Облік грошових коштів підприємства

1

Зміст

Вступ

1. Економічна суть, завдання і значення обліку грошових коштів.

2. Форми безготівкових розрахунків та документальне оформлення операцій на поточному рахунку в банку.

3. Синтетичний і аналітичний облік грошових коштів на поточному рахунку.

4. Автоматизація обліку грошових коштів на поточному рахунку.

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В умовах переходу України до ринкової економіки виникають нові форми власності і форми господарської діяльності, які вимагають підготовки нового кадрового потенціалу. Сучасна економічна система, яка тільки встановлюється і поступово розвивається, вимагає такої підготовки економічних кадрів, які б досконало розуміли закономірності ринкових відносин, швидко і безпомилково орієнтувалися в господарській обстановці, своєчасно давали обґрунтовані рекомендації щодо прийняття оптимальних управлінських рішень.

Важливим елементом нової економічної системи повинен стати бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати сучасними підприємствами. Тільки добре налагоджена система обліку зможе своєчасно забезпечити органи управління необхідною і достовірною інформацією для проведення якісно обґрунтованого аналізу і забезпечення надійного контролю за господарською діяльність і зміцненням фінансового стану.

Бухгалтерський облік являє собою упорядковану і регламентовану систему збирання, вимірювання, обробки і передавання інформації про господарюючий суб'єкт користувачам для прийняття управлінських рішень. Він охоплює всі засоби господарства і джерела їх утворення, всі господарські процеси і результати діяльності.

Бухгалтерський облік відображає господарські операції систематично і забезпечує суцільне і безперервне спостереження. Основними ознаками бухгалтерського обліку є: юридична доказовість, безперервність, вартісне вимірювання, двоїсте (подвійне) відображення стану та змін господарських операцій та процесів. Виходячи з цього, бухгалтерський облік виконує інформаційну і контрольну функції. Одним із елементів господарських засобів є засоби у сфері обігу, складовою частиною яких є грошові кошти. Грошові кошти, необхідні підприємству для нормальної виробничо-господарської діяльності, в процесі свого існування.

Управління грошовими коштами має першорядне значення. Мистецтво керування поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімально необхідну суму коштів, що потрібні для поточної оперативної діяльності. Сума коштів, яка необхідна підприємству, це по суті справи страховий запас, призначений для покриття короткочасної незбалансованості грошових потоків. Сума грошових коштів повинна бути такою, щоб її вистачало для здійснення всіх першочергових платежів. Оскільки грошові кошти, знаходячись у касі або на рахунках у банку, не приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.

Гроші як загальний еквівалент вимірюють вартість усіх товарів. Але не гроші роблять товари порівнянними, а кількість витраченого на них суспільно необхідної праці. На стадії формування товарних відносин гроші зіграли роль засобу, що дорівнював до грошей інші товари. У результаті виник масштаб цін, прийнятий державою за грошову одиницю.

У товарному обігу гроші відіграють роль посередника в обміні двох товарів: Т - Д - Т. Функцію накопичення скарбів раніш виконували повноцінні гроші - золото і срібло. Оскільки гроші представляють загальне втілення багатства, то виникає прагнення до їх накопичення. У докапіталістичних формаціях існувала найпростіша форма акумуляції багатства, коли витягнуті із обігу золото і срібло зберігалися у власника. Зі зростанням товарного виробництва перетворення грошей у скарби стає необхідною умовою регулярного поновлення відтворення. Прагнення до одержання найбільшого прибутку змушує підприємців не зберігати гроші як мертвий скарб, а пускати їх в оборот.

Актуальність теми даної роботи полягає в тому, що грошові кошти відіграють важливу роль в виробничо-господарській діяльності підприємства. Так, за допомогою грошових коштів підприємство в процесі своєї діяльності може закупляти сировину, основні засоби, тим самим нарощувати обсяги виробництва продукції (виконання робіт і надання послуг), що в наш час ринкової економіки дуже важливо, розраховуватись з працівниками по оплаті праці і т.д. Але для того, щоб підприємство мало можливість ефективно використовувати наявні у нього грошові кошти, потрібно правильно організувати їх облік і здійснювати контроль за витрачанням.

Предметом дослідження є процес обліку грошових коштів на поточному рахунку.

Ціль дослідження складається у вивченні порядку ведення обліку грошових коштів на поточному рахунку підприємства.

Об'єктом дослідження є Сапанівське споживче товариство.

Курсова робота складається з чотирьох питань. У першому питанні розглянута економічна суть, завдання і значення обліку грошових коштів

У другому форми безготівкових розрахунків та документальне оформлення операцій на поточному рахунку в банку.

В третьому проаналізована система документального оформлення, синтетичний і аналітичний облік грошових коштів на поточному рахунку.

В четвертому автоматизація обліку грошових коштів на поточному рахунку.

1. Економічна суть, завдання і значення обліку грошових коштів

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також отримання виручки.

Згідно з П(С)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.

Відсутність інформації про рух реальних грошових потоків практично не дозволяє здійснювати ефективне управління капіталом підприємств.

Порядок ведення записів господарських операцій у бухгалтерському обліку не відрізняється від порядку, за яким відображається фінансово-господарська діяльність на підприємстві:

- інформування про наявні готівкові кошти;

- розрахунки;

- собівартість;

- фінансовий результат.

Для початку нової справи потрібні грошові кошти, для ведення бухгалтерського обліку, необхідно, перш за все, впорядкувати записи щодо їх руху.

Деякі керівники не досить повно розуміють значення готівки на підприємстві та її зв`язок з прибутковістю (рентабельністю), але ж саме менеджер підприємства відповідає за ефективність організації процесу управління грошовими коштами, хоча основна частина робіт має бути виконана спільно з банком, роль якого в цьому процесі досить вагома.

Основними завданнями обліку грошових коштів є:

- здійснення контролю за дотриманням касової і розрахункової дисципліни, в тому числі за зберіганням, своєчасним надходженням і витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до їх цільового призначення;

- своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій по руху грошових коштів;

- проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.

Управління надходженням та витрачанням коштів полягає в синхронізації грошових потоків, прискоренні погашення дебіторської заборгованості, тимчасовому інвестуванню грошових коштів у цінні папери, які можна легко реалізувати, контролі за витратами.

Грошові кошти підприємств можуть зберігатися у банках або у вигляді готівки в касі підприємства. Готівка необхідна будь-якому підприємству для видачі заробітної плати і здійснення деяких видів платежів. Тому підприємство повинно мати касу, в якій зберігається готівка, і відповідно документи по веденню касових операцій. Каса - це по-перше, спеціально обладнане та ізольоване приміщення, яке призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки, по-друге - -це вся сукупність готівки та грошових документів, що є на підприємстві, вона охоплює всі наявні грошові кошти, які знаходяться на певний період часу на підприємстві, як в монетах, так і в паперових грошових знаках.

Отже, відповідальність за стан зберігання готівки і обладнання приміщення каси на підприємстві несе керівник. В касі підприємства може зберігатись не тільки готівка, а й цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності.

Грошовими документами вважаються документи, що знаходяться в касі підприємства: оплачені путівки до санаторіїв, поштові марки, проїздні квитки, трудові книжки і вкладні листки до них, квитанції подорожніх листів автотранспорту, бланки довіреностей тощо.

Грошові кошти, здані до банку або інкасаторам, але не зараховані на поточний рахунок (до 24-ої години наступного дня), є грошовими коштами в дорозі.

Готівка може зберігатись в касі тільки в межах встановлених лімітів залишку. Ліміт залишку готівки в касі кожного підприємства - головний показник контролю і регулювання готівкового обігу, це гранична сума грошових коштів, яка може знаходитись в касі підприємства.

Ліміт залишку готівки в касі (крім підприємств торгівлі і сфери обслуговування населення) може встановлюватися установами банку за погодженням з підприємствами виходячи з розрахунку щоденного надходження або витрат готівки.

Всю готівку понад суми встановлених лімітів підприємства повинні здавати для зарахування на поточний рахунок у порядку та в строки, встановлені і узгоджені з установою банку, в якому відкритий поточний рахунок.

Ефективне управління залишками грошових коштів на поточних рахунках полягає в тому, щоб забезпечувати грошовими коштами виконання поточних операцій, підтримувати необхідний резерв коштів для здійснення непередбачуваних платежів (як захід передбачливості) і мати кошти в ліквідній формі, щоб не втратити можливість заробити додаткові прибутки, приймаючи участь в незапланованих фінансових операціях (наприклад в фінансових операціях на фінансовому ринку).

Грошові кошти на поточному рахунку практично не приносять доходу, з їх збільшенням збільшуються втрати доходів від інвестицій, але одночасно підвищується і ліквідність. Саме тому втрати доходів від більш вигідних вкладень розглядаються як плата за підвищення ліквідності. Згідно законодавства нашої країни всі підприємства, об`єднання, організації і установи, незалежно від організаційно-правових форм і сфери своєї діяльності, зобов`язані зберігати вільні грошові кошти в установах банків на поточних рахунках різного характеру.

Поточні рахунки - це рахунки які, відкриваються в уповноважених установах банків підприємствами усіх видів та форм власності, а також їх відокремленими підрозділами для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.

У процесі господарської діяльності підприємства безперервно відбувається зміна залишків грошових коштів на рахунках в банку - збільшення або зменшення грошових коштів. На поточний рахунок підприємства надходить виручка за продану продукцію, позика банку, дебіторська заборгованість (повернення боргів від наших боржників), аванси всіх видів, готівка з каси при оплаті готівкою тощо. Це прибуткова частина поточного рахунку, тобто дебет поточних рахунків. З поточного рахунку відбуваються усі види безготівкових платежів, видаються суми на виплату заробітної плати, на оплату по відрядженню і господарські витрати тощо.

Залишок грошових коштів на рахунку зменшується в наступних випадках: в міру придбання матеріалів і відповідних послуг для виробництва готової продукції, при погашенні заборгованості постачальникам. Після реалізації запасів готової продукції виникає вхідний готовий потік, з`являються і рахунки дебіторів (тобто виникає заборгованість покупців підприємству). Після оплати рахунків покупцями дебіторська заборгованість зменшується, а потік грошових надходжень збільшується. Але боржники часто затримують оплату поставок відвантаженої їм продукції, тому надходження грошових коштів може виникнути лише через деякий час.

Отже правильна побудова обліку грошових коштів дає можливість забезпечити інформацію про їхню наявність, цілеспрямоване використання і контроль за збереженням.

2. Форми безготівкових розрахунків та документальне оформлення операцій на поточному рахунку в банку

Для зберігання коштів та проведення безготівкових розрахунків для суб'єктів підприємницької діяльності у банках відкриваються розрахункові, валютні та інші рахунки.

Розрахунковий рахунок відкриває кожний самостійний господарський суб'єкт (підприємство, організація, установа), що має самостійний баланс. Виробничим одиницям відкриваються поточні рахунки. Об'єднанням, що мають виробничі одиниці поза своїм місцезнаходженням, можуть бути відкриті розрахункові рахунки.

Для оформлення відкриття розрахункового(або поточного) рахунка до банку подаються такі документи:

· заява про відкриття рахунка;

· документ про створення господарського суб'єкта;

· наказ про створення підприємства;

· копія статуту, установчого договору;

· свідоцтво про реєстрацію;

· картки зі зразками підписів і відбитків печатки.

Операції на розрахункових і поточних рахунках регламентуються законодавством і правилами банку.

Документальне оформлення операції. Операції на рахунках виконують за розрахунково-грошовими документами, затвердженими банком.

Готівку для зарахування на розрахунковий рахунок приймає представник власника рахунка, спираючись на документ -- «Оголошення на внесок грошей готівкою» (форма оголошення № 1). В ньому зазначається джерело надходження грошей, що вносяться (виторг, виручка), заробітна плата, яка не видана, тощо. Готівка видається за грошовим чеком. Для оформлення одержання грошей банк згідно із заявою власника рахунка видає чекову книжку. При одержанні грошей готівкою на зворотному боці чека зазначають цільове призначення (заробітна плата, допомога тощо).

На розрахункових (або поточних) рахунках виконують безготівкові розрахунки щодо основної діяльності.

Найчастіше застосовують розрахункові документи: платіжні вимоги, платіжні доручення і розрахункові чеки. У Почаївському споживчому товаристві застосовують розрахункові документи - платіжні доручення (Додаток Б). Платіжне доручення являє собою доручення підприємства обслуговуючому його банку про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства. Платіжні доручення застосовуються як при місцевих, так й іногородніх розрахунках. Дорученнями можуть проводитися: розрахунки за отримані товари та надані послуги; авансові платежі; розрахунки по нетоварних операціях; попередня оплата товарів і послуг та інші. Під попередньою оплатою слід розуміти оплату товарів чи послуг, готових до відвантаження покупцям зразу ж після отримання платежу і відвантажених (вивезених) не пізніше терміну, зазначеного в договорі (як правило, трьох робочих днів з дня отримання платежу). Платіжне доручення приймається банком до виконання тільки за наявності коштів на поточному рахунку або права на отримання кредиту. Доручення на перерахування коштів у дохід бюджету, державні цільові фонди та інші платежі безспірного характеру приймаються банком незалежно від наявності коштів на поточному рахунку. У випадку відсутності коштів доручення розміщується в картотеку № 2, тобто обліковується на позабалансовому рахунку. Платіжне доручення дійсне 10 календарних днів. Техніка розрахунків за допомогою звичайних платіжних доручень проста: банк платника списує зазначену в дорученні суму з рахунку платника і зараховує на рахунок одержувача коштів. Якщо одержувач коштів обслуговується іншою установою банку, то кошти перераховуються через коррахунки.

Механізм розрахунків платіжними дорученнями показано на рис. 2

1. Відвантаження продукції та отримання товару на оплату покупцем.

2. Оплата товару платіжним дорученням.

3. Банк платника надсилає документи про перерахування коштів на рахунок у банк постачальника.

4. Банк постачальника зараховує відповідну грошову суму на рахунок постачальника і повідомляє його випискою з рахунка.

Джерелами надходження на розрахунковий рахунок до банку є кошти покупців за реалізовану їм продукцію, за послуги, що надані іншим підприємствам і організаціям, кредити банку і т. ін.

Основними напрямами видачі грошей з розрахункового рахунка в банку є платежі постачальникам за сировину, матеріали, готові вироби, енергію, кредити, що погашаються банку, внески до бюджету, погашення заборгованості, гроші готівкою для видачі заробітної плати тощо.

Усі операції на розрахункових рахунках виконуються за документами встановленої форми. Вони єдині для всіх галузей. При зарахуванні грошей на розрахунковий рахунок не потрібна згода його власника. Проте всі платежі з розрахункового рахунка виконуються, як правило, банком за розпорядженням власника рахунка в межах вільного залишку коштів.

Без погодження з власником розрахункового рахунка оплачуються лише виконавчі листи судів, накази арбітражу та інші виконавчі документи, зокрема не сплачені вчасно платіжні вимоги, платіжні доручення, розпорядження фінансових органів про стягнення прострочених платежів до бюджету тощо.

Якщо коштів на розрахунковому рахунку для оплати пред'явлених документів не вистачає, установлена така послідовність дій: видача на невідкладні потреби в межах установленого ліміту, на заробітну плату з відрахуваннями органам соціального страхування, платежі до бюджету, погашення заборгованості постачальникам, внески амортизаційного фонду на капітальні вкладення (якщо з цією метою створюється амортизаційний або ремонтний фонд), погашення кредиту банку, інші платежі.

Підприємствам окрім розрахункового рахунка відкривають спеціальні позикові рахунки, через які проходить основний потік розрахункових операцій цих підприємств. У таких випадках на розрахунковий рахунок надходить лише частина виручки (у частині нематеріальних витрат), надходження фінансування в оборотні засоби; з розрахункового рахунка виконуються всі платежі з прибутку, витрати за рахунок спеціальних фондів тощо.

Підприємствам різних галузей діяльності також відкриваються спеціальні позикові рахунки. З цих рахунків одержують кредит під матеріальні цінності, на оплату рахунків постачальників, а виручка за реалізовані цінності надходить на погашення одержаного кредиту.

Отже використання безготівкових розрахунків зменшує необхідність в готівці, знижує витрати на грошовий обіг, сприяє концентрації в банках вільних грошових коштів організації, забезпечує їх надійне збереження.

3. Синтетичний і аналітичний облік грошових коштів на поточному рахунку

З поточного рахунка оплачуються операції, що забезпечують виробничо-господарську, комерційну та іншу діяльність; розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками і покупцями продукції; надані і отримані послуги; сплата обов'язкових платежів до бюджету і державних фондів; операції, пов'язані із забезпеченням власних соціально-побутових потреб, та інші операції відповідно до статутної діяльності підприємства. З поточного рахунка банк видає готівку на оплату праці, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, дивідендів (доходів), на господарські та інші потреби. Видачу готівкових грошових коштів, а також безготівкові перерахування з поточного рахунка підприємства банк проводить на підставі наказів власника рахунка або з його згоди (акцепту).

Періодично (у встановлені строки) банк видає підприємству виписки з його поточного рахунка, тобто перелік здійснених за звітний період операцій. До виписки додаються відповідні виправдні документи, на підставі яких були зараховані або списані кошти. Виписка банку фактично являє собою другий примірник особового рахунка підприємства, відкритого банком. Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість. Звідси - залишки коштів і надходження на поточний рахунок банк записує по кредиту поточного рахунка, а зменшення свого боргу (списання, видачу готівкою) - по дебету. Тому, обробляючи виписки банку, бухгалтер повинен пам'ятати про цю особливість і записувати зараховані суми і залишок по дебету поточного рахунка) а списання - по кредиту.

Одержана із банку виписка перевіряється й обробляється: підбираються всі виправдні документи, проставляються кореспондуючі рахунки. Всі додані до виписки документи погашаються штампом «Погашено». Крім того, на документах також вказують порядковий номер його запису у виписці банку. Це необхідно для контролю за рухом коштів на поточному рахунку, а також для наступних перевірок.

Виписки банку є регістрами аналітичного обліку і підставою для облікових запасів на поточному рахунку .

Синтетичний облік наявності і руху грошових коштів на поточному рахунку підприємства в національній валюті ведеться на активному рахунку 31

Надходження коштів на рахунок 311 має великий діапазон. Найбільша сума надходження - це виручка від реалізації продукції, виконаних робіт і послуг, від реалізації інших активів. Видатками фірми з рахунку є платежі до бюджету, розрахунки по податках, Основні господарські операції, які здійснюються на рахунку Сапанівського Споживчого товариства в банку можна викласти в формі наступної таблиці (табл.1)

Якщо при опрацюванні виписки банку з поточного рахунка підприємства виявлено помилково списані або зараховані кошти, бухгалтер повинен письмово повідомити установу банку про допущену помилку для внесення виправлень. На суму, помилково списану банком з поточного рахунка підприємства, в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» і кредиту рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті». При поновленні банком на поточному рахунку підприємства помилково списаної суми роблять зворотній запис (тобто дебет рахунка 311 і кредит рахунка 374). Помилково зарахована на поточний рахунок підприємства сума відображається по дебету рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і кредиту рахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Після одержання виписки банку з виправленим помилковим записом складається бухгалтерська проводка із зворотною кореспонденцією рахунків (дебет рахунка 685 і кредит рахунка 311). Так забезпечується ідентичність записів на поточному рахунку як в банку, так і на підприємстві.

Отже, з цього розділу можна підсумувати, що найбільш достовірний аналітичний облік грошових коштів ведеться в звіті касира, де відображається кожна господарська операція з руху грошових коштів у касі. В цілому бухгалтерській облік грошових коштів у Почаївському СТ здійснюється з дотриманням вимог чинного законодавства і стандартів бухгалтерського обліку.

4. Автоматизація обліку грошових коштів на поточному рахунку

Згідно з діючим законодавством України будь-яке підприємство чи організація повинні тримати власні грошові кошти на розрахункових рахунках в банківських установах. Розрахунки готівкою дуже обмежені як сумами, так і кількістю. В основному всі розрахунки підприємств і організацій між собою, з державним бюджетом та позабюджетними фондами проводяться в безготівковій формі через розрахунковий рахунок в банківських установах.

В Почаївському споживчому товаристві застосовується система «Клієнт-банк.

Система "Клієнт-Банк" належить до систем віддаленого банківського обслуговування (ВБО).

"Клієнт-Банк" є програмно-технічним комплексом, який дозволяє підприємству керувати своїм рахунком з комп'ютера, встановленого в офісі підприємства.

Основною функцією "Клієнт-Банку" є надання можливості підприємству проводити платежі зі свого поточного рахунка в банку, не відвідуючи банку, з офісу підприємства.

Крім того, "Клієнт-Банк" дозволяє:

- здійснювати моніторинг коштів на поточному рахунку. Тобто уповноважений працівник підприємства (як правило, це особи, наділені правом першого та другого підпису на платіжних документах) може, не відвідуючи банку, контролювати рух коштів на поточному рахунку, з'ясовувати особу платника та призначення платежу. Завдяки цьому можна, приміром, оперативно відвантажувати продукцію споживачам за фактом її оплати;

- отримувати виписки з поточного рахунка;

- отримувати від банку щоденні офіційні курси іноземних валют, які використовуються при бухобліку операцій;

- вести довідник своїх контрагентів за платежами та довідник призначення платежу. Ці довідники дозволяють значно швидше формувати платіжні документи, оскільки відпадає потреба заново заносити інформацію до кожного документа - готовий шаблон переноситься до платіжного документа з довідників;

- отримувати від обслуговуючого банку повідомлення про нові банківські послуги, поточні відсоткові ставки за кредитами та депозитами, іншу інформацію, яку банк вважає за потрібне оперативно доводити до клієнтів. Можливе і звернення клієнта до обслуговуючого банку. Ця функція дозволяє підприємству і банку оперативно обмінюватися інформацією.

Розгляньмо основні можливості системи.

За допомогою опцій "Входящие приходные", "Входящие расходные", "Исходящие расходные" можна переглянути рух коштів на рахунках за будь-який період, ввести платіжні документи, змінити статус введених документів, переглянути залишки на рахунках, надрукувати реєстр документів у будь-якому розрізі, надрукувати виписку руху коштів за будь-який період.

За допомогою опції "Входящие приходные" на екрані можна переглянути всі платежі, що надійшли на рахунок Для того щоб здійснити зі свого поточного рахунка черговий платіж, користувачеві "Клієнт-Банку" треба увійти у пункт меню "Документы/Добавить". У цьому разі на екрані комп'ютера з'явиться документ, який за своїм виглядом мало чим відрізняється від стандартного платіжного доручення .

Як видно, окремі поля платіжного електронного документа можуть бути автоматично заповнені з бази шаблонів періодичних платежів. Це значно скорочує час на підготовку платіжного електронного документа.

Після підготовки на платіжний документ ставлять електронні підписи директора і головного бухгалтера і відправляють у банк засобами електронного зв'язку після виконання функції меню "ОК".

Таким чином операціоніст банку отримує від підприємства готовий для відправлення по системі електронних платежів НБУ документ в електронному вигляді, а не на паперовому носії. Це, крім усього іншого, виключає помилку, якої може припуститися операціоніст банку при перенесенні інформації з паперового документа, наданого клієнтом, у комп'ютер.

Якщо виявиться, що працівник підприємства припустився помилки при формуванні електронного документа, який уже відправлено до банку, система дозволяє перевірити, чи банк відправив платіж за призначенням, чи кошти все ще перебувають на рахунку підприємства. Якщо платіж ще не відправлено, система дозволяє підприємству скасувати платіж, а потім внести корективи до платіжного документа і надіслати його до банку повторно.

Ми розглянули, як на практиці "Клієнт-Банк" виконує свою основну функцію - здійснення платежів з поточного рахунка без відвідування банку.

Три переваги системи "Клієнт-Банк"

По-перше, зручність. Адже у "Клієнт-Банку" автоматизовано підготовку таких документів, як платіжне доручення, меморіальний ордер, заява на переказ валюти. Вигляд електронних документів, що відображені в інтерфейсі користувача, максимально наближено до паперових, що значно спрощує користування системою. Як і паперові, електронні платіжні документи, що надсилаються до банку, підписують посадові особи підприємства, але замість звичайного використовується електронний підпис, який зберігається на дискетах.

По-друге, оперативність. При користуванні "Клієнт-Банком" зростає швидкість проходження платежів (якщо операціоніст банку підтверджує електронний документ клієнта відразу при його надходженні до банку). Висока оперативність обумовлена тим, що, як зазначалося вище, платіжне доручення в електронному вигляді готують один раз, причому це робить не операціоніст банку, а працівник підприємства. Крім цього, відпадає потреба готувати первинні платіжні документи на паперових носіях. Замість них раз на тиждень готують реєстр електронних документів. Зрозуміло, що відпадає необхідність у щоденних візитах до банку для проведення безготівкових платежів. Це економить час і кошти.

По-третє, мобільність. Користування "Клієнт-Банком" робить спілкування з банком необмеженим у часі, оскільки технічні можливості більшості програмних комплексів дозволяють цілодобово відправляти документи до банку і проглядати отримані звідти.

Засоби інформаційної безпеки сучасних систем "Клієнт-Банк" при коректному їх використанні гарантують надійний захист системи від несанкціонованого доступу і модифікації інформації, що передається телефонними каналами зв'язку.

Юридичним документом, який регулює у цьому разі відносини між банком і клієнтом, є договір на обслуговування за системою "Клієнт-Банк". Він передбачає:

- порядок обміну електронними документами між банком та клієнтом;

- заходи безпеки, яких необхідно вжити клієнту для запобігання зловживанням з боку сторонніх осіб;

- окреслене коло осіб, які мають доступ до системи;

- періодичність зв'язку між клієнтом і банком (якщо система не працює в режимі on-line);

- вартість підключення до системи й обслуговування її.

Після підписання договору спеціалісти банку або організації, що діє за дорученням банку, встановлюють клієнтську частину системи "Клієнт-Банк" на комп'ютер клієнта, навчають працівників, надають дискети з ключами доступу до системи.

Залежно від тарифної політики банку підприємство може сплатити йому комісію за встановлення системи (від 0 грн до 200 у. о.). Крім цього, банки стягують щомісячну плату за абонентське обслуговування. Тарифи за обслуговування також дуже різняться. Отримавши дискети з ключами, підприємство може без перешкод почати користуватися "Клієнт-Банком" у повсякденній діяльності. Перевести кошти з рахунка можна, просто увійшовши в Інтернет, - за допомогою Інтернет-банкінгу. Поки що лише один банк в Україні надає таку послугу - "Приватбанк". Інші лише експериментують, як, наприклад, "Укрінбанк", який запровадив цей сервіс для небагатьох, або просто розробляють свої системи. Опитані банкіри визнали, що банківська система ще не готова до запровадження Інтернет-банкінгу для юридичних осіб як у технічному плані, так і в нормативному. Адже донині парламентарії не прийняли закон про цифровий підпис. За попередніми оцінками, банківські розробки мають бути закінчені вже до кінця року. Нібито стільки ж часу вистачить і депутатам, аби узаконити цифровий підпис. Тож справжнього буму у цій сфері слід очікувати на початку наступного року.

Отже система «Клієнт-Банк» це зручна система , яка надає можливість підприємству не відвідуючи банку проводити платежі із свого поточного рахунку в банку.

Висновки

В умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Україні зростає роль бухгалтерського обліку й економічного аналізу господарської дальності підприємств усіх форм власності як складової частини системи економічної інформації й управління. Управління підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характері й обсязі, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їхньому використанні, власному капіталі, зобов'язаннях і фінансових результатах діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані бухгалтерського обліку, що встановлено Законом України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.

Розвиток господарських зв'язків в умовах ринку значно розширює кількість користувачів обліковою і звітною інформацією. Ними є не тільки працівники управління, безпосередньо пов'язані з підприємництвом, але і зовнішні користувачі інформації, що мають прямої фінансовий інтерес: банки -- при ухваленні рішення про надання кредитів; постачальники -- при укладанні договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей; інвестори, засновники, акціонери, яких цікавить рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання прибутків (дивідендів). Кошти необхідні для забезпечення єдності виробництва й обігу, опосередковують зміну форм руху авансованого капіталу з грошової в товарну, і з товарної в грошову. Готівка в касі фірми (підприємства) утворюється з надходжень готівковими грошовими коштами за надані послуги, продані товари або з інших законних джерел і наявних коштів отриманих у банку на заробітну плату соціального характеру й інші потреби, у встановлених законом випадках.

В умовах ринкової економіки найбільше ліквідна частина майна організації -- кошти, представляють її робочий капітал. Від його розміру і чіткої постановки бухгалтерського обліку залежить фінансова стійкість фірми, її платоспроможність. Завданнями обліку коштів є:

1) повна і своєчасна реєстрація операцій, пов'язаних із рухом робочого капіталу в касі і на рахунках у банках;

2) контроль за наявністю коштів, їхньою цілістю і цільовим використанням;

3) повне, своєчасне і правильне відображення в облікових регістрах поточних операцій по надходженню і вибуттю даного капіталу;

4) контроль за дотриманням розрахунково-платіжної і кошторисної дисципліни;

5) контроль за своєчасністю повернення в банк сум, не використаних по призначенню відповідно до виділених лімітів і кошторисів;

6) правильне і своєчасне проведення інвентаризації касової готівки, операцій по рахунках у банках і відображення її результатів в обліку.

Вирішення цих завдань багато в чому залежить від чіткого дотримання таких основних принципів в обліку коштів:

1) вільні кошти повинні зберігатися тільки в банку, а їх видача і використання здійснюються відповідно до цільовим призначенням;

2) платежі здійснюють у безготівковому порядку після відвантаження товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт і наданні послуг або одночасно з ними. Попередня оплата припускається лише у випадках передбаченим законодавством і обліковою політикою організації;

3) платежі здійснюються за згодою (акцептом) платника або по його дорученню, без згоди -- тільки у випадку передбаченим чинним законодавством;

4) платежі здійснюються за рахунок власних коштів платника або за рахунок кредитів банку;

5) списання з рахунку коштів в обсязі, достатнім для задоволення всіх пред'явлених до організації вимог, здійснюється в порядку надходження розпоряджень клієнта й інших документів на списання;

6) недостатність коштів на рахунку організації для задоволення всіх пред'явлених вимог обумовлює списання цих засобів шляхом застосування встановлення черговості платежів.

Погашення вимог у порядку календарної черговості надходження документів передбачає задоволення цих вимог шляхом списання коштів, що відноситься до однієї черговості.

Список використаних джерел

1. Автоматизированые информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г.А. Титоренко, В.И.Суворова, И.Ф. Возгилевич и др./ Под ред. Г.А. Титоренко.- М.: Финстатинформ, 1997 .-268с.

2. Бухгалтерський фінансовий облік. За редакцією проф. Бутинця Ф.Ф.-5-те вид., доп. і перероб.-Житомир: ПП «Рута», 2003 рік.-726 с.

3. Журнал «Все про бухгалтерський облік» за 2003-2004 рр.

4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р.№ 996-XIY зі змінами і доповненнями.

5. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 12.07.2000р.№2121-ІІІ.

6. Інструкцією «Про порядок відкриття та використання рахунків» у національній та іноземній валюті» затвердженою постановою Правління Національного Банку України від 18.12.1998р. № 527 ( зі змінами і доповненнями)

7. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004р. за № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/ 8976).

8. Лишиленко О.В. «Бухгалтерський фінансовий облік» навч.посіб.-К.:Центр учбової літератури ,2003р.

9. Ткаченко Н.М. «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України».-К.: А.С.К.,2000р.

10. Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки»від12.06.1995р. №436/95 зі змінами і доповненнями.

11. Чабанова Н.В., Василенко Ю.А. «Бухгалтерський фінансовий облік»: Посібник.-К.:Академія ,2002.-672с.

12. Шкудун Д.В. «Моделювання роботи банку в системі електронних платежів» Вісник НБУ.-2001.-№1.