Аудиторські послуги, їх об’єкти і види на прикладі АФ "Тер Аудит"

Аудитор знайомиться з аналітичним обліком цінних паперів, де вони враховуються за видами (акції, облігації), місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, купюрами (серіями і номерами).

Аудитор АФ “Тер Аудит” з'ясовує, чи обґрунтовано рішення про випуск акцій, яке має бути прийняте засновниками акціонерного товариства або загальними зборами акціонерів. Таке рішення визначає розмір статутного капіталу емітента, мету випуску акцій, суму емісії і номінальну вартість акцій, строк і порядок підписки на акції і виплати дивідендів. Випуск акцій має бути здійснений тільки в обсязі оголошеного статутного капіталу. Причому продаж акцій при їх випуску за ціною нижче номінальної або для покриття збитків заборонено.

Аудитор повинен впевнитися у правильності віднесення видатків на відповідні рахунки виробничих затрат (витрати з розміщення цінних паперів, зі здійснення підписки, оплата послуг нотаріальних контор, юристів тощо). Організаційні видатки, які підлягають відшкодуванню акціонерним товариством, мають бути відображені на його балансі як видатки майбутніх періодів, а потім списуються на рахунки затрат і витрат обігу.

Аудитору АФ “Тер Аудит” перевіряє правильність розрахунку дивідендів, поштових переказів і платіжних відомостей на виплату заробітної плати. Для цього врахувується, що при розрахунку дивідендів суму чистого прибутку, спрямованого на їх виплату, відносять із середньозваженої величини статутного капіталу за відповідний період. Крім того, під час перевірки доходів за рахунок продажу акцій, облігацій та інших цінних паперів, аудитор повинен впевнитися у правильності розрахунку і перерахування податків з прибутку в бюджет відповідно до чинних нормативних документів.

Записи на валютних рахунках акціонерних товариств мають вестися в іноземній валюті розрахунків і платежів, перерахованій за курсом Національного банку України, що впливає на дату виписування розрахункових документів. Причому курсові різниці на валютних рахунках акціонерних товариств, а також з операцій в іноземній валюті відносять до власного капіталу.

Під час аудиту нарахування дивідендів учасникам товариства роблять записи на дебеті рахунка 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" й кредиті рахунка 67 "Розрахунки з учасниками".

Причому нарахування дивідендів від участі в акціонерному товаристві працівникам цього товариства аудитор перевіряє на дебеті рахунка 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" і кредиті рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці".

Аудит цінних паперів

Насамперед, аудитор АФ “Тер Аудит” переглядає документи, що вміщують дозвіл державного органу на створення суб'єкта підприємницької діяльності чи його реєстрацію, статут та всі поправки, що стосується справи (інформація про види акцій, які дозволено випускати підприємству, про кількість дозволених акцій за кожним видом).

Детальне вивчення аудитором протоколів зборів ради директорів і власників акцій, інших документів і рахунків власного капіталу (акціонерного капіталу) залежить від обставин, а також від того, чи перевірялась фінансова звітність аудитором раніше.

Відтак аудитор АФ “Тер Аудит” здійснює аналіз залишків за видами випущених акцій і тих, що перебувають в обігу.

Оскільки аналіз рахунків власників акцій фігурує у фінансових звітах і є предметом ретельного дослідження з боку аналітиків фінансової діяльності підприємства, аудитор повинен регулярно виконувати докладні перевірки на істотність змін у таких рахунках.

Аудитор визначає, чи правильно складено звіт за дивідендами, акціями і придбаними партіями цінних паперів у декілька прийомів за різними цінами, дивідендами, що підлягають сплаті за тимчасовими сертифікатами на володіння акціями.

Аудитор АФ “Тер Аудит” з'ясувує, чи декларації за дивідендами не перевищують суми нерозподіленого прибутку для виплати дивідендів і чи сума нерозподіленого прибутку правильно вирахувана відповідно до прийнятих обмежень.

Таким чином, аудит має бути скерований на перевірку дотримання порядку випуску та розповсюдження акцій, правильності нарахування дивідендів, процентів їхнім власникам.

Щоб уникнути фальсифікації акцій, аудитор стежить за наявністю у них обов'язкових реквізитів (найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження, найменування цінного папера, його порядковий номер, дата випуску, вид акцій, номінальна вартість, ім'я власника (для іменної власності), розмір статутного капіталу акціонерного товариства на день випуску акцій, кількість акцій, строк виплати дивідендів та підпис голови правління товариства, печатка).

Аудитор АФ “Тер Аудит” застосовує різні документально-розрахункові прийоми перевірки порядку випуску акцій, облігацій, затрат на їх випуск і доходів, розподілу останніх відповідно до умов випуску цінних паперів.

Під час аудиту ощадних сертифікатів слід також перевірити наявність таких реквізитів: найменування -- "ощадний сертифікат", назва банку, що їх випускає; порядковий номер; дата випуску; сума депозиту; строк вилучення вкладу; найменування або ім'я власника сертифіката; підпис керівника банку; печатка банку.

Інформаційною підставою для аудиту акцій, облігацій, позик (внутрішніх і місцевих), облігацій, скарбничих зобов'язань державних і ощадних сертифікатів є бухгалтерський фінансовий облік, фінансова звітність про обіг цінних паперів.

Бухгалтерський облік цінних паперів здійснюється на збалансованому рахунку 08 "Бланки суворого обліку" за номінальною вартістю. Рух бланків здійснюється на підставі прибутково-видаткових документів. Аудитор з'ясовує, чи правильно ведеться облік цінних паперів за їх видами і місцями зберігання матеріально відповідальними особами.

Придбання підприємством ощадних сертифікатів аудитор перевіряє за дебетом рахунка 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті" (окремий рахунок "Сертифікати") і кредитом рахунка 31 "Рахунки в банках".

Якщо у векселі немає якого-небудь з необхідних реквізитів (найменування, строк платежу, місце здійснення платежу, найменування того, кому або за наказом кого платіж має бути здійснений; дати і місце складання векселя; підпису того, хто видає вексель) аудитор з'ясовує причину і винних осіб, тому що відсутність хоча б одного з реквізитів робить вексель недієздатним.

Аудит з'ясовує, чи при одержанні векселів за реалізовану продукцію у бухгалтерії підприємства роблять запис на дебеті рахунка 62 "Короткострокові векселі видані" й кредиті рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

Перевіряючи заборгованість за розрахунками з постачальниками, забезпечену векселями, аудитор АФ “Тер Аудит” вивчає записи за рахунком 62 "Короткострокові векселі видані" за кожним виданим векселем.

Аудит інвестицій

Аудитор АФ “Тер Аудит” вивчає дотримання порядку державної реєстрації інвестицій. Тут також важливо дослідити, як використовуються кошти, особливо цільові банківські вклади, акції та інші цінні папери, майно. Визначаються об'єкти і суб'єкти інвестиційної діяльності. Об'єктом інвестиційної діяльності може бути майно (основні фонди, оборотні кошти, цінні папери, майнові права).

Особлива увага аудитора має бути зосереджена на достовірності джерел фінансування інвестицій.

Джерелами фінансування інвестиційної діяльності є:

власні фінансові ресурси інвесторів (прибуток, амортизаційні відрахування, грошові нагромадження, заощадження юридичних і фізичних осіб тощо);

позичені кошти інвесторів (банківські та бюджетні кредити, облігаційні займи тощо);

залучені кошти інвесторів (кошти від продажу акцій, пайові внески юридичних і фізичних осіб);

бюджетні інвестиційні асигнування тощо.

Аналізуючи інформацію про не грошові операції інвестиційної діяльності, аудитор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів". При цьому цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів. У такому випадку дохід відображається у бухгалтерському фінансовому обліку в сумі реальної вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

6. УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛІВ З НАДАННЯ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

Результати аудиторської перевірки відображаються в аудиторському звіті. Аудиторський звіт містить відомості про стан обліку, внутрішнього контролю, достатність і достовірність фінансової звітності. У зв'язку з тим, що зміст аудиторського звіту залежить від конкретних обставин та наслідків перевірки, він складається за довільною формою. Аудиторський звіт складається тільки для замовника і може бути опублікований тільки за його дозволом.

Аудиторський звіт включає загальну (вступну), аналітичну і підсумкову частини (додаток 5).

У вступній частині вказують місце і дату складання звіту, назву аудиторської організації та її адресу, № і дату видачі Сертифіката та Свідоцтва про включення до Реєстру суб'єкта аудиторської діяльності, період, за який здійснюється перевірка, склад облікової та звітної документації, посилання на Закон і положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Національні нормативи аудиту, якими керувався аудитор.

В аналітичній частині аудиторського звіту наводять результати перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності, стану внутрішнього контролю, спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), факти порушень законодавчих, інших нормативно-правових актів та встановлених правил ведення бухгалтерського фінансового обліку і складання фінансової звітності.

Третя, підсумкова частина аудиторського звіту включає висновок за результатами аудиторської перевірки.

Аудиторський висновок -- це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності фінансової звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Аудиторський висновок складається за довільною формою. Основними елементами аудиторського висновку є:

заголовок аудиторського висновку;

вступ;

масштаб перевірки;

висновок аудитора про перевірену фінансову діяльність;

дата аудиторського висновку;

адреса аудиторської фірми;

підпис аудиторського висновку.

Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умовно-позитивним, негативним або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства.

Коли складається негативний висновок або дається відмова від надання висновку, то можуть наводитись аргументи, якими керувався аудитор під час підготовки таких видів висновків, які відрізняються від позитивного.

У позитивному висновку можуть бути використані такі стверджувальні вислови, як "відповідає вимогам", "дає достовірне і дійсне уявлення", "достовірно відображає", "відображає реальний стан ..." тощо.

Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок у разі існування фундаментальної непевності й незгоди.

Наявність фундаментальної незгоди може зумовити негативний аудиторський висновок. Наявність фундаментальної непевності може стати причиною відмови від надання аудиторського висновку.

Під час підготовки негативного аудиторського висновку можна використати такі вислови: "перекручує дійсний стан справ", "не задовольняє вимоги", "суперечить ...", "не відповідає ..." тощо.

Отже, є п'ять таких видів аудиторських висновків.

1. Безумовно позитивний висновок -- надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів, господарська діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства, система обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам, фінансова звітність складена на підставі справжніх даних обліку і достовірно відображає фінансовий стан.

2. Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна непевність). У зв'язку з неможливістю перевірки окремих фактів аудитор не може висловити свою думку щодо вказаних моментів, але вони мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не перекручують дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність господарської діяльності чинному законодавству.

3. Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна незгода). Деякі операції оформлені з порушенням встановленого порядку. Однак вказані моменти мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не викривляють дійсний фінансовий етан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність здійснюваної господарської діяльності чинному законодавству.

4. Негативний висновок. Аудитом встановлені порушення. Допущені порушення викривляють реальний стан справ у цілому (в основному). Прийнята система обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Дані фінансової звітності не відповідають обліковим даним. Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан.

5. Відмова від надання висновку. У зв'язку з неможливістю перевірити факти аудитор не може висловити думку щодо вказаних моментів. Представлені моменти суттєво впливають на дійсний стан справ у цілому. У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських свідчень аудитор не може видати об'єктивний аудиторський висновок.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Українська економіка стає більш зрілою та передбачуваною. Розвиток приватного бізнесу і динамічне функціонування фінансово-промислових груп та їх підрозділів позитивно позначається на розвитку ринку аудиторських та консалтингових послуг. Підвищення попиту на аудиторські та консалтингові послуги зумовлює збільшення кількості аудиторських фірм.

Проведенні дослідження ринку аудиторських послуг свідчать, що за останні п'ять років намітилась тенденція зростання не тільки кількості аудиторських фірм але і обсягу аудиторських послуг в Україні. Треба зазначити, що ринок аудиторських послуг поступово стабілізується, а незайнятих напрямків стає все менше.

Найбільший попит на аудиторські послуги відмічається з боку підприємств, що діють в таких секторах економіки, як енергетика, нафтогазова промисловість, металургія, харчова та хімічна промисловість.

Основними споживачами аудиторських послуг традиційно виступають великі акціонерні компанії, хоча існує досить багато невеликих платоспроможних підприємств, які регулярно виступають замовниками.

Найбільш питомими послугами аудиторських фірм на сьогодні є відтворення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності за міжнародними стандартами, модернізація діючої системи обліку, оптимізація оподаткування, податкова адвокатура, проведення семінарів для підвищення кваліфікації бухгалтерів, видання методичних посібників з обліку, податків, аналізу і аудиту, автоматизація обліку. В останній час росте популярність таких напрямків як екологічний аудит і аудит спорту.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що збільшення кількості аудиторських фірм і приватних підприємців-аудиторів - це реакція аудиторського ринку послуг на економічний клімат в України. Поряд з цим при такому збільшенні має місце тенденція злиття аудиторських компаній, створення асоціацій, що на нашу думку, сприятиме підвищенню якості аудиторських послуг та зміцненню конкурентних позицій українського аудиту.

Аудит в цілому і діяльність аудиторської фірми повинні, як і будь-який процес, виконуватися на високому рівні. Це передусім справа престижу, іміджу фірми, а звідси і всі інші показники її роботи - прибуток, заробітна плата. Причому може бути і зворотний процес. Наприклад, коли в результаті неправильного проведення аудиту було передбачено близьке банкрутство підприємства, а в заключенні відмічено інше, то аудиторська фірма за позовом суду повинна відшкодувати штраф, що не може не відобразитися на її престижі. В зв'язку з цим в Міжнародній практиці велику увагу приділяють якості аудиту. Якісно виконаний аудит - це робота, здійснена у відповідності з офіційними національними нормативами аудиту, потребами, викладеними в законах, указах Президента, декретах Кабінету Міністрів, а також в професійних нормативах окремої аудиторської фірми в цілому і індивідуальних нормативах. Якість аудиторських робіт залежить від багатьох чинників, таких як: компетентність, професійні вимоги, призначення та проведення аудиту, розподіл обов'язків, консультації, пов'язані з аудитом, залучення клієнтів, гнучкість. На систему якості роботи аудиторських фірм впливають на практиці чинники, що не залежать від аудиторів. До них відносять замовників, які працюють за правилами, що суперечать чинному законодавству, двояке читання в законодавстві незалежно від професіоналізму робітників, високий рівень кримінальної відповідальності посадових осіб замовника аудиту, неознайомленість клієнта аудиту в можливостях і правах аудитора при перевірці, розробка і застосування в аудиторських фірмах на постійній основі процедури добору і відхилення клієнтів при достатній впевненості в чесності і високій репутації клієнта. Проведені перевірки аудиторських фірм, розгляд матеріалів скарги на дії аудиторів, що надійшли до АПУ, свідчать, що значна частина помилок аудиторів обумовлена нечітким та неповним виконанням вимог Міжнародних стандартів аудиту. Враховуючи все викладене вище, пропонується виділити дві групи чинників, які впливають на якість аудиторських послуг. По-перше, це чинники, які залежать від аудитора (суб'єктивні), а саме професіоналізм, компетентність, час, вартість послуг, ділова репутація аудитора або аудиторської фірми, досвід роботи,особиста дисципліна аудитора, вміння організувати процес надання аудиторських послуг. По-друге, це чинники, які не залежать від аудитора (об'єктивні), а саме колізія правових норм, форс-мажорні обставини, несвоєчасне надання або приховання наявності деяких документів замовником, обсяг роботи, трудомісткість та складність деяких видів аудиту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993р. // Голос України. -- 1993. -- 29 травня.

2. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р. // Голос України. -- 1993. -- 2 березня.

3. Закон України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" від 5 грудня 1997 р. за № 698/97-ВР // Голос України. -- 1997. -- 25 грудня.

4. Закон України "Про лізинг" від 16 грудня 1997 р. № 723 // Голос України. -- 1998. -- 13 січня.

5. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. М 996-ХІУ // Нове діло. 2000. -- № 15 (34). -- 13--20 жовтня.

6. Постанова КМУ від 28 лютого 2000 р. № 419 "Про затвердження порядку подання фінансової звітності" // Нове діло. -- 2000. -- № 15 (34). -- 13--20 жовтня.

7. Наказ Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування" // Нове діло. -- 2000. -- № 15 (34). -- 13--20 жовтня.

8. Дереконь В. Організаційно-правові аспекти вдосконалення аудиторської діяльності в Україні // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - №5. - С.72-74.

9. Матеріали сайту http://pro-u4ot.info/

10. Матеріали сайту http://www.apu.com.ua/

11. Матеріали сайту www.zakon.gov.ua/