Фінансовий аналіз ТОВ АФ "Косівшинська"

Вступ

ТОВ АФ "Косівшинська" Сумського району організоване як колективне господарство по виробництву сільськогосподарської продукції, зокрема продукції рослинництва. Але окрім вищезгаданої продукції в господарстві виробляється велика кількість продукції тваринництва.

Розташоване підприємство в 15 км від міста Суми, має з ним гарний зв'язок дорогами з твердим покриттям. Господарство має водопровідно - каналізаційні мережі. Розташування земель поряд Косівщинського водосховища дає можливість розвивати землеробство.

Найближча залізнично станція Суми знаходиться в 25 км від господарства та станція Суми-товарна - в 34 км.

Район, де знаходиться господарство, розташований в північній частині Лівобережної України, яка в цілому характеризується помірним кліматом: літо тепле зі значною кількістю опадів. зима не дуже холодна. Основними видами ґрунтів є чорноземи глибокі малогумузні. Таким чином, грунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування основних видів сільськогосподарської продукції.

Для зберігання продукції призначені велика кількість складів. З метою безпосередньої переробки продукції на місцях її виготовлення на території господарства розташований невеликий цех по переробці овочів.

1. Аналіз виробничо-господарської діяльності

Обрана організаційно-виробнича структура господарства є доцільною та сприяє більш ефективному управління виробничо-господарською діяльністю, оперативному управлінню та контролю за виробничими процесами в структурних підрозділах.

Для кожного господарства відповідно до спеціалізації важливо встановити таку структуру засобів виробництва, яка б забезпечувала найбільший вихід валової та товарної продукції при низькій собівартості.

Визначення оптимального поєднання основних і допоміжних галузей, промислових підприємств і промислів вимагає формування відповідного виробничого потенціалу на основі досягнень науково-технічного прогресу з метою підвищення ефективності його функціонування, використовуючи ринкові механізми, що передбачає в сільському господарстві не просто використання техніки, а й створення системи машин. Остання повинна враховувати можливості й специфіку виробництва кожного виду продукції в їх поєднанні, виходячи з принципу максимального використання робочих машин, агрегатів транспортних засобів. Дуже важливо також забезпечувати максимальну кількість необхідних засобів виробництва в критичні строки з тим, щоб виконати всі роботи в оптимальний період і не допустити втрат врожаю внаслідок, наприклад, несвоєчасної оранки, боронування або затримки під час посіву чи збирання врожаю. Тому в сільському господарстві необхідна більш висока насиченість його засобами виробництва, більш висока фондо- і енергоозброєність праці.

Таблиця 1.1 Розмір и структура товарної продукції ТОВ АФ "Косівшинська" в 2007 - 2009 рр.

Як свідчать дані таблиці 1.1, найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції господарства в середньому за 2007 - 2009 рр. займає продукція рослинництва. Менша частка припадає на реалізацію продукції тваринництва. Виходячи з того, що питома вага від реалізації основного виду товарної продукції рослинництва більше 50 %, можна стверджувати, що підприємство є вузькоспеціалізованим і за аналізований період не спостерігається відходження від спеціалізації, але не спостерігається процес поглиблення спеціалізації в господарстві, що не може призвести до значного економічного підйому.

2. Оцінка фінансового стану

Аналіз фінансового стану господарства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану господарства стали дані:

балансу (форма № 1);

звіту про фінансові результати (форма № 2);

дані статистичної звітності та оперативні дані.

Таблиця 2.1 Порівняльний аналітичний баланс ТОВ АФ "Косівшинська"

Сума господарських коштів, що їх господарство має у розпорядженні дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі господарства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу господарства.

За два роки діяльності капітал підприємства збільшився на 570,7 тис. грн. і становить на 01.01.2005 року 7851,1 тис. грн. Зростання на 7,8 % зумовлена збільшенням оборотних активів на 661,8 тис. грн і зменшенням необоротних активів на 90,4 тис. грн.

Наприкінці 2009 року питома вага необоротних активів у майні господарства зменшилась в порівнянні з кінцем 2008 року на 5,18 % і становить 50,26 %, питома вага оборотних активів зросла на 5,19 % і становить 49,73 %. Витрати майбутніх періодів становлять 0,02 %.

Очевидним є те, що збільшення майна підприємства на 570,7 тис. грн. було забезпечене на 50 % зростанням власного капіталу (на 350,7 тис. грн) і на 50 % покривалось збільшенням залучених коштів.

При цьому значне зростання залишків за статтями запасів і витрат не завжди є ознакою розширення діяльності і виробництва в цілому. Це може бути викликано вповільненням обороту цих активів.

Таблиця 2.2 Показники ліквідності ТОВ АФ "Косівщинська"

Коефіцієнт грошової платоспроможності (абсолютної ліквідності) є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно, а саме, відповідно по раках, 1 %, 8 % 1. Як бачимо з розрахунків показник нижчий за норматив, але його зростання є позитивним.

Загальний коефіцієнт покриття по підприємству на початок базового періоду і на кінець звітного періоду був вищим за нормативний в два рази. За період, що аналізується, він незначно зріс в порівнянні з минулим періодом (2008 р), що слід оцінити позитивно. Орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах..

Зростання коефіцієнту термінової ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття) і наближення до нормативного значення спостерігається в 2009 році.

3. Становище на ринку факторів виробництва та на ринку збуту готової продукції

У сільськогосподарському виробництві економічний процес відтворення незалежно від його суспільного характеру завжди переплітається з природним. Тому раціональне управління в цій галузі вимагає знань і вмілого використання не лише економічних законів, а й законів природи. Тісний взаємозв'язок економічних процесів з природними зумовлює значний вплив останніх на результати господарської діяльності, що впливає на темпи відтворення.

Звідси можливість різкіших коливань темпів нагромадження порівняно з іншими галузями. Якщо в промисловості людина повністю може впливати на процеси виробництва, то в сільському господарстві така можливість обмежена, адже тут об'єктом діяльності людини є живі організми: рослини і тварини; біологічні процеси їх протікають за певними законами природи і об'єктивно вимагають пристосування всього ритму виробництва до ритму природи: до природного проходження виробничого процесу. У сільському господарстві неможливо прискорити виробничий процес, як у промисловості. Це пояснюється тим, що предмети праці знаходяться під впливом природних процесів, протікання яких вимагає певного часу. При цьому процес праці переривається на час, необхідний для протікання біологічних процесів в предметах праці. Наприклад, час виробництва озимої пшениці становить 10 міс., а робочий період - місяць. Процес праці переривається в проміжках між сівбою, внесенням добрив, весняним боронуванням і збором урожаю. Звідси повільний оборот капіталу, зумовлений великою різницею між часом виробництва і робочим періодом.

Велика різниця між часом виробництва і робочим періодом зумовлює таку особливість, як сезонність виробництва і використання трудових ресурсів і техніки. У певних межах її можна згладжувати виготовленням інших продуктів, які мають неоднаковий час виробництва і робочий період. Йдеться про таке відтворення та організацію виробництва, що поєднує основні й допоміжні галузі, промислові підприємства і промисли залежно від економічних і природних умов.

На відтворення в аграрному секторі економіки суттєво впливає родючість землі. В сільському господарстві земля є головним засобом виробництва, при правильному використанні вона постійно відновлює свою родючість, більше того, якісно поліпшується. В результаті різниці в природних умовах, насамперед різної родючості землі, на відміну від інших галузей праця однакової кваліфікації та фондоозброєності дає різні результати, тобто продуктивність праці визначається тут передусім продуктивністю природних факторів.

Отже, за інших рівних умов темпи відтворення залежать від природи і родючості землі. Вплив природних факторів на результати виробництва можна обмежити розвитком продуктивних сил. Йдеться про економічну родючість, підвищення якої досягається через раціональне використання землі, систематичне впровадження нових технологій, досягнень науки і техніки, поліпшення культури землеробства тощо. Маючи таку властивість, як родючість, земля безпосередньо впливає на результативність виробництва, а та обставина, що вона підвищується, передбачає підвищення темпів відтворення.

Виходячи з цього в процесі відтворення фонд нагромадження використовується для розширення виробництва інтенсивним шляхом, додатковими вкладеннями на одиницю земельної площі живої праці та капіталу. Проте здійснення цих витрат можливе лише на основі науково-технічного прогресу. Останній тісно пов'язаний з процесом нагромадження.

4. Аналіз причин кризи та сильних та слабких сторін

Основні проблеми

Відділу маркетингу та збуту бракує фахівців, ефективної структури та ресурсів для того, щоб виконувати свої функції

Система планування виробництва /прогнозування збуту не працюють

Немає чіткого визначення стратегії дистрибуції, система дистрибуції

При ціноутворенні не враховуються вимоги ринку, це політика реагування на зміни в цінах конкурентів

Відсутність гнучкої системи оплати та знижок призводить до відчуження споживачів

Збільшення дебетового сальдо у поєднанні з погіршенням стану повернення боргів призводить до зменшення готівкових коштів та додатково тисне на грошові потоки. Значне збільшення короткострокових кредитів для фінансування потреб в обіговому капіталі дедалі більше погіршує загальну платоспроможність підприємства та спричинює тиск на грошові потоки.

Недостатній рівень навичок управління серед представників вищого керівництва стоїть на шляху ефективної та продуктивної роботи. Функції фахівців відділу збуту не є чітко визначеними, що призводить до плутанини у визначенні пріоритетів роботи. Для успішного господарювання на ринкових засадах суттєво важливим є можливість оцінки ймовірності банкрутства суб'єктів підприємницької та іншої діяльності. Найпростішою є двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства підприємства (організації). Вона передбачає обчислення спеціального коефіцієнта Z і має такий формалізований вигляд:

Z = -0,3877-1,0736k_зл + 0,579q_пк (4.1)

де k_зл -- коефіцієнт загальної ліквідності; q_пк -- частка позикових коштів у загальній величині пасиву балансу.

Коефіцієнт загальної ліквідності дозволяє встановити, в якій мірі поточні активи покривають короткотермінові зобов'язання (2-2,5). За двофакторною моделлю ймовірність банкрутства будь-якого суб'єкта господарювання є дуже малою за будь-якого від'ємного значення коефіцієнта Z і великою -- за Z > 1. Більш обґрунтованою та більш поширеною є п'ятифакторна модель Альтмана. Індекс Альтмана "Z" розраховується за формулою

Z= 3,3К₁ + 0,99К₂ + 0,6К₃ + 1,4К₄ + 1,2К₅, (4.2)

де 3,3; 0,99; 0,6; 1,4 і 1,2 -- коефіцієнти регресії, що характеризують міру впливу на індекс "Z";

К₁ -- характеризує прибутковість основного та оборотного капіталу; визначається діленням суми балансового прибутку на загальну вартість активів; з певною часткою умовності його можна назвати показником рентабельності виробництва;

К₂ -- відображає дохідність суб'єкта господарювання і розраховується як співвідношення чистої виручки від реалізації продукції і загальної вартості активів підприємства (організації); К₂

К₃ -- визначає структуру капіталу фірми; обчислюється як відношення власного капіталу (за ринковою вартістю) до позикового капіталу (суми коротко- і довгострокових пасивів);

К₄ -- відображає рівень чистої прибутковості виробництва (діяльності); розраховується діленням обсягу реінвестованого прибутку (суми резерву, фондів соціального призначення та цільового фінансування, нерозподіленого прибутку) на загальну вартість активів фірми;

К₅ -- характеризує структуру капіталу та визначається як відношення власного оборотного капіталу до загальної вартості активів суб'єкта господарювання.

Z = 3,3*(-0,33) + 0,99*0,39 + 0,6*1,7 + 1,4*0,3 + 1,2*0,41 = -1,09 + 0,39 + 0,1 + 0,42 + 0,49 = 0,31

Для визначення ймовірності банкрутства того чи того суб'єкта господарювання розрахунковий індекс "Z" необхідно порівняти з критичним його значенням.