1. Поняття управлінського обліку

Управлінський облік (Managerial Accounting) - це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю всередині організації та забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Управлінський облік є складником процесу управління та надає інформацію, важливу для:

- визначення стратегії та планування майбутніх операцій підприємства;

- контролювання її поточної діяльності;

- оптимізації використання ресурсів;

- оцінки ефективності діяльності;

- зниження рівня суб'єктивності в процесі прийняття рішень.

Кінцевою метою управлінського обліку є допомога керівництву в досягненні стратегічної мети підприємства.

Управлінський облік суттєво відрізняється від традиційного бухгалтерського обліку, зорієнтованого на складання фінансової звітності (таблиця).

Таблиця 1 Відмінності між управлінським і фінансовим обліком

Ознаки	Управлінський облік	Фінансовий облік
Основні користувачі	Менеджери	Зовнішні користувачі
Обмеження	Зіставлення витрат і вигод	Загальноприйняті принципи (стандарти)
Застосування	Впливає на дії менеджерів	Дає змогу оцінити економічний стан підприємства
Спрямованість у часі	Погляд у майбу тнє	Погляд у минуле
Періодичність звітування	Гнучка	Менш гнучка
Звіти	Детальні	Узагальнені
Відкритість даних	Комерційна таємниця	Широкий доступ

Поряд із відмінностями управлінський і фінансовий облік мають також спільні риси.

По-перше, обидва види обліку передбачають використання загальної інформаційної системи, зокрема дані обліку витрат, і для оцінювання запасів та визначення фінансових результатів, і для прийняття управлінських рішень на різних стадіях і рівнях управління.

По-друге, обидва види обліку базуються на концепції підзвітності менеджерів. Фінансовий облік дає змогу оцінити результати діяльності підприємства в цілому, а управлінський облік - у межах окремих сегментів діяльності.

Управлінський облік як самостійна система сформувався у середині 50-х років ХХ століття. Саме відтоді він стає обов'язковим навчальним курсом для менеджерів в університетах США, а згодом і в інших країнах світу.

Починаючи з середини 60-х років ХХ ст., спостерігаються зміни у спрямованості управлінського обліку в напрямі забезпечення інформації для планування й контролю за допомогою аналізу рішення та обліку витрат за центрами відповідальності.

Починаючи з 1975 року, важливими чинниками, що вплинули на розвиток управлінського обліку, були:

- автоматизація виробництва та комп'ютерні інформаційні технології;

- глобальна конкуренція.

З 1986 року велику увагу приділяють зниженню витрат ресурсів, що використовуються в господарській діяльності, завдяки аналізу процесів і технологій управління витратами.

З огляду на це дедалі більшу увагу придіялють удосконаленню методів калькулювання собівартості продукції.

Сучасний управлінський облік дедалі частіше розглядають як складник процесу стратегічного управління. Це пов'язано передусім із посиленням ролі стратегічного управління за умов глобальних змін у технологіях і системах управління.

Якщо раніше управлінський облік був зорієнтований на управління виробництом, то тепер він невпинно перетворюється на стратегічний управлінський облік.

Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потреби в обліковій інформації, необхідної для управління підприємством. Тому термін управлінський облік з'явився в ухваленому в 1999 року Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" як синонім внутрішньогосподарського обліку. Цей Закон містить таке визначення: "Внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством". Стаття 8 Закону передбачає, що підприємство самостійно розробляє систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

Важливими складниками системи управлінського обліку є:

Класифікація витрат.

Поведінка витрат.

Облік і калькулювання витрат.

Аналіз взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток".

Аналіз витрат і вигод.

Бюджетування.

Облік за центрами відповідальності.

Виходячи із суті управлінського обліку, а також завдань, які вирішують керівники, можна зробити висновок, що в ідеалі управлінський облік охоплює практично всі компоненти менеджменту. Управлінський облік має охоплювати всю послідовність операцій з прийняття управлінських рішень.

В економічній літературі часто під терміном „управлінський облік” розуміють лише його значну, але не вичерпну частину - облік і контроль витрат і доходів, пов'язаних з основною діяльністю. В зв'язку з цим іноді між термінами „облік витрат” і „управлінський облік” практично ставиться знак рівності. Даний підхід, прийнятний лише для окремих випадків (дрібних і середніх, в основному монопродуктивних фірм).

Спостерігається тенденція ототожнення управлінського і виробничого обліку, однак вони не тотожні. Сучасний виробничий облік - складова частина системи бухгалтерського обліку, яка акумулює і систематизує витрати, для оцінки запасів і визначення фінансових результатів, прийняття управлінських рішень, забезпечення контролю. Управлінський облік не обмежується лише обліком витрат виробництва в вартісних показниках, правила обчислення яких регламентовано нормативними документами. Його зміст різноаспектний. Управлінський облік ширший, ніж власне категорія „облік”, але вужчий, ніж інформаційна система управління.

Контролінг - нове явище в теорії і практиці сучасного управління. Термін „контролінг” походить від англійського “to control” - контролювати, керувати, хоча в англомовних джерелах термін “контролінг” практично не використовується: в Великобританії і США використовується термін “управлінський облік”. Власне термін “контролінг” поширений в Німеччині, тому не можна відривати поняття і терміни від національної основи.

Ці два терміни мають однакове призначення, але відображають два різних підходи до розуміння терміну “управлінський облік”. Часто поняття контролінгу ототожнюють з поняттям управлінського обліку, визначають контролінг як складову його частину, що є помилковим.

Займаючи особливе місце в системі управління, контролінг здійснює інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень з метою оптимального використання наявних можливостей, об'єктивної оцінки сильних та слабких сторін підприємства, а також, для уникнення кризових ситуацій та банкрутства.

Однією з головних функцій системи управлінського обліку є планування стратегічних завдань підприємства і контроль за процесом їх виконання. Продуктом планування виступає бюджет. Термін “бюджет” поширений в світовій практиці, вітчизняним аналогом можна вважати такі документи як техпромфінплан і кошторис витрат з визначенням джерел їх покриття. Проте бюджет - економічна категорія набагато ширша. Охоплюючи весь комплекс витрат та фінансових результатів, бюджет створює надійну базу для оперативного аналізу і контролю, прийняття управлінських рішень.

Жодна система управління не може існувати без дієвого контролю за ходом виробничого циклу і відповідної інформаційної бази про параметри його розвитку. Бюджетний контроль зіставляє фактичні величини з запланованими. В багатьох випадках “фактична” величина - виручка чи витрати - може бути неправильною чи приблизною. Бюджетний контроль складається з трьох стадій: підготовка до планування, планування, контроль.

Впровадження системи управлінського обліку сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства, одним з методів якого є ефективне управління витратами. Помилки та неточності при визначенні собівартості продукції виступають факторами, які негативно впливають на прийняття управлінських рішень, що не відповідають цілям підприємства та вимогам ринку. Важливість точності визначення собівартості продукції призвела до виникнення нових підходів та методів.

Для ефективного функціонування будь-якого підприємства необхідна оперативна звітність, як форма оберненого зв'язку. Така звітність призначена для внутрішнього використання, прийняття управлінських рішень, контролю за їх виконанням та для оцінки виконаних рішень.

Мета складання управлінської звітності обумовлює її періодичність та форми, а також набір показників. Точність і об'єм інформації, що надається, тісно пов'язані з організаційно-технологічними і економічними особливостями конкретного підприємства і конкретного об'єкту управлінського обліку. Розробка системи внутрішньої звітності є прерогативою підприємства.

2. Особливості обліку витрат у будівництві

Будівниче підприємство - самостійні господарюючі будівничі, спеціальні та монтажні суб'єкти. Будівничо-монтажні підприємства можна охарактеризувати за допомогою наступних класифікаційних ознак:

За формою власності:

державні

не державні

за видами діяльності

підприємства, що ведуть роботи підрядним та господарським способом

підприємства, що ведуть капітальні ремонти будівель та споруд виробничого призначення

група будівничих організацій, які ведуть ремонт будівель та споруд не виробничого призначення.

Складові частини капітального будівництва:

проектно-пошукові та науково-дослідні підприємства

підрядні будівельні і монтажні підприємства та транспортні підрозділи, що їх обслуговують.

Підприємства будівельної індустрії та будівництво будівельних машин.

Підприємства, що здійснюють постачання та виробничо-технічну комплектацію будівництва будівельними матеріалами, конструкціями та деталями.

Підприємства, що здійснюють ремонт і експлуатацію будівельної техніки.

Групування капітальних інвестицій:

за напрямками відтворювальної структури

за технологічною структурою

за призначенням

за галузями економічної діяльності

за способом будівництва.

Технологічна структура капітальних інвестицій.

До будівельних робіт відносяться:

роботи, по зведенню, розширенню та реконструкції будівель та споруд

роботи по встановленню підкранових шляхів для крана.

Роботи зі спорудження зовнішніх і внутрішніх мереж водозабезпечення (каналізації, газифікації, енергозабезпечення)

Роботи зі спорудження мостів та набережних

Роботи зі спорудження санітарно-технічного обладнання

Роботи з облаштування фундаментів та опорних конструкцій під обладнання.

Роботи з озеленення та благоустрою забудівлі.

Обладнання, що потребує монтажу - обладнання, яке може бути введене в дію тільки після збирання його окремих частин або встановлення.

Класифікація капітальних інвестицій:

за призначенням :

- капітальні інвестиції, що призначені для будівництва об'єктів виробничого призначення

- капітальні інвестиції, що призначені для будівництва об'єктів не виробничого призначення

за галузями економічної діяльності :

- капітальні вкладення в промисловість

- в с\г

- в будівництво

- в автотранспортні підприємства

за способом виробництва:

- капітальні інвестиції, що виконуються підрядним способом

- капітальні інвестиції, що виконуються господарським способом.

Забудовник здійснює облік капітальних інвестицій та джерел їх фінансування, а підрядне підприємство обліковує витрати будівничого підприємства, реалізацію будівничої продукції та виконані етапи по незавершених роботах.

Підрядні підприємства поділяються на :

генеральних підрядників

субпідрядників

У б\о капітальні інвестиції поділяються:

будівельні роботи

роботи з монтажу обладнання

бурові роботи

обладнання, передане для монтажу та йог монтаж

проектно-пошукові роботи

інші капітальні роботи та витрати

Предметом обліку і будівництві є господарська діяльність будівничих підприємств, що здійснюють капітальні інвестиції, а також господарська діяльність організацій, що обслуговують основну діяльність будівничих підприємств.

Завдання обліку в будівництві:

забезпечення повної та достовірної інформації про господарські процеси та фінансові результати діяльності будівничого підприємства всіх користувачів інформації як внутрішньої (метою оперативного управління) так і зовнішньої ( інвесторів, постачальників, покупців, податкових фінансових органів, кредиторів банківських установ та інших зацікавлених осіб); формування інформації для забезпечення функціонування системи контролю за наявністю та рухом основних засобів, будівельних матеріалів та інших активів та зобов'язань будівельних підприємств ефективного використання задіяних трудових та фінансових ресурсів відповідно до норм та нормативів.

Будівельне виробництво як і інші галузі матеріального виробництва - процес виробничого споживання предметів і засобів праці та живої праці, що приводять до утворення витрат виробництва.

Групування витрат за елементами та статтями у будівництві здійснюється, як і в інших галузях, згідно із П(С)БО 16.

Витрати будівельного виробництва - витрати живої і уречевленої праці на виконання будівельно-монтажних робіт і їх реалізації.

Завдання обліку витрат у будівництві:

повне і своєчасне та точне відображання фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і здачею робіт замовника по об'єктах будівництва.

Виявлення відхилень від встановлених норм

Контроль за використанням матеріальних і трудових фінансових ресурсів

Встановлення розміру і причини відхилення практичної собівартості від кошторисних і планових її розмірів.

Для визначення витрат виробництва застосовують категорію собівартості.

Собівартість будівельно-монтажних робіт є економічною категорією, що відображає витрати будівничого підприємства на їх здійснення.

У собівартості знаходять своє відображення досягнуте будівничим підприємством рівень використання ресурсів і ефективності господарювання. Основним чинником, що впливає на зниження собівартості є економія матеріально-трудових і фінансових ресурсів.

Необхідність визначення собівартості:

визначення рентабельності будівничого виробництва або окремих видів робіт;

виявлення резервів, зниження собівартості будівельних робіт;

визначення договірних цін на будівничу продукцію;

розрахунки економічної ефективності, впровадження нових технік і технологій.

Витрати поділяються на прямі і непрямі

Витрати на будівництво включаються до собівартості робіт того календарного періоду, до якого вони відносяться незалежно від часу їх виникнення.

Витрати на будівництво групують за:

місцями виникнення

видами будівельних робіт

періодичністю

способом включення до собівартості будівельних робіт: прямі і непрямі

Витрати, що утворюють собівартість робіт групуються за такими елементами: (за економічними елементами).

матеріальні витрати:

сировина і основні матеріали

купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби

паливо і енергія

будівельні матеріали

запасні частини

тара і тарні матеріали

допоміжні і інші матеріали

витрати на оплату праці

заробітна плата за окладами і тарифами

премії та заохочення

компенсаційні витрати

оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу

інші витрати на оплату праці

відрахування на соціальні заходи: ПФ, ФСС, Безробіття, Індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи

інші витрати

амортизація:

Будівничі підприємства, які на своєму балансі мають машини і механізми, витрати по їх експлуатації відображаються на рахунку 91 “Загальні виробничі витрати” за групами машин і механізмів. Дт рахунка 91 відображає витрати, пов'язані з експлуатацією і утриманням будівельних машин, Кт 91 - списання цих витрат, яке проводиться щомісяця на відповідні рахунки виробництва і статті витрат в залежності від того, де ці машини використовувалися.

Ці витрати поділяються на одноразові і поточні.

Витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання в будівництві відображаються:

91 131 Знос основних засобів

91 201 Списано матеріали на використання робочих машин

91 203 Списано паливо на використання робочими машинами

91 207 Списано запчастини для поточного ремонту

91 232 Списані витрати допоміжного виробництва на експлуатацію

91 66 Нарахована заробітна плата робітникам.

Облікові витрати по будівельних машинах відображаєтсья в “журналі ордері №10” Розподіляють ці витрати за допомогою відомості “Розподіл витрат по експлуатації будівельних машин”. Включення розподілених витрат на експлуатацію будівельних машин до собівартості будівельних робіт відображають: 23 - 91

Облік витрат діяльності та доходів будівничого підприємства.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю будівничого підприємства, які не включаютсья до собівартості виконаних робіт поділяють на :

адміністративні

витрати на збут

інші операційні витрат

Адміністративні витрати - витрати, пов'язані з організацією, обслуговуванням і управлінням будівельним виробництвом. Вони носять загальний характер і не пов'язані з конкретним об'єктом будівництва.

Література

Апчерч А. Управленческий учёт. - М.: Финансы и статистика, 2002.

Атрилл П., Мак Лейни Э. Управленческий учёт для нефинансовых менеджеров. - Дн.: Баланс-клуб, 2003.

Голов С.Ф. Управлінський облік. - К.: Лібра, 2004.

Друри К. Управленческий и производственный учёт. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2002.

Практика управленческого учёта: Опыт европейских компаний / Т. Аренс, У. Аск, А. Баретти и др.; Общ.ред.: Т. Гроот и К. Лукка; Пер. с англ. К. Юдашкевич и др. - Мн.: Новое знание, 2004.

Хенсен Д.Р., Моувен М.М., Еліас Н.С., Сєнков Д.У. Управлінський облік. / Пер. з англ. - 5-е канад. вид. - К.: Міленіум, 2002.

Хорнгрен Ч., Фостер Дж., Датар Ш. Управленческий учёт. / Пер.с англ. - 10-е изд. - СПб: Питер, 2005.