Облік дебіторської заборгованості розрахунків з покупцями та замовниками

2

2

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Поняття дебіторської заборгованості та резерву сумнівних боргів

1 1 Поняття сумнівного боргу і безнадійної заборгованості

1.2 Економічна сутність дебіторської заборгованості

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика діяльності та

особливості побудови системи бухгалтерського обліку на підприємстві

2.1 Характеристика діяльності підприємства

2.2 Особливості організації бухгалтерського обліку та облікової політики

підприємства

Розділ 3. Облік дебіторської заборгованості розрахунків з покупцями та

замовниками

3.1 Характеристика рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками

3.2 Документування господарських операцій

3.3 Аналітичний та синтетичний облік розрахунків

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства. Законом передбачено:

1) державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою захисту інтересів користувачів та удосконалення бухгалтерського обліку і звітності;

2) застосування принципів та методів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та не суперечать міжнародним стандартам;

3) розробка галузевими міністерствами та іншими органами виконавчої влади методичних рекомендацій щодо застосування національних П(С)БО відповідно до галузевих особливостей;

4) напрямки діяльності Методологічної ради з бухгалтерського обліку тощо.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

створення єдиних правил ведення бухгалтерською обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;

удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

З 20.07.2002 р., набула чинності Постанова № 977, що внесло істотні зміни в постанову Кабінету Міністрів України "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон" від 23.04.99 р. № 663.

Відповідно до змін з 20.07.2002 p.:

1) збільшилися суми добових витрат при відрядженні за кордон;

2) не використовується для перерахунку граничних норм добових в іноземну валюту прогнозний офіційний обмінний курс при видачі авансу. Тепер слід застосовувати при видачі добових у вигляді авансу офіційний курс НБУ, що діє на день одержання коштів з каси уповноваженого банку;

3) розмір норм добових по відрядженнях не може бути нижчим від норм, установлених у додатку до Постанови № 977;

4) встановлено розміри надбавок до норм добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників.

Отже, актуальність теми дослідження полягає в тому, що запровадження в економічне життя України ринкових відносин, провокує до розвитку окремих фірм не державного характеру, що в свою чергу вимагає грамотної політики в галузях управління цими фірмами, це стосується і обліку результатів діяльності підприємств. Так як попередня вітчизняна наука розглядала вищезазначені проблеми з точки зору планової економіки, то й відповідно управлінські питання розглядались під призмою класового підходу, а, отже, створення нового підходу - актуалізація та модернізація управлінських питань стоять відкритими. В курсовій роботі робляться спроби зробити аналіз методів та шляхів обліку дебіторської заборгованості в суспільстві з ринковою економікою, використовуючи передовий вітчизняний і зарубіжний досвід.

Метою курсової роботи є розгляд проблеми бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є проблеми бухгалтерського обліку.

Предметом дослідження є облік дебіторської заборгованості підприємства.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТА

РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ

1.1 Поняття сумнівного боргу і безнадійної заборгованості

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів наведені в П(С)БО 10 "Дебітори". Даним стандартом поточна дебіторська заборгованість за ступенем впевненості в її погашенні поділяється на сумнівну та безнадійну.

Сумнівний борг - це дебіторська заборгованість, щодо якої існує ймовірність її неповернення боржником.

Незважаючи на ретельно проведену роботу по оцінці кредитів, деякі з клієнтів, які отримали кредит, можуть не заплатити по своїх рахунках. Якщо рахунок не буде оплачено, підприємство несе витрати по безнадійній заборгованості.

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Діюче податкове законодавство виділяє чотири основні причини виникнення безнадійної заборгованості: закінчення строку позовної давності, недостатність майна боржника для погашення боргу перед кредитором, дія форс-мажору, смерть або позбавлення волі фізичних осіб-боржників.

Аналіз термінів заборгованості забезпечує керівництво корисною інформацією щодо можливих втрат внаслідок неоплачених рахунків, якщо підприємства використовують її з метою визначення сум, по очікуваних витратах на безнадійну заборгованість.

Можна використовувати два методи обліку безнадійної заборгованості: метод поправок і метод прямого списання.

За методом поправок борги розглядаються як частина операційних витрат того періоду, в якому вони виникли. За методом прямого списання фактично неодержані суми безпосередньо відносяться на рахунок безнадійних боргів. Такий метод рекомендується використовувати новоствореним підприємствам, у яких ще немає досвіду визначення сумнівної заборгованості минулих звітних періодів.

З метою оцінки можливих витрат внаслідок безнадійної заборгованості відповідно до принципу обачності П(С)БО 10 передбачає нарахування в кінці звітного періоду на підставі середнього рівня попередніх витрат з поправкою на майбутнє резерву сумнівних боргів, який коригує рахунок дебіторської заборгованості до його реалізаційної вартості, дозволяє підприємству показати, що відповідна сума не може бути стягнута з дебіторів.

Необхідно пам'ятати про те, що створення резерву дебіторської заборгованості передбачається тільки для дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги і не стосується інших видів дебіторської заборгованості, в тому числі виданих авансів.

1.2 Економічна сутність дебіторської заборгованості

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Таким чином, протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Методологію обліку, основні поняття та порядок розкриття інформації про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності визначає П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Згідно П(С)БО 10 «дебіторська заборгованість» визначається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод і її сума може бути достовірно визначена.»

Відповідно до П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і поточну. Дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку класифікується в залежності від: термінів її погашення, ймовірності її погашення, оцінки відображення її в балансі.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та /або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визначається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування (Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну №304 від 30.11.2000).

Довгострокова дебіторська заборгованість це сума, не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Дебіторська заборгованість поділяється на:

- безнадійну

- сумнівну

- дійсну.

Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:

- дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги;

- векселі отримані;

- дебіторську заборгованість за розрахунками;

- іншу поточну дебіторську заборгованість.

Таким чином, облік дебіторської заборгованості в Україні регулюється чітко визначеним нормативом - П(С)БО 10. Відповідно дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і поточну в свою дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку класифікується в залежності від: термінів її погашення, ймовірності її погашення, оцінки відображення її в балансі.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Характеристика діяльності підприємства

Базою дослідження теми дипломної роботи є Відкрите акціонерне товариство „Олександрійська фірма „Віра - Сервіс.” Слід зазначити стислу історію цього підприємства.

В 1962 році був реорганізований Могильовський крановий завод, а сфера його попередньої діяльності - виготовлення вантажопідйомних кранів була передана Олександрійському рудо ремонтному заводу. З того часу завод одержав назву „Олександрійський завод підйомно - транспортного устаткування”. Цей завод в 1996 році був перейменований у ВАТ Олександрійська фірма „Віра - Сервіс” відповідно до Указу президента України „Про корпоратизацію державних підприємств” від 15 червня 1993 року. ВАТ засноване згідно наказу Міністерства машинобудування військово - промислового комплексу та конверсії України від 14.11.1994 року № 1446.

Форма власності - колективна, розподілення акцій підприємства - 50 % + 1 акція належить лізинговій компанії „Украгромашінвест”, 32,98 % УАСП „Влада - Промтекс” і 17,02% належать приватним особам.

Акціонерами товариства можуть бути юридичні та фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти України, які набули статусу акціонерів товариства шляхом придбання акцій в порядку, передбаченому чинному законодавству України.

Вищим органом товариства є загальні збори. Які скликаються щорічно. Створено Спостережну Раду з метою захисту інтересів акціонерів і здійснення контролю за діяльністю правління ВАТ. Правління ВАТ являється виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства, направленої на отримання прибутку. Ревізійна комісія проводить перевірку фінансової та господарської діяльності товариства як з власної ініціативи, так і за дорученням вищого органу, спостережної Ради або акціонерів, що володіють більше 10% голосів.

Предметом діяльності товариства є виконання замовлень і договірних зобов'язань по кранобудівництву та ремонту кранової продукції як в Україні так і за кордоном, а також виготовлення обладнання до сільгосптехніки, яка дуже необхідна Україні.

Основні види діяльності підприємства:

· виробництво та ремонт машин для рослинництва;

· виробництво та ремонт підіймального і такелажного устаткування;

· оптова торгівля сільськогосподарською технікою;

· інші види оптової торгівлі;

· спеціалізована роздрібна торгівля непродовольчими товарами, не віднесеними до - інших угрупувань.

Основні замовники продукції є Білорусія м. Мінськ Автомобільний завод; м. Донецьк „Управління залізничних доріг”; Миколаївський порт; Запорізька АЕС; Дніпропетровський вагоноремонтний завод; Криворізький металургійний комбінат; Кременчуцький вагоноремонтний завод; КРАЗ.

Спеціалізація ВАТ „Олександрійська фірма „Віра - Сервіс” - виготовлення :

1 кранів мостових електричних вантажопідйомністю від 5 до 30 тон; бувають загального призначення та спеціального призначення. До останніх входять:

· грейферні від 1 до 16 тон;

· магнітно - грейферні;

· гнучким підвісом траверси та поворотною платформою;

2 кран - балок - від 1 до 5 тон, в тому числі:

· підвісні;

· опорні;

3 консольно - поворотні.

· кранів спеціальних електричних різної вантажопідйомності на замовлення;

· кранів козлових від 20 до 24 тон;

· обладнання для сільськогосподарських машин;

· перевантажувачі хлористого калію ПМ - 1 - 700 У1.

Згідно статуту підприємства товариство створює за рахунок чистого прибутку резервний фонд (страховий) у розмірі не менше ніж 25% від загального розміру Статутного фонду за рахунок щорічних відрахувань у розмірі не менше ніж 5% чистого прибутку товариства.

Розмір статутного фонду складає 184826 грн., поділений на 739304 прості іменні акції номінальною вартістю 0,25 коп. кожна. Товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації. Засноване без обмеження терміну діяльності. В своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними актами, що ратифіковані Україною, Законами України, підзаконними нормативними актами, Статутом, локальними нормативними актами, рішенням загальних зборів акціонерів та рішеннями інших органів управління товариства. Товариство має відокремлене майно, яке обліковується на його самостійному балансі, від свого імені виступає у правовідносинах, має власні поточний, основний, додатковий рахунки у національній валюті, валютні та інші, дозволені законодавством України, рахунки в банківських установах, має товарний знак, що затверджується Правлінням товариства та реєструється в торгово - промисловій палаті України, круглу печатку зі своєю назвою, штамп, фірмовий бланк. Товариство не відповідає по зобов'язаннях держави, рівно як і держава не відповідає по зобов'язаннях товариства. Товариство не відповідає по зобов'язаннях акціонерів, акціонери відповідають по зобов'язаннях товариства в межах вартості акцій, що знаходяться у їх власності.

Загальна площа заводу становить 25 га, площа виробничих майданів близько 100 тис. мІ, в тому числі головного корпусу - 60 тис. мІ.

Фірма „Віра - Сервіс” складає такі виробничі підрозділи:

· планово - диспетчерський відділ ( розробка планів виробництва продукції за визначений період часу);

· відділ головного конструктора (займається розробкою, випробуванням, аналізом проектів по виготовленню кранової продукції);

· відділ головного технолога (вибір методів впровадження розроблених проектів в життя);

· інструментальний цех (обробка, переробка готових інструментів необхідних для виготовлення основної продукції);

· ремонтно - будівний цех (забезпечення ремонту обладнань, приміщень, устаткування, будівля як основних , так і допоміжних споруд підприємства);

· відділ матеріально - технічного забезпечення та комплектації (забезпечення виробництва належним виробничим матеріалом);

· цех металоконструкцій (виробництво окремих складових частин головної продукції);

· механоскладальний цех (безпосереднє складання згідно розроблених проектів кранової продукції);

· транспортний цех (забезпечення виробництва транспортними перевезеннями (доставка сировини та матеріалів, відвантаження продукції і т. ін.)); центральний склад;

· склад готової продукції;

· відділ маркетингу та збуту ( аналіз ринків збуту готової продукції, вивчення конкурентів, безпосередня реалізація виготовленої продукції).

ВАТ „Олександрійська фірма „Віра - сервіс” має свою організаційну структуру, що узгоджена з Головою спостережної ради підприємства та затверджена головою правління.

Середньоспискова чисельність штатних працівників підприємства складає 590 осіб на кінець 2004 року.

Згідно вище наведеного підведемо підсумки:

· ВАТ „Віра - Сервіс” є юридичною особою колективної форми власності.

· Предметом діяльності товариства є виконання замовлень і договірних зобов'язань по кранобудівництву та ремонту кранової продукції як в Україні так і за кордоном, а також виготовлення обладнання до сільгосптехніки, яка дуже необхідна Україні.

· Високий асортимент продукції, що користується попитом.

· Розмір статутного фонду складає 184826 грн., поділений на 739304 прості іменні акції номінальною вартістю 0,25 коп. кожна.

· Середньоспискова чисельність штатних працівників підприємства складає 590 осіб на кінець 2004 року.

· Підприємство має змістовну організаційну та виробничу структури.

2.2 Особливості організації бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства

Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві покладено на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером та його заступником. Структуру бухгалтерської служби можна спостерігати за рис.2.1.

Рис. 2.1. Структура бухгалтерії.

Бухгалтерія підприємства є самостійним структурним відділом, що складається з трьох підрозділів:

1. бюро обліку матеріалів і витрат на виробництво;

2. бюро розрахунків з робітниками та службовцями;

3. бюро собівартості.

Бюро обліку матеріалів і витрат на виробництво призначене для ведення обліку усіх товарно матеріальних цінностей підприємства, недостач та надлишків; забезпечує правильну постановку та достовірність обліку товарно матеріальних цінностей.

У склад бюро входять начальник бюро та бухгалтери (п'ять чоловік). Кожен з робітників виконує свої обов'язки згідно посадових інструкцій, розроблених на підприємстві. Розглянемо окремо по кожному працівнику бюро рівень виконання своїх обов'язків.

Начальник бюро досконало знає систему бухгалтерського обліку матеріалів і затрат виробництва, знає усі форми документування з обліку товарно-матеріальних цінностей, своєчасно нараховує амортизаційні нарахування, знає картотеку обліку основних фондів, бере участь у комісії з інвентаризації різного роду об'єктів згідно з наказами міністерства, головного управління, директора, перевіряє результати інвентаризації і вимагає від відповідних осіб акти на списання негодних об'єктів.

Отже, начальник бюро повністю обізнаний з обліку товарно - матеріальних цінностей та основних фондів підприємства, що дає йому можливість узагальнювати результати роботи підлеглих йому працівників, перевіряти правильність обліку товарно - матеріальних цінностей та основних засобів по кожному об'єкту.

Бухгалтери бюро поділяють між собою обов'язки щодо ведення первинного обліку вище зазначених об'єктів.

Я вважаю, що для такого обсягу роботи на підприємстві відведена завелика кількість бухгалтерів. Рекомендовано було б залишити два бухгалтера, один займався б веденням обліку основних та оборотних фондів, інший - товарно - матеріальних запасів.

Начальник бюро зводитиме щомісячно дані обліку у відповідних бухгалтерських реєстрах.

Бюро розрахунків з робітниками та службовцями (відділ праці та зарплати) здійснює своєчасні та правильні розрахунки з робітниками та службовцями за всіма операціями, пов'язаними з виплатою заробітної плати, за бюлетенями тимчасової непрацездатності, пенсіям по старості, інвалідності, за відпустками.

Склад бюро: начальник відділу, два бухгалтери, інженер - програміст.

Начальник відділу знає порядок усіх розрахунків з робітниками і службовцями і вміє робити усі розрахунки самостійно, здійснює інструктаж робітників розрахункового бюро про порядок розрахунків з робітниками по зарплаті, інформує головного бухгалтера про всі порушення в розрахунках по зарплаті з боку табельщиків, майстрів, бригадирів, браку, відпрацьованого часу, складає короткі інструкції про порядок розрахунків з робітниками та службовцями по окремим видам оплат, своєчасно видає в установленому законом порядку робітникам і службовцям довідки, яких потребують вищестоячі та інші організації.

Бухгалтери займаються безпосередньо нарахуванням та виплатою зарплати, складанням звітності з оплати праці та її подання до відповідних органів. Для відділу заробітної плати з середньою чисельністю працівників підприємства 539 чоловік фактична кількість бухгалтерів обмежена. Тим паче, що для обліку зарплати підприємство використовує далеко не новітні засоби інформаційного забезпечення, що доставляє значну кількість проблемних нюансів.

Інженер програміст відділу по можливостям підприємства розробляє для відділу відповідні програми для обліку нарахувань та утримань із зарплати, налагоджує програмне забезпечення, розробляє інструкції по роботі з програмами, оформляє необхідну технічну документацію.

Бюро собівартості здійснює розрахунки по собівартості виготовленої продукції, веде облік, аналіз та контроль собівартості замовлень.

В склад бюро входить начальник та бухгалтер.

Начальник бюро розробляє плани по собівартості, контролює собівартість замовлень та договорів, стан незавершеного виробництва. Складає та своєчасно представляє у вищестоящі організації звіти по собівартості. Вміє аналізувати звітні дані по собівартості в цілому, по зрівняній та не зрівняній продукції, собівартості вагомих вироблень. Вміє зрівнювати звітні дані з плановими.

Бухгалтер бюро собівартості веде первинний документальний облік по собівартості виробництва, готує необхідні дані для складання звітності по собівартості. Складає розрахункові калькуляції собівартості продукції, виявляє джерела утворення збитків і невиробничих витрат, надає пропозиції по їх попередженню.

Безпосередньо пов'язані з бухгалтерією і такі відділи як: фінансовий відділ, планово - економічний відділ.

До 2004 року вони також складали структуру бухгалтерії, але із зміною організаційної структури підприємства вони відокремились як самостійні

відділи..

Згідно Закону, та затвердженими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку підприємство повинно бути забезпечене єдиними принципами, методами і процедурами при відображенні поточних операцій в обліку і складанні фінансової звітності. Для забезпечення належного ведення обліку на підприємстві із врахуванням особливостей діяльності і технології обробки облікових даних складено та затверджено головою правління та головним бухгалтером ВАТ „Віра - Сервіс”

Згідно наказу ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, як ми вже зазначили, покладено на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером. Головний бухгалтер обирає форму бухгалтерського обліку. У ВАТ „Віра - Сервіс” затверджено журнально - ордерну форму бухгалтерського обліку. Обов'язки та відповідальність бухгалтера регулюються законом. На підприємстві розроблено робочий план рахунків та субрахунків, що вводяться по мірі необхідності для забезпечення достовірності облікових даних. Робочий план рахунків можна було б оформити як додаток до наказу про облікову політику. Методи нарахування амортизації застосовуються згідно податкового законодавства (на підприємстві використовується податковий метод нарахування амортизації). У наказі пропущені такі нюанси, як зміна вартості основних засобів, витрати на ремонт основних засобів. У результаті дослідження було встановлено, що вартість основних засобів змінюється в залежності дооцінки основних засобів. Витрати на їх ремонт є витратами підприємства. Первинна оцінка основних засобів здійснюється по собівартості згідно П(С)БО. Використовуються норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством. У наказі зазначено методи нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів у розмірі 100% їх вартості у першому ж місяці їх використання. До складу малоцінних швидкозношуваних предметів відносять предмети вартістю до 1500 грн. без ПДВ та строком корисного використання менше ніж 1 рік. Метод нарахування амортизації нематеріальних активів - прямолінійний.

Встановлені наступні строки проведення інвентаризації:

· для готової продукції, сировини, матеріалів, товарів - 1 раз у рік (в останній робочий день вересня);

· для бланків суворої звітності - щоквартально (в останній робочий день звітного кварталу);

· для основних засобів, нематеріальних активів - щороку за станом на 1 жовтня;

· для розрахунків з постачальниками та покупцями - на 1 січня;

· для грошових засобів по касі - щоквартально.

Оцінка запасів при відпуску у виробництво або іншому вибутті визначається за методом ФІФО.

Первинну вартість запасів, виготовлених власними зусиллями, визначають згідно П(С)БО № 16. Не включають до первинної вартості запасів, а відображають у витратах періоду:

· понаднормові втрати і недостачі запасів;

· відсотки за користування позиками;

· витрати на збут;

· інші витрати не пов'язані з придбанням запасів.

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку підприємства за найменшої із двох оцінок: первинною вартістю або чистою вартістю реалізації згідно П(С)БО № 9.

Транспортно - заготівельні витрати враховуються за допомогою методу середнього відсотку.

Дебіторську заборгованість признається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод і її можливо достовірно визначити. У балансі дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги повинна визначатися за чистою вартістю, що дорівнює сумі дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних боргів.

Довгострокові фінансові інвестиції враховуються за методом участі в капіталі.

Грошовими коштами та їх еквівалентами у фінансовій звітності згідно П(С)БО 4 приймаються грошові кошти на розрахунковому рахунку, у касі підприємства, в дорозі та депозитні сертифікати строком на 3 місяці.

До „витрат майбутніх періодів” відноситься зарані оплачену орендну плату, суми за підписку періодичних видань, зарані оплачені рекламні послуги і всі інші витрати, що стосуються наступного облікового періоду.

В склад „Доходів майбутніх періодів” включаються суми доходів, нарахованих на протязі поточного або попередніх звітних періодів, які будуть визначені в наступних звітних періодах.

Доходи та витрати включаються в состав о фінансових результатах на підставі принципів нарахування і відповідності, і відображати в бухгалтерському обліку і фінансових звітах тих періодів, до яких відносяться.

Класифікацію витрат на виробництво проводиться згідно П(С)БО16. У виробничу собівартість включати: прямі та накладні витрати.

Доречно було б зазначити, що для обліку витрат підприємства використовується 9 клас рахунків.

Система оплати праці встановлена згідно колективного договору підприємства.

Податковий облік здійснюється згідно законодавства України.

В наказ про облікову політику ВАТ „Віра - Сервіс” необхідно внести деякі доповнення:

· оцінка незавершеного виробництва здійснюється за прямими статтями витрат;

· оцінка готової продукції - за фактичною виробничою собівартістю;

· собівартість цінних паперів здійснюється за методом ФІФО.

РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ

3.1 Характеристика рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

Для обліку товарної дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Рахунок 36 активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків. На ньому відображається узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

По дебету рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, по кредиту - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

До рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" відкриваються такі субрахунки:

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";

362 "Розрахунки з іноземними покупцями".

Субрахунок 361 призначений для обліку розрахунків з покупцями, що знаходяться на митній території України. На ньому обліковуються розрахунки по пред'явлених покупцям та замовникам та прийнятих банком до оплати розрахункових документах за відвантажену продукцію (товари), проведені роботи, надані послуги.

Субрахунок 362 призначений для обліку розрахунків з іноземними покупцями і замовниками по експортних операціях. На ньому ведеться облік сум, аналогічних тим, що обліковуються на субрахунку 361.

Етапи та порядок загального ведення обліку розрахунків з покупцями і замовниками представлено за допомогою рис. 3.1.

Рис. 3.1. Загальна схема бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями і замовниками

3.2 Документування господарських операцій

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин по товарних операціях служать первинні документи з обліку розрахунків з покупцями і замовниками.

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена підстава виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці.

В основі обліку експортних угод без участі посередника лежить договір поставки. За ним українська сторона може отримувати грошові кошти від іноземного покупця до або після відвантаження експортної продукції.

При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають договори, в яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов'язки сторін по виконанню умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань.

На суми оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги підприємство надає розрахункові документи покупцю або замовнику (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Первинні документи по розрахунках з покупцями та замовниками

Розрахунки з вітчизняними покупцями	Розрахунки з іноземними покупцями
Виникнення заборгованості
накладні; рахунки-фактури; рахунки; акти прийнятих робіт, послуг; податкові накладні товарно-транспортні накладні (ТМ_1) товарні накладні	комерційні документи (рахунки-фактури - invoice); транспортні накладні (CMR - залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи); платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ; розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць
Погашення заборгованості
виписки банку ПКО векселі	виписки банку векселі

При відвантаженні товару (виконанні робіт, наданні послуг) по бартерному обміну в обов'язковому порядку складають рахунки-фактури, накладні, акти тощо, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреса постачальника та покупця.

3.3 Аналітичний та синтетичний облік розрахунків

Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також заборгованість не сплачену в строк.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком. На субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями", крім того, аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

Синтетичний облік і звітність Важливим у методології бухгалтерського обліку є момент визнання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, інших активів), що визначається відповідно до П(С)БО 15 "Дохід".

На суму оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги вітчизняним та іноземним покупцям і замовникам та по нарахованому ПДВ на виручку складаються бухгалтерські проводки - Д-т pax. 361 (362), К-т pax. 70 та Д-т pax. 70, К-т pax. 64.

При погашенні покупцями і замовниками своєї заборгованості складаються бухгалтерські проводки:

· в разі погашення грошовими коштами Д-т pax. 30, 31, К-т pax. 36;

· в разі погашення векселем Д-т pax. 34, 51, К-т рах. 36;

· в разі попереднього отримання авансу Д-т pax. 681, К-т pax. 36.

З питань обліку на субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" розглянемо деякі особливості, пов'язані з відображенням операцій одночасно в національній та іноземній валюті, за допомогою умовного числового прикладу.

ПРИКЛАД 3.1

Українське підприємство відвантажило іноземному покупцю готову продукцію за контрактною вартістю 5000 дол. США (курс НБУ на дату відвантаження - 5,1 грн./дол. США). Через 10 днів на транзитний валютний рахунок українського підприємства надійшла виручка в повному обсязі (курс НБУ на дату отримання виручки - 5,4, грн./дол. США).

В бухгалтерському обліку українського продавця ці операції будуть відображені наступним чином

№ оп.	Первинний документ та зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума
		Дебет	Кредит
1	Вантажна митна декларація. Відвантажено продукцію на експорт 5000 дол. США Ч 5,1 грн. / дол. США = 25500 грн.	362 "Розрахунки з іноземними покупцями"	701 "Дохід від реалізації гото-вої продукції"	5000 дол. США / 25500 грн.
2	Розрахунок бухгалтерії. Відображено курсову різницю в результаті перерахунку дебіторської заборгованості на дату отримання коштів 5000 дол. Ч (5,4 - 5,1) грн. / дол. США = 1500 грн.	362 "Розрахунки з іноземними покупцями"	714 "Дохід від операційної курсової різниці"	1500 грн.
3	Виписка банку. Надійшла виручка від іноземного покупця 5000 дол. США Ч 5,4 грн. / дол. США = 27000 грн.	314 "Інші рахун-ки в банку в іно-земній валюті"	362 "Розрахунки з іноземними покупцями"	5000 дол. США / 27000 грн.

У разі зменшення курсу іноземної валюти по відношенню до національної операційна курсова різниця відображається по дебету рахунку 945 "Втрати від операційної курсової різниці".

Операція по закриттю розрахунків по бартерній угоді відображається в бухгалтерському обліку проводкою Д-т pax. 63, К-т pax. 36.

Обліковими регістрами по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" є журнал-ордер № 11 та відомість № 16, в якій дані представлені в аналітичному розрізі (див. зразки 3.1, 3.2)

Зразок 3.1

Зразок 3.2

Таким чином, в журналі-ордері № 11 відображається лише кредитовий оборот по рах. 36. Відомість же № 16 ведеться в розрізі кожного окремого покупця і замовника. По ній бухгалтер може взяти детальну інформацію по кожному покупцю. Зокрема по наведеному зразку видно, що:

1) на початок місяця на балансі підприємства обліковувалась заборгованість ВАТ "Житомирдерев" в сумі 400 грн., яка протягом місяця була списана за рахунок резерву сумнівних боргів (в сумі 400 грн.);

2) ТзОВ "Весна" було відвантажено продукції на 10000 грн., попередньо отримавши передоплату на всю суму;

3) на кінець місяця заборгованості покупців на підприємстві немає.

В балансі залишки по статтях дебіторської заборгованості відображаються в залежності від терміну погашення (в межах року чи більше) за різними статтями.

Таким чином, при складанні звітності підприємство повинно аналізувати стан дебіторської заборгованості з метою поділу її на поточну і довгострокову.

Оскільки активи повинні відображатись за вартістю, що реально може бути отримана від їх використання, продажу або погашення, дебіторська заборгованість наводиться в балансі одночасно із зазначенням резерву сумнівних боргів. Заборгованість, зменшена на величину резерву, відображає кількість грошей, що дійсно можуть надійти на підприємство. При цьому необхідно правильно розрахувати резерв сумнівних боргів.

Поточна дебіторська заборгованість покупців та замовників за надані їм Продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем) відображається в статті балансу "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" (рядки 160-162 активу балансу). До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість.

Чиста реалізаційна вартість (рядок 160 активу балансну) - сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Згідно з П(С)БО 2, ця сума на балансі підприємства визначається шляхом віднімання від загальної суми (Дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги (рядок 161 активу балансу) резерву сумнівних боргів (рядок 162 активу балансу), тобто тієї суми заборгованості, за якою існує невпевненість у погашенні її боржником.

Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства.

Основні бухгалтерські проводки по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" наведено нижче (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Відображення в обліку операцій по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Відображені суми отриманих авансів, зараховані при пред'явленні покупцям (замовникам) рахунків за поставку готової продукції	37 "Розрахунки з різними дебіторами"	36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"
2	Списана дебіторська заборгованість покупців, що визнана безнадійною	38 "Резерв сумнівних боргів"	36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"
1	2	3	4
3	Видано вексель в забезпечення заборгованості за недопоставлену продукцію	62 "Короткостро-ко-ві векселі видані"	36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"
4	Повернуто страховику страхові платежі	76 "Страхові платежі"	36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"
5	Нараховано негативну курсову різницю по дебіторській заборгованості	94 "Інші витрати операційної діяльності"	36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"
6	Сплачено грошову компенсацію покупцю при бартерній операції	36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"	31 "Рахунки в банках"
7	В результаті зміни фінансового стану покупця відновлюється сума його заборгованості, що раніше визнана безнадійною	36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"	38 "Резерв сумнівних боргів"
8	Нараховано страховий платіж при поставці продукції покупцю	36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"	76 "Страхові платежі"

Висновок

Отже, низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості.

Облік розрахунків з дебіторами регламентується П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".

Дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (неопераційну).

Згідно П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237 дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

До нетоварних операцій відносяться розрахунки за виданими авансами, розрахунки з підзвітними особами, розрахунки за нарахованими доходами, розрахунки за претензіями, розрахунки за відшкодуванням завданих збитків, розрахунки за позиками членам кредитних спілок, розрахунки з іншими дебіторами.

Література

1. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.97 p.

2. Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 p.

3. Закон України "Про визначення розмірів збитків, заподіяних підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і валютних цінностей" від 06.06.95 р.

4. Закон України "Про господарчі товариства" від 19.09.91 p.

5. Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 p.

6. Постанова Кабінету Міністрів України "Порядок обчислення середнього заробітку" від 08.02.95 p.

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.99 p. № 663 "Про норми Відшкодування витрат на відрядження В межах України і за кордон"

8. Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін у постанову Кабінету Міністрів України від 23.04.99 p. № 663 від 11.07.2002 p. № 977

9. Інструкція про службові відрядження в межах України і за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів від 13.03.98 p. № 59, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.98 p. за № 218/2658

10. Наказ ДПАУ "Про затвердження форми посвідчення про відрядження" від 28.07.97 р. № 260.

11. Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 p. № 165, зареєстрований у Мін'юсті України 23.06.97 p. за №233/2037.

12. Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, затверджена постановою Правління НБУ від 12.07.2000 p. № 283.