План

Вступ

1. Міжнародний досвід аудиторської діяльності. Професійні організації аудиторів

2. Система незалежного фінансового контролю (аудиту) в Україні

3. Відношення країн Європейського союзу до аудиту

Висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

Курс України на формування ринкових відносин у сфері господарювання значною мірою змінив правове положення підприємств. Змінюється значення обліку та оцінки результатів господарської діяльності як підприємств, так і підприємців. В умовах ринкової економіки роль обліку і оцінки суттєво зростає, оскільки завдяки ним приймаються рішення про зміни напрямів виробництва, його оновлення, переміщення капталу відповідно до ринкової кон'юнктури. Вони залишаються необхідними елементами діяльності будь - якого підприємства.

Водночас кризові явища в економіці, криміналізація більшості її галузей у значній мірі є результатом прорахунків у правовому та організаційно - управлінському забезпеченні реформ. За цих умов, проблеми боротьби з економічною злочинністю набувають першочергового значення. Призупинити, локалізувати й подолати їх зможуть лише висококваліфіковані фахівці, що сполучили у своєму арсеналі юридичні й економічні знання.

Поштовхом до становлення аудиторства в України стало прийняття в 1993 році Закону "Про аудиторську діяльність". Зростання попиту на аудиторські послуги з боку суб'єктів підприємницької діяльності особливо відчувалося до 1 жовтня 1995 року, тобто до того терміну, коли необхідно було підтвердити достовірність даних за рік (обов'язковий аудит або аудит за законом). Але на сьогодні загальний обов'язковий аудит на законодавчому рівні не існує за винятком акціонерних товариств, підприємств з іноземним капіталом, торговців цінними паперами тощо.

В Україні ще як слід не налагоджена нормативна, методологічна і організаційна база аудиту.

Тому мета данної роботи - це узагальнення своєї і зарубіжної практики регулювання (контроль) аудиторської діяльності.

Контрольна робота включає вступ, два розділи та висновки, список використаних джерел всього 7.

1. Міжнародний досвід аудиторської діяльності. Професійні організації аудиторів

Ведучі країни розвитого ринку в Європі й Америці мають багатовіковий досвід проведення аудита. Як розвитий інститут правової економіки і сучасного цивільного суспільства аудит сформувався саме на Заході. (Його історія велика і вона може бути предметом окремого дослідження.) [6, стр. 22-23].

У результаті до дійсного часу створена міцна міжнародна правова основа аудита, докладно розроблені форми його організації, видаються і постійно поповнюються великі методичні матеріали для аудиторів. У них визначені і класифіковані основні поняття, терміни, категорії аудиторської діяльності.

Вивчення і накопичений досвід вітчизняних аудиторських фірм показують, що він має визначені яскраво виражені національні особливості (наприклад, він прямо, а не побічно зв'язаний з консалтингом), хоча багато положень, що містяться в іноземних джерелах, цікаві і придатні для того, щоб допомогти становленню аудиторських фірм України.

Спочатку і на Заході аудит був не чим іншим, як перевіркою і підтвердженням вірогідності бухгалтерських документів і звітності. Аудитори в основному розглядали первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, а також складену на їхній основі бухгалтерську звітність. Потім аудитори-професіонали стали більш уважно вивчати взаємини між людьми (між організаторами і виконавцями бізнесу своїх клієнтів), що складають і використовують бухгалтерські документи і записи.

Сучасний аудит, у тому числі і на Заході, - це аудит, заснований на ризику. Це процес, у якому використані позитивні сторони не тільки підтверджуючого, а також системно-орієнтованого аудита, але й аудита, переважно заснованого на статистичному або нестатистичному вибірковому дослідженнях.

Для всіх бухгалтерів і аудиторів на Заході обов'язкове дотримання принципів бухгалтерського обліку, що іноді називають стандартами - GААР (Generally Accepted Ассоuntіng Principles). Наприклад, у США власне стандарти по бухгалтерському обліку затверджує незалежна рада - FASB (Financial Accounting Standards Board) після тривалих публічних обговорень.

Крім бухгалтерських стандартів застосовуються також стандарти аудита - GАА (Generally Accepted Auditing Standards), що допомагають аудитору в проведенні перевірок, що підказують рішення і порядок роботи. Стандарти аудита підготовляє спеціальний відділ АIСРА - Рада по стандартах аудита. Вони обов'язкові для всіх аудиторів країни. При їхньому порушенні (тобто у випадках неспроможності аудита) суди й інші органи, що здійснюють нагляд над аудиторами, вправі припинити їхню діяльність [6 , стр.79-81].

Незалежні аудитори можуть працювати індивідуально, але частіше вони поєднуються у фірми й організації (це більш ефективно), що можуть мати різні найменування. Так, у західній практиці й у сучасній економічній літературі достатньо відомі фірми присяжних бухгалтерів (СА firms у Великобританії) чи фірми дипломованих суспільних бухгалтерів (СРА firms у США) [102, стр.96-99].

У країнах Заходу функціонують десятки тисяч аудиторських фірм (тільки в США їх більш сорока п'яти тисяч [6, стр. 119]), від часток, що складаються з одного чи чоловік декількох присяжних бухгалтерів (таких фірм близько 90-95 %), до величезних, які мають вирішальну роль у світовому аудиті.

Захоплення влади корпораціями на Заході й інтернаціоналізація капіталу в нашому бурхливому столітті також підвищили роль аудиторських фірм. Виникли (особливо після другої світової війни) і надзвичайно зміцніли монополісти, перші транснаціональні корпорації аудиторів. Це була "велика вісімка", що, після відповідних трансформацій, перетворилася спочатку в "шістку", а з 1998 р. - у "п'ятірку", зважаючи на скандал з “Андерсеном”, можливо у “четвірку”[6, стр. 100-101].

Авторитетні професійні і ділові видання багатьох країн періодично публікують різні списки ведучих аудиторсько-консультаційних фірм (як національних, так і транснаціональних).

По транснаціональних корпораціях, у які зараз перетворилися ведучі аудиторсько-консультаційні фірми, у таких списках, як правило, містяться також зведення про кількість країн, у яких вони функціонують (з 90-х рр. і в Росії). Зрозуміло, дані показники характеризують не тільки статику, але і динаміку показників, що приводяться в подібних рейтингах, [6, стр. 30].

Серед найбільших аудиторських фірм насамперед можна назвати:

1) Соорегs аnd Lybrand ("Купері і Лайбранд", англо-американська), з 1998 р. злилася з Price Waterhous ("Прайс Уотерхаус", також англо-американська).

2) Deloitte and Touch (Дилойт і Туш", американо-японська).

3) Arthur Andersen (Артур Андерсен), американська).

4) Ernst and Young ("Эрнст і Янг", шотландська).

5) KPMG (КПМГ), у тому числі Реаt Магwіск, ВDО й ін..

Загальноприйняте збірне ім'я цих фірм - "велика п'ятірка". Це дійсно авторитетні в усьому світі монополісти, і у своїй сукупності перераховані п'ять фірм - визнаний і великодосвідчений лідер міжнародного аудиторсько-консультаційного бізнесу. Слід зауважити, що компанія Arthur Andersen ще не ліквідована на цей час і за своїми обсягами ще може відноситись до “п'ятірки”.

Кожна з названих фірм має велику кількість офісів у різних країнах, усі вони є членами Інституту присяжних бухгалтерів. "Велика п'ятірка" обслуговує близько 90% найбільших клієнтів. Ці фірми здатні виконувати великі міжнародні проекти, роблячи практично весь спектр аудиторсько-консультаційних послуг, із залученням не тільки свого чималого штату в Україні, але і необхідних фахівців з інших офісів, у тому числі добре знайомих з економіко-юридичними особливостями залучення до участі у виконанні такого проекту чи підприємців владних структур тієї чи іншої країни.

Але і "велика п'ятірка" - це ще далеко не весь аудит і в країнах Заходу. Крім цих величезних, граючих вирішальну роль у світовому аудиті і фірм, що вважаються транснаціональними корпораціями, майже скрізь існують і аутсайдери від аудита. Це невеликі аудиторські фірми, і за умови державної підтримки (хоча б на рівні вітчизняного права!) вони цілком життєздатні. На щастя, в аудиторській діяльності це можливо, оскільки дійсний аудитор, як правило, - особистість, інакше він не аудитор.

Функціонування великої кількості аудиторських фірм не дозволяє деяким користувачам оцінити незалежність і компетентність окремих фірм. Професійне поводження аудиторів у США контролюється дуже різними способами . В Україні така система тільки починає створюватися, хоча деякі її елементи в первісних варіантах уже є, наприклад кваліфікаційні іспити аудиторів, вимоги їх безупинної професійної підготовки, перші спроби створення вітчизняних стандартів по проведенню аудита і т.д.

Аудиторська Палата України планує стати членом Міжнародної асоціації бухгалтерів і аудиторів (International Federation of Accountants - IFAC), у яку входить близько 90-100 країн світу. (Повний перелік цих країн публікується в щорічному звіті цієї міжнародної асоціації).

IFAC довгий час установлювала міжнародні норми аудита (через Міжнародний комітет з аудиторської практики), але недавно прийняла рішення перейменувати їх у стандарти аудита. Очевидно, це зроблено для підвищення авторитетності зазначених документів. Вони можуть стати основою для підвищення якості аудиторських послуг. Ці норми і стандарти ІFАС встановлює в декількох областях:

- міжнародні норми по аудиті;

- міжнародні практичні правила управлінського обліку;

- міжнародні норми по суспільному секторі.

Усю свою роботу з аудита й обліку ІFАС організує через свої комітети. В даний час серед них: Комітет з аудиторської практики, Комітет з навчання, Комітет з етики, Комітет з фінансового обліку й управлінського обліку, Комітет із планування, Комітет із суспільного сектора й ін.[60, с.126-129]. У кожній країні організація аудита може мати свої національні особливості, хоча в цілому аудитори усього світу виконують приблизно ту саму за своїм характером роботу. А стандарти і норми аудита не скасовують національні норми і стандарти тієї чи іншої країни.

Навпроти, багато країн розробляють свої власні стандарти і норми, свою методологію аудита, з орієнтацією на необхідність забезпечення основних мінімальних вимог ІFАС.

Національні традиції, а також суспільні асоціації аудиторів грають дуже велику роль у становленні і розвитку аудиторської діяльності. Так, у США на розвиток аудита вплинув Американський інститут присяжних бухгалтерів (АІСРА). На нього покладені обов'язки:

1. установлення професійних вимог для присяжних бухгалтерів;

2. проведення досліджень і публікація матеріалів на теми, зв'язані з бухгалтерським обліком і аудитом;

3. консультаційні послуги для адміністрації;

4. консультаційні послуги в області оподатковування й ін. [6, стр.134-135].

На розвиток аудита вплинули багато інших установ, асоціації й інститутів. Кожний з них був створений для виконання визначених задач, у них маються дуже різні підходи до аудиторської діяльності.

Однієї з найважливіших, мабуть, варто назвати Комісію з цінних паперів і біржових операцій (Securities and Exchange Commission SЕС), що відповідає за розвиток і стійкість фінансового ринку. Крім того, у США існує Головна служба обліку- (The United States General Accounting Office, надалі - GАО). Це позавідомча служба законодавчої галузі федерального уряду. GАО відповідальна тільки перед Конгресом США. Її очолює головний контролер, що і звітує перед конгресом. Основний обов'язок аудиторського персоналу GАО виконувати функцію засвідчення аудиторів саме для конгресу.

Різні урядові заклади США періодично надають для конгресу визначені види фінансової інформації (у тому числі і про витрату бюджетних коштів, виконанні урядових замовлень). Велика частина підготовленої ними інформації піддається аудиторській перевірці фахівцями GАО перед її представленням конгресу. Оскільки витрати і доходи урядових закладів визначаються законодавчими актами, то основний зміст цих аудитів - не традиційний аудит завершеної бухгалтерської звітності, а аудит на відповідність. Інші обов'язки аудиторів GАО в принципі такі ж, як і у фахівців незалежних аудиторських фірм.[6, с.144-145].

Крім перерахованих організацій, що поєднують аудиторів у США, варто назвати такі, як:

- Американська асоціація бухгалтерів (Аmеrісаn Accounting Association - ААА), що поєднує головним чином викладачів бухгалтерського обліку, аудита і фінансового аналізу;

- Національна асоціація бухгалтерів США (National Association of Accountants - NАА). Це позавідомча асоціація бухгалтерів, що працює в різних галузях матеріального виробництва, неприбуткових підприємствах, банках, страхових компаніях і ін..

- Інститут фінансових працівників (Financial Executives Institut -FEI), у якому об'єднані головним чином фінансові директори і головні бухгалтери;

- Асоціація бухгалтерів державних установ (Association of Government Accountants - АGА). У цій асоціації складаються бухгалтери державних (федеральних, рідше муніципальних) установ, служб і агентств;

- Асоціація фахівців з комп'ютерного аудиту (EDP Auditors Association) і ін..

Широко відомі також основні організації, що поєднують присяжних бухгалтерів у Великобританії:

- Інститут присяжних бухгалтерів Англії й Уельсу (The Institute of Chartered Accountants in England and Wales - ICAEW чи АСА, FCA);

- Суспільна асоціація дипломованих бухгалтерів (The Chartered Association of Certified Accountants - САСА чи АСА, FССА);

- Суспільний інститут бухгалтерів-аналітиків (The Chartered Institute of Management Accountants - СІМА чи АСМА, FСМА);

- Інститут присяжних бухгалтерів Шотландії (Тhе Institute of Chartered Accountants of Scotland -ICAS чи СА);

- Суспільний інститут національних фінансів і бухгалтерського обліку (Тhе Chartered Institute of Public Finance and Accountancy -CIPFA чи IPFA);

- Інститут присяжних бухгалтерів Ірландії (The Institute of Chartered Accountants of Ireland ІСАІ чи ACA, FCA);

У Китаї, що раніш нашої країни встав на шлях ринкових перетворень, ще в 1982 р. була створена Аудиторська адміністрація КНР. Крім того, під програму розвитку аудита Китай одержав і використовував 180 млн дол. І отут дійсно прислухаєшся до думки Збигнєва Бжезинского: "Китайська модель реформ виразно довела, що вона більш успішна, чим радянський варіант перебудови" [6, с.160-163].

Робота зовнішніх (незалежних) аудиторів багато в чому спирається на результати роботи аудиторів внутрішніх (більш докладно це розглянуто в параграфі 1.8 дійсної глави). У США професійна організація внутрішніх аудиторів була створена в 1941 р. і одержала назву Інституту внутрішніх аудиторів, що незабаром прийняла девіз: прогрес через партнерство. На початку 70-х рр. інститут переніс свій міжнародний центр у штат Флорида.

Така організація внутрішніх аудиторів була викликана необхідністю об'єднати їхні розрізнені зусилля по захисту своїх інтересів, а також по подальшому розвитку професійної майстерності, підвищенню ефективності діяльності. Інститут координує і регулює діяльність внутрішніх аудиторів, забезпечує загальноосвітню діяльність і розробляє норми даної професійної практики. Він постійно розширює свої функції і служби внутрішніх аудиторів.

Інститут визнаний авторитетом у професійному світі внутрішніх аудиторів. Він нараховує десятки тисяч членів, що працюють більш ніж у 100 країнах. Крім відділень інституту в США маються національні інститути того ж профілю в Австралії, КНР, Індії, Ізраїлі, Японії, Малайзії, Новій Зеландії, Південній Африці, Великобританії і Північній Ірландії.

2. Система незалежного фінансового контролю (аудиту) в Україні

Правові засади здійснення незалежної аудиторської діяльності в Україні базуються на Законі України "Про аудиторську діяльність" [2].

Основне завдання цього закону - "створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника". Також аудитори мають вести свою діяльність у відповідності із Національними нормативами аудиту (затверджені рішенням Аудиторської палати України 18.12.98) [3].

Основним базовим елементом системи незалежного фінансового контролю є сертифіковані аудитори, які на підставі ліцензії від свого імені чи від імені аудиторської фірми здійснюють аудиторську діяльності.

Організаційне і методологічне керівництво аудиторською діяльністю в Україні здійснює Аудиторська палата України (АПУ). АПУ є незалежним самостійним органом, головним завданням якого є:

- сприяння розвитку аудиту в державі;

- вирішення принципових питань аудиторської діяльності в Україні на єдиній методологічній основі;

- сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності) аудиторів;

- ліцензування (дозвіл) на право займатися аудиторською діяльністю;

Перелік аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, визначен у реєстрі, затвердженом Рішенням Аудитрської палати України від 31.10.00.

Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги - це офіційний загальнодержавний реєстр аудиторських фірм і аудиторів - суб'єктів підприємницької діяльності, які зареєстрували свою аудиторську діяльність згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність"[4].

Визначення аудиту, аудиторської діяльності (аудиторських послуг, супутніх аудиторських робіт тощо) та суб'єкта аудиторської діяльності регламентується Законом України "Про аудиторську діяльність", Національними нормативами аудиту та Кодексом професійної етики аудиторів України.[2,26].

Про включення до Реєстру суб'єкта аудиторської діяльності видається свідоцтво встановленого Аудиторською палатою України.

Реєстр ведеться в розрізі кожного легалізованого суб'єкта аудиторської діяльності з деталізацією за адміністративно-територіальними одиницями України (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь).

Аудиторська палата України щорічно, станом на 1 січня поточного року, оприлюднює у засобах масової інформації Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, які завчасно подали звіт та підтвердили свою аудиторську діяльність за звітний рік. Зміни, внесені до Реєстру,оприлюднюють щомісячно.

Відповідальність за достовірність наданих для внесення в Реєстр даних несуть виключно керівники суб'єктів аудиторської діяльності.

Регіональні відділення АПУ і САУ контролюють і підтверджують подану до Реєстру інформацію, яка стосується аудиторських фірм (аудиторів) їх регіонів.

Крім цього, з метою захисту своїх інтересів, аудитори України об'єднані у професійну громадську організацію - Спілку аудиторів України, яка діє на місцях через свої осередки за наявності у них не менше п'яти аудиторів. Крім цієї громадської організації також існує Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України.

МСА "Контроль якості аудиторської роботи".

Цей МСА стосується роботи аудиторських фірм приватного сектору. В багатьох випадках аудиторські перевірки урядових установ та інших суб'єктів господарювання державного сектору виконуються найвищими аудиторськими установами (НАУ), іншими організаціями, призначеними в законодавчому порядку, або аудиторами-практиками.

Загальні принципи цього МСА з контролю якості рівною мірою стосуються НАУ. Однак окремі процедури і політика можуть бути незастосовними (наприклад, прийняття та утримання клієнтів, НАУ, організовані на колегіальній основі). До державного сектору можуть застосовувати додаткову політику, призначену для аудиторів державного сектору.

Крім того, у державному секторі деяких країн контроль якості взагалі має інше значення, ніж прийняте в цьому МСА. Забезпечення якості - це термін, що вживається до внутрішніх процедур нагляду і перевірки, тоді як контроль якості є терміном, що вживається до зовнішніх перевірок якості.

Нижче на рис. 2.1., зображено систему незалежного фінансового контролю аудиту в Україні.



Рисунок. 2.1. Система незалежного фінансового контролю (аудиту) в Україні

3. Відношення країн Європейського союзу до аудиту

В той час, коли всі країни Європейського Союзу та всього світу працюють над посиленням нагляду за професією аудитора шляхом удосконалення діючих систем зовнішнього контролю, підвищенню довіри до професії аудитора, визнання аудиторів країни в усьому світі, Україна лише починає будувати свій незалежний зовнішній нагляд за професією. Аудит не може існувати без якісної незалежної системи зовнішнього нагляду за професією, саме тому у світі відсутня довіра до незалежних аудиторів України.

Діючий Уряд України в своїй політичній програмі декларує найскорішу інтеграцію країни до єдиної Європи. Саме тому, аудиторській спільноті України дуже важливо вивчити досвід країн Європейського Союзу у побудові системи незалежного нагляду за професією аудитора та якістю аудиторських послуг. Такий зовнішній нагляд повинен відповідати вимогам законодавчих актів Європейського Союзу та, насамперед, повинен бути незалежним.

В світі відомо декілька моделей побудови системи нагляду за професією аудитора, а саме:

1. Нагляд здійснює приватна суспільна організація за дорученням держави. Прикладом є Комітет з нагляду за звітністю публічних компаній (PCAOB), який був створений у США у відповідності із Законом Сарбанеса-Окслі від 2002 року. Така ж система запроваджена і у Великобританії.

2. Нагляд здійснює державний орган, який є елементом фінансової інституції, та контролює роботу біржових структур. Така система запроваджена в Австралії, Голландії, Італії.

3. Змішана модель, яка застосована в Німеччині. Така модель передбачає, що існуюча суспільна організація аудиторів, Аудиторська палата, і надалі здійснює нагляд за професією, однак Аудиторську палату контролює незалежний державний орган - АПАК.

Досвід Німеччини може стати одним із прикладів для України.

Федеративна республіка Німеччина для України є найбільшим іноземним інвестором та другим за обсягами торговельним партнером. Німеччину можна назвати адвокатом України в просуванні до Європейських та Світових структур.

Нагляд за професією аудитора в Німеччині здійснюється з 2005 року спеціальним незалежним державним органом контролю - Комісією по нагляду за професією аудитора (АПАК).

З Керівником Секретаріату АПАК, Тімом Фолькманном, зустріласьу м. Берлін Олена Макеєва 19 березня 2008р.

Передумовою створення Комісії по нагляду за професією аудитора стала світова криза, гучні скандали найвідоміших компаній, і як результат - недовіра світової спільноти до аудиторів.

Досвід Німеччини з нагляду над професією до 2005 року свідчить про те, що контроль над професією аудитора здійснювався за принципом peer review, коли аудитори перевіряли аудиторів, тобто для перевірки аудиторських компаній залучали інших аудиторів, які були членами Аудиторської палати Німеччини (WPK). Ці фахівці обиралися простою більшістю на засіданні Ради WPK без спеціальних процедур. Звичайно, в такому разі сумніви викликали твердження про незалежність подібної перевірки. До того ж, структура такої організації контролю суперечила останнім вимогам ЄС, зокрема Директиві 2006/43/ЄС. Задля дотримання міжнародних норм щодо аудиту, зокрема, цієї Директиви, та з метою уникнення залежності аудиторів при здійсненні контролю було створено АПАК, як альтернативу PCAOB.

АПАК було створено на базі відповідного закону, який набрав чинності наприкінці 2004 року, а сама АПАК розпочала свою роботу 1 січня 2005 року. Таким чином, обов'язки по контролю над професією аудитора було поділено між WPK та АПАК. При цьому WPK і надалі контролює діяльність аудиторів, у той час як АПАК здійснює контроль над WPK та має пріоритети при прийнятті рішень. Зокрема, АПАК може відхилити те чи інше рішення WPK або самостійно ухвалити рішення. Таким чином, на АПАК покладено обов'язок приймати остаточне рішення та нести відповідальність.

Види контролю по нагляду за професією аудитора в Німеччині:

-Контроль за здійсненням професії аудитора;

-Контроль якості аудиторських послуг.

Контроль за здійсненням професії

застосовують у випадках, коли наявна підозра у тому, що аудитор припустився помилки, або є скарга клієнта чи повідомлення у пресі тощо, тобто існує конкретне обвинувачення, і це стає відомим АПАК або WPK. По результатах проведеної перевірки WPK може вживати такі заходи:

1. Виносити догану;

2. Призначати штрафи (максимальний розмір - до 50.000 євро);

3. Передавати справу до суду.

Якщо порушення серйозне, то WPK звертається до Генеральної прокуратури, яка подає відповідний позов до дисциплінарного суду. Максимальний розмір дисциплінарної відповідальності складає 500.000 євро, цю суму стягують з фізичної особи - аудитора та така відповідальність не може бути застрахована. Крім того, суд може заборонити або займатися аудиторською діяльністю в цілому, або заборонити здійснювати окремі види діяльності (як на певний строк, так і назавжди). WPK надає повну підтримку Генеральній прокуратурі під час розслідування справи.

Контроль якості аудиторських послуг нараховує дві складові:

1. Контроль організації аудиторської компанії;2. Контроль виконання замовлення.

Контроль організації аудиторської компанії передбачає те, що аудиторська компанія не припускається помилок, якщо у ній наявна певна структура, що відповідає встановленим вимогам, наприклад:

-аудитори та співробітники володіють необхідною кваліфікацією;

-компанія регулярно проводить курси з підвищення кваліфікації в певній кількості годин (при цьому слід зважати на те, що аудитор, який проходить курси з податкового консультування, наприклад, і не відвідує курси з власне аудиту, може не вважається таким, що має право проводити аудит);

-рівень незалежності аудитора від замовника під час прийняття замовлення;

-організація внутрішнього контролю в аудиторській компанії.

Контроль виконання замовлення

передбачає контроль конкретної аудиторської перевірки, здійсненої аудиторською компанією. Звичайно, здійснюється вибіркова перевірка, оскільки її здійснюють фахівці - аудитор, які знають, де можна припуститися помилок у тому чи тому випадку та акцентують увагу саме на таких помилках.

Результатом такої перевірки не обов'язково мають бути санкції - аудиторській компанії можуть просто вказати на виявлені помилки. У разі повторного виявлення можуть вживатися певні санкції.

Після проходження контролю видається сертифікат, без наявності якого аудиторська компанія не має права проводити законодавчо передбачені обов'язкові аудиторські перевірки - вона може здійснювати винятково добровільний аудит, податкове консультування тощо.

Німецьким Законом про аудиторську діяльність передбачена максимальна професійна відповідальність аудиторів перед третіми особами, яка підлягає обов'язковому страхуванню, в таких розмірах: 1 мільйон євро - для аудиту підприємств, що не є учасниками ринку капіталу, та 4 мільйони євро - для аудиту підприємств, що є учасниками ринку капіталу.

В особистих повноваженнях WPK (кількість штатних співробітників - 120) залишився дисциплінарний контроль, реєстрація аудиторів та проведення іспитів, ведення реєстру аудиторів.

Останні зміни у системі нагляду за професією аудитора в Німеччині

У вересні 2007 року чинності набули нові законодавчі положення, відтак була запроваджена нова структура контролю - так звана інспекція (англ. inspection). Цей контроль застосовують лише стосовно тих аудиторських компаній, які підтверджують фінансову звітність підприємств, що працюють на ринку капіталу. У будь-яких інших випадках контроль за професією та якістю послуг з боку WPK та АПАК здійснюється виключно у тому разі, коли наявний привід для проведення такого контролю (скарга клієнта, повідомлення у пресі, банкрутство компанії тощо).

Інспекцію проводять так звані інспектори, які є співробітниками WPK - сертифікованими аудиторами, однак не представляють інтереси жодної аудиторської компанії. До того ж, усі члени WPK є аудиторами та не є співробітниками будь-яких аудиторських компаній. Якщо інспектор працював перед своїм призначенням у якійсь аудиторській компанії, то він протягом 5 років не має права брати участь у інспекції, яка проводиться у цій компанії. Інспекції проводяться не лише через чітко встановлені проміжки часу, а й за ініціативи АПАК. Вони є платними. Для аудиторських компаній, які мають більше 25 клієнтів - учасників ринку капіталу - передбачені щорічні інспекції, для решти компаній - кожні 3 роки. Водночас АПАК може прийняти рішення про позачергову перевірку. Представники АПАК супроводжують усю інспекцію, яку проводить команда із 4-5 осіб. Окрім перевірки здійснення професійної діяльності та контролю якості особлива увага приділяється культурі внутрішніх стандартів кожного підприємства (виконання окремих доручень керівництва, філософія компанії тощо).

Пан Тім Фолькманн працює у Європейській групі органів нагляду за аудиторами - European Group of Auditors' Oversight Bodies, яка була створена Європейською комісією у грудні 2005 року. Мета Групи - організація співробітництва між системами публічного нагляду та аудиторськими компаніями в Європейському союзі. Членами групи є представники відповідних наглядових органів країн-членів ЄС. Крім того, Група здійснюватиме допомогу при імплементації Міжнародних стандартів аудиту. Нещодавно Група провела аналіз систем публічного нагляду в 60 країнах світу, за винятком країн - членів ЄС. По результатах аналізу ці країни були поділені на 4 категорії. До першої потрапили такі країни, як США, Австралія, Японія, Швейцарія, де така система нагляду є високорозвиненою. Україна потрапила до 3 категорії, тобто до числа тих країн, де існують передумови для побудови системи зовнішнього нагляду за професією аудитора.

Підсумовуючі результати моїх власних спостережень, я дійшла висновку щодо побудови системи нагляду за професією аудитора в Україні.

1. Обов'язковому контролю здійснення професії аудитора повинні підлягати лише ті аудиторські компанії, що підтверджують фінансову звітність учасників ринку капіталу. Контроль за професією аудитора для решти аудиторських компаній повинен здійснюватися лише за умови наявності конкретного обвинувачення (скарги клієнта, повідомлення у пресі, банкрутства, тощо).

2. Регулярному контролю якості аудиторських послуг повинні підлягати всі аудиторські компанії. Такий вид контролю повинен попереджувати появу помилок в роботі аудиторських компаній, мати на меті покращення якості послуг та роботи аудиторської компанії. Результатом такого контролю якості аудиторських послуг мають бути рекомендації щодо покращення системи внутрішнього контролю аудиторської компанії.

3. Вищезазначені види контролю системи нагляду за професією аудитора має здійснювати незалежний орган.

ВИСНОВОК

Історія бухгалтерського обліку - це пошук розумних відповідей. Розвиток і становлення системи обліку відбувалися протягом чотирьох періодів:

1) класичного, що включає всю історію стародавнього світу і раннього середньовіччя (римські цифри);

2) з 1200 до 1850 року - народження позиційної системи лічби (арабські цифри), застосування якої дозволило створити подвійну бухгалтерію і забезпечити визначення фінансових результатів обліковими методами ;

3) з 1850 до 1950 року - різкого ускладнення економічного життя, розповсюдження обліку витрат і калькуляції собівартості, виникнення публічної звітності і аудиторства;

4) з 1950 р. - новітнього, пов'язаного з широким використанням електронно-обчислювальної техніки, з розробкою і впровадженням облікових та аудиторських стандартів [5, стр. 96-96 ].

Отже, незалежні аудитори і аудиторські фірми стали гарантом того, що підприємство має такий фінансовий стан, як оприлюднений. Спираючись на дані аудиторської перевірки, різні користувачі інформації можуть вирішувати питання про інвестування, спільну виробничу діяльність тощо.

Аудиторська служба швидкого розвитку набула у країнах з ринковою економікою. Уже через п'ять років після встановлення обов'язкового аудиту в Англії було прийнято такий самий закон у Франції.

Аудиторська діяльність у США виникла під безпосереднім впливом британської практики аудиту. У 1896 р. законодавчими органами штату Нью-Йорк був ухвалений закон, що регулював аудиторську діяльність. Тепер практично в усіх країнах світу з ринковою економікою існує громадський інститут аудиту зі своєю правовою і організаційною інфраструктурою.

Професійні організації бухгалтерів-аудиторів створені: у Великобританії - Інститут присяжних бухгалтерів Англії і Уельсу (1880 р.); США - Інститут дипломованих бухгалтерів (1887 р.); ФРН - Інститут аудиторів (1932 р.) і Палата аудиторів; Франції - Палата експертів-бухгалтерів і повірених бухгалтерів, Товариство комісарів по рахунках.

У розвинених країнах незалежний аудит є провідною формою фінансового контролю. Порівнюючи законодавство різних країн у галузі організації аудиту, можна виявити певну подібність, яка полягає у тому, що скрізь є нормативні акти про обов'язковий аудит річної фінансової звітності певних суб'єктів підприємництва, встановлені кваліфікаційні вимоги до аудиторів на право зайняття аудиторською діяльністю.

Розвиток аудиторської справи сприяв створенню великих транснаціональних аудиторсько-консультативних фірм, які мають свої філії і представництва у багатьох країнах ("Делойт енд Туш" та ін.).

Аудиторська діяльність у країнах СНД - в Україні, Російській Федерації, Білорусі, Казахстані, Вірменії, Узбекистані та інших - розвивається у міру формування ринкової економіки, урізноманітнення форм власності капіталу.

Аудиторська діяльність (аудит) - це підприємницька діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню незалежних позавідомчих перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно - разрахункової документації, податкових декларацій і інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів.

Це також надання інших аудиторських послуг (постановка, ведення і відновлення бухгалтерського обліку; аналіз господарсько-фінансової діяльності; складання декларації про доходи і бухгалтерську звітність; оцінка активів і пасивів економічного суб'єкта; надання допомоги в проведенні приватизації й інші послуги по профілю діяльності аудиторської фірми).

Фізичні особи мають право займатися аудиторською діяльністю самостійно, зареєструвавшись як підприємці, або в складі аудиторської фірми, уклавши з нею трудову угоду (контракт) [1].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Цивільний процесуальний Кодекс України, затверджений Законом від 18.07.1963.// Відомості Верховної Ради України. -- 1963.--№ 30. -- С. 464.

2. Закон України "Про аудиторську діяльність" // Відомості Верховної Ради України. -- 1993.--№ 23. -- С. 243.

3. Національни нормативи аудиту, затверджені рішенням Аудиторської палати України 18.12.98.

4. Економіка: Теоретичні основи.- Тернопіль: Астон, 1997

5. Бутинець Ф. Ф., Бардаш С. В., Малюга Н. М., Петренко Н. І. Контроль і ревізія: Підручник. -- Житомир: ПП "Рута", 2000. -- 509 с.

6. Сазерленд К., Бедді Дж., Басова О. Посібник з внутрішнього аудиту комерційних банків. - Європейська Комісія. -- Програма Тасіс. -- 1998. --226с.

7. Бухгалтерський облік. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 288 с