МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра обліку та аудиту

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “ Бухгалтерський облік в зарубіжних країнах”

Варіант № 11

1.Підходи до відображення запасів в фінансовій звітності

Питання змісту, оцінки, подання в балансі та розкриття облікової політики щодо запасів регулюються Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку №2 “Запаси”.

Товарно-матеріальними запасами вважаються: товари, які були куплені підприємством і зберігаються на складі для наступної реалізації: готова продукція, напівфабрикати та незавершене виробництво: різні матеріали, що зберігаються на складі і призначені для переробки в процесі виробництва або для забезпечення виробничого процесу.

У фінансовому обліку зарубіжних країн застосовуються дві системи (методи) обліку складських запасів:

Система постійного обліку запасів.

Система періодичного обліку запасів.

При системі постійного обліку запасів облік руху матеріалів, товарів та інших запасів ведеться безпосередньо на рахунку “Складські запаси” за їх видами - впродовж звітного періоду.

Рахунок “Складські запаси” є синтетичним рахунком або рахунком першого порядку. В плані рахунків бухгалтерського обліку Франції, наприклад, передбачено до нього такі рахунки другого порядку: “Сировина”, “Інші матеріали”, “Незавершене виробництво по послугах”, “Продукція”, “Товари”. Кожний з них має ще рахунки третього порядку.

На кожну звітну дату залишки складських запасів визначаються на рахунках складських запасів.

Системним порядком, тобто виходячи з інформації рахунків, визначається і сума витрачених матеріалів (запасів).

При цьому методі на карточках ведеться аналітичний облік руху матеріалів (запасів) впродовж звітного періоду. Одна карточка відкривається на кожний вид матеріалів.

Цей метод забезпечує ширшу інформацію про наявність та рух матеріальних цінностей за кількістю і вартістю - для управління.

Залишок по рахунку “Складські записи” йде в баланс, а витрати місяця з рахунку “Собівартість реалізованих товарів” - у звіт про прибутки.

При системі періодичного обліку детальний облік матеріальних запасів впродовж звітного періоду на рахунку “Складські запаси” не ведеться. На ньому відображається тільки початковий залишок (на початок звітного періоду), який був визначений наприкінці минулого звітного періоду шляхом інвентаризації.

Надходження складських запасів відображається на рахунку “Витрати на купівлю”, який з рахунком елементів витрат.

Завдання полягає в тому, щоб визначити на кінець звітного періоду залишок невикористаних матеріалів (чи товарів) на складі і вартість використаних (списаних) запасів.

Для цього наприкінці звітного періоду (місяця, кварталу чи року) проводять інвентаризацію запасів на складі і оцінюють залишок прийнятим методом.

Сума витрачених товарів (запасів) визначається за формулою:

Витрачені запаси (товари) = Залишок на початок періоду + Закупівлі (витрати на закупівлі) - Залишок запасів на кінець періоду.

В системні рахунків бухгалтерського обліку (США) результати інвентаризації залишків складських запасів відображаються так:

1) Списується залишок складських запасів (за їх видами - товари, матеріали тощо) на початок звітного періоду - 11400 дол.:

Д-т рах. “Фінансові результати звітного періоду” К-т рах. “Складські запаси”

Цією проводкою початковий залишок запасів віднесено на витрати підприємства (безпосередньо на рахунок “Фінансові результати”).

2) Відображається залишок запасів (за їх видами) на кінець звітного періоду. Залишок, виявлений в результаті інвентаризації:

Д-т рах. “Складські запаси (за видами)”

К-т рах. “Фінансові результати звітного періоду”

Цим запасом сума матеріальних витрат звітного періоду зменшується на величину невикористаних запасів.

За умови автоматизації обліку більше поширення має система постійного обліку запасів (США). У західноєвропейських країнах у фінансовому обліку частіше застосовується система періодичного обліку запасів. Система постійного обліку ведеться в управлінському обліку.

Дещо інакше відображаються залишки запасів на складі наприкінці звітного періоду у західноєвропейських країнах. В плані рахунків введено рахунки “Зміна залишкових запасів” - для матеріалів і товарів, а також для готової продукції та незавершеного виробництва. Перший рахунок розміщується в класі рахунків витрат за елементами, а другий - у класі рахунків доходів за їх видами.

Наприкінці звітного періоду залишки запасів відображаються так:

1) Списується початковий залишок запасів:

Д-т рах. “Зміна залишків запасів (товарів)”

К-т рах. “Складські запаси (товари)”

2) Відображається кінцевий залишок товарів, виявлений наприкінці звітного періоду в результаті інвентаризації:

Д-т рах. “Складські запаси”

К-т рах. “ Зміна залишків запасів (товарів)”

Сальдо рахунку “Зміна залишків запасів” переноситься на рахунок “Фінансові результати звітного періоду”.

Д-т рах. “Зміна залишків запасів (товарів)”

К-т рах. “Фінансові результати звітного періоду”

Сальдо дебетове:

Д-т рах. “Фінансові результати звітного періоду”

К-т рах. “Зміна залишків запасів (товарів)”

У звіті про прибутки змін залишків матеріалів і товарів показується серед елементів витрат зі знаком + (дебетове сальдо) або - (кредитове сальдо).

Згідно із загальноприйнятими принципами обліку, складські запаси відображаються в балансі за собівартістю або за ринковими цінами на момент складання балансу, якщо ринкова ціна нижча за собівартість.

Цей принцип зветься “Принципом меншої вартості”. Отже, в балансі складські запаси відображаються за меншою (нижчою) з цих двох оцінок.

Якщо ринкова ціна нижча за собівартість запасів, тоді підприємство повинно відобразити в обліку витрати (збитки) від знецінення.

Під ринковою ціною розуміють ціну заміщення, тобто ціну, за якою підприємство змогло б купити ті самі матеріали (товари) у тих самих постачальників. При цьому, при переоцінці запасів приймається чиста вартість реалізації, тобто ринкова ціна за мінусом очікуваних витрат на реалізацію.

Зниження ринкових цін може відбуватися з двох причин:

Пряме зниження цін на аналогічні товари на ринку.

Зниження ціни реалізації через фізичне псування, пошкодження, застарілість товарів.

В останньому випадку ринкова ціна - це ціна можливої реалізації пошкоджених або застарілих товарів. Вона може бути нижчою за собівартість.

Існує три методи оцінки складських запасів за правилом мінімальної (нижчої) оцінки:

Метод оцінки по видах (номенклатурних номерах) запасів (позиційний метод).

При цьому методі по кожній позиції (найменуванню) товарів визначається собівартість і ринкова вартість, і приймається менша з них.

Метод оцінки по основних товарних групах (категоріях) запасів.

Оцінка проводиться по групах (категоріях) товарів, порівнюється по категоріях собівартість та ринкова вартість і береться до обліку менша з них.

Метод оцінки за сукупністю товарних запасів на складі.

Усі товарні запаси оцінюються за собівартістю та за ринковими цінами і до обліку береться менша з них.

Найдоцільнішим і найточнішим є перший метод оцінки - позиційний.

Третій метод не може застосовуватись для розрахунків з бюджетом по податку на прибутки (не дозволяється).

Виходячи з позиційного методу оцінки, має місце знецінення товарів на суму 9000 дол. ($168000 - $159000). В США, Великобританії та деяких інших країнах знецінення відображається серед збитків підприємства. В нашому прикладі:

31.12.20__ р.

Д-т рах. “Збитки від знецінення запасів” 9000

К-т рах. “Складські запаси” 9000

Дещо інша методика і техніка відображення процесу знецінення складський запасів в західноєвропейських країнах.

На суму знецінення наприкінці року створюється резерв на знецінення запасів за рахунок збільшення витрат:

Д-т рах. “Витрати на створення резервів” 9000

К-т рах. “Резерв на знецінення запасів” 9000

Наприкінці наступного року цей резерв анулюється (повністю або частково):

Д-т рах. “Резерв знецінення запасів”

К-т рах. “Доходи від анульованих резервів”

Або донароховується:

Д-т рах. “Витрати на створення резервів”

К-т рах. “Резерв на знецінення запасів”.

У західноєвропейських країнах складські запаси відображаються в балансі таким чином:

У валюту балансу зараховуються складські запаси в сумі 159000 дол. Можлива й інша форма подання знецінення запасів у балансі.

2. Організація діяльності Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

Питаннями стандартизації бухгалтерського обліку займаються кілька міжнародних організацій Серед них, насамперед, слід назвати Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО) (International Accounting Standards Committee -- IASC), створений у 1973 році в Лондоні організаціями професійних бухгалтерів Австралії, Канади, Франції, Японії, ФРН, Мексики, Голландії, Великобританії, Ірландії та СІЛА Це цілком незалежний орган, який займається розробкою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Основні завдання комітету сформульовані так:

1 Розробляти І публікувати в Інтересах суспільства найважливіші бухгалтерські стандарти, яких необхідно дотримуватись при наданні фінансової звітності.

2 Сприяти поширенню застосування бухгалтерських стандартів у світовій практиці бухгалтерського обліку.

3 Надавати допомогу щодо вдосконалення І гармонізації національних законодавств у царині бухгалтерського обліку та звітності.

Членами КМСБО є професійні бухгалтерські організації, що є членами Міжнародної Федерації Бухгалтерів (МФБ) КМСБО фінансується професійними бухгалтерськими організаціями, що входять до складу його правління, МФБ, а також за рахунок внесків від багатонаціональних компаній, фінансових установ, бухгалтерських фірм та Інших організацій Нині Правління включає представників бухгалтерських організацій з наступних країн:

Австралія Індія Нідерланди

Канада Італія Скандинавська Федераця

Франція Південна Африка суспільних бухгалтерів

Японія Йорданія

Німеччина Великобританія СІЛА

Звязок між КМСБО та Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ) підтверджується Взаємними Зобовязаннями, ухваленими обома організаціями Члени КМСБО (як І МФБ) у переглянутій угоді визнають, що КМСБО має повне право та абсолютну автономію у встановленні та випуску Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Рада.

Діяльністю КМСБО керує Рада, до складу якої входять представники бухгалтерських організацій 13 країн (або груп країн), що призначаються Радою МФБ, І не більше 4 представників Інших організацій, зацікавлених у питаннях фінансової звітності Кожен член Ради має право висунути не більше двох представників та одного технічного консультанта, які беруть участь у засіданнях Ради Комітет заохочує кожного члена Ради вводити до складу своїх представників принаймні одну особу, що працює в промисловості, І одну особу, що безпосередньо бере участь у діяльності національного органу з розробки стандартів.

Консультативна група

У 1981 році Рада КМСБО створила міжнародну Консультативну групу, яка обєднує представників міжнародних організацій -- розроб-лювачів І користувачів фінансових звітів, а також представників фондових бірж та організацій, що регулюють обіг цінних паперів До складу групи також увійшли представники або спостерігачі з агенцій розвитку, органів розробки стандартів та міжурядових організацій На поточний момент членами Консультативної групи є:

- Підрозділ ООН Із транснаціональних корпорацій та Інвестицій (спостерігачі);

- Міжнародна асоціація з бухгалтерської освіти та досліджень;

- Міжнародна конфедерація вільних профспілок та Міжнародна конфедерація праці;

- Міжнародна торгова палата;

- Міжнародна федерація фондових ринків;

- Міжнародна фінансова корпорація;

- Міжнародна юридична асоціація;

- Міжнародний комітет Із стандартів оцінки;

- Міжнародні банківські асоціації;

- Організація з економічного співробітництва та розвитку (спостерігачі);

- Світовий банк.

Консультативна група періодично проводить свої засідання для обговорення з Радою технічних питань стосовно проектів КМСБО, робочої програми комітету та його стратегії Ця група відіграє важливу роль у належному процесі розробки комітетом Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та досягненні прийняття розроблених стандартів.

Дорадча рада

У 1955 році КМСБО створив Міжнародну дорадчу раду -- орган високого рівня, до складу якого входять провідні представники бухгалтерської професії, бізнесу, користувачі фінансової звітності, що обіймають керівні посади Завданням Дорадчоі ради є сприяння прийняттю Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та підвищення авторитету діяльності КМСБО шляхом:

а) перегляду та надання коментарів стосовно стратегії І планів Ради з метою дотримання потреб та вимог членів КМСБО;

б) підготовки річних звітів щодо ефективності діяльності Ради в досягненні її цілей І в дотриманні належних процедур;

в) сприяння участі в роботі комітету І прийняття роботи КМСБО представниками бухгалтерської професії, діловою спільнотою, користувачами фінансових звітів та Іншими зацікавленими сторонами;

г) пошуку І забезпечення фінансування діяльності КМСБО таким чином, аби не обмежувати незалежності КМСБО;

д) перегляду бюджетів та фінансових звітів КМСБО.

Дорадча рада забезпечує дотримання Радою незалежності та обєктивності в прийнятті технічних рішень щодо Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, які пропонуються Дорадча рада не бере участі та не прагне впливати на ці рішення.

Штат МСБО.

Діяльність Ради підтримує невеликий штат постійних представників, очолюваний Генеральним секретарем, з офісом в Лондоні До складу технічного штату та Інших менеджерів проекту сьогодні входять представники Великобританії, Канади, Малайзії, Німеччини, Нової Зеландії, СІЛА та Франції. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, котрі приймає КМСБО, не є домінуючими над місцевими положеннями Зобовязання, взяті членами КМСБО, передбачають, що в разі дотримання МСБО у всіх важливих аспектах цей факт має розкриватись Там, де місцеві положення вимагають відхилення від МСБО, місцеві члени КМСБО намагаються переконати відповідні органи в доцільності гармонізації з МСБО.