Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві

Зобов'язання -- заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок подій, що відбулися, і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

Зобов'язання визнається за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена й існує вірогідність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу визнане раніше зобов'язання не підлягає погашенню, його суму включають до доходу звітного періоду.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяють на:

-- довгострокові;

-- поточні;

-- забезпечення;

-- непередбачені.

Довгострокове зобов'язання.

Довгострокове зобов'язання -- зобов'язання, на яке нараховуються відсотки і яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців від дати балансу, якщо первісний термін погашення перевищував дванадцять місяців і до затвердження фінансової звітності існує договір про переоформлення цього зобов'язання як довгострокового.

Зобов'язання за кредитним договором, умови якого порушені, є довгостроковим, якщо:

-- позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;

-- не очікуються наступні порушення кредитного договору протягом дванадцяти місяців від дати балансу.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображають у балансі за їхньою теперішньою вартістю.

Теперішня вартість -- дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як передбачається, буде потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності.

Визначення теперішньої вартості залежить від умов і виду зобов'язання.

Для обліку довгострокових зобов'язань у Плані рахунків бухгалтерського обліку призначено рахунки класу 5 «Довгострокові зобов'язання».

До довгострокових зобов'язань підприємства належать:

--довгострокові кредити банків;

--довгострокові фінансові зобов'язання;

--інші довгострокові зобов'язання.

Облік поточних зобов'язань.

5.3 Облік цінних паперів

Існування ринкової економіки неможливе без розвинутого ринку цінних паперів, що забезпечує вільний обіг коштів.

Цінні папери -- грошові або товарні документи, які надають їхньому власникові майнові права право на одержання відповідних грошових сум доходів.

Законом України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18. 06. 1991 р. визначено такі види цінних паперів, що можуть випускатися і обертатися в Україні: акції, облігації державних та місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання держави, ощадні сертифікати, векселі.

Акції та похідні від них цінні папери (приватизаційні папери, інвестиційні сертифікати) відносять до пайових цінних паперів, за якими емітент не несе зобов'язань повернути кошти, інвестовані в його діяльність, але які засвідчують його участь у статутному капіталі, надають їх власникам право участі в керівництві справами емітента та отримання частини прибутку у вигляді дивідендів і частки майна у разі ліквідації емітента.

Облігації, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, векселі є борговими цінними паперами, за якими емітент має зобов'язання повернути у певний термін кошти, інвестовані в його діяльність, і сплатити дохід у вигляді фіксованого відсотка, але які не надають їх власникам права на участь у керівництві справами емітента.

Найпоширенішими видами цінних паперів є акції та облігації.

Акція -- цінний безстроковий папір, що засвідчує корпоративне право (право власності) на частину (пай) у статутному капіталі юридичної особи, включаючи право на визначення та отримання відповідної частини прибутку (дивідендів) цієї юридичної особи.

Суму зареєстрованого статутного капіталу та заборгованість засновників підприємства ( акціонерів за номінальною вартістю акцій) в обліку відображають записом:

Дт 46 «Неоплачений капітал»;

Кт 40 «Статутний капітал».

На суму заборгованості акціонерів за різницею між продажною та номінальною вартістю розміщених акцій роблять запис:

Дт 46 «Неоплачений капітал»;

Кт 421 «Емісійний дохід».

На субрахунку 421 «Емісійний дохід» відображають різницю між продажною та номінальною вартістю первісно розміщених акцій.

Статутний капітал зростає у результаті: випуску нових акцій; обміну облігацій на акції, збільшення номінальної вартості акцій.

Нарахування та виплату дивідендів у бухгалтерському обліку відображають записами:

--на суму нарахованих дивідендів:

Дт 443 «Прибуток викорстаний у звітному періоді»; Кт 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»;

--нараховано податок на дивіденди:

Дт 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»; Кт 641 «Розрахунки за податками»

--виплачені дивіденди:

Дт 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»; Кт ЗО «Каса»; 31 «Рахунки в банках»;

--перераховано податок на дивіденди до бюджету:

Дт 641 «Розрахунки за податками»

Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Якщо дивіденди отримують від інших підприємств, крім асоційованих, дочірніх, спільних, у бухгалтерському обліку роблять такі записи:

--нараховано дивіденди:

Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»; Кт 731 «Дивіденди одержані»;

--отримані дивіденди:

Дт 31«Рахунки в банках»;

Кт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами».

Облігація -- цінний папір, що засвідчує право її власника на відшкодування йому в установлений строк номінальної вартості облігації та фіксованого відсотка.

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями ведуть на рахунку 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями ».

Рахунок 52 призначено для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними й оплаченими особистими облігаціями строком сплати понад 12 місяців від дати балансу.

Рахунок 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями» має такі субрахунки:

521«Зобов'язання за облігаціями» -- на дебеті облі

ковують боргові зобов'язання за номінальною вартістю

облігацій, на кредиті -- погашення заборгованості за роз

рахунками з власниками облігацій.

522«Премія за випущеними облігаціями» -- на кредиті

обліковують нарахування сум премій за випущеними обліга

ціями, на дебеті -- погашення заборгованості за преміями.

523«Дисконт за випущеними облігаціями» -- на де

беті обліковують суми дисконту за випущеними облігаці

ями, на кредиті -- списання нарахованих сум.

5.4 Облік фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції -- активи, утримувані підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Формування собівартості фінансової інвестиції залежить від способу її придбання. Фінансові інвестиції можуть бути придбані:

--за грошові кошти;

--в обмін на цінні папери власної емісії;

--в обмін на інші активи (крім грошових коштів).

Фінансові інвестиції (як і дебіторська заборгованість чи зобов'язання) поділяють на довгострокові та поточні.

Довгострокові фінансові інвестиції -- інвестиції, які підприємство утримує довше, ніж дванадцять місяців, від дати їхнього придбання, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Як правило, довгострокові інвестиції підприємства набувають для систематичного одержання прибутку у вигляді відсотків, дивідендів або для збільшення капіталу за рахунок зростання вартості цих інвестицій.

Поточні фінансові інвестиції -- інвестиції, які підприємство утримує на строк, що не перевищує дванадцять місяців, і які можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.

Фінансові інвестиції обліковують на рахунках бухгалтерського обліку залежно від того, до якої групи вони належать.

6. Облік праці та заробітної плати

6.1 Поняття заробітна плата

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Заробітна плата - частина національного доходу, яка призначена для особистої потреби робітників та службовців. Заробітна плата - є одним з елементів виробничих витрат підприємства.

Під словом система слід розуміти сукупність принципів. які служать основою любого вчення. По відношенню до оплати праці система включає два напрямки: організацію праці та нарахування заробітної плати. Перше пов'язане з обліком відпрацьованого часу. а друге - з кількістю виконаної роботи. Тому система оплати праці розподіляється на дві форми : погодинна та відрядна, а вони в свою чергу мають різновидності.

Відрядна оплата праці - система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди : пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми.

При відрядно-преміальній оплаті праці робітнику, крім заробітку за прямими розцінками виплачується премія за виконання і перевиконання встановлених показників.

При відрядно-прогресивній оплаті праці, оплата праці робітників у межах встановленої норми здійснюється за прямими розцінками, а понад норму за підвищеними.

При акордній оплаті праці, відрядний заробіток визначається на весь обсяг робіт, додаткова встановлюються премії за скорочення термінів виконання робіт.

Погодинна заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинної оплати праці - проста погодинна та погодинно-преміальна.

При простій формі оплати праці заробіток залежить від розміру тарифної ставки і кількості відпрацьованого часу.

При погодинно-преміальній - крім заробітку за тарифними ставками, сплачується премія за досягнення певних кількісних чи якісних показників.

Фонд оплати праці складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Основна зарплата - винагорода за виконану роботу, відповідно до встановлених норм праці.

Додаткова зарплата - винагорода понад встановленні норми, трудові досягнення, винахідництво, особливі умови праці. Вона включає: доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством.

6.2 Розрахунок заробітної плати

Для контролю за використанням трудових ресурсів ведеться поточний облік чисельності персоналу та затрат робочого часу. Ці показники є об'єктами оперативного обліку та статистичного узагальнення, в той же час вони органічно пов'язані з обліком заробітної плати і тому обробляються та контролюються бухгалтерією.

Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями.

Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Рахунок 66 «Розрахунки з робітниками по оплаті праці» - пасивний, балансовій, розрахунковий.

66 1- «Нарахована заробітна плата»;

662 - «Депонована заробітна плата»;

При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок «Розрахунки з робітниками по оплаті праці» й дебетуються рахунки в залежності від видів виробництв (основною, допоміжною), де виконуваність роботи, характер цих робіт, категорій робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова).

З членів трудового колективу і осіб, що працюють за сумісництвом проводять певні утримання. Вони поділяються на обов'язкові та по ініціативі підприємства.

Обов'язкові утримання включають в себе:

-прибутковий податок з громадян (13%);

-утримання до пенсійного фонду (2%);

-утримання збору на соціальне страхування (1%);

-утримання збору на випадок безробіття (0,5%).

Документування господарських операцій.

Міністерством статистики України затверджено наступні первинні документи з обліку особового складу персоналу підприємства:

1. Наказ ( розпорядження) про прийняття на роботу (форма №П-1).

2. Особова картка (форма №П-2).

3. Алфавітна картка (форма №П-3).

4. Особова картка спеціаліста, який виконує науково-дослідні, проектно-конструктивні і технологічні роботи (форма №П-4).

5. Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу (форма №П-5).

6. Наказ (розпорядження) про надання відпустки (форма №П-6).

7. Список про надання відпустки (форма №11-7).

8. Наказ (розпорядження) трудового договору (контракту) (форма №П-8).

9. Книга обліку бланків трудових карток і вкладок до них (форма №П-9).

10. Книга обліку руху трудових книжок і вкладок до них (форма №П-10).

11. Акт на списання бланків трудових книжок або вкладок до них(форма №11-11).

Облік використання робочого часу:

1. Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (форма №11-12).

2. Табель обліку використання робочого часу (форма №П-13).

3. Табель обліку використання робочого часу (форма №П-14).

4. Список осіб, які працювали в надурочний час (форма №П-15).

5. Список обліку простоїв (форма №П-16).

На кожного працівника у відділі кадрів відкривається особова картка, в якій зазначається необхідні анкетні, дані про працівника і всі зміни, що відбуваються у його роботі.

На всіх працівників, які працюють на підприємстві, ведуться трудові книжки. Трудова книжка зберігається на основному місці роботи.

На кожному підприємстві, незалежно від режиму роботи має бути організований табельний облік робочого часу.

Табель - це первинний документ з обліку відпрацьованого часу. Табель складається в одному примірнику табельником, майстром, або іншими особами, яким доручено вести табельний облік, і подається до бухгалтерії у встановленні на підприємстві терміни.

Первинними документами з обліку виробітку є рапорти або відомості виробітку бригад.

Операції, які передбаченні технологічним процесом, оплачуються за нарядами на відрядні роботи, а різні доплати - за листками на доплату.

Наряд - ще комбінований документ, в якому вказується завдання на виконання певних робіт та підтвердження фактичного обсягу виконаних робіт.

Оплата часу простоїв, що сталися не з вини працівника, оформляється листком обліку простоїв. На оплату робіт по виправленню браку продукції виписується окремий наряд з відміткою " Виправлення браку".

Для виплати заробітної плати оформляються додаткові касові ордери, розрахунково-платіжні відомості або платіжні відомості.

Розрахунково-платіжна відомість - це зведений документ, який відображає розрахунки з робітниками і службовцями з оплати їх праці.

Список використаної літератури

1. Закон України „Про оплату праці”.

2. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник/ За ред. М. В. Кужельного. 5-е вид., доп. і перероб. А С К, 1998. 223 с.

3. Завгородний В. П. Бухгалтерский учет в Украине (с использованием национальных стандартов): Учеб. пособие для студентов вузов. 5-е изд., доп. и перераб. К.: А С К, 2001. 848 с. (Экономика. Финансы. Право.)

4. Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. К.: КНЕУ, 2000. 260 с.

5. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. 6-е вид. К.: А С К , 2002. 784 с.

6. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”/ Вид. 2-е, доп. і перероб. Житомир: ЖІТІ, 2000. 640 с.