Теоретичні основи обліку малого підприємства

Таким чином, ми бачимо, що підприємство має певні проблеми в фінансовій сфері:

не виплачується кредиторська заборгованість, тим більше - вона щороку зростає і збільшується проти дебіторської заборгованості;

на підприємстві виплачується низька заробітна плата;

підприємство має борги перед бюджетом;

зростає собівартість послуг, при цьому вона зростає більшими темпами, ніж доходи від реалізації продукції;

відсутній додатній чистий прибуток, що унеможливлює розвиток підприємства і його фінансову стабілізацію в майбутньому.

2.2 Синтетичний облік МПП «Агротехсервіс»

Рахунки класів 0-7 загального Плану рахунків є обов'язковими для всіх підприємств.

Щодо використання рахунків класів 8 і 9 допускаються три варіанти:

1-й варіант - використання одночасно рахунків класів 8 «Витрати за елементами» та 9 «Витрати діяльності»;

2-й варіант - використання тільки рахунків класу 9 «Витрати діяльності»;

3-й варіант - використання тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами».

Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуться всіма підприємствами, крім суб'єктів малого підприємництва, а також іншими організаціями, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, з використанням на власний вибір рахунків класу 8 «Витрати за елементами».

Отже, всі підприємства, крім малих, можуть застосовувати тільки перший або тільки другий варіант використання рахунків.

Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами» без рахунків класу 9 «Витрати діяльності» або в порядку, передбаченому для всіх підприємств.

Вибираючи варіант використання рахунків загального Плану рахунків, необхідно враховувати, що обороти за рахунками класу 8 «Витрати за елементами» застосовуються для заповнення Звіту про фінансові результати форми № 2-м спрощеної фінансової звітності.

Підприємства, що використовують для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку рахунки класів 8 і 9, зібрані (згруповані) витрати операційної діяльності в розрізі економічних елементів на рахунках класу 8 «Витрати за елементами» (80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати»), щомісяця списують за кредитом цих рахунків у кореспонденції з дебетом рахунків:

а) 23 «Виробництво» - у частині прямих витрат на виробництво продукції (робіт, послуг);

б) класу 9 «Витрати діяльності»:

- 91 «Загальновиробничі витрати» - у частині загальновиробничих витрат;

- 92 «Адміністративні витрати» - у частині адміністративних витрат;

- 93 «Витрати на збут» - у частині витрат на збут;

- 94 «Інші витрати операційної діяльності» - у частині інших витрат операційної діяльності.

Отже, рахунки класу 8 «Витрати за елементами», у цьому разі є транзитними і використовуються для формування інформації про витрати операційної діяльності, згруповані за елементами витрат.

- 791 «Результат операційної діяльності» - у частині податку на прибуток;

- 792 «Результат фінансових операцій» - у частині витрат, пов'язаних із фінансовою діяльністю;

- 793 «Результат іншої звичайної діяльності» - у частині витрат, пов'язаних з інвестиційною діяльністю та іншою звичайною діяльністю;

- 794 «Результат надзвичайних подій» - у частині витрат від надзвичайних подій.

У разі використання рахунків класу 8 «Витрати за елементами» підприємства, які використовують одночасно рахунки класів 8 і 9, можуть застосовувати тільки рахунки 80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати». Разом з тим підприємства, що використовують тільки рахунки класу 8 «Витрати за елементами», застосовують усі рахунки цього класу, у тому числі і рахунок 85 «Інші витрати».

- якщо порівняти з рахунками загального Плану рахунків, рахунки спрощеного Плану застосовуються, як правило, для обліку й узагальнення інформації про групи активів, власного капіталу і зобов'язань;

- назви окремих рахунків спрощеного Плану рахунків не відповідають назвам аналогічних рахунків загального Плану рахунків;

- окремі рахунки звичайного Плану рахунків згруповано за одним рахунком спрощеного Плану рахунків;

- спрощений План рахунків не містить рахунків класу 9 «Витрати діяльності»;

- у спрощеному Плані рахунків немає рахунків 17 «Відстрочені податкові активи» та 54 «Відстрочені податкові зобов'язання». Це пов'язано з тим, що суб'єкти малого підприємництва можуть не обчислювати тимчасових різниць щодо податку на прибуток, які обліковуються на зазначених рахунках загального Плану рахунків;

- спрощений План рахунків не містить таких рахунків, як 19 «Гудвіл при придбанні», 49 «Страхові резерви», 76 «Страхові платежі», на які складання спрощеної звітності не поширюється.

Незважаючи на те що відповідно до спрощеного Плану рахунків кількість синтетичних рахунків скорочено, з метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що вимагає деталізації доходів (за видами діяльності) і витрат (за елементами та видами діяльності), за потреби малі підприємства можуть відкривати відповідні субрахунки до синтетичних рахунків спрощеного Плану рахунків.

- Методичні рекомендації щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами (затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.06.03 за № 422). Цим документом рекомендовано для застосування малими підприємствами простої або спрощеної форм обліку. Застосування цих регістрів можливе, тільки якщо мале підприємство використовує спрощений План рахунків.

- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 за № 39) - регламентує складання спрощеної фінансової звітності малих підприємств.

Журнальна форма обліку підходить для застосування малими підприємствами, які мають складний процес виробництва, значний обсяг майна і використовують звичайний План рахунків (у тому числі без рахунків класу 9 «Витрати діяльності»).

Проста форма обліку доцільна в разі використання спрощеного плану рахунків, наявності на МП щомісяця до 100 облікових операцій, відсутності процесу виробництва, а також значної кількості майна. За невеликої кількості майна за цієї форми обліку можливе використання додатково регістрів аналітичного обліку руху майна. Також треба додатково вести регістр аналітичного обліку розрахунків з працівниками з заробітної плати та Відомості позабалансового обліку об'єктів.

Спрощена форма обліку доречна за наявності на підприємстві процесу виробництва і майна, а також кількості операцій від 100 до 300 за місяць. При цьому також використовується спрощений План рахунків.

Отже, малим підприємствам варто використовувати одну з таких форм бухгалтерського обліку:

- журнальну - усім підприємствам з використанням звичайного Плану рахунків;

- просту - підприємствам, які використовують спрощений План рахунків і мають щомісяця до 100 облікових операцій, за відсутності процесу виробництва, а також значної кількості майна;

- спрощену - підприємствам, які використовують спрощений План рахунків і мають щомісяця від 100 до 300 облікових операцій, за наявності процесу виробництва, а також значної кількості майна.

Журнальна форма обліку

В облікових регістрах підчищення й необґрунтовані виправлення тексту та цифрових даних не допускаються.

Помилки в облікових регістрах виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст та (або) цифри закреслюються і над закресленим наводиться правильний текст та (або) цифри. Помилка закреслюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки має бути підтверджено написом «виправлено» та підписами осіб, що склали цей регістр, із зазначенням дати виправлення.

Помилки в облікових регістрах за звітний рік, що виявлені після записів підсумків облікових регістрів у Головну книгу, виправляються способом сторно. Останній передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або в дужках, а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Занесенням цих даних до регістру бухгалтерського обліку і Головної книги в місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображуються правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

Виправлення помилок минулих років оформлюється бухгалтерською довідкою, де наводиться зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка. У місяці складання бухгалтерської довідки її дані записуються до відповідного регістру бухгалтерського обліку і Головної книги.

Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги заносяться із журналів підсумки оборотів із кредиту рахунків.

У Головній книзі відображаються за кожних рахунком: сальдо на початок і кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць за кредитом рахунка, які наводяться однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетом рахунка, які наводяться сумою за кореспондуючими рахунками з журналів.

Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку.

Перевірку правильності записів у Головній книзі здійснюють підрахунком суми оборотів і сальдо за всіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом повинні бути відповідно рівні.

Підприємства для перевірки правильності складання облікових регістрів можуть застосовувати оборотну відомість за рахунками бухгалтерського обліку, яка складається з даних оборотів на рахунках бухгалтерського обліку Головної книги після занесення до неї оборотів з усіх журналів. Обороти за дебетом рахунків і кредитом рахунків також мають бути рівними.

Інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів використовується для складання фінансової звітності.

Застосування регістрів бухгалтерського обліку за журнальної форми обліку наведено в табл. 1.

Підсумкові записи з журналів після підписання їх головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, переносяться до Головної книги за кожним рахунком окремо.

Сума підсумків Журналу за горизонтальним підрахунком (сума рядків) дорівнює сумі підсумків цього самого Журналу за вертикальним підрахунком (сума граф).

Регістри бухгалтерського обліку (журнали, відомості, таблиці аналітичних даних, аркуші-розшифровки) за всіма господарськими операціями заповнюються в гривнях і копійках, а регістри, що, крім того, ведуться окремо за операціями в іноземних валютах, - у відповідних вимірниках іноземної валюти.

Відомості аналітичних даних заповнюються, як правило, після складання Журналу.

Аналітичний облік в розрізі об'єктів позабалансового обліку ведеться у відомості 8, в яку з регістрів аналітичного обліку за попередній рік переносяться дані на початок поточного року (до граф 1-6). За простою системою позиційним способом заносяться дані до граф 1-6 - про надходження (одержання, надання тощо), до граф 7-12 - про вибуття (використання, списання, повернення, сплату тощо) об'єктів позабалансового обліку (орендовані основні засоби, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, устаткування, взяте для монтажу, матеріали, взяті для переробки, товари, взяті на комісію, списана дебіторська заборгованість, невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей та ін.). На кінець кожного місяця наводиться вартість залишку об'єктів позабалансового обліку (графа 5) як результат підрахунків показників у цій графі на початок місяця, записів за поточний місяць у цій графі, а також у графах 8 і 11. За потреби відомість 8 продовжується додатковими аркушами такого самого змісту і формату.

2.4 Особливості обліку на МПП «Агротехсервіс»

Спрощена форма бухгалтерського обліку

За спрощеної форми обліку аналітичний і синтетичний облік майна і процесу виробництва підприємства ведеться у відомостях, які мають форму оборотної відомості кількісно-сумарної форми. Аналітичний і синтетичний облік інших об'єктів обліку ведеться у відомостях-регістрах, які мають форму оборотної відомості сумарної форми.

Спрощена форма бухгалтерського обліку передбачає узагальнення інформації про господарські операції у таких регістрах бухгалтерського обліку:

Відомість 1-м.

Розділ І. Облік готівки та грошових документів.

Розділ II. Облік грошових коштів та їх еквівалентів.

Відомість 2-м Облік запасів.

Відомість 3-м.

Розділ І. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами за податками та платежами, довгострокових зобов'язань і доходів майбутніх періодів.

Розділ II. Облік розрахунків з оплати праці.

Відомість 4-м.

Розділ І. Облік необоротних активів та амортизації (зносу).

Розділ II. Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів.

Відомість 5-м.

Розділ І. Облік витрат.

Розділ II. Облік витрат на виробництво.

Розділ III. Облік доходів і фінансових результатів.

Розділ IV. Облік власного капіталу, витрат майбутніх періодів, забезпечень майбутніх витрат і платежів.

Оборотно-сальдова відомість.

Сума за будь-якою операцією відображається у відомості обліку за рахунком, що кредитується, у графі рахунка, що дебетується, та одночасно (за сумою операції або загальним підсумком оборотів за місяць) у відомості обліку за рахунком, що дебетується, із зазначенням кореспондуючого рахунка.

Залишки коштів за відомостями мають бути зіставленні з відповідними даними первинних та зведених документів, на підставі яких були зроблені записи (звіт касира, банківські виписки тощо).

У відомостях зазначається місяць, за який вони складаються.

Систематизація даних про операції з цінностями, що не належать малому підприємству (отримані для зберігання, переробки, монтажу, продажу на умовах комісії, користування на умовах операційної оренди), із бланками суворого обліку, зі списання активів до з'ясування винних, з гарантіями і заставами ведеться у Відомості 8.

Підсумкові записи з відомостей переносяться до оборотно-сальдової відомості, яка використовується для узагальнення даних регістрів бухгалтерського обліку за кожним рахунком бухгалтерського обліку.

Оборотно-сальдова відомість складається щомісяця і використовується для записів даних за дебетом і кредитом кожного рахунка окремо. Оборотно-сальдова відомість заповнюється перенесенням кредитових оборотів з регістрів бухгалтерського обліку в дебет відповідних рахунків.

Дебетові обороти оборотно-сальдової відомості за кожним рахунком бухгалтерського обліку мають дорівнювати дебетовому обороту за відповідним рахунком бухгалтерського обліку в регістрі (відомості) бухгалтерського обліку. Загальна сума дебетових оборотів (сума даних рядків графи 29) оборотно-сальдової відомості має дорівнювати загальній сумі кредитових оборотів (сума даних за графами 4-28 рядка «Усього оборотів за кредитом рахунків») оборотно-сальдової відомості.

Проста форма бухгалтерського обліку

Проста форма бухгалтерського обліку передбачає використання Журналу обліку господарських операцій, що є регістром аналітичного і синтетичного обліку, на основі якого визначається наявність засобів і джерел їх утворення на відповідну дату і складаються форми фінансової звітності.

У Журналі обліку господарських операцій (далі - Журнал) записи здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів, відомостей нарахування заробітної плати й амортизації тощо з відображенням суми операції на рахунках бухгалтерського обліку.

За потреби записи господарських операцій продовжуються у вкладних аркушах до Журналу.

Журнал ведеться щомісяця. Дані рядка «Сальдо на кінець місяця» з Журналу за попередній місяць переносяться в рядок «Сальдо на початок місяця» Журналу за звітний місяць за кожним рахунком бухгалтерського обліку.

У графі 3 «Зміст операції» у хронологічній послідовності позиційним способом відображаються господарські операції звітного місяця із зазначенням суми операції у графі 4 та одночасно у графах «Дебет» і «Кредит» двох рахунків бухгалтерського обліку відповідних видів активів, власного капіталу, зобов'язань, доходів і витрат.

Підсумкові дані в Журналі визначають підрахунком суми оборотів за дебетом і за кредитом усіх рахунків бухгалтерського обліку і виведенням сальдо на кінець місяця. Суми дебетових і кредитових оборотів за місяць повинні бути однаковими і дорівнювати сумі з графи 4 «Сума господарської операції» у рядку «Усього оборотів за місяць».

Для аналітичного обліку розрахунків з оплати праці з дебіторами і кредиторами малі підприємства застосовують Відомість 3-м, підсумкові дані якої (без повторення записів, що здійснюються у Журналі безпосередньо з первинних документів) заносяться до Журналу обліку господарських операцій з позначенням у графі 3 «Відомість 3-м».

Облік розрахунків за єдиним податком

Для суб'єктів малого підприємництва передбачена спрощена система оподаткування, обліку та звітності.

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

- 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг без урахування акцизного збору в разі сплати податку на додану вартість;

- 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі - суб'єкти малого підприємництва), ведуть Книгу обліку доходів і витрат, в якій у хронологічній послідовності здійснення господарських операцій на основі первинних документів відображаються операції, що відбулись у звітному (податковому) періоді.

У графі 3 «Сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається сума доходів, одержаних від виробництва і продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

У графі 4 «Сума виручки від реалізації основних фондів» відображається різниця між сумою, одержаною від реалізації цих основних фондів, і їх залишковою вартістю на момент продажі.

У графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації"" відображаються всі суми, фактично одержані суб'єктом малого підприємництва на розрахунковий (поточний) рахунок і в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендної плати, процентів, грошових коштів, одержаних безкоштовно та у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторської заборгованості, за якою закінчився термін позовної давності, а також дивіденди, які не були оподатковані у джерела виплати).

У графі 6 «Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів» відображаються всі надходження, фактично одержані суб'єктом малого підприємництва на розрахунковий (поточний) рахунок і в касу від виробництва і продажу продукції (товарів, робіт, послуг) та інших операцій (сума граф 3-5).

У графах 3-6 не включаються до складу виручки (доходів) суми акцизного збору.

У графі 7 «Загальна сума витрат, здійснених у зв'язку з веденням господарської діяльності» відображається фактична сума витрат, проведених з розрахункового (поточного) рахунка і з каси підприємства у зв'язку з продажем продукції (товарів, робіт, послуг), виконанням фінансових операцій, а також від іншої діяльності.

Суб'єкт малого підприємництва підбиває підсумки граф з 7 до 9 щомісяця наростаючим підсумком з початку року.

Книга обліку доходів і витрат повинна бути прошнурована та мати пронумеровані сторінки. На останній сторінці вказується кількість сторінок, що є в книзі, напис про це завіряється підписом керівника, печаткою суб'єкта малого підприємництва та печаткою органу державної податкової служби, де зареєстрований суб'єкт малого підприємництва.

Якщо сторінки у книзі обліку доходів і витрат закінчилися, то суб'єкт малого підприємництва повинен зареєструвати в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням нову книгу обліку доходів і витрат, при цьому дата першого запису в новій книзі повинна припадати на день, наступний за останнім днем запису, зробленим у книзі, яка була зареєстрована раніше.

Крім того, ведеться також касова книга.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, розрахунок сплати єдиного податку, акцизного збору і, у разі вибору ними єдиного податку за ставкою 6 %, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення про сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Під час подання звітності до органу державної податкової служби суб'єкт малого підприємництва подає свідоцтво про право сплати єдиного податку.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

У бухгалтерському обліку нарахування єдиного податку відображається записом:

Дебет рахунка 84 «Витрати операційної діяльності» Кредит рахунка 64 «Розрахунки за податками й платежами» (відповідний субрахунок).

Перерахування платежів відображається:

Дебет рахунка 64 «Розрахунки за податками й платежами» Кредит рахунка 31 «Рахунки в банках».

2.5 Звітність малого підприємства

Складання балансу (форма 1-м)

Малі підприємства, які складають скорочену форму фінансової звітності, складають баланс за формою 1-м.

У статті балансу «Незавершене будівництво» відображаються вартість незавершених капітальних інвестицій (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюються для власних потреб суб'єкта малого підприємництва, а також авансові платежі для фінансування таких інвестицій.

У статті «Основні засоби» наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних державних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних активів. У цій статті також наводиться вартість нематеріальних активів. У статті наводяться окремо первісна (переоцінена) та залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, а також нарахована в установленому порядку сума їх зносу (у дужках). До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю вказаних необоротних активів і сумою їх зносу на дату балансу.

У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» відображаються фінансові інвестиції на період більше ніж один рік, а також усі інші фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.

У статті «Інші необоротні активи» наводяться суми інших необоротних активів, які не можуть бути включені до згаданих раніше статей розділу «Необоротні активи».

У статті «Виробничі запаси» відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива купованих напівфабрикатів і комплектних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу, дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кролів, дорослих тварин, вибракуваних з основного стада для реалізації, та молодняку тварин. У цій статті також наводяться витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), валова заборгованість замовників за будівельними контрактами.

У статті «Готова продукція» відображається собівартість виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам. У цій статті наводиться також купівельна вартість товарів, придбаних підприємствами для дальшого продажу.

У статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» відображається заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями заборгованість. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається вирахуванням з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів, сума якого наводиться в дужках.

У статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» відображається визнана дебіторська заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів.

У статті «Інша поточна дебіторська заборгованість» відображається заборгованість дебіторів, яка не включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів. Показники цієї статті наводяться за чистою реалізаційною вартістю.

У статті «Поточні фінансові інвестиції» відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

У статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі необоротних активів.

У статті «Інші оборотні активи» наводяться суми оборотних активів, які не включені до згаданих раніше статей розділу «Оборотні активи». У цій статті наводяться, зокрема, вартість грошових документів і сальдо субрахунка «Податкові зобов'язання» рахунка 64 «Розрахунки за податками і платежами».

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

У статті «Статутний капітал» наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

У статті «Додатковий капітал» відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу. Тут також наводиться сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій. Внески засновників підприємства понад статутний капітал включаються до цієї статті.

У статті «Резервний капітал» наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується під час визначення підсумку власного капіталу.

У статті «Неоплачений капітал» відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Господарські товариства у цій статті також відображають вилучений капітал, тобто фактичну собівартість часток, викуплених у своїх учасників. Суми за цією статтею вираховуються під час визначення підсумку власного капіталу.

У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел.

У статтях розділу «Довгострокові зобов'язання» наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них позики, яка не є поточним зобов'язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов'язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов'язаннями.

У статті «Короткострокові кредити банків» відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових позик. Зобов'язання за кредитами банків наводяться в балансі з урахуванням належної на кінець звітного періоду до сплати суми процентів за їх використання.

У статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» наводяться суми зобов'язань, які утворились як довгострокові, але з дати балансу підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців.

У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» відображається сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та одержані послуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселями. У цій статті також відображається заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки і розрахунки з надлишку товарно-матеріальних цінностей, який установлено під час їх приймання.