на початок + дебетовий оборот - кредитовий оборот

2.1. Визначаємо питому вагу матеріальних затрат в загальній сумі затрат на виробництво продукції.

Залишок матеріальних затрат в + (сума незавершеного х питома вага матеріал.)нез.вир.-тві на початок вир-тва затрат

100 %

сальдо на початок + дебетовий оборот

х 100%

2.2. Визначаємо залишок матеріальних затрат в незавершеному виробництві та готовій продукції на кінець квартала

Сальдо по рахунку 23 або 26 х питому вагу

100%

При наявності операцій з закупки запасів у фізичних осіб, на ринку, у приватних підприємців необхідно мати по кожному приватному підприємцю свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтва про сплату єдиного податку або патенту.

В іншому разі необхідно нараховувати прибутковий податок з громадян за формулою

Сума х 0,2

0,8

Особливої уваги заслуговує обчислення матеріальних витрат в залишку готової продукції та незавершеному виробництві.

1.Розрахунок по підсумкам першого квартала слідуючий .

1.1. Обчислюємо по головній книзі(рахунок 23) списаних на собівартість продукції запасів (рахунок 20).

1.2. Визначаємо питому вагу матеріальних затрат в дебетовому обороті рахунку 23 .

1.3. Отриманий відсоток слід помножити на суму незавершеного виробництва (сальдо по рахунку 23) та на залишок готової продукції (сальдо по рахунку 26 ).

2. По підсумкам другого кварталу сума залишку на кінець визначається як залишок на початок + дебетовий оборот - кредитовий оборот

2.1. Визначаємо питому вагу матеріальних затрат в загальній сумі затрат на виробництво продукції.

Залишок матеріальних затрат в + (сума незавершеного х питома вага матеріал.) нез.вир.-тві на початок вир-тва затрат

100 %

сальдо на початок + дебетовий оборот

х 100%

2.2. Визначаємо залишок матеріальних затрат в незавершеному виробництві та готовій продукції на кінець квартала

Сальдо по рахунку 23 або 26 х питому ваг 100%

Висновки

У відповідності з Законом України “Про бухгалтерський облік і звітність в Україні” який набув чинності з 1 січня 2000 року, бухгалтерський облік на підприємстві необхідно вести у відповідності до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік грунтується на таких основних принципах: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування і відповідність доходів і витрат, фактична собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність. Ці принципи відносять як в цілому до ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, так і до окремих підрозділів( відображення амортизації основних засобів тощо).

Для того, щоб бухгалтерський облік був ефективним в кожній ланці народного господарства, він повтинен бути відповідним чином організований, тобто йому потрібна організація облікового процесу, що включає в себе збирання облікової інформації , її реєстрації, групування і обробку.

Організація облікового процесу в усіх ланках народного господарства в значній мірі залежить від організації облікового апарату і праціі обллікових працівників. Отже , організаціія бухгалтерського обліку включає організацію облікового процесу.

Ефективність бухгалтерського обліку у значній мірі визначається організацією праці облікового апарату, який повине базуватися на науковій основі, тобто із застосуванням елементів НОП, яка передбачає:

Розподіл і кооперацію праці(спеціалізація функцій окремих виконавців, їх груп, кооперацію виконання окремих ділянок облікових процесів між окремими працівниками бухгалтерії, підрозділами бухгалтерії);

2.Нормування облікової праці( розрахунок норм часу для виконання окремих облікових робіт, норм виробки окремими ппрацівниками);

3.Регламментацію завдань, функцій і обов”язків окреемих пацівників ;

4.Стандартизацію бухгалтерського обліку (облікового процесу іі працівників апарату);

5.Використання передового досвіду вітчизняного і зарубіжного.

Дуже важливим в роботі бухгалтерії є організація робочого місця(створення АРМ, застосування засобів оргтехніки), дотримання нормального трудового режиму, вироблення стилю роботи керівника облікової служби.

В останній час спостерігається тенденція все більшого розділу бухгалтерського та управлінського обліку. Так у відповідності з Законом України “Про податок на додану вартість”(1 жовтня 1997р.) введені первинні податкові документи(накладні ,векселя, а також нов реєстри: книги обліку придбання та продажу товару. В бухобліку ці документи не застосовуються. Законом України “Про внесення змін в Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” з 1 липня 1997 року введені правила ведення податкового обліку, які відрізняються від правил бухгалтерського обліку.” Вперше офіційно термін “податковий облік” з”явився в Законі про оподаткування прибутку підприємства. Інші закони, які регулюють стягнення податків та сборів , не вимагають ведення окремого податкового обліку. Тому обчислення інших податків та сборів(крім ПДВ та податку на прибуток ) ведеться в системі бухгалтерського обліку.

Об”єктами бухгалтерського обліку являються господарські процеси, в результаті яких змінюються активи, зобов”язання та капітал підприємства.

На наш погляд, об”єкти податкового обліку- це господарські операції платника податку, що відображають виникнення або зміну об”єкту оподаткування. Тому необхідно розробити єдину систему ведення податкового обліку або відрегулювати діюче податкове законодавство, привести його у відповідність з нормами ведення бухгалтерського обліку.

Список використаної літератури

Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” .

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”: Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”: Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.99 №246.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”: Наказ Міністерства фінансів України від 08.10.99 №237.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов'язання”: Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”: Наказ Міністерства фінансів України від 26.04.00 №87.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”: Наказ Міністерства фінансів України від 28.07.99 № 181.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”: Наказ Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”: Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капітілу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291.

Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, , зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291.

Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік / Підручник. - Житомир: ПП “Рута”, 2009.

Г.М.Давидов . Аудит .-Київ: “Знання”, 2008 р.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. - К.:”А.С.К.”, 2009.