Бухгалтерський баланс як основна форма бухгалтерської звітності
Cтруктура, методика і техніка складання бухгалтерського балансу, його значення і функції. Принцип двоїстого відображення господарських фактів у бухгалтерському балансі. Основна форма бухгалтерської звітності. Характеристика типів господарських операцій.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.03.2010 |
| Размер файла | 51,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
- Зміст
Вступ
1. Бухгалтерський баланс: структура і зміст
2. Зміни в балансі, обумовлені господарськими операціями
3. Принцип двоїстого відображення господарських фактів
у бухгалтерському балансі
3.1. Загальні положення
3.2. Характеристика типів господарських операцій
Висновки
Література
Вступ
Поняття бухгалтерський баланс є одним з основних в бухгалтерському обліку.
Термін «Баланс», в перекладі з французького, буквально означає ваги. Балансом називають рівновагу між якимись двома чинниками, подіями або показниками. Поняття баланс широко застосовується в самих різних областях.
Основною і головною формою бухгалтерської звітності був і залишається бухгалтерський баланс (форма № 1).
«Бухгалтерський баланс як основна форма бухгалтерської звітності» - актуальна тема, яка розкриває суть балансу, як форми для податкової інспекції, звіту і інформації для інших зовнішніх користувачів (інвесторів, аудиторів, кредиторів і інших), а також як документ внутрішнього дослідження і контролю для проведення аналізу і розробки нових управлінських рішень у веденні фінансово-господарської діяльності організації.
Мета роботи: детально вивчити структуру, методику і техніку складання бухгалтерського балансу. А саме, визначити систему аналітичних, синтетичних облікових регістрів, що визначають дані для бухгалтерського балансу. Показати важливість основної форми бухгалтерської звітності.
Завдання дослідницької роботи:
1. Розкрити значення і функції бухгалтерського балансу
2. Засвоїти принципи класифікації балансів по різних ознаках
3. Вивчити структуру і методи складання бухгалтерського балансу
4. Вивчити нормативні і правові акти, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і звітності.
1. Бухгалтерський баланс: структура і зміст
Термін «баланс» походить від латинських слів bis - двічі і lanx - чаша вагів, буквально означає двучашиє і уживається як символ рівноваги, рівність. Цей термін застосовується в економічній науці для позначення інтервальних показників, що характеризують джерела освіти яких або ресурсів і напрям їх використання за певний період часу. Метод побудови балансу як сукупність даних у вигляді двосторонньої таблиці широко використовується в плануванні, обліку і економічному аналізі.
У систему планових балансів входять матеріальні, грошові і трудові. За допомогою цих балансів плануються освіта і розподіл окремих видів матеріалів, продукції, грошових коштів і трудових ресурсів. Баланси використовуються при порівняльному вивченні планового і звітного товарних балансів. При порівняльному вивченні виявляється вплив на зміну реалізації товарів таких чинників, як запаси на кінець і початок аналізованого періоду, об'єм надходження товару, величина недокументованої витрати.
Термін «баланс» у бухгалтерському обліку використовується у трьох значеннях:
-- як форма звітності -- таблиця, в якій майно підприємства відображається у грошовій формі на певну дату за ознаками: господарського управління -- актив; права власності -- пасив;
-- як підсумок кожної сторони таблиці як визначення їх рівності;
-- як метод групування й відображення в грошовій оцінці на певну дату активів, зобов'язань та власного капіталу, результати якого відображаються у формі звітності «Баланс».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87 (далі П(С)БО 2), дає таке визначення: «Баланс -- це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов'язання та власний капітал у грошовому виразі на певну дату».
Це визначення включає три терміни: «активи», «зобов'язання», «власний капітал», які характеризують складові частини балансу. Для правильного складання балансу дуже важливим є розуміння цих термінів. Поняття про активи, зобов'язання та власний капітал наведено у П(С)БО 2: «Активи -- ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому». Як бачимо, головним критерієм відображення певних цінностей в активі балансу є те, що підприємство контролює вигоди, отримані від використання майна, та переймає ризики, пов'язані з активом. Водночас право власності не є істотним при визнанні активу в балансі.
Визначення активів у П(С)БО містить ряд понять:
1. Виникнення у результаті минулих подій (тобто господарська операція чи інша подія, що забезпечує збільшення прав на вигоду або контроль над нею, вже відбулася). Наприклад: активом є придбання майна за гроші, в кредит, в обмін на інше майно, безкоштовно; в той же час підписання угоди про придбання не приведе до появи активу.
2. Здійснення контролю підприємством випливає з права управління певними ресурсами. Контроль не залежить від права власності, тобто підприємство здійснює контроль не через власність, а через управління.
3. Майбутня економічна вигода, втілена в активі, є потенціалом, що сприяє надходженню грошових коштів чи їх еквівалентів на підприємство. Наприклад: продаж готової продукції забезпечує надходження грошових коштів, в той же час існує ризик неплатоспроможності покупця.
Актив відображається у балансі за умови, що:
оцінка його може бути достовірно визначена;
очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням. Наприклад, невідшкодована заборгованість підприємства-банкрута не може бути відображена як актив у балансі його кредитора, оскільки надходження грошових коштів не відбудеться.
2. Зміни в балансі, обумовлені господарськими операціями
Процеси здійснення господарської діяльності складаються з окремих господарських операцій. Під їх впливом відбуваються різноманітні зміни у активах, зобов'язаннях та власному капіталі підприємства та їхніх структурах.
Залежно від характеру цього впливу господарські операції поділяються на 4 типи.
Для їх розгляду використаємо такі умовні позначення:
А -- актив балансу,
П -- пасив балансу,
Z -- загальна сума змін.
І тип.
Приклад: на поточний рахунок надійшли гроші від дебітора в сумі 10 000 грн.
Результат: сума коштів на поточному рахунку збільшилася на 10 000 грн; дебіторська заборгованість зменшилась на 10 000 грн.
А+ Z - Z = П.
Зміни відбуваються лише в структурі активу балансу (одна стаття збільшується, друга -- зменшується), загальна сума активу залишається без змін.
ІІ тип.
Приклад: через відсутність вільних коштів зобов'язання перед постачальником за отримані товари (кредиторська заборгованість) в сумі 50 000 грн була оплачена за рахунок кредиту банку.
Результат: поточні зобов'язання перед банком збільшилися на 50 000 грн; кредиторська заборгованість перед постачальником зменшилась на 50 000 грн.
А = П + Z - Z.
Зміни відбуваються лише в структурі пасиву балансу (одна стаття збільшується, друга -- зменшується), загальна сума пасиву залишається без змін.
ІІІ тип.
Приклад: підприємство придбало основні засоби -- автомобіль на суму 20 000 грн, але гроші за нього ще не сплатило.
Результат: основні засоби збільшилися на 20 000 грн; заборгованість перед продавцем автомобіля збільшилася на 20 000 грн. На цю ж суму збільшилась і валюта балансу.
А + Z = П + Z.
Відбулося збільшення статей активу і пасиву балансу.
ІV тип.
Приклад: з поточного рахунка у банку погашена заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток в сумі 1000 грн.
Результат: грошові кошти на поточному рахунку зменшилися на 1000 грн, заборгованість перед бюджетом зменшилася на 1000 грн. На цю ж суму зменшилась і валюта балансу.
А - Z = П - Z.
Відбулося зменшення статей активу і пасиву балансу.
Висновок:
кожна операція змінює не менше ніж дві статті балансу;
при будь-якому типі операцій рівність загального підсум-ку активу та пасиву не порушується [ 1 ].
Згідно з П(С)БО 2: «Зобов'язання -- заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди».
Це означає, що підприємство має обов'язок щодо оплати раніше отриманого активу або невідмовну угоду щодо його придбання.
Зобов'язання відображаються у балансі, якщо:
його оцінка може бути достовірно визначена. Наприклад, сума зобов'язань за отримані товари однозначно визначена в контракті та документах, за якими здійснювалося надходження товарів;
існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Наприклад, рішення про придбання активу у майбутньому не приводить до виникнення зобов'язання. Обов'язки можна розглядати як зобов'язання лише тоді, коли вони мають бути виконані неминуче та мають визначений термін виконання. Погашення зобов'язання, як правило, викликає зменшення ресурсів підприємства. Наприклад, оплата отриманих товарів викликає відтік грошових коштів.
Власний капітал -- частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. З цього випливає:
Власний капітал = Активи - Зобов'язання.
Суму зобов'язань та власного капіталу називають пасивами.
Таким чином у балансі підсумок активів повинен дорівнювати сумі пасивів. Цей підсумок називається валютою балансу.
Схематично баланс -- це двостороння таблиця: ліва сторона -- актив, права -- зобов'язання і власний капітал (пасив). Їхня рівність пояснюється тим, що гроші, вкладені в активи, надаються кредиторами або власниками.
Активи і пасиви балансу поділяються на окремі показники -- статті балансу. Статті балансу групуються за розділами (табл. 2.1.1).
Таблиця 2.1
Групування статей балансу за розділами
|
АКТИВ |
ПАСИВ |
|
І. Необоротні активиІІ. Оборотні активиІІІ. Витрати майбутніх періодівІV. Необоротні активи та групи вибуття |
І. Власний капітал
|
Як видно з таблиці, актив балансу поділяється на чотири розділи. Розглянемо їх докладніше.
Оборотні активи -- грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
Необоротні активи -- всі активи, що не є оборотними.
Наприклад: до оборотних активів відносяться грошові кошти, товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість, до необоротних активів -- основні засоби, нематеріальні активи тощо.
Операційний цикл -- проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
Витрати майбутніх періодів -- це витрати, оплачені у звітному періоді, які відносяться до наступних облікових періодів, наприклад наперед сплачені послуги або орендна плата.
Пасив балансу складається з п'яти розділів.
Визначення власного капіталу наведено вище.
Зобов'язання класифікуються залежно від терміну погашення на:
поточні -- ті, що будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або не пізніше дванадцяти місяців, починаючи від дати балансу. Наприклад: короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, тобто частина довгострокових зобов'язань, що має бути погашена протягом дванадцяти місяців від дати складання балансу;
довгострокові -- всі інші.
У деяких випадках у момент виникнення зобов'язання його сума визначається із застосуванням попередніх аналітичних або експертних оцінок. Такі зобов'язання називаються забезпеченими. До них відносяться, наприклад, зобов'язання щодо гарантійного ремонту. Оскільки конкретна сума таких витрат залежить від майбутніх подій, підприємство змушене створити відповідний резерв, якій відображається у ІІ розділі пасиву «Забезпечення наступних витрат і платежів».
У деяких випадках у момент виникнення зобов'язання його сума визначається із застосуванням попередніх експертних або аналітичних оцінок. Такі зобов'язання називаються забезпеченнями. До них відносяться, наприклад, зобов'язання щодо ремонту та заміни виробів протягом гарантійного періоду. Ці види зобов'язань відображаються у ІІ розділі пасиву балансу «Забезпечення наступних витрат і платежів».
Доходи майбутніх періодів -- це зобов'язання, які виникли в результаті попередньої довгострокової оплати замовником послуг підприємства.
Наприклад: отримана орендна плата за рік відноситься спочат-ку на доходи майбутніх періодів і списується в міру надання послуг щомісячно.
Як видно з вищевикладеного, статті активу балансу групуються в розділи за їх спроможністю перетворюватися на грошові кош-ти. Така ознака називається ліквідністю. У балансі статті розміщуються в міру зростання ліквідності: від нематеріальних активів, які досить важко реалізувати, до грошових коштів. Статті пасиву балансу групуються за ознакою часу, необхідного для по-вернення боргів [ 2 ].
3. Принцип двоїстого відображення господарських фактів у бухгалтерському балансі
3.1 Загальні положення
Під час розгляду господарських фактів, явищ і процесів як об'єктів бухгалтерського обліку було з'ясовано їх зміст і сутність. Кожний господарський факт як явище має два аспекти: функціональний -- як елемент продуктивних сил і характеристику належності до власності господарства (власний або позичений). На цьому будується балансова структура господарства.
Водночас кожний господарський факт як процес також має два аспекти, бо за своєю суттю зачіпає два об'єкти господарювання як явища або процеси.
Нехай, наприклад, із каси видано у підзвіт гроші. Тоді цей процес пов'язує два таких об'єкти господарювання: «Каса» та «Розрахунки з підзвітними особами». Унаслідок цього в касі стало менше грошей, а в підзвітної особи виникне борг щодо господарства на суму одержаних грошей.
Iнший приклад. На складі оприбутковані матеріали для виробництва, проте за них не заплачено. Цей господарський факт як процес за своєю суттю пов'язує два таких об'єкти господарювання: склад матеріалів, де внаслідок господарського факту (як процесу) цінностей стало більше, та продавця (кредитор), по відношенню до якого під впливом господарського факту виникло зобов'язання (тобто борг), через що зобов'язань стало більше.
Господарські факти як процеси в бухгалтерському обліку називаються господарськими операціями. Вони відображаються в документах.
Кожна господарська система -- підприємство, фірма, товариство, кооператив тощо, що є суб'єктом господарювання, виконує господарські операції, які пов'язані між собою і у своїй сукупності становлять господарську діяльність цієї системи. Ця сукупність операцій характеризується послідовністю, взаємопов'язаністю та взаємозумовленістю.
Рис. 3.1 Види та типи господарських операцій
стосовно балансу
У процесі здійснення господарських операцій засоби господарювання та власники їх утворення починають змінюватися. У господарську діяльність можуть бути залучені нові засоби й учасники, крім того, із господарської діяльності подекуди вилучають діючі засоби господарювання та їх власників або виконують операцію, що характеризує переміщення засобів виробництва з одного місця на інше. I нарешті, може бути змінене джерело формування господарюючих засобів, тобто зобов'язань (право-власника).
Отже, у господарстві під впливом цих процесів виконуються два види операцій: 1) ті, які змінюють загальну суму засобів, що перебувають у господарстві, -- зменшують чи збільшують; 2) ті, які не змінюють загальної суми господарюючих засобів. Вони водночас вносять зміни до структури активу або пасиву.
Звідси випливає такий висновок: оскільки засоби господарювання та джерела їх утворення відображаються в балансі, то кожна господарська операція певним чином впливає на останній. За характером таких змін усі господарські операції будь-якого господарства формують чотири типи операцій. Залежність між видами та типами господарських операцій ілюструє рис. 3.1.
3.2 Характеристика типів господарських операцій
Розглянемо докладніше типи господарських операцій. Операції 1-го типу відображають залучення до господарської діяльності нових засобів господарювання за рахунок нових власних вкладень або позичених капіталів джерел. Вони спричинюють зміни водночас в активі та пасиві балансу. Внаслідок таких операцій можливе розширення складу наявних засобів або збільшення вартісної характеристики засобів та їх джерел (власників).
Приклад. До господарства залучено нових матеріальних цінностей на суму 2 тис. грн. Згадані цінності оприбутковані на склад, але за них гроші не сплачено.
Ця господарська операція зумовлює водночас зміни в активі та пасиві балансу. Її сутність полягає в тому, що на складі господарства стає більше засобів (матеріалів), тобто актив балансу збільшується. Оскільки за матеріали ще не сплачено, то виникає зобов'язання перед постачальниками цих матеріалів, тобто до господарського обороту залучаються чужі кошти (для господарства -- позикові джерела), і пасив балансу збільшується на цю саму суму (на 2 тис. грн.). Внаслідок цього водночас змінюються суми активу та пасиву балансу.
Господарські операції 2-го типу відображають вилучення з господарської діяльності існуючих засобів і джерел їх утворення. Вони призводять до зміни водночас в активі та пасиві балансу, але вже в бік зменшення. Внаслідок таких операцій може звужуватися склад наявних засобів та їх джерел або зменшуватися вартісна оцінка.
Приклад. Iз розрахункового рахунку господарства перераховано підприємству-постачальнику на погашення заборгованості 1 тис. грн.
Ця господарська операція спричинює водночас зміни в активі та пасиві балансу. Сутність її полягає в тому, що на розрахунковому рахунку господарства стане менше коштів, тобто засобів господарювання, що означає зменшення активу балансу. Оскільки кошти перераховані на сплату боргу постачальникові, то зобов'язань теж не буде. Отже, із господарського обороту вилучено чужих джерел на цю саму суму, тобто на 1 тис. грн. Унаслідок цієї господарської операції водночас змінилися суми активу та пасиву балансу. На відміну від операцій 1-го типу зміни характеризують зменшення балансу.
Господарські операції 3-го типу відображають зміну форм або переміщення засобів з одного місця на інше. Вони призводять до зміни місцезнаходження засобів господарювання, уточнення їх оцінки або переходу засобів з однієї форми існування до іншої. Ці господарські операції зумовлюють збільшення за функціональною ознакою одних засобів за рахунок зменшення інших. При цьому загальна сума згаданих засобів лишається незмінною.
Приклад. Видані (передані) зі складу у виробництво матеріали вартістю 3 тис. грн.
Ця господарська операція спричинює до зміни лише в активі балансу. Сутність її полягає в тому, що на складі господарства стане менше засобів (матеріалів). Водночас збільшиться кількість засобів у виробництві, тобто у виробничому процесі, що характеризує зроблені витрати. А це також є активом балансу. Отже, господарські операції 3-го типу спричинюють у балансі лише зміни складу та структури засобів господарювання.
Господарські операції 4-го типу відображають зміни в правовласника джерел формування господарських засобів, тобто зміну правовласників. Оскільки всі джерела їх формування відбиті в пасиві балансу, то й зміни, пов'язані зі станом права власності, не приводять до збільшення або зменшення загальної суми -- змінюється лише склад власників джерел формування засобів, тобто пасив.
Приклад. Через відсутність коштів на розрахунковому рахунку зобов'язання постачальникові (кредиторові) була сплачена за рахунок кредиту банку (4 тис. грн.).
Ця господарська операція спричинює до змін тільки в пасиві балансу. Сутність її полягає в тому, що одержаний кредит у банку являє собою нові джерела утворення господарських засобів, збіль-шується зобов'язання перед банком, що водночас характеризує нове залучення позичених (чужих) коштів. У зв'язку з перерахуванням цих грошей (одержаних від банку) боржникові (постачальникові) зменшуються раніше залучені до господарської діяльності чужі джерела, що також були відбиті в пасиві балансу. Отже, у результаті виконання господарських операцій 4-го типу у балансі відбуваються зміни лише складу та структури правовласності -- джерел формування засобів господарювання [ 1 ].
Зміни в балансі, що їх спричинюють розглянуті типи господарських операцій, ілюструє табл. 3.1.
Математичну модель змін у балансі, зумовлених типами господарських операцій, унаочнює схема 3.2.
Таблиця 3.1
Зміни стану балансу під впливом господарських операцій
|
Актив |
Сума |
Пасив |
Сума |
|
|
1. Початковий стан |
10 |
1. Початковий стан |
10 |
|
|
Зміна Тип 1-й |
||||
|
+ |
2 |
+ |
2 |
|
|
2. Новий стан |
12 |
2. Новий стан |
12 |
|
|
Зміна Тип 2-й |
||||
|
-- |
1 |
-- |
1 |
|
|
3. Новий стан |
11 |
3. Новий стан |
11 |
|
|
Зміна Тип 3-й |
||||
|
-- |
3 |
|||
|
+ |
3 |
|||
|
4. новий стан |
11 |
4. Новий стан |
11 |
|
|
Зміна Тип 4-й |
||||
|
-- |
4 |
|||
|
+ |
4 |
|||
|
5. Новий стан |
11 |
5. Новий стан |
11 |
Схема 3.2
Математична модель змін у балансі, зумовлених типами господарських операцій
|
А 10 = |
П 10 |
|
|
А + 2+ 10 = 11 = |
П + 2 + 10 = 12 |
|
|
А -- 1 + 10 = П = |
П -- 1 + 10 = 11 |
|
|
А 10--3+3 = П = |
П 0 = 11 |
|
|
А П = |
П -- 4 + 4 = 11 |
|
|
А 0 + |
Умовні знаки:
А -- загальна сума активу
П -- загальна сума пасиву
Зауважимо, що спеціалісти господарського управління мають знати й розуміти види та типи господарських операцій за їх економічною сутністю. Без цих знань неможливо побудувати бухгалтерський облік господарства, аналізувати стан та зміни стану об'єктів господарювання, управляти фінансами.
При визначенні предмету та об'єктів бухгалтерського обліку було з'ясовано, що господарство як суб'єкт процесу суспільного відтворення, характеризується двоїстістю. З одного боку, як сукупність продуктивних сил, з іншого -- як сукупність правових виробничих відносин. Перший аспект названий активом, інший -- пасивом. Водночас у процесі суспільного відтворення господарські факти як сукупність продуктивних сил і правових виробничих відносин обертаються як вартості, тому незалежно від місця їх знаходження, або перетворення з однієї форми в іншу, величина цих засобів буде рівновеликою, бо величина вартості в момент цих перетворень залишається незмінною, змінюється тільки її форма, тобто існування вартості. Отже, в кожній господарській операції вартість засобів, що надійшли або вибули, зобов'язань, що виникли або погашені, будуть однакові (табл. А.7.5).
Таблиця 3.2
Принципова побудова стану та змін стану господарських фактів
за теорією двоїстості
|
Характеристика об'єкта бухгалтерського обліку |
Актив |
Пасив |
|
|
Господарські факти -- як явища |
Кожний господарський факт, продуктивний елемент, об'єкт, носій ознак вартості |
Кожний господарський факт, суб'єкт права власності (фізична або юридична особа) |
|
|
Характеристики |
Назва, тип, ґатунок, розмір, одиниця ви-міру, за кількістю та вартістю |
Прізвище (назва), ім'я, по батькові, адреса та інші юридичні дані |
|
|
Господарські факти -- як процеси Характеристики: 1. Збільшення стану |
Надходження (+) |
Набуття права власності (+) |
|
|
2. Зменшення стану |
Вибуття (-) |
Припинення права власності (-) |
|
|
3. Зміна структури активів |
Зміна форми (-) (+) |
Зміни не відбулися |
|
|
4. Зміна структури пасивів |
Зміна не відбулася |
Зміна права власника (-) (+) |
Висновки
На підставі матеріалу можна зробити вивід, що основним джерелом для аналізу фінансового стану підприємства і ухвалення правильних управлінських рішень служить бухгалтерський баланс.
Бухгалтерський баланс, по суті, є системною моделлю, що узагальнено відображає кругообіг засобів підприємства і фінансові відносини, в які вступає підприємство в ході цього кругообігу.
За традицією, що склалася, в більшості країн з ринковою економікою (що знайшло віддзеркалення в міжнародних стандартах бухгалтерського обліку) всі предмети майна (окрім грошових коштів) не повинні включати прибуток, оскільки вона повинна бути показана лише тоді, коли предмет реалізований. Звідси правило, що предмети майна до моменту їх виводу з балансу ніколи і у жодному випадку не можуть оцінюватися за ціною відчуження, продажу, реалізації, ліквідації. Значить, кожна частина майна, кожна стаття активу у момент інвентаризації, у момент складання балансу ще не є такою, що «вийшла з нього», але знаходиться в майні даного підприємства. Звідси правило бухгалтерського обліку: кожна стаття активу повинна відбиватися в балансі за вартістю придбання як вищою розцінкою на основі бухгалтерської калькуляції.
В даний час дані балансу інформують власника (орган, уповноважений управляти державним майном; засновника або учасника) або будь-яку зацікавлену юридичну особу і акціонерів про платоспроможність, ліквідність і прибутковість підприємства, про зміну структури джерел засобів, про зміну або приріст оборотного капіталу т.д. А це дозволяє своєчасно прийняти необхідні заходи для поліпшення фінансового стану підприємства.
У сучасних умовах господарювання з переходом на єдиний міжнародний бухгалтерський облік, всім самостійним підприємствам і організаціям надається право здійснювати власну бухгалтерську політику.
Література
1. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. -- 3-тє вид., перероб. і доп. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 578 с.
2. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л. Г. Ловінська, Л. В. Жилкіна, О. М. Голенко та ін. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 370 с.
3. Сорокина Т.В. Бухгалтерия и аудит. - М, 2000. - 234с.
Подобные документы
Бухгалтерський баланс як основна форма фінансової звітності. Вивчення історії його виникнення та розвитку. Оцінка і класифікація активів та пасивів балансу. Аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності підприємства.
дипломная работа [205,3 K], добавлен 09.11.2013Залишки рахунків на початок кварталу. Журнал реєстрації господарських операцій за квартал. Відображення господарських операцій на схемах бухгалтерських рахунків. Оборотна відомість за квартал. Приклад складання балансу та звіту про фінансові результати.
контрольная работа [58,9 K], добавлен 13.06.2010Поняття бухгалтерської звітності підприємства і його склад. Розгляд діючих в Україні форм обов'язкової бухгалтерської фінансової звітності. Виявлення специфіки форм звітів і зміст кожного з них. Практичне значення використання бухгалтерської звітності.
контрольная работа [25,1 K], добавлен 30.11.2010Господарські операції та процеси. Загальне поняття і визначення бухгалтерського балансу як складової частини методу бухгалтерського обліку. Актив і пасив балансу. Обґрунтування рівності підсумків активу і пасиву балансу. Статті, розділи та групи балансу.
контрольная работа [34,2 K], добавлен 21.10.2007Поняття балансу бухгалтерського як форми звітності, відображення в ньому у грошовому виразі стану господарських засобів за їх складом і використанням, джерелами надходження та призначення на певну дату. Зміна балансу, викликана господарськими операціями.
контрольная работа [14,3 K], добавлен 10.12.2013Зміст, структура та аналітичні можливості балансу як основної форми звітності. Національні стандарти бухгалтерського обліку. Аналіз фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності ПВНЗ "Донецький інститут соціальної освіти" на основі даних балансу.
дипломная работа [5,3 M], добавлен 09.11.2013Оцінка системи національних загальновизнаних стандартів бухгалтерського обліку та звітності. Розробка і вдосконалення міжнародних стандартів обліку. Розкриття фінансово-господарських операцій для складання фінансових звітів компаній у всьому світі.
реферат [30,7 K], добавлен 28.03.2016Бухгалтерський баланс як узагальнена модель, що відображає майновий і фінансовий стан підприємства, джерела залучення грошей для бізнесу і використання їх. Аналіз ризику вкладення капіталу і шансів підприємства на одержання прибутку на основі балансу.
реферат [82,8 K], добавлен 23.12.2015Призначення бухгалтерського балансу, горизонтальна і вертикальна форма його побудови, назва і код статтей. Порівняння вітчизняної і світової практики побудови активу і пасиву. Загальні вимоги до фінансової звітності. Порядок читання та аналізу балансу.
контрольная работа [21,1 K], добавлен 31.10.2009Фінансово-економічна характеристика господарства ПОСП "Нива". Принципи підготовки фінансової звітності. Зміст статей бухгалтерського балансу. Звіт статей про фінансові результати, рух грошових коштів, власний капітал. Примітки до фінансової звітності.
курсовая работа [102,0 K], добавлен 10.12.2009
