Аналіз розрахунків з оплати праці та зі страхування на прикладі ПСП "Маяк"

Реферат

На тему

АНАЛІЗ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА ЗІ СТРАХУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ПСП „МАЯК”

1. Ретроспективний аналіз

1.1 Структурно-динамічний аналіз

Для якісного аналізу об'єктів і явищ, їх варто розкладати на складові частини, досліджуючи їх динаміку.

Поділ предметів або явищ має враховувати існуючі закономірності, склад, внутрішні кордони, зв'язки, функції. Це перший принцип аналізу. Послідовне, поетапне відокремлення частин, властивостей від предмета -- вимога другого принципу.

Окремі частини, компоненти цілого відіграють неоднакову роль у його функціонуванні. Серед них обов'язково знайдеться один або кілька, які формують сутність предмета, його якісну ознаку. Тому пошук цих найважливіших ланок у предметі обумовлює третій принцип -- принцип основної ланки. Врахування системної побудови предмета або систем формує четвертий принцип ієрархії. П'ятий принцип визначає межі аналізу, ступінь його можливого поглиблення. Кінцева зупинка в дослідженні звичайно пов'язується з найбільш простими елементами системи, які при цьому зберігають загальні властивості всієї сукупності. Шостий принцип обумовлює вибір форми аналізу.

Проведемо аналіз динаміки поточних зобов'язань за розрахунками з оплати праці та зі страхування за 2003-2005 роки.

Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці у 2003 році становили 40 тис. грн.. У 2004 році відбулось скорочення зобов'язань на 30 тис. грн., тобто на 75%. Таке скорочення зумовлене погашенням переважної частини кредиторської заборгованості перед працівниками на кінець року. У 2005 році відбулось певне зростання заборгованості на 3 тис. грн., тобто на 30%. Зростання заборгованості пов'язане із зростанням суми фонду оплати праці.

Проведемо структурно-динамічний аналіз кредиторської заборгованості підприємства за розрахунками з метою визначення динаміки частки заборгованості з оплати праці.

Таблиця 3.2.

Аналіз кредиторської заборгованості за розрахунками ПСП „Маяк”, тис. грн.

Аналізуючи склад кредиторської заборгованості за розрахунками, можна зробити висновок про те, що у 2004 році відбулось зростання заборгованості на 17%, або 12 тис. грн., у наступному році відбулось значне зниження заборгованості (на 23 тис. грн., або на 28,75%).

У складі цієї заборгованості найбільшу питому вагу у 2003 році складала заборгованість за розрахунками з оплати праці (58,82%), однак у наступному році переважна частина цієї заборгованості була погашена і її питома вага у складі поточних зобов'язань за розрахунками зменшилась до 12,5%. На зменшення питомої ваги розрахунків з оплати праці вплинула також поява статті „Поточні зобов'язання за розрахунками із внутрішніх розрахунків” у сумі 31 тис. грн. У 2005 році питома вага заборгованості з оплати праці зросла до 22,81%, що зумовлено збільшенням заборгованості з оплати праці на 3 тис. грн. та зменшенням загальної суми поточних зобов'язань за розрахунками.

Значну питому вагу у складі заборгованості складає заборгованість за розрахунками з бюджетом. Найбільша їх сума спостерігалась у 2004 році - 28 тис. грн. У 2005 році відбулось зменшення цієї статті на 50%.

Динаміку поточних зобов'язань за розрахунками з оплати праці та зі страхування та склад поточних зобов'язань представлено на рис.3.1 - 3.4.

Після отримання усіх необхідних даних із звітності та інших джерел інформації на підприємстві здійснюється структурно-динамічний аналіз фонду оплати праці.

Аналіз фонду оплати праці проводиться у розрізі його складових: фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат працівникам. Аналізується динаміка їх зміни в часі.

Таблиця 3.3.

Структурно-динамічний аналіз фонду оплати праці на ПСП „Маяк”, тис. грн.

Аналізуючи динаміку фонду оплати праці на ПСП „Маяк”, можна зробити висновок, що протягом досліджуваних періодів не можна простежити однозначної тенденції. У 2004 році фонд оплати праці становив 94,5 тис грн., що на 18% менше попереднього року. У 2005 році фонд оплати праці зріс досить суттєво - на 202,9 тис. грн., тобто, більше, ніж у 3 рази і уже становив 297,4 тис. грн. Така динаміка фонду оплати праці зумовлена тим, що у 2003 році середньо облікова чисельність працівників становила 48 чоловік, у 2004 році - 18 осіб, у 2005 - 49 осіб. Крім того, в останньому році значно зросла середня заробітна плата у зв'язку із зміною законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

Аналізуючи склад фонду оплати праці на ПСП „Маяк”, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу у ньому займає стаття „Фонд основної заробітної плати” (91,36% - у 2003 році, 97,14% - у 2004, 94,1% - у 2005).

Другою складовою фонду оплати праці є додаткова заробітна плата. Питома вага додаткової заробітної плати у 2003 році становила 8,64%, у 2004 році - 2,86%, у 2005 - 5,99%.

Стаття інших заохочувальних виплат і компенсацій протягом 2003-2005 років відсутня.

Проаналізуємо частку витрат на оплату праці на соціальні заходи у складі операційних витрат підприємства.

Таблиця 3.4.

Аналіз операційних витрат ПСП „Маяк” за економічними елементами, тис грн.

Проведені розрахунки основних показників, пов'язаних із розрахунками з оплати праці, дали змогу виявити ряд негативних моментів:

1) у 2005 році відбулось зниження коефіцієнта співвідношення продуктивності праці та середньої заробітної плати.

2) У 2005 році відбулось зниження зарплатовіддачі.

Проведемо аналіз впливу факторів на ці показники.

Факторний аналіз є досить поширеним методом аналізу і застосовує різні прийоми. Найбільш поширені із них - є три: прийом ланцюгових підстановок, прийом абсолютних різниць та прийом відносних різниць.

Прийом ланцюгових підстановок

З метою визначення факторів будують таблицю, у якій зверху перелічують усі необхідні фактори, починаючи з кількісних і завершуючи якісним.

Потім наводиться "добуток факторів", або результативний показник, і, нарешті, графа для розрахунку величини впливу факторів. В перший рядок таблиці (нульова підстановка) записують планові, чи базові, показники. Для розрахунку впливу першого фактора проводять зміну його величини з планової (базової) на фактичну, а інші дані залишають незмінними. Різниця між одержаним розрахунковим показником і плановим (базовим) становить величину першого фактора. Для розрахунку другого фактора його величину у другій підстановці також замінюють на фактичну величину (перший при цьому тут і далі залишається також на фактичному рівні), а величину впливу фактора, що аналізується, визначають як різницю між першим, другим і розрахунковим показниками. Така процедура заміщення вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, доки в останньому рядку не будуть усі фактичні значення факторів, що вивчаються, а їхня величина впливу не буде визначена як відповідна різниця розрахункових добутків факторів.

Прийом абсолютних різниць.

Розрахунки, які проводяться в таблиці ланцюгових підстановок, можуть бути спрощені, якщо в кожній підстановці змінити абсолютне значення фактора, що розраховується відхиленням його фактичної величини від базової (планової).Прийом абсолютних різниць для двофакторної моделі типу:

Y = X₁ ^x X₂

ДY_X1 = (X₁¹ - X₁⁰) ^x X₂⁰; ДY_X2 = (X₂¹ - X₂⁰) ^x X₁¹; ДY_X1X2 = Y_X1 + Y_X2;

Де Y - результуючий показник;

X₁, X₂ - значення фактора 1 і 2 відповідно;

Х⁰ - розрахункове значення фактора;

Х¹ - фактичне значення фактора.

Прийом відносних різниць.

Цей спосіб ґрунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці в суміжних індексах (відсотках) на плановий обсяг узагальнюючого показника. Розрахунок потрібно вести табличним або безтабличним способами.

Хоча всі розглянуті способи елімінування відрізняються методикою розрахунків, проте вони дають однакові наслідки, оскільки ґрунтуються на одному й тому самому принципі. У практиці економічного аналізу найчастіше використовують спосіб абсолютних різниць, найменш трудомісткий і надійний.

Прийом відносних різниць для двофакторної моделі типу:

Y = X₁ ^x X₂

ДY_X1X2 = Y_X1 + Y_X2;

де Тр_Х1 - темп росту по фактору X₁; Тр_у - темп росту по результуючому показнику; Y₀ - розрахункове значення результуючого показника.

Проведемо факторний аналіз співвідношення продуктивності праці та середньої заробітної плати методом ланцюгових підстановок.

Коефіцієнт співвідношення (результуючий показник - Y), визначається як відношення продуктивності праці (Х₁) до середньої заробітної плати (Х₂). Тому факторна модель має вигляд: Y = Х₁ / Х₂.

Побудуємо таблицю для визначення впливу факторів.

Таблиця 3.8

Розрахунок впливу факторів на коефіцієнт співвідношення продуктивності праці та середньої заробітної плати прийомом ланцюгових підстановок

Аналізуючи вплив факторів, можна зробити висновок, що в 2005 році внаслідок зменшення продуктивності праці коефіцієнт співвідношення зменшився на 4,16, а внаслідок збільшення середньої заробітної плати - зменшився на 7,41. Таким чином, загальний вплив факторів становить -11,57, що відповідає реальній зміні коефіцієнта співвідношення продуктивності праці та середньої заробітної плати за 2004-2005 роки.

Проаналізуємо вплив факторів на зарплатовіддачу методом відносних різниць.

Зарплатовіддача (результуючий показник - Y), визначається як відношення обсягу продукції (Х₁) до фонду оплати праці (Х₂). Тому факторна модель має вигляд: Y = Х₁ / Х₂.

1) Вплив зміни обсягу продукції на зарплатовіддачу:

2) Вплив зміни оборотних активів на показник:

Загальний вплив факторів: -3,94 - 7,64 = -1,57, що відповідає абсолютній зміні показника.

Отже, внаслідок зменшення обсягу продукції зарплатовіддача зменшилась на 3,94 грн./грн., зростання фонду оплати праці призвело до ще різкішого зменшення показника - на 7,64 грн./грн.

2. Прогнозний аналіз розрахунків з оплати праці та зі страхування

Проведемо прогнозний аналіз розрахунків з оплати праці та зі страхування.

Таблиця 3.9.

Прогнозний аналіз розрахунків з оплати праці та зі страхування тис. грн.

Висновок. На 2006 рік прогнозується збільшення фонду оплати праці до 335,3 тис. грн., фонду основної заробітної плати - до 311,3 тис. грн., фонду додаткової заробітної плати - до 34,8 тис. грн.

Висновки

На основі аналізу динаміки заборгованості за розрахунками з оплати праці та зі страхування можна зробити наступні висновки.

На кінець 2003 року сума поточних зобов'язань за розрахунками зі страхування складала 1 тис. грн., однак протягом наступного року вся заборгованість була вчасно погашена і у 2004-2005 роках ця заборгованість була відсутня.

Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці у 2003 році становили 40 тис. грн.. У 2004 році відбулось скорочення зобов'язань на 30 тис. грн., тобто на 75%. Таке скорочення зумовлене погашенням переважної частини кредиторської заборгованості перед працівниками на кінець року. У 2005 році відбулось певне зростання заборгованості на 3 тис. грн., тобто на 30%. Зростання заборгованості пов'язане із зростанням суми фонду оплати праці.

Аналізуючи склад кредиторської заборгованості за розрахунками, можна зробити висновок про те, що у 2004 році відбулось зростання заборгованості на 17%, або 12 тис. грн., у наступному році відбулось значне зниження заборгованості (на 23 тис. грн., або на 28,75%).

У складі цієї заборгованості найбільшу питому вагу у 2003 році складала заборгованість за розрахунками з оплати праці (58,82%), однак у наступному році переважна частина цієї заборгованості була погашена і її питома вага у складі поточних зобов'язань за розрахунками зменшилась до 12,5%. На зменшення питомої ваги розрахунків з оплати праці вплинула також поява статті „Поточні зобов'язання за розрахунками із внутрішніх розрахунків” у сумі 31 тис. грн. У 2005 році питома вага заборгованості з оплати праці зросла до 22,81%, що зумовлено збільшенням заборгованості з оплати праці на 3 тис. грн. та зменшенням загальної суми поточних зобов'язань за розрахунками.

Значну питому вагу у складі заборгованості складає заборгованість за розрахунками з бюджетом. Найбільша їх сума спостерігалась у 2004 році - 28 тис. грн. У 2005 році відбулось зменшення цієї статті на 50%.

Аналізуючи динаміку фонду оплати праці на ПСП „Маяк”, можна зробити висновок, що протягом досліджуваних періодів не можна простежити однозначної тенденції. У 2004 році фонд оплати праці становив 94,5 тис грн., що на 18% менше попереднього року. У 2005 році фонд оплати праці зріс досить суттєво - на 202,9 тис. грн., тобто, більше, ніж у 3 рази і уже становив 297,4 тис. грн. Така динаміка фонду оплати праці зумовлена тим, що у 2003 році середньо облікова чисельність працівників становила 48 чоловік, у 2004 році - 18 осіб, у 2005 - 49 осіб. Крім того, в останньому році значно зросла середня заробітна плата у зв'язку із зміною законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

Аналізуючи склад фонду оплати праці на ПСП „Маяк”, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу у ньому займає стаття „Фонд основної заробітної плати” (91,36% - у 2003 році, 97,14% - у 2004, 94,1% - у 2005).

Другою складовою фонду оплати праці є додаткова заробітна плата. Питома вага додаткової заробітної плати у 2003 році становила 8,64%, у 2004 році - 2,86%, у 2005 - 5,99%.

Стаття інших заохочувальних виплат і компенсацій протягом 2003-2005 років відсутня.

На основі аналізу структури і динаміки витрат за 2003-2005 роки на ПСП „Маяк”, можна зробити наступні висновки.

Відбулось збільшення середньої заробітної плати одного працюючого протягом 2003-2005 років з 2,3875 тис. грн. до 6,069 тис. грн. Причинами цього є зростання фонду оплати праці.

Коефіцієнт співвідношення середньої продуктивності праці та середньої заробітної плати у 2003 році становив 10,46, у 2003 - 15,13, у 2005 - 3,56. Тобто, щороку відбувалось зниження цього співвідношення.

У 2004 році темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту середньої заробітної плати, що оцінюється позитивно для підприємства, однак у 2005 році темпи росту середньої заробітної плати становили 308,29%, а темпи росту середньої продуктивності праці - 72,48%. Така динаміка оцінюється досить негативно, оскільки свідчить про неекономне витрачання коштів на оплату праці. Випереджуючі темпи росту середньої заробітної плати в порівняні з темпом росту продуктивності праці забезпечує підприємству зростання собівартості та зниження рентабельності. Така ситуація оцінюється негативно для підприємства.

У 2003 році зарплатовіддача, яка визначається як відношення обсягу виробленої продукції до фонду оплати праці, становила 10,46 грн./грн., тобто на 1 грн. заробітної плати припадало 10,46 грн. обсягу виготовленої продукції, у 2004 році зарплатовіддача зросла до 15,13 грн./грн., що оцінюється досить позитивно, оскільки свідчить про ефективність витрачання коштів на оплату праці, однак у 2005 році значення показника скоротилось на 11,57 і склало лише 3,56 грн./грн.. Таке різке скорочення оцінюється негативно, зважаючи на те, що у цей період відбулось також скорочення продуктивності праці.

Зарплатомісткість продукції - обернений показник до зарплатовіддачі. У 2003 році зарплатомісткість продукції становила 9,56 коп./1 грн., тобто на 1 грн. виготовленої продукції витрачалось 9,56 коп. фонду оплати праці. У 2004 році цей показник зменшився на 31%, що є досить позитивним, однак у 2005 році досягнув значення 28,11 коп./1 грн., тобто зріс більш, ніж у 4 рази. Така динаміка також оцінюється негативно.

На 2006 рік прогнозується збільшення фонду оплати праці до 335,3 тис. грн., фонду основної заробітної плати - до 311,3 тис. грн., фонду додаткової заробітної плати - до 34,8 тис. грн.

Витрати на оплату праці зростуть до 387,3 тис. грн., відрахування на соціальні заходи - 144,6 тис. грн.

Передбачається, що кредиторська заборгованість за розрахунками з оплати праці складе 16,3 тис. грн. на кінець 2006 року, заборгованості за розрахунками зі страхування не передбачається.