Облік розрахунків деяких видів допомоги

Приватний вищий навчальний заклад

Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту

Факультет Економічний

Кафедра Обліку і аудиту

Контрольна робота

з дисципліни Фінансовий облік ІІ

Керівник роботи

Виконав студент

2010

Зміст

1. Облік розрахунків допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю

2. Облік доходів і витрат надзвичайної діяльності

3. Дайте визначення резервного капіталу

4. Задача

Використана література

1. Облік розрахунків допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю

Працівники підприємства які хворіли, пред'являють листок непрацездатності в підприємство і воно зобов'язано згідно закону нарахувати лікарняні і виплатити цій особі.

Допомога по непрацездатності надається застрахованій особі в таких випадках:

- в разі захворювання або травми не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

- в разі хвороби дитини до 14 років;

- в разі хвороби члена сім'ї;

- в разі догляду за дитиною віком до 3 років;

- в разі карантину і.т.д.

В бухгалтерії підприємства по пред'явленим лікарняним листам нараховують допомогу, і сума її залежить від середньоденного заробітку робітника і страхового стажу.

Страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала страхуванню і сплачувала страхові внески до Фонду соціального страхування. Крім того при обчислені страхового стажу враховують трудовий стаж.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю залежить від страхового стажу і встановлена в таких розмірах:

- якщо стаж роботи до 5 років, то нарахована сума лікарняних виплачується в розмірі 60 % нарахованої суми;

- якщо стаж роботи від 5 до 8 років, то виплачується 80 % лікарняних;

- якщо стаж роботи більше 8 років, чорнобильцям, афганцям, інвалідам війни, по догляду за дитиною виплачується 100 % лікарняних.

Допомога у зв'язку з вагітністю і пологами надається жінкам 70 днів і 56 після пологів. Оплата цих лікарняних проводиться у розмірі 100 %.

Допомога в зв'язку з непрацездатністю виплачується як за основним місцем роботи так і за сумісництвом.

При нарахувані допомоги по листах непрацездатності, згідно до закону існують такі правила - якщо пред'явлено лікарняний лист, то перші 5 днів оплачуються за рахунок підприємства, а інші дні хвороби за рахунок Фонду соціального страхування.

Підприємствам рекомендовано:

- прибуткові підприємства оплачують за рахунок прибутку;

- іншим підприємствам рекомендовано включати лікарняні у витрати виробництва тобто в собівартість продукції;

- бюджетні підприємства повинні включати нараховану допомогу в кошторис і виплачується вона за рахунок бюджету.

Для того щоб нарахувати допомогу по листам непрацездатності, потрібно визначити середньоденний заробіток робітника. Для визначення середньоденного заробітку потрібно додати нараховану заробітну плату основну, додаткову, всі нарахування за 6 календарних місяців, що передують місяцю в якому людина захворіла, і ця сума ділиться на кількість робочих днів, які були за ці 6 місяців. Цим самим визначається заробіток одного робітника за 1 день. При нарахувані лікарняних потрібно обов'язково враховувати трудовий стаж. Потім середньогодинний заробіток потрібно помножити на кількість днів які хворів робітник.

2. Облік доходів і витрат надзвичайної діяльності

Для відображення доходів, які виникли внаслідок надзвичайних подій застосовується рахунок 75 "Надзвичайні доходи".

Рахунок 75 "Надзвичайні доходи" має такі субрахунки:

"Відшкодування збитків від надзвичайних подій";

"Інші надзвичайні доходи".

За кредитом рахунку відображається визнана сума відшкодування, зокрема від страхових організацій, втрат від надзвичайних подій, за дебетом -- списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

На субрахунку 751 "Відшкодування збитків від надзвичайних подій" відображається сума відшкодування втрат від надзвичайних подій, включаючи відшкодування витрат на попередження втрат від надзвичайних подій.

На субрахунку 752 "Інші надзвичайні доходи" відображається дохід від інших подій чи операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

Рахунок 75 "Надзвичайні доходи" кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків:

79 "Фінансові результати" 30 "Каса"

31 "Рахунки в банках"

37 "Розрахунки з різними дебіторами"

50 "Довгострокові позики"

60 "Короткострокові позики"

Документами по обліку надзвичайних доходів виступають: "Прибутковий касовий ордер" (див. зразок 4.2), виписка банку (див. зразок 4.18), а також договори, які заключено із страховими організаціями.

Щомісячне списання надзвичайних доходів на рахунок 794 "Результат надзвичайних подій" проводиться на підставі розрахунку (довідки) оформленої працівником бухгалтерії.

Узагальнення даних по рахунку 75 "Надзвичайні доходи" проводяться при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері № 6, а при спрощеній формі обліку -- у розділі III Відомості 5-М (див. дод. А 5).

В процесі господарської діяльності суб'єкти господарювання можуть мати справу із надзвичайними подіями (стихійні лиха, техногенні катастрофи, аварії і т.ін.)

Надзвичайна подія являє собою випадкову і нехарактерну подію для діяльності конкретного підприємства, яка, в свою чергу, супроводжується заподіянням шкоди його власності.

Порад із зазначеним зауважимо, що сума заподіяної шкоди буде одночасно являти собою, з однієї сторони, надзвичайні витрати для підприємства, яке зазнало впливу непереборної сили, а з іншої -- як звичайні витрати для страхової організації, яка буде безпосередньо відшкодовувати суми завданої шкоди згідно із умовами укладеного договору страхування.

Під надзвичайними витратами розуміють:

витрати, які пов'язані з попередженням надзвичайних подій;

витрати, що здійснюються в процесі ліквідацій наслідків надзвичайних подій;

невідшкодовані збитки від надзвичайних подій (як різниця між сумою завданого збитку внаслідок дії непереборної сили та сумою належного відшкодування із сторони державного бюджету або страхової організації).

Облік втрат і витрат, пов'язаних з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному звітному періоді ведеться на рахунку 99 "Надзвичайні витрати".

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом -- списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

До витрат від надзвичайних подій відносяться як прямі втрати за наслідками цих подій, так і витрати на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлюваних роботах, вартість використаних сировини та матеріалів тощо).

Рахунок 99 "Надзвичайні витрати" має такі субрахунки:

"Втрати від стихійного лиха";

"Втрати від техногенних катастроф і аварій";

"Інші надзвичайні витрати".

На субрахунку 991 "Втрати від стихійного лиха" ведеться облік втрат від стихійного лиха (повінь, землетрус, град тощо).

На субрахунку 992 "Втрати від техногенних катастроф і аварій" ведеться облік втрат, понесених підприємством у результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві.

На субрахунку 993 "Інші надзвичайні витрати" ведеться облік втрат від інших надзвичайних подій.

Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності підприємства внаслідок цих витрат. Приклад розрахунку для включення до фінансової звітності втрат від надзвичайних подій наведено в табл. 8.8.

У випадку, якщо сума прибутку від звичайної діяльності не менше збитків від надзвичайних подій.

Типова кореспонденція рахунків по обліку надзвичайних витрат представлена у табл. 8.9.

Бухгалтерськими документами, які засвідчують втрати від стихійного лиха, а також витрати по запобіганню і ліквідації наслідків надзвичайної події виступають: "Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей" (див. зразок 3.19.), "Акт інвентаризації наявності грошових засобів" (див. зразок 4.7.), "Акт на списання основних засобів" (див. зразок 2.6.), "Акт на списання автотранспортних засобів", "Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів" (див. зразок 3.15.), "Акт на вибуття тварин та птиці (забій, прирізка і падіж)", "Акт приймання виконаних підрядних робіт", "Наряд на відрядну роботу" (див. зразки 6.2. і 6.3.) та ін.

Щомісячне списання надзвичайних витрат на фінансові результати оформляється за допомогою розрахунку (довідки) бухгалтерії.

Для узагальненого обліку надзвичайних витрат при журнально-ордерній формі обліку використовують журнал-ордер №5, а при спрощеній формі обліку -- розділ II Відомості 5-М (див. дод. А 5).

3. Дайте визначення резервного капіталу

Резервний капітал являє собою суму резервів, створених відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

Законом України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. № 1576-ХН визначено, що у товаристві створюється резервний (страховий)фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства.

Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку.

Деякі суб'єкти підприємницької діяльності згідно з чинним законодавством і засновницькими документами обов'язково повинні спрямовувати частину прибутку звітного періоду на створення резервного капіталу. Резервний капітал являє собою частину капіталу підприємства, призначену для покриття можливих у майбутньому непередбачуваних збитків, втрат.

Резервний капітал формується за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства. Резервний капітал, зокрема, використовується для покриття: балансового збитку підприємства за звітний період, на виплату боргів при ліквідації підприємства, на виплату дивідендів у разі недостатності нерозподіленого прибутку і на інші цілі, передбачені законодавством. Для узагальнення інформації про стан і рух резервного капіталу підприємства призначено рахунок 43 "Резервний капітал". За кредитом рахунка 43 відображається створення резерву, за дебетом -- використання. Сальдо цього рахунка відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду. Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами і напрямками використання.

У фінансовій звітності інформація про залишки резервного капіталу відображається за рядком 340 "Резервний капітал" Балансу підприємства. Сума нерозподіленого прибутку, спрямованого протягом звітного періоду на поповнення резервного капіталу, відображається за рядком 160 "Відрахування до резервного капіталу" Звіту про власний капітал підприємства. Також у Звіті про власний капітал підприємства міститься інформація про рух резервного капіталу. Крім обов'язкового резервування сум, підприємства на свій розсуд можуть створювати забезпечення (резерви) для відшкодування майбутніх витрат. Відповідно до П(С)БО під забезпеченням розуміють зобов'язання з невизначе-ними сумою або часом погашення на дату балансу. Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене. На кожну дату балансу залишок забезпечення переглядається, і в разі необхідності коригується (збільшується або зменшується). П(С)БО передбачають створення таких видів забезпечень (резервів):

на виплату відпусток працівникам;

на виконання гарантійних зобов'язань;

на додаткове пенсійне забезпечення;

на реструктуризацію;

на виконання зобов'язань за обтяжливими контрактами.

4. Задача

Торгівельне підприємство здійснює будівництво комори господарським способом.

Завдання:

1. Зазначити кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку за наведеними господарськими операціями.

Визначити суму відрахувань на соціальні заходи від заробітної плати робітників, зайнятих на будівництві комори (операція 3).

Визначити первинну вартість побудованого об'єкта (операція 4).

Розв'язок

Використана література

1. Бутинець Ф.Ф Бухгалтерський фінансовий облік - Житомир. ПП «Рута» 2000.

2. Бутинець Т.А. Чижевська Л.В. Береза С.Л. Бухгалтерський облік.

3. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-методичний посібник під редакцією С.Ф Голова. Дніпропетровськ ТОВ «Баланс-клуб» 2001.