Бухгалтерський облік

Відповіді на запитання з іспиту

«Бухгалтерський облік»



1. Інвентаризація, вимоги, значення

Інвентаризація - складання опису майна підприємства в встановлений період, перевірка наявності товарно-матеріальних та грошових цінностей, що перебувають на балансі підприємства на певну дату, стан їх збереження, правильність складського господарювання та реальних даних обліку. Охоплює ГЗ, кошти та розрахунки підприємства.

І буває: повна - охоплює усе майно та розрахунки; часткова - в процесі здійснюється І окремих ГЗ та розрахунків.

За часом проведення виділяють такі види: разова; періодична - проводиться періодично протягом року; постійна - проводиться постійна І комісія.

Для проведення І створюють спеціальну інвентаризаційну комісію, наказом керівника.

І комісія - колективний орган, що його формують з групи осіб, наділених певними повноваженнями, щодо з'ясування фактичної наявності стану активів та фінансових зобов'язань підприємства, щодо приймання рішень за результатами проведеної інвентаризації.

2. Відкриття рахунків б/о, запис операцій

Рахунки б/о - спосіб групування ГО за економічно однорідними ознаками, з метою системного контролю за наявністю та змінами засобів та їх джерел в процесі ГД. Рахунок являє собою - двосторонню таблицю, ліва частина - Дебет, а права частина - Кредит.

Р складається з таких частин: Початковий залишок (сальдо); оборот по Дебету; оборот по Кредиту; кінцевий залишок (сальдо).

Відкрити рахунок означає: записати його назву; представити код, згідно до рахунків б/о; записати початкове сальдо.

Залишок - сума З, наявна за певний період, за певним їх видом, на момент спостереження.

Кінцевий залишок - різниця між підсумками записів по Дебету та Кредиту рахунків, та враховуючи зміни рахунку на кінець звітного періоду. За відсутності кінцевого залишку, рахунок вважається закритим.

Оборот по Дебету - сума записів операцій по Д, не включаючи ПС.

Оборот по Кредиту - сума записів операцій по К, не включаючи ПС.

3. Поняття про подвійний запис, кореспонденція рахунків. Види кореспонденцій

Подвійний запис - суть методу полягає в тому, що кожну ГО, в одній і тій ж сумі записують дві: на Д одного Р, та на К іншого. Короткий запис, який показує як та на яких Р відображено операцію, називають б/проводкою. Взаємозв'язок між Р, що виникають в результаті відображення на них ГО способом ПЗ, називають кореспондентські Р, а самі Р - кореспондуючими.

Розрізняють б/проводки: прості та складні.

Простою називають таку б/п, за якої один Р дебетується, а інший кредитується, тобто кореспондують лише 2 Р.

Складною називають таку б/п, за якої кілька Р дебетуються, і лише один кредитується.

Перелік б/р, що відображають господарюючі суб'єкти протягом звітного періоду, називаються Головною книгою.

4. Класифікація засобів за їх складом та розміщенням

За складом та використанням ГЗ групують за такими напрямками:

1. За формами функціонування ГЗ (активи) поділяють на такі групи: матеріальні активи - ЗП, що мають матеріальну, речову форму; нематеріальні активи - А, що не мають матеріальну форму, мають бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства)та отримані підприємством для використання протягом періоду більше 1 року (чи одного операційного періоду, що перевищує 1 рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних потребах чи надання в оренду іншим особам; фінансові активи - група ГЗП у формі готівкових коштів та інших фінансових інструментів, які належать підприємству; фінансові інвестиції - активи, що утримує підприємство для збільшення прибутку, зростання вартості капіталу чи інших вимог до інвестора; Дебіторська заборгованість - заборгованість різних фізичних та юридичних осіб перед підприємством за відвантажену їм продукцію чи надані послуги на певну дату.

2. За монетарною формою ГЗ: немонетарні активи - усі активи крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій сумі грошей; монетарні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, а також дебіторська заборгованість у фіксованій сумі грошей.

3. За характером участі в господарському обороті та швидкістю їх обігу: оборотні засоби (сировина); Необоротні (споруди).

4. За рівнем ліквідності: Ліквідні ГЗ - ЗП, які можна швидко конвертувати в граничну форму без суттєвих втрат їх поточної (балансової) вартості, для своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов'язаннями (грошові кошти, дебіторська заборгованість); неліквідні ГЗ - група ЗП , які можуть бути конвертовані в грошову форму, без втрат своєї поточної (балансової) вартості, тільки протягом значного періоду.

5. За участю у виробничому процесі: З у сфері виробництва; З у сфері обігу; невиробничі З.

6. За видами діяльності: операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є фінансовою чи інвестиційною діяльністю (продаж інших оборотних активів, іноземної валюти, операційна оренда А); фінансова діяльність - Д, що призводить до змін величини складу власного та позичкового капіталу підприємства; інвестиційна діяльність - придбання та реалізаці необоротних А, а також тип фінансових інвестицій, що не є складовою грошових коштів.

7. За нарахуванням зносу (амортизації) виділяють ГЗ, які підлягають та не підлягають нарахуванню амортизації.

5. Взаємозв'язок між рахунками синтетичного та аналітичного обліку

Р, який призначений для обліку однорідних груп засобів, їх джерел, господарських процесів та результати діяльності у грошовому вимірнику, називають синтетичними. Облік, що здійснюється за цими Р наз. Синтетичним.

Аналітичними наз. Р, які призначені для обліку наявності та змін конкретних видів З , їх джерел та ГП. Облік, що здійснюється за допомогою АР наз. Аналітичним. В АО поряд з грошовими вимірниками, використовуються натуральні та трудові вимірники.

С та А О взаємодіє між собою:

1. На підставі однакових документів відображають однакові ГО, але з різним ступенем деталізації.

2. АР - частина СО, та має ту ж структуру, що і СР.

3. Запис Го на Ар робиться в тій самій послідовності, що і в СР.

4. Суми залишків на кожному СР на початок та кінець звітного періоду мають = сумі залишків усіх його АР.

5. Суми Д (к) оборотів кожного СР = сумі відповідних оборотів АР.

6. Предмет б/о

Предмет БО - господарська діяльність підприємства, що складається з окремих господарських операцій, в результаті здійснення яких, змінюється склад господарських засобів та джерел їх утворення.

Господарська операція - дія чи подія, що зумовлює зміну в структурі господарських засобів, зобов'язань та джерел їх утворення.

Господарські засоби - ресурси,що відповідають трьом основним вимогам: є власністю підприємства,мають для підприємства певну цінність,вартість.

7. Передумови та принципи б/о

Основні принципи:

1. Обачність - застос. в БО методів оцінки, які повинні запобігати зниженню оцінки зобов'язань та витрат, завищенню оцінки доходів та витрат П.

2. Повне висвітлення - ФЗ повинна містити усю інформацію про фактичні та потенційні наслідки ГО та подій здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

3. Автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників. У зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не повинне відображатися у ФЗ підприємства.

4. Послідовність - постійне застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна можлива тільки коли це передбачено стандартами б/о і повинна бути обґрунтована та розкрита у ФЗ.

5. Безперервність - оцінка А та З П Здійснюється на основі припущень, що його діяльність буде тривати далі.

6. Нарахування і відповідність доходів та витрат - для визначення ІФР за звітним періодом, необхідно порівняти доходи ЗП з витратами, що були здійснені для отримання доходу. При цьому, Д та В відображаються в БО та ФЗ момент їх виникнення, незалежно від дати надходження чи сплати коштів.

7. Превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності,а не тільки виходячи з юридичної форми.

8. Історична (фактична) собівартість - приорітетною є оцінка активів П, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

9. Єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення усіх ГО П, в його ФЗ здійснюється в єдиній грошовій одиниці.

10. Періодичність - можливість розподілу діяльності П на певні періоди часу, з метою складання ФЗ.

8. Зміни в балансі під впливом господарських операцій

Існує 4 типи змін:

1. Зміни, що відбуваються в середині А Б, при цьому підсумок А залишається незмінним:

А+а-а=П.

2. Зміни, що відбуваються в середині П Б, при цьому підсумок П залишається незмінним:

А=П+п-п.

3. Відбувається збільшення ГЗ, яке завжди зумовлює збільшення джерела:

А+а=П+п.



При цьому збільшується підсумок А та П Б на однакову величину.

4. Відбувається зменшення ГЗ на ту ж суму зменшуються і джерела:

А-а=П-п.

При цьому підсумок А та П Б зменшується на однакову величину.

9. Організація та ведення б/о на підприємстві

БО на П ведуть неперервно з моменту реєстрації до ліквідації. Організація Бо передбачає: о облікового процесу, о облікового апарату та праці облікових працівників.

Весь обліковий процес складається з 3 етапів:

1. Первинний облік - документація та оцінювання Г явищ та процесів.

2. Поточного обліку - проводиться облік реєстрації ГО на БР та ОР.

3. Підсумковий облік - здійснення узагальнюючих поточних даних.

Організація облікового апарату на підприємстві залежить від таких факторів: обсягу діяльності підприємства (мале, середнє, велике),виду господарської діяльності (виробництво, послуги, комерційна діяльність), галузь економіки, в якій здійснює підприємство діяльність.

10. Характеристика та структура балансу

Баланс - система операцій, взаємопов'язаних показників, які характеризують співвідношення чи рівновагу в явищах чи процесах, що періодично змінюються. ББ, як форму звітності №1, характеризує ПСБО 2 «Баланс», та дає таке визначення: Баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал.

Б відображають різноманітну економічну інформацію, та в залежності від вимірників бувають: натуральні, трудові та вартісні баланси.

До ББ пред'являють такі вимоги: правдивість, послідовність, зрозумілість та єдність.

В Б відображають активи, зобов'язання та власний капітал підприємства, які тісно пов'язані між собою постійною формулою:

Активи = Зобов'язання + Власний капітал; Власний капітал = Активи - Зобов'язання.

Усі активи, що надходять на підприємство, не залишаючи за собою зобов'язання називаються чистими активами.

Актив Б - система показників, яка відображає склад та розміщення ЗП, що об'єднані у якісно однорідні групи.

Пасив Б - система показників, яка відображає джерела утворення та цільове призначення засобів підприємства, які об'єднані в якісно однорідні групи.

А Б складається яз 3 розділів:

1. Необоротні А;.

2. Оборотні А - грошові кошти, їх еквіваленти, необмежені у використанні, а також інші А, призначенні для реалізації чи використання в період операційного циклу, чи 12 місяців з дати балансу.

3. Витрати майбутніх періодів - витрати оплачені у звітному періоді, які належать до наступного періоду.

П Б складається з 5 розділів:

1. Власний капітал - фіксуються дані про наявність власного капіталу (статутний, пайовий, додатковий, нерозподілений прибуток «непокритий збиток») при визначенні підсумку першого розділу, від суми усіх статей цього розділу віднімають суму непокритих збитків, неоплаченого капіталу, вилученого.

2. Забезпечення майбутніх витрат та платежів - подають інформацію про склад цих витрат, нарахованих у звітному періоді (оплата наступних відпусток, гарантійні зобов'язання),величина може бути визначена тільки попередніми оцінками, а також залишки коштів цільового фінансування та цільові надходження, які отримані з бюджету чи інших джерел.

3. Довгострокові зобов'язання - довгострокові борги, які будуть погашені понад рік.

4. Поточні зобов'язання - подають дані про поточні строкові кредити банків, векселі видані,кредитна заборгованість, інші поточні зобов'язання за розрахунками.

5. Доходи майбутніх періодів - одержані авансові платежі за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи.

Валюта Б - сума усіх 3 розділів А та усіх 5 розділів П.

В Б Брутто - визначене додатне значення показників усіх статей Б, без віднімання регулюючих статей.

В Б Нето - обчислюється відніманням від валюти Брутто, сум про дубльованих у різних статтях А та П Б(знос ОЗ, неоплачений капітал, нерозподілений прибуток, непокритий збиток).

11. Об'єкти б/о

Об'єкт БО - господарські засоби підприємства та джерела їх утворення. Об'єкти за економічним змістом та призначення можна об'єднати у дві групи: об'єкти, що забезпечують господарську діяльність підприємства (ГЗ та джерела утворення ГЗ); об'єкти, що складають господарську діяльність підприємства (господарські процеси та результати діяльності підприємства).



12. Облік процесу виробництва

Основним рахунком є рахунок 23 «виробництво», на якому відображають усі затрати на виготовлення продукції та випуск із виробництва готової продукції. Інформація про затрати на виробництво окремих видів продукції одержують з аналітичних рахунків, рах. 23. Протягом місяця на Д 23 відображають тільки ті затрати, які прямо включені до собівартості продукції (матеріали, напівфабрикати, зар. плата робітників, що зайняті на виробництві. Витрати на обслуговування виробництва, управління обліковуються на рах. 91 «Загальновиробничі витрати». Наприкінці місяця 91 списують на 23, та розподіляють за видами продукції, пропорційно базису передбаченому галузевою структурою. Сума ЗВВ 91/ на Загальну суму 23=коефіцієнт, потім К*на суму 23 по окремому виду продукції.

13. Облік процесу реалізації продукції

Під процесом реалізації продукції розуміють сукупність операцій по продажу готової продукції споживачам. Продукція реалізується за відпускними цінами, ціни на продукцію встановлюються з таким розрахунком, щоб підприємство не тільки відшкодувало затрати на виробництво та реалізацію продукції, а й одержало прибуток, необхідний для сплати податку з прибутку та інших обов'язкових платежів до бюджету та розширення власного виробництва.

Для обліку процесу реалізації та розрахунків з покупцями використовують рахунки 90 «Собівартість реалізованої продукції», 70 «Доходи від реалізації продукції», 93 «витрати на збут», 36 «Розрахунки з покупцями», 64 «Розрахунки за податками та платежами».

Згідно з законодавством датою реалізації продукції вважається дата відвантаження продукції покупцям, тобто дата передачі права власності на продукцію, покупцеві на відпускну вартість відвантаженої продукції, яка підлягає до оплати покупцями в б/о роблять запис 36-70.

Одночасно на списання з балансу відвантаженого покупцям продукції фактичної виробничої собівартості роблять запис 90-26.

Кошти одержані від покупців зараховані на поточний рахунок підприємства відображають 31-36.

З процесом реалізації пов'язані витрати на збут, такі витрати протягом звітного періоду відображаються на Д 93, наприкінці звітного періоду списуються на 79р. Роблять запис 79-93.

За рахунок доходу одержаного від реалізації сплачують податки до бюджету (ПДВ). Облік цих розрахунків проводиться на рахунку 64 «Розрахунки за податками та платежами».

Звідси суму, що підлягає до сплати в бюджет, в б/о роблять запис 70-64.

На К 70 протягом звітного періоду відображають суму одержаного доходу а на Д 70 суму ПДВ. Різниця між цими сумами в кінці звітного періоду списується на фінансовий результат 70-79. Потім 70 закривається.

14. Поняття про облікові регістри, рах. та види

ОР - таблиці спеціальної форми, в яких роблять системні записи за рахунками б/о, на підставі даних первинних носіїв інформації. Призначені для хронологічного, систематичного чи комбінованого накопичення, узагальнення та групування інформації про ГО, що містяться в опрацьованих чи отриманих ПД. Процес відображення даних про здійсненні господарські операції в ОР, називають обліковою реєстрацією. ГО записуються в ОР під час надходження ПД чи підсумками за місяць, залежно від характеру та змісту операції. Данні Ор використовують для складання б/звітності, проведення аудиту, аналізу господарської діяльності підприємства.

Види:

Б/книги - зброшуровані аркуші б/таблиць, для облікових записів, в яких відображені данні про наявність ГЗ, джерела їх утворення та Г процеси за С та А Р. (касова книга , книга деопнованих сум) Листки повинні бути скріплені, пронумеровані, на останній сторінці вказують кількість сторінок, запис завіряють підписами керівник, головний Б, та печатка П.

Картки - таблиці спеціальної форми, та стандартних розмірів, виготовлені на грубому папері та призначені для реєстрування ГЗ. Зберігаються в Б пронумеровані в спеціальному журналі, надають їм порядковий номер. Картки використовують для аналітичного обліку ТМЦ, видають під розписку.

Відомості - окремі таблиці різного формату, зі спеціальним графленням (журнали, МО, обігові відомості), використовують для ведення як синтетичного так і аналітичного обліку. Записи здійснюються на підставі первинних документів.

Після закінчення облікового періоду та складання балансу реєстри закривають шляхом підбиття підсумків за кожним рахунком та записом суми залишку.

15. Облік заготівлі та придбання матер. цінностей

Для здійснення ГП, на підприємстві використовують матеріально-технічні, трудові та фінансові ресурси. Матеріально-технічні ресурси підприємство отримує внаслідок придбання їх у постачальників, самостійно створених надходжень від засновників, як внесок до статутного капіталу, обміну інших активів чи безоплатне одержання.

Згідно з ПСБО МТР, що надійшли на підприємство, оцінюються за первісною вартістю, до якої входить: сума сплачена постачальникам; сума ввізного мита; сума непрямих податків, якщо вони не відлюднюються підприємством до бюджету; сума витрат на транспортування; сума інших витрат, пов'язаних з придбання МТР та приведення їх до стану придатного до використання.

Залежно від терміну використання МТР поділяються на оборотні та необоротні.

Оборотні - призначені для споживання протягом одного року, чи операційного періоду, якщо він більше 1 року. Такі ресурси називають запасами.(сировина, основні та комплектуючі вироби, незавершене виробництво, готова продукція, товари, МШП)

До необоротних ресурсів відносять МТР, тривале використання яких перевищує 1 рік, чи операційний період. Необоротні МТР можна об'єднати в такі групи: основні засоби, інші НМА, необоротні матеріальні активи, незавершене виробництво.

Процес придбання та приведення до стану придатного до використання пов'язаний з затратами коштів протягом тривалого періоду. Тому витрати підприємства спочатку відображають на рахунку 15 «Капітальні інвестиції». На цьому рахунку формують первісну вартість основних засобів та НА, а після введення їх в експлуатацію, первісну вартість списують на рахунок 10 « Основні засоби» та 12 «Нематеріальні активи». В процесі заготівлі підприємство несе і транспортно-заготівельні витрати. ТЗВ обліковуються на окремому рахунку, що відкривають до того ж субрахунку, що призначений для облік ТМЦ. ТЗВ списуються на ті ж рахунки, що і ТМЦ.

Для визначення суми ТЗВ, що підлягають списанню на витрати виробництва разом з сумою МЦ, роблять такий розрахунок:спочатку визначають коефіцієнт - сума ТЗВ/суму ТМЦ, потім К множать на вартість ТМЦ, використаних на виробництві.

Підприємство здійснює витрати пов'язані з обслуговуванням та управлінням виробництвом, усі ці витрати в сукупності складають виробничу собівартість продукції.



16. Виявлення фінансових результатів

Фінансовий результат від реалізації продукції визначають, як різницю між сумою доходу від реалізації (за відрахуванням ПДВ).

17. Визнання, структура та функції власного капіталу

Власний капітал - власні джерела фінансування П , які без зазначеного строку повернення внесені його засновниками, чи суми реінвестованого чистого прибутку, нагромаджені протягом існування П, а також дарчий капітал.

А = ВК

основна облікова формула.

Функції:

Довгострокове фінансування - ВК перебуває в розпорядженні П необмежений час.

Фінансування ризику - використ. для фінансового регулювання, інвестиції на які можуть не погодитись кредитори.

Самостійне прийняття рішень - розмір Вк визначає ступінь незалежності, та вплив власника.

Розподіл активів та доходів (при ліквідації). ВК можна поділити на дві групи: вкладений та накопичений.

Операції поро зміни у складі ВК П відображають у Ж7, який складається за К р 40, 41, 42, 43, 44, 45.

Вирішення суперечностей між юридичним оформленням внесків до капіталу, полягає у застосуванні в системі БО та ФЗ корегуючи показників: неоплачений та вилучений капітал. Ці показники відображають рух власного капіталу в процесі його формування та управління ним. Вони є технічними регулюючими стосовно сплаченого К.

СК = ЗК + ДВК -НК -ВиК

18. Облік поточних зобов'язань

ПЗ - це З,яке буде погашене в процесі звичайного операційного періоду, або має бути погашене на протязі 12 міс. До них відносять: К кредити банків, ПЗ за ДЗ, кредиторська З. Облік короткострокових кредитів банків: на К 60 сума одержаних позик, на Д суми їх погашення та переведення до довгострокових З.

19. Облік довгострокових зобов'язань

ДЗ - це З, на яке нараховуються %, та яке підлягає погашенню протягом року від дати балансу. Якщо первісний термін погашення перевищує 12 міс. , та до затвердженої ФЗ, існує договір про перетворення цього З як довгострокового. Для обліку ДЗ призначено рах. 5 класу «ДЗ», до них належать: Д кредити банків, Д фінансові зобов'язання, інші ДЗ.

Облік р з ДК банків та коштами, позиченими в інших осіб, які не поточними З, ведеться на р 50 «Д позики». НА К суми одержаних ДК,а також переведення короткострокових, відстрочених. На Д погашена З за ними та переведення поточної З за ДЗ. Розрахунки П з власниками облігацій, обліковуються на рах 50.

20. Облік надходження та відпуску виробничих запасів

Облік ВЗ здійснюється відповідно до ПСБО 9 «Запаси». При надходженні , оцінюються та зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає усі затрати на придбання, обробку та інші витрати, що виникли під час їх доставки до пункту призначення та доведенням їх до необхідного стану.

Списання ВЗ може відбутися з наступних причин: відпуск у виробництво,списання А з невідповідністю критеріям активу, псування, реалізація на сторону, передача до статутного капіталу іншого підприємства, безоплатна передача.

Вартість витрачених запасів можна визначити за допомогою таких методів: ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці продукції, метод середньозваженої собівартості, метод ФІФО, метод ЛІФО, оцінювання запасів за нормативними витратами, оцінювання витрачання запасів за цінами продажу.

21. Облік коштів на рахунках в банках

Р 31 призначений для обліку, наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, та можуть бути використані для поточних розрахунків. Має такі субрахунки:311, 312, 313, 314. На Д відображають надходження грошових коштів,а на К їх виникнення. Субрахунки 312 та 314 призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті. Операції на р 31 відображаються на підставі перевірених виписок банку та грошових документів доданих до них. Якщо допущені якісь помилки вони виправляються на р 374 «розрахунки за претензіями». Залишок на рахунку повинен відповідати залишку зафіксованому у виписці банку.

22. Облік касових операцій

Касові операції - надходження готівки до каси та видача з неї здійснюється на підставі положення про проведення касових операцій у національній валюті У. каса - це приміщення чи місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видача та зберігання готівкових коштів та інших цінностей, касових документів. Готівка до каси може надходити з різних джерел (банк, аванси за продукцію). Мінімум каси встановлює підприємство індивідуально. Готівка понад норму може перебувати в в касі 3 дні до та після дня видачі зар. Плати. В Ж №1 відображають операції пов'язані з касою. В кінці місяця підбивають підсумки та визначають кінцеве сальдо, яке буде початковим на наступний місяць, на основі Ж1 та В1.

23. Облік нематеріальних активів

Нематеріальні активи - не монетарний актив, який немає матеріальної форми, може бути відокремлений чи утриманий підприємством з метою використання на протязі більш як рік, для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи з метою передачі в оренду іншим особам.. До них належать - запаси, устаткування, меблі. У відповідності до ПСБО 8 «НА» поділяються на декілька груп: право на користування надрами землі, геологічна інформ., земельна ділянка, фірмова назва тощо.

Гудвіл - перевищення вартості придбання над частиною покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань між цими активами на дату придбання.

Позитивний Г - надбавка до ціни, яку сплачує покупець в очікуванні майбутніх економічних вигод.

Негативний Г - знижена ціна, яка засвідчує відсутність факторів.

24. Поняття про основні засоби та їх класифікація

Методологію обліку ОЗ та порядку їх розкриття у ФЗ визначає ПСБО 7 «Основні засоби». ОЗ - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва чи надання послуг, чи здавання в оренду. Вартість повинна бути не менша 1 тисячі грн. та яка поступово зменшується.

ОЗ можна класифікувати:

1. За їх функціональним призначенням:

Виробничі - безпосередньо беруть участь в процесі виробництва чи сприяють його здійсненню, що діють у сфері матеріального виробництва.

Невиробничі - призначені для обслуговування комунальних та культурно-побутових потреб працюючих, які використовуються у невиробничій сфері.

2. За галузевою ознакою: промислові, будівельні ,с/г, транспортні, зв'язку.

3. ЗА використанням: діючі, недіючі, запасні.

4. За ознакою належності: власні, орендовані.

5. За натурально-виробничим складом

25. Форми б/о

Меморіально-ордерна - на підставі перевірки та групування за певною ознакою первинних документів, складають меморіальний ордер, в якому вказують кореспонденцію рахунків за здійсненими ГО та їх суму. МО складають як на один документ, так і на групу первинних документів. Після складання Мо ордер реєструють в реєстраційному журналі.

Реєстраційний журнал - призначений для забезпечення контролю за збереженням документів, та перевірки повноти відображеної ГО на синтетичних рахунках. Мо використовують для записів на синтетичних рахунках в головній книзі.

Переваги МО форми б/о: відносна простота та гнучкість, можливість застосування до різних підприємств,посилення контролю функціонування обліку, завдяки зіставленню в кінці місяця синтетичного та аналітичного обліку.

Недоліки: велика кількість Мо,Запис однакових даних у двох облікових регістрах, недостатність до потреб аналізу та контролю, необхідність виконання великої кількості облікових робіт, слабке пристосування реєстрів до складання звітності.

Журнал - на підставі згрупованих даних ПД, усі Го реєструються у відповідних відомостях та журналах, записи роблять щоденно по мірі надходження ПД. Щомісячно Ж закривають, а їх підсумки заносять в головну книгу, яку відкривають на рік. Поточні операції записуються тільки за синтетичними рахунками, причому обороти по К кожного СР записуються однією сумою у графі «Разом оборотів за К». обороти по Д переносять в ГК з різних ж та подають розгорнуту за кожним Р, та разом однією сумою у графі «разом по Д». крім оборотів у ГК виводять сальдо за кожним Р на підставі даних ГК, складають баланс. У більшості Ж поєднані С та А обліки, інформація про наявність, стан та використання ГЗ та джерел їх утворення.

Переваги: поєднання С та А обліку в єдиних реєстрах, своєчасне та рівномірне відображення Го в реєстрі, протягом звітного періоду, скорочення кількості облікових реєстрів.

Журнал головний - суб'єкти малого підприємництва, а також юридичні особи, що не займаються підприємницькою діяльністю мають право застосовувати. Має 2 варіанти:

Проста - застосовують малі підприємства, з незначним документообертом, що здійснюють діяльність з виконанням нематеріало містких робіт та послуг, при застосуванні цієї форми обліку на підприємстві ведуть такі реєстри: журнал ордер Го, відомість облікових розрахунків з оплати праці, відомість з дебіторами та кредиторами (3М).в ЖО ГО відображають залишки на початок звітного періоду на підставі ПД та зведених Д. В кінці місяця відображають обороти та кінцеве сальдо, що є початковим для наступного періоду.

Спрощена - передбачає ведення 5 відомостей, в яких інформація про ГО відображається у системі та хронологічному порядку. Підсумкові сальдо переносять до оборотно-сальдових відомостей, які використовують для узагальнення даних по усім рахункам.

Відомість Б3. Суб'єкти малого бізнесу, які обрали СФБО зобов'язані вести книгу обліку доходів та витрат .

Комп'ютеризована - впроваджується в практику для автоматизації облікового процесу, суть полягає в тому що данні про ГО записуються машинні носії інформації.

26. Методологічні засади обліку господарських процесів

Виробнича діяльність підприємства починається з забезпечення його необхідними засобами виробництва - перша стадія облікового процесу. Процес придбання та заготівлі ЗВ називається постачання, в процесі постачання грошові кошти переходять у форму виробничих запасів чи основних засобів. На цій стадії підприємство вступає в різні економічні зв'язки з іншими підприємствами та організаціями - виникли розрахункові відносини ГРОШІ-ЗАПАСИ. В процесі виробництва господарські засоби чи оборотні активи з'єднують з робочою силою. В цьому процесі, під дією праці, окремі елементи виробничих запасів видозмінюються та набувають інших якостей. Результат процесу виробництва - цє готова продукція, забезпечення виробничих та особливих потреб працюючих. ЗАПАСИ-ВИРОБНИЦТВО-ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ.

Третя стадія - завершальна стадія кругообігу ГЗ, яка називається реалізацією продукції,при цьому підприємство передає свою готову продукцію іншому підприємству. На цій стадії кругообіг господарських процесів - перехід у форму грошей. ГРОШІ--ПРОДУКЦІЯ--ГРОШІ.

Таким чином, в процесі господарської діяльності, засоби кожного виробничого підприємства послідовно проходять 3 стадії кругообігу: ГРОШІ--ЗАПАСИ--ВИРОБНИЦТВО--ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ--ГРОШІ.



27. Виправлення помилок в б/документах

За своїм значенням помилки бувають:

локальні - призводять до спотворення інформації лише в тому документі чи регістрі, де вони сталися та не поширюються на інші;

транзитні - зачіпають увесь обліковий процес.

У документах, якими оформлено касові та банківські операції виправлення не допускаються.

На практиці застосовують такі способи виправлення помилок: коректурний, доповнюючих статей, червоного сторно.

Коректурний спосіб - засовується, коли помилкову суму ще не занесено до підсумку. Неправильну суму закреслюють однією рискою, так щоб було видно те, що написано раніше, і зверху ручкою пишуть правильну суму. Виправлення супроводжується записом «Виправлено» та підтверджується підписами осіб, що здійснювали виправлення.

Спосіб доповнюючих статей - застосовується тоді, коли помилку допущено в сумі відображеної операції, та тільки тоді коли суму помилково вказано меншою. Для виправлення потрібно провести додатково дану операцію на суму різниці недостачі.

Спосіб червоного сторно - поділяється на часткове та повне сторно.

Часткове - застосовується, коли помилку допущено в сумі відображеної операції, причому записано суму більшу ніж належить. Для виправлення складають додаткову б/довідку на підставі якої проведено операцію виправлення помилки. В б/регістрах, суму за цією операцією записують червоним кольором, та під час підрахунку підсумку віднімають.

Повне сторно - застосовується для виправлення помилок в кореспонденції рахунків, коли певну операцію відображену на неналежних рахунках. Таке виправлення проводиться в два етапи: на першому, на підставі довідки, відображають на тих самих рахунках операцію з раніше допущеною помилкою, а її сума вказується червоним кольором. Відтак раніше проведена операція анулюється; після цього, операцію записують на тих рахунках, на яких їх необхідно відобразити.

28. Види господарського обліку та їх хар.

Існує 4 види ГО: оперативний, статистичний, бухгалтерський, податковий.

Оперативний - система спостереження та контролю за окремими господарськими операціями та процесами, з метою управління ними. Даний вид обліку не охоплює усі сфери діяльності підприємства, а використовується для відображення окремих ділянок.

Переваги: не потрібні спеціальні працівники, мала кількість складання документів.

Статистичний - система вивчення та контролю кількісної сторони масових суспільних явищ, в їх нерозривному звязку з якісною стороною.

Бухгалтерський - система суцільного безперервного документування, відображення господарських засобів та їх джерел утворення, в процесі кругообігу.

Особливості: безперервна, суцільна реєстрація усіх фактів господарської діяльності; інформаційна обробка в жорстко обмежений час; вся інформація, що відображається повинна бути документально оформлена; інформація розробляється за раніше визначеним алгоритмом чи методично; більша частина інформації потребує значних термінів зберігання.

БО поділяється на: фінансовий - організований з метою визначення основних показників, що характеризують фінансову сторону діяльності підприємства. Результат - фінансова звітність підприємства.; управлінський - облік процесів виробництва та його результату, надає данні про обєми виробництва. УО являється закритим.

Податковий - ведеться з метою оподаткування, визначення суми, яку необхідно сплатити до бюджету у вигляді податків чи обов'язкових платежів ФА.

29. Методичні прийоми б/о

До методичних прийомів б/о належать:

Документація - спосіб первинно відображення об'єктів б/о (ГЗ, кошти, джерела цих засобів), у первинних документах (чек, ордер, накладна).

Інвентаризація - спосіб виявлення фактичної наявності та стану ГЗ, коштів підприємства та джерел їх утворення на певну дату. І об'єктів обліку здійснюється через вимірники (зважування, перерахунок). Отримані результати І порівнюють з даними б/о, та після цього здійснюють корегування облікових даних, про наявність та стан об'єктів обліку.

Оцінювання - спосіб грошового оцінювання об'єктів. За допомогою О, натуральні та трудові характеристики ГЗ перераховують у вартість.

Калькулювання - метод обчислення собівартостей виготовленої продукції (одиниці) товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), одиниці виконаних робіт чи наданих послуг.

Рахунки - спосіб групування за певною системою фінансово-економічної інформації, для її поточного відображення в б/о та для здійснення контролю за господарськими процесами, станом ГЗ та джерел їх утворення.

Подвійний запис - подвійне відображення в б/о кожної ГО у Дебеті одного рахунка та Кредиті іншого на одну й ту ж суму. ПЗ дає змогу здійснити балансовий контроль б/інформації.

Бухгалтерський баланс - спосіб групування та відображення наявності та стану ГЗП за складом, використанням та джерелами утворення на певну дату в узагальненому вартісному вимірнику.

Бухгалтерська звітність - сукупність способів та прийомів узагальнення даних поточного обліку та впорядкування системи взаємопов'язаних показників виробництва, господарської діяльності підприємства за звітній період.

30. Облік розрахунків з органами соціального страхування

Інформація про розрахунок П за усіма видами платежів до бюджету включає податки з працівників, за фіксованими акціями , обліковують на р 64. На К 64 відображають нараховані платежі до бюджету. На Д податки, що належать до відшкодування з бюджету, їх сплату. Має такі субрахунки:

641 Р за податками

642 Р за обов'язковими платежами

643 Додаткові зобов'язання.

31. Облік фінансових результатів діяльності підприємства

Для обліку використовується 79. За К 79 відображаються суми закритих р, за Д суми в порядку закриття обліку витрат. Сальдо р при його закритті списується на р 44 «Нерозподілений прибуток(непокритий збиток)». Різниця між підсумками доходів та витрат звітного періоду на р 79 - це сума чистого прибутку, чи збитку звітного періоду.

32. Організація обліку доходів

Для узагальнення інформації про доходи від операційної діяльності П, призначені р класу 7 «Доходи та результати діяльності». На 76 «Страхові платежі», протягом звітного року за К відображають суму загального доходу, разом із сумою непрямих податків, зборів, що включаються до ціни продажу. За Д щомісяця відображають суми непрямих податків, зборів, щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на 79.

Для узагальнення і про доходи від реалізації використовують р 70 «дохід від реалізації. За К 701-703, відображають збільшення доходу, за Д - належна сума непрямих податків.

33. Облік загально виробничих витрат

ЗВВ - пов'язані з відображенням обслуговування основних та допоміжних цехів та управління ними. Поділяються на постійні та змінні. В кінці місяця ЗВВ розподіляються за кожним цехом окремо. Змінні ЗВВ повністю включаються до собівартості продукції, в період їх виникнення. Постійні ЗВВ формуються протягом звітного періоду в однакових розмірах, незалежно від обсягу випуску, виконаних робіт, наданих послуг. Розподіляються базою розподілу.

34. Облік операційних витрат

ОВ - пов'язані з обслуговуванням виробництва та управління ним, в масштабі усього виробництва.(адміністративні) За Д 92 відображаються сума визнаних адміністративних витрат, за К списання на 79. Дані по 92 відображаються в Ж5.

35. Поняття та форми оплати праці

Відрядна форма - матеріально зацікавлює працівників, у підвищенні продуктивності праці та сприяє дієвому контролюванню організації виробничого процесу. Розрізняють В форму: індивідуальну - ЗП визначається множенням відрядної розцінки на обсяг виконаних робіт; бригадну - норма виробітку встановлюється на бригаду.

Погодинна форма - основою обчислення погодинної оплати є інформація про відпрацьований час та тарифну ставку працівника. Це оплата за фактично відпрацьований час, з урахуванням кваліфікації працівника.За простої погодинної оплати праці зарплата прямо залежить від відпрацьованого часу, за годинно-преміальної, зважають не тільки на час, ай на якість роботи.

36. Облік вкладеного капіталу

Вкладений К сформований за рахунок внесків власників П, а також внаслідок конвертування боргових зобов'язань П, в акції чи частини. Охоплює такі елементи: зареєстрований(статутний, пайовий);додатковий вкладений (емісійний дохід, інші внески засновників, понад зареєстрований статутний фонд ).

Зареєстрований К - це юридично оформлена, офіційно оголошена та належно зареєстрована частина внесків до КП.

У складі додатково вкладеного К виокремлюють:

- емісійний дохід, пов'язаний з придбанням акцій за ціною вищою за їх номінальну вартість в АТ

- інші внески засновників, понад зареєстрований статутний фонд, які вносять без рішень про зміни розміру статутного К.

37. Облік накопиченого капіталу

Накопичений К - к сформований внаслідок господарської діяльності підприємства. До НК входять такі елементи:

- нерозподілений прибуток(непокритий збиток) - частка чистого прибутку, що залишається на П, та ділиться серед власників.

- резервний к - утворена сума резервів, за рахунок нерозподіленого прибутку, відповідно до чинного законодавства, чи установчих документів. Мінімальний розмір РФ 25% від СК, 5%від суми чистого прибутку щорічних відрахувань.

- інший додатковий капітал - к від дооцінки необоротних активів, дарчий к , а саме,вартість активів безоплатно одержаних П від інших юридичних чи фізичних осіб.

38. Поняття та класифікація виробничих запасів

Виробничі запаси - активи, які використовують для подальшого продажу, споживання, виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг, а також управління підприємством.

В залежності від того, яку роль вони виконують у процесі виробництва, їх поділяють на такі групи: сировина і матеріали,основні та допоміжні матеріали,купівельні напівфабрикати,незавершене виробництво,МШП, молодняк тварин,тварини на відгодівлі. Обліковуються на рахунку 20 «Виробничі запаси».

39. Аналітичний облік коштів на рахунках в банку

А облік р 31 здійснюється за виписками банку та за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків, до яких відкривають окремі А рахунки.

Виписка подається на перше число кожного місяця, вона є основою для записів у реєстрах (ЖО2,та допоміжних відомостях 2). Для П 31 - активний , для Б - пасивний. Сальдо на виписці Б буде на К. Сальдо 31 на П = сальдо в Б.



40. Облік дебіторської заборгованості

Облік розрахунків з різними дебіторами здійснюється по р 37. Облік ведеться за початковою ДЗ з різними Д за виданими авансами, нарахованими доходами за претензіями , за відшкодування завданих збитків, за позичками членів кредитних спілок та за іншими операціями. Має такі субрахунки:

371 Р за виданими авансами

372 Р з підзвітними особами

373 Р за нарахованими доходами

374 Р за претензіями

375 Р за відшкодування завданих збитків

376 Р за позиками членам кредитних спілок

377 Р з іншими дебіторами.

На Д відображають виникнення дебіторської заборгованості, на К її погашення чи сплату. А облік ведеться по кожному дебітору, за видом заборгованості, терміном її виникнення та погашенням. На р 36 відображають розрахунки за відвантажену продукцію, виконані роботи та послуги, тільки на тих П, в яких реалізація продукції планується в міру її відвантаження. Також обліковують заборгованість покупця за одержану від них частку, що знаходиться у відвантажених товарах, що надійшли в оплату, ще не відвантаженої продукції. Має такі субрахунки:

361 Р з вітчизняними покупцями, 362 Р з іноземними покупцями, 363 Р з учасниками промислової фінансової групи.

На Д відображають продажну вартість реалізованої продукції, з ПДВ, акцизи та інші податки, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів, які включені до собівартості продукції. На К сума платежів, що надійшла на рахунки П в Б. Сальдо показує заборгованість покупців та замовників перед П за відвантажену продукцію. А облік ведеться за кожним Д, за проведеними р/фактурою.



41. Характеристика рахунка 10 «Основні засоби»

Рахунок 10 «Основні засоби» призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів підприємства. По Д відображають придбання чи безоплатне отримання основних засобів. По К вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі чи неможливості утримання. Цей рахунок є активним, балансовим, призначений для обліку основних засобів. Має такі субрахунки: 101 Земельні ділянки; 102 Капітальні витрати на поліпшення земель; 103 Будинки та споруди; 104 Машини та обладнання; 105 Транспортні засоби; 106 Інструменти, прилади та інвентар; 107 Робоча та продуктивна худоба; 108 Багаторічні насадження; 109 Інші основні засоби

42. Поняття про облікову політику підприємства

Облікова політика - сукупність принципів, методів та процедур, що використовуються підприємством для складання та подання ФЗ. Вона має ґрунтуватися на основних принципах, визначених законом У «Про б/о та ФЗ2, а саме: автономність, обачність, повне висвітлення, послідовність, неперервність,відповідність доходів та витрат, переважання суті над формою, фактичної собівартості,єдиного грошового вимірника, періодичність. Розробляється за двома доцільними розділами: облікова політика стосовно методики облікових робіт(амортизація, оренда,резерви, витрати, дохід); облікова політика організації облікових робіт (план рахунків, форми Бо,внутрішній облік, документообіг).

43. Обробка б/документів

Кожен первинний документ в б/перевірці підлягає обробці та погашенню. Перевірку д. здійснюють за суттю(відповідно до чинного законодавства), та формою (правильність та повнота заповнення усіх реквізитів текстових та цифрових записів, дотримання термінів оформлення та подання в бухгалтерію), арифметичним розрахунком.

Опрацювання первинних документів охоплює їх кодування, таксування та групування.

Кодування - показники позначають чинною на підприємстві системою заходів.

Таксування - визначення грошової оцінки ГО, яка виражена в д.

Групування - об'єднання їх у групи за однорідними ознаками, за певний звітній період. Д групують для скорочення облікових записів, отриманні данні після групування відображають в каталогах, журналах, відомостях.

Оперативному погашенню підлягають усі документи, що їх додають до прибуткових та видаткових касових ордерів, а також д, які стали підставою для нарахування зар. плати, та інших подібних виплат.

При обліковому погашенні первинних документів, на них ручкою чи штампом проставляють номери кореспондуючих рахунків, номер реєстру, в який заносять данні з первинного документа, порядковий номер запису, дату, підписи виконавців, які опрацьовують документ.

Погашенні первинні документи передають на збереження до поточного архіву, в якому їх зберігають у спеціальних шафах, протягом звітного періоду (протягом року). Після закінчення звітного періоду їх передають на збереження да постійного архіву.

Термін зберігання документів, встановлений законодавством, - 3 роки.

44. Організація документообігу

Документообіг - рух документів від моменту їх складання чи отримання їх від інших підприємств, до використання їх для б/записів та подальшої передачі в архів.

Основні етапи документообігу: складання та оформлення документа; прийняття документа в бухгалтерію; рух документа по відділах та робочих місцях бухгалтерії, обробка та використання для облікових записів; передача документа в архів. Для кожного документа розробляється особлива схема документообігу у формі графіка руху документа, який для кожного документа встановлюється головним бухгалтером підприємства. Раціональна організація документообігу - важлива складова правильної організації б/о.

45. Взаємозв'язок рахунків з балансом.

Взаємозв'язок рахунків б/о з Б, полягає у тому що: сальдо АР завжди відображають по Д цих Р, та записують у лівій частині Б - в А; сальдо ПР завжди відображаються по К цих Р та записуються у правій частині Б - П; на підставі залишків на Р складається баланс на відповідну звітну дату.

Р б/о за відношенням до балансу поділяють на: активні, пасивні та активно-пасивні.

АР - р, що призначені для обліку, наявності та зміни ГЗ за їхніми видами.

ПР - р, що призначені для обліку, наявності та зміни джерел утворення ГЗ.

А-ПР - р, що поєднують ознаки А та П рахунків.

46. Поняття господарського обліку

ГО кількісне відображення та якісна характеристика господарської діяльності підприємства, з метою контролю за процесом виконання бізнес плану та управління діяльністю підприємства.

Основні функції ГО є: спостереження, вимірювання, реєстрація.

До ГО висувають такі вимоги: Точність та правдивість, своєчасність, порівнянність, повнота,економічність.