Завдання, джерела i послiдовнiсть перевiрки

Реферат на тему:

«ЗАВДАННЯ, ДЖЕРЕЛА І ПОСЛІДОВНІСТЬ ПЕРЕВІРКИ»

Із розвитком ринкових відносин у всіх сферах економічного життя зростає роль та значення грошей. Зокрема, загострюються проблеми зміцнення стабільного грошового обігу, 'збереження і раціонального використання коштів. Економічний контроль покликаний всебічно сприяти вирішенню цих завдань.

Гроші використовуються на всіх стгдіях кругообороту капіталу, ними опосередковані всі господарські процеси. Отже, грошові операції пов'язані з багатьма господарськими операціями на стадіях придбання засобів виробництва, виробництва продукції та її реалізації. Це зумовлює велику кількість зустрічних перевірок, взаємопов'язане дослідження багатьох документів.

Успішне виконання контрольних функцій залежить ^від чіткого визначення кола питань, які підлягають перевірці по кожному об'єкту, що забезпечує повноту й ефективність контролю. Контролер мусить знати питання перевірки, яким способом і яких заходів слід вжити за результатами перевірки, яку оцінку давати виявленим відхиленням від чинного законодавства і встановленого порядку тощо, інакше кажучи, по кожному об'єкту повинен мати конкретну програму дій.

Основними завданнями контролю коштів є перевірка стану збереження наявності коштів у підприємстві та виявлення при цьому нестач або лишків; дотримання правил зберігання грошей і цінних паперів, організації ведення касового господарства; дотримання Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України; своєчасності і повноти оприбуткування коштів; законності і доцільності витрачання коштів;-використання коштів за цільовим призначенням; достовірності, законності та доцільності операцій, які проводяться по розрахунковому та інших рахунках у банках; стану обліку і внутрішньогосподарського контролю коштів, достовірності даних про залишки останніх по відповідних статтях бухгалтерського балансу.

При проведенні ревізії рекомендують дотримуватись певної послідовності контрольних процедур. Насамперед проводять інвентаризацію каси і перевірку організації касового господарства. Після цього здійснюють документальну перевірку касових операцій, а потім -- банківських. По кожному із вказаних напрямів перевірки також дотримуються відповідної черговості дій, про що йтиметься далі. З урахуванням конкретних завдань і досвіду контролера можуть використовуватися й інші варіанти перевірок.

Джерелами контролю коштів е: первинні касові і банківські документи (касові ордери, виписки банку, платіжні доручення, чекові книжки та ін.); цінні папери; касова книга і звіти касира'; журнали реєстрації касових ордерів, журнали-ордери № І-АПК, 2-АПК, 3-АПК або відповідні машинограми; акти інвентаризації каси; акти і довідки ревізій та перевірок коштів за попередній період; накази, розпорядження про використання коштів. Крім того, використовують документи і бухгалтерські реєстри, взаємопов'язані з касовими та банківськими документами (платіжні відомості,, авансові звіти, накладні, рахунки-фактури тощо).

При перевірці коштів контролери керуються Порядком ведення касових операцій у народному господарстві України, спеціальними інструкціями і положеннями банків, законодавством про валютні операції і цінні папери та іншими нормативними актами. Інструкцією про порядок проведення ревізій передбачено перевірку коштів здійснювати суцільним способом.

Ревізію касових операцій доцільно починати з інвентаризації каси. Інвентаризацію наявної готівки та цінних паперів проводять раптово зразу ж після прибуття ревізійво). Потім виконують арифметичні підрахунки підсумків по всіх видах нарахувань і утримань, а також сум до виплати. Для цього широко використовують обчислювальну техніку. Встановлюють також реальність осіб, внесених до платіжних відомостей, правильність нарахованої оплати праці, утримань тощо.

При виплаті заробітної плати по окремих касових ордерах перевіряють реальність одержувача коштів порівнянням підпису у попередніх платіжних відомостях і фактичним опитуванням осіб, установлюють законність та підставу для виплати таких сум. Уважно придивляються до цифрової інформації з метою виявлення дописок цифр попереду чи позаду основної суми, виправлення зручних цифр (1 на 7, 0 на 6 або 9 і т. п.).

У випадку придбання матеріальних ціностей (будівельних матеріалів, запасних частин, інвентаря та ін.) за готівку перевіряють, чи оприбутковані вони по книзі складського обліку, куди вони використані, зіставляють списання цих цінностей по відповідних документах із нарядами на оплату праці, транспортними документами тощо, по можливості проводять їх інвентаризацію.) Таку ретельну перевірку здійснюють тоді, коли матеріальні цінності закуплені ' на значну суму або придбання за готівку в підприємстві має систематичний характер. Практикують також зустрічні перевірки в тих організаціях, де придбані матеріальні цінності.

Обгрунтованість видання коштів за придбану у населення худобу або сільськогосподарську продукцію встановлюють аналогічно: касові ордери порівнюють із договорами контрактації худоби, актами приймання-передачі тварин, відомостями зважування, транспортними документами та ін. )

Видані кошти на відрядження перевіряють відповідно д5 наказу (розпорядження) керівника підприємства та встановлених норм оплати добових, проїзду, квартирних тощо. Для перевірки повноти внесення виручки в банк видатковий касовий ордер зіставляють із випискою банку та квитанцією. \

На закінчення ревізії касових операцій встановлюють дотримання лімітів витрачання готівки, мінімального залишку грошей у касі на невідкладні потреби, аналізують витрачання коштів за цільовим призначенням. Крім того, перевіряють організацію внутрішньогосподарського контролю зберігання і використання коштів. Для цього виявляють наявність актів інвентаризації каси, періодичність проведення інвентаризації (згідно із Порядком ведення ка сових операцій -- не рідше одного разу на квартал) та її якість, дотримання усіма службами вимог зберігання і використання коштів.

Основна маса коштів зберігається на рахунках у відділеннях банків і використовується головним чином для безготівкових розрахунків із різними підприємствами та організаціями. Безготівкові розрахунки охоплюють усю сферу фінансової діяльності і щоденно здійснюються на мільйони карбованців. Через розрахункові операції можна простежити стан розрахунків [із бюджетом, підприємствами та організаціями по матеріально-технічному постачанню і виробничому обслуговуванню, реалізації продукції. Отже, виходячи з принципу матеріальності, контроль за банківськими операціями має особливо важливе значення.

Організацію контролю і практичне його здійснення по рахунках сільськогосподарських підприємств покладено на керівників та головних бухгалтерів. Головний бухгалтер зобов'язаний систематично контролювати дотримання фінансової дисципліни, чинного законодавства і встановленого порядку відкриття рахунків у банку, використання коштів за цільовим призначенням, а також правильність обліку банківських операцій. Він, як правило, сам перевіряє виписки банку й тримає у полі зору всі розрахункові операції, здійснює фінансове забезпечення платежів, виходячи з першочергових господарських потреб, контролює повноту і своєчасність розрахунків відповідно, до встановленого порядку.

У процесі ревізій (аудиту) дають оцінку внутрішньогосподарського контролю й проводять самостійне тестування банківських операцій. Для підвищення ефективності ревізії важливо правильно організувати перевірку банківських операцій. додержуватись послідовності .ревізійних процедур. Деякі контрольно-ревізійні служби (наприклад, податкова інспекція) починають перевірку фінансових операцій з аналізу руху коштів на рахунках у банку.

Ревізію банківських операцій починають із того, що з'ясовують, які і де відкрито рахунки в банках, які форми безготівкових розрахунків застосовуються на підприємстві. Потім перевірку здійснюють у такій послідовності. Установлюють .наявність усіх виписок банку і доданих до них документів. Для цього зіставляють дати на виписках у хронологічному порядку та залишки коштів на кінець дня і початок наступного дня. Якщо деякі виписки відсутні, необхідно одержати в банку завірені дублікати і порівняти їх з документами та бухгалтерськими записами в облікових регістрах. Одночасно перевіряють правильність оформлення і достовірність виписок: наявність на них штампів, підписів операціоністів банку, необумовлених виправлень, підчисток; якщо є виписки, оформлені з порушенням правил, то роблять запити в банк, досліджують відображення розрахункових операцій по взаємопов'язаних документах і бухгалтерських рахунках. Потім залишки і обороти по виписках звіряють із даними бухгалтерських регістрів (жур-нали-ордери № 2-АПК, 3-АПК або машинограми) по рахунках 51, 52 і 55. Кожну суму, відображену у виписці банку, порівнюють із доданими документами за датами і номерами.

Найбільш відповідальною роботою контролерів е вивчення реальності, законності та економічної доцільності здійснених операцій. Для цього вивчають їх суть по кожному документу, відображення суми на бухгалтерських рахунках відповідно до економічного змісту, тобто правильність кореспонденції рахунків та відображення операцій на певних аналітичних рахунках. При цьому слід мати на увазі, що іноді кошти, перераховані для сплати кредиторської заборгованості організації, вказаної в документі, відносять на рахунок іншої організації, якій ці кошти не належать, або неіснуючої організації з метою привласнення коштів та приховування незаконних дій.

Надходження коштів на розрахунковий рахунок у банку звіряють із записами по взаємопов'язаних документах і бухгалтерських рахунках: зарахування виручки від заготівельних організацій та інших покупців звіряють із даними по рахунках 46 «Реалізація», 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 64 «Розрахунки по міжгосподарській кооперації», 76 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами»; зарахування готівки, яка виплачується з каси,-- за даними рахунка 50 «Каса». Крім того, правильність розрахунків з покупцями та іншими дебіторами перевіряють за договорами.

При перерахуванні з розрахункового рахунка коштів за придбані матеріали потрібно вибірково перевірити їх оприбуткування, а також правильність заповнення постачальником у платіжних документах усіх необхідних реквізитів: дати і номера договору, номера транспортних документів, квитанцій відділень зв'язку тощо, уточнити, чи відповідає дата договору даті, вказаній у платіжних документах, а також звернути увагу на чіткість формулювання призначення платежу. У результаті такої перевірки можуть бути виявлені факти посилання на вигадані документи з метою приховування незаконних дій. У цьому випадку проводять зустрічні перевірки по місцю знаходження постачальника, направляють письмові запити у відповідні підприємства, організації, беруть пояснення від посадових осіб і т. п.

Вірогідність списання коштів за виконані роботи і надані послуги встановлюють шляхом вивчення договорів, актів приймання робіт, фактичного огляду їх, якщо є така можливість, опитування осіб, які можуть мати до цього відношення. Трапляються випадки, коли під виглядом оплати виконаних робіт (послуг) фактично одержують майно, яке привласнюють у корисливих цілях, підміняють документи- на оплату одних послуг іншими або документи на одержання готових виробів -- документами на сировину, комплектуючі вироби, транспортні послуги тощо.

У зв'язку з поширенням останнім часом попередньої оп» лати почастішали випадки недовантаження продукції, порушення договорів на виконання робіт і надання послуг, затримки платежів, часткової (неповної) оплати за виконані роботи або відвантажену продукцію. Потрібно з'ясувати, яких заходів вживають у даному підприємстві для забезпечення повноти, правильності та своєчасності розрахунків.

Велику увагу при ревізії банківських операцій звертають на операції, по яких списують кошти без відображення їх на розрахункових рахунках. Наприклад, при виявленні фактів списання з рахунків у банку коштів на дебет матеріальних рахунків треба суцільно перевірити всі первинні документи і повноту .оприбуткування вказаних у них цінностей, а також обгрунтованість даних операцій. Іноді на ці рахунки списують штрафи, неустойки та інші непродуктивні витрати. Необхідно також виявляти випадки, коли оплачені платіжні документи за матеріальні цінності бухгалтери записують у дебет рахунків по обліку виробництва (20, 23, 24, 25, 26, 31, 03), приховуючи таким чином рух цінностей через склад.

Особливо ретельно слід перевіряти реальність і доцільність перерахування коштів по платіжних дорученнях комерційним структурам, торговельним організаціям, санаторіям, пансіонатам, будинкам відпочинку, базам постачання та збуту. Розрахунки з цими організаціями доцільно перевіряти суцільним способом.

Своєчасність перерахування податків, внесків у Пенсійний фонд, органам соціального страхування виявляють зіставленням платіжних доручень із розрахунково-платіжними відомостями, деклараціями, розрахунками платежів у бюджет Перевіряючи сплату з розрахункового рахунка штрафів, пені, неустойки, з'ясовують причину і винних осіб, які_ повинні відшкодувати завдані підприємству збитки внаслідок використання коштів не за цільовим призначенням.

Аналогічно перевіряють банківські операції на інших рахунках у банку, враховуючи при цьому особливості їх використання. Так, при перевірці операцій по рахунку 55 «Інші рахунки в банках», субрахунок «Акредитиви» встановлюють: обгрунтованість такої форми розрахунків; своєчасність повернення невикористаних (повністю або частково) коштів; причину повернення невикористаних акредитивів; повноту оприбуткування матеріальних .цінностей, оплачених акредитивом; відповідність оборотів і залишків по виписці банку даним синтетичного й аналітичного обліку в журна-лі-ордері № 3-АПК (машинограмі); використання коштів з цього рахунка за цільовим призначенням.

Значну питому вагу в платіжному обігу мають розрахунки чеками з лімітованих та нелімітованих чекових книжок. Контролери перевіряють відповідність залишків по кожній чековій книжці даним аналітичного обліку у журналі-ордері № 3-л.ПК (машинограмі), а також тотожність ліміту по чекових книжках випискам банку; правильність обліку і внутрішньогосподарського контролю за використанням чеків завгоспами, експедиторами, іншими службовими особами (на основі журналу реєстрації виданих чекових книжок та звітів про використання чеків); виявляють випадки оплати чеками витрат іншої організації, одержання по чеку від організацій і підприємств готівки, що є грубим порушенням платіжної дисципліни; встановлюють повноту оприбуткування матеріальних цінностей, оплачених чеками, реальність послуг відділень зв'язку, транспортних організацій та ін.

Раціональна організація контролю за станом розрахунків сприяє зміцненню договірної і розрахункової дисципліни, підвищенню відповідальності за правильність і своєчасність платежів, виконанню договірних зобов'язань, поліпшенню фінансового стану. Тому контроль за розрахунковими Операціями посідає одне з центральних місць у трольній діяльності.

Особлива відповідальність за правильність та своєчасність розрахунків покладається на адміністрацію підприємства і бухгалтерську службу, які зобов'язані забезпечити систематичний контроль за виконанням і сплатою заборгованості, платежами у бюджет, Пенсійний фонд тощо відповідно до чинного законодавства. Контроль охоплює такі розрахункові операції: розрахунки з постачальниками і підрядчиками, з покупцями та замовниками, з бюджетом, по соціальному страхуванню і соціальному забезпеченню, із підзвітними особами, по претензіях, по відшкодуванню матеріального збитку, з різними дебіторами і кредиторами, розрахунки за кредити банку.

["Основним завданням контролю розрахункових операцій є перевірка: законності, доцільності і реальності виникнення заборгованості; своєчасності й правильності укладання договорів та їх виконання, дотримання розрахункової дисципліни (своєчасність оплати і стягнення боргу); виявлення причин та осіб, винних у простроченні дебіторської заборгованості, ефективності заходів щодо порушників розрахункової дисципліни; своєчасності і правильності платежів у бюджет та іншим органам фінансової системи, повноти оприбуткування товарів і приймання виконаних робіт від поста-, пальників та підрядчиків, виявлення обрахунків, переплат по цих розрахунках; обгрунтованості розрахунків із покупцями та замовниками, виявлення недоплат, порушення строків платежів й інших договірних зобов'язань; законності списання дебіторської заборгованості, по якій минули строки позовної давності; стану обліку і внутрішнього контролю розрахунків при проведенні ревізії й аудиту.

У процесі ревізії необхідно встановити суму матеріального збитку у вигляді штрафних санкцій, сплачених підприємством, а також винних осіб, дієвість заходів щодо запобігання непродуктивним витратам. Важливим завданням є також перевірка правильності розрахунків по нестачах, розтратах, крадіжках, а також своєчасності пред'явлення претензій до винних осіб та передачі при необхідності справ правоохоронним органам.

Для забезпечення ефективного контролю розрахункових операцій доцільно дотримуватись такої послідовності перевірки по кожній групі розрахунків: наявність, своєчасність і правильність укладання_; договорів (по постачальницько-збутових та виробничо-технологічних розрахункових операціях); виконання договірних зобов'язань; аналіз динаміки Заборгованості та виявлення простроченої і безнадійної за боргованості; контрольна інвентаризація розрахунків шляхом направлення службових листів на ім'я дебіторів або кредиторів із проханням підтвердити суму заборгованості або шляхом виїзду по місцю знаходження боржників; порівняння сум заборгованості в балансі на відповідну дату з даними бухгалтерських рахунків (60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69 і т. д.) у Головній книзі; звірка записів у регістрах бухгалтерського обліку (журнали-ордери, машинограми) з первинними документами, а останніх -- із договірними умовами, нормативними актами тощо.

Результати аналізу динаміки заборгованості відображують у спеціальній відомості, яку додають до акта.

Окремо слід виділити безнадійну і нереальну.заборгованість. Суми її доцільно згрупувати за строками виникнення: до 3 міс, до 6 міс, понад 1 рік тощо. Це сприятиме кращій організації заходів по стягненню заборгованості.

При зіставленні заборгованості по балансу на початок року та в наступні звітні періоди вивчають зміни, що відбулися за цей час у розрахунках по відповідних статтях, і на основі записіз по бухгалтерських рахунках встановлюють законність і обгрунтованість сплати заборгованості. При цьому можуть бути виявлені факти безпідставного списання простроченої дебіторської заборгованості на витрати, на аналітичні рахунки «Відхилення від планово-облікових цін» та інші рахунки, сторнування нарахованої заборгованості і т. п.

Контроль за станом розрахунків із підприємствами, організаціями, установами та -окремими особами здійснюють на основі: даних бухгалтерських рахунків 45, 59, 60, '61, 64, 65, 66, 68, 69, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 78, 90, 92, 95, 97Головній книзі, журналах-ордерах № 4-АПК, 5-АПК, 7-АПК, 8-АПК, И-АПК або у відповідних машинограмах; первинних документів (податкові декларації, платіжні доручення, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, квитанції заготівельних організацій, авансові звіти тощо); розрахунково-платіжних відомостей, особових рахунків (вирооничих звітів), актів інвентаризації розрахунків, актів по претензіях; договорів, планів матеріально-технічного постачання, проектно-кошторисної та нормативної документації. Важливими джерелами для перевірки є бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати та їх використання, а також про фінансово-майновий стан підприємства. При перевірці розрахункових операцій керуються законодавством з питань оподаткування, бюджетних платежів, взаємовідносин з органами соціального страхування і Пенсійного фонду, нормативними актами, інструкціями тощо з різних питань розрахункових взаємовідносин.