Ревізія як елемент методу економічного контролю

Реферат на тему:

«Ревізія як елемент методу економічного контролю»

За допомогою ревізій забезпечують систематичний контроль за збереженням і раціональним використанням державної власності. Вони сприяють всебічному виявленню резервів та підвищенню ефективності виробництва. За результатами ревізій розробляють заходи щодо Усунення виявлених недоліків і приймають рішення про притягнення винних до матеріальної та адміністративної відповідальності, чим досягається висока оперативність і Дієвість даного способу економічного контролю. Ревізія - планова й обов'язкова форма контролю на всіх державних Підприємствах, а також на підприємствах з колективною власністю. Характерними властивостями ревізій є їх правове регламентування, всеохоплюючий і безперервний характер, чітко визначений порядок проведення у спеціальній Інструкції* Ревізія повинна проводитися висококваліфікованими спеціалістами спеціальних органів контролю (контрольно-ревізійні управління, відділи, інспекції) або окремим підрозділом підприємства (ревізійна комісія). На відміну від інших способів контролю ревізія має чіткий правовий статус, який закріплює межі її поширення, строки Проведення, права й обов'язки посадових осіб (ревізорів), Порядок оформлення і розгляду результатів ревізій.

При проведенні ревізій широко використовують прийоми документального і натурального (візуального) контролю, що дозволяє глибоко досліджувати стан виробничо-фінансової діяльності і вирішувати різнобічні завдання економічного контролю. Положенням про відомчий контроль Визначені такі основні завдання ревізійних служб: перевіряти стан економіки підприємств, об'єднань, організацій і установ; виконання виробничих і фінансових планів; дотримання державної дисципліни та законності здійснених операцій; збереження коштів і матеріальних цінностей; ефективність використання матеріальних та фінансових Ресурсів; повноту виявлення і мобілізації внутрішньогосподарських резервів; з'ясовувати причини утворення непродуктивних витрат і втрат, псування продукції, пошкодження майна.

Крім того, передбачається перевірка дотримання діючого порядку застосування цін і тарифів, своєчасності і повноти платежів у бюджет, сум додаткової виручки, одержаної в результаті порушення діючого порядку встановлення і використання цін та тарифів; правильності і достовірності ведення бухгалтерського обліку і звітності; фінансових, кредитних і розрахункових операцій, своєчасність виконання зобов'язань перед бюджетом та іншими органами фінансової системи; виконання вказівок по усуненню недоліків, виявлених попередньою ревізією або перевіркою.

Для успішного вирішення зазначених завдань необхідно постійно вдосконалювати організацію і техніку проведення ревізій з урахуванням особливостей розвитку ринкової економіки і формування нових підприємств на базі колективної і приватної власності. Однією з цих особливостей е приватизація майна шляхом роздержавлення підприємств. Численні порушення законодавства про роздержавлення і приватизацію вимагають посиленої уваги до ревізії оцінки і стану майна, що приватизується, правильності визначення об'єктів приватизації, персоніфікації власності та ін.

Важливим напрямом ревізійної роботи є розкриття фактів корупції і злочинності, яка набула нині загрозливого характеру. Чільне місце в ревізійній роботі повинна займати проблема посилення режиму економії.

Участь у комплексних ревізіях галузевих спеціалістів (агрономів, інженерів, зооінженерів, економістів та ін.) відкриває широкі можливості для активізації впровадження науково-технічного прогресу в усіх галузях сільськогосподарського виробництва, досягнень передового вітчизняного і зарубіжного досвіду з питань прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур і виробництва продукції тваринництва. Все це сприяє раціональному використанню виробничого потенціалу і нарощуванню національного багатства.

Важливим завданням ревізій є не тільки викриття різних порушень і виявлення зловживань, а й розробка конкретних пропозицій і рекомендацій щодо поліпшення виробничо-фінансової діяльності підприємств і організацій, зміцнення внутрішньогосподарського контролю, раціоналізації обліку, звітності та інших функцій управління.

Багатогранність ревізійної роботи зумовлює виділення окремих видів ревізій за певними ознаками. Залежно від органів, які проводять ревізію, вони поділяються на відомчі, позавідомчі і внутрішньогосподарські відомчі ревізії здійснюють у підвідомчих підприємствах органи галузевого управління (міністерства і відомства). Так, на сільськогосподарських підприємствах їх проводить контрольно-ревізійний апарат Міністерства сільського господарства і продовольства, обласних і районних управлінь сільгосппроду та інших органів управління.

Позавідомчі ревізії фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств проводять органи позавідомчого державного контролю: Державна контрольно-ревізійна служба. Державна податкова інспекція, органи Мінфіну, Агропромбанк «Україна», інспектори Пенсійного фонду, спеціалізовані державні комітети і комісії.

Внутрішньогосподарські ревізії здійснюють ревізійні комісії підприємств і організацій.

Щодо плановості розрізняють планові і позапланові ревізії. Планові проводять за встановленим планом ревізій контрольно-ревізійного апарату міністерства або відомства. * Позапланові ревізії здійснюють за вимогами правоохоронних органів, при наявності заяв про правопорушення на конкретних підприємствах у строки, не визначені в планах.

Залежно від обсягу охоплюваних ревізією господарських операцій розрізняють повні і часткові ревізії. Повна ревізія охоплює всі сторони виробничо-фінансової діяльності підприємства за весь ревізійний період. Такі ревізії, як правило, проводить контрольно-ревізійний апарат відомчого контролю за затвердженим планом. Це найбільш глибокий вид ревізії, в результаті якого найбільшою мірою виявляють допущені порушення і недоліки у виробничо-фінансовій діяльності та попереджують їх виникнення в подальшому. Проте вони трудомісткі, а тому не завжди додільні.

Часткові ревізії передбачають перевірку лише окремих ділянок діяльності підприємства (наприклад, ревізія наявності і використання матеріальних ресурсів, розрахунків по оплаті праці та ін.).або перевірку господарських операцій за окремі періоди (наприклад, ревізія оприбуткування продукції за червень-вересень). Окремі операції (касові, банківські) навіть при часткових ревізіях можуть перевіряти суцільним способом. У практичній діяльності переважно поєднують повні і часткові ревізії.

Різновидом часткових ревізій є тематичні ревізії, які характеризуються цілеспрямованою і глибокою перевіркою окремих питань або сторін виробничо-фінансової діяльності підприємств (наприклад, ревізія платежів у бюджет, розрахунків по відрахуваннях у Пенсійний фонд, реалізації продукції тощо). Тематичні ревізії забезпечують виявлення однорідних порушень і недоліків на багатьох підприємствах відповідного підпорядкування, глибокий аналіз і узагальнення причин недоліків та розробку заходів щодо їх усунення. Тому їх доцільно широко використовувати в контрольній роботі.

За складом спеціалістів, які проводять ревізію, виділяють комплексні і некомплексні ревізії. Комплексні ревізії проводить бригада (комісія), до складу якої входять спеціалісти різного профілю (ревізори, юристи, економісти, агрономи, інженери-механіки, зооінженери та ін.). Це дозволяє провести ревізію на підприємстві на високому кваліфікованому рівні, виявити резерви в усіх галузях і ділянках роботи. Тому саме такі ревізії забезпечують високу ефективність і рекомендуються для всіх сільськогосподарських підприємств. Некомплексні ревізії здійснюють спеціалісти облікового і фінансового профілю і передбачають перевірку в основному фінансової діяльності підприємств та стану обліку і звітності. Такі ревізії менш ефективні і рекомендуються, переважно для бюджетних установ і організацій або за тематичним принципом сільськогосподарських підприємствах.

Залежно від повторюваності розрізняють первинні, повторні і додаткові ревізії. Первинні ревізії як основний вид можуть бути плановими і позаплановими. Повторні ревізії призначають при наявності сигналів і скарг про проведення ревізії на низькому рівні, п результаті чого не виявлені відомі окремим особам факти зловживань.

Додаткові ревізії здійснюють для уточнення окремих питань після первинних і повторних ревізій.

Наскрізні ревізії проводять вищестоящі органи управління для дослідження стану справ з окремих проблем або для оцінки контрольно-ревізійної роботи конкретного обласного чи районного управління сільського господарства і продовольства. Наскрізною ревізією охоплюють всі структурні одиниці, які підпорядковані відповідному органу управління (наприклад, при проведенні наскрізної ревізії контрольно-ревізійним апаратом обласного управління сільського господарства і продовольства перевіряють відповідні районні управління, а в них -- окремі сільськогосподарські підприємства).

За певними ознаками можуть виділятись інші види ревізій (суцільні, вибіркові, комбіновані та ін.).

Знання класифікації ревізій за певними ознаками потрібні для організації їх проведення з урахуванням конкретних потреб і ситуацій. Залежно від конкретних обставин вибирають той вид ревізій, який забезпечує виконання, поставлених завданьПрактичне здійснення покладених на економічний контроль завдань досягається за допомогою раціональної його організації. Поняття останньої багатогранне і включає: організаційні, форми трудових колективів та здійснення контролю; планування ревізій і перевірок; підготовку до ревізій і перевірок; організацію трудових процесів по здійсненню контрольних функцій, ревізійних процедур; організацію робочих місць, технічне їх оснащення; розподіл обов'язків між контролерами; форми спеціалізації та кооперування їх праці; інформаційне забезпечення; оформлення матеріалів ревізії та вжиття заходів щодо відшкодування матеріальних збитків і усунення виявлених недоліків; конт-роль за виконанням прийнятих рішень за результатами ревізії і перевірок.

Розглянемо основні елементи організації економічного контролю. Важливе значення має правильне визначення організаційної структури економічного контролю. Органи економічного контролю -- це колективи фахівців, які виконують контрольні функції. Такими органами можуть бути комітети, управління, відділи, групи, комісії, інспекції, лабораторії експертиз та ін. Кожний з них виконує конкретні функції і завдання. Організаційна структура економічного контролю, завдання і функції основних органів-економічного контролю викладені вище. Тут лише зазначимо, що важливим і принциповим питанням є визначення підпорядкованості і межі самостійності органів. Практика довела, що вища ефективність економічного контролю досягається за умови, коли контрольно-ревізійні органи виділені в самостійні структурні підрозділи і підпорядковані безпосередньо керівнику відомства або його заступнику. Зарахування ревізорів до штату бухгалтерій, як це має місце в багатьох випадках у системі відомчого контролю в сільському господарстві, не завжди себе виправдовує. Сильний контроль -- це незалежний контроль.

Організаційні форми практичного здійснення економічного контролю виділяють за певними ознаками. Так, централізовані і децентралізовані форми його організації виділяють за ознакою зосередження контрольно-ревізійного апарату у відповідній ланці галузевого управління. Централізованою є така форма, при якій контрольно-ревізійний апарат зосереджений, починаючи з другого і наступних вищих ланок галузевого управління, тобто на рівні обласних управлінь.

Перевага централізованої форми полягає у можливості раціональнішого використання праці контрольно-ревізійних працівників, а також більшій об'єктивності економічного контролю. Недоліки -- певне послаблення контролю, зниження його оперативності зі сторони першої нижньої ланки галузевого управління.

Децентралізована форма організації економічного контролю характеризується зосередженням контрольно-ревізійного апарату на всіх рівнях галузевого управління, починаючи з першої ланки (районного управління сільського господарства і продовольства), її позитивною рисою є те, що контрольно-ревізійна робота проводиться органом галузевого управління кожного рівня, що підвищує його відповідальність за забезпечення законності і доцільності використання ресурсів на підпорядкованих підприємствах. Однак у цьому випадку знижується його об'єктивність і якість через відомчу залежність. У сільському господарстві відомчий контроль децентралізований.

За ознакою кількісного складу виконавців розрізняють колективні й індивідуальні форми контролю. При колективній формі ревізії і перевірки здійснює група виконавців (бригада, група). Вона може застосовуватися при проведенні не тільки комплексних ревізій, а й некомплексних. В останньому випадку до складу контрольно-ревізійної групи (бригади) входять' фахівці обліково-фінансового профілю.

При комплексних ревізіях до складу бригади входять, крім контролерів-ревізорів, агрономи, зооінженери, ветлікарі та інші спеціалісти.

Колективна форма має значні переваги перед індивідуальною, бо забезпечує поєднання роботи більш і менш досвідчених працівників, а також спеціалістів різного профілю і здібностей, а отже, раціональне кооперування праці.

При індивідуальній формі перевірки виконують окремі спеціалісти. Вона застосовується на невеликих підприємствах, при проведенні тематичних ревізій, перевірці спеціальних завдань.

Змішані і незмішані форми організації контролю виділяються за ознакою участі в проведенні ревізій і перевірок різних органів контролю. Перша характеризується тим, що в проведенні ревізій і перевірок беруть участь різні органи контролю (відділи відомчого контролю, державної контрольно-ревізійної служби, ревізійна комісія підприємства та ін.). Такі ревізії відзначаються особливо високою ефективністю, оскільки забезпечують кваліфіковану і всебічну перевірку всіх сторін виробничо-фінансової діяльності й об'єктивну оцінку стану справ, скорочення кількості перевірок і ревізій на підприємствах, в організаціях. Ця форма контролю передбачена нормативними актами регулювання як відомчого, так і позавідомчого контролю.

При незмішаній формі контроль здійснює один орган економічного контролю.

Вибір певної форми контролю залежить від конкретних обставин і потреб. Водночас поєднання різних форм контролю -- важлива умова його високої результативності.

Важливою умовою раціональної організації економічного контролю є систематичне впровадження елементів наукової організації праці (НОП). Основний її напрям -- спеціалізація і кооперування праці контролерів, особливо в поєднанні з централізованою формою контролю. Багатогалузеві сільськогосподарські підприємства вимагають універсальності знань, високої кваліфікації контролерів і ускладнюють роботу. Дані вимоги задовольнити важко. Тому доцільно діяльність централізованого численного ревізійного апарату будувати на принципах предметного поділу праці або галузевої спеціалізації. При предметній спеціалізації за кожним ревізором закріплюють певну сукупність контрольованих операцій (кошти і розрахунки, товарно-матеріальні цінності, праця і заробітна плата та ін.). Галузева спеціалізація передбачає закріплення за ревізорами певних галузей і однотипних підприємств.

Кооперація праці досягається при колективній формі організації економічного контролю. Формування ревізійних бригад повинне здійснюватися на принципах поєднання працівників різної кваліфікації, досвіду роботи, психологічної сумісності тощо. Водночас необхідно чітко визначити функції кожного працівника, розробити посадові інструкції та розподілити обов'язки.

Значну увагу потрібно приділяти питанням організації робочого місця контролера, поліпшенню умов праці, побутового обслуговування та матеріального стимулювання. Від вирішення цих питань залежить закріплення кадрів на робочих місцях, заінтересованість у роботі, що сприяє підвищенню продуктивності праці контролерів.

Вивчення і поширення передових методів шляхом обміну досвідом на конференціях, нарадах, постійного ознайомлення з науково-технічною інформацією та зарубіжним досвідом, підготовка і підвищення кваліфікації кадрів (індивідуальне, бригадне, курсове) -- неодмінна умова раціонального використання праці ревізорів і досягнення високих результатів.

Особливо важливе значення має використання обчислювальної техніки в контрольно-ревізійній роботі. Завдання вдосконалення і піднесення ефективності економічного контролю не може бути вирішене при ручному збиранні й обробці контрольно-економічної інформації.

Новий перспективний .напрям використання обчислювальної техніки для проведення контролю -- застосування персональних ЕОМ. Вони дозволяють створювати "автоматизовані робочі місця контролера, яким можна вважати таке робоче місце, коли обчислювальна техніка дозволяє виконувати операції по обробці інформації автоматично, а для контролера залишається незначна частка ручних операцій і прийняття рішень. У цьому випадку обчислювальна техніка працює в тісній взаємодії з користувачем, який контролює її дії, змінює значення параметрів даних у ході обробки інформації, тобто робота проводиться в автоматизованому діалоговому режимі. Технічне забезпечення передбачає обґрунтований вибір обчислювальної техніки для створення АРМ, програмне та інформаційне забезпечення.

Комплекс програм повинен охоплювати всі регламентні запитальні задачі і мати програми типу «меню», розраховані на швидке програмування нових завдань, що виникають у процесі роботи. Паперові носії інформації замінюються магнітними дисками, стрічками (МД,,МС).

Специфічні особливості має інформаційне забезпечення АРМ Воно охоплює розробку класифікаторів і кодування, застосування уніфікованих форм документації, пристосованих до обробки на обчислювальній техніці, про що йтиметься далі. Крім того, потребують впорядкування і конкретизації необхідні для контролю масиви інформації.

Важливе значення має нормативно-довідкова інформація (НДІ), яка включає різні довідкові, нормативні дані, розцінки, нормативи трудових і матеріальних витрат та ін. Виділення НДІ у вигляді бази даних дозволить уніфікувати організацію такої інформації на магнітних носіях, знизити трудомісткість обробки інформації, забезпечити точність і якість розрахунків.

Основне призначення функціональних підсистем контролю-- автоматизоване вирішення завдань з основних напрямів економічної, фінансової і виробничої діяльності, до яких належать: контроль витрат виробництва, касових і розрахункових операцій, фінансових результатів тощо. Віддаючи перевагу використанню комп'ютерів безпосередньо на. об'єктах контролю, слід визнати і доцільність їх використання в контрольно-ревізійному апараті для обробки актів ревізій, аналізу, складення звітності та ін.

Використання обчислювальної техніки дозволить на вищому рівні організувати економічний контроль, поліпшити якість і скоротити затрати праці на його проведення. Все це сприятиме створенню нової раціональної технології ведення контролю. Дана проблема повинна вирішуватися паралельно з проходженням контрольно-ревізійним апаратом необхідного курсу навчання по експлуатації обчислювальної техніки.

Крім обчислювальної техніки, в контрольно-ревізійній діяльності є потреба у використанні інших технічних засобів: пломбіраторів, фотоапаратів, ксероксів, друкарських машинок, засобів зв'язку, мікрокалькуляторів, магнітофонів тощо.

Інші елементи організації економічного контролю розглянуто в окремих параграфах.