МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра обліку та аудиту

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “ Основи судово-бухгалтерської експертизи ”

Варіант № 6

1.Методика проведення бухгалтерської експертизи в суді

Відповідно до ст. 310 КПК України судово бухгалтерська експертиза може бути призначена і в суді, оскільки згідно з чинним законодавством суд має обґрунтовувати свій вирок тільки на підставі тих доказів, які були розглянуті на судовому засіданні. Вирішення питання про виклик експерта до суду здійснюється в процесі підготовки справи до розгляду. Причому виклик експерта до суду не є обов'язковим, а здійснюється лише за необхідності, а саме: - якщо висновок експерта є особливо важливим як доказ у розслідуваній справі; - на судовому засіданні необхідно провести додаткову судово бухгалтерську експертизу; - висновок експерта, зроблений на стадії попереднього (досудового) розслідування, має недоліки, що викликають сумніви в його правильності; - з даної справи для встановлення одних і тих самих фактів уже були проведені дві експертизи, висновки яких суперечать один одному; - між експертами, що проводили комісійну експертизу, виникли суперечності, і кожен з них склав свій висновок; - зацікавлені учасники процесу не згодні з висновками експертизи та порушили клопотання про виклик експерта до суду; - висновок складений на даних, отриманих зі свідчень обвинувачуваного, потерпілого чи свідка, а є підстави вважати, що вони можуть бути змінені на судовому засіданні. Експерт, який проводив експертизу на стадії попереднього слідства, може бути викликаний для проведення цієї самої експертизи на судовому засіданні, якщо суду й учасникам процесу важко розібратися в матеріалах експертизи без допомоги самого експерта.

Якщо на досудовому розслідуванні висновок експертизи складений кількома експертами одностайно, то до суду може бути викликаний лише один експерт. У підготовчій частині судового засідання суд опитує учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про доповнення доказів, тобто чи є необхідність викликати до суду нових експертів, окрім тих, що вже викликані.

Мотивами клопотання про виклик нового експерта бухгалтера можуть бути сумніви щодо достатньої кваліфікації експертів, що брали участь у попередньому (досудовому) розслідуванні, або їх упередженість. Суд вислуховує думку учасників процесу з даного клопотання, задовольняє його або виносить мотивоване рішення про відмову в задоволенні. Суд, перевіривши особу нового експерта, роз'яснює йому його права та обов'язки, які є такими самими, як і експерта на попередньому розслідуванні. Готуючись до участі в судовому засіданні, новий експерт повинен ознайомитися з висновком, складеним на попередньому слідстві. З дозволу судді експерт також має можливість ознайомитися з попереднім обвинувачувальним висновком і з додатково зібраними матеріалами, яких не було на момент подання висновку під час попереднього розслідування.

Під час судового розгляду експерт повинен уважно досліджувати все, що стосується предмета експертизи, і виявляти необхідну активність у реалізації своїх прав, передбачених чинним законодавством, -- постановкою питань підсудним, свідкам, іншим особам. Бажано, щоб запитання експерта були логічно послідовними, точними, короткими та зрозумілими і особам, яким вони ставляться, і суду, і всім іншим учасникам процесу. Запитання не мають виходити за межі предмета експертизи і кола обставин справи. Бажано, щоб експерт бухгалтер у судовому слідстві сам записував показання осіб, допитуваних судом.

При цьому інформацію, що експерт одержує в процесі судового слідства з показань підсудних, свідків і інших осіб та фіксує у своїх записах, він повинен звіряти з протоколом судового засідання. І якщо під час ознайомлення з протоколом експерт бухгалтер виявить розбіжності, він має заявити клопотання перед судом про доповнення чи виправлення протоколу, тому що у своєму висновку експерт вправі посилатися тільки на ту інформацію, яка перевірена в судовому розгляді й зафіксована в протоколі засідання. Після дослідження всіх обставин справи, що мають значення для обґрунтування висновків, експерт бухгалтер може готуватися до складання висновку.

На час, необхідний експерту для ознайомлення зі справою і протоколом судового слідства, а також для наради з бухгалтерами експертами, що раніше вже давали висновок у даній справі, суд оголошує перерву. Суд, прокурор, захисник, звинувачуваний, потерпілий і їхні представники вправі ставити питання експерту бухгалтеру в письмовому вигляді. Поставлені питання мають бути оголошені, і за ними має бути заслухана думка учасників судового розгляду, а також висновок прокуратури.

Суд повинен розглянути ці питання, відхилити ті з них, які не належать до справи чи не входять до компетенції експерта бухгалтера. На основі такого розгляду суд виносить ухвалу про призначення експертизи, у якій, крім питань, що винесено на розгляд експерта, вказується, які питання були відхилені і які мотиви цього відхилення. Ухвала про призначення експертизи має виноситися судом тільки в нарадчій кімнаті й оформлюватись окремим документом, копія якого надається експерту. Не допускається винесення ухвали про призначення експертизи в залі засідання або постановку запитань експерту в усній формі.

Судово-бухгалтерську експертизу експерт проводить, як правило, у приміщенні суду. Суддя вправі бути присутнім під час проведення експертизи. Таким самим правом користуються й інші учасники процесу в разі подання ними відповідних клопотань.

Суд також може дати дозвіл для виконання своїх обов'язків експертом і за межами приміщення суду, якщо для складання висновку не потрібні матеріали справи. Завершивши дослідження наданих йому матеріалів, експерт складає письмовий висновок або повідомлення про неможливість дати висновок. Цей висновок оголошується експертом у суді й разом з ухвалою суду про призначення експертизи долучається до справи. Після оголошення експертом бухгалтером висновку йому можуть бути поставлені запитання в усній формі для роз'яснення певних положень висновку. Усні відповіді експерта бухгалтера заносяться до протоколу судового засідання. Після надання висновку експертом, його допиту, заслухавши думки обвинувача, підсудного й інших учасників процесу і їхніх представників, суд може звільнити експерта від дальшої присутності в суді. У разі поновлення судового слідства суд може вдруге викликати експертів бухгалтерів у тому самому складі.

Судово бухгалтерська експертиза може призначатися і господарським судом для розв'язання господарських спорів юридичних осіб, які виникають під час укладання, змін і виконання господарських договорів, суперечок про встановлення цін на продукцію і тарифів на послуги, а також у разі розгляду справ про банкрутство. Відповідно до ст. 312 КПК України суд мотивованою ухвалою може призначити також додаткову та повторну експертизи. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом первинної експертизи лише в тому разі, якщо недостатню ясність або неповноту висновку, зробленого в суді, не вдалось усунути, допитуючи експерта бухгалтера.

Повторна експертиза може бути призначена судом, якщо висновки експерта суперечать фактичним обставинам справи, якщо під час судового розслідування будуть установлені нові факти, що можуть вплинути на висновки експерта, а також у випадках, коли під час призначення і проведення експертизи були допущені істотні порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Відмова в призначенні додаткової та повторної експертизах має бути мотивована судом в ухвалі.

Таким чином, здійснюючи судово бухгалтерську експертизу, суд виконує таке: - з'ясовує обставини, що мають значення для висновку; - пропонує учасникам судового розгляду письмово подати запитання, які вони можуть поставити перед експертом, та заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих запитань; - у нарадчій кімнаті остаточно обмірковує ці запитання і виносить ухвалу про призначення експертизи; - оголошує в судовому засіданні постанову (ухвалу) про призначення експертизи та вручає її експертові, якого викликано до залу суду в порядку, передбаченому чинним законодавством; - після проведення експертом досліджень, складання і оголошення висновку експерта приєднує його до справи; - допитує експерта з метою роз'яснення і доповнення висновку.

2. Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи правопорушень, пов'язаних із ухиленням від сплати податків

Основним завданням чинного законодавства в Україні є захист законних інтересів держави, підприємців і споживачів у господарській сфері. Найбільша питома вага серед правопорушень у сфері економіки припадає на порушення податкового законодавства

Несплата податків кваліфікується як шкода, заподіяна державі, а тому ст. 212 Кримінального кодексу України (ККУ), який набув чинності з 01.09.2001, передбачає:

- умисне ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, уведених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, -- карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, -- караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше засудженою за ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у особливо великих розмірах -- караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;

- особа, яка вперше скоїла дане правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо перед притягненням до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори, а також відшкодувала збиток державі.

У ККУ під значним розміром грошових коштів слід розуміти таку суму податків, зборів та інших обов'язкових платежів, яка в тисячу і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під великим розміром -- суми податків, зборів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим розміром -- суми податків, зборів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З огляду на це основними завданнями, що вирішуються в процесі судово-бухгалтерської експертизи правопорушень, пов'язаних з ухиляннями від сплати податків, є:

- установлення фактів порушення податкового законодавства, які призвели до заниження або ухиляння від сплати податків у цілому, зборів та інших платежів у бюджет;

- підтвердження розміру матеріального збитку, встановленого матеріалами документальної перевірки;

- установлення обставин, які сприяли ухиленню від сплати податків;

- підтвердження клопотання посадових осіб, діяльність яких було піддано розслідуванню з питань повноти і правильності нарахування та сплати податків до бюджету;

- установлення осіб, які несуть відповідальність за повноту і правильність нарахування і сплати податків до бюджету та які допустили вказані правопорушення.

Матеріали або джерела інформації, що направляються для дослідження експерту-бухгалтеру, поділяються на основні та додаткові.

Основні джерела інформації:

- оригінал акта про перевірку фінансово-господарської діяльності підприємства, організації чи установи державною податковою адміністрацією з усіма додатками;

- письмові пояснення керівника, головного бухгалтера та інших посадових осіб щодо висновків перевірки;

- вилучені оригінали документів, облікових регістрів, форми фінансової та податкової звітності, що підтверджують факти порушень у сплаті податків;

- дані про майно підприємства, наявність і рух грошових коштів на рахунках у банку;

- інші матеріали справи (договори, аудиторські висновки, акти ревізій, висновки інших судових експертиз тощо).

Додатковими джерелами інформації є свідчення працівників податкової адміністрації, які безпосередньо здійснювали контроль за виконанням податкового законодавства суб'єктами підприємницької діяльності.

Крім того, як джерело інформації експерт-бухгалтер може використовувати зафіксовані в протоколах свідчення певних категорій працівників підприємств і організацій, де були здійснені правопорушення. До таких категорій належать працівники бухгалтерій, складів, секретарі, водії, охорона та ін.

З їхніх свідчень можна отримати дані про порядок ведення на підприємстві бухгалтерського обліку, умови здійснення окремих господарських операцій, місця зберігання матеріальних цінностей, грошових коштів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують факти правопорушень.

Характерною особливістю правопорушень, пов'язаних з ухиленням від сплати податків, є те, що вони всі віддзеркалюються в первинних документах, облікових регістрах і звітних формах, які нерідко складені з порушенням вимог щодо організації і ведення фінансового, управлінського, податкового обліків та звітності.

Дані цих документів є підґрунтям для висновку бухгалтера-експерта у даній справі. До таких документів відносять:

- установчі документи підприємства (статут, установчий договір, свідоцтво про реєстрацію як платника податків і зборів);

- документи з обліку касових і розрахункових документів (прибуткові й видаткові касові ордери, касові звіти, книги обліку розрахункових операцій, платіжні доручення, виписки банку, картки зі зразками підписів осіб, які мають право розпоряджатись грошовими коштами підприємства);

- документи з обліку матеріальних цінностей (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, картки складського обліку тощо);

- накази, розпорядження, протоколи загальних зборів, службове листування;

- бухгалтерські регістри та фінансова звітність;

- документи і регістри податкового обліку (податкові накладні, книги обліку придбання і продажу товарів);

- податкові декларації та додатки до них.

Якщо експерт-бухгалтер виявив, що ухиляння від сплати податків відбулося через унесення у відповідні документи поправок, змін чи доповнень, а також способи виправлень підчисткою і підробкою підписів, унесенням нового тексту в заповнений документ, то він має право направити слідчому клопотання про призначення техніко-криміналістичної експертизи документів

ЗАВДАННЯ

Скласти експертний висновок згідно із зазначеною ситуацією:

Ревізією,проведеною в універсамі № 8 м. Києва за 2002р. ревізором контрольно-ревізійної служби Шевченко Я.І. встановлено, що касир Вдовиченко З.І. при здаванні виторгу в банк 20 березня 2002р. через інспектора згідно із супровідною відомістю допустила недовкладення коштів на суму 250 грн. Інвентаризація коштів при визначенні цієї нестачі згідно із виписками банку бухгалтерією не проведена,а сума цієї нестачі була віднесена на дебет рахунка 374 «Розрахунки по претензіях», а в грудні цього року на рахунок зменшення прибутків на дебет рахунку 44 «Прибутки і збитки». Ревізор також встановив, що касир Вдовиченко З.І. не оприбуткувала 10 лютого цього ж року виторг на суму 250 грн., що було здано продавцем Авраменко З.І. перевіркою виявлено, що сума згідно касового звіту касира Вдовиченко З.І. була списана на видаток і не оприбуткована необґрунтовано.

Крім того ревізією встановлено,що касиром Вдовиченко З.І. згідно корінця чекової книги і виписки банку по поточному рахунку одержано з банку 20 травня 550 грн., а оприбутковано по касовому звіту тільки 450 грн. Ревізія в сумі 100 грн. в бухгалтерії віднесена з кредиту рахунку «Поточний рахунок» на дебет рахунку «Рахунки по претензіях».

Касир Вдовиченко З.І. зловживання,що пов'язані з здаванням виторгу в банках, не оприбуткування виторгу і одержання грошей із банку не визнав і зажадав проведення судово-бухгалтерської експертизи.

У зв'язку з цим призначена судово-бухгалтерська експертиза, на вирішання якої поставленні такі питання:

1. Встановити, які нормативні документи порушені під час обліку касових операцій з боку бухгалтерії?

2. Чи обґрунтовані вимоги касира Вдовиченко З.І. щодо його невинності при здаванні і одержанні грошей в банку,не оприбуткуванні виторгу в сумі 250 грн., що були здані касиру продавцем Авраменко З.І.?

3. Визначити осіб, за рахунок яких слід віднести неправильне списання і не оприбуткування грошей в касі та порушення касових операцій під час здавання і одержання грошей із банку.

4. Обгрунтувати порушення правил ведення касових операцій і їх обліку, визначити суму привласнення коштів та встановити винних осіб.

5. Назву експертної установи, обставини справи і матеріали \ акти ревізії,документи пояснення матеріально-відповідальних осіб та ін.. (порядо і методи дослідження документів студентом визначаються самостійно)

1.Документи, які необхідно перевірити під час перевірки обліку касових операцій:

- прибутковий і видатковий касові ордери з прикладеними до них документами;

- звіти касира (касові книги);

- касові чеки й контрольні касові стрічки;

- повідомлення банку про встановлений ліміт готівки в касі;

- журнал-ордер №1, відомість №1;

- чекові книжки. Корінці використаних чеків;

- акти оприбуткування;

- журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів;

- Головна книга й баланс до рахунка 30 «Каса»

Нормативний документ, який регламентує ведення касових операцій є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено від 15.12.2004 № 637

2. Вимога касира Вдовиченко З.І, є необґрунтованою, оскільки під час проведення перевірки не було виявлено документів,які б підтверджували оприбуткування цінностей.

3.Матеріально відповідальною особою, на яку слід віднести неправильне списання є касир.

4. Загальна сума, яку привласнив касир Вдовиченко З.І, становить 600 грн.

Коли кошти оприбутковуються на підприємство з поточного рахунку це оформлюється наступною проводкою:

Д рах.30 «Каса» К рах. 31 «Рахунки в банках»

5. Предметом даного завдання є правильність відображення касових операцій.

Об'єктом є достовірність оцінки та реальність відображення в балансі та фінансовій звітності, повнота оприбуткування, цільове використання суми виявлених нестач.

Методичні прийоми: документальна, арифметична, взаємна перевірка.

Порядок застосування: Порівняння записів в касовій книзі та ВКО, ПКО, суми видачі і оприбуткування готівки за кожен день та правильність перенесення на наступний день, тотожність запасів у касовій книзі запасом у звітах касира за кожними операційними днями та в журналах реєстрації ПКО ВКО