Облік власних надходжень бюджетних установ

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність та класифікація власних надходжень бюджетних установ

1.1 Джерела формування та напрями використання фінансових ресурсів закладів освіти

1.2 Поняття та класифікація власних надходжень бюджетних установ

Розділ 2. Облік власних надходжень бюджетних установ

2.1 Нормативно-законодавча база бухгалтерського обліку власних надходжень бюджетних установ

2.2 Організація обліку власних надходжень

2.3 Синтетичний і аналітичний облік власних надходжень бюджетних установ

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Головними проблемами на сьогодні у сфері вищої освіти є обмеження фінансування вищої освіти, відсутність ефективних механізмів використання коштів, порушення партнерських зв'язків вищих навчальних закладів з роботодавцями - підприємствами, установами та організаціями.

Загальноприйнятим є теоретичне положення про пріоритетну роль держави не тільки у фінансовому забезпеченні розвитку освіти, а й в активному регулюванні нею механізму надання освітніх послуг з метою досягнення оптимізації різних джерел фінансування. При розробці механізму сучасних фінансово-економічних відносин вищих закладів освіти в нинішніх умовах суттєвим є питання формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, важливою складовою яких є кошти спеціального фонду.

Проблематика формування фінансових ресурсів перебуває в центрі уваги багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідників, зокрема Р.Т. Джога, С.В. Свірко, Т.В. Канева, О. Андрух, О.М. Левченко, В.А. Савчук, Л. Погрібатько. Разом з тим питання вдосконалення фінансового забезпечення освітньої діяльності вищих навчальних закладів досліджена недостатньо.

Тому, метою написання даної курсової роботи є дослідження особливостей бухгалтерського обліку власних надходжень бюджетних установ - вищих навчальних закладів освіти та напрямки удосконалення їх формування та використання.

Об'єктом дослідження є формування власних надходжень бюджетних установ.

Предметом дослідження обрано облік власних надходжень бюджетних установ .

Задачі курсової роботи:

- оцінити основні джерела формування та напрямки використання фінансових ресурсів бюджетних установ;

- визначити поняття власних надходжень бюджетних установ та їх класифікацію;

- дослідити нормативно-законодавча база, що визначає методологічні основи та порядок ведення бухгалтерського обліку власних надходжень бюджетних установ;

- розглянути порядок організації обліку власних надходжень;

- висвітлити синтетичний і аналітичний облік власних надходжень бюджетних установ.

Основні положення курсової базуються на законодавчих актах і нормативних документах України, критичному аналізі сучасних праць вітчизняних і зарубіжних авторів.

Розділ 1 Сутність та класифікація власних надходжень бюджетних установ

1.1 Джерела формування та напрями використання фінансових ресурсів закладів освіти

У сфері вищої освіти України відбуваються як позитивні, так і негативні процеси, зумовлені змінами у суспільстві. Через фінансово-економічну нестабільність, нерівномірність бюджетного фінансування, соціальну розмежованість у суспільстві недостатньо забезпечені потреби вищих навчальних закладів у фінансових ресурсах.

На сьогоднішній день в Україні функціонують як приватні, так і державні заклади освіти. Джерелами формування фінансових ресурсів вищих навчальних закладів є кошти з державних та місцевих бюджетів, а також надходження від навчальної, наукової, комерційної та виробничої діяльності закладів освіти. Загалом фінансові ресурси вищих навчальних закладів поділяються на такі види, наведені на рис. 1.1.

Джерела формування фінансових ресурсів
Бюджетне фінансування
Кошти юридичних і фізичних осіб, які направляються на оплату освітніх послуг
Валютні кошти за надання освітніх послуг іноземним громадянам
Госпрозрахункові кошти виконання договірних робіт
Кошти, отримані від здачі майна в оренду
Спонсорська і благодійна допомога, гранти

Рис. 1.1 Основні джерела формування фінансових ресурсів закладів освіти в Україні

Вітчизняний і зарубіжний досвід свідчить, що за всіх економічних систем головним джерелом фінансування затрат вищих навчальних закладів є державний бюджет. Це пояснюється тим, що саме на державу покладені безпосередні обов'язки щодо піклування про своє теперішнє і майбутнє.

За радянських часів установи бюджетної сфери, до якої відносяться і заклади освіти, знаходилися на повному державному утриманні. Держава забезпечувала повне фінансування освіти на основі нормативного складання кошторисів окремих закладів, регіонів та узагальнених кошторисів галузі. Усі аспекти діяльності навчальних закладів жорстко регламентувалися. Така політика держави відносно освіти гальмувала розвиток ринкових засад, однак забезпечувала жорсткий контроль за якістю освіти[32].

На сьогоднішній день потреби освіти в Україні задовольняються із державного бюджету лише на одну третю до складеного затратного плану.

У статті 61 Закону України «Про освіту» визначається відсоток від ВВП, який держава мусить спрямовувати на освіту. Цей показник становить 10%. Обсяги видатків на освіту до ВВП в окремих країнах становить від 3,6% до 5,8%, зокрема в Японії - 2,6%, Німеччині - 4,8%, США - 5,6%, Франції - 5,8%, Бельгії - 6,3% та понад 7% в Іспанії, Норвегії і Швеції. Щодо України, то спостерігається збільшення фінансування сфери освіти. Якщо у 2004 році обсяги видатків становили 18,3 млрд. грн., то 2008 року вони сягнули 58,3 млрд. грн., тобто 6,1% ВВП. Бюджетом 2009 року передбачені видатки на освіту обсягом 65,8 млрд. грн.

Практично у всіх країнах світу бюджетна складова є основною частиною фінансування освіти, досягаючи у ряді країн (Північна Європа) 100%. Проте залучення позабюджетних засобів цілком доцільно і з позицій активізації зв'язку учбових закладів із зовнішнім середовищем, і на користь самих закладів освіти[28].

Залучення позабюджетних джерел фінансування установ освіти характерне для низки країн і має позитивний вплив на формування їх фінансової бази. Так, наприклад, у фінансуванні вищих навчальних закладів в зарубіжних країнах частка позабюджетних джерел складає: У США - 52%, Великобританії - 38%, Канаді - 39%, Японії - 57%.

Співвідношення між бюджетним і не бюджетним фінансуванням змінюється залежно від темпів економічного розвитку, співвідношення між державним і недержавним секторами економіки, наявності бюджетних ресурсів та адекватної державної політики у сфері освіти, розвитку приватного сектора економіки, форми власності навчального закладу.

Звичайно, традиційним методом фінансування є бюджетне фінансування, але недостатня фінансова підтримка з боку держави вищих навчальних закладів України зумовлює наявність платних послуг. Тому високою залишається частка прийому абітурієнтів на комерційній основі. Так, у 2008/20009 навчальному році до вищих навчальних закладів 54,8% осіб, прийнятих на початковий цикл навчання, навчались за рахунок коштів фізичних осіб, тоді як за рахунок державного бюджету -- 43,6%, місцевих - лише 1,2% (рис. 1.2).

Рис. 1.2 Прийом студентів до вищих навчальних закладів за джерелами фінансування у 2008/2009 навчальному році, %

Витрачання позабюджетних коштів також є обмеженим, зокрема обов'язковістю проведення держзакупівель (для закладів освіти, які отримують фінансування з бюджету). Це відповідним чином впливає на структуру витрат фінансових ресурсів закладів освіти. Для зарубіжних закладів освіти не залежно від характеру отримання позабюджетного фінансування 25% від загального його обсягу направляється на оновлення навчального матеріалу, устаткування, бібліотечного фонду, 25% - на додаткові винагороди викладачів у формі бонусів, 25% - на поточний ремонт матеріально-технічної бази, 25% - створення резервного фонду на непередбачені витрати. Тобто залучені фінансові ресурси рівномірно розподіляються по всіх важливих напрямках, що дозволяє належним чином організувати навчальний процес.

Порівнюючи напрямки і пріоритети в розподілі позабюджетних засобів у вітчизняних і зарубіжних закладах освіти, відзначимо, що ті та інші заклади освіти використовують позабюджетні фінанси на поточні витрати, пов'язані з навчальним процесом. Разом з тим існують відмінності в системі пріоритетів розподілу цих засобів. Наприклад, внаслідок вкрай низької заробітної плати в системі вітчизняної освіти (в цілому по системі - 58% від рівня заробітної плати в промисловості, середня заробітна плата професорсько-викладацьких кадрів складає 68% від рівня заробітної плати в промисловості), значну частку в позабюджетних витратах займає оплата праці професорсько-викладацького складу, далі, поточні витрати закладів освіти на ремонт (які не заплановані кошторисом), придбання технічних засобів навчання, літератури тощо. Позабюджетні засоби українських закладів освіти фактично виявляються єдиним джерелом для здійснення фінансування цих заходів.

Таблиця 1.1 Напрями використання фінансових ресурсів закладів освіти

Напрям	Джерела формування
	Бюджетні	Позабюджетні
Оплата праці	+	+
Оплата електроенергії та комунальних послуг	+	+
Господарські потреби	+	+
Придбання навчально-методичної літератури	+	+
Придбання комп'ютерної та проекційної техніки	+	+
Поточний та капітальний ремонт	+	+
Стимулювання наукової та інноваційної діяльності	+	- (за виключенням грантів)
Створення резервів на непередбачувані витрати	-	-

Як видно з таблиці, фінансування за рахунок бюджетних коштів не вистачає для потреб закладів освіти, тому розриви покриваються за рахунок позабюджетних джерел формування фінансових ресурсів. На відміну від зарубіжної практики, в Україні не практикується створення резервів на покриття непередбачуваних витрат. Створення таких резервів для бюджетних державних закладів освіти не урегульоване чинним законодавством.

Загалом формування і використання фінансових ресурсів закладів освіти потребує суттєвого удосконалення, основним напрямком якого є оптимізація джерел формування та напрямків використання фінансових ресурсів. Важливим аспектом є активізація залучення позабюджетних джерел фінансування, що має відбуватися поступово, з паралельним реформуванням законодавчої бази.

1.2 Поняття та класифікація власних надходжень бюджетних установ

Бюджетні установи в процесі своєї статутної діяльності можуть отримувати кошти не лише з державного або місцевих бюджетів, а й з інших джерел. Згідно з Бюджетним кодексом України доходи бюджетних установ поділяються на доходи загального фонду та доходи спеціального фонду. На рівні бюджетних установ до доходів загального фонду належать кошти, які надходять із загального фонду бюджету для виконання бюджетними установами своїх основних функцій.

До доходів спеціального фонду бюджету належать власні надходження бюджетних установ. Власні надходження бюджетних установ - це кошти, одержані бюджетними установами від надання послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи здійснення іншої діяльності, з виконання окремих доручень, а також як гранти та дарунки (благодійні внески), що провадяться на підставі відповідних нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів і видатків установи.

Детальний перелік власних надходжень бюджетних установ і організацій затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року №659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання»

Згідно з цим нормативним документом, власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи:

1) плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами (код 24121100);

2) інші джерела власних надходжень бюджетних установ (код 24121200).

Першу групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями. Такі надходження мають постійний характер і обов'язково плануються у бюджеті.

Ця група поділяється на такі підгрупи:

1) плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями (код 24121100), тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ. Використовуються ці кошти на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг.

2) надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності (код 24121200). До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень, тощо; квартирна плата та плата за гуртожиток. Напрямком використання таких коштів є організація зазначених у підгрупі видів діяльності, а також господарські видатки бюджетних установ.

У разі створення для провадження господарської діяльності госпрозрахункових підрозділів, які мають статус юридичної особи, їх доходи та видатки не є власними надходженнями бюджетної установи і не включаються до спеціального фонду бюджету;

3) плата за оренду майна бюджетних установ (код 24121300). Бюджетні установи отримують у повному обсязі плату за оренду майна, що їм належить, якщо інше не передбачено законом та використовують її на утримання обладнання і ремонт майна бюджетних установ.

4) надходження бюджетних установ від реалізації майна (код 24121400). До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей, у тому числі списаних, за здані як брухт і відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи, а також кошти, отримані Національною академією наук та бюджетними установами, що належать до її відання, від реалізації нерухомого майна. Грошові кошти від реалізації майна використовуються на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, на покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти, на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням відходів і брухту, а також на господарські потреби бюджетних установ.

Надходження перших двох підгруп формуються за видами, визначеними переліками послуг, що можуть надаватися бюджетними установами за плату, затверджуваними Кабінетом Міністрів України для відповідної галузі. Такі переліки складаються відповідно до груп власних надходжень із зазначенням конкретних напрямів використання коштів, які отримують бюджетні установи за надання цих послуг. Відповідальними за складання переліків визначаються центральні органи виконавчої влади, що є провідними у відповідній галузі.

Детальний перелік платних послуг, які можуть надаватися вищими навчальними закладами затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97р. N 38 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами». Згідно з цим переліком вищі навчальні заклади можуть надавати такі платні послуги:

- навчання іноземних та українських студентів (понад державне замовлення);

- здобуття другої вищої освіти;

- післядипломна освіта;

- підготовка аспірантів і докторантів (понад державне замовлення);

- прийняття кандидатських екзаменів;

- проживання в гуртожитках навчальних закладів;

- інші види послуг.

Другу групу утворюють кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, а також благодійні внески, гранти та дарунки. Такі кошти не мають постійного характеру і плануються лише у випадках, що попередньо визначені рішеннями Кабінету Міністрів України, укладеними угодами, в тому числі міжнародними, календарними планами проведення централізованих заходів тощо.

Ця група поділяється на такі підгрупи:

1) благодійні внески, гранти та дарунки (код 24122100)..

До цієї підгрупи відносяться всі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги як передача будь-яких видів майна, благодійні внески, гранти та дарунки, у тому числі внески від спонсорів та меценатів. Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їх надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо.

2) кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ (код 24122200).

До цієї підгрупи відносяться також інвестиції, які згідно із законодавством надходять до бюджетних установ, у тому числі на спорудження житлових будинків. Використання таких коштів проводиться за спеціально визначеними напрямками у разі надходження таких коштів.

3) Кошти, що отримуються від інших бюджетних установ.

Це кошти, які відповідно до рішень Уряду або календарних планів проведення централізованих заходів (чи інших документів) перераховуються від однієї бюджетної установи до іншої бюджетної установи з певною метою із загального фонду до спеціального фонду бюджету (або в межах спеціального фонду).

На противагу класифікації, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року №659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання», існує також інша класифікація, згідно з якою, базовими елементами класифікації виступають дві основні групи, що визначають характер позабюджетної діяльності та фінансовий результат. До цих груп належать:

1. Основна діяльність:

- реалізація однієї або декількох освітніх програм;

- здійснення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

- діяльність щодо забезпечення і обслуговування навчального і науково-дослідного процесу.

Під навчальною діяльністю вузу розуміється: навчання українських і іноземних студентів; підготовка аспірантів і докторантів; навчання за другою спеціальностями; навчання на підготовчих курсах; тестування школярів і абітурієнтів; консультування по учбових дисциплінах; репетиторство; навчання на курсах за окремими дисциплінами; перепідготовка і підвищення кваліфікації; поглиблене вивчення окремих дисциплін понад навчальні плани; додаткова освіта, включаючи гуртки, секції, клуби, колективи та ін.; навчання за індивідуальними планами, зокрема в спеціально створених умовах; інші освітні послуги.

Під науковою (науково-технічною) діяльністю вузу розуміється: створення і передача наукової (науково-технічної) продукції, об'єктів інтелектуальної власності, зокрема на експорт; надання послуг наукового характеру - консультування, експертиза, патентні роботи, рецензування та ін.; виконання науково-дослідних робіт на конкурсній основі, включаючи гранти.

Під діяльністю вузу по забезпеченню навчального і науково-дослідного процесу розуміється: навчально-виробнича діяльність (тобто виробнича практика), що реалізується навчальними і учбово-виробничими майстернями, підприємствами, агростанціями, господарствами, магазинами, друкарнями, підприємствами і підрозділами громадського харчування, підприємствами по наданню побутових послуг та інше; роботи по обслуговуванню і ремонту, зокрема приладів, устаткування, обчислювальної техніки, приміщень, меблів, комунікацій і інше в частині забезпечення основної діяльності навчального закладу; діяльність по забезпеченню студентів харчуванням, проживанням, медичним і культурним обслуговуванням; діяльність по забезпеченню проживання працівників вузу; надання послуг бібліотек, транспорту, спортивних споруд, обчислювальної техніки, оргтехніки; надання інформаційно-комунікаційних послуг в рамках основної діяльності; інші послуги із забезпечення навчального і науково-дослідного процесу.

2. Інша діяльність, що включає інші надходження, тобто інша дозволена вищим навчальним закладам діяльність, що приносить доходи і не відноситься до вказаних видів основної діяльності.

Під іншою діяльністю вузів розуміють: створення автомобільних стоянок і гаражів; виготовлення товарів народного споживання; ремонт побутової і іншої техніки; надання побутових послуг; надання посередницьких послуг; проведення культурних, спортивно-оздоровчих заходів і організація виставок; дольова участь в діяльності інших установ і організацій; придбання акцій, облігацій, сертифікатів і інших цінних паперів, включаючи випуск власних, і отримання доходів по них (дивідендів, відсотків і інше); вкладення грошових коштів на депозитні рахунки; надання ресурсів освітньої установи - приміщень, устаткування, земельних ділянок, юридичної адреси - в оренду (суборенду); отримання фінансових санкцій - штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків за рішеннями суду і ін.; внески юридичних і фізичних осіб (зокрема - іноземних), зокрема пожертвування, подарунки, внески, включаючи добродійні і опікунські, цільові спонсорські і ін.; реалізація основних засобів, матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, включаючи утилізацію і здачу дорогоцінних металів.

Розділ 2. Облік власних надходжень бюджетних установ

2.1 Нормативно-законодавча база бухгалтерського обліку власних надходжень бюджетних установ

Державні вищі навчальні заклади згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/07-ВР відносяться до неприбуткових організацій, до яких застосовується пільговий режим оподаткування.

Доходи, що отримують державні вищі навчальні заклади, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій» від 09.01.2000р. №17 враховуються у складі спеціального фонду кошторису доходів і видатків та використовуються на фінансування видатків відповідно цього кошторису.

Законом України «Про вищу освіту» № 2984-ІІІ від 17.01.2002 р. встановлені правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти.

Відповідно до Закону бюджетні установи - вищі заклади освіти - можуть самостійно розпоряджатися доходами та іншими власними надходженнями, що одержані від надання платних послуг, визначених чинним законодавством. За рахунок видатків Державного бюджету України здійснюється фінансування підготовки фахівців з вищої освіти у бюджетних установах - вищих закладах освіти - в обсягах, що необхідні для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менше як ста студентів у вищих закладах освіти першого та другого рівнів акредитації та ста вісімдесяти студентів у вищих закладах освіти третього та четвертого рівнів акредитації.

Для державних (бюджетних) організацій спеціальні кошти створюються тільки з дозволу Міністерства фінансів України або Кабінету Міністрів України. Згідно з Положенням «Про державний вищий навчальний заклад», що затверджене постановою Кабінетом Міністрів України від 05.09.1996 р. №1074, встановлено такий перелік додаткових джерел фінансування:

1) кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів;

2) плата за надання додаткових освітніх послуг;

3) кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян;

4) доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

5) дотації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

6) кредити і позички банків. Дивіденди від цінних паперів та доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів;

7) валютні надходження;

8) добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян, та інші кошти.

Постановою Кабінету Міністрів України про «Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання» від 17.05.2002р. №659 затверджено дві основні групи та підгрупи та визначено вимоги щодо їх утворення та напрями використання.

Згідно з п.2 Переліку № 659 перша та друга групи включають у себе послуги та роботи, склад яких для кожної окремої галузі затверджує Кабінет Міністрів України. Види робіт і послуги, що становлять третю та четверту підгрупи першої групи власних надходжень, наведено у самому Переліку № 659. До них віднесено відповідно плату за оренду та доходи від реалізації майна.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. № 38 зі змінами і доповненнями. В цьому нормативному документі наводиться детальний перелік платних послуг, які можуть надаватися вищими навчальними закладами в сферах: освітньої діяльності, міжнародного співробітництва, охорони здоров'я та дошкільного виховання, фізичної культури і спорту, туризму та екскурсій, побутових, транспортних, житлово-комунальних та інших послуг.

Порядок надання таких послуг затверджено спільним наказом Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України і Міністерства економіки України від 27.10.1997 р. № 383/239/131. Платні освітні послуги не можуть надаватися замість або в межах обсягів основної освітньої діяльності, що фінансується за рахунок бюджетних коштів (загального фонду). Залучені додаткові джерела фінансування повинні бути спрямовані на здійснення статутної діяльності вищого закладу освіти, що визначено чинним законодавством і статутом такого закладу.

Постановою Кабінету міністрів України від 12.08.2009р. №903 регулюється розмір плати за навчання. Підвищення плати за надання платних послуг і сфері освіти у 2009/2010 навчальному році не може перевищувати офіційно визначений рівень інфляції.

Одним з видів власних надходжень є благодійні внески і пожертвування від юридичних та фізичних осіб. Порядок їх отримання бюджетними установами та закладами освіти, для потреб їх фінансування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2000р. №1222. Пунктом 2 вказаного порядку передбачено, що кошти благодійних внесків не можуть спрямовуватися на виплату заробітної плати працівникам установ і закладів освіти,

Оподаткування освітніх послуг має певні пільги при нарахуванні та сплаті ПДВ. Так, відповідно Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п. п. 5.1.3. статті 5, установи освіти, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг, звільняються від оподаткування ПДВ. Перелік таких послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.1998р. №61 «Про перелік послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти».

Зважаючи на важливість раціональної організації обліку коштів спеціального фонду та контролю за їх використанням Державне Казначейство України наказом від 11.08.1998 р. № 63 затвердило «Інструкцію про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них», а наказом від 25.03.1999р. № 27 «Порядок казначейського обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету», з подальшими змінами і доповненнями, визначило порядок відкриття спеціальних реєстраційних рахунків бюджетних установ в органах Державного Казначейства України та відображення на них руху позабюджетних коштів. Крім того, видано ряд положень та вказівок з обліку окремих видів позабюджетних коштів.

Для обліку операцій із власними надходженнями Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядком його застосування, затвердженими Наказом Державного Казначейства України від 10.12.1999р. №114, передбачено пасивний рахунок 71 «Доходи спеціального фонду», який має шість субрахунків. За кредитом субрахунку 711 відображається надходження грошових коштів від надання платних послуг. Інші джерела власних надходжень бюджетних установ, до яких віднесено всі види безоплатної допомоги та суми, перелічені для виконання окремих доручень обліковуються за кредитом субрахунку 712.

Наказ Державного Казначейства України від 10 липня 2000 № 61 «Про затвердження Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних організацій і установ» регулює облік коштів спеціального фонду, та містить всі кореспонденції за субрахунками 71 рахунку.

Згідно листа ДКУ № 07-06/803-5690 тимчасово вільні кошти спеціального фонду установи можуть направляти на витрати, які повинні фінансуватися з загального фонду, з наступним поверненням коштів із загального фонду до спеціального фонду.

Планування і напрямок використання власних надходжень бюджетних установ і організацій здійснюється відповідно до порядку, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1998 №154 «Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і витрат бюджетної установи й організації».

2.2 Організація обліку власних надходжень

Власні надходження бюджетних установ мають виконувати доповняльну функцію щодо бюджетних асигнувань і забезпечувати виконання основних завдань зазначених суб'єктів господарювання щодо не покриття доходами загального фонду.

Організація обліку власних надходжень бюджетних установ, що має здійснюватись як на етапі планування показників господарсько-виробничої діяльності, так і на етапі їх фіксування у процесі бухгалтерського обліку, охоплює такі напрями:

- розробка класифікаційної схеми власних надходжень бюджетних установ;

- організація планування власних надходжень;

- організація обліку власних надходжень;

- організація облікових номенклатур;

- організація носіїв облікової інформації.

Власні надходження бюджетних установ, як і доходи загального фонду, підлягають плануванню. Для формалізації результатів планування власних надходжень призначено другу складову кошторису - спеціальний фонд. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється за видами доходів та їх джерелами, які визначаються розробленою класифікацією доходів кожної установи.

Щоб забезпечити отримання максимально вірогідного обсягу доходів, необхідно заздалегідь сформувати систему показників, застосовуваних у розрахунках.

Стосовно зазначених видів доходів можна виокремити такі показники:

- за доходами, що отримуються від надання функціонально основних послуг бюджетних установ - кількість студентів, які навчатимуться у плановому періоді на контрактній основі, а також розмір плати;

- за доходами, отримуваними від господарської чи господарсько-виробничої діяльності - кількість виробів, навчально-виробничих майстерень, кількість продукції сільськогосподарських навчальних підсобних господарств та вартість зазначеної продукції; кількість місць у гуртожитках та відомчих квартирах і плата за проживання в них; кількість працівників, які харчуватимуться в установі, та вартість харчування;

- за доходами в частині оренди приміщень бюджетних установ - площа приміщень, кількість обладнання й іншого майна та розмір орендної плати; за доходами від реалізації майна - кількість запланованих до реалізації об'єктів необоротних активів (крім будівель і споруд та інших матеріальних активів, зокрема списаних як непридатних до реалізації) і вартість реалізації.

Крім розрахункових показників об'єктом планування щодо власних надходжень установи є термін надходження доходів за видами. На підставі зазначених показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом надходжень з урахуванням конкретних умов роботи установи: для вищих навчальних закладів більшість власних надходжень прогнозується до надходження у середині І та ІІІ кварталі, тощо.

Розрахункові показники щодо доходів планового періоду мають формуватися на підставі аналізу фактичного виконання дохідної частини кошторису стосовно доходів спеціального фонду за останній звітний період, з урахуванням очікуваного виконання за період, що передує плановому. Зазначені інформаційні дані також мають бути сформовані до початку процесу планування у вигляді зручних таблиць, графіків порівняння планових і фактичних показників звітних періодів, з виробленням аналітичних висновків щодо кожного факту і фактора відхилення.

Організація обліку надходження плати за послуги бюджетних установ, джерелом утворення яких є власні доходи останніх, потребує чіткого визначення механізму розрахунків в частині форми порядку оплати послуг.

Основними формами розрахунків за надання платних послуг бюджетними установами є готівкова та безготівкова. Вибір однієї з них чи їх комбінація визначається умовами господарювання, особливостями галузевої приналежності тощо. Плата за навчання у вищих навчальних закладах за укладеним контрактом між фізичною особою - студентом і юридичною особою - вищим навчальним закладом, надходить через установу банку на розрахунковий рахунок.. У разі, якщо сторонами контракту на підготовку студента виступають юридичні особи - вищий навчальний заклад та підприємство, установа, організація, яка оплачує навчання студента, розрахунки по оплаті здійснюються в безготівковій формі перерахуванням визначеної за контрактом суми платіжним дорученням.

Плата за проживання в гуртожитку чи квартирі утримується через касу установи у вигляді внесення платні та із заробітної плати працівників установи. У готівковій формі здійснюються розрахунки з працівниками за харчування. Розрахунки за вироби навчальних майстерень, продукцію сільськогосподарських підсобних господарств здійснюються переважно в готівковій формі, а з виконаних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт - виключно в безготівковій формі.

Розрахунки з орендної плати, як і розрахунки за майно, призначені до реалізації, здійснюються в безготівковій формі.

Порядок розрахунків надання платних послуг бюджетними установами визначається специфікою діяльності установ і передусім підпорядкований вимогам їх функціонування в межах встановленого фінансового поля, яке має певні обмеження. Йдеться про обов'язкове забезпечення діяльності з надання послуг, а отже, і відповідних видатків спеціального фонду, доходами спеціального фонду. Звідси найраціональнішою схемою побудови розрахунків за навчально-педагогічні та інші послуги функціонально основного характеру є схема передоплати. За таких умов вимога забезпечення доходами майбутніх видатків реалізується повністю. Оплата продукції та виробів майстерень і господарств здійснюється за фактом реалізації останніх, тоді як розрахунки з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт проводяться в порядку авансових платежів з остаточним розрахунком за фактом приймання науково-дослідних робіт.

Розрахунки за харчування з огляду на потребу володіти точною інформацією про фактично понесені видатки здійснюються за фактом минулих видатків. Плата за оренду майна, житло реалізоване, майно може вноситися як в порядку передоплати, так і за фактом реалізації орендних послуг і майна.

Коли йдеться про визначення варіанта порядку розрахунків, головний бухгалтер повинен враховувати планові показники щодо власних надходжень та від реалізації продукції, виробів, робіт щодо забезпечення їх виконання, рівень забезпечення бюджетними асигнуваннями (поповнення дохідної частини загального фонду). Важливим є також вибір форми передоплати - одноразова оплата чи авансові платежі в межах загального обсягу коштів до оплати. Одноразова оплата характерна для короткочасних за періодом надання послуг, багаторазова - для тривалих послуг (підготовка студентів, виконання науково-дослідних робіт).

Терміни внесення платні мають бути обумовлені відповідними документами - договорами на виконання науково-дослідних робіт, контрактами на навчання.

Організація облікових номенклатур за напрямком «Облік власних надходжень» здійснюється в традиційному порядку. При цьому серед переліку облікових номенклатур відповідно до видів власних надходжень виокремлюють:

- нарахована плата за навчання;

- нарахована плата за надані послуги з оренди приміщень;

- нарахована квартирна плата;

- нарахована плата за роботу транспорту;

- нарахована плата за користування гуртожитком;

- нарахована плата за харчування;

- здано виконані науково-дослідні роботи;

- оприбутковано готові вироби.

Організація носіїв облікової інформації починається з визначення їх кола. До документів первинного обліку належать контракти на підготовку спеціалістів, договори на виконання науково-дослідних робіт, акти на прийняття (здачу) виконаних науково-дослідних робіт, орендні угоди, акти на оприбуткування гуманітарної допомоги у формі майна.

Облікові реєстри, де фіксується інформація щодо власних надходжень бюджетних установ, такі[4]:

Меморіальний ордер № 4 - накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами. У накопичувальній відомості ведеться облік розрахунків з різними підприємствами, установами та організаціями, які є дебіторами бюджетної установи.

Меморіальний ордер № 6 - накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами. У накопичувальній відомості ведеться облік розрахунків з різними підприємствами, установами та організаціями, які є кредиторами бюджетної установи.

Меморіальний ордер № 14 - накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ. .

Графіки руху носіїв облікової інформації складаються за загальними принципами побудови таких документів (рис. 1.1.).

Щодо власних надходжень бюджетні установи подають спеціальну звітність, вимоги до складання якої викладені в постанові Кабінету Міністрів України від 28.02.2000р. № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності»[31].

Рис. 2.1. Схема руху облікової інформації за напрямком «Облік власних надходжень»

«Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами» щоквартальні та річні, складаються установами, що отримують плату за послуги, які надаються бюджетними установами відповідно до чинного законодавства України. Вони мають постійний характер і обов'язково плануються у кошторисі. Форми № 4-1 кд та № 4-1 км включають плату за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетної установи; кошти, що отримуються бюджетними установами від господарської та/або виробничої діяльності; плату за оренду майна бюджетних установ; кошти, що отримуються бюджетними установами від реалізації майна.

Використовують ці кошти за цільовим призначенням згідно з кошторисом.

«Звіт про надходження і використання коштів,отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ» складається установами, що отримують гранти та дарунки, благодійні внески, а також кошти на виконання окремих доручень. Сюди також відносяться інвестиції, що згідно з _ов._ законодавством України отримують бюджетні установи, у тому числі на будівництво житла. Ці кошти не мають постійного характеру та плануються лише у випадках, що попередньо обумовлені рішеннями Кабінету Міністрів України або за вже укладеними угодами, або за календарними планами проведення централізованих заходів.

2.3 Синтетичний і аналітичний облік власних надходжень бюджетних установ

В сучасних умовах питома вага спеціальних коштів у кошторисі доходів і видатків окремих установ значна, тому важливого значення набуває правильно організований облік цих коштів, завдання якого такі:

- контролі, за повним і своєчасним надходженням та оприбуткуванням власних надходжень;

- облік і контроль витрачання власних надходжень суворо за призначенням відповідно до кошторисних передбачень;

- своєчасне складання і подання звітності про надходження і використання власних надходжень для забезпечення вірогідною інформацією всіх рівнів управління.

Для обліку власних надходжень Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.1999р. №114, передбачено пасивний рахунок 71 «Доходи спеціального фонду», який має шість субрахунків.

Так як ми вибрали для більш детального розгляду сферу діяльності - освіту і науку, то надалі будемо розглядати субрахунки і операції, які на них повинні відображатися, з урахуванням специфіки діяльності таких установ.

Субрахунок 711 «Доходи по коштах, отриманим як плата за послуги». Для навчальних закладів по кредиту субрахунку 711 відображуються наступні види надходжень :

Державні навчальні заклади можуть надавати такі платні послуги, як:

а) плата за навчання на контрактній основі в навчальних закладах усіх рівнів акредитації. Наприклад, нарахування плати за навчання відображується по Дт 36 «Розрахунки з різними дебіторами» і Кт 711.

Б) доходи від експлуатації транспорту установ, читання лекцій працівниками установи; Нарахування плати за читання лекцій викладачами відображується по Дт 36 Кт 711.

В) орендна, квартирна плата, отримана від мешканців, що проживають у будинках, які належать установам; нарахування плати за проживання в гуртожитках, орендної і квартирної плати відображується по Дт 36 і Кт 711.

Г) кошти на придбання путівок, інші кошти від надання послуг, виконання робіт. Наприклад, вартість продукції і готових виробів, вироблених учнями відображується по Дт 24 «Готова продукція» і Кт 711.

По кредиту субрахунку 711 відображуються й інші доходи, не характерні для навчальних закладів, наприклад, від:

а) організації і проведення вечорів і концертів, плати за вхід у музеї і на виставки;

б) здійснення іншої діяльності (наприклад, видавничої діяльності навчального закладу).

Субрахунок 712 «Доходи по інших джерелах власних надходжень бюджетних установ». По кредиту субрахунку 712 відображуються надходження коштів установі освіти від сторонніх осіб для здійснення виплат зазначених у дорученнях, а також гранти, дарунки, благодійні внески, інвестиції, що одержують бюджетні установи. До цих сум відносяться кошти отримані:

а) на виплату студентам стипендій, матеріальної допомоги і доплат до державних стипендій за рахунок коштів сторонніх осіб (замовників). Наприклад, перерахування спонсором коштів інституту для виплати додаткових стипендій студентам відображується проводкою 32 «Рахунки в казначействі» і Кт 712.

б) на придбання методичної літератури і навчальних посібників для студентів заочної форми навчання. Такі надходження відображуються проводкою Дт 32 і Кт 712.

в) інші кошти, які установи одержують від юридичних і фізичних осіб для виконання окремих доручень. До таких доручень можуть відноситися написання окремих методичних матеріалів, чи проведення семінарів для працівників окремого підприємства. Наприклад, надходження коштів від проведення семінарів відображуються по Дт 32 і Кт 712.

Також на даному субрахунку можуть враховуватися кошти для створення фонду преміювання науково-дослідних установ, за умови, що навчальний заклад має свої дослідницькі лабораторії, інститути тощо. Так як і інші надходження. Ці кошти відображуються по Дт 32 і Кт 712.

Субрахунок 713 «Доходи по інших надходженнях спеціального фонду». По кредиту субрахунку 713 відображуються надходження установи, що відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету і не можуть бути віднесені на який-небудь інший субрахунок. На цьому субрахунку можуть відображатися:

а) кошти для проведення централізованих закупівель. Наприклад, до відділу освіти надійшли гроші для закупівлі палива. У бухгалтерському обліку така операція відображується по Дт 32 і Кт 713.

Б) кошти, що надходять установам по укладених договорах з підприємствами на підготовку кадрів і підвищення кваліфікації. Для поділу цих надходжень застосовуються субрахунку 2-го порядку. Наприклад, для відображення надходжень на підготовку кадрів - субрахунок 713/1, на підвищення кваліфікації - 713/2 і т.д. Наприклад, надходження коштів від підприємства в оплату послуг навчальної установи за проходження працівниками підвищення кваліфікації - Дт 316 і Кт 713/2.

Субрахунок 714 «Кошти батьків за надані послуги». По кредиту субрахунку 714 відображуються надходження коштів від батьків.

Субрахунок 715 «Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду». Цей субрахунок призначений для відображення коштів спеціального фонду, спрямованих на покриття дефіциту бюджету. Згідно листа ДКУ № 07-06/803-5690 тимчасово вільні кошти спецфонду установи можуть направляти на витрати, які повинні фінансуватися з загального фонду, з наступним поверненням коштів із загального фонду до спеціального фонду. Наприклад, установі не вистачає коштів загального фонду на виплату зарплати, але є нерозподілені (вільні) кошти спеціального фонду, виходячи з цього, бухгалтер за розпорядженням керівництва установи використовує для виплати зарплати кошти спецфонду і відображає дану операцію наступними проводками:

1. Спрямування доходів спеціального фонду на виплату зарплати, передбаченої загальним фондом, відображуються по Дт 711-713 і Кт 715.

2. Використання коштів спеціального фонду коштами загального фонду відображується по Дт 715 і Кт 32.

3. В момент одержання грошей на рахунки загального фонду відновляються доходи спеціального фонду шляхом зарахування коштів на його поточний, спеціальний реєстраційний рахунок проводкою: Дт 323 і Кт 711-713.

Субрахунок 716 «Доходи по витратах майбутніх періодів». У кредит субрахунку 716 записуються суми коштів по договорах з фізичними чи юридичними особами за надані послуги, що надійшли в звітному році і не використані, але будуть використані в наступному році відповідно укладеним договорам. Або коли від фізичної чи юридичної особи надійшла певна сума коштів за послуги, визначені у договорі, але їх використали у звітному році, хоча вони будуть витрачені на передбачені видатки - у наступному. Саме їх обліку і призначений рахунок 716 «Доходи за витратами майбутніх періодів. Наприклад, надійшла плата за весь період навчання (за 5 років) - Дт 711 Кт 716.

Рух власних надходжень обліковується на рахунку 23. На субрахунку 323 на підставі виписок органу Державного казначейства обліковуються кошти, що надійшли на ім'я установи як плата за послуги, які надаються бюджетними установами відповідно до їхніх функціональних повноважень; кошти, які отримують бюджетні установи від господарської чи виробничої діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ.; кошти, що їх отримують бюджетні установи від реалізації майна.

На субрахунку 324 обліковуються кошти, які надійшли на ім'я установи на виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції, які згідно з чинним законодавством отримують бюджетні установи.

На субрахунку 326 обліковуються кошти установ, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету.

Операції з руху коштів на поточних (реєстраційних) рахунках відображаються в меморіальному ордері № 3.

Зі спеціальних реєстраційних рахунків установ можуть проводитися перерахування коштів на ім'я вищих та підвідомчих установ. Для внутрішніх розрахунків за спеціальним фондом призначений активно-пасивний субрахунок № 682 «Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом».

Порядок обліку власних коштів державних вищих навчальних закладів наведено в таблиці 2.1[33].

Таблиця 2.1 Основні бухгалтерські проводки з обліку власних надходжень вищих навчальних закладів

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
Реалізація платних освітніх послуг
1	Нарахована плата за навчання у вузах	364	711
2	Надійшла плата за навчання у вузах, згідно укладених договорів	323	364
3	Проведені видатки з надання платних освітніх послуг	811
	Нарахована заробітна плата		661
	Нараховані внески до фондів соціального страхування		652,653
	Нараховані внески до Пенсійного фонду		651
	Витрати канцтоварів, господарських матеріалів		234
	Оплачені комунальні послуги		364,675
	Нараховані витрати на відрядження		362
4	Списано витрати за рахунок джерела фінансування	711	811
5	Нарахована плата за користування гуртожитком	364	712
Інші власні надходження
6	Надійшли на поточний, реєстраційний рахунок установи інші власні надходження	326	712
7	Проведено видатки по коштах, що відносяться до інших надходжень	812	326
8	Отримано основні засоби, інші необоротні активи та нематеріальні активи як гуманітарну допомогу	101-122	401
9	Отримано матеріали і продукти харчування як гуманітарну допомогу	231-235, 238-239	713/1
10	Отримано МШП як гуманітарну допомогу	221	411
11	Отримано спонсорські, благодійні внески та іншу гуманітарну допомогу в грошовій формі	324	713/1
12	Витрачені спонсорські та благодійні внески	364, 675	324
13	Списано вартість витрачених матеріалів і продуктів харчування на потреби установи	813/1	231-235, 238-239
14	Списано видатки, проведені за кошти, що надійшли як гуманітарна допомога	913/1	364, 675
15	Надійшли субвенції з бюджетів інших рівнів	327	713/2
16	Проведені видатки по коштах, що надійшли як субвенції з бюджетів інших рівнів	813/2	364, 675
Реалізація виробленої продукції
17	Оприбутковані готові вироби і продукція, передані із виробництва на склад	241	812
18	Реалізовано готові вироби і продукцію підсобних господарств	721	241
19	Передано готову продукцію підсобних господарств для потреб установи	232	241

Висновки

Згідно з Конституцією України основні права громадян нашої країни підкріплені державним фінансуванням охорони здоров'я, освіти, культури. Усі державні установи, видатки яких у межах затверджених кошторисів покриваються коштами Державного бюджету, мають назву бюджетних. До бюджетних належать організації, основна діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів бюджету на підставі кошторису доходів і видатків. Належність організацій до бюджетних визначається їхнім статутом, установчими документами, відповідними фінансовими органами.

Бюджетні установи на відміну від підприємств та організацій народного господарства не виготовляють готової продукції, не займаються її реалізацією або переробкою. Отже і коштів за рахунок цього не отримують.

Згідно з Бюджетним кодексом України доходи бюджетних установ поділяються на доходи загального фонду та доходи спеціального фонду.

До доходів загального фонду належать кошти, які надходять із загального фонду бюджету для виконання бюджетними установами своїх основних функцій.

Доходи спеціального фонду бюджетної установи складаються із власних надходжень бюджетних установ і доходів за іншими надходженнями спеціального фонду.

Власні надходження бюджетних установ - це кошти, одержані бюджетними установами від надання послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи здійснення іншої діяльності, з виконання окремих доручень, а також як гранти та дарунки (благодійні внески).

Основним нормативним документом, що визначає склад та структуру власних надходжень бюджетних установ постанова КМУ "Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їхнього утворення і напрямків використання" від 17.05.2002 р. № 659.