Міністерство освіти і науки України

Хмельницький національний університет

Індивідуальна контрольна робота № 1 з дисципліни:

"Мікроекономіка"

Варіант 73

Спеціальність "Облік і аудит"

група ОА зс 1

1. Теоретичне завдання

2. Проблемні питання

1). Пропозиція змінюється за формулою Qs=1+3P. Зобразити графічно і визначити:

б) введено дотацію покупцям - 50%. Як зміниться і якими будуть: обсяг виробництва, ціна рівноваги, обсяг виручки?

2). Ринковий попит на працю описується формулою L=70-W. Ринкова пропозиція праці описується за формулою L=4W-30. Держава встановила рівень мінімальної заробітної плати 30 дол./рік. Визначити вплив цього заходу на стан ринку праці (чи викличе він безробіття, якщо так, то в яких масштабах?)

4. Аналіз мікроекономічної ситуації.

а) ви стоїте перед вибором - їхати вам на вихідні до друга, який живе в місті за 100 км від вас;

б) ви не маєте автомобіля і вирішуєте, чи варто його придбати ; у випадку купівлі ви зможете влаштовуватися на роботу за 5 км від вашого дому

І.Теоретичне завдання

1. Абсолютна рента

а).Рентні відносини.

Складовою аграрних відносин являються рентні відносини. Відомо, що ефективність сільськогосподарського виробництва залежить від багатьох факторів, і перш за все, від раціонального використання землі, її родючості.

При розгляді сутності і механізму виникнення ренти передбачалося, що на гірших по якості і місцезнаходженні землях рента не виникає. В реальній дійсності землевласник ніколи не віддасть в користування орендатору задарма навіть ці землі, оскільки існує монополія на землю як об'єкт власності. Цей вид монополії породжує абсолютну ренту, яка сплачується з усіх видів землі, не залежно від її якості. Але , як і за рахунок чого орендатор може платити абсолютну ренту землевласнику? Це можливо тоді, коло попит на ту чи іншу продукцію перевищує її пропозицію, а виходячи з цього, більш високі ринкові ціни забезпечать отримання економічного прибутку, який і прийме форму абсолютної ренти.

Абсолютна рента іншими словами є результатом монополії приватної власності на землю зі сторони зі сторони визначеного класу суспільства. Насправді, власник землі, знаючи, що земля необхідна усім - для сільськогосподарського і промислового виробництва, - змусить бажаючого користуватися землею, платити за неї орендну плату. І дійсно, в англійській мові слово "рента" означало спочатку оренду чи орендну плату, і ця категорія проявлялася зі всією ясністю і визначеністю одночасно з виникненням капіталістичного суспільства.

Виникнення абсолютної ренти зв'язане з тим фактом, що по причині відсталості сільського господарства порівняно з промисловістю, обмежене створення капіталу , вкладеного в сільське господарство є нижчим обмеженого створення капіталу, вкладеного в промисловість, і послідовно частка в сільському господарстві змінного капіталу (який використовується на виплату заробітної плати) пропорційно вища, ніж в промисловості. Звідси виходить, що додаткова вартість, яка створюється в сільському господарстві, вища середнього прибутку, а вартість продукції вища капіталістичної ціни виробництва. Пропорційному розподілу додаткової вартості, яка створюється в сільському господарстві, перешкоджає земельна власність, яка, представляючи монополію, сама претендує постійно на частину цієї додаткової вартості і присвоює різницю між вартістю і ціною виробництва.

Земельна власність таким чином, завищує ціну сільськогосподарських продуктів на суму, яку вона забирає в якості абсолютної ренти, і яка представляє рід податку, який накладається на суспільство. Необхідно підкреслити, що історична відсталість сільського господарства в порівнянні з промисловістю, яка представляє собою одне із головних проявлень закону нерівномірності капіталістичного розвитку , виходить не із природи землі, а із суспільних відносин.

Приватна земельна власність, яка перешкоджає вкладенню капіталів в землю і присвоює собі все зростаючу частину додаткової вартості, являється однією із головних причин цієї відсталості.

Пояснюючи виникнення абсолютної ренти, ми виходимо із факту більш низького органічного складу капіталу в сільському господарстві порівняно з промисловістю. Але, чи повинен органічний склад капіталу в сільському господарстві завжди відставати від органічного складу капіталу промисловості. Карл Маркс висловив свою думку, що по суті справи ця різниця з прогресом земле поділу повинна зменшитися".

По темпах росту і органічній побудові капіталу сільське господарство в ряді випадків починає обганяти промисловість. Як наслідок цього скорочується той збиток вартості сільськогосподарської продукції над вартістю промислової продукції, який складає основу абсолютної ренти. При скороченні звичайного джерела абсолютної ренти може створюватися така ситуація, коли великі фермерські господарства повинні будуть виплачувати фіксовану в оренднім договорі абсолютну ренту за рахунок диференціальної ренти, а основна маса дрібних фермерів буде змушена виплачувати орендну плату за рахунок "проїдання" своїх основних засобів.

Однак, капіталісти-фермери не можуть платити абсолютну ренту за рахунок середнього прибутку чи диференційної ренти систематично. В цих умовах безповоротно проявляється нове джерело абсолютної ренти - різке збільшення цін на сільськогосподарську продукцію вище ціни виробництва вартості. В цьому випадку відбувається зливання абсолютної ренти з монопольним прибутком.

2. Проблемні питання

Еластичність попиту за ціною (Price Elasticity of Demand) - це відносна зміна попиту, що припадає на одиницю відносної зміни ціни.

В залежності від абсолютного значення коефіцієнту еластичності виділяють:

· пограничну еластичність попиту

Ступінь цінової еластичності або нееластичності попиту вимірюється за допомогою коефіцієнта Еп, що обчислюється за наступною формулою:

Еп = зміна попиту/зміну ціни

Відомо, що спадна крива попиту ілюструє обернену залежність, яка існує між ціною і кількістю потрібної продукції. Це означає, що ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати від'ємне значення. Наприклад, якщо ціна знижується, то кількість потрібної продукції зростає. Це означає, що чисельник у формулі буде позитивний, а знаменник -- негативний, а в результаті матимемо від'ємний коефіцієнт. Навпаки, у випадку збільшення ціни чисельник буде негативний, але знаменник -- позитивний, що знову дасть від'ємний коефіцієнт. В економічній науці ігнорується від'ємний знак, враховується лише абсолютна величина коефіцієнта еластичності. Робиться це, щоб уникнути можливих непорозумінь. Попит буде еластичний, якщо відсоткова зміна ціни веде до більшої відсоткової зміни необхідної продукції. Наприклад, якщо зниження ціни на 4% викликає зростання попиту на 8%, то попит є еластичний. Очевидно, що в усіх подібних ситуаціях, коли попит еластичний, коефіцієнт еластичності буде більший одиниці; у даному випадку він дорівнює 2. Якщо відсоткова зміна ціни супроводжується порівняно меншою зміною кількості необхідної продукції, попит нееластичний. Так, якщо зниження ціни на 4% дає в результаті зростання кількості потрібної продукції на 2 %, то попит нееластичний. У даному випадку коефіцієнт еластичності складає 1/2. Зрозуміло, що за нееластичного попиту коефіцієнт еластичності завжди буде менший одиниці. Коли відсоткова зміна ціни і наступна відсоткова зміна кількості необхідної продукції дорівнюють одна одній, такий специфічний випадок називається одиничною еластичністю. Важливо відзначити, що коли йдеться про нееластичний попит, це не означає, що споживач абсолютно не чутливий до зміни цін. Вислів "цілком нееластичний попит" означає крайній випадок, коли зміна ціни не викликає жодних змін. I навпаки, коли йдеться про еластичний попит, то це не означає, що споживачі абсолютно чутливі до зміни ціни. У кращій ситуації, коли найменше зниження ціни спонукає покупців збільшувати купівлю від нуля до межі своїх можливостей, йдеться про цілком еластичний попит. При застосуванні формули цінової еластичності виникають певні складнощі. При обчисленні коефіцієнта еластичності попиту на зерно в ціновому інтервалі від 5 до 4 гривен, виникає проблема: яку із двох комбінацій характеристик ціни і кількості продукції (5 гривень-- 4 тис. центнерів або 4 гривні -- 8 тис. центнерів) взяти за базову для підрахунку відсоткових змін, які використовуються в формулі еластичності? Даний вибір вплине на результат обчислення. Комбінація 5 гривень-- 4 тис. центнерів, показує, що відсоткове зменшення ціни складає 20%, а відсоткове збільшення кількості запитуваної продукції -- 100%. Підставивши ці дані в формулу, отримуємо коефіцієнт еластичності, рівний 100/20, або 5. Однак в комбінації 4 гривні -- 8 тис. центнерів відсоткове збільшення ціни становить 25%, а відсоткове зменшення кількості запитуваної продукції -- 50%. Коефіцієнт еластичності складає в цьому випадку 50/25, або 2. Хоча в обох випадках формула свідчить, що попит еластичний, ці дві комбінації ціна-кількість показують різний ступінь еластичності. В інших випадках ,якщо, наприклад, повторити розрахунок у ціновому інтервалі від 3 до 2 гривень,формула покаже слабоеластичний попит за одної комбінації характеристик ціни і кількості і слабонееластичний попит -- за іншої комбінації. Щоб вийти із скрутного становища, необхідно взяти за основу обчислень середній із аналогічних рівнів ціни і кількостей запитуваної продукції. У випадку з ціновим інтервалом від 5 до 4 гривен базовими є ціна 4,5 гривні і кількість 6 тис. центнерів. Тоді відсоткова зміна ціни складе 22%, а відсоткова зміна кількості -- близько 67%. Отже, коефіцієнт еластичності дорівнюватиме 3. Замість того, щоб вимірювати еластичність в одній із крайніх точок цінового інтервалу, від 5 до 4 гривен, таке розв'язання дозволить оцінити еластичність у центральній точці інтервалу, який нас цікавить. Найпростішим способом перевірки еластичності попиту є визначення динаміки загальної виручки, або грошових надходжень,-- сукупних видатків, з точки зору споживачів,-- у разі зміни ціни продукції. Якщо попит еластичний, то зменшення ціни зумовить збільшення загальної виручки. Це пояснюється тим, що навіть за меншої ціни, що сплачується за одиницю продукції, приріст продажу виявляється більш ніж достатнім для компенсації втрат від зниження ціни. Ці міркування слушні і в зворотному випадку: якщо попит еластичний, то збільшення ціни призведе до зменшення загальної виручки. Пояснюється це тим, що приріст загальної виручки, викликаний підвищенням ціни одиниці продукції, менший, ніж втрата виручки, пов'язана з паралельним скороченням продажу. За нееластичного попиту зменшення ціни веде до зменшення загальної виручки. Невелике розширення продажу виявляється недостатнім для компенсації зниження виручки, отриманої з одиниці продукції, так що в кінцевому рахунку загальна виручка зменшується. Найважливішими чинниками, що впливають на цінову еластичність попиту, є: -- заммінність -- чим більше добрих замінників даного продукту пропонується споживачеві, тим еластичнішим буде попит на нього; -- предмети необхідності і предмети розкоші -- якщо попит на предмети необхідності здебільшого нееластичний, то попит на предмети розкоші здебільшого еластичний. Так, підвищення більше ніж у 6 разів цін на хліб з 25 на 26 грудня 1992 року в Україні, по суті, не призвело до скорочення його споживання; -- частка доходу споживача -- чим більше місце займає продукт у бюджеті споживача, за інших постійних умов, тим вищою буде еластичність попиту на нього; -- чинник часу -- чим триваліший період для прийняття рішення,тим еластичніший буде попит на продукт. Одна з причин такого правила полягає в тому, що багато споживачів -- це люди звички. Якщо ціна на продукт зростає, людям потрібен час, щоб знайти і випробувати інші продукти, доки вони не переконаються в їхній прийнятності.

Монополізм - це такий стан ринку, який прямо протилежний досконалій конкуренції. Тобто монополія виникає тоді, коли одна фірма або через відсутність інших фірм, які б займалися такою самою діяльністю , що й вона, або через витіснення конкурентів з ринку (як шляхом максимізації своїх ресурсів, так і нечесним шляхом) займає провідне місце на ринку. Якщо існує монополія, то це означає, що попит на продукцію монополіста буде стабільно високим, адже споживачі, не маючи іншого вибору, будуть купувати його продукцію. Водночас, для підтримання свого ринкового статусу, пропозиція фірми-монополіста повинна бути високою. Ще однією характерною особливістю монополії є те, що фактично споживачі не впливають на формування ціни. А це звичайно впливає а еластичність попиту і пропозиції.

Наприклад, чиста монополія (займає 100% галузі, тобто галузь - це одне підприємство) з збільшенням своїх виробничих можливостей зменшує поступово свої витрати, при тому, що попит на її продукцію зростає. Зобразимо це графічно:

Пряма лінія, що спускається вниз, - це витрати на виробництво продукції. Оскільки витрати а виробництво є низькі, фірма-монополіст сама може регулювати пропозицію свого товару, а отже певною мірою впливати на його попит. Фірма повинна запропонувати таку кількість товару, щоб не виникло ні його дефіциту, ні його надлишку. Це показує крива, що різко опускається вниз (що означає появу фірми на ринку), а потім плавно піднімається (що означає , що фірма утримує свої позиції і розвивається).

А ось в інших видів монополій, таких як природна або проста монополія ситуація дещо інша. Доки фірма займе монопольне становище на ринку, її доходи є невисокими, а витрати досить великими. Це зумовлено тим, що частину ресурсів використовують конкуренти. Фірма поступово і повільно розвивається, нарощує обсяги виробництва, бореться з конкурентами. Потім в силу певних обставин, фірма розростається до таких обсягів, що витісняє конкурентів і займає монопольне місце. Оскільки більшість сировини і матеріалів, необхідних для виробництва, закуповує тепер вона, то ціна на них поступово зменшується. Звідси можна зробити висновок, що попит на продукцію даної фірми збільшиться, а скільки витрати на виробництво зменшилися, то прибутки від основної діяльності також збільшаться. Фірма зможе сама встановлювати ціну на свою продукцію, не зважаючи на інші чинники.

). Як співвідносяться егалітарний, утилітарний та ліберальний підходи до проблеми справедливості розподілу?

В цілому розрізняють чотири концептуальних підходи до проблеми справедливості: егалітарний, утилітарний, роулзівський і ліберальний.

Егалітарний підхід вимагає рівномірного розподілу, за якого всі блага поділені порівну між усіма індивідами.

Утилітарний підхід розглядає суспільний добробут як суму добробуту всіх членів суспільства. Принцип перерозподілу доходів ґрунтується на припущенні про спадну граничну корисність: для заможних членів

суспільства корисність одиниці вилученого доходу спадає в меншій мірі, ніж зростає корисність одиниці додаткового доходу для незаможних. У результаті суспільна корисність максимізується,

Роулзівський (концепція Дж. Роулза) підхід допускає існування нерівності, щоб не позбавити найпродуктивніших виробників стимулу до праці, але передбачає перерозподіл частини доходів більш продуктивних економічних суб'єктів на користь найбідніших членів суспільства.

Ліберальний підхід полягає у тому, що результати конкурентних ринкових процесів вважаються справедливими, оскільки винагороджують тих, хто більш здібний і працьовитий, навіть якщо при цьому має місце крайня нерівність; не передбачає перерозподілу благ.

Егалітарний, утилітарний і роулзівський підходи передбачають державне втручання з метою коригування результатів ринкових процесів і досягнення більш справедливого розподілу, ліберальний підхід заперечує необхідність такого втручання. Сучасна держава прагне досягнення компромісу між критеріями оптимальності та справедливості.

Встановлення загальної рівноваги у конкурентній ринковій економіці означає наявність повної системної ефективності в усіх сферах економічної діяльності - споживанні, обміні та виробництві за відповідності структури виробництва структурі суспільних потреб.

Ринковий механізм забезпечує системну ефективність лише за умов досконалої конкуренції. Проте в реаліях змішаної економіки ринки не є досконало конкурентними.

Сучасний ринок неспроможний вирішити багатьох важливих проблем економічного розвитку через наявність притаманних йому дефектів:

§ циклічного характеру економічного розвитку;

§ монопольної влади, недостатньої інформованості ринкових суб'єктів;

§ неспроможності забезпечити виробництво суспільних благ;

§ зовнішніх ефектів економічної діяльності;

§ нерівномірного розподілу насущних благ.

Неспроможності ринку зумовлюють необхідність державного втручання у його функціонування.

Ринок неспроможний забезпечити громадян суспільними благами, тому держава стає основним їх виробником чи замовником, визначає оптимальну їх кількість і мінімізує витрати їх виробництва.

Держава також здійснює регулювання діяльності природних монополій, що виникають у галузях, де зростання обсягів виробництва супроводжується значною економією на масштабах.

3. Задача

Для цього у формулу замість Р підкладаємо довільні значення, такі , як 1,2,3,4,5 і т. д. Наприклад: Qs=1+3*1=4. Отримуємо адресу точки (Q:4 ; Р:1). Таким чином будуємо увесь графік.

Оскільки попит на продукцію напряму залежить від її ціни, тобто D=f(P), то звідси можна зробити висновок, що при зміні попиту зміниться і ціна.

Отже, визначимо, як саме зміниться рівноважна ціна, якщо попит знизиться на 1/3.

Рівноважна ціна розраховується за формулою:

P_e=Qd+Qs/bd-bs

Якщо попит знизився, тобто величина Qd , то це означає, що при додаванні його до зміни пропозиції, тобто Qs , чисельник буде уже менший, ніж раніше. Якщо у будь-якій величині, що має вигляд дробового числа, чисельник зменшиться, то в процесі ділення його на знаменник в результаті ми отримаємо менше число, ніж до змін у чисельнику.

Також зменшиться і обсяг виручки. Адже, якщо продукції буде продаватися менше, то, щоб покрити витрати, підприємство буде змушене збільшити на неї ціну, а це в свою чергу призведе до ще більшого зниження попиту.

2). Ринковий попит на працю описується формулою L=70-W. Ринкова пропозиція праці описується за формулою L=4W-30. Держава встановила рівень мінімальної заробітної плати 30 дол/рік. Визначити вплив цього заходу на стан ринку праці (чи викличе він безробіття, якщо так, то в яких масштабах?)

Як ми бачимо, лінія встановленої державою мінімальної заробітної плати (А) проходить нижче точки рівноваги попиту і пропозиції на робочу силу (F).

4. Аналіз мікроекономічної ситуації

а) ви стоїте перед вибором - їхати вам на вихідні до друга, який живе в місті за 100 км від вас;

б) ви не маєте автомобіля і вирішуєте, чи варто його придбати ; у випадку купівлі ви зможете влаштовуватися на роботу за 5 км від вашого дому.

А) Якщо б я їхала до друга на вихідні, який живе в місті за 100 км, я б надала перевагу таким витратам:

· Бензин

· Ремонт.

Також я надала перевагу такій витраті як ремонт, оскільки, якщо у автомобіля в будь-якій з його систем буде несправність, я не тільки можу не доїхати до необхідного мені місця, це ще й може серйозно загрожувати не тільки моєму здоров'ю, а й життю.

А витрати на техобслуговування і на амортизацію у даному випадку є не настільки важливими. Ці витрати я можу здійснити при необхідності і в інший, зручний для мене час.

Б) Якщо я не маю автомобіля і вирішую, чи його придбати, перш за все я зверну увагу на дані витрати, пов'язані з купівлею і утримуванням автомобіля у дієздатному стані. Найбільшою витратою для мене буде вартість автомобіля при покупці. Якщо б я мала достатню фінансову можливість, я б його придбала (звичайно, якщо є в цьому потреба). Такою потребою може виступити можливе працевлаштування за 5 км від дому.

5. Список використаної літератури

4. О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка: Підручник. - Київ.2002р.

5. Курс економічної теорії . Под ред. І. К. Чепурина, 1994р.

7. Яковлєва Е. Б.Микроэкономика - М.:1997 г.

8. Земляков Д. Н. Микроэкономика - М.:2000 г.

9. Слухай С.В. Довідник базових термінів та понять з мікроекономіки . К.: 1998 р.

10. Симкина Л.Г. Микроэкономика. Учебник для вузов. "Инокс".: 2002 г.