Автоматизація обліку і контролю готової продукції, її відвантаження та реалізації на підприємстві

Рис. 2.4. Структура бухгалтерії ТзОВ “Гербор-холдінг”

Облік на ТзОВ “Гербор-холдінг” ведеться за звичайним Планом рахунків, підприємство є платником ПДВ і всіх відповідних податків та обов'язкових платежів.

Класифікацію активів та зобов'язань здійснювати виходячи з терміну один рік. Амортизація об'єктів основних засобів нараховується методом зменшення залишкової вартості по нормах податкового обліку. Облік дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до П (С) БО 10 “Дебіторська заборгованість ”.

Товарно-матеріальні цінності на підприємстві обліковуються згідно з вимогами П(С) БО 9 “Запаси”. Одиницею запасів визначити кожне найменування цінностей. Предмети, строком використання менше одного року, що супроводжують виробничий процес протягом звітного періоду обліковується на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. У момент передачі таких активів в експлуатацію їх списують з балансу з одночасною організацією їх оперативного кількісного обліку за місцем експлуатації і відповідними особами протягом строку фактичного використання таких предметів.

Готову продукцію на ТзОВ “Гербор-холдінг” в бухгалтерському обліку та балансі відображають за фактичною виробничою собівартістю.

Оцінка вибуття сировини, матеріалів, МШП, інших виробничих запасів здійснюється за середньозваженою собівартістю.

Дохід підприємства в бухобліку відображається згідно до вимог П(С)БО 15 “Дохід”. Витрати підприємства відображаються ог П(С)БО 16 “Витрати”.

Розрахунок виробничої собівартості здійснюється для кожного виду продукції окремо. Виробнича собівартість продукції включає змінні та постійні загальновиробничі витрати.

Для кращого відображення облікової політики ТзОВ “Гербор-холдінг” занесемо пункти наказу (Додаток Б) у наступну таблицю, див. табл. 2.2

Таблиця 2.2

Елементи облікової політики ТзОВ “Гербор-холдінг”

№	Назва елемента	Метод ведення обліку
1	2	3
1.	Амортизація об'єктів основних засобів нараховувати у такий спосіб :
1.1	Будівлі і споруди	Метод зменшення залишкової вартості по нормам податкового обліку
1.2	Машини та устаткування	Метод зменшення залишкової вартості по нормам податкового обліку
1.3	Інші об'єкти основних засобів	Метод зменшення залишкової вартості по нормам податкового обліку
2.	Амортизацію малоцінних необоротних активів нараховувати у першому місяці їх використання у розмірі 100% їх вартості
3.	Амортизацію нематеріальних активів нараховувати прямолінійним методом
4	Переоцінку балансової вартості основних засобів, нематеріальних активів не проводити.
1	2	3
5.	Запаси, які не принесуть економічних вигод у майбутньому визначити неліквідними і списувати у бухгалтерському обліку
6.	Оцінку, вибуття сировини, матеріалів, МШП, інших виробничих запасів готової продукції здійснювати за середньозваженою собівартістю.
7.	У цілях визначення виробничої собівартості продукції встановити такий перелік змінних і постійних загальновиробничих витрат:
7.1	Змінні загальновиробничі витрати	- основна і додаткова заробітна плата виробничого персоналу; - відрахування на соціальне страхування; - витрати на водопостачання для технологічного процесу; - витрати, пов'язані з енергозабезпеченням технологічного процесу;
7.2	Постійні загальновиробничі витрати	- заробітна плата та інші виплати апарату управління цеху; - відрахування на соціальне страхування апарату управління цеху; - витрати на опалення,освітлення, водопостачання та інші послуги на утримання виробничих приміщень; - амортизація основних засобів виробничого призначення; - амортизація нематеріальних активів виробничого призначення; - витрати на поточний ремонт та технічне обслуговування автотранспорту і обладнання цехів.

Отже, організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТзОВ “Гербор-холдінг” здійснюється і регулюється згідно чинного законодавства України, нормативних актів та регламентується наказом про облікову політику підприємства (Додаток Б).

Розділ 3. Облік, контроль готової продукції, її відвантаження та реалізація на ТЗОВ “Гербор-холдінг”

3.1 Порядок документального оформлення операцій з обліку, контролю і відвантаження готової продукції

Для своєчасного і достовірного надання інформації про облік, контроль і відвантаження готової продукції на підприємстві задіяні не лише бухгалтерська служба. Документально все оформляється автоматизовано, за допомогою програми 1С, бухгалтерська служба користується 1С Бухгалтерією версії 7.7, яка зв'язана із загальновиробничою програмою 1С “Облікова система Гербор-холдінг”, яка працює на платформі 8.1 по засобах OLE, це дає можливість бухгалтерії бачити всі етапи, які проходить готова продукція на підприємстві.

Розглянемо детальніше, так би мовити, поетапно порядок документального оформлення всіх операцій з готовою продукцією.

Виробництво - цей процес фіксується в цеху, коли готові пакети (частини мебельних комплектів) запаковані і готові до відправки на склади готової продукції, пакувальник розклеює на них штрих коди, які відрізнятимуть пакети з різних серій, тобто на одну серію передбачено один і той же штрих код для певного пакету, коли серія змінюється, штрих код також змінюється. Дані пакети ставляться на залишки цеху який їх виробив, за допомогою документу Виробництво у програмі 1С, що зображено на (рис. 3.1.).

Переміщення - коли приймається рішення переміщення пакетів на склади готової продукції, вантажними складають дані пакети на піддони певного типу, у програмі виписується документ Переміщення між складами, дивись (рис. 3.2.), який аналізує залишки пакетів у цеху беручи до уваги серію і колір пакету



Рис. 3.1. Документ Виробництво, який вноситься в Виробничому Цеху

Рис. 3.2. Документ Переміщення між складами, який вноситься в Виробничому Цеху

Коли документ Переміщення між складами заповнений і проведений, майстер роздруковує 3 копії даного документа (Додаток___) один залишає собі, другий залишається на прохідній, третій залишається на складі готової продукції.

Прийомка товару (пакетів) на складах готової продукції здійснюється за допомогою того ж самого документа Переміщення між складами, оператор складу, по приходу піддону з супроводжуючими документами знаходить даний документ у базі, відкриваючи список документів Переміщення між складами, див. (рис. 3.3).

Рис.3.3. Список документів Переміщення

Документи, які відправлені з цехів, але ще не прийняті на склад у колонці “Статус” помічаються приміткою “В дорозі”, це дає можливість швидкого пошуку документа у базі.

Проте на ТзОВ “Гербор-холдінг” складування пакетів відбувається на складах двох видів :

а. склад старого зразку, який являє собою одноповерхове приміщення, в якому на підлозі розміщаються піддони з пакетами;

б. склад нового зразку - склад висотного зберігання, даний склад обладнаний залізними стелажами висотою 7м.10см. які поділені на 5 рівнів (поверхів), і шириною комірок трьох видів.

На даному складі запроваджується нова система обліку складування і відвантаження готової продукції клієнтам. Спеціалісти підприємства займаються розробкою логістичної системи, яка дасть можливість автоматизовано, без ведення карткового обліку, зберігати, відвантажувати мебельні комплекти клієнтам.

На теперішньому етапі передбачено такий метод прийому, зберігання і видачі пакетів, який зменшить роль людей у виконанні цих функцій. А саме, при прийомі піддону на склад, оператор складу, за допомогою радіо сканера зчитує штрих код піддона, який клеїться в цеху при переміщенні на склад, програма автоматично знаходить даний піддон в базі даних, і аналізує можливості складу, куди помістити даний піддон, програма сама дає команду водієві висотного навантажування взяту даний піддон і поставити у певну комірку. Вся ця інформація стає доступною для водія навантажувача завдяки засобам радіо термінала, який встановлений на його навантажувачі. Додатково програма, періодично аналізує кількості пакетів у комірках нижнього рівня, тобто ті з яких беруться пакети поштучно, а не цілими піддонами, і автоматично дає команду працівникам (водіям) навантажувачів зняти необхідний піддон з вищого рівня і поставити у нижній, тим самим звільняється місце для повного піддону пакетів.

Видача пакетів здійснюється на основі Накладної на відвантаження (Додаток___), яка виписується менеджером комерційного відділу, дана накладна заборонена для редагування, оператор складу може лише змінити її статус на таку яку потрібно сформувати, тоді працівники складу зможуть її опрацювати і поділити певні позиції між собою, після чого пакети, які вказані в даній накладній відвозяться у зону відвантаження, це така так би мовити буферна зона, в якій пакети ще обліковуються на складі, але в комірках складу їх уже немає, за допомогою даної зони можна вести чіткий аналіз стану формування тої чи іншої Накладної на відвантаження, що графічного відображається на екрані оператора складу, коли накладна повністю сформована, оператор складу, змінює її статус на “Відвантажена ” і проводить дану накладну, що одночасно свідчить про те що пакети, вказаній в ній знімаються із залишків складу і залишків зони відвантаження, і повністю переміщаються на клієнта. Тоді навантажувачі, які працюють на рампі завантажують пакети у машини або вагони клієнтів.

Також передбачено, ситуації коли пакети псуються, б'ються, замокають. Тоді спеціальними документами Ремонт і Переміщення в ремонт дані пакети ремонтуються і переміщаються у ремонт.

Комп'ютерна система обліку на підприємствах може створюватися за такими методиками:

1) створення необхідної кількості автоматизованих робочих місць, призначених для вирушення певних облікових завдань;

2) організація системної комп'ютеризації обліку, тобто об'єднання всіх автоматизованих робочих місць в єдину комп'ютерну мережу. В цьому випадку весь обсяг інформації в мережі стає доступним всім користувачам;

3) створення все новіших і новіших комп'ютерних програм ведення обліку;

4) використання нової апаратури, тобто встановлення новіших версій комп'ютерів на підприємстві, в яких швидкість роботи і обсяг пам'яті більші, що полегшується ведення обліку.

Отже, порядок документального оформлення операцій з обліку, контролю і відвантаження готової продукції на ТзОВ “Гербор-холдінг” здійснюється засобами комп'ютерної техніки, облік готової продукції повністю автоматизовано.

3.2 Аналітичний та синтетичний облік реалізації готової продукції

Аналітичний облік ведеться за видами продукції, регіонам збуту або за іншими напрямками, які визначає підприємство.

Важливим моментом э ведення облікових регістрів з використанням коду класу рахунків і коду синтетичного рахунку на основі документів первинного обліку.

Для узагальнення інформації про дохід та фінансові результати (обороти за кредитом рахунків 70, 79) в відповідності з методичними рекомендаціями №356 призначений Журнал 6. Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться в відомості 3.1 (до рах. 36) до Журналу 3.

Якщо готова продукція реалізується підприємством як на території України, так і за її межами, то облік розрахунків з покупцями рекомендується вести в двох різних відомостях: в першій с вітчизняними покупцями на субрахунку 361, в другій - розрахунки з іноземними покупцями - субрахунок 362.

Формування аналітичних даних з витрат відбувається угрупуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів з яких підсумки переносяться в відомості з яких підсумки переносяться в відповідні журнали. Витрати на збут та адміністративні витрати відображаються у розділі ІІІ Журналу №5 для тих, хто не використовує рахунки 8 класу. Для тих хто використовує рахунки 8 класу, ці витрати відображаються у розділі ІІІ Журналу №5-А.

На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується у кількісному вираження.

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами в сортових картках складського обліку и без картковим способом

У картках або книгах складського обліку здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

Аналітичні дані в облікових регістрах повинні співпадати з даними синтетичного обліку на останнє число місяця.

Відповідно закону про Бухгалтерський облік датою реалізації готової продукції вважається дата відвантаження.

Продукція відвантажується згідно договорам. Робітник складу виписує накладну, яка разом з документами по транспортуванню надходить до бухгалтерії, де виписується рахунок - фактура на оплату продукції і податкова накладна. Покупець в свою чергу повинен надати довіреність на отримання продукції.

Складемо таблицю господарських операцій, які відбуваються при продажі готової продукції, див. табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Господарська операція	Дт	Кт
Реалізація товарів	361	701
ПДВ перша подія	701	6415
Собівартість	26	901

Отже, проаналізувавши аналітичний і синтетичний облік готової продукції можна зробити висновок, що ведення обліку готової продукції є важливим фактором, який впливає на вірність даних, якими володіє бухгалтерська служба підприємства.

3.3 Інвентаризація готової продукції на складах ТзОВ “Гербор-холдінг”

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності про готову продукцію на підприємствах усіх форм власності періодично проводиться інвентаризація майна.

Порядок проведення інвентаризації регулюється Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94р. № 69 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.94р. за № 202/412.

При проведенні інвентаризації перевіряється реальність вартості зарахованих на баланс товарно-матеріальних цінностей.

Для проведення інвентаризації на підприємствах розпорядчим документом керівника створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія, до складу якої включаються досвідчені працівники. Очолює комісію керівник підприємства, його заступник або представник керівника (Додаток __).

За наслідками інвентаризації робоча інвентаризаційна комісія складає протокол із зазначенням у ньому результатів інвентаризації і висновків щодо них.

При проведенні інвентаризації інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені в строк покупцями відвантажені товари і цінності та ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці).

Дозволяється складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам, із зазначенням відповідальних за ці предмети осіб.

При інвентаризації незавершеного виробництва в інвентаризаційних описах вказується найменування заділу, стадія або ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт. Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць і не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей або в окремих описах.

В інвентаризаційних описах товарно-матеріальних цінностей зазначається їх назва і первісна вартість. Товарно-матеріальні цінності інвентаризуються за місцем їх знаходження і матеріально відповідальними особами, це видно у Наказі про інвентаризацію (Додаток ).

Тара вноситься до інвентаризаційного опису за видами, призначенням і якісним станом (нова, використана, потребує ремонту).На непридатні для використання товарно-матеріальні цінності та тару складаються окремі інвентаризаційні описи. Списання непридатних для використання товарно-матеріальних цінностей та тари здійснюється відповідно до встановленого порядку.

Отже, проаналізувавши третій розділ дипломної роботи, можна зробити висновок, що підприємство ТзОВ “Гербор-холдінг” користується сучасними програмними продуктами, для автоматизації обліку як готової продукції, так і в загальному всього процесу планування, виробництва, складування і реалізації готової продукції.

Розділ 4. Організація обліку, контролю та аналізу в умовах функціонування автоматизованої форми обліку

4.1 Особливості обліку випуску готової продукції та формування її собівартості в умовах використання комп'ютерної техніки

Основний прибуток виробничі підприємства отримують від реалізації продукції, що виготовляється. Тому визначення собівартості продукції має велике значення для керування витратами, для встановлення нижніх меж цін на кожному підприємстві.

Згідно з п. 6 П(С)БО 9 "Запаси", готова продукція з метою бухгалтерського обліку включається до запасів. Одиницею бухгалтерського обліку готової продукції є її найменування або однорідна група (вид). Собівартість виробництва готової продукції визначається на підставі П(С)БО 16 "Витрати", в п. 11 якого дано визначення двох понять собівартості готової продукції: собівартості реалізованої продукції та виробничої собівартості продукції. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції встановлює підприємство. У виробничу собівартість продукції входять:

1) прямі матеріальні витрати;

2) прямі витрати на оплату праці;

3) інші прямі витрати;

4) загальновиробничі витрати.

У собівартість реалізованої продукції, крім виробничої собівартості, включаються нерозподілені постійні загальновиробничі витрати та наднормативні виробничі витрати.

Схеми визначення виробничої собівартості продукції показано на (рис 4.1), (рис 4.2), (рис 4.3). Відображати витрати підприємства на виробництво продукції можна трьома способами - з допомогою рахунків класів 8 і 9 (рис. 4.1), тільки 8 (рис. 4.2) або тільки 9 (мал. 4.3). Спосіб обліку витрат визначається константою Использовать счета расходов (меню Операции/Константы).

Рис. 4.1. Відображення витрат підприємства на виробництво продукції з допомогою класу рахунків 8 і 9

http://www.dtkt.com.ua/automation/avto_buh/ukr/2002/18/001a.gif

Рис. 4.2. Відображення витрат підприємства на виробництво продукції з допомогою класу рахунків 8http://www.dtkt.com.ua/automation/avto_buh/ukr/2002/18/001a.gif

Рис. 4.3. Відображення витрат підприємства на виробництво продукції з допомогою класу рахунків 9http://www.dtkt.com.ua/automation/avto_buh/ukr/2002/18/001a.gif

З (рис. 4.1) видно, що протягом звітного періоду (місяця) витрати на виробництво відносяться в дебет рахунків класу 8 з кредиту рахунків матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Витрати, накопичені протягом місяця на цих рахунках, закриваються документом "Финансовые результаты" в режимі Закрытие элементов затрат (счета класса 8). При цьому прямі виробничі витрати відносяться в дебет рахунка 23 "Виробництво". Загальновиробничі витрати відносяться в дебет рахунка 91.

Таблиця 4.1

Список документів конфігурації і операції, які вони виконують.

Документ конфігурації	Вид витрат
"Калькуляция"	Прямі матеріальні витрати
"Начисление зарплаты"	Прямі витрати на оплату праці
"Начисление износа"	Амортизація
"Услуги сторонних организаций"	Інші прямі витрати

З (рис. 4.2) видно, що протягом звітного періоду витрати на виробництво відносяться в дебет рахунків класу 8 з кредиту рахунків матеріальних, трудових і грошових ресурсів. При цьому використовуються ті самі документи конфігурації (табл. 4.1).

Накопичені витрати на рахунках класу 8 закриваються документом "Финансовые результаты" в режимі Закрытие элементов затрат на рахунок 23 "Виробництво". При цьому окремо накопичення загальновиробничих витрат у програмі не передбачено. Оскільки П(С)БО 16 передбачає такий розподіл, його можна організувати вручну, виділивши для цього спеціальний субрахунок, наприклад 841 "Загальновиробничі витрати".

На (рис. 4.3) витрати виробництва протягом звітного періоду відносяться в дебет рахунка 23 "Виробництво" безпосередньо з кредиту рахунків матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Загальновиробничі витрати відносяться в дебет рахунка 91 також безпосередньо з кредиту рахунків матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Для цього використовуються ті самі документи конфігурації. Далі ці три схеми аналогічні:

Після закінчення періоду загальновиробничі витрати розподіляються між рахунками виробництва і собівартості готової продукції (за субконто Виды затрат) згідно з П(С)БО 16. Розподілені витрати відображаються за дебетом рахунка 23 (відповідний вид діяльності) і за кредитом рахунка 91. Нерозподілені витрати відображаються за дебетом рахунка 901 "Собівартість реалізованої продукції". Для цього в програмі використовується документ "Финансовые результаты" в режимі Закрытие общепроизводственных затрат (счет 91).

Проводиться оцінка незавершеного виробництва. інформація про це вводиться у програму документом "Незавершенное производство".

Протягом звітного періоду випуск готової продукції відображається за обліковими цінами. Така можливість передбачається інструкцією №291, наприклад, за плановою виробничою собівартістю, на рахунку 26 "Готова продукція", на якому аналітичний облік ведеться в розрізі видів продукції. Використовується документ "Калькуляция" в режимі Предварительная. Для оцінки вартості матеріальних запасів, використаних для виробництва готової продукції, застосовується один із методів оцінки вибуття запасів, передбачених п. 16 П(С)БО 9. У програмі метод визначається константою Метод партионного учета.

Наприкінці звітного періоду, коли визначено фактичну собівартість готової продукції, розраховується відхилення фактичної собівартості продукції від її вартості за обліковими цінами (нормативною або плановою собівартістю) і списується в дебет рахунка 26 за видами продукції пропорційно до вартості за обліковими цінами. Таким чином, за рахунком 26 готова продукція оцінюється за фактичною виробничою собівартістю. У програмі це робить документ "Калькуляция" в режимі Окончательная.

Згідно з п. 6 П(С)БО 9 "Запаси", готова продукція для цілей бухгалтерського обліку включається до запасів. Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено застосовувати рахунок 23 "Виробництво" для відображення інформації про витрати на виготовлення продукції; рахунок 26 "Готова продукція" - для відображення руху готової продукції; рахунок 25 "Полуфабрикаты" - для відображення руху напівфабрикатів власного виробництва (рис. 4.4).

Рис. 4.4. План рахунків

Аналітичний облік на рахунку 23 "Виробництво" має давати можливість вирішити два завдання - можливість калькулювати собівартість окремого виду продукції (для цього використовується субконто Виды деятельности) і визначати структуру собівартості за економічними елементами, як вимагає п. 21 П(С)БО 16 (це дозволяє зробити субконто Виды затрат). Звернімо увагу, що в програмі передбачено документи для методу нормативної калькуляції. Якщо говорити спрощено - усі прямі, змінні загальногосподарські та розподілені постійні загальногосподарські витрати збираються на рахунку 23 на один вид діяльності "Виробництво" і звідти списуються на конкретну номенклатуру продукції за нормами, зазначеними в калькуляції. Наприкінці місяця з урахуванням незавершеного виробництва собівартість продукції доводиться до фактичної. Такий метод зазвичай використовується в масовому виробництві, тобто там, де є сенс складати нормативні або планові калькуляції.

Як альтернатива, якщо підприємство займається випуском одиничної або унікальної продукції, під видом діяльності можна розуміти і конкретне замовлення, і конкретну одиницю продукції. Усі прямі витрати збираються на цей вид діяльності, між такими видами діяльності розподіляються загальновиробничі витрати, і таким чином здійснюється калькулювання. При цьому слід враховувати можливість визначення прямих витрат (матеріалів, заробітної плати) на кожен вид продукції.

Для обліку витрат за елементами застосовують субконто "Види витрат" (рис 4.5). Це дворівневий довідник. На першому рівні витрати згруповані за видами відповідно до П(С)БО 16. На другому рівні витрати групуються за економічними елементами. Кожному елементу відповідає рахунок, на який будуть списані витрати (у цьому випадку - рахунок 23 "Виробництво").



Рис. 4.5 Довідник Види затрат

Для формування собівартості продукції можна використати всі методи реєстрації інформації - операції, введені вручну, типові операції і документи "1С:Бухгалтерії " версії 7.7 реліз 7.70.027.

На (рис. 1.10) показано аналіз рахунка 91 "Загальновиробничі витрати", в дебеті якого в результаті закриття рахунків класу 8 зібрані фактичні витрати на зв'язок (10 грн), зарплата (278,12 грн) з нарахуваннями (102,92) і амортизація загальновиробничих основних засобів (7015,43 грн). Таке закриття рахунків класу 8 виконує документ "Финансовые результаты" в режимі Закрытие элементов затрат (счета класса 8). Ввести його можна через меню Документы/Прочие/Финансовые результаты.

Після того як закриті рахунки класу 8, можна розпочати розподіл загальновиробничих витрат відповідно до П(С)БО 16. Для цього призначений документ "Финансовые результаты" в режимі Закрытие общепроизводственных затрат (счет 91). Вибір режиму здійснюється на закладці Основные. Для реалізації алгоритму розподілу на закладці Дополнительно слід заповнити такі параметри, як Нормальная база распределения, Текущая база распределения, Нормальная сумма постоянных затрат і Текущая сумма постоянных затрат.



Рис. 4.6. Аналіз рахунку 91.

Нормальна сума постійних витрат - планова сума постійних витрат за нормальної потужності. Плануємо, що постійні витрати є витратами на амортизацію загальновиробничих основних засобів і вони становитимуть 17573,92 грн. Поточну суму постійних витрат програма визначає автоматично як сальдо рахунка 91 за тими видами загальновиробничих витрат, для яких у формі елемента довідника Виды затрат увімкнено прапорець Относится к постоянным общепроизводственным затратам. У разі якщо постійних загальновиробничих витрат є кілька видів, розподіл відповідно до вимоги П(С)БО 16 здійснюється за кожним видом окремо. Змінні загальновиробничі витрати списуються за видами витрат на рахунок 23 "Виробництво".

Розглянемо, як відобразити випуск готової продукції протягом місяця, внести інформацію про незавершене виробництво і довести собівартість готової продукції до фактичної. У програмі це робиться в три етапи - списання матеріалів у виробництво і прибуткування готової продукції протягом місяця проводиться документом "Калькуляция" в режимі предварительная. Наприкінці місяця, після розподілу загальновиробничих витрат, у програму вноситься інформація про залишки незавершеного виробництва документом "Незавершенное производство". На підставі даних про фактичні витрати проводиться розрахунок фактичної виробничої собівартості. На кожен вид витрат визначаються суми відхилень планової собівартості від фактичної і на кожен вид готової продукції виконуються коригування документом "Калькуляция" в режимі окончательная.

Оскільки протягом місяця фактична виробнича собівартість невідома, продукцію оцінюють за обліковою ціною. Найчастіше як облікову вибирають планову (нормативну) собівартість продукції. Її розраховують виходячи з планованих витрат на виробництво готової продукції. На основі планової собівартості розраховують, зокрема, відпускні ціни на продукцію протягом місяця.

Саме калькулювання собівартості не є бухгалтерським завданням. Для його вирішення на програмах "1С" можна використати спеціалізовані конфігурації. У типовій конфігурації вважається, що планова калькуляція вже відома. Звернімо увагу: калькуляція в програмі передбачає нормування не тільки прямих витрат, а й загальновиробничих за видами.

У полі Вид встановімо значення Продукция, при цьому на закладці Дополнительно буде встановлено рахунок обліку 26 "Готова продукція", рахунок витрат 809 "інші матеріальні витрати", і стане доступною кнопка Состав, що відкриває підлеглий довідник "Состав продукции". Перед початком роботи зі складом продукції слід зберегти запис елемента кнопкою ENTER.

Довідник "Состав продукции" доступний для кожного елемента довідника "Номенклатура" зі встановленим видом Продукция. Він містить список сировини, матеріалів та інших витрат, які використовуються для виробництва продукції. При цьому реквізит Затрата може набувати значення з довідника "Номенклатура" (для матеріалів, які йдуть на виробництво продукції) або з довідника "Виды затрат" (для інших витрат, які відносяться на собівартість продукції - витрати на оплату праці тощо). Реквізит Количество дозволяє задати кількість матеріалів за технологічними нормами, яка йде на виготовлення одиниці продукції.

Такий список витрат використовується надалі для заповнення документа "Калькуляция".

У програмі для оформлення операцій, пов'язаних з випуском готової продукції протягом звітного періоду, у типовій конфігурації передбачено документ "Калькуляция". Ввести його можна через меню Документы/Производство/Калькуляция. Створені документи потрапляють у журнал "Производство" (меню Журналы/Производство).

Документ "Калькуляция", створений у режимі введення нового, є попередньою калькуляцією. Документ, введений на підставі вже наявного документа "Калькуляция", - остаточною калькуляцією. Змінити режим калькуляції не можна.

У табличній частині зазначається перелік витрат, що включаються до розрахунку собівартості партії продукції. Як витрата можуть виступати матеріали з довідника "Номенклатура" і види витрат з довідника "Виды затрат". Для матеріалів зазначається партія (для середньозваженої ціни партія за умовчанням), яку треба списати, і кількість. У графі Сумма предварительная зазначається сума попередніх витрат за видами. Для матеріалів ця сума розраховується автоматично під час проведення документа. Графа Сумма окончательная містить суму за остаточною калькуляцією. Для попередньої калькуляції ця колонка завжди не заповнена.

Кнопка Заполнить у формі документа дозволяє заповнити табличну частину відповідно до кількості та складу продукції для виготовлюваного виробу.

За допомогою кнопки Подбор> можна додатково підібрати потрібні ТМЦ з довідника "Номенклатура", використовуючи механізм підбору. Кнопка Установить цену призначена для розрахунку продажної вартості виробу з урахуванням рентабельності, податків і нарахувань, зазначених на закладці Налоги и рентабельность. Оскільки собівартість списаних партій матеріалів визначається тільки під час проведення документа, реальну собівартість і ціну можна визначити тільки після проведення документа (кнопки Провести або ОК).

У бухгалтерському обліку можуть використовуватися різні способи списання матеріалів у виробництво - FIFO, LIFO, "за середньозваженою собівартістю", ідентифікаційним методом (зазначення партії вручну). У конфігурації "Бухгалтерський облік для України" вибір методу списання визначається константою Метод партионного учета (меню Операции/Константы). Метод списання може змінюватися при зміні облікової політики.

Якщо технологічний цикл тривалий, передбачається незавершене виробництво, операції оформляються в іншому порядку.

Матеріали списуються на рахунки і види витрат, зазначені для кожного з них у формі редагування елемента довідника "Номенклатура" (група Затраты на закладці Дополнительно).

При такому режимі роботи можна рахунок витрат і статтю визначити безпосередньо в діалоговій формі документа, включивши прапорець Выбрать счет затрат. Найчастіше так оформляється списання сировини та матеріалів для непрямих витрат, для витрат, що не входять у собівартість (вибираються рахунки 91, 92, 93).

У табличній частині документа зазначаються матеріали, що списуються, їх партія і кількість - як у попередньому випадку. Фрагменти шапки, табличної частини та проведення документа наведено на (прямі матеріальні витрати будуть списані в дебет рахунка 23 автоматично документом "Финансовые результаты" в режимі Закрытие элементов затрат (счета класса 8)).

Переважна більшість документів з обліку руху сільгосппродукції заповнюється у віддалених підрозділах господарства (бригадах, на фермах, складах) і тільки після їх оформлення надходить у бухгалтерію для обробки.

Для максимальної автоматизації введення документів, зменшення кількості рутинних операцій у цій конфігурації при введенні нового документа реквізити автоматично заповнюються на підставі констант та індивідуальних настроювань.

Більшість аналітичних інформацій конфігурації міститься в довідниках. При обробці документів з обліку праці і його оплати серед довідкових реквізитів застосовуються: види сільгоспробіт, марки автомобілів, тракторів та інших сільгоспмашин, прізвища трактористів або водіїв, норми виробітку, розцінки за одиницю обсягу робіт або за годину роботи, норми витрати пального на одиницю роботи, коефіцієнти переведення в умовні трактори, процентні надбавки за виконану роботу й інші. Довідник витрат містить список витрат, за якими відбувається калькулювання собівартості.

У конфігурації використовуються додаткові аналітичні довідники, що суттєво спрощують облік. Так, у довіднику «Налоги и отчисления» зберігаються всі дані про податки, що використовуються у конфігурації. За кожним податком зберігається історія ставок і межі, до якої діє ця ставка. Автоматичне формування проведень здійснюється з використанням елементів, також винесених у довідники.

Конфігурація дозволяє вести облік доходів і витрат у розрізах кількох видів діяльності, а довідник «Подразделения» -- вести облік за кількома підрозділами. Облік ВД і ВВ ведеться в розрізі довідника, що повторює структуру Декларації про прибуток (рис. 4.7).



Рис 4.7. Довідник Валові доходи / розходи

Для зручності роботи з планом рахунків передбачено додаткові функціональні можливості, що до зволяють проводити аналіз рахунка за датами і субконто, відкрити оборотно-сальдову відомість рахунка або Головну книгу.

Отже, проаналізувавши даний розділ можна зробити висновок, що автоматизація ділянки безпосередньо виробництва продукції, у нашому випадку - мебельних комплектів, відбувається на програмі 1С версії 8.1, а бухгалтерська служба підприємства працює на програмі 1С Підприємство версії 7.7, компонента 1С Бухгалтерія.

Висновки

Під організацією бухгалтерського обліку слід розуміти цілеспрямовану діяльність керівників підприємства по створенню та постійному впорядкуванню і вдосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення внутрішніх та зовнішніх по відношенню до підприємства користувачів необхідною інформацією.

Розповсюдження інформаційних технологій у 90-х роках призвело до суттєвих змін в організації виробництва, праці та управління. З одного боку, високотехнологічне середовище руйнує сталі ієрархічні структури в економіці та управлінні, створюючи на їх місцях більш гнучкі та пристосовані до нестабільного середовища, а з іншого - використання інформаційних систем в управлінні різними соціальними та виробничими механізмами призводить до інтеграції способів ведення фінансів, діловодства, управління, обліку.

З впровадженням комп'ютерної техніки бухгалтерський облік змінюється. Застосування комп'ютерів впливає на зміст праці облікового персоналу: зменшується кількість механічних операцій з обробки документів, систематизації облікових показників, заповнення регістрів та звітів. Облікова праця стає більш творчою, спрямованою на організацію та удосконалення обліку.

Форма обліку, реалізована на базі сучасної комп'ютерної техніки та засобів комунікації (комп'ютерно-комунікаційна форма обліку), знаходить своє конкретне втілення в програмах для комп'ютеризації облікових робіт, оскільки порядок введення, спосіб і послідовність обробки даних, формування зведених облікових алгоритмів.

При придбанні програмного забезпечення для бухгалтерії потрібно проводити всебічну оцінку доступних на ринку програмних продуктів. Наведений перелік вимог до програмного забезпечення, а також його класифікація дозволяють об'єктивно порівнювати функціональні можливості бухгалтерських програм.

При безкомп'ютерних способах обробки облікової інформації найбільш доцільна побудова бухгалтерії за принципом централізації. При організації бухгалтерського обліку в умовах його комп'ютеризації основна тенденція полягає в накопиченні та централізованій обробці облікових даних і децентралізованому введенні первинної інформації та використанні підсумкових облікових показників.

При побудові структури бухгалтерії одним з найважливіших факторів є можливість здійснення контролю за точністю облікових даних і надійність інформаційних зв'язків як всередині бухгалтерії, так і між бухгалтерією та підрозділами підприємства. Зважаючи на це, перспективною є побудова структури бухгалтерії при застосуванні комп'ютерів, що складається з двох основних відділів: відділу інформаційної системи та відділу контролю.

Проблема оперативного зведення облікових даних ефективно вирішується при застосуванні комп'ютерних форм обліку. Але для підприємств, які мають в своєму складі географічно відокремлені підрозділи, для об'єднання облікової інформації можна використовувати мережу Internet, зокрема електронну пошту, інтегровану до Internet-у чи відокремлену в самостійну службу.

Перспективним напрямком у створенні комп'ютерних систем бухгалтерського обліку є використання мережевих комп'ютерних систем. Побудова комп'ютерного робочого місця бухгалтерів на базі мережевих комп'ютерів замість персональних дозволить підприємству заощадити значні кошти на обладнанні кожного робочого місця.

ТзОВ “Гербор-холдінг” здійснює комерційну діяльність з метою отримання прибутку. Прибуток підприємство отримує головним чином від реалізації продукції - мебельних комплектів. Тільки після продажу продукції, чистий прибуток приймає форму прибутку. Значить, чим більше підприємство реалізує рентабельної продукції, тим більше отримає прибутків, тим краще його фінансове становище. Порядок використання прибутку визначається радом засновників підприємства.

У процесі діяльності підприємства, здійснюється велика кількість простих і складних господарських операцій з придбаних у встановленому порядку різноманітних предметів праці підприємства, за допомогою коштів праці, які вони мають в своєму розпорядженні, і затраченої праці працівників на реалізацію продукції, реалізовуючи її покупцям і замовникам, відповідно до укладених договорів. При цьому на всіх стадіях кругообігу господарських коштів на підприємстві виникають об'єкти бухгалтерського обліку.

Облік готової продукції ведеться на підприємстві на рахунку 26 “Готова продукція”.

Для покращення роботи бухгалтерської служби на ТзОВ “Гербор-холдінг” пропоную провести наступні заходи :

1) модернізація або заміна на новий сервера підприємства (контролера домена, сервера терміналів);

2) перехід бухгалтерської служби з програми 1С версії 7.7 на версію програми 8.1;

3) можливе в подальшому переведення бази даних програми 1С з файлового варіанту у клієнт серверний варіант, а саме за допомогою програми Microsoft SQL Server 2005.

В загальному після докладного аналізу підприємства, можна зробити наступні висновки: бухгалтерська служба працює відмінно, робота налагоджена і своєчасно скеровується у потрібному напрямку керівником служби - головним бухгалтером. Фінансова звітність здається вчасно без затримок у встановлені строки, на бланках встановленого зразка. Звітність у податкову інспекцію України здається через засоби Internet, а саме файли звітності висилаються по електронній пошті. Також налагоджена і працює досконало програма клієнт-банк, яка дає змогу головному бухгалтеру передавати платіжні документи у банк не виходячи зі свого кабінету, це забезпечує мобільність і конфіденційність переданої інформації. Заробітна плата на підприємстві виплачується на банківські платіжні картки, для цього також встановлена спеціальна програма, яка отримує дані з програм 1С і передає їх у відділення банку, для зарахування вказаних сум на рахунки працівників організації.

Тому можу зробити наступний висновок, бухгалтерська служба забезпечена комп'ютерної технікою, а також засобами телекомунікацій на 100%, що відіграє важливу роль при веденні бухгалтерського обліку.

Список використаної літератури

1. Бабич В.В., Свидерский Е.И. Бухгалтерский учет на предприятиях малого бизнеса. -- К.: 000 Либра, 1996. - 160 с.

2. Бандурка О.М. та ін. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. - К.:, 1998. - 312 с.

3. Безруких В.Б., Кондраков В.Б. й др. Бухгалтерский учет. Под ред. Безруких П.С. -- М.: Бухгалтерский учет, 1996.

4. Белобжедский И.А Производственые запасы предприятия: учет, оценка, контроль // Финансы - 1992," № 12 - С.20-25.

5. Бойко В.М. Бізнес: словник - довідник,- К.: "Україна", 1995.

6. Бутинець Ф.Ф. Практикум. Економічний аналіз.- Житомир: ЖІТІ., 2000 -205с.

7. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. -Житомир: ЖІТІ., 2001 -672с.

8. Ганич Д.И. и др. Русско-украинский и украинско-русский словарь. - К.:, 1990. - 560 с.

9. Голова С.Ф. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні.- Дніпропетровськ: ТОВ”Баланс-Клуб”, 2001 -828с.

10. Горфинкель В.Я. Экономика предприятия: Учебник. - М.:, 1996. - 367 с.

11. Грачова Р.Н. Підрахунок собівартості// Галицькі контракти.- 1998. -№40-С.84-88.

12. Завгородній В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку. --К.: Видавництво Бліц-Інформ, 1996 - 832 с.

13. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу : Навчальний посібник. -- К.: Знання - Прес, 2002 -- 190 с.

14. Калина А.В. та ін. Сучасний економічний аналіз і прогнозування: Посібник. - К.:, 1997. -272 с.

15. Качтарик Я.Д. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємства: //Фінанси України. - 1999. -№10. - С. 138-140.

16. Кондратьева А. Проблемы анализа финансового состояния предприятий в условиях переходной экономики: // персонал - спецвыпуск. -1998. -С. 177-182.

17. Кондратьєв О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники. - К .: Фінанси України. - 1996. - №11. - С. 66-69.

18. Коробов М.Я. Фінансове - економічний аналіз діяльності підприємства Навчальний посібник. -- К.: ТОВ "Знання " КОО, 2000 - 245 с.

19. Мочерний С.В. Економічний словник - довідник. -- К.: Феміна, 1995-129с.

20. Олійник О.І., Юр'єва С.І., Рибальченко Л.І. Бухгалтерський облік на підприємствах України із застосуванням міжнародних стандартів Методичний посібник. - Харків : “Основа”, 2002-677с.

21. Пархоменко В.О. Инвентаризация в системе бухгалтерского учёта в Украине К.: КФЭИ, 1995. - 112 с.

22. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. -в 2 т. - К.:, 1995. - 400 с.

23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 „Баланс” затв. Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 88

24. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 „Запаси” затв. Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99р.

25. Положення (стандарт) бухгалтеського обліку №3 „Звіт про фінансові результати” затв. Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р.

26. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 16 липня 1999р. № 996 - XIV // Все про бухгалтерський облік -- 2000.-№86.--С.336

27. Раевский В.А. Анализ финансово - хозяйственной деятельности предприятий(объединений): Учебник, -- 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финасы и статистика, 1988. С. 193-204.

28. Саблук П.Т., Демьяненко М.Я. Словник - довідник фінансиста АПК.--Інститут аграрної економіки, 1990.

29. Савицька Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. -- МН.: ЧП Экоперспектива, Новое знание, 1999. - С.357-375.

30. Семенець І.В. Визначення фінансових результатів діяльності сільгосппідприємства: // Фінанси України. - 1999. - №9. - С. 44-48.

31. Смоленюк П.С., Смоленюк Л.Т. Анализ использования материальных ресурсов// Бухгалтерский учёт. - 1991. - № 7. С. 43-45.

32. Соколова Л.М. и др. Критерии оценки финансового состояния предприятий: // Бизнес-информ. - 1996. - №10. - С. 45-48.

33. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. --К.: А.С.К. 2000 - 512 с.

34. Фёдоров А.С. Автоматизация бухгалтерского учёта. -- М.: Финансы и статистика. 1987 г. - С.216 -220.

35. Хом'як Р.Л., Лемішовський В.І. Бухгалтерський обік в Україні. - Л.:Інтелект-Захід.2006.- С.189-238.