Кредит та форми кредитуванння фізичних осіб

Банк забезпечує повний комплекс фінансових послуг для юридичних та фізичних осіб. З кожним роком «УкрСиббанк» розширює свою присутність у всіх секторах фінансового ринку.

«УкрСиббанк» займає перше місце на перспективному ринку цінних паперів і визнаний кращим інвестиційним банком України. Банк є лідером в сегменті споживчого кредитування [19].

Кредити видаються і у гривнях, і в доларах США та євро. Максимальний термін кредитування залежить від мети кредитування:

· для придбання житла -- до 15-21 років;

· для придбання автомобіля -- до 7 років;

· споживчий кредит -- до 2-10 років;

· за програмою мікрокредитування -- до 5 років.

АКІБ «УкрСиббанк» надає кредити на споживчі цілі під заставу будь-якого ліквідного майна (нерухомість, автотранспорт, грошові вклади) для фізичних осіб.

Заставою у подібних випадках може виступати:

· нерухомість;

· автотранспорт;

· грошовий вклад у нашому банку;

· порука третіх осіб (і юридичних, і фізичних осіб).

За програмою «Мікрокредитування» забезпеченням може слугувати ліквідне рухоме та нерухоме майно.

У цьому банку існують певні вимоги до застави, якщо нею виступає депозитний вклад. У такому випадку депозитні вклади повинні бути розміщені лише в «УкрСиббанку».

В заставу передаються майнові права на депозит. При цьому термін дії депозитного договору в іноземній (національній валюті) повинен бути не менше терміну, на який надається кредит.

Розділ 3. Перспективи подальшого розвитку кредитування фізичних осіб в України виходячи з проблем сьогодення

Сьогодні в Україні більшість населення не може собі дозволити купувати товари тривалого користування за рахунок поточних доходів. Майже половина працездатного населення має доходи, які не перевищують прожиткового мінімуму. Для цих категорій людей, а також пенсіонерів, інвалідів та інших малозабезпечених громадян придбання товарів тривалого користування стає неможливим. У цих умовах актуальність набуває вироблення концепції розвитку споживчого кредитування в Україні в умовах ринкової економіки. Ці проблеми розробляли вчені-економісти в минулому для умов функціонування планової економіки. Модель споживчого кредиту, яка склалася раніше в Україні, виявилась не пристосовною для умов ринкової економіки, а це вимагає логічного обгрунтування, теоретичного опрацювання проблеми розвитку споживчого кредиту. Орієнтація на ринкові відносини передбачає нове розуміння споживчого кредиту, різноманітну економічну роль партнерів у процесі кредитування, зміни схеми їх стосунків. Новим у системі взаємин є участь товаровиробників, будівельних фірм у відтворюючому процесі, охоплюючи процес реалізації товарів. Споживчий кредит повинен пом`якшити кризу неплатежів у народному господарстві. Вивчення системи кредитування фізичних осіб є необхідним, перш за все, стосовно завдань, які стоять перед комерційними банками. Активна робота комерційних банків у галузі обслуговування приватних осіб є необхідною умовою зміцнення ресурсної бази, розширення ринків їх успішної конкурентної боротьби з небанківськими фінансово-кредитними закладами [5, c. 28]. При цьому мова повинна йти не тільки про вдосконалення техніки кредитування і розширення видів кредитних послуг, але і про вироблення цілого комплексу нових принципів стосунків банків з фізичними особами. Тому особливо актуальним є вивчення закордонного досвіду і його творче використання стосовно умов вітчизняної економіки, що матиме позитивну роль і допоможе уникнути істотних помилок у побудові моделі економічного механізму стосунків партнерів у процесі кредитування.

На сьогоднішній день в Україні з`являються нові види надання споживчих кредитів. Враховуючи низький рівень платоспроможності переважної частини молодих сімей, кредити надаються строком на 30 років. Забезпеченням даного кредиту виступає куплене житло. Тобто, житло переходить у власність молодої сім`ї після повної сплати нею боргу за придбаним кредитом. Ця система кредитування дає змогу значно розширити коло громадян, які будують житло, за рахунок осіб з порівняно невисокими статками. Доходи молодих сімей на початку низькі, але з часом зростатимуть.

В останні роки в Україні установи банків почали застосовувати банківські пластикові картки. В світі, це одна з найпопулярніших форм споживчого кредиту [12, c.74]. Пластикові картки є зручним засобом платежу, які дозволяють своєму власнику проводити розрахунки як на території країни, так і за її межами. Банківські пластикові картки можуть бути: власні - видані приватній особі, яка може користуватися власним картрахунком; корпоративні - видаються юридичній особі, користувачем даної картки виступає працівник даного підприємства, який може розпоряджатися корпоративним картрахунком підприємства. В залежності від принципу, який покладено в основу фінансових взаємовідносин банка та власника картки, вони розподіляються на дебетові та кредитові. Дебетова банківська пластикова картка дозволяє розпоряджатися картрахунком в межах залишку коштів на ньому. Суть дебетової платіжної схеми полягає в тому, що операція яка здійснюється по даній картці в той же день проводиться через банк і витрачена сума дебетується з рахунку клієнта. Якщо ж сума покупки перевищує залишок на рахунку, то операція не проводиться. Кредитна банківська пластикова картка - як правило передбачає, що на картрахунку клієнта нульове сальдо, а всі операції за кредитною карткою здійснюються у кредит. У кінці кожного місяця банк-емітент робить процедуру білінгу, тобто надсилає власнику картки спеціальну виписку з карткового рахунку з переліком усіх операцій, проведених за цей час, а також сум і строків сплати заборгованості. У держателя картки є два альтернативних варіанти розрахунку з банком: - сплатити борг без виплати відсотків протягом пільгового періоду (25, 30 днів з дати платежу, вказаного у виписці); - продовжити кредит за межі пільгового періоду з нарахуванням відсотків на суму непогашеної заборгованості (15-20%). Ще одна перевага кредиту за банківськими пластиковими картками це те, що він доступний власнику в багатьох країнах світу і 24 години на добу. Клієнту за кредитною карткою встановлюється щомісячний кредитний ліміт, розмір якого визначається виходячи з достатку клієнта та його щомісячного прибутку. Особливістю українського ринку є те, що 80% усіх карток емітовані в межах зарплатних проектів і лише 20% придбано добровільно. Співвідношення кількості дебетних і кредитних карток також 80% до 20%. Обіг коштів за банківськими пластиковими картками міжнародних платіжних систем у цілому в Україні становить близько 20 млн. грн. щомісячно і має тенденцію до зростання. На картки платіжної системи Visa припадає 65% обсягу всіх операцій, Eurocard / Mastercard - 30%, інших систем (American Express, Diners Club) - 5% платежів в Україні. Нині 80% усіх операцій з картками зосереджено у Києві, решту 20% - в обласних центрах.В Україні споживче кредитування за банківськими кредитними картками зможе набути широкого розповсюдження за умов стабілізації економіки, зростання виробництва та підвищення добробуту населення. Певні надії банки покладають на створення національного кредитного бюро - незалежної організації, яка відстежувала б всю інформацію, що впливає на кредитоспроможність клієнта. Сама ж ідея передачі банком даних про операції клієнта в треті руки суперечать закону про банківську таємницю. Для нормального розвитку ринку споживчого кредитування в Україні необхідно зробити ряд кроків, в першу чергу в законодавчій сфері. Адже законів, сприяючих розвитку цього виду фінансових послуг, так і не було прийнято. В той же час відмінною рисою країн розвиненої економіки - США і Європи - є наявність спеціальних нормативних актів, регулюючих окремі аспекти споживчого кредитування. Без сумніву, об'єми споживчого кредитування в Україні будуть рости темпами, що прискорюються. По оцінках консалтингової фірми Baker&Mckenzie, число потенційних позичальників серед приватних осіб в найближчих 2 року складе 1,5 млн. Чоловік [16, c.53]. Для подібних прогнозів є всі передумови, а також зацікавленість всіх залучених в процес сторін: позичальників, продавців товарів тривалого користування і банків. Завдяки спрощенню процедури отримання кредитів перші продемонстрували небачений раніше інтерес до них. Другі відчули на собі ефект зростання продажів в результаті запуску програм споживчого кредитування (наприклад, у компанії "Рольф", офіційного дистриб'ютора Mitsubishi, більше 10% сукупних продажів зараз доводиться на операції в кредит). Треті отримали наочний приклад, що продемонстрував нові можливості споживчого кредитування в Україні. За оцінкою фірми Baker&Mckenzie, можна чекати наступного сценарію розвитку подій:

* початок регіональної експансії вже залучених в споживче кредитування банків;

* поява на ринку нових учасників, а також підвищення активності традиційних гравців - наприклад, Пробізнесбанк, що працюють із засобами, наданими фондом США [18];

* підвищення активності іноземних банків і фондів у зв'язку із звуженням традиційного ринку споживчих кредитів унаслідок початку рецесії і скорочення темпів зростання споживчих витрат за кордоном. Всі перераховані події зможуть сформувати цивілізований кредитний ринок, здатний в значній мірі стати джерелом стимулювання споживчого попиту і, як наслідок, прискорення економічного зростання.

Висновок

Причиною виникнення кредиту була необхідність одного товаровиробника продати свій товар, а покупця -- купити його, коли він ще не отримав гроші за свій товар. Проте з розвитком суспільного відтворення з'явилося чимало інших чинників, що зумовлюють необхідність кредиту: поява вільних коштів в одних суб'єктів господарювання і виникнення потреби в них у інших; коливання потреб у коштах і джерелах їх формування, які виникають у юридичних і фізичних осіб та держави; надання в тимчасове користування коштів під майбутні, віддалені в часі, доходи.

Сутність кредиту полягає не в масі позиченої вартості, а в тих економічних відносинах, які виникають у зв'язку з рухом вартості на засадах зворотності та платності. Ці відносини характеризуються низкою специфічних рис, які конституюють явище кредиту і відрізняють його від інших економічних явищ.

Кредит є вартісною категорією і з цього погляду має багато спільного з іншими економічними категоріями -- грошима, фінансами, торгівлею, капіталом тощо. Разом з тим це самостійна категорія, яка має свої функції і особливе призначення в економічному житті суспільства.

Натуралістична теорія кредиту трактує сутність кредиту з позицій його ролі в забезпеченні руху реального капіталу в натурально-речовій формі, недооцінює відносної самостійності руху грошового капіталу і його впливу через кредит на розвиток суспільного виробництва.

Капіталотворча теорія кредиту трактує сутність кредиту як механізм творення капіталу, переоцінюючи самостійність руху грошового капіталу і можливості банків у його розширенні в інтересах розвитку виробництва.

Кредит -- явище руху, який здійснюється у різних напрямах і на різних рівнях. Рух кредиту у зв'язку з його участю у відтворювальному процесі проходить п'ять етапів:

-- формування вільної вартості;

-- розміщення вільної вартості в позички;

-- використання позиченої вартості на потреби позичальника;

-- вивільнення позиченої вартості з обороту позичальника;

-- повернення вивільненої вартості кредитору і сплата процентів.

Рух кредиту здійснюється за певними закономірностями, які зумовлюються особливою сутністю кредиту. Ці закономірності є визначальними чинниками в організації управління кредитними відносинами. На їх підставі формуються принципи (правила) кредитування. Основними принципами кредитування є: цільове спрямування позички; строковість позички; поверненість кредитору позиченої вартості; забезпеченість позички і платність користування позиченими коштами.

Під формою кредиту слід розуміти найбільш загальний прояв його сутності, що не зачіпає внутрішньої структури кредиту і не пов'язаний з конкретною характеристикою її окремих елементів. З цих позицій правомірно виділяти дві форми кредиту -- грошову та товарну, які тісно пов'язані між собою і є двома сторонами вартісної форми кредиту. Подібні форми можуть мати й інші економічні інструменти (фінанси, торгівля), проте це не суперечить сутності форми як найбільш загального, контурного прояву економічного явища. Такий контур можуть мати й інші вартісні явища.

Вид кредиту - це конкретний прояв окремих елементів кредиту як економічного явища. Види кредиту можуть виокремлюватися в межах його форм і розглядатися як складові елементи системи, якою є кредит. Для потреб практики види кредиту можна класифікувати за значною кількістю критеріїв і тому видів кредиту може бути велика кількість. Основними з них є комерційний, банківський, державний, міжнародний, виробничий, споживчий. Оскільки ці види виділені за різними критеріями, то одна і та ж сама позичкова вартість може визначатися як різні види кредиту. Наприклад, надана банком позичка може належати до банківського кредиту і до виробничого або споживчого кредиту залежно від цільового її спрямування.

Функції кредиту є одним з найскладніших дискусійних питань теорії кредиту. Загальновизнаною є функція перерозподілу вартості через механізм кредитування. Ця функція досить яскраво виражає призначення та роль кредиту. Існування її не викликає сумніву.

Друга функція пов'язана з призначенням кредиту в грошовій сфері. Але у формуванні її мають місце істотні розбіжності -- від емісійної до заміщення справжніх грошей. Такий різнобій можна пояснити ототожненням авторами функцій кредиту з функціями банків, що неправомірно. Тому другу функцію кредиту краще зводити до створення передумов для ефективного регулювання обороту грошей в інтересах забезпечення стабільності грошей і повного забезпечення потреб обороту в платіжних засобах.

Є достатньо підстав для виділення і таких функцій кредиту, як контрольно-стимулююча та функція капіталізації вільних грошових доходів.

У своїх проявах кредит розмаїтий, тому в теорії і на практиці розрізняють цілий ряд форм і видів кредиту. Їм властиві свої особливості. З розвитком людського суспільства чільне місце займає та чи інша форма або навіть вид кредиту. Але на будь-якому етапі розвитку людства кредит відіграє досить важливу роль. У перші роки існування України як незалежної держави кредитні відносини в ній розвивались суперечливо і поки що не відповідають суспільним потребам.

Список використаної літератури

1. Підр. Гроші та кредит за ред/ Івасів Б.С. Савлук М.І. Ющенко В.А.-Терноп. Карт-Бланш 2006.-510.с

2. Демків А.В Гроші та кредит.-К.: Дакор., К.: Вира-Р.,2007.-528с.

3. Давидов О.І.,Зінченко Я.В. Фондові кризи в ринковій економіці//Фінанси України.-2005.-№3.

4. Геращенко В. Міжнародні кредити і господарський розвиток//Банківська справа.-2005.

5. Величко О. Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України//Економіка України.-2007.

6. Актуальные валютно-финансовые проблемы капиталистических й развивающихся стран/ М.: НИФИ.-2005. - Вып-1.

7. Сало І. Роль економічних теорій грошей, інвестицій і накопичення у стабілізації та розвитку економіки //Вісник НБУ, - 2006.

8. Фінансово-кредитні відносини в АПК. За ред. акад. УААН П-

Т.Савлука, чл.-кор. УААН М.Д-Дем'яненка. - К.: 2006. 284 с.

9. Фінансування і кредитування сільськогосподарських підприємств/ М.Я. Дем'яненко, П.А.Лайко, В.М.Жук та ів.; за ред, МЛ.Дем'яненко. - К.: Урожай, 2006.- 208с.

10. Колодязів О. Становлення банківської системи України.// Банківськасправа-2007-№2.

11. Остапець А.І., Остапець А.В. Банківська система України: стан іпроблема розвитку.// Фінанси України-2005-№8.

12. Білянчук П.Д. та інші. Банківська система України.// Білянцюк П.Д.Банківськеправо-К.,2006р.

13. Кредитна система// Вступ до кредитної справи. Від. ряд. Савчук М.І._К,2008р.

14. Банківська система України.// Остапишин Т.П. Основи кредитної справи-К.,2007р.

15. Крюковський О. Взаємовідносини кредитної системи// Економіст 2008р.

16. http://dez.at.ua/news

17. http://zakon.rada.gov.ua

18. http://www.ukrstat.gov.ua

19. http://www.kmu.gov.ua