17

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет

водного господарства та природокористування

ІНСТИТУТ ДОВУЗІВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ТА

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

„Звітність підприємства”

Виконала студентка

Заочного відділення

Спеціальність „О і А”Панасик Р.І.

Перевірила

Поліщук В.Л.

Рівне 2006

Характеристика статей власного капіталу і порядок їх відображення в балансі

Контроль за правильністю складання Звіту про власний капітал

У складі річної фінансової звітності відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено складання Звіту про власний капітал (ф. № 4). Визначення змісту, форми звіту та загальні вимоги до розкриття його статей передбачено ПБО 5 "Звіт про власний капітал" (надалі -- ПБО 5).

Мета складання Звіту про власний капітал -- розкрити інформацію про зміни в складі власного капіталу підприємства упродовж звітного періоду.

Звіт про власний капітал має достовірно й повно відображати результати роботи підприємства щодо збільшення або зменшення власного капіталу. Інформація, відображена в Звіті про власний капітал, має бути достовірною, без помилок і перекручень, які впливають на користувачів фінансової звітності. Підставою для заповнення Звіту є дані синтетичного й аналітичного обліку, які мають бути тотожними.

Під час створення підприємства його первісний капітал (К) вкладається в активи (А), інвестовані засновниками (учасниками), і є вартістю майна підприємства. Крім власних коштів підприємство використовує залучені кошти (Зк), в результаті чого виникають борги.

Таким чином, активи підприємства складаються з власного капіталу й залучених коштів

(А = К + Зк).

Боргові зобов'язання підтверджують права й вимоги кредиторів щодо активів підприємства.

Власний капітал -- це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань (

К = А -- 3).

Оцінка й визначення власного капіталу залежать від оцінки й визначення його активів і зобов'язань. Сума власного капіталу -- це абстрактна вартість майна підприємства, яка не є його поточною або реалізаційною вартістю і тому не відображає поточну на даний час вартість прав власників фірми. На суму власного капіталу впливають оцінка активів і кредиторська заборгованість, які використовуються в бухгалтерському обліку підприємства.

У зв'язку з цим сума власного капіталу може збігатися або не збігатися з ринковою вартістю акцій підприємства або із сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів або підприємства загалом.

Власний капітал є основою для початку, а також продовження господарської діяльності підприємства й виконує такі функції:

- довгострокового фінансування -- використовується підприємством протягом тривалого часу;

- відповідальності та захисту прав кредиторів -- сумою власного капіталу визначаються відповідальність підприємства перед зовнішніми користувачами, а також захист кредиторів від втрати капіталу;

- компенсації зазнаних збитків -- гарантує їх погашення;

- кредитоспроможності -- вартість власного капіталу є гарантією погашення отриманого кредиту;

- фінансування ризику -- сума власного капіталу може використовуватися для проведення ризикованих операцій господарської діяльності підприємства та здійснення ризикованих інвестицій;

незалежності і влади -- розмір власного капіталу визначає незалежність власників і його вплив на господарську діяльність підприємства;

розподілу доходів і активів -- на підставі внеску власників у капіталі здійснюється розподіл отриманого фінансового результату за звітний період та майна у разі ліквідації підприємства.

Оскільки мета створення підприємства -- отримання прибутку, то реалізувати цю мету можна лише при збереженні власного капіталу.

Збереження капіталу, наприклад за рік, здійснюється в разі, якщо підприємство заробляє прибуток (водночас зберігає й нарощує власний капітал) за умови, що сума чистих активів на кінець року перевищує суму чистих активів на початок року після вилучення виплат власникам або внесків власників протягом звітного року.

Утворення власного капіталу здійснюється шляхом:

- внесення власниками підприємства коштів та інших активів;

- накопичення отриманого прибутку.

Сума власного капіталу може збільшуватися в результаті збільшення вартості активів (наприклад, дооцінка внесених активів).

Власний капітал за рівнем відповідальності поділяють на:

капітал, сума якого визначається в установчих документах, з обов'язковою державною реєстрацією і розмір якого не може бути меншим за встановлену законодавством суму;

нереєстрований капітал -- додатково вкладений капітал для ведення

господарської діяльності підприємства.

Повне розкриття інформації про джерела формування власного капіталу мають забезпечувати дані про нього, відображені в розділі І пасиву Балансу "Власний капітал".

Джерела формування власного капіталу

До переліку джерел власного капіталу відповідно до ПБО 5 необхідно віднести: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал (гр. 3--14). Дані у цих графах наводяться у дужках, якщо такі показники призводять до зменшення залишку відповідного елементу власного капіталу.

Статутний капітал (графа 3)

Статутний капітал -- основний елемент власного капіталу, а його величина характеризує розміри і фінансовий стан підприємства.

Статутний капітал -- це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Здійснюючи контроль, слід перевіряти: правильність відображення розміру статутного капіталу в бухгалтерському обліку, з'ясовувати: чи зафіксовано в засновницьких документах внески всіх засновників (учасників); чи відповідає їх величина, відображена в бухгалтерському обліку фактичним внескам у формування статутного капіталу; чи одноголосне було прийнято рішення

засновників (учасників) про збільшення або зменшення статутного капіталу; чи зареєстровано рішення про коригування (збільшення або зменшення) статутного капіталу; чи відповідає скоригована сума статутного капіталу даним Балансу.

Для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства Планом рахунків передбачено рахунок 40 "Статутний капітал". Збільшення статутного капіталу відображають за кредитом, а зменшення (вилучення) за дебетом рахунку 40 "Статутний капітал". У бухгалтерському обліку статутний капітал відображають у сумі, яку в установчих документах зареєстровано як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства. Слід пам'ятати, що статутний капітал при здійсненні інвестиційних проектів має відображатися в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в міру його сплати і в розмірах, що фактично склалися на звітну дату.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків засновників (учасників) має бути зафіксовано в засновницьких документах підприємства. Крім того, сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення мають бути зареєстровані в Державному реєстрі господарських одиниць і за вартістю відповідати даним бухгалтерського Балансу. Різниця між зареєстрованою сумою статутного капіталу та фактично внесеною засновниками являє собою неоплачений капітал підприємства.

Розмір статутного капіталу акціонерного товариства може змінюватися відповідно до рішення зборів акціонерів. Але зміни мають відображатися в бухгалтерському обліку тільки після державної реєстрації нового розміру статутного капіталу.

Збільшення капіталу відбувається шляхом:

- додаткової емісії (випуску акцій);

- підвищення номінальної вартості акцій;

- обміну раніше випущених облігацій на акції;

- залучення пайового, додаткового або резервного капіталу.

Джерелами збільшення статутного капіталу є:

- додаткові внески учасників;

- індексація основних засобів (провадиться згідно з Положенням про порядок збільшення статутного фонду за рахунок індексації основних засобів, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 12.02.98 р. № 39);

- реінвестування прибутку;

- нараховані дивіденди (у разі, коли прийнято рішення про виплату дивідендів акціями).

У бухгалтерському обліку операція має відображатися таким чином:

Дт 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями"

Кт 40 "Статутний капітал".

У разі залучення пайового, додаткового або резервного капіталу статутний капітал збільшується за рахунок зазначених джерел що знаходить таке відображення в бухгалтерському обліку:

Дт 41 "Пайовий капітал"

Дт 42 "Додатковий капітал"

Дт 43 "Резервний капітал"

Кт 40 "Статутний капітал".

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом:

- зменшення номінальної вартості акцій;

- зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників з метою анулювання, що знаходить відображення в бухгалтерському обліку в записах:

Дт 40 "Статутний капітал"

Кт 67 "Розрахунки з учасниками".

Зменшення вартості акцій компенсується учасникам при такому відображенні:

Дт 67 "Розрахунки з учасниками"

Кт ЗО "Каса"

Кт 31 "Рахунки в банках".

Зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників з метою анулювання відображається в бухгалтерському обліку в записах:

Дт 45 "Вилучений капітал"

Кт ЗО "Каса"

Кт 31 "Рахунки в банках".

Неоплачені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір статутного капіталу і в Балансі ("Неоплачений капітал" -- код рядка 360) мають відображатися зі знаком мінус.

Аналітичний облік статутного капіталу необхідно вести за видами, за кожним засновником (учасником, акціонером). Дані синтетичного обліку за рахунком 40 "Статутний капітал" мають відповідати даним аналітичного обліку, а кредитове сальдо за рахунком 40 "Статутний капітал" -- розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства.

Пайовий капітал (графа 4)

Пайовий капітал -- це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Для здійснення контролю за правильністю формування й використання пайового капіталу Планом рахунків передбачено рахунок 41 "Пайовий капітал". На цьому рахунку здійснюються облік і узагальнення інформації про передбачені установчими документами суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житло-во-будівельного кооперативу, кредитної спілки підприємств споживчої кооперації та інших підприємств, у яких частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків.

Під час здійснення перевірки з'ясовують джерело формування пайового капіталу, порядок визначення розмірів пайових внесків та їх повернення пайовикам, принцип нарахування дивідендів та правильність відображення операцій з пайовим капіталом на рахунках бухгалтерського обліку.

Пайовий капітал формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових внесків, які надходять від індивідуальних та колективних членів акціонерного товариства. Розміри обов'язкових пайових внесків визначаються загальними зборами пайовиків із розрахунку потреби у власних оборотних коштах. У разі вибуття із членів підприємства та у разі його ліквідації обов'язкові пайові внески підлягають поверненню пайовикам. Строки повернення пайових внесків визначають з урахуванням фінансового стану й боргових зобов'язань підприємства.

На рахунках бухгалтерського обліку необхідно відображати такі господарські операції:

1. Оприбутковано внески членів підприємства споживчої кооперації: Дт ЗО "Каса"

Дт 31 "Рахунки в банках" Кт 41 "Пайовий кап піал". ;

2. Розпайовано вартість майна КСП: Дт 40 "Статутний капітал" Кт 41 "Пайовий капітал".

3. Спрямовано на збільшення пайового капіталу нерозподілений прибуток: Дт 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)"Кт 41 "Пайовий капітал".

4. Спрямовано на зменшення пайового капіталу непокритий збиток: Дт 41 "Пайовий капітал"

Кт 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

5. Спрямовано за заявою на збільшення пайового капіталу нарахований дохід пайовиків від участі в капіталі:

Дт 67 "Розрахунки з учасниками" Кт 41 "йайовий капітал".

6. Спрямовано пайові внески на:

6.1. Формування (поновлення) статутного капіталу: Дт 41 "Пайовий капітал"

Кт 40 "Статутний капітал".

6.2. Погашення заборгованості постачальникам, з оплати праці, засновникам підприємства, за внутрішньогосподарськими операціями:

Дт 41 "Пайовий капітал"

Кт 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками":

Кт 66 "Розрахунки з оплати праці"

Кт 67 "Розрахунки з учасниками"

Кт 68 "Розрахунки за іншими операціями".

6.3. Погашення довгострокових та короткострокових позик:

Дт41 "Пайовий капітал" Кт 50 "Довгострокові позики" Кт 60 "Короткострокові позики".

7. Видано пайовикам в рахунок внесених паїв:

7.1. Необоротні активи (основні засоби та нематеріальні активи); Дт 41 "Пайовий капітал" Кт 10 "Основні засоби" Кт 12 "Нематеріальні активи".

7.2. Оборотні активи (виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети):

Дт 41 "Пайовий капітал" Кт 20 "Виробничі запаси" Кт 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі" Кт 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

7.3. Грошові кошти:

Дт 41 "Пайовий капітал"

Кт 30 "Каса" Кт 31 "Рахунки в банках".

8. Спрямовано пайові внески при реорганізації підприємства в акціонерне товариство на формування статутного капіталу:

Дт 41 "Пайовий капітал" Кт 40 "Статутний капітал".

Аналітичний облік пайового капіталу необхідно вести за видами та кожним засновником (учасником). Дані синтетичного обліку за рахунком 41 "Пайовий капітал" мають відповідати даним аналітичного обліку, а кредитове сальдо за рахунком 41 "Пайовий капітал" -- розміру пайового капіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства.

Додатковий вкладений капітал (графа 5)

Додатково вкладений капітал -- це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість.

Контроль за правильністю формування та використання додатково вкладеного капіталу здійснюється на рахунку 42 "Додатковий капітал" за субрахунком 421 "Емісійний дохід". На цьому субрахунку відображається різниця між продажною й номінальною вартістю первісно розміщених акцій:

Дт ЗО "Каса" Дт 31 "Рахунки в банках" Кт 421 "Емісійний дохід".

Аналітичний облік додатково вкладеного капіталу слід вести за видами та кожним засновником (учасником). Дані синтетичного обліку за субрахунком 421 "Емісійний дохід" мають відповідати даним аналітичного обліку.

Інший додатковий капітал (графа 6)

Інший додатковий капітал -- це сума дооцінки активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб та інші види додаткового капіталу, потреба в якому виникає в процесі господарської діяльності підприємства.

Контроль за правильністю формування та використання іншого додаткового капіталу здійснюється на рахунку 42 "Додатковий капітал" за субрахунками:

422 "Інший вкладений капітал" -- обліковують інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств") капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески без рішень про зміни розміру статутного капіталу:

Дт 10 "Основні засоби" Кт 422 "Інший вкладений капітал";

423 "Дооцінка активів" -- відображається сума дооцінки (уцінки) активів, яку здійснюють у випадках, передбачених законодавством та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку:

Дт 10 "Основні засоби" Дт 12 "Нематеріальні активи"

Кт 423 "Дооцінка активів";

424 "Безоплатно одержані необоротні активи" -- відображається вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб:

Дт 10 "Основні засоби" Дт 11 Інші необоротні матеріальні активи"

Дт 12 "Нематеріальні активи" Кт 424 "Безоплатно одержані необоротні активи";

425 "Інший додатковий капітал" -- обліковують інші види додаткового капіталу, які не можна включати до субрахунків 422 "Інший вкладений капітал", 423 "Дооцінка активів", 424 "Безоплатно одержані необоротні активи".

Аналітичний облік іншого додаткового капіталу необхідно вести за видами та за кожним засновником (учасником). Дані синтетичного обліку за субрахунками 422 "Інший* вкладений капітал", 423 "Дооцінка активів", 424 "Безоплатно одержані необоротні активи", 425 "Інший додатковий капітал" мають відповідати даним аналітичного обліку.

Проводячи перевірку, необхідно мати на увазі, що "Додатковий вкладений капітал" та "Інший додатковий капітал" можуть спрямовуватися на збільшення статутного, пайового, резервного капіталу та на покриття збитків, що знаходить своє відображення в бухгалтерському обліку:

Дт 42 "Додатковий капітал"

Кт 40 "Статутний капітал" Кт 41 "Пайовий капітал"

Кт 43 "Резервний капітал" Кт 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

Резервний капітал (графа 7)

Резервний капітал -- це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Планом рахунків передбачено вести облік резервного капіталу на рахунку 43 "Резервний капітал".

Здійснюючи контроль, перевіряють правильність формування, використання резервного капіталу та відображення його в бухгалтерському обліку.

Законом України від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ "Про господарські товариства" (з наступними змінами та доповненнями) передбачено (ст. 14) створення в господарському товаристві резервного (страхового) фонду в розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного фонду. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду передбачається установчими документами, але не може бути менше 25 відсотків суми чистого прибутку.

Кошти резервного капіталу використовуються відповідно до напрямів, передбачених в установчих документах: покриття непередбачених витрат у разі нестачі прибутку, погашення боргів при ліквідації товариства, виплата дивідендів за привілейованими акціями тощо.

У бухгалтерському обліку слід відображати такі операції:

1. Здійснено відрахування до резервного капіталу: Дт 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" Кт 43 "Резервний капітал".

2. Погашено борги при ліквідації товариства (постачальникам та підрядникам, податковим органам, зі страхування, за іншими операціями):

Дт 43 "Резервний капітал" Кт 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

Кт 64 "Розрахунки за податками й платежами"

Кт 65 "Розрахунки за страхуванням" Кт 68 "Розрахунки за іншими операціями"

3. Нараховано дивіденди за привілейованими акціями:

Дт 43 "Резервний капітал" Кт 67 "Розрахунки з учасниками".

Залишки невикористаних коштів резервного капіталу переходять на наступний рік. Аналітичний облік резервного капіталу належить вести за напрямами використання. Дані синтетичного обліку за рахунком 43 "Резервний капітал" мають відповідати даним аналітичного обліку.

Нерозподілений прибуток (графа 8)

Нерозподілені прибутки -- це сума прибутку, одержана в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства за вирахуванням прибутку, використаного в звітному періоді, включаючи податок на прибуток.

Планом рахунків передбачено вести облік нерозподіленого прибутку на субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений".

Нерозподілений прибуток є власністю засновників і тому збільшує суму власного капіталу, а сума збитку відповідно зменшує суму власного капіталу.

У бухгалтерському обліку належить відображати такі операції:

1. Спрямовано нерозподілений прибуток на поповнення резервного капіталу:

Дт 441 "Прибуток нерозподілений Кт 43 "Резервний капітал".

2. Нараховано дивіденди за привілейованими акціями за підсумками звітного року:

Дт 441 "Прибуток нерозподілений" Кт 671 "Розрахунки з учасниками".

Аналітичний облік нерозподіленого прибутку слід вести за напрямками використання. Дані синтетичного обліку за субрахунком 441 "Прибуток нерозподілений" мають відповідати даним аналітичного обліку.

Неоплачений капітал (графа 9)

Неоплачений капітал -- це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу.

Планом рахунків передбачено вести облік неоплаченого капіталу на рахунку 46 "Неоплачений капітал".

Збільшення неоплаченого капіталу відбувається в результаті здійснення:

- внесків засновників до статутного капіталу підприємства;

- зменшення номінальної вартості акцій;

- повернення засновникам підприємства їх внесків.

Зменшення неоплаченого капіталу відбувається в результаті:

- оголошення статутного капіталу після реєстрації підприємства;

- створення фондів за рахунок засновників.

У бухгалтерському обліку запропоновано відображати наступні операції:

1. Здійснено передплату на акції відкритого акціонерного товариства (до вартості включаються номінальна вартість і емісійний дохід):

Дт 46 "Неоплачений капітал" Кт 40 "Статутний капітал" Кт 421 "Емісійний дохід".

2. Отримано внески від акціонерів (у вигляді грошових коштів, основних засобів, нематеріальних активів, матеріалів, облігацій інших підприємств, об'єктів незавершеного будівництва):

Дт 31 "Рахунки в банках" Дт 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"

Дт 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів" Дт 20 "Виробничі запаси"

Дт 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" Дт 151 "Капітальне будівництво"

Кт 46 "Неоплачений капітал".

3. Відображено внесок до статутного капіталу за вартістю, наведеною в засновницьких документах підприємства:

Дт 46 "Неоплачений капітал" Кт 40 "Статутний капітал".

4. Відображено погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу;

Дт 10 "Основні засоби" Дт 11 "Інші необоротні матеріальні активи"

Дт 12 "Нематеріальні активи" Кт 46 "Неоплачений капітал".

5. Збільшено статутний капітал за рахунок додаткових внесків учасників:

Дт 46 "Неоплачений капітал" Кт 40 "Статутний капітал".

6. Погашено заборгованість засновників за внесками до статутного капіталу:

Дт 10 "Основні засоби" Дт 20 "Виробничі запаси" Дт ЗО "Каса"

Дт31 "Рахунок в банках" Кт 46 "Неоплачений капітал".

Аналітичний облік неоплаченого капіталу необхідно вести за видами розміщених-неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства. Дані синтетичного обліку за рахунком 46 "Неоплачений капітал" мають відповідати даним аналітичного обліку.

Сума неоплаченого капіталу в Балансі наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного, капіталу. Таким чином, до підсумку Балансу включається оплачена вартість статутного капіталу, яка визначається шляхом вирахування із загальної вартості, випущених акцій (зареєстрованого статутного капіталу) суми дебіторської заборгованості засновників за внесками до капіталу (неоплачений капітал).

Вилучений капітал (графа 10)

Вилучений капітал -- фактична собівартість власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Планом рахунків передбачено вести облік вилученого капіталу на рахунку 45 "Вилучений капітал" за субрахунками:

451 "Вилучені акції" 452 "Вилучені вклади й паї" 453 "Інший вилучений капітал".

Збільшення вилученого капіталу відбувається в результаті: викупу акцій власної емісії; перепродажу акцій.

Зменшення вилученого капіталу відбувається у результаті: викупу акцій власної емісії; вилучення внесків і паїв.

У бухгалтерському обліку запропоновано відображати такі операції: Приклад 1. Викуплено 900 акцій (купівельна вартість 36 грн. за акцію): Дт 451 "Вилучені акції" Кт ЗО "Каса* 32400 грн.

Приклад 2. Реалізовано 300 акцій (за ціною 38 грн. за акцію):

2.1. На купівельну вартість акцій (36 грн. х 300): Дт ЗО "Каса"

Дт 31 "Рахунки в банках" Кт 451 "Вилучені акції" 10800 грн.

2.2. На різницю між продажною і купівельною вартістю (2 грн. х 300); Дт ЗО "Каса"

Дт 31 "Рахунки в банках" Кт 421 "Емісійний дохід" 600 грн.

2.Земельний податок. Платники, об'єкт оподаткування, ставки, терміни сплати, вид звітності та терміни її подання

Закон України „Про плату за землю” визначає розміри та порядок сплати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Ставка податку - законодавчо визначений річний розмір плати за очницю площі оподатковуваної земельної мідянки.

Плата за землю запроваджується з метою формування джерел коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарством на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю ( платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

· для ріллі, сіножаті, пасовищ - 0,1;

· для багаторічних насаджень - 0,03.

Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі 1% від їх грошової вартості, за винятком вище зазначених. Якщо грошова оцінка земельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюється в таких розмірах.



Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис. чол.)	Середня ставка податку (копійок за 1 кв.м2)	Коефіцієнт, що застосовується у м. Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного підпорядкування
до 0,2	1,5
від 0,2 до 1	2,1
від 1 до 3	2,7
від 3 до 10	3,0
від 10 до 20	4,8
від 20 до 50	7,5	1,2
від 50 до 100	9,0	1,4
від 100 до 250	10,5	1,6
від 250 до 500	12,0	2,0
від 500 до 1000	15,0	2,5
від 1000 і більше	21,0	3,0

Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному Законом України, за формою встановленого Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

По нововідведених земельних ділянках розрахунки розмірів податку подаються особами протягом місяця з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Нарахування земельного податку громадянам проводиться державними податковими інспекціями, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про сплату податку.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.

Земельний податок сплачується рівними частками, власниками землі і землекористувачами - виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 січня і 15 листопада, а всіма іншими платниками - щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.

Надміру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку на наступний рік.

Структурно - логічна схема плати (податку ) за землю

Джерела і порядок сплати земельного податку. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щорічно за станом на 1 січня і до 1 лютого надають відповідні дані податковій адміністрації. Податок нараховується з дня виникнення права власності або права користування землею.

Щодо знову відведених земельних ділянок розрахунки податку здійснюються протягом місяця з дня виникнення права власності або користування ділянкою.

Якщо земельна ділянка, що на ній розміщено будівлю, перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб, земельний податок нараховується кожному з них, пропорційно до частки його власності на будівлю.

Розмір, умови і терміни внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою учасників договору оренди -- орендодавця (власника) та орендаря.

Суб'єкти підприємницької діяльності сплачують земельний податок за рахунок собівартості. Одночасно земельний податок включається до складу валових витрат. Отже, він зменшує суму оподаткованого прибутку, а відтак і податку на прибуток.

За несвоєчасну сплату земельного податку стягується пеня в розмірі 0,3% суми заборгованості за кожний день несплати. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається в договорі оренди: однак вона не повинна перевищувати розміру пені за несвоєчасну сплату податку на землю.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-ХІІ, зі змінами та доповненнями.// Все про бухгалтерський облік.- Нормативні документи.- 2000.- № 1.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” від 31.03.99 //Все про бухгалтерський облік .Нормативні документи, № 1.

3. П(С)БО 2 “Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.// Все про бухгалтерський облік.-2000 р.- № 86.// Все про бухгалтерський облік.-2000 р.- № 86.

4. П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.// Все про бухгалтерський облік.-2000 р.- № 86.// Все про

5. Гольцова С.М., Плікус І.Й. Звітність підприємств: Навчальний посібник. - Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004. - 292 с.

6. Нестеренко Ж.К. Бухгалтерський облік промислових підприємств: Навчальний посібник. - Київ: „Центр навчальної літератури”, 2003. - 311 с.

7. Рудницький В.С., Лазаришина І.Д., Бачинський В.І., Поліщук В.Л. Організація первинного обліку та економічного аналізу на прикладі підприємств торгівлі: Навчальний посібник. - К.: Професіонал, 2004. - 478 с.

8. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Практичний посібник - Д. ООО “Баланс-Клуб”, 2002. 368 с.

9. Чижевська Л.В., Пархоменко В.М., Кривоший М.М. Звітність підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2003. - 436 с.