Амортизаційний фонд, його формування та використання

Висновки

1. Амортизація - економічний процес, який кількісно відображає втрату знаряддями праці своєї вартості і поступове перенесення її на новостворену продукцію з наступним нагромадженням ресурсів для відтворення основних засобів. Амортизація є грошовим виразом фізичного та морального зносу основних фондів. Вона здійснюється з метою повної заміни основних фондів при вибутті.

2. Усі основні засоби, крім землі підлягають фізичному та моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних та економічних факторів вони поступово втрачають свої якості та приходять до непотребу. Поступове перенесення вартості діючих основних фондів на готовий продукт та накопичення грошового фонду для заміни зношених об'єктів називається амортизацією. Є декілька різноманітних концепцій амортизації.

3. Все майно, яке підлягає амортизації об'єднано в чотири категорії:

1)будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;

2)транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі, меблі, офісне обладнання; побутові електромеханічні прилади та інструменти; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації;

3)інші основні фонди, що не ввійшли до попередніх груп;

4)нематеріальні активи.

4. Усі матеріальні активи довгострокового використання, крім землі, мають обмежений строк експлуатації. Внаслідок обмеженості строку служби вартість цих активів повинна розподілятися на витрати протягом усіх років їх експлуатації. Двома головними причинами обмеженості строку служби активів є фізичний та моральний знос (застаріння).

5. Основне питання амортизаційної політики - який метод амортизаційних відрахувань обрати. Щоб відповісти на це питання треба детально розгляну усі існуючи методи та визначити фактори, що пов'язані з експлуатацією об'єктів основних засобів, бо чітких рекомендацій по цьому приводу у світі не існує. Обраний метод нарахування амортизації закріпляється наказом та відображається у обліковій політиці підприємства.

6. Нарахування амортизації (зносу) регламентується П(С)БО №7, за яким амортизація - це систематичне розподілення вартості основних засобів, які амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нарахування амортизації основних засобів робиться такими методами:

прямолінійний;

виробничий;

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний;

списання та заміни;

групового та складового обліку зносу;

оцінки товарно-матеріальних ресурсів.

7. Амортизаційні відрахування - один з головних джерел здійснення реальних інвестицій. За допомогою амортизації регулюється швидкість звороту основних засобів, інтенсифікується процес її відтворення, регулюється технічна та виробнича політика на підприємстві. В Україні не вироблено амортизаційної політики, яка б дала змогу стимулювати використання одного з найбільших інвестиційних ресурсів. Необхідно створити таку систему амортизації, яка б у рамках загальнодержавного регламенту дала змогу кожному підприємству обирати найсприятливіші режими відновлення основних фондів.

8. Основними факторами, що зумовлюють розмір амортизаційних відрахувань на підприємстві є:

обсяги основних фондів та нематеріальних активів, що амортизуються;

напрями та обсяги руху основних фондів та нематеріальних активів;

механізм державного регулювання амортизації;

структура основних фондів та нематеріальних активів;

метод нарахування амортизації, що використовується підприємством;

вік основних фондів та нематеріальних активів та ступінь їх амортизації.

9. Обґрунтування доцільності застосування методу амортизації чи вибору з кількох можливих передбачає проведення таких заходів:

1)розрахунок розміру амортизаційних відрахувань та роки амортизаційного періоду;

2) розрахунок обсягу чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства за роками амортизаційного періоду;

3) розрахунок грошового потоку підприємства за роками амортизаційного періоду, який визначається як сума амортизаційних відрахувань і чистого прибутку;

4) визначення теперішньої вартості сукупного грошового потоку, який сформовано протягом амортизаційного періоду з урахуванням фактору дисконту.

Список використаної літератури

Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. - Житомир: ЖІТІ,2001.-672с.

Безуглий А. Основні фонди та наслідки державної амортизаційної політики// ЕФП.-2000.-№8.-с.76.

Безуглий А. Основні фонди та наслідки державної амортизаційної політики// ЕФП.-2000.-№9.-с.79.

Безуглий А. Про вилучення амортизаційних нарахувань на деякі аспекти концепції державної амортизаційної політики// ЕФП.-2000.-№1.-с.67.

Брунько В. Про амортизаційну політику// Економіка України.-1994.-№5.-с.88.

Баб'як Н.Д. Вплив амортизаційних відрахувань на результати фінансово-господарської діяльності підприємств//Фінанси України.-2001.-№11.-с.34.

Каменська Т. Амортизація основних фондів// Все про бухгалтерський облік. - 2000.-№52.-с.82.

Лях Л., Короткевич О. Основне протиріччя державної амортизаційної політики та шляхи його подолання// Економіст.-2000.-№3.-с.103.

Лук'яненко О.О. Амортизаційна політика в Україні// Фінанси України.-2000.- №10.-с.46.

Карєв В. Розрахунок амортизації // Бухгалтерський облік та аудит.-2001.-№11,12.-с.93.

Клинков Г.І., Несторенко В.П. Основи економічної теорії, політеконоиічний аспект. - Київ: Вища школа,1994.-287с.

Орлов П., Орлов С. Прискорена амортизація и прискорений знос основних фондів// Економіка Украины.-1999.-№5.- с.74.

Сердюк В. Н. Бухгалтерський облік. - Донецьк: Дон НУ,2002. - 448с.

Урчукін В. Роль амортизації в обновленні основних фондів// Економіка радянської України.-1987.-№9.-с.58.

Філімонова Л. Бухгалтерський облік основних фондів// Податки і бухгалтерський облік.-2000.-№50.-с.61.

Хмелевський Є. Амортизаційна політика и оновлення промислово - виробничих фондів// Економіка України.-1999.-№2.-с.78.