Главная Коллекция "Otherreferats" Бухгалтерский учет и аудит Облік короткострокових фінансових інвестицій

Облік короткострокових фінансових інвестицій

Означення та характеристика основних видів фінансових і короткострокових інвестицій. Аналіз операцій з цінними паперами, особливості їх бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності з урахуванням останніх змін в українському законодавстві.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 09.10.2009
Размер файла 42,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

4

План

Вступ

1. Облік вкладень у короткострокові боргові ціні папери з метою отримання інвестиційних доходів

2. Облік операцій з цінними паперами невласної емісії (облік інвестицій)

Висновок

Список використаних джерел

Задача №4

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ВСТУП

Поняття цінних паперів до 1 січня 2004 року наводилося у ст. 1 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”, який набрав чинності з 1 січня 1992 року. Згідно цього визначення “цінними паперами є грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам”. Не важко помітити, наскільки не точним є дане визначення.

Інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); майнові права, що випливають із авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у виді технічної документації, виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виробництва, але не запатентованих (“ноу-хау”); права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, обладнанням, а також інші майнові права, інші цінності.

Підприємства й організації, що не є кредитними організаціями й професійними учасниками ринку цінних паперів, також є активними учасниками ринку цінних паперів. Вкладаючи кошти в державні цінні папери (облігації й інші боргові зобов'язання), у цінні папери корпорацій і статутні капітали інших організацій; а також надаючи іншим організаціям позики на території України й за її межами, підприємства здійснюють фінансові вкладення.

З огляду на виняткову важливість цієї галузі для розвитку й стабілізації української економіки, ринок цінних паперів на сьогоднішній день розглядається як галузь інтенсивного контролю й регулювання з боку державних органів. Однією з форм контролю й виступає бухгалтерський облік, а стосовно до даної контрольної роботи - бухгалтерський облік короткострокових фінансових інвестицій.

Основною метою даної роботи є вивчення теорії й практики основ обліку цінних паперів з урахуванням останніх змін в українському законодавстві.

Головні завдання контрольної роботи - вивчення теоретичної бази бухгалтерського обліку цінних паперів, аналіз особливостей обліку різних цінних паперів, формування фінансових результатів від операцій із цінними паперами.

Структура роботи. У відповідності з поставленою метою та завданнями дана робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (всього 8), практичного завдання - задача, додатків.

1. Облік вкладень у короткострокові боргові ціні папери з метою отримання інвестиційних доходів

За цільовою ознакою інвестиції розподіляються на фінансові інвестиції, капітальні інвестиції і інвестиції в оборот . В даній контрольній роботі ми поведемо розмову тільки про фінансові інвестиції, притому лише про ті з них, які підпадають під критерій визнання їх короткостроковими (інша назва - поточні фінансові).

Активи, що кваліфікуються як поточні фінансові інвестиції, - це короткострокові боргові цінні папери (як правило, векселі, облігації, ощадні сертифікати) або короткострокові позики, надані іншим особам. Вкладення в короткострокові боргові цінні папери (придбання фінансових активів) здійснюється з метою отримання інвестиційних прибутків протягом терміну, обмеженого дванадцятьма місяцями, що залишилися до дати погашення. Найпоширенішими інвестиціями такого роду є короткострокові векселі та короткострокові облігації. Доходом від вкладень в боргові цінні папери можуть бути відсоток або дисконт. На думку експерта, Україна має розблокувати приватні інвестиції (ДОДАТОК В)

До фінансових інвестицій, як довгострокових, так і короткострокових, можуть належати також і фінансові вкладення, що ґрунтуються на відносинах позики. Таке інвестування здійснюється шляхом надання підприємством-кредитором своїх активів на визначений термін у розпорядження інших осіб - позичальників. Інвестиційним доходом в цьому випадку також є відсоток.

Короткострокові векселі. Придбання фінансового векселя є інвестиційною операцією. Оскільки підприємство-покупець тим самим надає продавцю кошти в оборот і, з іншого боку, отримує інвестиційний дохід у вигляді дисконту. Тому придбані фінансові векселі на термін до одного року, але понад трьох місяців, потрібно враховувати на рахунку 352, відкриваючи при цьому рахунок порядку 3521 "Боргові цінні”.

Звернемо увагу, що товарні векселі, прийняті на баланс як фінансові інвестиції (у цьому випадку на рахунок 35), і використані згодом для розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами за товари, роботи або послуги, перетворюють цю операцію на бартерну. Це пояснюється пунктом 1.6 Закону про оподаткування прибутку, де зазначається, що цінні папери, які використовуються в будь-яких операціях, крім операцій їх випуску (емісії) і погашення, виступають як товар. [8]

Різниця між субрахунками рахунка 35 тільки в термінах інвестування: на рахунку 352 враховуються фінансові вкладення, зроблені на термін, що не перевищує 12 місяців, а на рахунку 351 - на термін, що не перевищує трьох місяців.

Підприємства-векселедержателі, що здійснюють облік векселів у банку (або іншій кредитній організації), надходження коштів від дисконтування векселя відображають за дебетом рахунка 31 в кореспонденції з відповідним рахунком обліку боргових зобов'язань, залежно від термінів погашення:

- 6011 - “Короткострокові кредити банків” (якщо дисконтну операцію проводить банк);

- 6012 - "Короткострокові небанківські позики" (якщо дисконтну операцію проводить інша кредитна організація);

- 501 - "Довгострокові кредити банків" (якщо дисконтну операцію проводить банк);

- 505 - "Інші довгострокові позики" (якщо дисконтну операцію проводить інша кредитна організація).

Облікові відсотки, сплачені кредитній організації, підприємство-векселедержатель зараховує до складу витрат звітного періоду, на дебет рахунка 951 "Відсотки за кредит" або рах. 952 "Інші фінансові витрати ”.

Операції обліку (дисконтування) векселів та інших боргових зобов'язань закриваються на підставі повідомлення кредитної організації про оплату шляхом відображення вексельної суми за дебетом рахунка розрахунків за кредитами або позиками отриманими (відповідний рахунок обліку переданих векселів: 6011, 6012, 501, 505) і кредитом відповідних рахунків обліку дебіторської заборгованості (наприклад 36, якщо боржником був покупець). Облік векселів проводиться, як правило, з правом регресу. Це означає, що постачальник (векселедержатель) гарантує повернення банку отриманої від нього суми у разі, якщо покупець (векселедавець) не зможе або відмовиться погасити вексель.

Якщо векселедавець не виконує в установлений термін своїх зобов'язань з погашення векселя, векселедержатель зобов'язаний повернути суму коштів, отриманих від кредитної організації внаслідок обліку (дисконту) цього векселя. Ця операція в бухгалтерському обліку векселедержателя відображується за дебетом рахунка обліку переданих векселів (6011, 6012, 501, 505) в кореспонденції з рахунком обліку коштів. Заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами, забезпечена простроченими векселями, продовжує обліковуватися на рахунках обліку дебіторської заборгованості, з виділенням такої заборгованості на окремий субрахунок "Векселі отримані прострочені".

Облік (дисконтування) облігацій (та інших боргових цінних паперів) у банках здійснюється аналогічно.

Банківські операції з фінансовими векселями (як і з іншими борговими ЦП) розподіляються на три групи (див. схему 1.1) ДОДАТОК А

Пасивні операції з фінансовими векселями. Одним з видів таких операцій кредитної організації є розміщення дисконтних і процентних векселів. До пасивних операцій також належить банківський акцепт. Якщо вексель розміщується за номіналом, то дохід визначається оголошеною відсотковою ставкою. У цьому випадку вексель визнається цінним папером з виплатою фіксованого прибутку. За векселем, виданим на умовах платежу "за пред'явленням" або "в такий-то термін після пред'явлення", відсотки нараховуються і виплачуються тільки при погашенні векселя.

Термінові векселі (тобто векселі "на такий-то день від моменту складання") враховуються на рахунках за термінами, що залишилися до погашення.

Процентні векселі (тобто векселі "за пред'явленням" або "в такий-то термін після пред'явлення") враховуються на рахунках до запитання, а після пред'явлення - відповідно до порядку, встановленого для термінових векселів.

Векселі "за пред'явленням, але не раніше визначеного терміну" враховуються до настання зазначеного у векселі терміну відповідно до порядку, встановленого для термінових векселів, а після закінчення зазначеного терміну переносяться на рахунки до запитання.

Відповідно до такої класифікації, для обліку придбаних векселів (фінансових інвестицій) до рахунка порядку 3521 "Борговіцінні папери" відкриваються додаткові рахунки порядку:

- 35211 - для обліку термінових векселів (з відкриттям додаткових рахунків наступного порядку відповідно до термінів погашення);

- 35212 - для обліку відсоткових векселів (рахунки до запитання).

Векселі, не подані до платежу в терміни, визначені векселем, переносяться на рахунки до запитання. Якщо вексель подано до погашення до настання зазначеного у ньому терміну, то векселедавець не зобов'язаний його оплачувати. При досягненні угоди між сторонами такий вексель може бути погашено з дисконтом, тобто за ціною нижче за номінал. Аналітичний облік векселів проводиться в розрізі перших векселедержателів. Якщо кредитна організація (або будь-яке інше підприємство, що торгує цінними паперами) продає вексель, то продавець отримує кошти до моменту погашення, за що виплачує покупцю суму в розмірі дисконту (номінал векселя мінус його продажна ціна).

Активні операції з фінансовими векселями. До активних операцій кредитних організацій належать імітування власних векселів для видачі вексельних кредитів і дисконтування векселів інших емітентів. Операція дисконтування векселів інших емітентів полягає в прийнятті векселів за індосаментом до настання терміну платежу і видачі за це вексельної суми за вирахуванням дисконту. Комерційні банки, як правило, зацікавлені в обліку векселів своїх акціонерів, а також клієнтів, яким раніше було надано кредити, для повернення яких банку необхідно поліпшити фінансовий стан таких клієнтів з метою подальшого розширення співпраці з ними. Перед прийняттям рішення про дисконтування векселів інших емітентів вивчається фінансова звітність основних боржників за векселем (векселедавця - за простим векселем і акцептанта або трасанта - за переказним векселем) на предмет їх платоспроможності.

Відсутність у клієнта банку достатньої суми оборотних коштів для розрахунків з постачальниками заповнюється наданням йому вексельного кредиту. Банк здійснює таким чином кредитування, не зачіпаючи власні кредитні ресурси, оскільки надає позичальнику кредит у вигляді набору векселів на загальну суму кредиту. Кредит може бути надано векселями з різними термінами погашення, при цьому зміна термінів тягне за собою зміну відсоткової ставки за користування вексельним кредитом.

Аналітичний облік векселів проводиться в розрізі векселедавців простих векселів і в розрізі акцептантів переказних векселів. Видача вексельного кредиту здійснюється попереднім перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок клієнта, після чого клієнт подає платіжне доручення на переказ цих коштів банку для купівлі власних векселів банку. У подальшому клієнт розраховується зі своїми постачальниками придбаними таким чином векселями і, отримавши прибуток від відповідних операцій, погашає раніше отриманий від банку вексельний кредит. Погашення врахованих в банку векселів відбувається отриманням грошей останнім векселедержателем за вже відомою схемою.

Агентські операції з фінансовими векселями. Векселі, що належать іншим особам, можуть прийматися на зберігання, яке оформляється спеціальним договором зберігання. Це - агентська операція, тобто операція, що здійснюється за дорученням інших осіб (клієнтів банку, якщо йдеться про банк). До агентських операцій належать також інкасові операції, тобто операції з подання векселів інших осіб до оплати і отримання платежу.

Короткострокові облігації. Інвестування коштів в облігації відбувається шляхом їх придбання при розміщенні або придбання на вторинному фондовому ринку. Об'єктами вкладень можуть виступати приватні та державні облігації, (див. постанова про випуск облігацій внутрішніх державних позик, ДОДАТОК В). Приватні облігації випускаються акціонерними товариствами та товариствами з обмеженою відповідальністю на суму, що не перевищує розмір статутного капіталу або величину забезпечення, наданого третіми особами. За певних умов можливий також випуск облігацій без забезпечення.

Емітентом державних облігацій виступає Міністерство фінансів України, а гарантом - Національний банк України. Короткострокові облігації, як і довгострокові, залежно від обставин, що склалися на ринку цінних паперів, можуть продаватися емітентами або з премією (тобто за цінами, що перевищують номінал), або з дисконтом (тобто за цінами нижче за номінал). В обох випадках до моменту погашення (викупу) облігацій емітентом оцінка, в якій ці ЦП враховуються у держателя на рахунку 352, має відповідати їх номінальній вартості. Це досягається шляхом амортизації премії або дисконту.

Процедура та методологія обліку короткострокових облігацій аналогічна процедурі та методології обліку довгострокових облігацій, викладеній у розділі про облік довгострокових зобов'язань (рахунки класу 5). З тією лише різницею, що замість рахунків 142 і 143 держателі короткострокових облігацій застосовують рахунок 352, а емітенти, через відсутність у Плані рахунків рахунка поточної кредиторської заборгованості за зобов'язаннями за випущені облігації, мабуть, повинні застосовувати з цією метою ті ж рахунки, що і для обліку зобов'язань за довгостроковими облігаціями, тобто рахунки класу 5:

- 521 "Зобов'язання за облігаціями”;

- 522 "Премія за випущеними облігаціями”;

- 523 "Дисконт за випущеними облігаціями".

Короткострокові інвестиції у вигляді наданих позик. Порядок формування кредитором інформації про фінансові вкладення такого роду в кожному окремому випадку визначається умовами договору позики і залежить від предмета позики, способу його забезпечення, призначення позики та способу повернення позики. Відсотки за грошовою позикою можуть стягуватися в будь-якому узгодженому сторонами порядку, в тому числі одноразово, - після повернення позики. Прибутки, отримані від надання послуг з передачі в позику ресурсів (у тому числі коштів), за відсутністю у кредитора ліцензії на здійснення кредитних операцій, обкладаються ПДВ.

Типова кореспонденція з рахунком обліку поточних фінансових інвестицій, наведена нижче, (табл.. 1.1 і табл.. 1.2.) дещо відрізняється від кореспонденції, заданої Інструкцією №291. У таблицях наведені лише ті проведення, які, на мою думку, відповідають реальним ситуаціям у бізнесі.

Таблиця 1.1 - Типова кореспонденція за дебетом рахунка 35 "Поточні фінансові інвестиції"

№

Зміст операцій

Д-т

К-т

1.

Придбання короткострокових боргових ЦП або надання короткострокової грошової позики за договором позики

35

31

2.

Отримання довгострокового кредиту або позики короткостроковими борговими цінними паперами

35

50

3.

Отримання короткострокового кредиту або позики короткостроковими борговими цінними паперами

35

60

4.

Включення в первісну вартість фінансових інвестицій податків або обов'язкових платежів, обкладанням якими супроводжується придбання ЦП або укладання договорів позики. Проведення можливе лише у випадках, якщо ці податки та платежі не підлягають відшкодуванню

35

64

5.

Нарахування амортизації дисконту (на балансі держателя облігацій), зарахування збільшеної таким чином вартості ЦП до складу фінансових доходів

35

733

Таблиця 1.2 - Типова кореспонденція за кредитом рахунка 35 "Поточні фінансові інвестиції"

№ з/п

Зміст операцій

Д-т

К-т

1.

Погашення: короткострокових облігацій, векселів, наданих позик і повернення коштів з депозиту

311

35

2.

Нарахування амортизації премії (на балансі держателя облігацій), зарахування суми зниження вартості ЦП до складу фінансових витрат

952

35

3.

Списання короткострокових ЦП, а також інших поточних вкладень (крім позик) і еквівалентів коштів внаслідок їх продажу

971

35

4.

Втрата фінансових інвестицій внаслідок надзвичайних подій

99

35

Які бувають інвестиції. Отже, основу обліку короткострокових фінансових інвестицій, я дійшов до твердження, що під терміном «інвестиція» в широкому значенні потрібно розуміти будь-які вкладення будь-яких активів з метою отримання прибутків від цих вкладень. Вкладаючи особисті заощадження або особисте майно в статутний капітал підприємства засновник - фізична особа інвестує свій бізнес. Вкладаючи частину заробленого прибутку в якій би то не було формі: грошовій, матеріальній або нематеріальній - в статутний капітал підприємства, засновник - юридична особа інвестує створене ним інше підприємство. Те ж саме можна сказати про громадян-акціонерів.

Все це, з точки зору підприємства, є зовнішнім інвестуванням. До внутрішнього інвестування належить придбання (створення, будівництво) об'єктів основних засобів та інших необоротних активів з метою розширення виробничих і невиробничих можливостей підприємства. Також внутрішнім інвестуванням є періодичне і безперервне вкладення коштів підприємства в господарський оборот, тобто звичайна і, зокрема, операційна діяльність будь-якого підприємства починається з інвестування цього процесу. Причому інвестування в цьому значенні відбувається постійно і безперервно, оскільки для отримання економічної вигоди (прибутку) потрібно зробити необхідні вкладення в оборот.

Отже, всі свої ресурси, які підприємство вкладає «в себе», можна назвати внутрішнім інвестуванням (внутрішніми вкладеннями). Всі ресурси, вкладені в діяльність інших відокремлених підприємницьких структур, є зовнішніми інвестиціями цих структур. За великим рахунком, всі ресурси, що є в підприємства, - є його інвестиції. Оскільки всі активи так чи інакше утримуються на балансі тільки з метою отримання економічної вигоди. інша річ, що не кожну економічну вигоду (прибуток) прийнято називати інвестиційним доходом, а тільки ту, що отримана як результат інвестування в інші підприємства. Ці вкладення ми і називаємо фінансовими інвестиціями. При цьому не має значення, в якій формі це було зроблено: в матеріальній, грошовій або нематеріальній.

Для поточних фінансових інвестицій використовується рахунок 35 (це рахунок бухобліку короткострокових фінансових вкладень, в т. ч. боргових цінних паперів) і показуються в звітному балансі за рядком 220 в складі оборотних активів. Рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції» розділено на два основні субрахунки: 351 - «Еквіваленти коштів», 352 - «інші поточні фінансові інвестиції». Власне, між цими двома рахунками немає великої різниці. і на рахунку 351, і на рахунку 352 однаково враховуються короткострокові боргові цінні папери і короткострокові, надані іншим особам, позики. Різниця лише в тому, що на рахунку 352 обліковуються фінансові вкладення, зроблені на термін, що не перевищує 12 місяців, а на рахунку 351 - на термін, що не перевищує трьох місяців. Враховуючи високу ліквідність останніх, яка обумовлюється її надзвичайною короткостроковістю, вони прирівнюються до ненадовго відвернених, тимчасово вилучених на користь інших осіб, коштів. Ось чому рахунок 351 називається «Еквіваленти коштів». Тому все, про що ми розповімо нижче про так звані «інші поточні фінансові інвестиції» (рахунок 352), однаково відноситься і до еквівалентів коштів (рахунок 351).

2. Облік операцій з цінними паперами невласної емісії (облік інвестицій)

Облік акцій та облігацій, придбаних господарством у інших підприємств, ведуть на рахунках як фінансові вкладення у залежності від того, на який термін вони придбані. Короткотермінові (на строк до одного року) або довготермінові (на строк понад один рік), тобто на рахунках «Короткострокові (поточні) фінансові інвестиції» або «Довгострокові фінансові інвестиції». На останньому рахунку відкриваються три види рахунків: інвестиції у зв'язані сторони згідно з ціною в контролі; інші інвестиції у зв'язані сторони; інвестиції у незв'язані сторони. Побудова аналітичного обліку залежить від видів придбаних цінних паперів та підприємств, що їх емітували (випустили). Окремо обліковуються гроші, перераховані за цінні папери до їх надходження як аванс.На оприбутковану вартість придбаних цінних паперів роблять записи в дебет рахунків «Довгострокові фінансові інвестиції» або «Короткотермінові фінансові інвестиції», а також у кредит рахунків «Каса», «Розрахунковий рахунок», «Валютний рахунок» тощо.

Якщо оплата придбаних цінних паперів здійснюється шляхом передачі матеріальних цінностей, то записи залежать від того, якими саме матеріальними цінностями розраховувалося підприємство. При розрахунках матеріалами, паливом, запасними частинами тощо виконуються записи в дебет вищенаведених рахунків та кредит рахунка «Доходи». Одержані дивіденди та проценти обліковують записом дебет рахунка «Каса», «Рахунок у банку», «Розрахунки з дебіторами» та інші та кредит рахунка «Інші фінансові доходи». При погашенні облігацій, сертифікатів та ін. або перепродажу акцій чи облігацій тощо одержані кошти надходять у розпорядження підприємства, а собівартість цінних паперів списують з активів, що відображається в обліку записами в дебет рахунків «Фінансові результати», а також у кредит рахунка «Собівартість реалізованих інвестицій». Облік сертифікатів ощадного банку ведуть на субрахунку «Сертифікати ощадного банку» рахунків довгострокових (або короткострокових) інвестицій. Аналітичний облік ведуть по банках, які видали сертифікати. При надходженні сертифіката виконуються записи в дебет рахунка. В разі повернення коштів банком роблять записи в дебет рахунка «Розрахунковий рахунок» та в кредит рахунків довгострокових (або короткострокових) фінансових інвестицій.

Коли придбані підприємством акції, облігації або інші цінні папери передаються банку на тимчасове зберігання, то в реєстрах аналітичного обліку посилаються на відповідний документ, який одержано з банку. Витрати зі зберігання цінних паперів у банку відносяться на фінансові результати.

Облік поточних фінансових інвестицій. Аналітичний облік здійснюється за видами фінансових інвестицій із забезпеченням можливості одержання інформації про інвестиції як на території країни, так і за її межами. Фінансові інвестиції початково оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю. Враховуючи, що поточні фінансові інвестиції здійснюються з метою перепродажу, вони є об'єктом податкового обліку, який має свої особливості.

Питання податкового обліку операцій з фінансовими інвестиціями регламентується пунктом 7.6 Закону України від 22.05.97 р. "Про оподаткування прибутку підприємств". Відповідно до зазначеного Закону, "фінансова інвестиція" - це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інвестицій. З метою податкового обліку фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Сутність іноземних інвестицій та їх класифікація ДОДАТОК В. Операції з торгівлі цінними паперами Законом віднесені до операцій особливого виду. З метою оподаткування платник податку - інвестор зобов'язаний вести облік фінансових результатів окремо від продажу цінних паперів. На відміну від інших поточних активів (наприклад, запасів тощо) витрати, виражені в сумі коштів чи вартості майна, що сплачені (нараховані) як компенсація цінних паперів, не належать до валових витрат та не декларуються в період, коли їх понесено. Оподаткуванню на загальних підставах підлягають одержані додатні фінансові результати, тобто балансові прибутки від продажу фінансових інвестицій.

Якщо доходи від продажу (вибуття) цінних паперів менші від витрат з їх придбання, то одержані балансові збитки переносяться на зменшення доходів від таких операцій у майбутньому, тобто в період їх одержання не зменшується прибуток до оподаткування. Стосовно ПДВ - згідно з пп. 3.2.1 Закону України від 03.05.97 р. "Про податок на додану вартість", операції з торгівлі цінними паперами не є об'єктами оподаткування. На конкретних прикладах розглянуто методологію фінансового і податкового обліку придбання і реалізації поточних фінансових інвестицій приклад 2.1. ДОДАТОК А.

Облік фінансових інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства. Здійснення фінансових інвестицій в акції підприємств передбачає отримання певних економічних вигід для інвестора (дивідендів, встановлення контролю тощо). Розмір таких інвестицій є критерієм наявності контролю в інвестора щодо підприємства, в яке роблять фінансові інвестиції, та визначає статус останнього. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, у тому числі в дочірні та асоційовані підприємства, а також розкриття цієї інформації у фінансовій звітності визначені в П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції". Положення цього стандарту кореспондують з вимогами П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" та 20 "Консолідована фінансова звітність”.

Первісна оцінка фінансових інвестицій у дочірні та асоційовані підприємства. Відповідно до п. 4 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", інвестиції у дочірні та асоційовані підприємства початково оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю. Одним зі шляхів придбання контрольних пакетів підприємств є їх обмін на цінні папери власної емісії. Критерії такого обміну обумовлюються в договорі, укладеному між інвестором і підприємством, у яке передбачається здійснити фінансові інвестиції. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів (п. 5 П(С) БО 12). Облік фінансових інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства та їх оцінка на дату балансу. Облік фінансових інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства, відповідно до П(С)БО 12, інвестор може здійснювати, використовуючи методи:

1) участь в капіталі;

2) собівартості.

Метод участі в капіталі - це метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування (п. 4 П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати"). Слід зазначити, що облік фінансових інвестицій в дочірнє підприємство інвестор здійснює за методом участі в капіталі в своїй окремій фінансовій звітності. Відповідно до П(С)БО 20 "Консолідована фінансова звітність", материнське підприємство, крім своєї власної звітності, складає та подає ще й консолідовану фінансову звітність, до якої включає показники звітів дочірніх підприємств за методикою, визначеною цим Положенням. Відповідно до П(С)БО 12, метод участі в капіталі передбачає, що балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, котра є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Водночас балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об'єкта інвестування.

Крім того, балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку інвестора в сумі інших змін у власному капіталі об'єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок прибутку чи збитку) з включенням (виключенням) цієї суми до відповідних статей власного капіталу інвестора. При цьому якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі інших змін у власному капіталі об'єкта інвестування перевищує відповідну статтю власного капіталу інвестора, то на таку різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в бухгалтерському обліку лише на суму, яка не призводить до від'ємного значення вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, які внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерському обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.

Отже, фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, визначеною з урахуванням усіх змін у власному капіталі об'єкта інвестування, крім тих, котрі є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування. Інвестиції обліковуються за методом участі в капіталі на останній день місяця, в котрому об'єкт відповідає визначенню асоційованого чи дочірнього підприємства. Застосування методу участі в капіталі для обліку фінансових інвестицій припиняється з останнього дня місяця, в якому об'єкт інвестування не відповідає критеріям асоційованого чи дочірнього підприємства. Відповідно до п. 17 П(С)БО 12, фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства в бухгалтерському обліку відображаються за методом собівартості, якщо:

- фінансові інвестиції придбані та утримуються виключно для продажу протягом дванадцяти місяців з дати їх придбання;

- асоційоване чи дочірнє підприємство веде діяльність в умовах, що обмежують його здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, який перевищує дванадцять місяців.

Метод обліку фінансових інвестицій за собівартістю полягає в тому, що інвестор відображає інвестиції в дочірнє чи асоційоване підприємство за собівартістю і визнає прибуток лише в сумі дивідендів, отриманих від такого підприємства на акумульований чистий прибуток об'єкта інвестування, який виникає після дати придбання акцій інвестором. Дивіденди, отримані понад такий прибуток, зменшують балансову вартість інвестицій. Сума зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу відображається у складі інших витрат.

Облік інвестицій в облігації. Придбання облігацій може мати різну мету: одержання прибутку на тимчасово вкладені грошові кошти чи довгострокове інвестування для важливіших програм, наприклад, придбання облігацій дочірніх підприємств до моменту їх погашення, що забезпечує менш ризикове порівняно з акціями одержання доходів у вигляді відсотків. Методологічні основи обліку інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення, визначені на сьогодні П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції". Інвестиції в облігації розглядаються у стандарті окремо, оскільки передбачають особливий підхід до їх оцінки на дату балансу. Фінансові інвестиції у довгострокові облігації передбачають періодичне одержання відсотків відповідно до номінальної відсоткової ставки та відшкодування власникам номінальної вартості по завершенні терміну позики, тобто при їх погашенні. Як і інші види придбаних цінних паперів, облігації початково відображаються за собівартістю. Тобто на момент купівлі суттєвою, з точки зору обліку, є ринкова вартість облігацій. Ринкова вартість придбаних облігацій може відрізнятися від номінальної: бути вищою чи нижчою. Це означає, що облігації можуть бути придбані з премією або дисконтом.

Надалі, як зазначалося у розділі "Поняття оцінки фінансових інвестицій", такі фінансові інвестиції, згідно з п. 10 П(С)БО 12, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій (АСФІ). Іншими словами, інвестор зобов'язаний щороку до моменту погашення облігації амортизувати одержану суму премії чи дисконту, що призведе до зменшення собівартості (у разі амортизації премії) чи її збільшення (у разі амортизації дисконту). Таким чином, собівартість облігації поступово доводитиметься до номінальної їх вартості, а на дату погашення сягне відповідної величини. У міжнародній практиці передбачено два методи амортизації - прямолінійний та метод ефективної ставки відсотків. У нашій країні перевага віддається останньому як більш точному і методологічно правильному. Алгоритм визначення ефективної ставки відсотка наведений вище. Аналітичний облік інвестицій ведеться за їх видами та об'єктами інвестування. Згідно з п. 17 П(С)БО 2 "Баланс", інвестиції, придбані на період більше року, відображаються в бухгалтерському балансі за статтею "Довгострокові фінансові інвестиції" (рядок 45).

Облік сум амортизації дисконту (премій), відповідно до п. 10 П(С)БО 12, здійснюється одночасно з нарахуванням відсотків з придбаних облігацій на рахунках інших фінансових доходів (субрахунок 733) та інших фінансових витрат (субрахунок 952) з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно. Згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій, та суми амортизації дисконту відображаються у статті "Інші фінансові доходи" (рядок 120) Звіту про фінансові результати, а суми амортизації премій - у статті "Фінансові витрати" (рядок 140).

Надходження поточних фінансових інвестицій та збільшення їх балансової вартості можливе в результаті:

1. Придбання фінансових інвестицій:

- за грошові кошти;

- шляхом обміну на цінні папери власної емісії;

- шляхом обміну на інші активи.

2. Дооцінки первісної собівартості до справедливої.

Операції з надання брокерських і дилерських послуг з торгівлі цінними паперами на фондових біржах, створених у порядку, передбаченому відповідними законами, звільнені від обкладання ПДВ (підпункт 3.2.7 Закону України "Про податок на додану вартість”).

Якщо підприємство володіє понад 50% акцій іншого підприємства, то інвестор контролює діяльність об'єкта інвестування, який розглядається як дочірнє підприємство. Відповідно до п. 4 П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств", контроль визначається як право здійснення вирішального впливу на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигід від його діяльності. Дочірнє підприємство визначене в цьому ж пункті як підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства.

Наявність контролю в інвестора передбачає:

- превалюючу участь у статутному капіталі дочірнього підприємства;

- право керівництва фінансовою і виробничою політикою підприємства;

- право призначення або заміни більшості членів ради директорів;

- право подавати більшість голосів на зборах правління або рівнозначного органу управління іншого підприємства.

Підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (понад 25%) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім* або спільним підприємством інвестора, є асоційованим підприємством (п. 4 П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати"). Вважається, що інвестор не має можливості контролювати діяльність асоційованого підприємства, а лише суттєво впливає на неї.

Суттєвий вплив - це повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської і комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики (п. 3 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"). Суттєвий вплив на діяльність асоційованого підприємства передбачає:

- представництво головного підприємства в раді директорів асоційованого підприємства;

- участь головного підприємства у прийнятті рішень асоційованим підприємством;

- укладення значних фінансово-господарських угод між підприємствами;

- облік управлінського персоналу;

- - забезпечення інформацією, необхідною для виробничої, комерційної і фінансової діяльності.

Українським законодавством передбачено можливість визнавати контрольним пакет акцій, менший ніж 50%. Рішення про підтвердження наявності контрольного пакета акцій, якщо його розмір менший як 50%, приймає Антимонопольний комітет України з урахуванням конкретних особливостей установчих документів і структури статутних фондів господарюючих суб'єктів у порядку, що встановлює цей Комітет.

Облік поточних фінансових інвестицій. В попередньому розділі ми з'ясували, яким чином трактується термін "фінансові інвестиції" в бухгалтерському та податковому обліку, визначили об'єкти обліку фінансових інвестицій та навели їх класифікацію. Тепер, давайте розглянемо, як відображати поточні фінансові інвестиції (далі - ПФІ) в бухгалтерському обліку.

Первісна оцінка ПФІ. Відповідно до П(С)БО 12, придбані підприємством ПФІ первісно оцінюються та відображаються у бухобліку за собівартістю. В свою чергу, собівартість визначається в залежності від форми сплати (грошовими коштами, обмін на інші активи інш.) при придбанні ПФІ. При виконанні звичайного договору куплі-продажу (наприклад, купівля ЦП (ФІ) за грошові кошти), собівартість ПФІ складається з ціни її придбання (наприклад, вартості ЦП на фондовому ринку), а також інших витрат, а саме: комісійних винагород посередників, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням такої фінансової інвестиції. Якщо ж придбання ПФІ здійснено шляхом обміну на ЦП власної емісії або на інші акти (наприклад, основні засоби, нематеріальні активи, запаси інш.), то собівартість визначається за справедливою вартістю, відповідно, або переданих ЦП або інших активів. Облік придбання поточних фінансових інвестицій (табл.. 2.1./2.2) ДОДАТОК А.

Відповідно до п.4 П(С)БО 19, справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Ідентифіковані активи та зобов'язання - це придбані активи та зобов'язання, які на дату придбання відповідають критеріям визнання статей балансу, встановлених П(С)БО 2.

Розглянемо на конкретному прикладі, як відобразити в обліку придбання ПФІ.

Приклад 2.1

Підприємство „Альфа" придбало 40 акцій підприємства „Фонд" (див. табл. 2.3). Відповідно до даних договору, акції можуть бути вільно реалізовані підприємством „Альфа" в будь-який момент, або ж підприємство „Фонд" викупить 10 акцій у підприємства „Альфа" через 2 місяці після продажу (ціна акцій не зміниться), а 30 акцій - на протязі року.

Таблиця 2.3

№ п/п

Акції, шт.

Придбання акцій

Купівля за грошові кошти

Обмін на реалізовану готову продукцію (справедлива вартість), тис. грн.

Ціна (вартість) акцій, тис. грн.

Витрати пов'язані з придбанням акцій, тис. грн.

1

2

3

4

5

1

10

10

5

12

2

30

20

8

14

Після придбання акцій (ПФІ), підприємству „Альфа" потрібно зробити проведення в бухгалтерському обліку, застосовуючи рахунок 35 „Поточні фінансові інвестиції" 3 та його субрахунки - 351 „Еквіваленти грошових коштів" (стосовно 10 акцій) і 352 „Інші поточні фінансові інвестиції" (стосовно 30 акцій) (див. табл. 2.4).

Таблиця 2.4

№ п/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік 4

Дт

Кт

Сума, грн.

1.

Придбано ПФІ та відображено як: а) еквіваленти грошових коштів

 

 

 

1.1.

сплачено з розрахункового рахунку (ряд.1 гр.3 табл.2+ ряд.1 гр.4 табл.2)

351

311

15000

1.2.

отримано інвестиції в оплату за реалізовану готову продукцію 5 (ряд.1гр.5 табл.2)

351

361

12000

2.

б) інші поточні фінансові інвестиції

 

 

 

2.1.

сплачено з розрахункового рахунку за 20 акцій (ряд.2 гр.3 табл.2+ ряд.2 гр.4 табл.2)

352

311

28000

2.2.

отримано інвестиції (10 акцій) в оплату за реалізовану готову продукцію (ряд.2 гр.5 табл.2)

352

361

14000

Підприємство „Альфа" отримало ПФІ на загальну суму 69 тис. грн., які обліковуються згідно вимог бухобліку на двох субрахунках. За дебетом рахунку 35 відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів та інших поточних фінансових інвестицій, за кредитом - зменшення їх вартості та вибуття. Окрім наведених в табл. 3, рахунок 35 "Поточні фінансові інвестиції" кореспондує за дебетом з кредитом рахунків: 30 (при сплаті за інвестиції грошовими коштами), 37 (отримання інвестицій в погашення дебіторської заборгованості), 46 (здійснення внеску до статутного капіталу), 73, 14, 16, 18 та інш. Облік реалізації готової продукції не наводиться. Згідно П(С)БО 12, підприємство за придбаними ПФІ може отримувати фінансовий дохід у вигляді дивідендів, відсотків, роялті та ренти, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим П(с)БО 15. Відповідно до положень Інструкції №291, аналітичний облік ПФІ ведеться за видами фінансових інвестицій із забезпеченням можливості отримання інформації про ці інвестиції як на території України, так і закордоном.

Зменшення суми ПФІ та визначення фінансових результатів. При продажу акцій вартість ПФІ зменшується 8 . В цьому випадку різниця між чистою виручкою від реалізації ПФІ (акцій) та балансовою вартістю визнається прибутком або збитком. Рахунок 35 "Поточні фінансові інвестиції" кореспондує за кредитом з дебетом рахунків: 14 (при визнанні ПФІ довгостроковою фінансовою інвестицією), 31 (повернення фінансової інвестиції за ціною придбання), 18, 42, 85, 97, 99.

ВИСНОВКИ

Організація будь-якої справи потребує початкового вкладення коштів для придбання приміщень, сировини, найму робочої сили тощо. Інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, завдяки вкладанню яких в об'єкти підприємницької діяльності створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Під інвестиціями звичайно розуміються вкладення капіталу в підприємства різних галузей народного господарства, в інфраструктуру, в соціальні програми тощо. Інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої формується доход або досягається соціальний ефект. Виділяють декілька джерел одержання коштів для інвестицій: власні, позичені та залучені. Інвестиції відіграють важливу роль у розвитку та ефективному функціонуванні економіки. Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюють у різних формах і класифікують за окремими ознаками.

Короткострокові фінансові інвестиції (інша назва - поточні фінансові інвестиції) підприємства враховуються на рахунку 35 і показуються в звітному балансі за рядком 20 у складі оборотних активів. Рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції», як і багато інших рахунків, розділений на два основних субрахунки: 351 «Еквіваленти грошових коштів» та 352 «Інші поточні фінансові інвестиції». До активів, що кваліфікуються як поточні фінансові інвестиції належать короткострокові боргові цінні папери ( як правило, векселі, облігації, ощадні сертифікати) та короткострокові позики, надані іншим особам. Вкладення в короткострокові боргові цінні папери (придбання фінансових активів) здійснюється з метою отримання інвестиційних доходів протягом терміну, обмеженого дванадцятьма місяцями, що залишилися до дати погашення.

Фінансові інвестиції - вкладення коштів у різні фінансові інструменти (активи), такі як фондові (інвестиційні) цінні папери, спеціальні (цільові) банківські вкладення, депозити, паї і т.д.

Короткострокові інвестиції - це звичайно вкладення капіталу на період не більше одного року (наприклад, короткострокові депозитні вклади, купівля короткострокових ощадних сертифікатів і т.п.)

Найбільш поширеними такими інвестиціями є короткострокові векселі і короткострокові облігації. До фінансових інвестицій можуть відноситися також і фінансові вкладення, засновані на відносинах позики. Таке інвестування здійснюється шляхом надання підприємством-кредитором своїх активів на певний термін у розпорядження інших осіб-позичальників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. 4-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2002. - 687с.

2. Лишиленко О. В. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студ. вищих навч. закл -- К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 528с.

3. П(С)БО 2 - П(с)БО „Баланс", затверджене наказом МФУ від 31.03.1999р. за №87.

4. П(С)БО 12 - П(с)БО 12 „Фінансові інвестиції", затверджене наказом МФУ від 26.04.2000р. за №91.

5. П(С)БО 15 - П(С)БО 15 „Дохід", затверджене наказом МФУ від 29.11.1999р. за № 290.

6. П(С)БО 19 - П(С)БО 19 „Об'єднання підприємств", затверджене наказом МФУ від 07.07.1999р. за № 163.

7. Інструкція №291 - Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.1999р. за № 291.

8. Український бухгалтерський тижневик, http://www.dtkt.com.ua/

Задача №4

На визначення негативного гудвілу

На підставі нижченаведених даних відобразити в бухгалтерському обліку негативний гудвіл компанії (протягом трьох років).

Компанія А у грудні 2002 року придбала за 5100 тис.дол. підприємство В, активи та зобов'язання якого на момент придбання включали наступні складові (тис.дол.).

Стаття

Балансова вартість

Справедлива вартість

Основні засоби, первісна вартість

3000

3700

Накопичена амортизація

1800

1940

Товари

800

930

Дебітори

5000

7500

Грошові кошти

300

300

Кредитори

2000

2600

Розв'язок:

Відображення в обліку підприємства-покупця операцій з придбання іншого підприємства (за умови придбання з негативним гудвілом)

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

Сума (грн)

1. Сплачено кошти за придбане підприємство

377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

31 "Рахунки в банках"

510000

2. Зараховано на баланс кредиторську заборгованість постачальникам придбаного підприємства

377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками"

26000

3. Відображення негативного гудвілу*

377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

19 "Негативний гудвіл"

102000

4. Зараховано на баланс покупця майно придбаного підприємства:

15 "Капітальні інвестиції"

377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

51000

- основні засоби

10 "Основні засоби"

15 "Капітальні інвестиції"

51000

- запаси

20 "Виробничі запаси"

377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

9300

- дебіторська заборгованість покупців

36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

75000

5. Визнання частини негативного гудвілу доходом звітного періоду**:

 

 

 

а)

19 "Негативний гудвіл"

746 "Інші доходи від звичайної діяльності"

34000

б)

19 "Негативний гудвіл"

746 "Інші доходи від звичайної діяльності"

41700

* Розрахунок негативного гудвілу:

Негативний гудвіл = 102000тис.дол, з суми за яку купили підприємство “В” за 510000тис.дол

** Визнання негативного гудвілу доходом:

а) якщо діяльність придбаного підприємства прогнозується з обчислюваними збитками протягом 3-х років, то негативний гудвіл визнається щорічно доходом у сумі 34000 тис.дол (102000 : 3 = 34000);

б) якщо діяльність придбаного підприємства прогнозується в майбутньому без збитків, то вартість негативного гудвілу визнається доходом звітного періоду у сумі, що перевищує справедливу вартість придбаних немонетарних активів:

102000 - (51000 + 9300) = 41700,

а решту суми негативного гудвілу 60300 буде визнано доходом рівномірно протягом решти строку амортизації придбаних необоротних активів.

ДОДАТОК А

Схема 1.1

Банківські операції з фінансовими векселями

Пасивні

Здійснюються банками та іншими кредитними організаціями з метою залучення коштів клієнтів

Активні

Операції розміщення коштів банків та інших кредитних організацій з метою отримання ними інвестиційного доходу

Агентські

Операції, що виконуються за дорученням клієнтів банків та інших кредитних організацій. Дохід від їх проведення визнається операційним доходом

Приклад 2.1

Методологія фінансового і податкового обліку придбання і реалізації поточних фінансових інвестицій.

Наприклад

10.03.2001 р. підприємство А з метою придбання 1000 акцій підприємства Б передало в обмін акції власної емісії - 1000 шт., номінал - 1,50 грн за акцію, ринкова вартість - 1,70 грн.

17.03.2001 р. з метою придбання 100 облігацій підприємства В номіналом 100 грн з 10% річних підприємство А передало товари; балансова вартість - 8000 грн, справедлива вартість - 12000 грн.

24.03.2001 р. підприємство А придбало за грошові кошти цінні папери підприємства Д:

· акції - 200 шт., номінал 10 грн, ринкова вартість - 15 грн за одиницю;

· облігації - 100 шт., номінал - 100 грн, ринкова вартість - 97 грн за одиницю.

Послуги брокера на фондовій біржі при цьому становили 1000 грн.

Таблиця 2.1 - Облік придбання поточних фінансових інвестицій

Зміст операції

Фінансовий облік

Сума, грн

Податковий облік

Д-т

К-т

ВВ

ВД

10.03.2001 р. передано акції підприємства А в обмін на акції підприємства Б:

- на номінальну вартість переданих акцій;

352

46

1500

-

-

- на різницю між номінальною та ринковою вартістю переданих акцій

352

421

200

-

-

17.03.2001 р. передано товари підприємства А в обмін на облігації підприємства В:

- на справедливу вартість товарів;

361

702

12000

-

10000

- на балансову вартість товару;

902

281

8000

-

-

- на податкове зобов'язання з ПДВ;

702

641

2000

-

-

Списано на фінансові результати дохід від реалізації товарів

702

791

10000

-

-

та їх балансову вартість

91

902

8000

Зараховано фінансові інвестиції за справедливою вартістю

352

361

12000

-

-

24.03.2001 р. придбано за грошові кошти цінні папери підприємства Д:

- на собівартість придбаних акцій;

352

311

3236*

-

-

- на собівартість придбаних облігацій

352

311

10464*

-

-

* Включно з вартістю послуг брокера, яка розподілена пропорційно до вартості придбаних цінних паперів (див.нижче табл. 3.2).

Таблиця 2.2 - Розподіл вартості послуг брокера з придбання цінних паперів

ЦП

Кількість

Ринкова вартість

Питома вага

Вартість послуг брокера

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены