Організація бухгалтерського обліку в акціонерних товариствах

Прогнозний розрахунок кредиторської заборгованості є одним з основних етапів формування бюджету руху коштів і прогнозного балансу, а також для виконання фінансового аналізу.

Для аналізу стану кредиторської заборгованості використовуються коефіцієнти оборотності кредиторської заборгованості, що відносяться до групи показників ділової активності.

9. Облік доходів та витрат

9.1 Класифікація доходів та витрат на підприємстві

У виробничому процесі підприємства використовують різні за своїм характером та властивостями речовини і сили природи. В економічній літературі цей процес прийнято називати затратами. Але за своїм змістом термін “затрати” є багатогранним і багатоаспектним.

Класифікація затрат потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення, для визначення собівартості продукції, тобто локальних затрат. Велике значення класифікації затрат в управлінні ними і перш за все для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління.

Затрати підприємств за своїм характером різні. Вони можуть бути пов'язані з виробничим процесом безпосередньо або можуть бути з ним не пов'язані, але з погляду суспільних потреб є обов'язковими, тобто неминучими.

У межах конкретного виробничого господарського формування до затрат, які безпосередньо пов'язані з процесом виробництва, належать затрати, пов'язані з:

- підготовкою та освоєнням виробництва;

- виготовленням (поточним виробництвом) продукції;

- удосконаленням технології та організації виробництва (некапітального характеру);

- винахідництвом та раціоналізаторством;

- обслуговуванням виробництва;

- забезпеченням нормальних умов праці;

- набором робочої сили;

- управлінням виробництвом;

- підготовкою та перепідготовкою кадрів;

- збутом продукції та деякі інші.

Разом із тим слід відмітити, що дане підприємство здійснює не тільки виробництво та збут продукції, але і ряд інших видів діяльності: підготовку кадрів, науково-дослідні роботи, обслуговувати різні побутові, культурні та інші потреби своїх працівників. Уся ця діяльність також пов'язана з використанням різних речовин та сил природи, тобто пов'язана із затратами. Тому першою ознакою поділу затрат є належність їх до виду діяльності. В економічній практиці види виробничої діяльності поділяють на: основну, та неосновну (інші допоміжні, обслуговуючі та забезпечуючі).

Щодо собівартості усі затрати поділяють на дві групи: перша - затрати, які включаються до собівартості; друга - які не включаються до собівартості. Таким чином, другою ознакою класифікації затрат є розмежування їх за собівартістю.

Склад затрат, які включаються або не включаються до собівартості продукції, визначається законодавчо.

Вартість та собівартість продукції формуються із затрат, які здійснюються в межах або за межами виробництва. Тому затрати безпосередньо пов'язані або з виготовленням продукції, або з її реалізацією, або з управлінням. Перша група затрат формує виробничу собівартість, друга - витрати зі збуту (продажу), третя - витрати на управління. Разом три групи формують повну собівартість продажу продукції (послуг, робіт).

Затрати можуть класифікуватися і за такими двома ознаками: загальноекономічні та планово-облікові (кошторисно-облікові) фінансові.

За ознакою “Загальноекономічні” затрати класифікуються: за відношенням до форм праці (жива, уречевлена); форм вартості (трудові, матеріальні, грошові); за роллю і характером (основні, накладні); призначенням (технічні, організаційні); відношенням до обсягу виробництва (умовно-змінні, умовно-постійні); сферою виникнення (виробничі, поза виробничі).

Класифікація затрат за загальноекономічними ознаками слугує для аналізу процесу виробництва за укрупненими (збільшеними) масштабами. Вона непридатна для побудови планово-економічної роботи в межах господарств.

Для побудови фінансової - планової та облікової роботи, управління затратами, формування фінансових показників прибутків та доходів, фінансових відносин з державою, страховими організаціями в управлінні економікою прийнята планово-облікова класифікація витрат. При цьому затрати класифікують за такими ознаками:

- елементами кошторису (елементи затрат);

- способом віднесення затрат на виробничу собівартість продукції та об'єктом обліку затрат - прямі, непрямі;

- елементами виробничої собівартості;

- сферами виникнення - виробничі, поза виробничі - збут;

календарними фінансовими періодами - поточного періоду (калькуляційного), до - та після калькуляційного періоду.

Фінансова планово-облікова (кошторисно-облікова) класифікація має велике значення для організації економічної роботи на підприємствах, в управлінні економікою господарства. Без неї неможливі здійснення нормування, планування, організація, контроль, аналіз та управління затратами визначення фінансових характеристик (показників) діяльності, доходу, прибутку.

П(С)БО 3 визначені три види доходів:

1) продаж готової продукції (або куплених товарів);

2) надання послуг (виконання робіт);

3) проценти, роялті, дивіденди та інші види доходу.

В міжнародній практиці ці доходи характеризуються за такими типами діяльності:

- звичайні від поточної, основної діяльності, яка визначена статутом або неосновної (іншої) діяльності, інвестиційної або фінансової діяльності (дивіденди, процент тощо);

- надзвичайні (стягнені сплачені штрафи, пені, неустойки, пожежа, повінь тощо).

Доходи від кожної операційної діяльності, аналогічно затратам поділяють за такими функціями:

- виробництво, в т.ч.:

а) виробництво продукції;

б) виробництво послуг ;

в) купівля та продаж товару.

- управління (адміністративні);

- збут (продаж).

Діюча в Україні класифікація доходів тісно пов'язана з класифікацією затрат. Як видно із вищенаведеного, доходи перш за все поділяють за видами діяльності, внаслідок якої вони виникають, від звичайної та надзвичайної діяльності (події).

Як було визначено, під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства (або операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності). Прикладом звичайної діяльності може бути виробництво та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками, замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо.

До звичайної діяльності як операції, які її супроводжують, відносяться списання знецінених запасів, курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за порушенням податкового законодавства та інші операції.

Звичайна діяльність поділяється на операційну та неопераційну (фінансову та інвестиційну, іншу).

Операційна діяльність - це основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність - це діяльність операції, пов'язаної з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. Для ДП“Цегляний завод” це придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції її реалізація. Доходи, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями - виробництво, управління, збут та інші (аналогічно затрати).

Інвестиційна діяльність -- це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансову діяльність визначає діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

При побудові обліку доходів відкривають такі рахунки, які пов'язані з цими видами діяльності:

- дохід від участі в капіталі;

- інші фінансові доходи (прибутки);

- інші доходи (прибутки).

До надзвичайних подій відносять операції такого типу: стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо. Покриття за рахунок страхового відшкодування та інших джерел враховуються під час розрахунку фінансових результатів від надзвичайної події як доходи.

Разом з тим слід зазначити, що одні й ті ж події можуть бути надзвичайними для одного підприємства і звичайними для іншого. Наприклад, дохід від покриття стихійного лиха буде розглядатись як надзвичайні підприємством, яке їх одержало, та звичайними витратами для страхової компанії, яка здійснює страхування від таких випадків.

Розрахункові документи вважаються пред'явленими покупцеві (замовникові) з моменту передачі їх цьому покупцеві (замовникові) способом, передбаченим договором (якщо розрахунки здійснюються без участі установ банків) або подачі їх в установу банку (якщо розрахунки здійснюються через установи банків)

Якщо за умовами договору (контракту) продукцію приймає покупець (замовник) безпосередньо на підприємстві-виготовлювачі, то вона вважається реалізованою після передачі її покупцеві (замовникові), оформлення документами, передбаченими умовами договору (контракту) і пред'явлення розрахункових документів покупцеві (замовникові).

Реалізованою вважається також продукція, за яку продавець одержав гроші (або відповідну суму вартості).

9.2 Особливості обліку доходів та витрат операційної діяльності

Доходи або витрати від операційної діяльності включають в себе фінансові результати від основної діяльності (результат від реалізації), а також прибуток або збиток від іншої операційної діяльності.

Головним питанням, що виникає під час обліку доходу від реалізації, є визначення моменту визнання доходу. Дохід визнається, коли існує ймовірність надходження на підприємство майбутніх економічних вигод за умови, що ці вигоди можна достовірно виміряти.

Для відображення загального доходу (всієї виручки) від реалізації у Звіті про фінансові результати передбачена стаття “Дохід” (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг). Для обліку виручки від реалізації передбачений рахунок 70 “Доходи від реалізації”. У свою чергу, собівартість реалізованої продукції обліковується на рахунку 90 “Собівартість реалізації”.

Для одержання чистого доходу і дебет 70 рахунку відноситься ПДВ, акцизний збір, інші обов'язкові податки та збори, що сплачуються з виручки від реалізації, а також та частина доходу, яка не належить підприємству (виплати за договорами комісії, спільної діяльності та інше).

При визначенні доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з валової реалізації вираховуються повернення і уцінка проданих товарів, а також знижки з продажів за дострокову оплату. Для відображення в обліку повернення товарів, а також інших сум, що підлягають вирахуванню з доходів, новим Планом рахунків передбачений субрахунок 704 "Вирахування з доходу". Дебетовий оборот за цим рахунком відображається за статтею "Інші вирахування з доходу" та вираховується із суми валової реалізації у Звіті про фінансові результати.

Зіставлення чистих доходів від реалізації і собівартості реалізованої продукції дає можливість визначити валовий фінансовий результат (прибуток або збиток), який у Звіті про прибутки та збитки показується за рядком 050 (055).

У кінці року сальдо рахунків 70 і 90 списується на субрахунок 791 "Результат основної діяльності", за даними якого визначається прибуток або збиток від основної діяльності.

Доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) обліковується на окремому рахунку 70 "Доходи від реалізації". Кредитовий оборот за зазначеними рахунками за звітний квартал буде відображений за рядком 010 "Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Особливістю заповнення рядка 010 є те, що у ньому відображається тільки такий доход, який відповідає критеріям визнання доходу згідно зі Стандартом 15 "Доход".

Доход від реалізації продукції (товарів) визнається у випадку, якщо підприємство-продавець:

- передало значний ризик і винагороду від володіння товарів покупцеві;

- не зберігає за собою права володіння та ефективного контролю за реалізованими товарами;

- може достовірно виміряти суму доходу;

- має впевненість, що економічні вигоди внаслідок реалізації настануть;

- може зі значною мірою впевненості оцінити фактичні або очікувані витрати.

Доход від реалізації робіт (послуг) відображається у рядку 010 Звіту (доход визнається), якщо:

- може бути достовірно визначена сума доходу;

- існує впевненість у надходженні економічних вигод від надання послуг (виконання робіт);

- може бути достовірно визначений ступінь завершеності здійснення послуг (виконання робіт);

- можлива достовірна оцінка здійснених витрат, а також витрат, необхідних для завершення робіт.

Оцінка ступеня завершеності виконання робіт (надання послуг) провадиться на підставі:

- вивчення виконаної роботи;

- визначення питомої ваги обсягу послуг, виконаних на певну дату, у загальному обсязі послуг, який повинен бути наданий;

- визначення питомої ваги витрат, здійснених у зв'язку з наданням послуг на певну дату, у загальній сумі послуг, що очікуються.

Таким чином, дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) не означає виникнення доходів від реалізації. І навпаки, доход може бути визнаний до здійснення факту відвантаження (якщо виконані всі критерії визнання доходу). Це означає, що не весь відвантажений товар буде відображатися у складі доходу (виручки) від реалізації, як це було раніше.

У випадку, якщо до моменту відвантаження продукції акцептовано документи на її оплату, право власності, згідно з договором, перейшло до покупця, але вона знаходиться на відповідальному зберіганні у виробника, у Звіті про фінансові результати буде визнаний доход від реалізації такої продукції з одночасним відображенням собівартості реалізації, збільшенням дебіторської заборгованості покупця, нарахуванням ПДВ та інших податків з обороту.

Якщо ж доход, відображений за даними бухгалтерського обліку, не відповідає критеріям визнання доходу, його необхідно виключити зі складу доходу (та відсторнувати записи, пов'язані з реалізацією). При цьому повинна бути відновлена виробнича собівартість готової продукції (товарів, незавершеного виробництва) у складі відповідних статей балансу.

Доход не буде визнаватися також у тому випадку, якщо відвантажені товари підлягають монтажу, який не виконаний на момент відвантаження і є значною частиною контракту. У цій ситуації значний ризик володіння зберігається у підприємства-продавця.

У багатьох випадках одержання економічних вигод пов'язано зі значною впевненістю. Тому доход може бути визнаний, коли невпевненість зникне або компенсація буде одержана.

Незначний ризик володіння зберігається за підприємством у випадку продажу товару з наданням гарантійного ремонту. У даному випадку ризик є незначним, тому доход, як правило, визначається на дату продажу (якщо виконуються всі інші критеріїв визнання доходу).

Слід також звернути увагу на порядок заповнення рядка 040 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)".

По-перше, при визначенні собівартості реалізації продукції (товарів) підприємство використовує один із методів оцінки запасів при їх вибутті (ФІФО, ЛІФО, середньозваженої собівартості, нормативних затрат, ідентифікованої собівартості та роздрібних цін).

По-друге, до собівартості реалізованої готової продукції нової форми Звіту не включаються:

- загальногосподарські витрати (вони відображаються за статтею "Адміністративні витрати");

- відсотки за кредит (включаються до статті "Фінансові витрати").

І по-третє, згідно зі Стандартом 16 "Витрати" до собівартості готової продукції не включається сума постійних нерозподілених загально виробничих витрат, розрахованих з урахуванням нормальної виробничої потужності. Такі витрати відносяться на збільшення собівартості реалізованої продукції звітного періоду.

9.3 Особливості обліку фінансових доходів і витрат

Нова форма Звіту передбачає окреме відображення доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів. Для обліку доходів від фінансових інвестицій призначені рахунки 72 і 73.

На рахунку 72 "Доход від участі в капіталі" відображається прибуток, отриманий від інвестицій в асоційовані дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі.

Якщо підприємство, інвестиції в яке обліковуються за методом участі в капіталі, у звітному періоді отримало чистий прибуток, то підприємство-інвестор повинно нарахувати дохід від участі в капіталі у тій частці, що йому належить. Цей доход буде відображено за рядком 110 “Доход від участі в капіталі” Звіту про фінансові результати з одночасним збільшенням суми інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі (за рядком 040 балансу).

Доход від участі в капіталі буде визначено як добуток чистого прибутку звітного періоду асоційованого, дочірнього і (або) спільного підприємства на частку у статутному капіталі такого підприємства.

Якщо підприємством, інвестиції в яке обліковуються за методом участі в капіталі, було отримано збиток, сума збитку підлягає віднесенню на рахунок 96”Втрати від участі в капіталі” з одночасним зменшенням величини інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі (за рядком 040 балансу).

У свою чергу, доходи за акціями, що складають 25% голосів іншого підприємства, будуть відображатися у Звіті про фінансові результати за статтею “Інші фінансові доходи” (рядок 120).

У складі інших фінансових доходів (на рахунку 73 “Інші фінансові доходи”) будуть відображені дивіденди, відсотки, доходи від фінансової оренди та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, що обліковуються за методом участі в капіталі).

У складі інших фінансових витрат (на рахунку 95 “Фінансові витрати”) будуть обліковуватися проценти за позиками та фінансовою орендою, дисконт та відсотки за випущеними облігаціями та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу. До фінансових витрат відносяться також відсотки за простроченими кредитами, що раніше покривалися за рахунок чистого прибутку підприємства.

Рахунок 73 “Інші фінансові доходи” використовується для відображення дивідендів, відсотків та інших доходів, отриманих від фінансових інвестицій (крім доходів, що обліковуються за методом участі в капіталі).

Рахунок 95 “Фінансові витрати” призначено для обліку витрат на відсотки за позиками та фінансовою орендою, дисконту та відсотків за випущеними облігаціями та інших витрат підприємства, пов'язаних із залученням позикового капіталу.

Наприкінці року сальдо рахунків 72, 73, 95, 96 списується на субрахунок 792 “Результат фінансових операцій”, що дає можливість визначити результат від фінансової діяльності підприємства.

Інші фінансові доходи у Звіті про фінансові результати відображаються у рядку 120 однойменної назви, а фінансові витрати знаходять відображення у рядку 140 Звіту.

9.4 Особливості обліку доходів і витрат іншої звичайної діяльності

Для обліку доходів і витрат від іншої звичайної діяльності Планом рахунків передбачено рахунки 74 “Інші доходи” та 97 “Інші витрати”.

За статтею “Інші доходи” Звіту про фінансові результати показуються:

- дохід від реалізації необоротних активів і майнових комплексів, фінансових інвестицій;

- дохід від неопераційних курсових різниць;

- дохід від безоплатно отриманих активів;

- дохід від переоцінки основних засобів.

За статтею “Інші витрати” Звіту про фінансові результати відображаються:

- собівартість реалізованих необоротних активів, майнових комплексів і фінансових інвестицій;

- втрати віл неопераційних курсових різниць;

- уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій;

- списання необоротних активів;

- інші витрати звичайної діяльності.

Сальдо рахунків 74 і 97 списується на субрахунок 793 “Результат іншої звичайної діяльності”, що дає можливість визначити фінансовий результат від іншої звичайної діяльності.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (рядки 170, 175 Звіту про фінансові результати) визначається як сума фінансових результатів від основної діяльності, від іншої операційної діяльності (що в сумі складе фінансовий результат від операційної діяльності), фінансових доходів, інших доходів від іншої звичайної діяльності, а також фінансових витрат та інших витрат від іншої звичайної діяльності.

Прибуток від звичайної діяльності (рядок 190) визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і сумою податків з прибутку.

9.5 Облік податку на прибуток, відстрочені податкові активи і зобов'язання

Для визначення фінансового результату і розрахунку суми податку на прибуток ДП “Цегляний завод” спочатку заповнює Звіт про фінансові результати (форма №2), у результаті чого визначає суму податку на прибуток від усіх видів діяльності. І саме ця сума податку підлягає нарахуванню у бухгалтерському обліку. Крім того, сума податку на прибуток повинна бути списана на рахунок 79, і тільки після такого списання на рахунку 79 буде відображено кінцевий фінансовий результат (сальдо рахунка).

Отже, кінцевий фінансовий результат визначається не за даними рахунків, а за даними форми № 2.

Сума податку на прибуток є витратами, облік яких ведеться на окремому рахунку 98 “Податок на прибуток”. Згідно з МСБО податок на прибуток відноситься операційних витрат. У зв'язку з цим рахунок 98 “Податок на прибуток” підлягає списанню на рахунок 791 “Результат основної діяльності”.

У зв'язку з тим, що прибуток, який є об'єктом оподаткування, відрізняється від прибутку, визначеного за даними бухгалтерського обліку, при розрахунку податку на прибуток виникає тимчасова різниця у сумі податку на прибуток. Для обліку цієї різниці використовують рахунок 17 “Відстрочені податкові активи” і 54 “Відстрочені податкові зобов'язання”.

У випадку, якщо податок на прибуток, розрахований за даними бухгалтерського обліку, більше податку, що сплачується за податковою декларацією, різниця буде відноситись до кредиту рахунку 54. Якщо ж податок, який підлягає сплаті до бюджету, вище “облікового податку”, різниця буде відображатися по дебету 17 рахунку.

9.6 Формування нерозподіленого прибутку (некомпенсованого збитку)

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - це сума прибутку, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.

Нерозподілений прибуток є складовою частиною власного капіталу. Це прибуток, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування Резервного капіталу.

Розраховується сума нерозподіленого прибутку поточного року за такою методикою:

ПНпр = ПНмр + ЧПпр - Дпр - В,

Де ПНпр - прибуток нерозподілений поточного року;

ПНмр - прибуток нерозподiлений за попереднiй (минулий) рiк;

ЧПпр - чистий прибуток поточного року;

Дпр - дивiденди за поточний рiк;

В - внески на поповнення резервного капiталу.

Сума непокритого збитку наводиться в дужках i вираховується при визначеннi пiдсумку власного капiталу.

Щодо бухгалтерських проведень, то при списанні фінансового результату від основної діяльності до складу нерозподіленого прибутку (збитки по дебету 442 рахунку) робиться запис:

Дебет рахунка 791 “Результат основної діяльності”

Кредит рахунка 441 “Прибуток нерозподілений”

Нарахування дивідендів власникам:

Дебет рахунка 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”

Кредит рахунка 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”

Нарахований податок на суму дивiдендiв:

Дебет рахунку 671 “Розрахунки за нарахованими дивiдендами”

Кредит рахунка 641 “Розрахунки за податками”

Проведено відрахування до резервного фонду:

Дебет рахунка 443 “Прибуток, використаний у звiтному перiодi”

Кредит рахунка 43 “Резервний капітал”

Висновки

Під час проходження мною виробничої практики на ЗАТ «Текстиль» було досягнуто головної мети практики - подальше поглиблення і закріплення отриманих теоретичних знань, здобуття необхідних практичних навичок з організації бухгалтерського обліку .

Зокрема, при проходженні практики я ознайомилася з організацією Товариства, його структурою, організацією бухгалтерського обліку, стан автоматизації облікових робіт, первинну документацію, синтетичний і аналітичний облік, порядок і техніку складання бухгалтерської звітності.

Під час опрацювання теми «Облік основних засобів» я ознайомилася зі структурою основних засобів, їх розміщенням по окремих підрозділах установи, вивчила первинну документацію, пов'язану з надходженням на підприємство основних засобів, їх внутрішнім переміщенням та вибуттям. Ознайомилась з організацією інвентарного обліку, за даними інвентарних карток та інших облікових регістрів складала розрахунок амортизаційних відрахувань, ознайомилася з обліком основних засобів за умов оренди.

При опрацюванні теми «Облік запасів» я ознайомилася з порядком обліку матеріальних цінностей в установі, порядком отримання, видачі і заміру матеріалів, що отримуються і відпускаються, порядком збереження матеріалів. Засвоїла ведення обліку матеріалів, ознайомився з документальним оформленням надходження матеріалів від постачальників, підзвітних осіб, інших надходжень. Вивчала порядок обліку МШП; складала акти на списання МШП, що стали непридатними для використання тощо. Також ознайомилася з порядком складання журналу-ордеру №10, відомості №10, розроблювальної таблиці №8 та інших регістрів обліку виробничих запасів.

Отримала важливі знання з обліку «Товарів», а саме порядок формування первісної вартості товарів, облік придбання та облік продажу товарів як для оптової так і для роздрібної торгівлі. Складала видаткову накладну, накладну на переміщення товарів.

При опрацюванні теми «Грошові кошти» я ознайомилася з організацією обліку розрахунків з підзвітними особами, з бюджетом, різними дебіторами і кредиторами; обліком розрахунків по відшкодуванню матеріальної шкоди, обліком розрахунків з постачальниками і підрядчиками тощо.

При опрацюванні теми «Облік дебіторської заборгованості» я ознайомилася з порядком документального оформлення меморіального ордера № 8 - Накопичувальній відомості за розрахунками з підзвітними особами ф. № 386 (бюджет). Навчилась заповняти Накопичувальну відомості за розрахунками з іншими дебіторами ф. № 408 (бюджет) -- меморіальному ордері № 4.

При опрацюванні статей пасиву балансу я детальніше розглянула складові власного капіталу та кредиторської заборгованості. На ЗАТ «Текстиль» власний капітал представлений статутним капіталом, резервним капіталом та нерозподіленим прибутком.

Фінансова звітність закритого акціонерного товариства «Текстиль» справедливо і достовірно відображає інформацію про фінансовий стан Товариства станом на 31.12.2007 року, а також результат його діяльності та рух грошових коштів за минулий рік відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку і відповідає вимогам чинного законодавства України та прийняття облікової політики.

Список використаної літератури

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-XIV.

2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 № 291.

3. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік. Київ: Знання, 2006, 415 с.

4. Бутинець Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник. - Житомир: РУТА, 2003. -- 627 с.

5. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні за ред.. Голова С.Ф., - Дніпропетровськ: “Баланс-Клуб”,2001, ст..407.

6. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій у бухгалтерських проводках: Навчальний посібник. -- 3-тє видання -- К.: КНЕУ - 416 с.

7. Грачева Р. Прочие необоротные активы: бухгалтерский учет // Специальное приложение к еженедельнику «Д-т К-т». -- К.: Пресса Украины, 2001. -- 114 с.

8. Даньков Й.Я., Лучко М.Р., Остап`юк М.Я. Бухгалтерський облік у галузях економіки. Київ: Знання-Прес, 2005, 206 с.

9. Загородній А.Г., Партин Г.О.Бухгалтерський облік: основи теорії та практики: навч. посіб.3-тє вид., перероб. і доп. -- К.: Т-во “Знання”, КОО, 2004. -- 377 с.

10. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (с использованием национальных стандартов): учебное пособие для студентов вузов. -- 5-е издание, дополненное и переработанное. -- К.: А.С.К., 2001. -- 848 с.

11. Книга: Науково-практичний коментар до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Київ: "Основа", 2000, 62 с.

12. Кужельний М. В., Коцупатрий М. М., Кірданов М. Г., Лежненко Л. І., Примаченко О. Л. Бухгалтерський облік:Навч.-метод. посіб. -- К.: КНЕУ, 2005

13. Курсом реформ -- учет 2000: учебно-практическое пособие. В 2 частях. Часть 1 // Баланс. Библиотека бухгалтера. -- Днепропетровск: «Баланс-Клуб», 2000. -- 336 с.

14. Національні стандарти бухгалтерського обліку: нормативна база. -- 5-те видання, доповнене. -- Х.: Фактор, 1999. -- 180 с.

15. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит” / Ф.Ф. Бутинець. О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова; 2-ге видання, доповнене і перероблене -- Житомир: ЖІТІ, 2001. -- 576 с.

16. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. ч. 5. -- Луганськ: „Промдрук” ДСД „Лугань”, 2000. -- 336 с.

17. Посібник з переходу на нову систему бухгалтерського обліку: нове видання / USAID, IBTCI, ФПБАУ. -- К.: „Преса України”, 2000 -- 304 с.

18. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємстві. - К.: АСК, 2004. - 784с.

19. Лемішовський В.І. Бюджетні установи: бухгалтерський облік та оподаткування.- Л.: «Інтелект-Захід», з-є вид. допов. і перероб., 2008р.-1120ст.

20. Положення (стандарти)бухгалтерського обліку.

21. www.rada.gov.ua/LIBRARY/catalog/analit/fra002.txt.

22. www.minfin.gov.ua