Бухгалтерський облік у бюджетних установах

Головним розрахунковим документом, що містить зведену інформацію щодо розрахунків по заробітній платі, є розрахунково-платіжна відомість (реєстр аналітичного обліку розрахунків із заробітної плати). До неї заносяться:

- прізвище, ім'я та по батькові працівника;

- табельний номер;

- категорія персоналу, до якого відноситься працівник;

- кількість відпрацьованих днів, годин;

- нарахована сума за видами оплат;

- утримання;

- заборгованість працівника, якщо вона є;

- сума до видачі.

В деяких установах для нарахування та виплати заробітної плати використовуються окремі форми первинного обліку, а саме: розрахункова відомість і платіжна відомість.

Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей є:

- накази про зарахування, звільнення і переміщення працівників відповідно до затверджених штатів і ставок заробітної плати;

- документи з обліку відпрацьованого часу і виробітку (табелі обліку використання робочого часу, наряди, картки обліку виробітку);

- лікарняні листки;

- розрахунково-платіжні відомості за минулий місяць;

- виконавчі листи судових органів;

- доручення-зобов'язання за товари, продані в кредит;

- платіжні відомості на видачу авансу та інше.

При уході працівників у відпустку розрахунки з ними здійснюються в записці-розрахунку, а належна їм заробітна плата виплачується за платіжною відомістю. Нараховані, утримані і виплачені суми за цими відомостями включаються в розрахунково-платіжну відомість за поточний місяць.

Розрахунково-платіжні документи з нарахування та виплати заробітної плати складаються, підписуються та перевіряються бухгалтером розрахункового відділу. На документах платіжного характеру керівник та головний бухгалтер своїми підписами підтверджують дозвіл на виплату заробітної плати у відповідному обсязі та у встановлені строки.

Виплата заробітної плати здійснюється в триденний термін (враховуючи день отримання коштів з банку), після чого касир “закриває” платіжну відомість, тобто напроти прізвищ працівників, які не отримали заробітну плату, він проставляє штемпелем чи робить помітку від руки «Депоновано». В кінці відомості касир фіксує суми фактично виданої та неотриманої заробітної плати, звіряє ці цифри із загальною сумою за відомістю та підтверджує попередні записи своїм підписом. Задепоновані суми заносять до реєстру депонованих сум і одночасно відображають їх у книзі обліку депонентів.

Після ретельної перевірки відміток, зроблених касиром у платіжних і розрахунково-платіжних відомостях, підрахунку виданих і депонованих сум на виплачені суми заробітної плати складається видатковий касовий ордер, який оформляється в установленому порядку і реєструється в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів. На платіжних і розрахунково-платіжних відомостях проставляється дата і номер видаткового касового ордера, за яким здійснено списання коштів у касі.

Сума не отриманої працівниками заробітної плати повертаються на поточний (реєстраційний) рахунок на наступний день після закінчення терміну виплати заробітної плати.

Тема 7. Порядок використання та обліку коштів спеціального фонду

Бюджетні установи в процесі своєї діяльності отримують кошти як з бюджету, так і з інших джерел.

Кошти, які бюджетні установи та організації отримують понад асигнування, що виділяються їм з державного та/або місцевих бюджетів, називаються позабюджетними коштами.

Позабюджетні кошти (кошти спеціального фонду) поділяються за принципом походження та використання на:

- спеціальні кошти;

- суми за дорученнями;

- депозитні кошти;

- інші власні надходження (інші позабюджетні кошти).

Спеціальні кошти - це доходи бюджетних установ та організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи іншої діяльності, яка здійснюється відповідно до затверджених нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів і видатків установи.

Суми за дорученнями - це кошти, які бюджетні установи та організації отримують від підприємств, організацій, фізичних осіб та благодійних фондів для виконання певних доручень та/або використання за цільовим призначенням, що визначено стороною, яка надає ці кошти.

Депозитні суми - це кошти, які надходять у тимчасове розпорядження бюджетних установ та організацій і з настанням відповідних умов підлягають поверненню.

Інші власні надходження - це власні надходження, які не входять до складу спеціальних коштів, сум за дорученнями та депозитних сум.

Основна діяльність бюджетних установ та організацій - це діяльність відповідно до потреб суспільства, що здійснюється у загальнодержавних інтересах.

Позабюджетна діяльність бюджетних установ та організацій - це надання платних послуг, виконання робіт або здійснення іншої діяльності, пов'язаної з основною діяльністю установ та організацій, доходи від якої спрямовані на здійснення видатків, передбачених у кошторисі доходів і видатків, і не має на меті отримання прибутку.

Рішення про спрямування позабюджетних коштів на бюджетні видатки та їх відшкодування приймаються розпорядником позабюджетних коштів самостійно і оформляється наказом по установі. Про це розпорядник коштів зобов'язаний письмово повідомити відповідний орган Державного казначейства або місцевий фінансовий орган, на території якого він знаходиться.

Доходи спеціальних коштів установи на звітний рік складаються із залишку коштів відповідного виду на початок року та їх надходження в плановому періоді. За основу розрахунків беруться показники, які характеризують обсяги планових платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень, вартість обладнання чи іншого майна, яке здають в оренду, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та вартість одиниці показника, яка повинна встановлюватися відповідно до чинного законодавства України з питань ціноутворення. На підставі перелічених показників визначається сума доходів на плановий період у розрізі кожного джерела доходів. Під час формування планових показників обов'язково враховуються рівень фактичного надходження доходів за останній звітний рік та очікуваний рівень за період, що передує плановому. Розрахунки показників здійснюються на підставі даних бухгалтерської звітності за відповідні періоди, з урахуванням змін у податковому законодавстві, інфляції, інших чинників.

Витрачання спеціальних коштів провадиться у суворій відповідності їх цілям. Зі спеціальних коштів, не зазначених у кошторисі, видатки проводити не дозволяється, крім тимчасового спрямування коштів на покриття дефіциту бюджетних асигнувань.

Для зберігання спеціальних коштів в установах уповноважених банків відкривається окремий поточний рахунок для всіх видів спеціальних коштів установи, а в умовах казначейського обслуговування позабюджетних коштів - спеціальний реєстраційний рахунок для обліку спеціальних коштів в органах Державного казначейства.

Довідки про затверджені обсяги спеціальних коштів видаються такими органами:

- Міністерством фінансів України - щодо головних розпорядників коштів;

- органами, що затвердили кошториси доходів і видатків щодо установ щодо розпорядників коштів другого і третього ступенів, які утримуються за рахунок державного бюджету;

- місцевими фінансовими органами - щодо установ, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів.

Останній термін подання довідок про затверджені обсяги спеціальних коштів для продовження терміну дії відкритого поточного рахунка за спеціальними коштами настає не пізніше, ніж через місяць після встановленого чинним законодавством строку затвердження для відповідної установи кошторису доходів і видатків.

Оплаті витрат зі спеціальних реєстраційних рахунків для обліку спеціальних коштів передує попередній контроль органів Державного казначейства на підставі платіжних доручень, до яких додаються виправдні документи (рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт) у межах наявності коштів за певним кодом економічної класифікації видатків.

Видача готівки зі спеціальних реєстраційних рахунків для обліку спеціальних коштів на всі потреби (заробітна плата, господарські витрати, відрядження) здійснюється на підставі поданої до органу Державного казначейства заявки. Інші документи, що підтверджують потребу отримання готівки, не вимагаються.

Тема 8. Звітність бюджетних установ

Складання звітності в бюджетних установах відбувається згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 “Про затвердження порядку подання фінансової звітності”.

Особливості бухгалтерської звітності в бюджетних організаціях:

- обов'язковість та державне регламентування, що випливає з характеру затвердження бюджету. Держава через Міністерство фінансів суворо регламентує склад і порядок складання звітності, терміни її подання, розгляд та затвердження. Усі бюджетні організації, установи повинні дотримуватись правил та термінів складання звітності, подавати її в установленому обсязі;

- єдність форми та змісту, що дає змогу статистичного групування та зведення її показників;

- методологічна єдність показників, яка передбачає єдині методи розрахунків однакових звітних показників, їх обов'язкове узгодження з відповідними показниками, затвердженими кошторисами та штатними розписами. Це необхідно для контролю за виконанням кошторису доходів і видатків;

- достовірність звітних показників, яка випливає з самої природи затвердження бюджетів усіх рівнів, що також необхідна для успішного виконання показників бюджету як за доходами, так і видатками, для своєчасного реагування на відхилення;

- простота, зрозумілість, доступність та прозорість звітності, які необхідні для широкого залучення всіх працівників до управління, активізація людського фактора. Простота та ясність необхідні ще й для того, щоб не завуальовувались недоліки діяльності окремих керівників;

- цілісність - вимога, пов'язана з необхідністю включення в бухгалтерську звітність даних про всі господарські операції, які здійснюються організацією як юридичною особою в цілому;

- послідовність, що закріплює на практиці поетапність процесу складання бухгалтерської звітності, тобто необхідність постійності змісту та форм бухгалтерського балансу і пояснень від одного звітного періоду до іншого.

Звітність про виконання бюджету - це метод узагальнення планових і звітних показників, приведених в таку систему, яка характеризує виконання бюджету, зобов'язань, затверджених кошторисами за відповідний звітний період.

Звітність про виконання кошторису доходів і видатків - це система показників, яка характеризує виконання бюджету та допомагає регулюванню діяльності організації та установи за відповідний звітний період часу.

Звітність, яку надають установи та організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, можна умовно поділити на такі види:

1) за складом:

- місячна;

- квартальна;

- річна;

2) за обсягом:

- зведена;

- вища організація;

- органи Державного казначейства;

3) за місцем подання:

- звітність, яка подається Рахунковій палаті;

- звітність, яка подається в органи податкової служби;

- звітність, яка подається в органи статистики;

- звітність, яка подається в інші органи.

4) залежно від використання коштів:

- звітність за бюджетними коштами;

- звітність за спеціальними коштами;

- звітність за сумами за дорученнями та за іншими позабюджетними коштами.

Місячні фінансові звіти бюджетні установи та одержувачі бюджетних коштів складають і подають до органів Державного казначейства України за такими формами:

- «Звіт про заборгованість бюджетних установ» (№7д, №7м);

- «Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами» (№7д.1, №7м.1).

Квартальні фінансові звіти бюджетні установи, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів складають за такими формами:

- «Баланс» (№1);

- «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» (№2д, №2м);

- «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами» (№4-1д, №4-1м);

- «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ» (№4-2д, №4-2м);

«Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду» (№4-3д, №4-3м);

- «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів» (№4-4д);

- «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду» (позики міжнародних фінансових організацій) (№4 3д.1, №4-3м.1);

- «Звіт про заборгованість бюджетних установ» (№7д, №7м);

- «Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами» (№7д.1, №7м.1).

«Баланс» (форма №1) містить узагальнені підсумкові показники, отримані на підставі звірених даних бухгалтерських документів станом на початок та на кінець бюджетного періоду.

Бухгалтерський баланс бюджетної установи - це метод відображення та групування на визначену дату, як правило на 1-е число, засобів бюджетної установи за видами, розміщенням, використанням та джерелами їх утворення в грошовій оцінці.

Засоби бюджетної установи та джерела їх утворення в балансі показуються за статтями.

Стаття балансу - це складова активу і пасиву, яка характеризує групу економічно однорідних господарських засобів та джерел їх утворення.

Статті балансу, в свою чергу, об'єднуються в економічно однорідні групи - розділи балансу.

Актив балансу бюджетної установи складається з трьох розділів:

І. Необоротні активи.

ІІ. Оборотні активи.

ІІІ. Витрати.

Необоротні активи -- це засоби, придбані або створені для довгострокового використання (понад одного року) в процесі господарської діяльності: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи.

До оборотних активів належать засоби, призначені для невиробничого споживання або використання в процесі господарської діяльності протягом одного року (або швидше): каса, запаси, дебітори, рахунки в банку і казначействі тощо.

Витрати бюджетних установ включають фактичні витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів на утримання установи, які здійснюються за рахунок загального і спеціального фондів, та інші виробничі витрати. За цім розділом у графі 3 (на початок року) записів не повинно бути. У графі 4 (на кінець звітного періоду) відображаються суми фактичних видатків, які склалися на кінець звітного періоду.

У пасиві балансу відображаються джерела утворення засобів. Основним джерелом утворення господарських засобів бюджетної установи є асигнування з бюджету.

Пасив балансу бюджетної установи складається з трьох розділів:

І. Власний капітал.

ІІ. Зобов'язання.

ІІІ. Доходи.

До власного капіталу належать фонд у необоротних активах і фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах, які відображають частку державного, комунального майна, переданого в постійне безпосереднє розпорядження бюджетних установ, а також результати виконання кошторису за загальним і спеціальним фондами.

Зобов'язання установи належать до залучених коштів; вони виникають внаслідок минулих подій, після їх урегулювання у майбутньому зменшиться економічна вигода установи через виплату готівкою, передачу інших активів, заміну одного зобов'язання іншим. Короткострокові зобов'язання підлягають оплаті протягом одного року, а довгострокові -- протягом періоду, що перевищує один рік.

У розділі «Доходи» відображаються всі надходження бюджетної установи, які вона отримує на виконання кошторису. За цим розділом у графі 3 (на початок року) записів не повинно бути. У графі 4 (на кінець звітного періоду) відображаються отримані та нараховані доходи загального та спеціального фонду, які склалися на кінець звітного періоду.

Структура балансу бюджетної установи суттєво відрізняється від балансу госпрозрахункової.

Баланс складається на підставі звірених даних синтетичного та аналітичного обліку на кінець звітного періоду. Залишки на рахунках обліку на початок року повинні бути тотожні відповідним даним на кінець року в балансі за попередній період.

Установи складають єдиний баланс за всіма коштами загального і спеціального фондів. Кожна установа заповнює в балансі тільки ті рядки, які відносяться до її діяльності.

Річні звіти складаються за звітний рік, яким вважається період з 1 січня до 31 грудня включно.

Форми звітності заповнюються в гривнях, а зведені звіти головних розпорядників - у тисячах гривень з одним десятковим знаком. У формах бухгалтерських звітів наводяться всі передбачені показники. У випадках не заповнення тієї чи іншої статті (рядка, графи) через відсутність активів, пасивів, операцій ця стаття прокреслюється.

До подання річного бухгалтерського звіту на підставі затверджених керівником установи пропозицій постійно діючих інвентаризаційних комісій з урегулювання розбіжностей фактичної наявності цінностей відповідні записи мають бути внесені до реєстрів і рахунків бухгалтерського обліку. Суми статей балансу за коштами на рахунках у банках, банківськими позиками, дані про рух фінансування з бюджету та позабюджетних фондів повинні відповідати відомостям, вказаним у виписках банків. Відображення у балансі сум за розрахунками з фінансовими і податковими органами, які взаємно не погоджені, не допускається.

Бухгалтерські звіти підписують керівник і головний бухгалтер установи, в централізованих бухгалтеріях - керівник цього органу управління установи, при якому вона утворена, і головний бухгалтер. Крім того, звіти про виконання плану за штатами і контингентами у міністерствах, відомствах, управліннях (відділах) держадміністрацій підписує керівник фінансової служби.

Інформаційність річного звіту повинна бути доповнена пояснювальною запискою, яка є обов'язковим додатком до річного звіту. В ній наводяться пояснення основних факторів, які вплинули на господарські та фінансові результати роботи установи, висвітлюється її фінансовий та майновий стан. Крім того, тут знаходять своє відображення відомості про намір установи змінити на майбутній рік методологію подачі окремих господарських і майнових операцій, коштів та розрахунків, а також подачу інформацію про дебіторів, що мають найбільшу прострочену заборгованість, із зазначенням суми боргу.

Висновки

Особливості бухгалтерського обліку в установах невиробничої сфери визначаються законодавством про бюджетний устрій і бюджетний процес в Україні, інструкціями з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, іншими нормативними документами Міністерства фінансів України (МФУ) та Державного казначейства України (ДКУ).

Збереження і розвиток установ бюджетної сфери вимагають підвищення віддачі фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, що використовуються в цих установах, більш тісного зв'язку виділених з бюджету коштів з результатами їх використання. У той же час, враховуючи напруженість бюджету, для зменшення дефіциту коштів для утримання бюджетних установ необхідно активніше запроваджувати комерційні відносини в системі бюджетних установ (в розумних межах). Поєднання бюджетного фінансування і комерційної діяльності сприяє більш раціональному використанню не лише бюджетних асигнувань, але й коштів інших джерел фінансування, що надходять на потреби установ невиробничої сфери. За допомогою коштів, отриманих від комерційної діяльності, з'являється можливість покращити якісні показники роботи цих установ, оптимізувати норми витрат, удосконалити систему оплати праці працівників невиробничої сфери, зміцнити матеріальну базу бюджетних установ, розширити сферу їхньої діяльності. З цією метою бюджетні установи поряд з основною діяльністю можуть займатися і підприємницькою (комерційною, бізнесовою) діяльністю у дозволених законодавством межах.

Важлива роль у втіленні в життя цих заходів належить раціональній організації бухгалтерського обліку, звітності та аналізу господарської діяльності установ бюджетної сфери. Контрольні функції обліку мають бути безпосередньо пов'язані з усією обліковою роботою -- оформленням, прийманням і обробкою документів.

Список використаної літератури

1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. №2542-ІІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР) - 2001. - №37-38, ст.189.

2. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. -- 1996. -- № 8. -- ст. 141.

3. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом ГУДКУ, МФУ від 10.12.1999 р. № 114.

4. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.06.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24. - с. 379-429.

5. Закон України «Про державну службу2 від 16.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №5. - ст. 105.

6. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV // Відомості Верховної Ради. - 1999. - №40. - ст. 365.

7. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. за №108\95-ВР // Відомості Верховної Ради. -1995. - №51.

8. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 9.07.2003 р. № 1058-IV.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 49-51.

9. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ.

10. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

11. Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р.

12. Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затверджена наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 р. № 68.

13. Інструкція про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства України, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України від 09.04.1997 р. № 32.

14. Інструкція про затвердження документів, що застосовують у процесі виконання бюджету: наказ МФУ від 21.01.2000 р. № 10.

15. Інструкція щодо складання та виконання розпису Державного бюджету України, доповнення до наказу МФУ від 21.02.2000р. № 10.

16. Лист Державного казначейства України «Про спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на бюджетні видатки та їх відшкодування» від 02.08.2000 р. № 07-06/803-5690.

17. Лист Головного управління Державного казначейства України «Про бухгалтерський облік коштів спеціального фонду кошторису» від 04.04.2000 р. № 07-06/264-2356.

18. Наказ Міністерства праці та соціальної політики «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття» від 18.12.2000 р. № 339.

19. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р. №88.

20. Перелік власних надходжень бюджетних установ та організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.06.2000 р. № 146.

21. Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затверджене наказом ДПАУ від 11.07.1997 р. № 232.

22. Порядок касового виконання державного бюджету за видатками, затверджений наказом Державного казначейства України від 22.01.2001 р. № 3.

23. Порядок обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, затверджений наказом Державного казначейства України від 19.10.2000 р. № 103.

24. Постанова Кабінету Міністрів України «Про впорядкування оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери» від 29.05.1996 р. № 565 // Зібрання постанов уряду України. - 1996. - №13.

25. Постанова Кабінету Міністрів України «Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету» від 14.01.1997 р. № 13 // Зібрання законодавства України. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України. - 1997. - №1.

26. Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 05.03.2006 р. №268.

27. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій» від 09.01.2000р. №17 // Зб. Урядових нормативних актів України. - 2000. - № 13.

28. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 «Про затвердження порядку подання фінансової звітності» // Нове діло. - 2000. - № 15.

Додаток 1

Структура бюджетної системи України у відповідності до Бюджетного кодексу України

Додаток 2

Економічна класифікація видатків бюджету

КЕКВ	Назва
1000	Поточні видатки
1100	Видатки на товари і послуги
1110	Оплата праці працівників бюджетних установ
1111	Заробітна плата
1112	Грошове утримання військовослужбовців
1113	Код виключено
1120	Нарахування на заробітну плату
1130	Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки
1131	Предмети, матеріали, обладнання та інвентар
1132	Медикаменти та перев'язувальні матеріали
1133	Продукти харчування
1134	М'який інвентар та обмундирування
1135	Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів
1136	Оренда
1137	Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання
1138	Послуги зв'язку
1139	Оплата інших послуг та інші видатки
1140	Видатки на відрядження
1150	Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення
1160	Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
1161	Оплата теплопостачання
1162	Оплата водопостачання і водовідведення
1163	Оплата електроенергії
1164	Оплата природного газу
1165	Оплата інших комунальних послуг
1166	Оплата інших енергоносіїв
1170	Дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення
1171	Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм
1172	Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку
1200	Виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями
1300	Субсидії і поточні трансферти
1310	Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
1320	Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів
1340	Поточні трансферти населенню
1341	Виплата пенсій і допомоги
1342	Стипендії
1343	Інші поточні трансферти населенню
1350	Поточні трансферти за кордон
2000	Капітальні видатки
2100	Придбання основного капіталу
2110	Придбання обладнання і предметів довгострокового користування
2120	Капітальне будівництво (придбання)
2121	Будівництво (придбання) житла
2122	Будівництво (придбання) адміністративних об'єктів
2123	Інше будівництво (придбання)
2130	Капітальний ремонт
2131	Капітальний ремонт житлового фонду
2132	Капітальний ремонт адміністративних об'єктів
2133	Капітальний ремонт інших об'єктів
2140	Реконструкція та реставрація
2141	Реконструкція житлового фонду
2142	Реконструкція адміністративних об'єктів
2143	Реконструкція інших об'єктів
2144	Реставрація пам'яток культури, історії та архітектури
2200	Створення державних запасів і резервів
2300	Придбання землі і нематеріальних активів
2400	Капітальні трансферти
2410	Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
2420	Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів
2430	Капітальні трансферти населенню
2440	Капітальні трансферти за кордон
2450	Капітальні трансферти до бюджету розвитку
3000	Нерозподілені видатки

Додаток 3

Оплата праці державних службовців

№ п/п	Вид оплати	Нормативна база
1.	Оклад	Постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2006 р. №268 зі змінами та доповненнями «Про упорядкування структури та умов оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
2.	Ранг	Додаток № 57 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 05.03.2006 р. №268 зі змінами та доповненнями.
3.	Вислуга: - понад 3 роки - 10% від окладу; - понад 5 років - 15% від окладу; - понад 10 років - 20% від окладу; - понад 15 років - 25 % від окладу; - понад 20 років - 30% від окладу; - понад 25 років - 40% від окладу.	Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 р.
4.	Надбавка за високі досягнення у праці або за виконання важливої роботи.	Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” від 05.03.2006 р. №268 зі змінами та доповненнями.
5.	Надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови: - одна європейська мова - 10% від окладу; - одна східна або африканська мова - 15% від окладу; - дві і більше мов - 25% від окладу.	Пункт 2.4. Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 05.03.2006 р. №268 зі змінами та доповненнями.
6.	Надбавка за почесне звання «заслужений»	Пункт 2.4. Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 05.03.2006 р. №268 зі змінами та доповненнями.

Додаток 4

Розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування

Ранг державного службовця	Розмір надбавки, гривень
1	160
2	150
3	145
4	140
5	130
6	120
7	110
8	100
9	90
10	80
11	70
12	60
13	55
14	50
15	45